Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом
Незаперечним є той факт, що основою зовнішньої торгівлі є контракт між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (тобто підприємствами та організаціями різних країн). Зовнішньоекономічний контракт має суттєві відмінності від контракту, який укладається між підприємствами та організаціями в меж...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36003 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом / Д.М. Озель // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 93-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859744637781016576 |
|---|---|
| author | Озель, Д.М. |
| author_facet | Озель, Д.М. |
| citation_txt | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом / Д.М. Озель // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 93-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Незаперечним є той факт, що основою зовнішньої торгівлі є контракт між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (тобто підприємствами та організаціями різних країн). Зовнішньоекономічний контракт має суттєві відмінності від контракту, який укладається між підприємствами та організаціями в межах однієї країни, хоча предметом цих двох типів контрактів є купівля-продаж товарів чи послуг. Такі відмінності характеризуються питаннями, що стосуються вибору валюти, в якій будуть відбуватися розрахунки; визначення та підтвердження якості товару, застосування певних стандартів; законодавчих та інших правових відносин різних країн при вирішенні претензій та суперечок між партнерами тощо.
Неопровержимым является тот факт, что основой внешней торговли является контракт между субъектами внешнеэкономической деятельности (то есть предприятиями и организациями разных стран). Внешнеэкономический контракт имеет существенные отличия от контракта, который заключается между предприятиями и организациями в пределах одной страны, хотя предметом этих двух типов контрактов является купля-продажа товаров или услуг. Такие отличия характеризуются вопросами, которые касаются выбора валюты, в которой будут происходить расчеты; определение и подтверждение качества товара, применения определенных стандартов; законодательных и других правовых отношений разных стран при решении претензий и споров между партнерами и тому подобное.
|
| first_indexed | 2025-12-01T21:01:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Точка зрения
93
ственный, так и государственный секторы, поскольку ни в одном из них либерализация хозяйственных от-
ношений не привела к образованию условий устойчивого развития.
Определяющими в разработке должны стать две группы исходных положений. Одна из них должна
охватывать соответствующие научно-методологические аспекты, другая - организационные. Ожидаемый
результат относительно качества может быть получен только при условии их взаимосогласованной прора-
ботки на этапе формирования эффективных механизмов функционирования и соблюдения - в процессе их
практического воплощения.
Источники и литература
1. Боровик В.Н. Основной путь выхода из кризиса промышленного виноградарства и виноделия России
// Виноград и вино России, 2001. - № 2. - С. 14-15.
2. Матчина И.Г., Бузни А.Н. Экономика виноделия. – Симферополь: «Таврида», 2003. –256с.
3. Гайдуцкий П.И. Формирование рыночных отношений в АПК. – К.: Вища школа, 1994. – 175с.
4. Гаркуша О.М. Формування ефективного виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України. –
Миколаїв: МДДА, 2001. – 281 с.
5. Герасимчук В . Управление предприятием как социально-экономической системой:
функциониальный поход//Экономика Украины, 2003. - №4. – С.12-18.
6. Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України// Економіст. – 1999. – С.16-30.
7. Дженеев С.Ю., Валуйко Г.Г. Состояние и перспективы развития производства и переработки виногра-
да в СССР. - Ялта: ВНИИВиПП "Магарач", 1988. – 27 с.
8. Завадський Й.С. Державне регулювання економіки АПК// Економіка АПК. – 1999. - №1. – С.69-72
9. Лукінов І.І. Державні і ринкові регулятори социільно-економічних перетворень//Економіка АПК
України, 2000. - №2. – С.35-38.
10. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК// Проблеми економіки агропромислового комплексу і фор-
мування його кадрового потенціалу: Кол. Монографія у двох томах. – Т.1/За ред. П.Т. Саблука, В.Я.
Амбросова, Г.Є. Мазнєва – К.: ІАН, 2000. – 371с.
11. Управление агропромышленным комплексом/ Под ред. В.В. Кузнецова. – Москва: ИКЦ “МарТ”;
Рочтови/Д: Издательский центр “МарТ”, 2003. – 416с.
12. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. -М.:
Изд-во Черо . -1996. -623с.
Озель Д.М.
ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ПЛАТІЖНИХ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОМУ
КОНТРАКТУ ТА РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОКУМЕНТАРНИМ АКРЕДИТИВОМ
Незаперечним є той факт, що основою зовнішньої торгівлі є контракт між суб'єктами зовнішньоеко-
номічної діяльності (тобто підприємствами та організаціями різних країн). Зовнішньоекономічний конт-
ракт має суттєві відмінності від контракту, який укладається між підприємствами та організаціями в ме-
жах однієї країни, хоча предметом цих двох типів контрактів є купівля-продаж товарів чи послуг. Такі
відмінності характеризуються питаннями, що стосуються вибору валюти, в якій будуть відбуватися розра-
хунки; визначення та підтвердження якості товару, застосування певних стандартів; законодавчих та ін-
ших правових відносин різних країн при вирішенні претензій та суперечок між партнерами тощо.
Зовнішньоекономічна діяльність передбачає активний пошук партнерів за кордоном. Однак навіть ус-
пішний пошук іноземного партнера, який готовий налагодити перспективні та взаємовигідні відносини,
залишиться безрезультатним, якщо не буде укладений відповідний контракт. У міжнародній комерційній
практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів чи послуг. Цей документ містить пись-
мову домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність
покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобо-
в'язання сторін виконати умови товарообмінної операції [10, 14]. При цьому з'являється потреба в узго-
дженні форм, методів та інструментів розрахунків між експортером та імпортером. Проте, для успішного
проведення розрахунків між ними недостатньо лише домовленості про вибір форм, методів та інструмен-
тів міжнародних розрахунків. Необхідне обов'язкове закріплення цих домовленостей саме у зовнішньо-
економічному контракті.
