Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій

З використанням скляних газонаповнених мікросфер уперше розроблена низка полегшених інвертних дисперсій з регульованими густиною (850–510 кг/м3), структурно-реологічними властивостями і стійкістю. Систематичними дослідженнями показано, що їхні колоїдно-хімічні властивості залежать від складу контак...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Поп, Г.С., Біленька, В.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України 2007
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3594
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій / Г.С. Поп, В.І. Біленька // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 112-116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859740607508905984
author Поп, Г.С.
Біленька, В.І.
author_facet Поп, Г.С.
Біленька, В.І.
citation_txt Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій / Г.С. Поп, В.І. Біленька // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 112-116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
description З використанням скляних газонаповнених мікросфер уперше розроблена низка полегшених інвертних дисперсій з регульованими густиною (850–510 кг/м3), структурно-реологічними властивостями і стійкістю. Систематичними дослідженнями показано, що їхні колоїдно-хімічні властивості залежать від складу контактуючих фаз, природи і концентрації поверхнево-активних речовин, співповерхнево-активних речовин і мікросфер, взаємодія яких визначає як упорядкованість у структурі фаз, так і міцність адсорбційно-сольватного шару. С использованием стеклянных газонаполненных микросфер впервые разработаны облегченныe инвертные дисперсии с регулируемыми плотностью (850–510 кг/м3), структурно-реологическими свойствами и устойчивостью. Систематическими исследованиями показано, что их коллоидно-химические свойства зависят от состава контактирующих фаз, природы и концентрации поверхностно-активних веществ, соповерхностно-активних веществ и микросфер, взаимодействие которых определяет как упорядоченность в структуре фаз, так и прочность адсорбционно-сольватного слоя. Using glass filled with gas microspheres light inverting dispersions have been first developed with controlled density (850–510 kg/m3), structural and reological properties and stability. Systematic researches have proved that their colloid-chemical properties depend on contacting phases composition, surfactants concentration and characteristics, co-surface active substances and microspheres, interaction of which determined phase-structure order as well as adsorbtion-solvate layer strength.
first_indexed 2025-12-01T17:27:49Z
format Article
fulltext 112 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 УДК 661.185.22 : 66.186 : 541.182.43 : 661.063.6 © 2007 Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій Г.С. Поп, В.І. Біленька Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська,1; факс: (044) 573-25-52 З використанням скляних газонаповнених мікросфер уперше розроблена низка полегшених інвертних ди- сперсій з регульованими густиною (850–510 кг/м3), структурно-реологічними властивостями і стійкістю. Систематичними дослідженнями показано, що їхні колоїдно-хімічні властивості залежать від складу кон- тактуючих фаз, природи і концентрації поверхнево-активних речовин, співповерхнево-активних речовин і мікросфер, взаємодія яких визначає як упорядкованість у структурі фаз, так і міцність адсорбційно- сольватного шару. Недосконалістю промивних рідин для розкриття продуктивних пластів і технологічних систем глушіння свердловин на пізніх стадіях розробки нафтогазокон- денсатних родовищ спричинюється глибока і незворо- тна кольматація порового середовища привибійної зони свердловин. В умовах пластових тисків, значно нижчих за гідростатичний тиск, внаслідок високої гус- тини технологічних рідин і різкого збільшення гідро- динамічного навантаження на вибій свердловини від- бувається гідравлічний розрив пласта, що супроводжу- ється катастрофічним поглинанням сотень і тисяч ку- бічних метрів промивних рідин. Після завершення бу- дівництва або ремонтних