Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму
У статті здійснено історико-культурний аналіз кримськотатарської народно-сценічної хореографії у контексті розвитку професійного драматичного театру у 1923 - 1941 рр. у Криму. В статье произведен историко-культурный анализ крымскотатарской народно-сценической хореографии в контексте развития професс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35866 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму / А.М. Підлипська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 92-95. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665691109490688 |
|---|---|
| author | Підлипська, А.М. |
| author_facet | Підлипська, А.М. |
| citation_txt | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму / А.М. Підлипська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 92-95. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У статті здійснено історико-культурний аналіз кримськотатарської народно-сценічної хореографії у контексті розвитку професійного драматичного театру у 1923 - 1941 рр. у Криму.
В статье произведен историко-культурный анализ крымскотатарской народно-сценической хореографии в контексте развития профессионального драматического театра в 1923 - 1941 гг. в Крыму.
The article analyzes Crimean Tatars folk-stage choreographic art in the context of a drama theatre's development at 1923 till 1941 on the territory of the Crimea.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:50:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Михайлина О.Ю.
ЖИВОПИСЬ ВИКТОРИАНСКОЙ ЭПОХИ В АНГЛИИ. ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ
ПРЕРАФАЭЛИТСКОГО БРАТСТВА
92
34. Boase T. S. R. English Art 1800-1870. – Oxford University Press, Oxford, 1959.
35. Beynolds Graham. Victorian Painting. – Studio Vista, London, 1966.
36. Bell Quentin. Victorian Artists. – Routledge and Kegan Paul Ltd., London, 1967.
37. Maas Jeremey. Victorian Painters. – Barrie and Rockliff, London, 1969.
38. Nicoll John. The Pre-Raphaelites. – Studio Vista, London, 1970.
39. Hilton Timothy. The Pre-Raphaelites. – Thames and Hudson Ltd., London, 1970.
40. Fleming G. H. That Ne’er Shall Meet Again. – Michael Joseph Ltd., London, 1971.
41. Wood C. Victorian Panorama: Painting of Victorian Life. – Faber and Faber Ltd., London, 1976.
Підлипська А.М.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ НА ПРОФЕСІЙНІЙ
ДРАМАТИЧНІЙ ТЕАТРАЛЬНІЙ СЦЕНІ У 1923 - 1941 РР. У КРИМУ
В умовах відсутності цілісної картини побутування кримськотатарського народно-сценічного танцю
особливої значущості набувають дослідження означеного феномена у різних сферах, однією з яких є про-
фесійний кримськотатарський драматичний театр довоєнного періоду (1923 – 1941 рр.). Останні публікації
І. Заатова, С. Керімової, Г. Мурата, що присвячені кримськотатарському театру, лише побічно торкаються
народно-сценічного танцю, не розглядаючи його як самостійне явище. Тому необхідно з’ясувати роль
танців у виставах Кримського Державного татарського театру та значення театру у розвитку кримськота-
тарської народно-сценічної хореографії, а також дослідити діяльність мистецьких навчальних закладів
крізь призму народно-сценічної хореографії.
Підвалини для формування кримськотатарської народної танцювальної культури на професійному те-
атральному майданчику були закладені аматорськими театральними трупами наприкінці XIX ст. Народні
танці як ілюстративна, часом дієва складова драматичних постановок входили до палітри вистав кримсь-
котатарського театру, музично-драматичного за своєю природою. Традицію було продовжено у Кримсь-
кому Державному татарському театрі, що відкрився у 1923 р. в Сімферополі. Розуміючи важливість тан-
цювального мистецтва для національного театру до співпраці запросили вже відомого на той час танцю-
риста Хайрі Емір-Заде. Він виступав у театрі як драматичний актор та танцівник. Зимовий сезон 1924 р.
закінчився його бенефісом, де Емір-Заде демонстрував найкращі танцювальні композиції разом із трупою
театру, що виступила з піснями та танцями [1].
Вистави театру яскраво доповнювали кримськотатарські народні танці у виконанні майстра Хайрі.
Наприклад, на початку 1925 року поставили музичну драму в семи картинах “Лейля та Меджнун” (інсце-
нізація східної народної легенди). Музику до вистави написав Асан Рефатов. В анонсі було зазначено, що
“по ходу п’єси народний артист Хайрі виступить із характерними46 танцями” [2]. На жаль, Емір-Заде пра-
цював у театрі недовго. Він захопився кіномистецтвом, із часом переїхав до Баку, де продовжив кар’єру
кіноактора47.
