Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами
Проблема утилізації твердих побутових відходів, що формуються внаслідок економіко-господарської діяльності, є багатогранною та комплексною. Її складність обумовленатим, що їх формування процес не тільки економічний, але й соціальний, тому що споживання благ, яке є причиною виникнення цих відходів, п...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36085 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами / М.В. Абрамова, І Х. Османов // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 6-10. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859619160339775488 |
|---|---|
| author | Абрамова, М.В. Османов, І.Х. |
| author_facet | Абрамова, М.В. Османов, І.Х. |
| citation_txt | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами / М.В. Абрамова, І Х. Османов // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 6-10. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Проблема утилізації твердих побутових відходів, що формуються внаслідок економіко-господарської діяльності, є багатогранною та комплексною. Її складність обумовленатим, що їх формування процес не тільки економічний, але й соціальний, тому що споживання благ, яке є причиною виникнення цих відходів, протікає переважно у побутовій сфері.
Проблема утилизации твердых бытовых отходов,
которые формируются в результате экономико хозяйственной деятельности, являются многогранными и комплексными. Её сложность обусловлена тем, что их
формирование, процесс не только экономический, но и социальный, потому что потребление благ, которое
является причиной возникновения этих отходов, протекает преимущественно в бытовой сфере.
Problem of utilization of hard domestic offcuts which
are formed as a result экономико to economic activity, are
many-sided and complex. Its complication is conditioned that
their forming, a process is not only economic but also
social, because the consumption of blessings, which is reason
of origin of these offcuts, flows mainly in a domestic sphere.
|
| first_indexed | 2025-11-29T00:45:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ6
Вступ. Проблема утилізації твердих побутових
відходів, що формуються внаслідок економіко-госпо-
дарської діяльності, є багатогранною та комплексною. ЇЇ
складність обумовлена, по перше, тим, що їх формуван-
ня — процес не тільки економічний, але й соціальний,
тому що споживання благ, яке є причиною виникнення
цих відходів, протікає переважно у побутовій сфері.
По друге, їх негативний вплив — комплексна дія,
яка складається з:
екологічного впливу цих речовин та матеріалів на
навколишнє середовище та людину, який має як прямі,
такі як засмічення обширних територій, так і опосеред-
ковані наслідки — зниження якості рекреаційних ре-
сурсів, погіршення стану здоров’я населення, пригнічен-
ня місцевої флори і фауни;
економічного впливу, що містить, перш за все, не-
ефективне використання ресурсів системи, розширен-
ня площ земель, які відведені під сміттєзвалища, і та-
ким чином, на десятиріччя виводяться з продуктивної
експлуатації та потребують значних коштів на їх рекуль-
тивацію, необхідність додаткових витрат на знищення
відходів та ліквідацію наслідків їх екологічної дії;
соціальної дії, яка обумовлює проблеми, пов’язані
з життям населення в районах, що розташовані біля
територій полігонів ТПВ та сміттєзвалищ. Соціальна
напруга, яка виникає внаслідок погіршення умов життя
населення, є причиною багатьох конфліктів.
Актуальність. Задача пошуку ефективної системи
знищення твердих побутових відходів є актуальною не
тільки в Україні, але й загалом у світі. Шляхи її вирі-
шення лежать як у технологічній, так і в економічній
площині. Аналіз зарубіжних досліджень у цьому напрям-
ку виявляє наступні особливості [1]:
дослідження ведуться у комплексному технолого-
економічному напрямку — переважна тенденція пере-
ходу від технології сміттєспалювання до технології
сміттєпереробки з максимальним видобуванням корис-
них речовин та їх раціональним використанням;
система поховання твердих побутових відходів виз-
нана економічно та екологічно неприйнятною, дирек-
тива про поховання 1999/31/EC зобов’язує країни-чле-
ни Євросоюзу знизити кількість твердих побутових
відходів, що мають біодеградуючі властивості, які по-
винні бути поховані, втричі до 2016 року;
концепція поводження з ТПВ основана на ієрархії
як приоритетному порядку: (a) запобігання формуван-
ню > (b) підготування до повторного використання > (c)
рециклінг > (d) інше відновлення, у тому числі видобу-
вання енергії > (е) поховання.