робіт такі свердловини осво- юються важко і довго, а інколи виявляються малопро- дуктивними чи й зовсім безприточними в результаті втрати гідродинамічного зв’язку з продуктивним плас- том. За цих умов альтернативи використанню інверт- них технологічних систем за оптимального зниження їх густини просто не існує [1]. Ця робота присвячена розробці полегшених інверт- них суспензій скляних газонаповнених мікросфер і дослідженню колоїдно-хімічних закономірностей спрямованого регулювання їх густини, структурно- реологічних властивостей і стійкості. Матеріали і методи досліджень Для розв’язання поставленого завдання – створення надлегких технологічних систем – в роботі використа- но скляні газонаповнені мікросфери, попередньо апре- товані сумішшю β- і γ-амінопропілтриетоксисиланом (АГМ-9, ТУ 6-02-724-77) і утворені з тонкостінних (0,5–2,0 мкм) скляних часточок правильної сферичної форми діаметром 10–180 мкм та питомою вагою (290 кг/м3). Інвертні емульсії вода в олії (в/о) готували з викори- станням емульгатора нефтенол НЗб – складна суміш: 30 % (мас.) власне нефтенолу (солі алкілполіамінів і жирних кислот талової олії загальної формули R[NH2 +(CH2)3)]n NH3 + [RCOO-]n, де R – C8-24, n = 2–3) [2], 11,5 % полярного і 52 % вуглеводневого розчинників з додатками (6,5 %) органобентонітової глини. Поляр- ним розчинником слугувала суміш жирних спиртів С5– С8 – 5 % (ТУ 38 10760-82) та 15 %-го водного розчину хлориду кальцію (мас. частка 6,5 %), а вуглеводневим – арктичне дизельне паливо ТС-1. Продукт добре роз- чиняється у вуглеводнях і утворює в’язкі емульсії з водою. Як співповерхнево-активні речовини (співПАР) – регуляторів властивостей емульсій і суспензій – вико- ристовували такі аніонактивні та неіоногенні поверх- нево-активні речовини (ПАР). Додецилсульфат натрію С12Н25ОSO3Na – продукт сульфування первинних вищих спиртів концентрова- ною сірчаною кислотою за температури нижче 70 оС, з наступною нейтралізацією при охолодженні гідрокси- дом натрію. Очищений дворазовою перекристалізаці- єю з етанолу лаурилсульфат є сріблясто-білими пласті- вцями, добре розчинними у воді та нерозчинними у вуглеводнях. Додецилсульфонат натрію С12Н25SO3Na – про- дукт взаємодії додецилброміду з гідросульфітом на- трію за наявності пероксидів. С12Н25SO3Na – білий по- рошок, розчинний у воді і майже нерозчинний у вугле- воднях. Сульфонал (алкілбензолсульфонати) СnH2n+1С6Н5SO3Na, де n = 10–13, – 40 %-ний розчин у дизельному паливі (ДП) продукту сульфування алкіла- роматичних вуглеводнів на основі н-парафінів з насту- пною нейтралізацією сульфокислот гідроксидом на- трію. В’язка рідина темно-коричневого кольору, добре розчинна у воді, але слабко розчинна у бензолі та вуг- леводнях. Фосфатидний концентрат (кофос) R2 C O O CH CH2 O C O R1 CH2 O P O OX O + де R – залишки кислот: пальмітинової (–C15H31); Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 113 стеаринової (–C17H35); олеїнової (–C17H33); лінолевої (–C17H31); ліноленової (–C17H29); Х+ – холін (–СН2СН2N(ОН)(СH3)3); коламін (–СН2СН2NH2); серин (–CH2CH(NH2)COOH); інозит – С(ОН)–СН(ОН)– СН(ОН)–СН(ОН)–СН(ОН)–СН(ОН) тощо. В’язкий продукт темно-коричневого кольору, добре розчинний у вуглеводнях, з водою утворює емульсії [3]. Органобентоніт – продукт олеофілізації природ- них монтморилонітових глин четвертинними амоній- ними солями – універсальний загущувач і структуроу- творювач вуглеводневих систем. Інвертні емульсії готували та досліджували їх влас- тивості за методикою, наведеною у праці [3]. Результати досліджень та їх обговорення Приготування полегшених інвертних дисперсій (ПІД) на основі газонаповнених мікросфер є складним і багатогранним завданням, оскільки потребує ство- рення агрегативно і седиментаційно стабільних систем за надзвичайно великої різниці густин емульсії (ρ = = 980 кг/м3) і самих мікросфер (ρмсф = 240–410 кг/м3). Для створення полегшених суспензій ми виходили з того, що для забезпечення максимальної олеофілізації поверхні мікросфер потрібна ПАР, яка б мала об’ємну вуглеводневу частину і сприятливе олеофільно- гідрофільне співвідношення. Необхідність практично- го розв’язання поставленого