Метатезис олефінів з функціональними групами
В сучасній органічній хімії особливе місце належить реакціям метатезису олефінів. Метатезис олефінів – це унікальний перерозподіл вуглецевого скелету, в якому ненасичені зв’язки вуглець-вуглець розміщуються по-новому в присутності каталізаторів. Даний огляд присвячено реакціям метатезису функціоналі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2007
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3613 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Метатезис олефінів з функціональними групами / Д.А. Матвійчук, В.І. Кашковський // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 101-107. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860170059826069504 |
|---|---|
| author | Матвійчук, Д.А. Кашковський, В.І. |
| author_facet | Матвійчук, Д.А. Кашковський, В.І. |
| citation_txt | Метатезис олефінів з функціональними групами / Д.А. Матвійчук, В.І. Кашковський // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 101-107. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В сучасній органічній хімії особливе місце належить реакціям метатезису олефінів. Метатезис олефінів – це унікальний перерозподіл вуглецевого скелету, в якому ненасичені зв’язки вуглець-вуглець розміщуються по-новому в присутності каталізаторів. Даний огляд присвячено реакціям метатезису функціоналізованих олефінів. Метатезис олефінів з різноманітними функціональними групами дозволяє одержувати широкий спектр продуктів від простих лінійних олефінів до складних макроциклічних сполук, а також успішно використовувати як сировину відновлювальні рослинні ресурси.
В современной органической химии особое место принадлежит реакциям метатезиса олефинов. Метатезис олефинов – это уникальное перераспределение углеродного скелета, в котором ненасыщенные связи углерод-углерод размещаются по-новому в присутствии катализаторов. Данный обзор посвящен реакциям метатезиса функционализованных олефинов. Метатезис олефинов с различными функциональными группами позволяет получать широкий спектр продуктов от простых линейных олефинов до сложных макроциклических соединений, а также успешно использовать в качестве сырья, восстанавливаемые растительные ресурсы.
The olefin metathesis reactions are of a special interest in modern organic chemistry. Olefin metathesis is a unique redistribution carbon’s backbone in which new unsaturated carbon-carbon double bonds are formed in the presence of catalysts. The present review is focused on metathesis of different functionality olefins. This reaction allow to derive various practically useful substrates from simple linear olefins up composite to macrocyclic compounds from renewable natural resources.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:58:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Катализ и нефтехимия, 2007, № 15
101
УДК 541.64:541.124.7:547.315.2 © 2007
Метатезис олефінів з функціональними групами
Д.А. Матвійчук, В.І. Кашковський
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України,
Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська, 1; факс: (044) 573-25-52
В сучасній органічній хімії особливе місце належить реакціям метатезису олефінів. Метатезис олефінів –
це унікальний перерозподіл вуглецевого скелету, в якому ненасичені зв’язки вуглець-вуглець розміщують-
ся по-новому в присутності каталізаторів. Даний огляд присвячено реакціям метатезису функціоналізова-
них олефінів. Метатезис олефінів з різноманітними функціональними групами дозволяє одержувати ши-
рокий спектр продуктів від простих лінійних олефінів до складних макроциклічних сполук, а також успі-
шно використовувати як сировину відновлювальні рослинні ресурси.
Відкриття реакцій метатезису стало значною поді-
єю в хімії, оскільки з’явилась можливість перетворю-
вати одні олефіни в інші більшої або меншої молеку-
лярної маси. За останні роки ця реакція знаходить все
ширше застосування як ефективний і перспективний
підхід в органічному синтезі. Її використання робить
можливим отримання багатьох сполук, які раніше було
неможливо або дуже складно одержати, наприклад
феромонів комах, регуляторів росту рослин, компоне-
нтів парфумових композицій, лікарських препаратів
тощо. Також за допомогою метатезису можна отриму-
вати різноманітні полімерні матеріали та інші речови-
ни [1, 2].
