Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri"
В цій статті автор на основі узагальнення архівного матеріалу та попередніх публікацій розглядає процеси утворення, становлення та розвитку часописів "Oquv isleri" та "Ileri". В роботі розкриваються особливості діяльності цих видань в роки більшовицького правління, надається узаг...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35952 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859788207668854784 |
|---|---|
| author | Змерзлий, Б.В. |
| author_facet | Змерзлий, Б.В. |
| citation_txt | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В цій статті автор на основі узагальнення архівного матеріалу та попередніх публікацій розглядає процеси утворення, становлення та розвитку часописів "Oquv isleri" та "Ileri". В роботі розкриваються особливості діяльності цих видань в роки більшовицького правління, надається узагальнююча характеристика діяльності "Oquv isleri" та "Ileri", а також з'ясовується їх місце в культурному житті кримськотатарського народу в 1920-х рр.
В этой статье автор на основе обобщения архивного материала рассматривает процессы образования, становление и развития журналов "Oquv isleri" и "Ileri". В работе раскрываются особенности деятельности этих изданий в годы большевистского правления, подается обобщающая характеристика деятельности "Oquv isleri" и "Ileri", а так же определяется их место в культурной жизни крымскотатарского народа в 1920-х гг.
|
| first_indexed | 2025-12-02T10:37:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
67
18. Третья Государственная дума. Материалы для оценки ее деятельности. – Спб. : Труд, 1912. – 425 с.
Шилов Д.Н. Государственные деятели Российской империи 1802 – 1917. Биобиблиографический
справочник. – Спб.: Дмитрий Буланин, 2002. – 936 с.
Змерзлий Б.В.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЧАСОПИСІВ «Oquv isleri» ТА «Ileri»
З розпадом СРСР і крахом його ідеологічної системи, коли історія деяких народів практично не дослі-
джувалася, або висвітлювалася в вигідному політичній кон’єктурі світлі, розпочався новий період в вітчи-
зняній історичній науці в справі різнобічного об'єктивного вивчення історичної спадщини кримськотатар-
ського народу. Як відомо, проблеми зародження і розвитку кримськотатарської періодичної преси на межі
ХIХ – ХХ сторіч були досліджені й освітлені доктором історичних наук, професором В.Ю.Ганкевичем
[12]. В той же час, розвиток національної публіцистики кримських татар у 1920–1930 роки, ще й досі є фа-
ктично невивченою проблемою, а ґрунтовні наукові дослідження по цій темі майже відсутні, не дивлячись
на великий масив джерел, що в більшій своїй частині знаходиться на збереженні в Державному архіві ав-
тономної республіки Крим. Однією з небагатьох сучасних робіт, в якій автор намагається ґрунтовно, на
основі раніше не опублікованих документів та матеріалів розкрити проблеми національної кримськотатар-
ської публіцистики у 1920–1930-х рр., є розвідка І.А.Керімова «Крымскотатарская периодическая печать
довоенного времени» [9]. Не дивлячись на очевидну наукову значущість цієї праці, потрібно також заува-
жити, що вона лише трішки відкрила завісу невідомого у цій складній проблемі та позначила подальші
напрямки її вивчення та розгляду.
Отже, з огляду на вище зазначене, метою цієї наукової розвідки є дослідження основних етапів стано-
влення та розвитку часописів «Oquv isleri» та «Ileri».
Звертаючись до проблеми видання часописів кримськотатарською мовою в Кримські АРСР, необхідно
звернути увагу на деякі аспекти цієї проблеми. Як сьогодні загальновідомо, спроби видання журналів
кримськотатарською мовою в дореволюційному Криму здійсненні І.Гаспринським, були не досить вдали-
ми. Проте, як і в питанні розвитку національної газетної справи, за роки існування Кримської АРСР відбу-
вся бурхливий розвиток цього напрямку періодки. Так, у різні роки виходили друком: «Ilk adim» (Перший
крок), «Yani Çolpun» (Нова Венера) виходив з 1923 р., «Asriy műsűlmaliq» (Сучасне мусульманство) – с
1924 р., «Oquv isleri» (Проблеми просвіти) – з 1925 р., «Ileri» (Вперед) – з 1926 р., сатирично-
гумористичний часопис «TirnavuÇ» (Граблі), «Koz aydin» з 1927 р. під редакцією А.С.Айвазова, «Yaş
leninciler» (Юні ленінці), «Proletar madeniyeti» (Пролетарська культура), «Bölşevik yolu» (Більшовицький
шлях), «Qadinlig sotsializm yolunda» (Жінка на шляху до соціалазму), «Qirimnin yaş udarnikleri» (Молоді
ударники), «Kommunist terbiyesi» (Комуністичне виховання) – політичний, науковий, педагогічний та ме-
тодичний часопис, що виходив один раз у місяць, «Edebiyat ve kultura» (Література і культура) з 1936 р.,
«Sovet debiyati» (Радянська література) з 1940 р. [9, с.7].