завдання змусила нас зу- пинитися на катіоноактивній ПАР – нефтенол НЗб, яка, будучи оливорозчинною сполукою, виявляє висо- ку поверхневу активність і є ефективним емульгатором інвертних емульсій та емульсійно-суспензійних сис- тем. Передбачалося, що наявність у складі нефтенолу невеликих кількостей нижчих жирних спиртів і органо- бентонітової глини сприятиме високій спорідненості емульгатора з внутрішньою полярною дисперсною фа- зою і утворенню міцного адсорбційно-сольватного ста- білізаційного шару навколо глобул води і мікросфер, забезпечуючи підвищену стійкість інвертних емульсій, а в остаточному підсумку, і ПІД. Визначальною умовою підвищення стабільності дисперсних систем є достатня кількість емульгатора- стабілізатора. Встановлено, що високий ступінь гідро- фобізації забезпечується при досягненні граничної ад- сорбції, адже саме за таких умов формується мономо- лекулярний шар з вертикальною орієнтацією молекул ПАР [4]. І якщо для приготування якісних вихідних емульсій концентрація нефтенолу лише дещо переви- щує критичну концентрацію міцелоутворення (ККМ) – 0,2–0,5 %, то стабілізація суспензії мікросфер з вели- кою питомою поверхнею потребує збільшення конце- нтрації ПАР до 1,0–2,5 %, оскільки, крім емульгування водної фази, частина останніх перерозподіляється, ад- сорбуючись на поверхні мікросфер. Ґрунтуючись на попередніх дослідженнях [3], для приготування вихідної емульсійної системи було виб- рано співвідношення фаз вода/олія – об. частка 58/42 %. Проте виявилося, що отримана емульсія характеризу- ється незадовільною седиментаційною стійкістю – від- ділення вуглеводню становило 8–10 %. Для підви- щення стійкості в емульсію додатково вводили мас. частку органобентонітової глини 0,5 %, яку додавали двома шляхами, за першим – при перемішуванні в го- тову емульсійну систему, а за другим – у вуглеводне- вий розчин ПАР. Як і очікувалося, в’язкість отриманих систем з бентонітовою глиною підвищилась з 0,1 до 0,15 Па·с, а електростабільність – з 250 до 275 В, тоді як седиментаційна стійкість упродовж 20 діб, навпаки, дещо знизилася – незалежно від способу додавання органобентоніту відділення вуглеводневої фази збіль- шилося до 14–16 %. На нашу думку, негативний ре- зультат зумовлений утворенням навколо глобул води полімолекулярних адсорбційних шарів органобентоні- ту, які, екрануючи глобули води, дещо підвищили еле- ктростабільність, проте, витісняючи з адсорбційно- сольватного шару дизельне паливо, зумовили перекри- вання зовнішніх оболонок, підвищили в’язкість емуль- сії і наступну флокуляцію глобул води. З урахуванням викладеного, зрозуміло, що досягти високої седимен- таційної стійкості у разі додавання тонкодисперсного органобентоніту не вдасться. Подальші зусилля у цьому напрямі були спрямова- ні на регулювання складу й структури стабілізуючого адсорбційно–сольватного шару, утвореного нефтено- лом і супутніми додатками, які, як випливає з рис.1, відповідальні за колоїдно-хімічні властивості емульсій та ПІД на їх основі. Для пояснення отриманих законо- мірностей зміни електростабільності – одного з найва- жливіших практичних параметрів інвертних систем – уявимо собі емульсію в/о як діелектрик, в якому вода з діелектричною проникністю ε = 80 розподілена у вуг- леводневому середовищі (дизельне паливо) з ε = 2. За відсутності електричного поля електричний момент елементарної емульсійної частинки дорівнює нулю. Оскільки носіями струму в діелектричних рідинах є іони, а цьому випадку – крупні колоїдні часточки, мо- жна припустити, що в разі накладання електричного поля заряди різних знаків гідратованого нефтенолу зміщуватимуться в протилежних напрямках – діелект- рик поляризується. У розбавлених емульсійних систе- мах, коли концентрація внутрішньої водної фази не перевищує 1 %, заряджені колоїдні часточки почина- ють рухатися, зумовлюючи так звану катафоретичну електропровідність. В емульсіях із вмістом водної фази понад 50 %, які є предметом цього обговорення, рух заряджених колоїдних часточок неможливий через їх високу концентрацію. Тому, за певної величини на- пруженості електричного поля, захисний адсорбційно- сольватний шар пробивається. Цю напруженість елек- тричного поля, власне, ми реєструємо як електричну міцність або електростабільність. З наведеного рис. 1 чітко прослідковуються такі за- кономірності. 