Поводження з відходами в Україні має певні особ-
ливості. Переважним способом їх знищення є похован-
ня на полігонах. Сміттєпереробні підприємства пред-
ставлені сміттєсортувальними станціями та чотирма
сміттєспалюючими заводами (м. Київ, м. Дніпропет-
ровськ — діючи, м. Севастополь, м. Харків — на рекон-
струкції). Знищення ТПВ віднесено до сфери послуг,
тому формування ціни здійснюється на муніципально-
му рівні методами державного регулювання і не врахо-
вує вартість вторинної сировини, яка міститься у відхо-
дах. Тому матеріальна зацікавленість населення у сорту-
ванні речовин відсутня, або дуже мала. Немає системи
підприємств з їх утилізації та кінцевого поховання не-
шкідливих кінцевих відходів.
Національна Концепція поводження з ТПВ ґрунтуєть-
ся на принципах мінімізації їх обсягів, повноти викорис-
тання корисних речовин, які в них містяться, наближеності
(відходи мають вивозитися якнайближче до джерела утво-
рення), найкращої доступної технології, що не потребує
надмірних витрат, принципу «забруднювач платить», підви-
щення культури поводження з ТПВ у населення та
підприємств. Проте система поховання відходів на поліго-
нах, згідно з цією Концепцією, зостається основною в
Україні. Система поводження з ТПВ основана на інститу-
ціонально-організаційному механізму управління [2]. Ме-
ханізм економічного регулювання еколого-економічної
взаємодії є поєднанням принципу «забруднювач платить»,
прямого державного контролю і державної фінансової
підтримки екологічних проектів у рамках підприємств.
Мета. Виникає необхідність в розробці раціональ-
ної системи управління потоками ТПВ, яка, з одного
боку дозволить зменшити негативний вплив на природ-
ну систему, а з іншого — знизити непродуктивні витра-
ти ресурсів соціально-економічної системи та макси-
мально використати корисні фракції в якості вторинної
сировини та джерела енергії.
Результати. Еколого-економічна взаємодія
здійснюється як на мікроекономічному рівні — окре-
мих підприємствах, так і на рівнях регіональному і на-
ціональному. Саме на регіональному рівні виявляється
системний характер цієї взаємодії, який виявляється в
декількох аспектах:
з одного боку, регіональна соціально-економічна
система споживає комплекс природних ресурсів неза-
лежно від економічної спрямованості виробництва:
будь-яке міське господарство оснащене системою водо -
і енергозабезпечення, споживає продукцію сільського
господарства, стан здоров’я громадян залежить від якості
повітря, питної води, продуктів харчування;
НАУКОВІ СТАТТІ
М.В. Абрамова
І.Х. Османов
академік АЕН України
м. Сімферополь
ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ
2011/№2 7
з іншого боку, продукти життєдіяльності регіону, що
включають промислові і побутові відходи, які в ідеалі
повинні бути повністю перероблені і знищені усередині
соціально-економічної системи, як правило, знищують-
ся частково, що породжує потоки забруднень в навко-
лишнє середовище.
Крім того, наявність потоків відходів, які циркулю-
ють в межах системи, дозволяє використати галузевий
підхід до їх утилізації на основі формування системи
підприємств з їх переробки та активізації ринку вторин-
них ресурсів.
Дані про морфологічний склад ТПВ (макулатура
36,1 %, скло 9,9 %, харчові відходи 12,0 %, будівельне
сміття 7,0 %, деревина 6,6 %, текстиль 5,7 %, полімерні
матеріали 7,0 %, метали чорні 9,0 %, метали кольорові
0,4 %, шкіра та вироби з гуми 2,3 %, інше 4,0 %) свідчать
про значний потенціальний обсяг вторинної сировини,
яка може бути виділена. Так, тільки в АР Крим потен-
ціальні вторинні ресурси становлять: полімерних мате-
ріалів як вторинної сировини для хімічної промисловості
не менше ніж 14 тис. т, металів кольорових та чорних —
більше 18 тис. т, деревини — 13 тис. т, макулатури —
72,9 тис. т., що становить понад 144 млн. грн. за ринко-
вими цінами.
Згідно концепції стійкого розвитку регіон може
успішно розвиватися тільки за умови збалансованого
взаємовпливу природи і економіки. Збалансованість
означає, що природокористування повинне здійснюва-
тися в таких обсягах і такими темпами, які дозволять
задовольняти потреби економіки і не завдавати непоп-
равного збитку природному середовищу. Діяльність
людини повинна бути обмежена граничною здібністю
природи до самовідновлення. Перевищення цього по-
рогу приводить до необоротних змін в екологічній сис-
темі та, як наслідок, до деградації соціально-економіч-
ної системи.