Х. Емір-Заде покорив своєю майстерністю багато місць, набув надзвичайної популярності. “Від Кри-
му до Казані – в кожному татарському селищі знайоме ім’я Хайрі”, – саме так визначали театральні фахів-
ці популярність Емір-Заде наприкінці 20-х років XX ст. [3]. Досить рано танцюрист зрозумів необхідність
обробки фольклорних танців для того, щоб демонструвати їх глядачам. І ця “наївна, самобутня цілина
отримує в його танцях прекрасне художнє оформлення. У Хайрі природжена техніка танцю… унікальна
пластичність, величезне відчуття ритму та стрімкий темперамент. Цими даними Хайрі розпалює свій та-
нець до сліпучої яскравості… І “Хайтарму”, і “Чабана” та інші східні танці Емір-Заде підносить до вели-
кого мистецтва”, – писав у 1928 році журнал “Современный театр” [3].
Яскравий талант Емір-Заде проявлявся не лише в кримськотатарських танцях, він створював і викону-
вав танці інших народів. Г.Мурат, відомий режисер та театрознавець, говорячи про надзвичайні танцюва-
льні й акторські здібності Хайрі, згадує номер “Курд айдуты” (“Курдський розбійник”). “Виконуючи цей
танець, він до того вживався в образ, що в залі було чути викрики наляканих жінок… А коли в фіналі він
стріляв з карабіна з криком: “Син єзуїта!”, - та завертав очима, глядачі тремтіли”, – зазначає Г. Мурат [5].
Багатогранна творча діяльність Хайрі Емір-Заде ще очікує ретельного дослідження, але сьогодні мож-
на з упевненістю назвати цього митця видатним професійним кримськотатарським танцівником, що ви-
йшов з аматорського середовища та заклав підвалини для подальшого розвитку кримськотатарського на-
родно-сценічного танцю. Він уперше вивів на сцену багато кримськотатарських народних танців у власній
обробці та створив нові хореографічні композиції, використовуючи лексику кримськотатарського танцю.
Протягом тривалого часу створені ним номери виконувалися на аматорській та професійній сцені.
Подальший розвиток народного танцю на сцені Кримськотатарського Державного театру пов’язаний з
ім’ям Усеіна Баккала. Він працював у театрі з моменту його відкриття. Так само, як і Хайрі Емір-Заде, Ба-
ккал багато гастролював по Криму, став відомим танцівником. Наприклад, 31 серпня 1924 р. він виступав
із сольним номером разом з іншими артистами різних жанрів у Центрвиправбудинку [6].
Паралельно з розвитком кримськотатарського національного театру відбувалося формування худож-
46 У 20–30-і роки терміном «характерний танець» досить часто позначали народно-сценічний танець. Навіть для за-
сновників системи викладання характерного танцю А. В. Лопухова, О. В. Ширяєва та О. І. Бочарова «поняття харак-
терний танець» равноцінно поняттю «сценічний національний танець» [4, с. 31]. Недостаня сформованість тогочасно-
го понятійно-категоріального апарату хореографічного мистецтва виправдовує подібні термінологічні неточності.
47 У кінодоробку актора стрічки «Алім», «Пісня на камені», «Двадцять шість бакинських комісарів» та ін.
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
93
ньої театральної критики, яка часом торкалась і хореографічної складової вистав. Показовою для етапу
становлення професійного театрального мистецтва кримських татар є стаття Халіля Чапчакчі, що вийшла
у 1926 році. Розмірковуючи над завданнями, що стоять перед кримськотатарським драматичним театром,
автор дійшов висновку про довготривалість процесу формування високохудожнього театрального мистец-
тва, “бо його досконалість залежить від розвитку таких витончених мистецтв, як танець, спів, образотвор-
че мистецтво, музика, література, що відображають душу народу, а також акторів та актрис…” [7].
Таким чином, танець сприймався критиками та глядачами як важлива складова кримськотатарського
театру, від якої великою мірою залежав його художній рівень.
Протягом тривалого часу театр існував у складних умовах відсутності власного приміщення (вистави
відбувались у Російському театрі), малочисельності трупи (у 1933 р. – 23 актори), незадовільного фінансу-
вання, відсутності професійно підготовлених кадрів тощо.