Ця реакція має чимало переваг перед іншими
методами органічного синтезу, зокрема, метатезис дає
змогу проводити набагато точніший, більш швидкий і
чистий синтез, відрізняється малостадійністю
технологічних схем, доступністю сировини і реагентів,
високоактивними каталізаторами, екологічністю
реакцій.
У запропонованій статті розглянуто відомі в
літературі основні досягнення в галузі метатезису
функціонально заміщених олефінів. На деяких
прикладах показано не лише наукову, а й значну
практичну цінність цього напряму в органічному
синтезі.
На сьогодні існує декілька промислових процесів, в
основі яких лежить ця реакція. Найбільші з них –
процес “триолефін” фірми “Philips Triolefin”, в ході
якого з пропілену отримують етилен і бутилени [3];
процес одержання пропілену з етилену і бутилену
фірми “Liondel Petrochemical Co”; процес FEAST –
синтез a,w-дієнів співметатезисом циклоолефінів з
етиленом, здійснюваний фірмою “Shеll”; процес
синтезу неогексену з ізобутилену, здійснюваний
фірмою “Phillips”; процес SHOP (Shell High Olefin
Process), спрямований на отримання вищих олефінів,
які використовують в синтезі детергентів [4], та інші
процеси.
Особливе місце посідає метатезис олефінів із
функціональними групами. Використання функціона-
лізованих олефінів у метатезисі дає змогу отримувати
широкий спектр продуктів від простих лінійних
олефінів до складних макроциклічних сполук. Цей
процес детально вивчено для олефінів, які містять етер-
ні, амінні, нітрильні, галогенні та кремнійвмісні групи
[5]. Ненасичені вторинні і третинні аміни реагують з
утворенням ненасичених діамінів (Схема 1) [5].
N2
N
N
Є повідомлення про метатезис алілціаніду [6] в
присутності гетерогенної каталітичної системи
WCl6/(CH3)2Si◊Si(CH3)2 з виходом 45–55 %.
n
N
R
R2
n
N
R
R
n
N
R
R
Детально вивчено реакцію метатезису ненасичених
етерів й інших функціоналізованих сполук на алюмо-
ренієвому каталізаторі [7–10]. Запатентовано спосіб
отримання 2,5-дигідрофурану з діалілового етеру [11]:
O
H2C CH2 +
O
Основною проблемою є те, що більшість каталізато-
рів метатезису як твердих, так і рідких, ефективних для
звичайних олефінів (без функціональних груп), неакти-
вні або слабкоактивні для олефінів з функціональними
групами [12], що зумовлено взаємодією функціональ-
них груп з компонентами каталітичної системи і отру-
єнням активних центрів каталізаторів [5, 12]. Прорив у
цьому напрямі зробили молібденові каталізатори
Шрока [13] і рутенієві каталізатори Граббса [14–16].
На сьогоднішній день за допомогою цих каталіза-
торів проведено багато гідних подиву синтезів, які бу-
ло неможливо або дуже складно реалізувати іншими
шляхами. Зокрема, їх поява сприяла інтенсивному роз-
витку такого напряму метатезису, як метатезис із зами-
канням ланцюга (RCM), за допомогою якого можна
отримувати численні й різноманітні циклічні природні
102 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15
сполуки із ациклічних олефінових попередників, в то-
му числі з олефінів, які містять функціональні групи.
Яскравим прикладом метатезисної макроциклізації
дієнів є процес отримання 16-членного лактону як
олефінового попередника екзальтоліду – насиченого
лактону – цінного інгредієнту парфумової промисло-
вості. Також було одержано 14-членний лактон шля-
хом α,β-дієнового естеру, який містить метильну групу
[15]:
Ru
Cl
Cl
PCy3
PCy3
Ph
Ph
O
O
CH2Cl2
O
O
CH2Cl2
O
O
Ru
Cl
PCy3
PCy3
Ph
Ph
Hoveyda А. та співавтори [18] запропонували прямий
синтез попередника антифунгіцидного агента (Sch 38516)
через RCM функціаналізованого нециклічного дієну з
використанням молібденового комплексу Шрока:
Me
MeHN
O
O
Me
NHCOCF
OAc
MeOAc
O
Me
Me
HN
O
O NHCOCF
OAc
MeOAc
O
i-P i-P
N
M PO
O
F3C CF3
F3C
F3C
На основі RCM синтезовано біологічно активний
природний антиканцероген епотинол і його похідні.