На жаль, обмежений об’єм наукової статі, не дозволяє детально та послідовно розглянути історію ви-
никнення та розвитку всіх вище перерахованих видань. В зв’язку з цим, пропонується до розгляду лише
найбільш важливі з них, а саме – «Oquv isleri» та «Ileri».
З остаточним встановленням радянської влади на півострові і початком бурхливого розвитку народної
освіти кримських татар, створення спеціального педагогічного часопису, який би виходив кримськотатар-
ською мовою, стало нагальною потребою для всієї національної педагогіки. Такий крок допоміг би не
тільки консолідації національних педагогічних сил, але й, крім того, сторінки такого видання могли би
стати місцем для збагачення та обміну педагогічними здобутками, відпрацювання та втілення у життя но-
вих методик, і, нарешті, оперативного ознайомлення місцевого вчительства з рішеннями Наркомпросу.
Зважуючи на всі ці фактори, вже з жовтня 1921 р. в Сімферополі видавалося кримськотатарською мо-
вою 2 часописи. Один з них – «Бильги» («Знання») – орган Татуправління Кримської нарпросвіти, він ви-
світлював культурно-просвітницьку роботу серед татарського населення. Інший журнал (наукового харак-
теру) видавався кримськотатарською мовою Східним відділом факультету суспільних наук Кримського
університету. Проте, важкі роки голоду та економічної розрухи не дозволили затвердитися цьому корис-
ному починанню.
З початком стабілізації економічного життя Криму, керівники Наркомпросу повернулися до цього пи-
тання, до того ж, НКП вже розпочав випускати педагогічний часопис російською мовою «Педагогическая
жизнь Крыма». 6 квітня 1925 р. на засіданні Колегії Наркомпросу був заслуханий проект положення про
часопис кримськотатарською мовою. З початку його назва планувалась як «Вопросы образования», проте
видаватися він став під назвою «Oquv isleri» (Проблеми просвіти). Редактором часопису було призначено
Народного комісара просвіти Кримської АРСР У.В.Баліча [1, с.127]. «Oquv isleri» був щомісячним суспі-
льно-політичним та педагогічним часописом. Виходив у якості органу Кримського НКП.
Мабуть, одним із головних письменників часопису був А.С.Айвазов. Його чисельні та великі статті
присвячені, здебільшого, проблемам мови та орфографії. Проте, потрібно відзначити і інші його праці, та-
кі як «Обиженные поэты» (№ 4, 5 за 1928 р.), «Октябрьская революция и возрождение крымскотатарской
литературы» (№1 за 1927 р.). Вони, як вважають деякі сучасні дослідники, розширили кордони національ-
ної літературознавчої науки [9, с.7].
Сам редактор часопису, так писав про «Oquv isleri»: «Особливо цінним та необхідним є татарський
педагогічний часопис “Оку Ишлери” (Проблеми просвіти). Ілюстрацією цього є те, що 70 прим. (річних)
цього часопису виписано Туркестанським Наркомпросом (до розділення на автономні республіки) для
всіх органів народної освіти, всіх учбових педагогічних закладів та педагогічних курсів республіки. Цей
суспільствознавчий та педагогічний часопис задовільно виконую цю роботу, тому що попит на нього у
Криму та інших національних республіках зростає. В цей період майже повної відсутності методичної та
учбової літератури “Оку Ишлери” низкою статей по основним питанням трудової школи знайомить татар-
Змерзлий Б.В.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЧАСОПИСІВ «Oquv isleri» ТА «Ileri»
68
ське вчительство з новою школою та її методами. Тираж часопису 1000 прим.» [2, с.34].
У.В. Баліч був не тільки редактором цього видання, але й активно на сторінках часопису розкривав
гострі, назрілі питання, що стояли перед кримськотатарськими вчителями. Так, наприклад, у номері 6-7 за
1926 р. він писав, що «кваліфікована частина татарського вчительства, через погану матеріальну забезпе-
ченість, вимушена шукати роботу в інших радянських кооперативних організаціях», і що «вчителі інших
національностей в зворотньому положенні» [3, л.13].