У Криму гостро стояла проблема підготовки творчих професійних кадрів (акторів, музикантів, танцю-
ристів) для кримськотатарського театру. У Кримському Державному музичному технікумі у 1934 році не
було жодного студента-кримського татарина. У Кримському Татарському театральному технікумі, що іс-
нував при Кримському Державному татарському театрі, у 1934 році навчалося лише 25 чоловік, що не мо-
гло задовольнити потребу Криму у кримськотатарських театральних фахівцях [10].
У травні 1934 р. Рада народних комісарів Кримської АРСР постановила реорганізувати Татарський те-
атральний технікум при Кримському Державному татарському драматичному театрі у самостійний теат-
рально-музичний технікум. 1 вересня того ж року було відкрито Татарський театрально-музичний техні-
кум, до якого входило чотири відділення: акторське, що готувало кадри для міських та сільських театрів;
клубно-режисерське, що готувало режисерів-масовиків для самодіяльних драматичних гуртків міських та
колгоспних клубів; музичне з оркестровим класом, вокальним класом та класом солістів-
інструменталістів; хореографічним, що готувало фахівців для міських та сільських театрів. До Татарського
театрально-музичного технікуму потрапило 100 студентів, 15 із яких почали навчання на хореографічному
відділенні [11].
Серед перших студенток хореографічного відділення були Зара Джепарова з села Демерджи Алуш-
тинського району, Муршида Фазілова з села Комарджи Джанкойського району, Фера Халілева з Бахчиса-
рая, Айше Алієва з села Скеля Балаклавського району, Шахзаде Мамутова із Сімферополя [12].
Технікум існував в умовах відсутності навчальних приміщень (на чотири відділення було лише три
кімнати для занять) та гуртожитку. Про рівень матеріального забезпечення учнів та рівень навчальних ви-
мог до них красномовно свідчить той факт, що хореографією учні займались не в спеціальному взутті, а в
тому, що використовували у повсякденному житті. За рік кількість учнів скоротилась до 86, що пояснюва-
лося неякісним набором, наслідком чого стало відрахування [13].
Незважаючи на складний матеріально-фінансовий стан закладу, у червні 1935 року відбувся концерт
хореографічного відділення технікуму, яким керувала О. В. Бобкова, що на той час була балетмейстером
Кримського Державного татарського театру. Учні продемонстрували “Половецькі танці” з опери Бородіна
“Князь Ігор”, “Тарантелу”, “Матроський танець” та інші [13]. Виходячи з репертуару хореографічного від-
ділення, можна зробити висновок про домінуючу орієнтацію на характерний, виконаний в академічній
манері танець у системі освіти в технікумі.
Хореографічне відділення Кримського Татарського театрально-музичного технікуму брало активну
участь у творчому житті Криму. Так, восени 1935 року учні готувались до Всекримської олімпіади народ-
ної творчості [12].
Поповнення трупи Кримського Державного татарського театру професійними кадрами-випускниками
Кримського Татарського театрально-музичного технікуму було справою майбутнього. У середині 30-х рр.
XX ст. у театрі продовжували працювати кадри, що вже встигли себе проявити: хореографічною частиною
керувала О. В. Бобкова, У. Баккал був помічником режисера [14]. Однак Усеін Баккал виконував у Крим-
ському Державному татарському театрі ще й балетмейстерські функції. Він доповнював драматичну дію
кримськотатарськими народними танцями. До репертуару театру входили національні драматичні твори, а
також опановувались нові жанри. Так, “21 травня 1936 р. пройшла перша музична комедія кримськотатар-
ською мовою “Весілля продовжується” (“Той девам эте”. – А. П.) Юсуфа Болата…, - писалося у рецензії
на виставу у тогочасній пресі, - дивовижної краси музику створив композитор Асан Рефатов, використо-
вуючи народний колорит… Особливо запам’ятовуються два нових танці “Хайтарма”… Хореографічну ча-
стину поставив Баккал” [15].
Безумовно, танці не завжди входили до вистав як органічна складова драматичної дії чи яскрава доре-
чна ілюстрація. Іноді музика та хореографія не мали нічого спільного із змістом драматичного твору, ви-
ступали в якості “вставки до п’єси окремих музично-вокальних та танцювальних номерів чи музичного
антракту” [16]. Висловлюючи занепокоєння таким станом речей, Асан Рефатов закликав сумлінно стави-
тись до музично-танцювальної фольклорної спадщини кримських татар, намагатись розкривати не лише її
видовищні можливості, а й доносити глибинну мудрість, що протягом багатьох століть закладалась крим-
ськими татарами у пісні, музику та танці.