Першими про синтез макроциклічного скелета епоти-
нолу повідомили К. Nicolaou і співавтори [19]:
Ru
Cl
Cl
PCy3
PCy3
Ph
Ph
S
N
O
OORY
HO
S
N
O
OORY
HO
CH2Cl2
Danishefsky V. і співавтори синтезували велику кі-
лькість похідних епотинолу та провели їх біологічне
випробування [13]:
Ru
Cl
Cl
PCy3
PCy3
Ph
Ph
S
N
O
OX
RO
Y
C6H6
S
N
O
OXY
RO
Цікаві результати одержано при макроциклізації
α,β-дієнових етерів, яка приводить до утворення суміші
краун-етерів [21].
n
O
OO
O
CH2Cl2
n
O
O
O
O
Синтезовано 1,4-дифункціоналізований циклогеп-
тен, який можна використати як проміжний продукт
для синтезу енедієнових систем [13].
BnO OBn
OBn
OBn
У 1999 р. R. Grabbs із співробітниками вдосконали-
ли отримані раніше рутенієві комплекси зміною одно-
го з трициклогексилфосфінових лігандів на N-гетеро-
циклічний карбенієвий ліганд, створивши, таким чи-
ном, каталізатори Граббса другого покоління [22, 23].
A. Chatterjec і R. Grabbs [24], за допомогою цих ка-
талізаторів, провели метатезис суміші 6-ацетоксі-1-геп-
тену з метилакрилатом і отримали заміщений акрилат з
виходом 94 %:
Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 103
AcO
+
CO2Me
AcO CO2Me
Ru
Cl PCy3
Ph
N N
MesMes
Cl
Реакція алкілзаміщенного олефіну з кротоновим
альдегідом забезпечує дуже ефективний метод отри-
мання ненасичених альдегідів, які є головним попере-
дником у багатьох перетвореннях, включаючи органо-
каталітичні реакції МакМіллана [23].
За допомогою одного з каталізаторів Граббса дру-
гого покоління, крос-метатезисом циклічного олефіну,
наприклад циклооктену, з діакрилатом можна отрима-
ти полімери з регулярними ланками [25].
O
O
O
O
+
( ) n
O
O O
O
Ru
Cl PCy3
Ph
N N MesMes
Cl
Останнім часом цікавим стає такий напрям метате-
зису, як крос-єнін метатезис, за допомогою якого від-
бувається перетворення алкенів і алкінів у 1,3-дієни.
Продукти цієї реакції знаходять дуже широке практич-
не застосування для отримання поліциклічних кільце-
вих систем, які, в свою чергу, використовують для син-
тезу складних біологічно активних речовин і аналогів
природних сполук [22, 26].
Рутенієві каталізатори Граббса широко використо-
вують для крос-єнін метатезису. Проте каталізатори
другого покоління виявляють вищу реакційну здат-
ність, ніж їх попередники і забезпечують вищі виходи
циклічних 1,3-дієнових продуктів.
У праці [22] описано проведення крос-єнін метате-
зису для олефінів із різними функціональними група-
ми, включаючи етерні, кетонні, ацилокси, амідні, спир-
тові та амінні. Наприклад:
N
Ts
CH2OAc Me
+ H2C CH2
N
Ts
MeR
N
Ts
COOMe
+ H2C CH2
N
Ts
R
,
де Ts – тозил.