На наш погляд, розглядаючи проблему успішного проведення торговельних операцій між суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності, необхідно звернутися до першооснов (або передумов) їх здійснення,
тобто до зовнішньоекономічного контракту, його структури, та. найголовніше, до пропозицій та рекомен-
дацій правильного оформлення та закріплення платіжних умов контракту. Ця проблематика і визначила
основні цілі цієї статті, а саме: аналіз платіжних умов зовнішньоекономічного контракту та розробка кон-
кретних практичних рекомендацій щодо узгодження платіжних умов контракту з метою успішного та без-
проблемного проведення розрахунків між експортером та імпортером за допомогою акредитивних опера-
цій.
Дослідженню проблематики здійснення міжнародних розрахунків (в т.ч. і розрахунків за допомогою
акредитивів) присвячуються праці таких українських авторів, як: Береславська О.І., Боринець С.Я., Бров-
ков СМ., Івасів Б.С., Лисенков Ю.М., Луцишин З.О., Михайлов Д.М., Мороз A.M., Рогач О.І., Руденко
Л.В., Савлук М.І., Філіпенко А.С. та інші; а також деяких російських авторів, як: Балабанов І.Т., Красавіна
Озель Д. М.
ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ПЛАТІЖНИХ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОМУ
КОНТРАКТУ ТА РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОКУМЕНТАРНИМ АКРЕДИТИВОМ
94
Л.М. тощо. Проте, аналіз існуючої літератури свідчить, що, нажаль, ніде конкретних рекомендацій щодо
визначення платіжних умов у контракті, які б відрізнялися повнотою та практичним змістом, в літературі
не спостерігається, хоча деякі автори [12, 14] зробили спроби висвітлити це питання, але не в повному об-
сязі.
Ще однією причиною на користь необхідності аналізу платіжних умов та висвітлення саме цієї теми є
те, що згідно Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (редакція 1993 року, публі-
кація МТП в м. Парижі №500) - далі УГІДА - а саме, статей 3 та 4 акредитив є відокремленим від зовніш-
ньоекономічного контракту, згідно до якого він виставлений, а банки, що задіяні у проведенні акредитив-
них операцій не мають справи ані з контрактами, ані з товаром. Тобто, банки не несуть ніякої відповідаль-
ності за невиконання умов контракту кимось із контрагентів, а основними для них є виключно текст акре-
дитива та документи, які передбачені умовами цього акредитива. Слід зазначити, що УГІДА є загально
прийнятим міжнародним документом, який регулює операції банків з використанням акредитивів по
всьому світу. Юридична сила цього документу поширюється і на території України. Згідно Указу Прези-
дента України від 4 жовтня 1994 року № 566/94 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за догово-
рами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" всі норми, викладені в УПДА є обов'я-
зковими для застосування. Окремо треба зазначити, що при використанні документарних акредитивів за-
стосовуються також Уніфіковані правила для міжбанківського рамбурсування за документарними акреди-
тивами (редакція 1995 року, МТП в Парижі № 525) - далі УПМР - та Міжнародна стандартна банківська
практика для перевірки документів за документарними акредитивами (редакція 2003 року, МТП в Парижі
№ 645) - далі МСБП. Тому, зрозуміло, що правильне оформлення платіжних умов зовнішньоекономічного
контракту є запорукою успішного виконання як акредитива, так і самого контракту. Але ті питання, які
можуть бути не передбачені в умовах акредитива, і, таким чином, не зможуть повністю захистити інтереси
як експортера, так і імпортера, обов'язково повинні бути зазначені в інших статтях контракту. Так, напри-
клад, важливим моментом при укладенні зовнішньоекономічного контракту є те, що сторони повинні
обумовити, право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди, прав та обов'язків
сторін, а також спорів. За українським законодавством права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного
контракту визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту чи в результаті пода-
льшого узгодження. За відсутності такої інформації до контракту застосовується право країни, де заснова-
но, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра виступає: продавцем у конт-
ракті купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у дого-
ворі доручення; перевізником - у договорі перевезення [14].
Перед тим, як провести аналіз платіжних умов зовнішньоекономічного контракту, що передбачають
розрахунки за акредитивом, та надати практичні рекомендації щодо їх узгодження, необхідно, для більш
чіткого уявлення про такий контракт, розглянути його структуру. У міжнародній торговій практиці існу-
ють найрізноманітніші види контрактів, а їх зміст залежить від угоди, яку збираються здійснити контраге-
нти. Та попри всю різноманітність видів контрактів, в основі кожного з них лежать положення класичного
контракту купівлі-продажу. При цьому умови (статті) контракту класифікуються як за їх обов'язковістю
для продавця та покупця, так і за їх універсальністю.
З погляду обов'язковості умови (статті) контракту поділяються на обов'язкові та додаткові [10, 14]. До
обов'язкових належать: найменування сторін-учасників угоди, предмет контракту, якість і кількість, бази-
сні умови поставки, ціна, умови платежу, санкції та рекламації, юридична адреса та підписи сторін; а до
додаткових умов належать: прийомка-передача товару, страхування, фінансові та комерційні (відвантажу-
вальні) документи, гарантії, пакування та маркування, форсмажорні обставини, арбітраж, інші умови.