Проте розквіт часопису під захистом наркому просвіти був недовгим. Після справи «Вєлі Ібраімова»
У.В.Баліча було знято зо всіх посад, а часопис попав під вогонь нещадної критики. Так ОК ВКП(б) відмі-
чав, що «Через те, що група буржуазної національної інтелігенції попала під захист деяких комуністів, є
випадки проникнення класово чужих нам елементів і в періодику. Так, наприклад, офіційний орган Нар-
компросу “Оку Ишлери” в складі співробітників має, безумовну більшість буржуазних націоналістів, та-
ким чином, він став органом міліфірковців. В нім, наприклад, протягувались ідейки про те, що не можна
підготувати нове покоління будівників з сучасного матеріалу» і т.і. «Класові викривлення мали місце і в
інших друкованих органах [4, а.13].
Після проведеного розгрому часопису, було затверджено новий склад редакції «Oquv isleri». До неї
ввійшли: редактор – М.М.Недім, секретар – Я.И.Байрашевський та новий член редколегії Ф.А.Мусаніф [5,
а.116].
Проте, окрім «Oquv isleri» в Криму виходили друком і інші часописи, одним з них, що також видава-
вся кримськотатарською мовою був літературно-художній часопис «Ileri» (Вперед). Перший номер часо-
пису «Ileri» вийшов 15 травня 1926 р.. Спочатку він виходив у форматі 17×25. Але до 1928 р. формат було
збільшено до 23×30. Об’єм «Ileri» коливався від 70 до 80 сторінок. Тираж в 1927 г. склав 1500 прим. Під-
водячи підсумок першого року видання «Ileri», М.М.Недім вказує наступні данні: «на протязі року в часо-
пис надіслали статті 138 осіб, кількість присланих статей – 431. З них відібрано та надруковано – 291.
Опубліковані статті, виокремленні по напрямкам, складають наступну картину: політичних статей – 14,
економічних – 13, суспільних – 13, літературознавчих – 16, партійне життя – 8, радянське будівництво – 6,
оповідань – 26, віршів – 69, п’єс – 2, про театр та музику – 6, етнографія та археологія – 9, наукових біо-
графій та статей пов’язаних з історією – 9, проблеми латинізації кримськотатарського алфавіту – 3, крити-
ка та бібліографія – 36, наука та техніка – 32, фізкультура – 3, здоров’я – 4, спеціально для жінок – 2 та
інше». Необхідно відзначити, що тоді в «Ileri» не було жодного штатного співробітника [9, с.7].
Творче життя часопису, на жаль, не можна назвати стабільним та рівним. Так, задурена ідеєю класової
боротьби, частина молоді розпочала боротьбу зо старою інтелігенцією. Тому головною метою
М.М.Недіма та інших літераторів, стало поборення цієї творчої кризи. На сторінках газет та часописів він
закликає до об’єднання національних письменницьких сил. За допомогою кримського режисера Д.Мєінова
в 1927 р. при часопису «Ileri» була заснована спілка кримськотатарських письменників. В свої діяльності
часопис працював за надання особливого значення писемним мусульманським жінкам, за оздоровлення
лав інтелігенції. Часопис приділяв особливу увагу розвитку національної белетристики, створенню та ви-
давництву бібліографічних праць, всебічно стимулював розвиток мови та удосконалення орфографії.
За свідоцтвами сучасників «Ileri» був визнаним еталоном всієї кримськотатарської періодики. Його
зміст був не тільки доступним масам, але й інтелектуально насиченим й експресивним. Читачі любили ча-
сопис та зичили йому довге життя [10, с. 25]. Потрібно зауважити, що це видання, здебільшого, пройшло
такіж етапи свого становлення як і «Oquv isleri», тобто, відносна свобода слова й можливість робити кри-
тичні зауваження що до дій радянських та партійних органів до 1928 р., та жорстке регламентування й ко-
нтроль над діяльністю часопису з боку партійних та державних організацій в наступні роки. Таким чином,
обидва часописи, що виходили в цей період в Криму кримськотатарською мовою, мали і загальні пробле-
ми. Цей висновок підтверджує і доклад М.М.Недіма «Про стан Кримських татарських газет та часописів»
на черговому засіданні ОК ВКП(б), що відбулося 1 березня 1928 р.
Серед досягнень за останній період періодики, що друкувалась кримськотатарською мовою, він відмі-
тив: по-перше, деяке збільшення тиражу за останні 2 роки. По-друге, планомірність виходу відділів, по-
ліпшення їх змісту й приближення до інтересів та рівня читачів. По-третє, своєчасне висвітлення політич-
них кампаній та повсякденних питань. По-четверте, деякі досягнення в справі залучення до співробітницт-
ва з республіканською періодикою відомих партійних та державних діячів з кола кримських татар. По-
п’яте, залучення національної інтелігенції до роботи в часописах, виявлення молодих кадрів художньої лі-
тератури й об’єднання їх навколо часопису «Ileri». По-шосте, широке розгортання компанії по об’єднанню
суспільства навколо питання переходу на Новий татарський алфавіт, а також поліпшення обліку
«рабселькоров» та уточнення роботи з ними.