1). Структура і міцність адсорбційно-сольватного 114 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 шару суттєво залежать від складу водної фази. При переході від дистильованої води (1а) до розчинів NaCl (1б) і далі до CaCl2 (1в і 1г) видно, що всупереч очіку- ваному зниженню електростабільності (солі підвищу- ють електропровідність води) електростабільність зро- стає. До того ж за еквінормальних (1,8 н) кількостей NaCl і CaCl2 (1б і 1в ), інкремент посилення електроста- більності на 25 В/г-екв вищий для кальціевої солі. З подальшим збільшенням концентрації CaCl2 електро- стабільність зростає до 245 В, проте інтенсивність під- вищення зменшується і становить 10 В/г-екв (1г). На нашу думку, це зумовлено активністю і адсорбцією Cl-- іонів з наступною їх взаємодією з протилежно заря- дженими центрами стабілізуючих оболонок N+ нефте- нолу, які оточують дисперговані крапельки води. Для солей полівалентних металів цей вплив посилюється в результаті взаємодії, зменшення гідратації ПАР і жорс- ткішого структурування адсорбційно-сольват-ного шару іонами Ме+n. 2). Введення у вищеописані емульсії на дистильо- ваній воді (2а–4а) 0,5 % мас. часток допоміжних аніон- них ПАР (співПАР)– високоочищеного додецилсуль- фату і технічних додецилсульфонату натрію та суль- фонолу – призводить до подальшого підвищення елек- тростабільності. З урахуванням того, що співПАР по- передньо розчиняли у воді й вводили безпосередньо у вуглеводневий розчин нефтенолу можна припустити, що в результаті сорбції їх негативно заряджені поверх- нево-активні іони взаємодіють з позитивно зарядже- ними N+-центрами нефтенолу, забезпечуючи тим са- мим подальше зміцнення адсорбційно-сольватного шару. Водночас анізотропні молекули співПАР сприяють структуруванню внутрішньої фази в короткоживучі кристалоподібні (циботаксичні) комплекси, які на де- який період залишаються асоційованими, потім руй- нуються і знову утворюють інші комплекси. Рентгено- структурними дослідженнями на прикладі високоочи- щеного додецилсульфату натрію (1в) підтверджено, що тимчасово існуючі рої молекул внутрішньої фази мають певні форми і жорсткість, які зумовлені змінами структури води. Поступово вони досягають рівноваж- ного стану, за якого відносні кількості Н+ і ОН- іонів, реагуючих з колоїдними складовими поверхневого шару, не змінюють заряд емульгованих крапельок і, відповідно, проникність адсорбційного шару або руй- нуються і переходять в оточуючу їх неупорядковану рідину. Ці висновки переконливо підтверджуються зростанням агрегативної стійкості утворених емуль- сій в/о. 3). В емульсіях, внутрішньою фазою яких слугува- ли водні розчини електролітів (2–4, б–г), додатки мас. частки аніонних співПАР 0,5 %, внаслідок їх осаджен- ня практично не впливають на зміни електростабільно- сті. Дещо особняком у цьому ряду експериментів сто- їть кофос. Будучи за природою неіоногенною оливоро- зчинною ПАР, він істотно підвищує як електростабі- льність (понад 250 В) і агрегативну стійкість (розді- лення фаз не спостерігається впродовж 2 років), так і структурно-реологічні властивості емульсій. На проти- вагу аніонним ПАР, в яких властивості й стабілізація значною мірою зумовлені електростатичною взаємоді- єю, у цьому випадку діє переважно структурно- механічний фактор. З одного боку, фосфатна група фосфоліпідів, що розташовується між функціональни- ми групами, наприклад холіну чи коламіну, завдяки водневим зв’язкам і міжмолекулярній взаємодії утво- рює стійкі циботаксичні комплекси, з іншого – жирно- кислотні залишки насичених і ненасичених карбоно- вих кислот формують на міжфазовій поверхні міцний гелеподібний адсорбційно-сольватний шар з вуглевод- невими радикалами нефтенолу. Додавання до стійких інвертних емульсій мікросфер супроводжується, як видно з рис. 2, подальшим збіль- шенням електростабільності. Як і слід було чекати, за помірних концентрацій, гідрофобні мікросфери легко розподіляються у вуглеводневому середовищі – ЕПІД