Проте, такий поділ на обов'язкові та додаткові умови є умовним, тому що учасники зовнішньоекономічно-
го контракту вирішують самі у кожному конкретному випадку, які з умов будуть суттєвими, а які ні. При
цьому слід зауважити, що обов'язковими ці умови називаються тому, що якщо одна зі сторін не виконує
їх, то інша має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків, а додаткові чи несуттєві умо-
ви, навпаки, передбачають, що при порушенні їх однією зі сторін, інша не має права розірвати угоду. Але
такі випадки необхідно передбачати вже у контракті, наприклад, важелі впливу на партнера щодо вико-
нання ним контрактних зобов'язань, застосування штрафних санкцій, тощо. З погляду універсальності,
умови контракту можна поділити на універсальні та індивідуальні [14]. До універсальних (типових) умов
належать: формулювання преамбули, прийомка-передача товару, базисні умови поставки, умови платежу,
пакування та маркування, гарантії, санкції та рекламації, форсмажорні обставини, арбітраж; а до індивіду-
альних умов належать: найменування сторін-учасників угоди, предмет контракту, якість товару, кількість
товару, ціна, строки поставки, юридична адреса та підписи сторін.
Як вже було зазначено вище, при складанні зовнішньоекономічних контрактів велике значення має
правильне визначення платіжних умов угоди. На стадії підписання контракту між експортером та імпор-
тером виникає природне протиріччя інтересів: експортер прагне отримати максимальну суму платежу в
найкоротший строк, а імпортер зацікавлений у прискоренні отримання товару і виплаті мінімальної суми
за контрактом. При цьому перед експортером та імпортером постає найголовніша задача - пошук компро-
місу при узгодженні валютно-фінансових і платіжних умов контрактів, який залежить від характеру еко-
номічних та політичних відносин між країнами, співвідношення сил контрагентів, кон'юнктури товарного
ринку, характеру товару, торгових звичаїв, діючих міжурядових і міжнародних угод, які регламентують
деякі валютно-фінансові умови, а також банківських традицій тощо [9, 11]. Тому, враховуючи зазначені
особливості, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, обравши розрахунки за акредитивом, досить часто
Точка зрения
95
звертаються за консультаціями до своїх банків з приводу правильного передбачення саме платіжних умов
контракту. Ще раз хотілося б підкреслити, що оскільки згідно УПДА акредитив є відокремленим від конт-
ракту купівлі-продажу (тобто від зовнішньоекономічного контракту), банки не повинні брати до уваги
будь-які умови контракту, навіть якщо вони мають протеріччя з умовами акредитива. При цьому банк-
емітент бере на себе зобов'язання тільки за акредитивом, на основі інструкцій імпортера-наказодавця, вка-
заних у заяві на відкриття акредитива. Тому все залежить виключно від правильності зазначення таких ін-
струкцій у заяві для банку-емітента. Ці інструкції складаються згідно з умовами зовнішньоекономічного
контракту. Тому, у цьому контракті повинні бути якомого повно та чітко визначені всі умови майбутнього
акредитива. Це повинно стати за правило для контрагентів, які працюють за акредитивами.
Таким чином, у контракті пункт (стаття) про умови платежу, який передбачає розрахунки за акреди-
тивом, повинен містити такі відомості:
1. Визначення виду та конструкції акредитива (в тому числі пов'язані з цим видом або конструкцією
особливості). Для експортера важливою умовою має бути безвідкличність акредитива, оскільки такий ак-
редитив не може бути змінений чи анульований банком-емітентом у будь-який час без попередньої згоди
на це бенефіціара (експортера). Крім того, можуть бути обумовлені можливість трансферу та/або підтвер-
дження акредитива. Такі умови повинні бути чітко зазначені в акредитиві. У разі домовленості між експо-
ртером та імпортером про необхідність підтвердження акредитива, який вони використовують у розраху-
нках між собою, необхідно узгодити, яким саме банком має бути підтверджений цей акредитив. Проте,
підтверджуючий банк у платіжних умовах контракту може бути зазначений, наприклад, як "будь-який
першокласний банк". При цьому сторони контракту повинні також узгодити, за чий рахунок буде сплаче-
на комісія за підтвердження акредитива, оскільки розмір цієї комісії, в основному, дуже великий (особли-
во у першокласних банків). Щодо трансферу, то згідно статті 48 УПДА акредитив може бути трансферо-
ваний (переведений) лише у тому випадку, якщо він чітко визначається в тексті такого акредитива як
"трансферабельний" ("transferable"). Інші терміни, які можуть використовуватися в тексті акредитива -
"ділимий" ("divisible"), "частковий" ("fractionable"), "переуступлений" ("assignable"), "передавальний"
("transmissible") тощо - не визначають його як трансферабельний і тому не повинні застосовуватися в тек-
сті акредитива. За певних умов торгівлі між експортером та імпортером вони можуть домовитися викори-
стовувати у розрахунках револьверний (поновлювальний) акредитив. У тексті такого акредитива повинно
бути зазначено, що він револьверний і може бути поновлений або автоматично, або виходячи з певних
умов, зазначених в акредитиві. Автоматично поновлюваний акредитив повинен чітко передбачати в умо-
вах, що він або "відновлюється автоматично", або "відновлюється автоматично, але всього не більш
USD_________", або "відновлюється автоматично щомісяця рівними частками, але всього не більш
USD_________" тощо. Сума акредитива залежить також від того, чи є акредитив кумулятивним, чи неку-
мулятивним. При кумулятивному револьверному акредитиві невикористаний залишок (тобто сума акре-
дитива, що не використана протягом визначеного періоду) є доступним для бенефіціара (експортера) і
може бути доданий до суми, що поновлюється. Такий невикористаний залишок може бути використаний у
наступній поставці продукції або пізніше.