Дослідження, проведені Tonogaky Y. та Mory S.
[20], показали, що крос-єнін метатезис алкінів, які ма-
ють ацетокси, бензоілокси або тозиламідну групу в
пропаргіловому положенні, супроводжується високи-
ми виходами 1,3-дієну, тоді як алкіни без таких груп
дають низькі виходи 1,3-дієну. Використання каталіза-
торів Граббса другого покоління дає змогу отримувати
високі виходи 1,3-дієнів незалежно від наявності чи
відсутності вказаних груп. Наприклад, крос-єнін мета-
тезис як алкіну з ацетокси групою в пропаргіловому
положенні, так і алкіну, який її не має відбувається до-
волі ефективно [26, 27]:
MeO
OAs
+
MeO
OAc
MeO
+ H2C CH2
MeO
H2C CH2
Здійснено також крос-метатезис 2-метил-2-бути-
лену з алілфосфонатом і з захищеним алілфенолом
[28]. Продукти цих реакцій мають пренільні групи, що
входять структурними елементами до багатьох приро-
дних сполук. Ці продукти також часто використову-
ють в хімії сполук з подвійними зв’язками.
+
P
O
OEt
OEt
P
O
OEt
OEt
+
TBSO TBSO
,
де TBS – трибутилсилан.
Є відомості про аналогічні реакції для заміщених
алілбензолів, незахищених альдегідів і нітростиролів
[29].
Для сучасної хімічної промисловості актуальним є
пошук альтернативних шляхів і джерел для синтезу
корисних хімічних сполук. Природні тваринні й рос-
линні жири й олії є цінною сировиною для отримання
багатьох хімічних продуктів. На відміну від хімічних
сполук, одержаних з нафтової сировини, продукти з
відновлюваної рослинних джерел біорозкладаються до
СО2, що є значною перевагою з погляду екологічності
хімічних продуктів.
Природні жири та олії, які складаються переважно з
гліцеридів жирних кислот, – важливе джерело сирови-
ни як для харчової, так і для жирової промисловості.
Близько 14 % світового виробництва жирів і олій (річ-
не виробництво 103 млн. т) використовують в жировій
промисловості як вихідну сировину для виробництва
широкого спектра хімічних продуктів [30]. Найважли-
вішими є довголанцюгові олії, такі, як соєва, соняшни-
104 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15
кова і ріпакова, що містять С16 – С18 ненасичені кисло-
ти. Коротко- і середньоланцюгові олії, такі, як кокосова
і пальмова (пальмоядрова), містять головним чином
лауринову (С12) і міристинову (С14) кислоти і викорис-
товуються для виробництва косметики, мила, детерге-
нтів, емульгаторів та ін. Не менш корисні як сировина
деякі інші олії. Наприклад, касторова, що містить 85 –
95 % рицинової (12-гідроксіоктадеценової) кислоти.
Олії, які є багатообіцяючою і дешевою сировиною
для метатезису, роблять цю реакцію цікавою для хімі-
чної промисловості, відкриваючи неіснуючі раніше
шляхи до нових і вже відомих матеріалів.
Здебільшого для метатезису вищих жирних кислот
та їх похідних використовують вольфрам- і ренійвмісні
гетерогенні каталітичні системи разом зі співкаталіза-
торами, такими як Me4Sn, Bu4Sn [30]. Проте є повідом-
лення про спроби застосування для метатезису олій
гомогенних каталітичних систем, наприклад, рутенієві
комплекси Граббса [31].
Уперше метатезис лінійних олефінів з функціона-
льними групами почали використовувати як ключову
реакцію для синтезу різноманітних аналогів природних
речовин у 1970-х роках. Так, у 1972 році P. Van Dam,
M. Mittelmeijer, C. Boelhouwer [32–34] провели метате-
зис етилового етеру олеїнової кислоти (октадеценоату),
що відкрило короткий шлях до отримання діетилового
етеру-9-октадецендієнової кислоти, який є проміжним
продуктом у синтезі духмяної речовини циветону (не-
насичений макроциклічний кетон С17Н30О). Як каталі-
затор було використано систему WCl6/Me4Sn:
2
COOEt
+
COO
COO
NaH
EtOOC
OO
H+
WCl6/Me4Sn
Дещо пізніше R. Nakamura та співавтори [35] і R.
