Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні
Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль окремих підприємств, і держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової еко...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36009 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 141-143. — Бібліогр.:6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859930267167227904 |
|---|---|
| author | Булюк, О.В. |
| author_facet | Булюк, О.В. |
| citation_txt | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 141-143. — Бібліогр.:6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль окремих підприємств, і держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:08:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Точка зрения
141
Булюк О.В.
МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В РЕГІОНАЛЬНОМУ УПРАВЛІННІ
Вступ. Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль окремих підприємств, і
держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед,
можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової
економіки.
Взятий Україною курс на інтеграцію своєї економіки у світову ринкову систему, входження до Євро-
пейського економічного співтовариства, приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) [1],
вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) вимагає подальшого приведення митного законодавства
України, і зокрема у галузі митних тарифів і зборів, у відповідність з міжнародно-правовими нормами.
Основна частина. Включення економіки країни до світового економічного простору, потребує ство-
рення сприятливих умов функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності як на національному,
так і на зовнішньому ринку. Реалізація даних завдань можлива тільки за сприятливої митно-тарифної по-
літики держави, яка б, з одного боку, розв'язувала проблеми економічної незалежності держави, а з друго-
го – стимулювала іноземних виробників до співробітництва на національному ринку. Цьому сприятиме
більш продумане прийняття стратегічних і програмних документів, формування територіально-
економічного підходу до захисту економічних інтересів.
Митно-тарифна політика в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про єдиний митний
тариф" [2], сферою дії цього Закону є єдина митна територія України.
Сьогодні актуальним є питання про доцільність і необхідність більш жорсткого спрямованого підходу
до використання митних зборів для надання допомоги реальному сектору економіки в регіональному ас-
пекті.
Вельми важливим є перехід в економічному управлінні митної системи від «митниці для уряду» до
нового сучасного типу «митниці для учасників зовнішньоекономічної діяльності». Переорієнтація митної
політики в напрямі захисту інтересів учасників підприємницької діяльності, створення економічних умов
для прискорення товарообігу, сприятиме економічному зростанню підприємств і організацій, які беруть
участь у реальному секторі виробництва.
Важливим чинником у цьому напрямі є розвиток митної інфраструктури на підставі фінансової само-
забезпеченості. Надання послуг у частині митної інтермодальної логістики, розвиток навколомитної сфе-
ри, створення інститутів митного аудиту і митної фінансово-банківської діяльності, інформаційно-
віртуальних послуг і є найбільш перспективними напрямами економічної митної політики в майбутньому.
На митну політику України впливають такі фактори:
1. Україна вийшла на шлях демократизації суспільства й економічних реформ, нових ринкових від-
носин, отже, ускладнилися політична система суспільства і структура видів власності. У зв'язку з цим у
суспільстві виникла значна кількість соціальних груп, що мають свої політичні й економічні інтереси, які
часом можуть іти врозріз з державною політикою, її інтересами. Склалась інша політична обстановка в
суспільстві (на відміну від однопартійної системи).
В останні роки митна система України зазнала значних змін: організація управління стала більш скла-
дною і великою, сформувалися нові поняття й інститути митної системи, митні території, митні союзи, ві-
льні економічні і митні зони; виникла сукупність митних режимів; розвивається система підприємницької
діяльності у сфері митно-тарифних відносин.
Інтегрування України до світової економіки, входження до Світової організації торгівлі та інших по-
літичних і економічних організацій настійно потребують коригування її зовнішньоекономічної політики,
що впливає на зміну митної політики. Виникає необхідність гармонізації законодавчо-правової бази, това-
рної номенклатури, принципів і заходів митної політики, уніфікації митного інструментарію [3].
Основними напрямами вдосконалення митно-тарифної політики повинні стати:
• захист національного товаровиробника в тих галузях, які або тільки починають розвиватися, або
тимчасово потребують такої форми захисту. Це не може бути хаотичним регулюванням ввезення імпорт-
них товарів, виробництво яких в Україні частково або взагалі відсутнє, чи через географічне розташування
країни неможливе;
• поповнення державного бюджету через оподаткування експортно-імпортних операцій, але не ціною
збільшення розміру ставок мита, а за рахунок збільшення обсягу зовнішньоекономічних угод. Повинен
спрацювати загальносвітовий принцип: «Краще стягувати податки за мінімальними ставками частіше, ніж
стягувати рідше, але за максимальними». У такий спосіб вдається збільшити надходження до державного
бюджету за рахунок збільшення зовнішньоторговельного обороту.