При не кумулятивному револьверному акредитиві невикористаний залишок не може бути вико-
ристаний бенефіціаром (експортером) у наступних поставках продукції.
2. Термін виставлення акредитива, тобто протягом скільки днів з дати підписання контракту пови-
нен бути виставлений акредитив. Цей термін має бути узгоджений між експортером та імпортером та за-
лежить від:
- часу, який необхідний імпортеру для проходження процедури відкриття акредитива в банку-емітенті
(особливо у разі відкриття непокритого акредитива), з однієї сторони,
- та необхідності в експортера у якнайскорішому відкритті акредитива (наприклад, якщо товар вже під-
готовлений для відвантаження, знаходиться на складі або в порту), з іншої.
3. Найменування банків, задіяних у проведенні акредитивної операції, а саме: банку-емітента, авізую-
чого, виконуючого, підтверджуючого (при необхідності надання підтвердження за акредитивом), рамбур-
суючого (при передбаченні рамбурсу за акредитивом) банків. Один банк може виконувати функції авізу-
ючого, виконуючого та підтверджуючого банку одночасно, проте банк-емітент також може бути і вико-
нуючим банком. Експортеру рекомендується обирати в якості виконуючого банку свій банк, в якому він
обслуговується, оскільки саме такий банк має, в більшості випадків, вигідне для експортера територіальне
розміщення та надасть найбільш ґрунтовні консультації своєму клієнту щодо складання та оформлення
документів за акредитивом.
4. Валюта акредитива (врахування валютного ризику). Валютний ризик, який є одним з найважливі-
ших чинників міжнародної торгівлі, визначається як загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час
виконання контракту. Такий ризик виникає при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу, тобто
при зміні курсу в період між підписанням зовнішньоторговельного контракту і здійсненням платежу за
ним. У разі збігу валюти ціни і валюти платежу валютний ризик спричинюється зміною курсу валюти ко-
нтракту порівняно з національною валютою контрагентів або з падінням купівельної спроможності валют.
Найчастіше експортерам та імпортерам слід остерігатися валютних ризиків при укладанні контрактів з
відстрочкою платежу. При цьому виникає пряма залежність ступеню ризику від періоду відстрочки пла-
тежу. Захиститися від валютних ризиків при підписанні контракту можна за допомогою таких засобів як:
валютні застереження, страхування валютних ризиків за допомогою форвардних валютних угод з комер-
ційними банками, хеджування, страхування валютних ризиків у страхових компаніях. Тому, при визна-
ченні валюти, в якій буде виставлятися акредитив (зазвичай співпадає з валютою зовнішньоекономічного
контракту), експортер та імпортер повинні враховувати валютні ризики.
Озель Д. М.
ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ПЛАТІЖНИХ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОМУ
КОНТРАКТУ ТА РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОКУМЕНТАРНИМ АКРЕДИТИВОМ
96
5. Сума акредитива. Акредитив може бути відкритий не на всю суму контракту у разі змішаних пла-
тежів (наприклад, авансових платежів).
6. Можливе визначення засобу комунікації, по якому надійдуть умови акредитива. Основними засо-
бами комунікації, за допомогою яких може направлятися акредитив, це - пошта, телекс, SWIFT. При цьо-
му, необхідно пам'ятати, що згідно статті 7 УПДА авізуючий банк повинен перевірити отриманий акреди-
тив на достовірність (аутентичність). Бажано, щоб умови акредитива надійшли по системі SWIFT у клю-
чованому форматі, що зменшує витрати часу на визначення достовірності акредитива. Це пояснюється
тим, що ключоване SWIFT-повідомлення однозначно підтверджує достовірність (аутентичність) акреди-
тива, а банку не треба проводити ніяких додаткових процедур щодо перевірки його достовірності. Проте,
якщо між банками не встановлені активні SWIFT-ключі, що унеможливлює передачу акредитива напряму
у ключованому форматі (МТ 700, 710, 720), можлива передача акредитива поштою або телексом, або
SWIFT-повідомленням, заключованим з іншим банком, що призводить до додаткових витрат часу на ви-
значення достовірності такого акредитива. Передати такий акредитив можна, скориставшись послугами
третього (авізуючого) банку, але при цьому зростають витрати по обслуговуванню акредитива у зв'язку з
появою третіх банків. Сторонам договору рекомендується завчасно дізнатися у своїх банків, чи мають во-
ни між собою активні
SWIFT-ключі, щоб не користатися послугами третіх банків та не удорожчувати акредитивну опера-
цію.
7. Домовленість про пред'явлення покупцю банківської гарантії. Акредитив може передбачати, на-
приклад, виставлення експортером гарантії виконання контрактих зобов'язань, сума якої встановлюється у
певному відсотку від суми акредитива, або гарантії авансового платежу. При цьому, в даному випадку в
акредитиві може міститися умова, що він буде оперативним тільки після виставлення такої гарантії.
8. Можливість коливання (+/- певний відсоток) від суми акредитива, кількості чи інших характеристик
товару. В залежності від виду товару, його певних характеристик, можна передбачити в акредитиві відхи-
лення від суми акредитива, кількості чи інших характеристик товару. Така умова може бути передбачена у
разі купівлі-продажу, наприклад, сипучих чи рідких товарів, відвантаження яких важко здійснити точно.