За даними Головного статистичного управління АР
Крим щорічно на території автономії утворюється більш
ніж 100 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). В 2008
році було утворено 129,3 тис. т ТПВ, а в 2009 р. цей
показник склав 127,2 тис. т (табл. 1).
Аналіз даних спостереження за надходженням
відходів на полігон для поховання протягом декількох
місяців показав, що мають місце регулярні коливання
їх обсягів. Протягом тижня спостерігаються регулярні
максимуми у п’ятницю, які обумовлені закінченням
тижневого виробничого циклу, і у понеділок, що обу-
мовлені накопиченням залишків споживання за вихідні
дні. Протягом місяця має місце тенденція зростання
кількості ТПВ, що поступають до кінця періоду, яка
пов’язана з наявністю щомісячних циклів виробництва.
Вся сукупність потоків відходів, що виникають між
їх джерелами і місцем знищення, може бути структуро-
вана за критерієм вторинного використання. Відходи,
що формуються в соціально-економічній системі, утво-
рюють два потоки. Ті з них, які можуть бути викорис-
тані в подальшому виробництві, стають вторинними
ресурсами і утворюють потік, циркулюючий в соціаль-
но-економічній системі. Оскільки до складу цих матер-
іалів входять і залишки життєдіяльності домашніх гос-
подарств, то джерела цього потоку знаходяться як в
соціальній, так і в економічній підсистемах. Оскільки
споживання вторинних ресурсів здійснюється в еко-
номічній підсистемі, то саме в ній і замикається цей
потік.
Другий потік утворений кінцевими відходами —
тими речовинами і матеріалами, подальше використан-
ня яких в рамках існуючих технологій неможливе. Цей
потік формується в соціально-економічній і направле-
ний в екологічну систему.
Дія відходів залежить від здібності екологічної си-
стеми до асиміляції, оскільки частина цих речовин може
бути нею поглинена і використана для створення жи-
вильних речовин, які можуть бути спожиті живими
організмами. Внаслідок цього процесу природний по-
тенціал і, відповідно обсяг окремих видів природних
ресурсів, підвищується. В результаті виникає позитив-
ний зворотний зв’язок, що виражається в збільшенні
обсягу поновлюваних ресурсів, а також в підвищенні
рекреаційних якостей природного середовища. Це, у
свою чергу, стимулює економічні процеси і підвищує
якість трудових ресурсів.
Процес формування відходів носить дифузний ха-
рактер. Первинні джерела їх виникнення розосереджені
на всієї території соціально-економічної системи. До них
відносяться домашні господарства, підприємства й
організації, фірми та інші об’єкти. Оскільки інтен-
сивність і обсяг їх господарської діяльності істотно роз-
різняються, то й кількість утворених відходів також ва-
ріює від 0,02–0,03 м3/добу в окремому домашньому гос-
подарстві до 15 м3/добу на підприємстві.
В рамках регіональної системи тверді побутові
відходи збираються за допомогою підприємств кому-
нального господарства та приватних комунальних фірм
і концентруються на спеціальних підприємствах з їх
знищення — полігонах для поховання ТПВ.
Сортування здійснюється як в місцях первинного
формування відходів, так і в процесі їх знищення на
«Полігоні». Виділені і відібрані таким чином матеріали
перерозподіляються серед суб’єктами господарювання,
утворюючи замкнуту систему.
На жаль, в цілому по Україні та в окремих її регіо-
нах спостерігається досить низький рівень утворення
вторинних ресурсів. Згідно з даними Держкомстату Ук-
раїни вторинної сировини утворено в 2008 — 278,3 млн.
т, рівень її використання склав 43,5 %.