Масові репресії культурних, громадських та політичних діячів, що відбувалися в Радянському Союзі
наприкінці 30-х рр. XX ст., особливо в 1937 – 1938 рр., позначились і на долі кримськотатарської інтеліге-
нції. Велику кількість письменників, педагогів, науковців, журналістів розстріляли чи засудили на багато-
річні заслання до таборів. Музикант Асан Рефатов був знищений у листопаді 1938 р., відомий письменник,
автор багатьох п’єс, поставлених у кримськотатарському театрі, Умер Іпчі опинився за ґратами у 1937 ро-
ці та у квітні 1938 року отримав дванадцять років позбавлення волі, директор Кримського Державного та-
тарського театру Абібулла Баккал був засуджений до 15 років таборів.
Незважаючи на постійне декларування у державі необхідності опори на національну традицію як ос-
нови розвитку національної культури, митці повинні були дотримуватись певних меж, щоб уникнути зви-
Підлипська А.М.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ НА ПРОФЕСІЙНІЙ ДРАМАТИЧНІЙ
ТЕАТРАЛЬНІЙ СЦЕНІ У 1923 - 1941 РР. У КРИМУ
94
нувачень у націоналізмі. На думку Н. Шахназарової, “категорія націоналізму, що не мала свого чіткого ви-
значення і через те була відкрита безконтрольному суб’єктивізму… слугувала зброєю у боротьбі з будь-
яким проявом свободи мислення, творчого пошуку, нестандартного підходу до реалізації національної
субстанції… твору” [8, с. 75].
Широкий ідеологічний наступ на так званий “татарський буржуазний націоналізм” і масові репресії
проти діячів національного руху було розпочато ще у 1928 році. Наприкінці 30-х рр. XX ст. “великий те-
рор” накрив СРСР, боротьба з націоналізмом набула більш масових форм. “Була винищена еліта кримсь-
котатарської нації – її інтелігенція… Етноцид З0-х років… психологічно підготував депортацію 1944 ро-
ку”, - саме таку оцінку дає репресіям кримських татар Д. П. Урсу [9, с. 46].
Результатом боротьби з “буржуазним націоналізмом” стало виключення національних п’єс із реперту-
ару театру. У 1937 році зняли чотири вистави на кримськотатарську тематику. Діяльність авторів цих п’єс
була кваліфікована як “шкідницька”, спрямована на “протаскування на сцену театру своїх політичних по-
рочних творів”. “Вибули” з основного складу чотири провідні актори, що “виявилися ворогами народу”
[18]. Подібні процеси не могли не позначитись на морально-психологічному кліматі у театрі та не відби-
тись на творчості колективу.
Того ж року на посаду художнього керівника було запрошено заслужену артистку Російської Радянсь-
кої Федеративної Соціалістичної республіки З. М. Славянову48 [17, с. 153], що мала досвід роботи у про-
фесійному театрі та повинна була зробити театр більш європеїзованим, підвищити його художній рівень.
Наприкінці 30-х рр. XX ст. жорсткішим став прес репертуарної цензури, гарантом свідомої направленості
на суворо окреслені естетичні нормативи у творчості в очах партійно-державного керівництва виступав
саме художній керівник театру.
За штатом у Кримському Державному татарському театрі був передбачений хореограф, однак у сере-
дині сезону 1937 року він пішов, і театр вимушено запрошував “разових робітників” [18, с. 50]. Отже, у
театрі, де музично-хореографічна складова національних вистав традиційно займала важливе місце, гостро
відчувалась потреба у професійному хореографі.
У наступні роки в репертуарі театру знов збільшилася кількість національних драматичних творів, що
сприяло збільшенню народних танцювальних фрагментів у виставах. Напередодні відкриття театрального
сезону 1939 р. З. Славянова зазначала, що, “враховуючи присутність у репертуарі національних п’єс, до
яких входить велика кількість видовищних елементів (одним із яких є танець. – А. П.), музика та спів, ми
домовились з татарським національним ансамблем про включення його учасників до складу виконавців
деяких п’єс” [19]. Таким чином, можна говорити про підвищення вимог щодо художнього рівня таких ва-
жливих компонентів драматичної вистави, як танець, музика, спів.