Така ситуація може виникнути, коли імпортер погоджується на придбання товару з певними характерис-
тиками на визначений відсоток більше (або менше), ніж товару з іншими характеристиками і т.п. Звісно,
при зміні кількисних або інших характеристик товару змінюється і вартість всієї партії. Важливість перед-
бачення таких коливань полягає у тому, що, якщо експортер відвантажить товарів більше (або менше за
умови заборони часткових відвантажень) у кількісному та сумарному еквіваленті, це буде означати наяв-
ність розходжень у документах з умовами акредитива, і експортер може не отримати кошти за відванта-
жений товар або отримати їх із суттєвим запізненням, а до нього, у деяких випадках, можуть бути засто-
совані штрафні санкції згідно з валютним законодавством. Проте, експортер повинен пам'ятати, що згідно
статті 39 УПДА допускається, навіть за відсутності відповідної умови у тексті акредитива, відхилення у
кількості товару +/-5%, але вартість цього товару (а відповідно і сума документів) не повинна перевищу-
вати суму акредитива. Проте, таке правило не розповсюджується на товар, кількість якого виражена у па-
кувальних одиницях або штуках. Крім того, згідно статті 39с УПДА відхилення на 5% в сторону змен-
шення суми вимоги за акредитивом дозволяється при умові, що кількість товару та ціна за його одиницю,
передбачені умовами акредитива, не зменшуються.
9. Спосіб виконання акредитива - за пред'явленням, з відстрочкою платежу, шляхом акцепту чи него-
ціації. При цьому, спосіб виконання акредитива шляхом платежу за пред'явленням означає оплату банком-
емітентом (або підтверджуючим банком - за наявності) проти представлених за акредитивом документів;
шляхом платежу з відстрочкою - оплату при настанні терміну платежу, визначеному умовами акредитива
(наприклад, ЗО днів від дати відвантаження); шляхом акцепту - акцепт тратти банком-емітентом (або під-
тверджуючим чи іншим банком-платником - за наявності) та її оплату при настанні терміну платежу;
шляхом негоціації - можливість оплати виконуючим банком представлених йому за акредитивом докуме-
нтів (та отримання пізніше відшкодування цієї суми від банку-емітента або іншого банку-платника).
10. Строк (період) дії акредитива. Згідно статті 42а УПДА всі акредитиви мають передбачати дату за-
кінчення строку дії акредитива, а також місце для представлення документів для платежу, акцепту або не-
гоціації. Експортер повинен розуміти, що дата закінчення строку дії акредитива є останньою датою пред-
ставлення ним документів, передбачених цим акредитивом. При цьому строк дії акредитива має бути та-
ким, як того потребують умови зовнішньоекономічного контракту, тобто необхідно врахувати час, необ-
хідний для виробництва товару, одержання транспортних засобів і оформлення документів тощо. Якщо ця
умова узгоджена сторонами правильно не буде потреби вносити зміни щодо продовження терміну дії ак-
редитива. Щодо місця для представлення бенефіціаром (експортером) документів, то воно визначається, в
основному, місцерозташуванням (країна чи місто) виконуючого банку. У зв'язку з цим, бажано передбачи-
ти, яким банком буде виконуватися акредитив.
11. Остання дата відвантаження продукції. Експортер та імпортер мають узгодити дату, пізніше якої
експортер не може відвантажувати товар.
12. Перелік документів, проти яких буде відбуватися платіж за акредитивом. Експортер та імпортер
повинні пам'ятати, що згідно статті 4 УПДА банки мають справу лише з документами, а не з товарами,
послугами та /або іншими видами виконання зобов'язань, до яких мають відношення ці документи. Але
банки перевіряють та приймають лише ті документи, які передбачені умовами акредитива (стаття 13а
УПДА). Якщо надані документи, які не передбачені умовами акредитива, банки мають право повернути їх
Точка зрения
97
тому, хто їх представив, або передати їх далі без відповідальності зі своєї сторони (Стаття 13а УПДА). Ще
один момент, якщо акредитив передбачає які-небудь умови, але без посилання на документ(и), який має
бути представлений згідно цих умов, банки не будуть приймати до уваги такі умови (стаття 13с УПДА). У
зв'язку з цим, бажано не вимагати (передбачати) представлення документів, які бенефіціар (експортер) не
може скласти або отримати, та не зазначати деталі та умови, які можуть бути невідомі або які неможливо
визначити виходячи із зовнішнього вигляду документу.
Щодо переліку документів, то згідно статті 20 УПДА необхідно чітко передбачити, проти яких доку-
ментів буде здійснюватися платіж, акцепт або негоціація за акредитивом. При цьому, необхідно зазначити
2 основні складові щодо визначення переліку документів [6]:
- перелік та види документів залежать від правил, що регулюють експортно-імпортні;
- операції в країнах партнерів;
- експортер повинен усвідомлювати, які документи він взмозі представити, і що він;
- може представти їх у тій формі та з тими подробицями, як того вимагає імпортер.
Необхідно також передбачити, скільки оригіналів та копій кожного документа повинен представити
експортер. Наприклад, якщо відвантаження товару відбувається морським шляхом, необхідно передбачи-
ти представлення експортером повного комплекту коносаментів. Для імпортера це дуже важливо, оскіль-
ки коносамент дає право власності на товар. Також на кількість документів впливає і потреба імпортера в
цій кількості документів для власного використання. Ще один важливий момент, необхідно передбачити
такий перелік документів, який потрібен імпортеру для митного очищення товару, його отримання та
представлення, за необхідності, деяких документів до певних державних чи інших органів. Тому, виходя-
чи з цього, експортер та імпортер повинні домовитися про чіткий перелік документів та вимог до них. Хо-
ча акредитив може передбачати представлення експортером лише інвойсу (рахунка-фактури), найчастіше
серед переліку документів, проти яких відбувається платіж за акредитивом, зустрічаються:
- інвойс;
- транспортний документ (коносамент, авіанакладна, автонакладна, залізнодорожна;
- накладна, комбінована транспортна накладна); - страховий документ (страховий поліс або сертифі-
кат);
- інші документи, в т.ч. офіційні документи, які вимагаються різними державними органами (сертифі-
кати походження, пакувальні листи, сертифікати якості, ваги;
- аналізу товарів, митні декларації, консульські фактури, ветеринарні сертифікати;
- посвідчення про виконання певних умов контракту тощо).