Для знищення відходів використовується мережа
підприємств з їх утилізації та знищення: полігонів ТПВ
та відходів I-III рівнів небезпеки, підприємств з пере-
робки окремих видів відходів, таких як ртутьмістких
відходів, шин та автопокришок, деяких полімерів тощо,
а також сміттєспалювальних, сміттєпереробних та
сміттєсортувальних підприємств. Але ці суб’єкти підпо-
рядковані або муніципальним органам влади, як поліго-
ни, або спеціалізованим міністерствам, або є приватни-
ми підприємствами
Аналіз сучасної системи поводження з твердими
побутовими відходами показав, що управління проце-
Таблиця 1
Утворення твердих побутових відходів в АР Крим
АБРАМОВА М.В., ОСМАНОВ I.X.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ8
сом збору та утилізації ТПВ здійснюється на муніци-
пальному рівні та рівні окремих підприємств. Не роз-
роблена регіональна система управління цим процесом,
тому спостерігається неефективне використання цих
продуктів як з економічної точки зору, так і з екологіч-
ної, тому що застосування технології поховання ТПВ на
полігонах спричиняє тривале забруднення навколишнь-
ого природного середовища, не дозволяє використову-
вати корисні компоненти відходів в якості вторинних
ресурсів.
Для управління переробкою відходів соціально-еко-
номічної системи важливим є врахування особливостей
надходження цих матеріалів на кінцевий пункт по їх
знищенню. Нерівномірність обсягів залишків економі-
ко-господарської та побутової діяльності, що поступа-
ють до утилізації, обумовлена як економічними чинни-
ками (сезонними коливаннями виробничих процесів),
так і позаекономічними (особливості побутової діяль-
ності в різні періоди року, місяця, тижня), повинна бути
взята до уваги при виборі найбільш ефективного вироб-
ничого режиму.
Принципово новий підхід відбитий в роботах Гор-
лицького Б. А., згідно з яким управляти процесом еко-
лого-економічного впливу відходів слід на основі кон-
цепції індустріального метаболізму, тобто «кінцевий
продукт розкладання відходів виробництва і споживан-
ня повинен прийти у фізико-хімічну рівновагу з навко-
лишнім середовищем, стать рівноважною частиною
літосфери, гідросфери і атмосфери».
Таким чином, система утилізації ТПВ має склада-
тися не тільки з полігонів, на яких здійснюється похо-
вання нешкідливих кінцевих відходів, але й з розвину-
тої системи сортування, роздільного збору та переробки
окремих їх компонент. Це, у свою чергу потребує відійти
від концепції надання послуг із збору та знищенню ТПВ
та перейти до концепції формування галузі з їх перероб-
ки.
Зміна технології знищення та необхідність побудо-
ви системи сміттєпереробних підприємств потребують
розрахунку їх розташування на основі принципу
мінімізації транспортних витрат та принципу екологіч-
ної безпеки.
Таким чином, можна виділити дві задачі, що виті-
кають з тієї:
визначення найкращого розміщення підприємств за
принципом мінімуму витрат на транспортування за
умови повноти обхвату території;
розрахунок їх розташування з урахуванням вимог
екологічної безпеки.
Крим відрізняється від багатьох регіонів України
тим, що на його території немає міст з кількістю насе-
лення більше 500 тис. Тому, на відміну від Дніпропет-
ровська, Києва, де функціонують сміттєпереробні
підприємства, в Криму сировина для їх функціонуван-
ня утворюється не в межах міста, а на території району,
або окремого регіону.
В Україні немає відпрацьованих вітчизняних техно-
логій, не освоєне серійне виробництво комплексів ус-
таткування. Але доцільним є будівництво не сміттєспа-
лювального заводу, а сміттєпереробного комплексу
(СПК) із застосуванням роздільного збору відходів. Саме
така технологія утилізації набуває поширення в еконо-
мічно розвинених країнах, де переробка сміття стала
вельми прибутковою галуззю.
Для визначення оптимального місця розташування
СПК необхідно вирішити оптимізаційне завдання:
— визначити оптимальне розміщення сміттєпере-
робного заводу на території Південно-західного Криму,
що дозволяє при мінімальних витратах на транспорту-
вання вантажу забезпечити максимальний обхват тери-
торії і повну переробку утворенних на ній твердих по-
бутових відходів.
Обмеженнями служать наступні чинники:
розташування заводу повинне задовольняти
мінімальним витратам на транспортування вантажу від
джерел або місць накопичення;
шляхи транспортування ТПВ повинні бути опти-
мальними за обсягом перевезення вантажу;
розміщення заводу повинне задовольняти вимога-
ми екологічної безпеки.