Прийняття сучасних спрощених схем митного контролю і митного оформлення надасть можливість
суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності мінімізувати складські і митні витрати, на відміну від діючих
процедур, коли потрібно мати штат митників на складах підприємств і здійснювати дороге митне оформ-
лення для кожної партії товару. Так, робота експортних промислових зон у Маврикії будується за спро-
щеною схемою звільнення від мита, яка діє незалежно від місця розташування фірми-експортера [4].
Основна альтернатива цим системам – це територіальне виокремлення таких зон, коли кожна з них
представляє промислову галузь, що спеціалізується на експорті, і на її території діє окрема митниця, яка
забезпечує безмитну торгівлю і спрощену систему митного оформлення в інтересах суб'єктів зовнішньо-
економічної діяльності, які функціонують на даній території.
Незважаючи на те що рівень непрямих економічних витрат при створенні митних бар'єрів нижчий,
Булюк О.В.
МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В РЕГІОНАЛЬНОМУ УПРАВЛІННІ
142
ніж при нетарифних, на нашу думку, при використанні даного інструменту зовнішньоторговельної полі-
тики цей фактор обов'язково потрібно враховувати. Це пов'язано з тим, що коли для системи митних та-
рифів характерний широкий розкид часто мінливих ставок, коли система включає активне застосування
комбінованих ставок (поряд з адвалорними та специфічними), існує розгалужена система пільг у сфері
звільнення від сплати мита, а для розрахунку розміру мита використовуються довільно обрані ціни, що
характерно для сьогодення України, тоді протекціоністський ефект стає настільки завуальований, що при-
зводить до зростання корупції і появи нових можливостей для здобуття ренти. Крім того, коли розрив між
внутрішніми та світовими цінами великий, значно ускладнюється застосування зовнішньоторговельних
механізмів, подібних безмитному ввезенню, або схем повернення мита і виникає сприятливе середовище
для тінізації операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Тому, на нашу думку, при регулюванні зовнішньоторговельних операцій перевага повинна віддава-
тись митно-тарифним заходам, оскільки вони є більш дієвими обмежувальними заходами. Тобто при зме-
ншенні дії нетарифних заходів повинна підвищуватись роль митно-тарифного регулювання. Одним із за-
ходів може бути встановлення тарифних ставок приблизно на рівні різниці між внутрішніми та світовими
цінами і підтримка цього рівня до зняття кількісних обмежень, а потім поступове зниження митних тари-
фів.
У даному напрямі тарифне реформування здійснювалось у Філіппінах (1977 р.) та Нігерії (1988 р.),
коли майбутні ставки вносились у нові тарифні сітки, а також у Кот-д"Івуарі (1984 р.), де митні ставки
опубліковувались заздалегідь, а в проміжку вводились тимчасові надбавки, які потім знижувались до та-
рифів на товари, для яких внутрішні ціни були вищі за світові на величину, що перевищує розмір опублі-
кованих тарифів. При цьому завчасна публікація тарифних ставок дала змогу суб'єктам господарювання і
потенційним інвесторам планувати стратегічні рішення у даній сфері діяльності [5].
У процесі тарифного реформування зовнішньоекономічної діяльності деяким країнам вдалося досяг-
нути уніфікованості тарифних ставок (єдина ставка митного тарифу в Чилі дорівнює 15 відсоткам), іншим
– наблизитися до рівномірності структури (у Болівії діють дві ставки – 10 і 17 відсотків, хоч у перспективі
поставлена мета – привести систему митних тарифів до єдиної ставки). З 2002 року в Росії здійснюється
реформа митного тарифу, результатом якої стало не тільки значне зменшення кількості митних ставок, але
й систематизація їх за розмірами до чотирьох адвалорних груп – 5 %; 10 %; 15 %; 20 % [6].
Тому в більшості рекомендацій Всесвітнього банку як першочергове завдання тарифної реформи ста-
виться скорочення розкиду ставок, і лише в деяких рекомендаціях як довгострокова мета висувається до-
сягнення уніфікованої структури митних тарифів. Залишається незрозумілим, на чому ґрунтуються дані
рекомендації – на точці зору, що єдина ставка митного тарифу не бажана і не досяжна з політичних мірку-
вань, чи на нездатності визначити довгострокові цілі реформи.