Rossi [36] використали співметатезис 5-децену або 1-
гексену з метиловим або етиловим етерами олеїнової
кислоти в присутності WCl6/Me4Sn для синтезу 9-тет-
радеценіл ацетатів, які входять до складу статевих фе-
ромонів великої кількості лускокрилих комах. Цей під-
хід значно скоротив кількість стадій синтезу цих ре-
човин.
У 1983 р. D. Villemin [37] здійснив синтез лінійного
насиченого спирту триаконтанолу (C30H61OH) – ефек-
тивного стимулятора росту рослин. Цей синтез базова-
но на співметатезисі метилового етеру олеїнової кис-
лоти з циклододеценом або метилового етеру ерукової
кислоти з циклооктеном з утворенням етерів ненаси-
чених жирних кислот (НЖК) складу С30, відновлення
яких (етерної групи і подвійних зв’язків) приводить до
утворення триаконтанолу:
O
MeO
+
WCl6/Me4Sn O
OMe
H2
C30H61OH
Триаконтанол можна отримати також метатезисом
метилового етеру ерукової кислоти з 1-октадеценом у
присутності каталізатора WCl6/Me4Sn з наступною гід-
рогенізацією одержаного метил-13-триаконтеноату на
каталізаторі Cu/Zn при 280 °С і тиску 250 бар. Проте як
доповнення до цільових продуктів метатезису в цій
реакції утворюються два побічні продукти [38]:
O
OMe
+
O
OMe
+
WCl6/Me4Sn
Метатезисом метил 10-ундеценоану отримано дов-
голанцюговий етер дикарбонової кислоти [39]:
O
OMe
2
MeO
OMe
Re2O7/Al2O3/Me4Sn
O
O
Метатезисом етерів поліненасичених жирних кис-
лот, таких, як метиловий етер лінолевої кислоти (метил
9,12-октадецедіеноеат) і метиловий етер ліноленової
кислоти (метил 9,12,15-октадецетріеноеат), одержано
три основні продукти: полієни, монокарбоксіетери і
дикарбоксіетери, які є цікавими об’єктами для синте-
зуненасичених поліетерів і поліамідів [39]. Метатезис
метилового етеру ліноленової кислоти наведено нижче
[40]:
O
OMe
WCl6/Me4Sn
O
+
OMe
Було проведено перетворення легкодоступного ме-
тилового етеру олеїнової кислоти в еквімолярну кіль-
кість 9-октадецену та 9-октадецен-1,18-діоата [33]:
Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 105
+
WCl6/Me4Sn
2
OMe
O
Me
MeO
O
O
З наведеної реакції видно, що метатезис етерів не-
насичених жирних кислот забезпечує зручний і селек-
тивний шлях до ненасичених діетерів і внутрішніх ал-
кенів, кожен з яких є важливим попередником у синте-
зах різноманітних корисних продуктів.
Ненасичені діетери можна використовувати для ви-
робництва таких важливих хімічних продуктів як мак-
роциклічні компоненти, наприклад циветон, про отри-
мання якого вже згадано вище і який іншим способом
може бути синтезований лише через багато стадій з
низьким виходом [34, 39].
Крім того, дикарбонові етери і кислоти – цікавий
вихідний матеріал для виробництва ненасичених полі-
етерів і поліамідів. Водночас, співпродукт 9-октадецен
може, наприклад, бути димеризований і гідрогенізова-
ний до 10,11-діоктилізосану, гідрокарбонового попере-
дника різноманітних олив [40].