У 1939 р. було поставлено п’єсу Ю. Болата та І. Бахшиша про улюбленого народного героя Аліма -
“Алім-розбійник”, в якій виконувалося багато кримськотатарських танців та пісень. “У репертуарі театру
були п’єси національного репертуару, насичені музикою, співами, танцями, тим фольклорно-видовищним
елементом, який дуже подобається татарському глядачеві та який, перш за все, потребує наявність оркест-
ру та завідуючого хореографічною частиною”, - писала Р. Аірчинська, аналізуючи мистецькі події у пе-
редвоєнному Криму [17, с. 156].
Настав той момент, коли не тільки рівень виконання акторами театру танців та пісень не міг задоволь-
нити художні потреби глядача, а й актори фізично не в змозі були витримувати велике навантаження, по-
єднуючи декілька творчих спеціальностей. Необхідно було створювати окрему танцювальну та вокальну
групи в складі трупи (оркестр існував - у 1936 р. налічував 14 осіб) [22]. На жаль, недостатнє фінансування
Кримського Державного татарського театру не дозволило вивести його на якісно нову творчу сходинку.
Однак несправедливим було б говорити про низький рівень виконання танців на сцені кримськотатар-
ського драматичного театру. Свідченням танцювальної майстерності акторів є хоча б той факт, що у 1939
році на Всесоюзний конкурс артистів естради як виконавицю кримськотатарських народних танців деле-
гували артистку Кримського Державного татарського театру Джетере. І це в той час, коли в Криму існува-
ли два професійних ансамблі пісні і танцю (Ялтинський та Сімферопольський). Джетере з успіхом висту-
пила в першому турі конкурсу в Ростові та 8 грудня 1939 р. у Москві на відкритті другого туру Всесоюз-
ного конкурсу артистів естради виконала танцювальний номер”, – писала газета “Красный Крым” [20],
[21].
Наведені факти присутності кримськотатарського народного танцю на професійній театральній сцені
не в змозі заповнити лакуну, що утворилась навколо означеного предмета. Однак уже сьогодні можна го-
ворити про значний внесок театру у становлення кримськотатарського народно-сценічного танцю. Саме в
Кримському Державному татарському театрі вироблялись та проходили випробування засади сценічної
обробки фольклорних танців, створювались перші авторські номери на основі лексики кримськотатарсь-
кого народного танцю, формувалось ставлення глядачів до народного танцю кримських татар як до
об’єкта естетичного споглядання, танець на театральній сцені поступово ставав предметом уваги театра-
льної критики, відбувалося становлення кримськотатарської народно-сценічної хореографії як феномена
мистецького порядку. Безумовно, танець сприймався в контексті вистави, не відігравав самостійної ролі,
однак підвищував емоційне напруження окремих мізансцен, посилював національний колорит вистав у
48 Зоя Славянова відіграла важливу роль у становленні професійної критики кримськотатарського народно-сценічного
мистецтва. Саме вона входила до складу жюрі багатьох олімпіад художньої самодіяльності у Криму та писала розгор-
нуті аналітичні статті у місцевій періодиці, де піднімала, зокрема, питання художнього рівня репертуару самодіяльних
ансамблів танцю, виконавської майстерності танцюристів, традицій та новацій у кримськотатарському народно-
сценічному мистецтві і т. ін.
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
95
цілому, піднімав загальний художній, емоційний рівень кримськотатарського театрального мистецтва, з
огляду на це, був досить значущим елементом.
Зі створенням Кримського татарського театрально-музичного технікуму відкрились перспективи під-
вищення рівня професійної майстерності не тільки акторів Кримського державного татарського драматич-
ного театру, а й численних аматорських театральних труп, ансамблів пісні і танцю. У подальшому техні-
кум відіграв важливу роль у створенні Кримського Татарського театру опери та балету. Випускники
Кримського Татарського театрально-музичного технікуму стали танцюристами Кримського Державного
ансамблю пісні і танцю.
Подані матеріали є лише першим кроком на шляху створення цілісної концепції розвитку кримськота-
тарського народно-сценічного танцю і не претендують на вичерпність.
Джерела та література
1. Хайри Эмир-заденинъ бенефиси // Енъи дюнья. – 1924. – 12 апреля.