Аналіз існуючої в Україні системи митних ставок свідчить, що досягнення уніфікації структури мит-
них тарифів неможливе у короткостроковому періоді. Тому вона може розглядатися як довгострокова пе-
рспективна ціль, якої можна досягнути поетапно. Головним завданням першого етапу повинно стати ско-
рочення розкиду існуючих ставок з одночасним зниженням їхнього середньозваженого рівня.
Аналіз показує прагнення уряду здійснювати тарифну реформу поступово, використовуючи заходи
тарифного регулювання окремих галузей у певній послідовності. Ідеальний варіант цього процесу дозво-
лить уряду впровадити в першу чергу ті зміни, які дадуть значні економічні вигоди. У ряді випадків це
може бути політично допустимим, особливо, якщо підвищується рівень протекціонізму стосовно слабо
захищених галузей. Проте, як показує світовий досвід, частіше відбувається зниження тарифів для ве-
ликих галузей з високим ступенем протекціоністського захисту.
Висновки. На наш погляд, бажано завчасно провести дослідження впливу реформ на окремі галузі.
Проте послідовні за галузями зміни тарифів можуть призвести до непередбачених проблем. Потрібно вра-
ховувати, що маніпуляції з митними тарифами в одній галузі впливають на становище інших галузей. Та-
кий вплив може зменшити економічні вигоди і підвищити економічні витрати. Спроби розв'язати ці про-
блеми можуть значно загальмувати проведення тарифної реформи. Тому за даної ситуації, на нашу думку,
доцільно здійснювати загальні поступові зміни всіх тарифів, без виокремлення галузей. Подібний підхід
більш зважений і дає змогу уникнути суб'єктивних рішень щодо рівня тарифів у різних галузях. Крім того,
він не потребує проміжних заходів, які згодом доведеться «демонтувати» через вплив реформи на галузі,
тарифи яких ще не були скориговані.
Крім того, якщо характер реформи обмежений потребою у збільшенні обсягу надходжень до Держав-
ного бюджету або необхідністю забезпечення певного середнього номінального рівня протекціонізму сто-
совно всіх імпортних товарів, підвищення низьких ставок тарифів на виробничі ресурси дасть змогу зни-
зити митні тарифи на готову продукцію більшою мірою, ніж за будь-яких інших умов.
Джерела та література
1. Генеральное соглашение по тарифам и торговле (ГАТТ). В кн.: Энциклопедия таможенного дела. –
К.:, 1996. – Т. 1. – С. 94-140.
2. Закон України "Про єдиний митний тариф" // Збір, норм. мат. з пит. рег. зов.-ек. діял. України, ч. І. –
К.: Мінзовекономзв'язки, 1997. – 152с.
3. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. - К: Центр навчаль-
ної літератури, 2005. – 696 с.
4. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації) Навчальний посібник.
За редакцією Сіваченка І.Ю. Київ ЦУЛ 2003, 186с.
Точка зрения
143
5. Шромнік А. Територіальний маркетинг. Проблеми формування маркетингової стратегії міст і регіонів
–Тернопіль: ТІСІТ, 2005- 52с.
6. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Збір, норм. мат. з пит. рег. зов.-ек. діял.
України, ч. І. – К.: Мінзовекономзв'язки, 1997. – 152с.
Гончаренко І.В.
РОЗВИТОК СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Вступ. Послаблення уваги до планово-економічної роботи, яке спостерігалось останніми роками
спричинило зниження економічної обгрунтованості господарських рішень, погіршення управління під-
приємствами, і в кінцевому результаті низьку ефективність господарювання. Сучасні умови господарю-
вання повністю покладають відповідальність за беззбитковість на підприємство. Кожне з яких у своїх
власних інтересах повинне детально і обгрунтовано прорахувати свої кроки на ринку. Саме ці питання бу-
де розглянуто в даній статті. Проблеми розвитку планово-економічної роботи підприємств, її наближення
до вимог світового співтовариства сьогодні є актуальними і висвітлюються на сторінках наукових видань
такими вченими, як Саблук П.Т., Дем’яненко М.Я., Крисальний О.В., Малік М.Й. та іншими. Ми
дослідили застосування сучасних інформаційних технологій в процесі вибору та управління проектами.
Основна частина. Планування є важливою частиною успішної діяльності. Підприємство, яке не
вміє планувати чи не вважає потрібним це робити, навряд чи може досягнути серйозних ycпixiв в своєму
розвитку. Звичайно, планування — не панацея від ycix бід, проте уважний підхід до цього важливого етапу
роботи створює основу для успішної діяльності піприємства як на внутрішньому, так i на зовнішньому
ринку.