і агрегативна стійкість зростають за лінійним законом, а в’язкість залишається майже незмінною. У разі пода- льшого збільшення концентрації жорстких мікросфер (СМСФ > 16,7 %) краплини внутрішньої фази, стиску- ють одна одну, деформуються і перетворюються на поліедричні комірки, розділені ослабленими плівками дисперсійного середовища, внаслідок чого ЕПІД експо- ненціально спадає, а в’язкість різко зростає [3]. Нарешті, відстеживши вплив співПАР на властиво- сті сформованих ПІД на основі 2,7 н СаС12 (рис. 3), переконуємось, що в усіх випадках, незалежно від при- Рис. 1. Залежність електростабільності інвертних емуль- сій (Е, В) на основі нефтенолу (1–5) від доданих співПАР: 1 – вихідна емульсія; 2 – додецилсульфат натрію; 3 – до- децилсульфонат натрію; 4 – сульфонол; 5 – кофос; а – ди- стильована вода, б – 1,8 н розчин NаСl, в – 1,8 н розчин СаСl2, г – 2,7 н розчин СаСl2 а б в г 0 50 100 150 200 250 300 Е , В 1 2 3 4 5 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 115 роди ПАР, електростабільність зростає. Ймовірно, співПАР вклинюються в адсорбційно-сольватні про- шарки нефтенолу і зміцнюють їх внаслідок утворення олеофільних, гелеподібних комплексів, що легко де- формуються. Це підтверджується високою пластичніс- тю, агрегативною і седиментаційною стійкістю ПІД. 1. Гейхман М.Г., Кучеровский В. М., Поп Г.С., Зотов А.С., Зинченко И.А., Шабо М.Д., Газ. пром- сть, 2006, (5), 66–69. 2. Пат. 2200056 РФ, Силин М.А, Магадов Р.С., Гаевой Е.Г., Рудь М.И., Заворотный В.Л., Магадова Л.А. Заявлено 08.02.2001; Опубл. 10.03.2003. 3. Поп Г.С, Біленька В.І., Катализ и нефтехимия, 2006, (14), 33–41. 4. Баранова Н.В., Соврем. наукоем. техноло- гии, 2004, (5), 91. Надійшла до редакції 29.05.2007 р. Рис. 2. Залежність електростабільності ПІД (ЕПІД, В) від концентрації мікросфер (Смкс, мас. частка, %): 1 – дисти- льована вода; 2 – розчин хлориду натрію, 3 – розчин хло- риду кальцію Рис. 3. Залежність електростабільності ПІД (ЕПІД, В) на основі нефтенолу (1–5) від доданих співПАР: 1 – вихідна емульсія; 2 – додецилсульфат натрію; 3 – додецилсульфо- нат натрію; 4 – сульфонол; 5 – кофос при концентрації мі- кросфер (мас. частка, %): а – 0, б – 8,26, в – 16,67, г – 27,0 170 220 270 320 370 420 0 5 10 15 20 25 30 С мкс, масова частка,% Е П ІД , В 1 2 3 а б в г 0 100 200 300 400 500 600 Е П ІД , В 1 2 3 4 5 116 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 Коллоидно-химические рычаги управления свойствами облегченных инвертных дисперсий Г.С. Поп, В.И. Беленькая Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская,1; факс: (044) 573-25-52 С использованием стеклянных газонаполненных микросфер впервые разработаны облегченныe ин- вертные дисперсии с регулируемыми плотностью (850–510 кг/м3), структурно-реологическими свойст- вами и устойчивостью. Систематическими исследованиями показано, что их коллоидно-химические свойства зависят от состава контактирующих фаз, природы и концентрации поверхностно-активних веществ, соповерхностно-активних веществ и микросфер, взаимодействие которых определяет как упорядоченность в структуре фаз, так и прочность адсорбционно-сольватного слоя. Colloid-chemical control levers of light invert dispersion properties G.S. Pop, V.І. Belenkaya Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of NAS of Ukraine, 1, Murmanskaya Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax: (044) 573-25-52 Using glass filled with gas microspheres light inverting dispersions have been first developed with controlled density (850–510 kg/m3), structural and reological properties and stability. Systematic researches have proved that their colloid-chemical properties depend on contacting phases composition, surfactants concentration and characteristics, co-surface active substances and microspheres, interaction of which determined phase-structure order as well as adsorbtion-solvate layer strength.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3594
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T17:27:49Z
publishDate 2007
publisher Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
record_format dspace
spelling Поп, Г.С.