Система управління ТПВ має включати комплекс
підприємств з їх збору, транспортування та переробки, які
виробляють вторинну сировину, енергію та матеріали, що
поступають на ринок ресурсів виробництва, а також мо-
дуль контролю в органі державного управління Для ви-
конання функцій управління використовуються інфор-
маційні потоки, що складають дані про динаміку та струк-
туру потоків ТПВ, дані аналізу попиту на вторинну сиро-
вину і ресурси, а також результати моніторингу навко-
лишнього природного середовища. Раціональна модель
системного управління процесом утилізації твердих по-
бутових відходів представлена на рис. 1.
Аналіз даних, представлених на рис.1, показує, що
структура моделі містить організаційно-економічну си-
стему управління, яка включає систему оптимальних
маршрутів транспортування від джерел формування до
пунктів переробки, регулюючу систему перерозподілу
одержаних вторинних ресурсів, модуль контролю ефек-
тивності поточного стану системи у складі органу дер-
жавного регіонального управління; систему утилізації,
яка на регіональному рівні представлена сміттєперероб-
ним комплексом, пов’язаним з сміттєсортувальними
станціями, а на національному рівні має формувати
галузь з переробки відходів; ринок ресурсів виробницт-
ва, в структурі якого виділено ринок вторинних ресурсів,
де реалізується вторинна сировина (макулатура, метал,
склобій та інші), та ринок ресурсів, куди потрапляють
продукти спалювання відходів — тепло - і електроенер-
гія, шлакобетон, а також компост; потоки інформації,
як системні зв’язки, дозволяють організувати управлін-
ня, яке спрямовано на стимулювання джерел відходів до
зменшення загального обсягу цих речовин та їх первин-
не сортування, що має суттєво знизити сукупні витрати
системи на їх утилізацію.
Потужність означених вище підприємств повинна
відповідати річному обсягу твердих побутових відходів,
що утворюються системою. На території АР Крим що-
річно утворюється більше 127 тис. т ТПВ, що при се-
редній щільності відходів 300 кг/м3 відповідає більше 430
тис. м3 цих речовин.
Згідно даних Головного Управління статистики АР
Крим за 2009 р., в регіональному розрізі утворення
відходів істотно неоднорідне: кількість даних продуктів,
яка утворена в Сімферополі і Сімферопольському рай-
АБРАМОВА М.В., ОСМАНОВ I.X.
2011/№2 9
оні, склала в сумі 3731 т; у Саках і Сакськом районі —
39333 т, на території Південного узбережжя Криму —
1943 т, в Джанкої —38800 т, в Красноперекопському, Ле-
нінському, Першотравневому, Роздольненському, Со-
ветському, Чорноморському районах не утворено в ціло-
му. Тому недоцільно будівництво тільки одного подібно-
го підприємства на території автономії, на зважаючи на
загальний обсяг, відповідний річній потужності одного
сміттєспалювального заводу. Для забезпечення безпере-
бійної роботи з урахуваннями наявності циклічних ко-
ливань рекомендовано впровадити комплекс, який скла-
дається з СПК та системи сміттєсортувальних станцій.
Оптимальним є розташування сміттєпереробного
комплексу близько до м. Саки, тому що це відповідає
мінімуму витрат на транспортування по системі в ціло-
му, а також наявності гарантованих користувачів видо-
бутої енергії. З екологічної точки зору такий варіант
розташування найменш шкідливий, тому що курорт
Саки розташовано у вузькій прибережній смузі, і знахо-
диться на значній відстані від гаданого місця розташу-
вання підприємства, що виключає погіршення умов
лікування і відпочинку.
Таким чином, на території Південно-західного ре-
гіону Криму формується система збору та утилізації
ТПВ, елементами якої є точки первинного накопичен-
ня відходів, муніципальні та приватні комунальні
підприємства зі збору та транспортування ТПВ,
сміттєсортувальної станції та сміттєпереробного комп-
лексу. В точках первинного накопичення слід впрова-
дити систему роздільного збору окремих фракцій ТПВ.
Це знизить витрати на сортування відходів [4].
Для ефективного знищення ТПВ доцільно перейти
до галузевого принципу їх переробки на основі системи
взаємозв’язаних підприємств їх утилізації, що забезпе-
чують виділення вторинної сировини методом сортуван-
ня, переробку кінцевих відходів комплексним методом
і знищення залишків.
Тоді економічний ефект усередині соціально-еко-
номічної системи може бути отриманий як економія
фінансових і матеріальних коштів господарства, які були
б витрачені на компенсацію збитку суспільству і еко-
номіці, а також зниження непродуктивних витрат ре-
сурсів.