Суть планування можна визначити як уміння передбачити мету підприємства, результати його
діяльності i ресурси, пoтpiбнi для досягнення цієї мети.
Планування допомагає відповісти на важливі запитання:
- де підприємство знаходиться в даний час, які його економічні позиції, в тому числі і в зовнішній
сфері?
- яким чином, при допомозі яких pecypciв може бути досягнута мета підриємства.
Планування діяльності є об'єктивно необхідним для будь-якого підприємства, що має перспек-
тиви виходу на зовнішні ринки. Це визначається насамперед - прагненням підприємств, функціоную-
чих в умовах глобального ринку, одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використан-
ня переваг міжнародного поділу праці, міжнародної економічної інтеграції; передбачити несприятливі об-
ставини, i головне — необхідність прогнозування свого майбутнього. Для цього важливо визначити яким бу-
де ринок в майбутньому в якому напрямку буде розвиватися, чого чекають споживачі результатів діяль-
ності
підприємства. Визначаючи бажані i можливі opiєнтири своєї майбутньої діяльності на світовому ри-
нку підприємства тим самим зменшують можливість непередбачених дій зовнішніх факторів, ступінь ри-
зику, пов'язаного з цим.
Як правило кінцеві дослідження, на основі яких приймається рішення про здійснення інвестицій за
конкретними проектами складаються з наступних частин:
- техніко-економічний аналіз – на цьому етапі розглядаються питання технічної можливості виконання
проекту, потреби в ресурсах, ринки збуту і закупок;
- фінансовий аналіз – включає формування потоків надходжень і виплат, пошук джерел фінансування,
формування планових балансів, прогноз економічної ефективності, оцінку проекту;
- загальноекономічний аналіз – здійснюється опис загальної економічної ситуації, оцінка переваг і не-
доліків проекту, ризику і шансів його реалізації.
Зараз вже не потрібно доводити той факт, що якісно виконати таку роботу, а особливо в умовах вкрай
обмеженого часу, без застосування комп’ютерної техніки не можливо. Оскільки розвинені країни заходу
накопичили значний досвід використання комп’ютерних технологій для цілей бізнес-планування то
цілком зрозумілий інтерес до зарубіжних методик розрахунків інвестиційних проектів, але на сьо-
годнішній день вони ще важко адаптуються до умов української дійсності. А необхідність у конкурентних
умовах, мати можливість для автоматизації рутинних розрахунків призвела до появи в 90-х роках на рин-
ку програмного забезпечення низки російських та вітчизняних продуктів. Серед виробників програмних
продуктів найвідоміші: у Києві – Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України та інші установи
Кібернетичного центру НАН України, у Санкт- Петербурзі – фірма “Альт”, у Москві – фірма “ПроІнвест-
Консалтинг” і фірма “ИнЭк”.
Ми мали можливість дослідити продукт фірми “ПроІнвестКонсалтинг” Project Expert-6, що належить
до нового покоління програм для розробки іноваційних та інвестиційних проектів та контролю за їх ре-
алізацією. Система дає можливість проаналізувати декілька стратегій досягнення цілей розвитку
підприємства і обрати оптимальну. При цьому є можливість оцінити запас міцності бізнесу, як похідну
ризику зміни найважливіших факторів, що впливають на реалізацію проекту розвитку. Крім того можливо
оцінити яким чином вплине виконання проекта на ефективність діяльності підприємства, розрахувати
термін окупності проекта. Project Expert-6 дозволяє створити бізнес-план, що відповідає міжнародним
стандартам, розробити схему фінансування проектів розвитку підприємства з урахуванням майбутніх по-
треб в грошових коштах на основі руху грошових коштів на всьому періоді планування, обрати джерела і
умови залучення коштів, оцінити можливі терміни і графіки повернення кредиту. Можливо про-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36009 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:08:18Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Булюк, О.В. 2012-07-07T11:09:57Z 2012-07-07T11:09:57Z 2005 Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 71. — С. 141-143. — Бібліогр.:6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36009 Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль окремих підприємств, і держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні Article published earlier |
| spellingShingle | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні Булюк, О.В. Точка зрения |
| title | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| title_full | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| title_fullStr | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| title_full_unstemmed | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| title_short | Митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| title_sort | митно-тарифне регулювання в регіональному управлінні |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36009 |
| work_keys_str_mv | AT bulûkov mitnotarifneregulûvannâvregíonalʹnomuupravlínní |