Крім того, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які використовують розрахунки за допомогою
акредитивів, повинні пам'ятати та узгоджувати у контракті те, що, якщо необхідне прдставлення докумен-
тів, окрім транспортних, страхових документів та інвойсів, рекомендується чітко зазначати:
- ким такі документи повинні бути виписані;
- формулювання та дані, які вони повинні містити (стаття 21 УПДА).
Необхідно зазначити, що для максимального захисту інтересів імпортера та його впевненості, що то-
вар він отримує у належному вигляді та у відповідності до певних якісних характеристик та стандартів,
можна передбачити підписання експортером та імпортером акту прийомки-передачі товару (наприклад,
або в місці відвантаження, або розвантаження). Проте, представлення такого документа невігідно експор-
теру, оскільки у нього збільшуються витрати часу на підготовку та представлення документів до банку,
що призводить, в свою чергу, до затримки платежу відносно дати відвантаження. Крім того, з метою захи-
сту своїх інтересів щодо одержання товару з відповідними якісними характеристиками імпортер може ви-
магати від експортера представити за акредитивом (тобто включити до переліку документів за акредити-
вом) такі документи як, наприклад, сертифікати аналізу, якості. Можливо також передбачити, щоб такого
роду документи видавалися спеціалізованими державними або міжнародними організаціями.
13. Термін, протягом якого повинні бути надані документи до виконуючого банку. Згідно статті 43а
УПДА для акредитивів, які передбачать представлення транспортного документа, необхідно зазначити
спеціальний період часу після дати відвантаження, протягом якого документи повинні бути надані бене-
фіціаром (експортером) до виконуючого банку. Цей час необхідний експортеру, щоб:
- зібрати всі необхідні документи;
- підготувати документи для представлення та
- представити до виконуючого банку документи, передбачені умовами акредитива, враховуючи час, не-
обхідний для їх пересилання поштою (кур'єром) [6].
Якщо ж такий період часу не обумовлений, то згідно статті 43 а УПДА таким періодом автоматично
вважається 21 день від дати відвантаження товару. Проте, це не дає приводу для непередбачення цього
періоду. УПДА (стаття 43а) також передбачають, що документи за акредитивом повинні бути надані бе-
нефіціаром (експортером) до виконуючого банку не пізніше дати закінчення строку дії акредитива, навіть
якщо період представлення документів не закінчився.
14. Мова, якою повинні бути складені документи. Розглядаючи мовне питання, необхідно розрізняти
мову, на якій буде виставлятися акредитив (тобто мова тексту умов акредитива), та мову, на якій склада-
ються документи (тобто мова документів). Щодо тексту умов акредитива, то він складається, в основному,
англійською мовою - однією з офіційних мов МТП. Проте, існують рекомендації МТП [6], згідно яких ак-
редитив може виставлятися:
- або англійською, або французькою, або
- англійською та французькою, або
- англійською, або французькою та будь-якою іншою мовою, або
Озель Д. М.
ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ПЛАТІЖНИХ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОМУ
КОНТРАКТУ ТА РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОКУМЕНТАРНИМ АКРЕДИТИВОМ
98
- іншою мовою, якщо акредитив використовується тільки на території розповсюдження цієї мови.
За відсутності цього пункту в умовах акредитива документи складаються мовою акредитива (стаття
26 МСБП). Слід зазначити, що деякі документи (наприклад, залізнична накладна, вантажно-митна декла-
рація тощо), що передбачені умовами акредитива, можуть мати печатки та штампи (наприклад, штамп
відправлення) мовою, якою складання документів не дозволено (наприклад, штамп на українській мові, а
документи приймаються на російській). Така, на перший погляд, дрібниця може стати причиною відмови
банку-емітента (підтверджуючого банку) в оплаті таких документів. Тому, рекомендується передбачити в
акредитиві відповідну умову стосовно мови, якою можуть проставлятися штампи та печатки.
15. Можливість та дозвіл на часткове відвантаження та перевантаження товару. Рішення про дозвіл
або заборону часткових відвантажень товару залежить виключно від можливостей експортера відвантажу-
вати обумовлений товар в повному обсязі або частково. У разі якщо експортер не взмозі здійснити відван-
таження товару одразу, він може домовитися з партнером про передбачення в акредитиві часткових відва-
нтажень. Непередбачення цієї умови у тексті акредитива означає, що часткові відвантаження дозволені
(стаття 40а УПДА). Щодо перевантаження товару, то на його дозвіл або заборону впливатиме домовле-
ність та визначення партнерами методу відвантаження або виду транспорту, який буде застосовуватися
для постачання товару [6].