Серед найбільш важливих недоліків, на думку М.М.Недіма, були відмічені: по-перше, недостатньо ті-
сний зв’язок газет с парторганізаціями та незадовільне відображення партійного життя та побуту, а також
незначна участь обласних робітників з числа кримських татар і особливо росіян в роботі часописів та га-
зет. По-друге, неврегульованість виходу партійного відділу та, крім того, недостатня систематичність в
побудові відділів радянського, господарського й кооперативного будівництва та нерегулярність відділів
військового, антирелігійного, науки та техніки. По-третє, антирелігійні матеріали направлялися в першу
чергу проти мул та служителів культу, а не проти самої релігії. По-четверте, недостатня ясність й зрозумі-
лість деяких перекладів в усіх газетах та часописах. По-п’яте, незначна участь партійних діячів в часопи-
сах «Ileri» та «Oquv isleri» і слабке висвітлення в них партійних та політичних питань. По-шосте, нерегу-
лярний вихід часопису «Oquv isleri», недостатнє залучення до співпраці в ньому вчительства, надлишок в
часопису «загальних місць та випадок розміщення ідеологічно невитриманих творів в минулому». Крім
того, в доповіді вказувалося на слабке освітлення в часопису «Oquv isleri» питань політичної роботи, від-
мічалася погана доставка газет та часописів на місцях, а також слабка робота райкомів по розподілу крим-
ськотатарської друкарської продукції.
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
69
Після розгляду цієї доповіді на засіданні ОК, було прийнято рішення про створення при редакції ча-
сопису «Ileri» редколегії [11, л.166]. Результатом проведеної роботи, стало затвердження наступного її
складу: редактор – М.М.Недім, члени редколегії Я.Мусаніф, Д.А.Гафаров, Амді, Д.Сейдамет [5, л.116].
Мабуть здійсненні заходи партапарату що до поліпшення видавництва кримськотатарскьої періодики
виявилися ефективними. Так вже 4 січня 1929 р. ОК ВКП(б), в своїй постанові констатував деяке поліп-
шення змісту часопису «Ileri» та «зрівняно більшу його ідеологічну витриманість по зрівнянню з минулим
періодом, коли він віддзеркалював групові настрої, пропагував час від часу націоналістичні ідеї, коли кадр
співробітників в основному складався з старої націоналістичної інтелігенції та коли партійне керівництво
цим часописом було відсутнє».
Для найбільш повного контролю над «Ileri» ОК ВКП(б) прийняв рішення змінити тип часопису, та ви-
значив його як суспільно-політичний та художньо-літературний. В подальшому планували «закріпивши
сучасний зміст посилити парткерівництво, одночасно залучаючи широкі круги радянсько налаштованої
інтелігенції не допускаючи ніяких ідейних компромісів, проникнення націоналістичних ідей і взагалі ні-
яких збочень від марксистсько-ленінської ідеології».
Цим же рішенням ОК ВКП(б) передав видання часопису «Ileri» Кримському державному видавниц-
тву, якому також було доручено провести заходи направлені на розповсюдження часопису. Крім того, ви-
давництву та редакції часопису «Ileri» наказали негайно перейти на новий тюркський алфавіт [6, а. 58–59].
Проте, на цьому реорганізація часопису не закінчилась. Спочатку відповідальним секретарем «Ileri»
затвердили Д.А. Гафарова [6, л.143]. Але, мабуть, це призначення виявилося невдалим і вже 14 серпня
1930 р. було затверджено склад нової редакційної колегії часопису «Ileri»: Я.Мусаніф, І.У.Тархан, Р.М.
Александрович, З. Джавтобелі, Джемалетдінов Абдуль-Керім, а новим відповідальним секретарем став
Я.А.Мусаніф [7, а. 24].
Крім вище перерахованих реорганізацій ОК ВКП(б) прийняв рішення, відповідно до якого встанов-
лювались наступні об’єми видавництва часопису «Ileri» в 1930–1931 р.: щомісячний тираж мав скласти
3000 прим., а об’єм кожного номера встановлювався у 3 друкованих аркуша [7, а.32].