Біленька, В.І.
2009-07-08T11:28:51Z
2009-07-08T11:28:51Z
2007
Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій / Г.С. Поп, В.І. Біленька // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 112-116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3594
661.185.22 : 66.186 : 541.182.43 : 661.063.6
З використанням скляних газонаповнених мікросфер уперше розроблена низка полегшених інвертних дисперсій з регульованими густиною (850–510 кг/м3), структурно-реологічними властивостями і стійкістю. Систематичними дослідженнями показано, що їхні колоїдно-хімічні властивості залежать від складу контактуючих фаз, природи і концентрації поверхнево-активних речовин, співповерхнево-активних речовин і мікросфер, взаємодія яких визначає як упорядкованість у структурі фаз, так і міцність адсорбційно-сольватного шару.
С использованием стеклянных газонаполненных микросфер впервые разработаны облегченныe инвертные дисперсии с регулируемыми плотностью (850–510 кг/м3), структурно-реологическими свойствами и устойчивостью. Систематическими исследованиями показано, что их коллоидно-химические свойства зависят от состава контактирующих фаз, природы и концентрации поверхностно-активних веществ, соповерхностно-активних веществ и микросфер, взаимодействие которых определяет как упорядоченность в структуре фаз, так и прочность адсорбционно-сольватного слоя.
Using glass filled with gas microspheres light inverting dispersions have been first developed with controlled density (850–510 kg/m3), structural and reological properties and stability. Systematic researches have proved that their colloid-chemical properties depend on contacting phases composition, surfactants concentration and characteristics, co-surface active substances and microspheres, interaction of which determined phase-structure order as well as adsorbtion-solvate layer strength.
uk
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
Коллоидно-химические рычаги управления свойствами облегченных инвертных дисперсий
Colloid-chemical control levers of light invert dispersion properties
Article
published earlier
spellingShingle Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
Поп, Г.С.
Біленька, В.І.
title Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
title_alt Коллоидно-химические рычаги управления свойствами облегченных инвертных дисперсий
Colloid-chemical control levers of light invert dispersion properties
title_full Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
title_fullStr Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
title_full_unstemmed Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
title_short Колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
title_sort колоїдно-хімічні важелі керування властивостями полегшених інвертних дисперсій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3594
work_keys_str_mv AT popgs koloídnohímíčnívaželíkeruvannâvlastivostâmipolegšenihínvertnihdispersíi
AT bílenʹkaví koloídnohímíčnívaželíkeruvannâvlastivostâmipolegšenihínvertnihdispersíi
AT popgs kolloidnohimičeskieryčagiupravleniâsvoistvamioblegčennyhinvertnyhdispersii
AT bílenʹkaví kolloidnohimičeskieryčagiupravleniâsvoistvamioblegčennyhinvertnyhdispersii
AT popgs colloidchemicalcontrolleversoflightinvertdispersionproperties
AT bílenʹkaví colloidchemicalcontrolleversoflightinvertdispersionproperties