16. Місце призначення та місце відвантаження товару. Прямого відношення ця умова не має до платі-
жних умов контракту, але при використанні у розрахунках акредитива впливає опосередковано, оскільки
повинна бути чітко визначена в умовах такого акредитива. Тому експортер та імпортер повинні узгодити
всі дрібниці щодо способу транспортування товару, тобто вони повинні визначити, в якому місці товар
буде прийнято до транспортування, відправлено або завантажено на борт, і куди він має бути доставлений
(місце доставки, розвантаження або кінцевого призначення). При цьому пункти, порти або аеропорти від-
вантаження та призначення повинні бути зазначені як міста, аеропорти, країни або групи країн. Проте, не
рекомендується використовувати абревіатури та скорочення, а також такі нечіткі визначення, як: "основні
порти", "Західноєвропейські порти", "порти Ближнього Сходу" тощо [6].
17. Можливість рамбурсу за акредитивом - вигідно експортеру. Для прискорення отримання експор-
тером платежу за акредитивом можна передбачити рамбурс (вимога платежу) на інобанк (рамбурсуючий
банк), в якості якого може виступати як сам банк-емітент, так і інший третій банк. При цьому експортер
протягом кількох днів (зазвичай 3 робочі дні) від дати визначення документів такими, що відповідають
умовам акредитива, отримує платіж за акредитивом. Рамбурсна (платіжна) вимога надсилається виконую-
чим банком (підтверджуючим банком) по системі SWIFT на рамбурсуючий банк. Рамбурс повинен відпо-
відати УПМР.
18. Можливість переказу покриття за акредитивом до виконуючого банку (банку експортера). По-
криття за акредитивом знаходиться у банку, який зобов'язаний платити за цим акредитивом (зазвичай це
банк-емітент). Проте, покриття за акредитивом може бути переведене і до виконуючого (підтверджуючо-
го) банку. В цьому випадку, необідно чітко зазначити, в якому банку буде знаходитися покриття, а банк-
емітент при виставленні акредитива повинен зазначити умови, на яких буде переведене покриття до вико-
нуючого банку (наприклад, на 3-й день від дати виставлення акредитива) або зажадати від останнього ін-
струкцій щодо його переведення.
19. Примітка про підпорядкованість УПДА. Акредитив має бути підпорядкований УПДА. При цьому
самі умови акредитива повинні містити посилання на УПДА. Проте, акредитив, що надійшов до авізуючо-
го (виконуючогго, підтверджуючого) банку у ключованому SWIFT-повідомленні (МТ 700, 710, 720), ав-
томатично підтверджує підпорядкованість УПДА.
20. Оплата комісій за акредитивом. Зазвичай комісії на території своєї країни сплачує імпортер, а за її
межами - експортер. Проте, мають місце випадки, коли всі комісії за акредитивом сплачує або експортер
або імпортер. Питання оплати комісій повинне бути узгоджене сторонами у платіжних умовах зовнішньо-
економічного контракту, які передбачають розрахунки за акредитивом. Такий поділ комісій залежить, в
першу чергу, від різних умов, на яких купується-продається товар (ціна, умови поставки, унікальні харак-
теристики товару, термін виробництва товару тощо). Також може бути передбачена примітка щодо оплати
імпортером (аплікантом) комісій банку за внесення змін до умов акредитива у разі відкриття акредитива у
невідповідності з умовами зовнішньоекономічного контракту, а також оплати комісій банку за внесення
змін до умов акредитива стороною, що ініціювала такі зміни. За відсутності такої примітки комісії розпо-
діляються між контрагентами згідно домовленостей.
Окремо хотілося б зупинитися на найменуванні товару в умовах акредитива. Хоча це не є пунктом
платіжних умов зовнішньоекономічного контракту і зазначається в іншій статті -предмет контракту, все ж
важливо, що найменування товару в умовах акредитива повинно бути зазначено якомога коротше (стаття
5а УПДА) без зайвих подробиць. Необхідно ще раз підкреслити, що згідно зі статтею 5 УПДА інструкції
щодо виставлення акредитива повинні бути повними і чіткими. При цьому, щоб запобігти будь-якій плу-
танині або непорозумінням, банки повинні надавати своїм клієнтам необхідні консультації з метою недо-
пущення надання зайвих подробиць до дексту акредитива. Досвід роботи з акредитивами свідчить про те,
що такі подробиці лише заважають нормальному проведенню операцій за документарними акредитивами.
На практиці чим більш складний акредитив, тим більше ймовірність, що виникнуть проблеми в роботі з
ним [6].
Таким чином, беручи до уваги наведені вище рекомендації щодо узгодження сторонами платіжних
умов зовнішньоекономічного контракту, на основі яких наказодавець (аплікант) акредитива складає заяву
Точка зрения
99
на відкриття акредитива, необхідно підходити до їх узгодження "розумно", тобто, з однієї сторони, перед-
бачити основні нюанси проведення акредитивної операції, а, з іншої, не вдаватися до зайвих подробиць,
які тільки можуть завадити цій операції і призвести до плутанини та непорозуміння, як між банками, так і
їх клієнтами. В більшості випадків, визначити, що є "комерційно необхідним", а що є "зайвим" для зазна-
чення в тексті акредитива повинні самі експортер та імпортер, натомість банки можуть лише надавати
свої рекомендації та побажання.
Ця стаття присвячена розгляду такому важливому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності пи-
танню як складання платіжних умов зовнішньоекономічного контракту. Звісно, висвітлити всі нюанси цієї
теми неможливо, оскільки кожна окрема зовнішньоекономічна угода має свої особливості, кожна країна,
завдяки своєму національному законодавству та державному регулюванню, впливає на певні умови такої
угоди. Проте, враховуючи актуальність цієї теми, є сподівання, що ті рекомендації та проблемні питання,
які висвітлені в цій статті, допоможуть експортерам та імпортерам в узгодженні платіжних умов контрак-
тів та найбільш вдалому проведенні акредитивних операцій. Основною ж задачею банків є визначення ра-
зом з клієнтами найбільш оптимальних умов проведення акредитивних операцій та надання в межах своєї
компетенції ґрунтовних рекомендацій та консультацій з будь-яких питань, які виникають у клієнтів.