2. И. К. Татарский театр // Красный Крым. – 1925. – 9 января.
3. Дэви. Эмир-Заде Хайри // Современный театр. – М., 1928. – № 23. – С. 448.
4. Слонимский Ю. Путь характерного танца // Лопухов А. В., Ширяев А. В., Бочаров А. И. Основы
характерного танца. – М.: Искусство, 1939. – С. 3– 32.
5. Мурат Г. Эмир-Заде ве Усеин мырза // Янъы дюнья. – 1997. – 24 октября.
6. Заключенные Центрисправдома. Благодарность заключенных артистам // Красный Крым. – 1924. – 7
сентября.
7. Чапчакъчы Х. Алды елуны // Енъи дюнья. – 1926. – 19 ноября.
8. Шахназарова Н.Г. Парадоксы советской музыкальной культуры: 30-е годы. – М.: Индрик, 2001. – 128
с.
9. Урсу Д. Очерки истории культуры крымскотатарского народа: 1921 – 1944 гг. – Симферополь:
Крымучпедгиз, 1999. – 144 с.
10. Докладная записка о состоянии и перспективах Крымского Государственного музыкального и Татарс-
кого театрального техникумов. – ДААРК, ф. Р – 652, оп. 7, спр. 82, арк. 36 – 47.
11. Проект постановления СНК Крым АССР об организации татарского театрально-музыкального техни-
кума. – ДААРК, ф. Р – 652, оп. 7, спр. 82, арк. 31.
12. Новосельский Е. Неисчерпаемый родник творческих сил // Красный Крым. – 1935. – 23 октября.
13. Васюков И. Татарский театрально-музыкальный техникум // Красный Крым. – 1935. – 16 июня.
14. Штат Крымского Государственного татарского театра. – ДААРК, ф. Р – 652, оп. 6, спр. 56, арк. 2.
15. “Той девам эте” // Красный Крым. – 1936. – 23 мая.
16. Рефатов А. О крымской музыке // Красный Крым. – 1936. – 4 апреля.
17. Аирчинская Р. Незавершенный альбом: Хроника архивных данных о крымскотатарских культурных
учреждениях 1923 – 1944 гг. // Репрессированное поколение крымскотатарских общественно-
политических деятелей, подвижников науки и культуры: Материалы международной конференции 28
– 29 мая 1999 года / Ред. Э. Сеитбекиров. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государс-
твенное издательство, 2001. – С. 150 – 160.
18. Объяснительная записка к годовому отчету Крымского Государственного татарского театра за 1937 г.
– ДААРК, ф. Р - 3076, оп. 1, спр. 13, арк. 48 – 50.
19. Славянова З. Сегодня – открытие сезона в татарском государственном театре // Красный Крым. –
1939. – 18 октября.
20. Всесоюзный конкурс артистов эстрады // Красный Крым. – 1939. – 14 ноября.
21. Крымские артисты на всесоюзном конкурсе эстрады // Красный Крым. – 1939. – 9 декабря.
22. Годовой отчет Симферопольского Государственного татарского театра за 1936 год. – ДААРК, ф. Р –
3076, оп. 1, спр. 9, арк. 240.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35866 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:50:10Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Підлипська, А.М. 2012-07-05T19:10:16Z 2012-07-05T19:10:16Z 2005 Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму / А.М. Підлипська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 92-95. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35866 У статті здійснено історико-культурний аналіз кримськотатарської народно-сценічної хореографії у контексті розвитку професійного драматичного театру у 1923 - 1941 рр. у Криму. В статье произведен историко-культурный анализ крымскотатарской народно-сценической хореографии в контексте развития профессионального драматического театра в 1923 - 1941 гг. в Крыму. The article analyzes Crimean Tatars folk-stage choreographic art in the context of a drama theatre's development at 1923 till 1941 on the territory of the Crimea. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму Article published earlier |
| spellingShingle | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму Підлипська, А.М. Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму |
| title_full | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму |
| title_fullStr | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму |
| title_full_unstemmed | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму |
| title_short | Кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у Криму |
| title_sort | кримськотатарський народно-сценічний танець на професійній драматичній театральній сцені у 1923 - 1941 рр. у криму |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35866 |
| work_keys_str_mv | AT pídlipsʹkaam krimsʹkotatarsʹkiinarodnosceníčniitanecʹnaprofesíiníidramatičníiteatralʹníisceníu19231941rrukrimu |