Ефект усередині екологічної системи — приріст її
потенціалу. Поняття потенціалу включає обсяг і якість
природних ресурсів, кількісна і якісна різноманітність
тваринного і рослинного співтовариства. На рівні регі-
ону до ресурсів відносяться земля, вода, повітря і при-
роднокліматичний комплекс як компоненти рекреацій-
ного ресурсу.
Структура доходів від утилізації ТПВ різними ме-
тодами представлена в табл. 2.
Аналіз доходів, що отримуються при здійсненні
різних технологій знищення відходів, показує, що при
всій привабливість способу поховання він збитковий,
оскільки собівартість розміщення на полігоні відходів
перевищує існуючу на даний час ціну, що становить
відповідно 15 грн/м3 і 12,6 грн/м3. Крім того, дана тех-
Рис. 1. Раціональна модель системного управління процесом утилізації твердих побутових відходів
АБРАМОВА М.В., ОСМАНОВ I.X.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ10
нологія не передбачає виробництва товарного продукту.
Технологія ССЗ є достатньо прибутковою, валовий при-
буток складає близько 1,5 % одержуваного доходу. Най-
привабливішими є технології СПК і сміттєсортувально-
го комплексу (СС), які завдяки реалізації продуктів сор-
тування і переробки істотно збільшують ефективність
виробництва. Не зважаючи на те, що потужність ССЗ
істотно вища, ніж СПК і СС, валовий прибуток останніх
за абсолютною величиною більше.
Сміттєспалювальний завод на даний час знаходить
велику привабливість для українського бізнесу у сфері
утилізації відходів, оскільки його будівництво супровод-
жується залученням значних інвестицій з боку крупних
західноєвропейських компаній, що діють на ринку
відходів. Наявність діючих полігонів, розташованих в
межах міст, дозволяє використовувати їх площі для на-
копичення сировини і розміщення підприємства побли-
зу потенційних споживачів утвореної енергії. Проте, як
показує досвід західноєвропейських країн, без додатко-
вої системи очищення продуктів згорання сміття це
виробництво є високотоксичним. Вартість очисних спо-
руд досягає третини витрат підприємства. Тому з еколо-
гічного погляду даний спосіб знищення ТПВ другий,
після полігону, за рівнем забруднення середовища. Дот-
римання вимог екологічної безпеки виробництва при
використанні технології СПК і СС є додатковим пози-
тивним чинником в порівнянні із застосуванням
сміттєспалювання.
Економічна ефективність запропонованої технології
знищення розрахована як частка прибутку (П) на одини-
цю витрат (З) з урахуванням вкладених інвестицій (1)
экон
П
Э
З
= (1)
Результати розрахунку представлені в табл. 3.
Таким чином, суто економічна ефективність від
застосування технології СПК складає 33 %, що значно
вище, ніж від ССЗ, ефект від поховання негативний.
Економічна ефективність частково відображає по-
вний ефект, оскільки представляє ступінь досягнення
мети діяльності підприємства як економічного суб’єкта.
В той же час важливим аспектом цієї діяльності є досяг-
нення соціальної та екологічної мети: підвищення якості
умов життя населення, зниження антропогенного наван-
таження на природне середовище. Тому слід врахувати
внесок від наступних соціально-екологічних результатів
впровадження технології — збиток, який буде усунено,
від деградації ґрунтів і земель, виділених під місця на-
копичення і поховання відходів, зниження забруднення
навколишнього природного середовища.
Ефект від запобігання забрудненню земель склав
136,2 млн. грн. При збереженні технології поховання цей
ефект є негативним, оскільки землі, що відводяться під
полігон, виводяться із використання та потребують до-
даткових інвестицій для їх рекультивації.
Висновки. Існуюча в Україні система поводження з
твердими побутовими відходами має ряд недоліків, та-
ких як недостатньо ефективний механізм збору та зни-
щення ТПВ, регулювання переважно методами держав-
ного управління, неможливість підвищення ефектив-
ності утилізації відходів внаслідок віднесення діяльності
з їх утилізації до сфери послуг. Найбільш поширена в
Україні технологія поховання не відповідає сучасним
вимогам як з екологічної, так і з економічної точки зору.
Ринок вторинної сировини недостатньо розвинутий.
Тому запропонована система управління процесами збо-
ру і утилізації, яка відповідає принципам ієрархії цілей,
системності, екологічної та економічної ефективності.