Джерела та література
1. International Standard Banking Practice (ISBP) for the examination of documents under documentary credits:
ICC Publication № 645. - Paris: ICC Publishing, S.A., 2003.
2. Унифицированные правила и обычаи для документарных аккредитивов: Публикация МТП № 500 на
русском и английском языках. Серия "Издания Международной торговой палаты". — М: Издательст-
во АО "Консалтбанкир", 1994.
3. Унифицированные правила для межбанковского рамбурсирования по документарным аккредитивам:
Публикация МТП № 525. Серия "Издания Международной торговой палаты ". Пер. с англ. —М.: Из-
дательство АО "Консалтбанкир'', 1996. - 56 с.
4. Унифицированные правила для межбанковского рамбурсирования по документарным аккредитивам:
Комментарий на русском и английском языках. - М.: Издательство АО "Консалтбанкир", 1998.
5. Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають
суб 'єкти підприємницької діяльності України" від 04.10.1994 р. №566-94.
6. Новые стандартные формы документарных аккредитивов для УОП 500. Публикация МТП № 516. Се-
рия: "Издания Международной Торговой Палаты". На рус. и англ. яз. - М.: Издательство АО "Консал-
тбанкир", 1996. - 112 с.
7. Аккредитивы. Документарное инкассо. Банковские гарантии: 77-й выпуск серии изданий Швейцари-
ше Кредит-анштальт «Кредит Свисс».
8. Бровков СМ., Руденко Л.В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід та
українська практика. -К: ТОВ Агенство "Україна", 2001. -380 с.
9. Івасів Б. С Міжнародні розрахунки: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 223 с
10. Лепендина Н. Внешнеторговый договор: правовое и валютное регулирование // Методический журнал
"Международные банковские операции". -04.2004. -№4.
11. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник /Под ред. Л.Н. Красавиной. -
2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 200. - 608 с: ил.
12. Руденко Л. В. Міжнародні кредитно-розрахункові валютні операції: Підручник. - Київ: ПУЛ, 2003. -
616 с
13. Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства:
Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 304 с
14. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. ред. А. І. Кредісова / Пер. з
рос. Н. Кіт, К Серажим. -К, 1997. - 448 с
Нагорский Ю.А.
ВЛИЯНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ НА РАБОТУ ПРЕДПРИЯТИЯ
1. Постановка проблемы
В настоящее время недостаточно внимания со стороны предпринимателей уделяется культуре бизне-
са. Тем не менее ученые работают над этой проблемой, видя в этом большие возможности установления
цивилизованных отношений между предпринимателями и в обществе в целом. Только в этих условиях
Украина может обеспечить себе стабильное развитие, благосостояние своих граждан.
Целью данной статьи является поиск путей формирования организационной культуры, а также выяв-
ление влияния различных культур на работу предприятия.
2. Анализ последних исследований и публикаций по данной проблеме
Формирование корпоративной культуры осуществляется посредством информационного воздействия
на человека. Через обеспечение индивидуума информацией в различных формах создаются как индивиду-
альные, так и социальные ценности личности. На основе этого в сознании (подсознании) человека строит-
ся определенная модель восприятия тех или иных явлений. Таким образом формируется система знаний,
индивидуальный опыт, культура поведения, общения. Эта модель формирует у каждого свою систему
знаний, индивидуальный опыт, культуру. В этой связи каждые новые знания, опыт, культурные ценности
становятся таковыми только в пределах определенной индивидуальной модели, которая движет челове-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36003 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T21:01:31Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Озель, Д.М. 2012-07-07T10:57:52Z 2012-07-07T10:57:52Z 2005 Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом / Д.М. Озель // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 93-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36003 Незаперечним є той факт, що основою зовнішньої торгівлі є контракт між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (тобто підприємствами та організаціями різних країн). Зовнішньоекономічний контракт має суттєві відмінності від контракту, який укладається між підприємствами та організаціями в межах однієї країни, хоча предметом цих двох типів контрактів є купівля-продаж товарів чи послуг. Такі відмінності характеризуються питаннями, що стосуються вибору валюти, в якій будуть відбуватися розрахунки; визначення та підтвердження якості товару, застосування певних стандартів; законодавчих та інших правових відносин різних країн при вирішенні претензій та суперечок між партнерами тощо. Неопровержимым является тот факт, что основой внешней торговли является контракт между субъектами внешнеэкономической деятельности (то есть предприятиями и организациями разных стран). Внешнеэкономический контракт имеет существенные отличия от контракта, который заключается между предприятиями и организациями в пределах одной страны, хотя предметом этих двух типов контрактов является купля-продажа товаров или услуг. Такие отличия характеризуются вопросами, которые касаются выбора валюты, в которой будут происходить расчеты; определение и подтверждение качества товара, применения определенных стандартов; законодательных и других правовых отношений разных стран при решении претензий и споров между партнерами и тому подобное. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом Озель, Д.М. Точка зрения |
| title | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| title_full | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| title_fullStr | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| title_full_unstemmed | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| title_short | Особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| title_sort | особливості узгодження платежних умов зовнішньоекономічному контракту та розрахунків за документарним акредетивом |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36003 |
| work_keys_str_mv | AT ozelʹdm osoblivostíuzgodžennâplatežnihumovzovníšnʹoekonomíčnomukontraktutarozrahunkívzadokumentarnimakredetivom |