З олій більшості промислових культур отримують
переважно жирні етери з дуже довгими ланцюгами
(16–22 вуглецевих атомів). Ці довголанцюгові етери
можуть бути вкорочені шляхом крос-метатезису з ни-
жчими олефінами з утворенням менших, переважно
середньоланцюгових етерів жирних кислот з довжи-
ною ланцюга С12 – С14. Наприклад, крос-метатезис ме-
тилового етеру олеїнової кислоти з 3-гексеном дає 3-
додецен і метил 9-додеценоат [41, 42]:
+
+
WCl6/Me4SnO
OMe
O
OMe
Крім скорочення вуглецевих ланцюгів ненасичених
етерів, також можливо їх подовження, як показано для
крос-метатезису між метил 10-ундеценоатом і 3-гек-
сеном:
+
+
WCl6/Me4SnO
OMe
O
OMe
Синтез біологічно активних компонентів, таких, як
феромони комах, інший приклад органічного синтезу
крос-метатезисом. Використання таких феромонів пе-
редбачає ефективний, селективний і корисний для на-
вколишнього середовища метод контролю популяції
шкідливих комах. Так, крос-метатезис етилового етеру
олеїнової кислоти з 5-деценом дає цис/транс змішаний
етил-9-тетрадеценоат, а метил цис-5-ейкоценоат з над-
лишком 5-децену – метил транс-5-деценоат, тобто спо-
луки, які є вихідними речовинами для синтезу феро-
монів комах [39].
При крос-метатезисі метилового етеру олеїнової
кислоти з етиленом продуктами реакції будуть 1-децен
і метил 9-деценоат [43]:
+ H2C CH2
+
Re2O7/Al2O3/Bu4Sn
O
OMe
O
OMe
Метил 9-деценоат є головною складовою в синтезі
багатьох хімічних продуктів. Після гідролізу і гідроге-
нізації він утворює деканол або деканолову кислоту,
речовини, які використовують при синтезі мастил і
пластифікаторів. Його також застосовують для вироб-
ництва ароматичних речовин (9-децен-1-ол), феромо-
нів (9-окси-транс-2-деканолова кислота), простоглан-
динів (9-оксидеканолова кислота, попередник простог-
ландину) та інших продуктів [44, 45].
Співпродукт 1-децен є важливою складовою при
виробництві полімерів, поверхнево- активних речовин,
олив і мастил [39, 46].
Метатезис метилового етеру ерукової кислоти (ос-
новний компонент високоерукованої ріпакової олії) з
етиленом дає інший ω-ненасичений етер метил 13-тет-
радеценоат, який має застосування, аналогічні метил 9-
деценоату.
Нещодавно з деяких етерів ω-ненасичених жирних
кислот, які отримано метатезисом метилових етерів
внутрішньо ненасичених жирних кислот з етиленом,
синтезовано ненасичені поліетери [47].
Використання природних олій і жирів для практич-
них цілей значною мірою визначається жирнокислот-
ним складом, тобто довжиною ланцюга ацильного ра-
дикала, який входить у тригліцерид, ступенем ненаси-
ченості, положенням подвійного зв’язку, наявністю
функціональних груп. Реакція співметатезису, як пока-
зано вище, здатна вирішувати завдання, пов’язані з
отриманням олій з регульованим жирнокислотним
складом, який можна варіювати зміненням довжини
ацильного радикала і ступеню ненасиченості. Так,
крос-метатезисом світлих олій (оливкової, соєвої, ріпа-
кової, бавовняної), які складаються з довголанцюгових
тригліцеридів НЖК, з нижчими олефінами можна
отримати жирні олії з низькою молекулярною масою
[48], наприклад трикаприн з оливкової олії етенолізом
з наступною гідрогенізацією:
106 Катализ и нефтехимия, 2007, № 15
+ 3H2C=CH2
Re2O7/SiO2-Al2O3/Bu4Sn
+
H2
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
За допомогою каталітичної системи WCl6/Me4Sn
метатезисом тригліцеридів олеїнової кислоти, які вхо-
дять до складу оливкової олії, можна отримати 9-окта-
децен і полімерні тригліцериди, переважно димери і
тримери [39].