Вона включає комплекс підприємств з їх збору, транс-
портування та переробки, які виробляють вторинну
сировину, енергію та матеріали, що поступають на ри-
нок ресурсів виробництва, систему оптимальних марш-
рутів транспортування від джерел формування до пунктів
переробки, регулюючу систему перерозподілу одержаних
вторинних ресурсів, модуль контролю ефективності
поточного стану системи у складі органу державного
регіонального управління. Використання галузевого
підходу до комплексної переробки ТПВ дозволить сут-
тєво активізувати ринок вторинних ресурсів, підвищи-
ти економічний ефект від утилізації ТПВ на 144 млн. грн.
щорічно за рахунок реалізації відокремленої сировини
та на 136,2 млн. грн. за рахунок скорочення земельних
площ, що відводились під полігони ТПВ.
Література
1. Corrente P. Waste-to-energy plants: Italian references,
technological issues and improvements/ Pietro Corrente//6-
th International Conference «Cooperation for Waste Issues»,
April, 8–9, 2009. — Kharkiv, Ukraine.
2. Державний комітет України з питань житлово-ко-
мунального господарства: Національна стратегія повод-
ження з твердими побутовими відходами в Україні: Стра-
тегія та план дій. Звіт № 59219 від 3.12.2004.
3. Горлицкий Б. А. Ресурсо- и эколого-экономическая
оптимизация системы: первичные природные ресурсы
— отходы производства и потребления — окружающая
среда / Б. А. Горлицкий // Экология и промышленность.
— 2005. — № 2 (3) — С. 16–20.
4. Абрамова М. В. Анализ эффективности системы уп-
равления отходами / М. В. Абрамова, И. Х. Османов //
Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник науко-
вих праць. — Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. — Вип. 264: В
9 т. — Т. IV. — С. 989–995.
Таблиця 2
Структура доходів від утилізації ТПВ різними методами
Таблиця 3
Економічний ефект від технологій знищення ТПВ
АБРАМОВА М.В., ОСМАНОВ I.X.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36085 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T00:45:39Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Абрамова, М.В. Османов, І.Х. 2012-07-11T06:53:32Z 2012-07-11T06:53:32Z 2011 Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами / М.В. Абрамова, І Х. Османов // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 6-10. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36085 Проблема утилізації твердих побутових відходів, що формуються внаслідок економіко-господарської діяльності, є багатогранною та комплексною. Її складність обумовленатим, що їх формування процес не тільки економічний, але й соціальний, тому що споживання благ, яке є причиною виникнення цих відходів, протікає переважно у побутовій сфері. Проблема утилизации твердых бытовых отходов, которые формируются в результате экономико хозяйственной деятельности, являются многогранными и комплексными. Её сложность обусловлена тем, что их формирование, процесс не только экономический, но и социальный, потому что потребление благ, которое является причиной возникновения этих отходов, протекает преимущественно в бытовой сфере. Problem of utilization of hard domestic offcuts which are formed as a result экономико to economic activity, are many-sided and complex. Its complication is conditioned that their forming, a process is not only economic but also social, because the consumption of blessings, which is reason of origin of these offcuts, flows mainly in a domestic sphere. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами Формирование рациональной системы управления твердыми бытовыми отходами Forming of rational control the system by hard domestic offcuts Article first published |
| spellingShingle | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами Абрамова, М.В. Османов, І.Х. Наукові статті |
| title | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| title_alt | Формирование рациональной системы управления твердыми бытовыми отходами Forming of rational control the system by hard domestic offcuts |
| title_full | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| title_fullStr | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| title_full_unstemmed | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| title_short | Формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| title_sort | формування раціональної системи управління твердими побутовими відходами |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36085 |
| work_keys_str_mv | AT abramovamv formuvannâracíonalʹnoísistemiupravlínnâtverdimipobutovimivídhodami AT osmanovíh formuvannâracíonalʹnoísistemiupravlínnâtverdimipobutovimivídhodami AT abramovamv formirovanieracionalʹnoisistemyupravleniâtverdymibytovymiothodami AT osmanovíh formirovanieracionalʹnoisistemyupravleniâtverdymibytovymiothodami AT abramovamv formingofrationalcontrolthesystembyharddomesticoffcuts AT osmanovíh formingofrationalcontrolthesystembyharddomesticoffcuts |