Підводячи підсумок дослідженню історії розвитку розглянутих часописів, можемо зробити наступні
висновки. По-перше, в 1920-1930-х рр. в Криму виходила друком значна кількість часописів кримськота-
тарською мовою, призначенням яких було висвітлювати найрізноманітніші аспекти економічного, культу-
рного та політичного життя кримськотатарського народу, а також Кримської АРСР, РРФСР та СРСР. По-
друге, очевидно, що найбільшим досягнення в цьому питанні стала досить широка тематика запропонова-
них читачеві видань. Це дозволило широкому загалу кримськотатарського населення півострова ознайо-
митись не тільки з останніми досягненнями світової та радянської науки і культури, але й глибше пізнати
та оцінити культурну спадщину свого народу.
До очевидних недоліків розглянутих видань маємо віднести відому заідеологізованість та повну під-
контрольність партійним та державним структурам в 1930-х р., що не тільки негативно відобразилось на
змісті публікацій, алей й відштовхувало від них широкий читацький загал та певною мірою підривало до-
віру до національної інтелігенції.
Джерела та література
1. Хроника // Педагогическая жизнь Крыма. – №5–6. – 1925 .
2. Балич.У.В. Теория и практика трудовой школы // Педагогическая жизнь Крыма. – № 9–10. – 1925.
3. Балич У.В. Состояние дела народного образования в Крыму // Оку-Ишлери. – № 6–7(16–17). – 1926 .
4. Державний Архів Автономної Республіки Крим (ДААРК). – Ф.1. – Оп.1. – Спр.907, а.13.
5. Там же, спр.738.
6. Там же, спр.863.
7. Там же, спр.962а,
8. Там же, спр.486.
9. Керимов И.А. Крымскотатарская периодическая печать довоенного времени // Голос Крыма. – 2004. –
9 апреля. – С.7.
10. Sami Ü. 1917-den – 1927-ye // Ileri. – 1927. – № 4.
11. ДААРК, ф.1, оп.1, спр.962а
12. Ганкевич В.Ю. На службе правде и просвещению: Краткий биографисекий очерк Исмаила Гапринс-
кого (1851 – 1914). – Симферополь: ДОЛЯ, 2000. – 328 с.
Кармазина Н. В.
ОРИГИНАЛЬНЫЙ ЖАНР КРЫМСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ: ПУТЕВОДИТЕЛИ ПО КРЫМУ
50-х – 80-х гг. ХХ века
Значение путеводителей для формирования общей картины крымоведческих исследований в 1954-
1991 гг. нельзя приуменьшать. Краеведческие материалы, занимавшие в путеводителях ведущее место,
содействовали популяризации событий минувшего и настоящего времени. Кроме того, авторы
путеводителей, синтезируя многочисленную крымоведческую литературу, способствовали дальнейшему
обобщению исторического материала о полуострове, передаче краеведческих знаний последующим
поколениям [1].
Доктором исторических наук, профессором кафедры истории Украины и вспомогательных
исторических дисциплин Таврического национального университета им. В. И. Вернадского А. А.
Непомнящим впервые в историографии был проанализирован и обобщен такой корпус историко-
краеведческих работ как путеводители по Крыму ХІХ – начала ХХ вв. [2, 3].
Крымские путеводители, изданные во второй половине 50-х – 80-х гг. ХХ в., не являлись предметом
изучения историков краеведения. Попытки их систематизации и анализа не предпринимались. Цель
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35952 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T10:37:59Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Змерзлий, Б.В. 2012-07-06T10:06:29Z 2012-07-06T10:06:29Z 2005 Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 67-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35952 В цій статті автор на основі узагальнення архівного матеріалу та попередніх публікацій розглядає процеси утворення, становлення та розвитку часописів "Oquv isleri" та "Ileri". В роботі розкриваються особливості діяльності цих видань в роки більшовицького правління, надається узагальнююча характеристика діяльності "Oquv isleri" та "Ileri", а також з'ясовується їх місце в культурному житті кримськотатарського народу в 1920-х рр. В этой статье автор на основе обобщения архивного материала рассматривает процессы образования, становление и развития журналов "Oquv isleri" и "Ileri". В работе раскрываются особенности деятельности этих изданий в годы большевистского правления, подается обобщающая характеристика деятельности "Oquv isleri" и "Ileri", а так же определяется их место в культурной жизни крымскотатарского народа в 1920-х гг. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" Змерзлий, Б.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" |
| title_full | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" |
| title_fullStr | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" |
| title_full_unstemmed | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" |
| title_short | Становлення та розвиток часописів "Oquv Isleri" та "Ileri" |
| title_sort | становлення та розвиток часописів "oquv isleri" та "ileri" |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35952 |
| work_keys_str_mv | AT zmerzliibv stanovlennâtarozvitokčasopisívoquvisleritaileri |