2
WCl6/Me4Sn
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
O
+
O
O
O
O
O
O
Таким чином, з використанням функціоналізованих
олефінів, можна в результаті метатезису і співметате-
зису отримувати надзвичайно важливі хімічні речови-
ни, які важко, а іноді й неможливо синтезувати тради-
ційними методами органічної хімії. Перспективне май-
бутнє має відновлювана сировина як джерело ненаси-
чених сполук різної молекулярної маси з подальшим
перетворенням їх за допомогою метатезису.
1. Кашковский В.И., Григорьев А.А., Катализ и
нефтехимия, 2006, 14, 1.
2. Кашковский В.И., Григорьев А.А., Там же, 11.
3. Banks R.L., Baily G.C., Ind. and Eng. Chem. Prod.
Res. and Develop., 1964, 3 (3), 170.
4. Robert L. Banks., Chemtech, 1972, (2), 110.
5. Коршак Ю.В., Тленкопачев М.А., Всесоюз. хим.
о-во им. Д.И. Менделеева, 1989, (6), 665.
6. Беспалова Н.Б., Бовина М.А., Вдовин В.М., Изв.
АН СССР Сер. Хим., 1988, (4), 920.
7. Боголепова Е.И., Вербовецкая С.Б., Клигер Г.А.,
Нефтехимия, 1984, 24 (5), 668.
8. Боголепова Е.И., Фридман Р.А., Башкиров А.Н.,
Изв. АН СССР. Сер. Хим., 1978, (10), 2429.
9. Боголепова Е.И., Выгодская И.В, Буланова
А.В., Нефтехимия, 1989, 29 (2), 234.
10. Боголепова Е.И., Вербовецкая С.Б., Выгодская
И.В., Там же, 1986, 26 (2), 234.
11. Башкиров А.Н., Боголепова Е.И., Фридман Р.А.,
А. с. СССР № 639883, Опубл. в Б. и., 1978, (48), 89.
12. Grubbs R., Comprehensive Organomet. Chem.,
1982, (8), 500.
13. Grubbs R., Chang S., Tetrahedron Lett., 1998, (54),
4413.
14. Wilhelm T., Belderrain T., Brown S., Organometal-
lics, 1997, 16 (18), 3866.
15. Belderrain T., Grubbs R., Ibid., 4001.
16. Schwab P., Grubbs R., Joseph W., Amer. Chem.
Soc., 1996, 118 (1), 100.
17. Fuerstner A., Langemann K., J. Org. Chem., 1996,
(12), 3942.
18. Xu Z., Johannes C.W., Salman S.S., Hoveyda A., J.
Am. Chem. Soc., 1996, (44), 10926.
19. Nicolaou K.C., He Y., Vourloumis D., Vallberg H.,
Yang Z., Angew. Chem., 1996, 108 (20), 2554.
20. Yang Z., He Y., Vourloumis D., Vallberg H., Nico-
laou K., Ibid., 1997, 1 (2), 166.
21. Marsella M., Mayanard H., Gruubs R., Angew.
Chem. Int. Ed. Engl., 1997, (10), 1101.
22. Scholl M., Trnka T., Morgan J., Tetrahedron Lett.,
1999, (40), 2247.
23. Storm C., Madsen R., Synthesis, 2003, (1), 18.
24. Chatterjec A., Grabbs R., Org. Lett., 1999, 1 (11),
1751.
25. Grabbs R., Tetrahedron, 2004, (60), 7117.
26. Keisuke T., Miwako M., Tetrahedron Lett., 2002,
(43), 2235.
27. Grabbs R., Miller S., Accounts. Chem. Res., 1995,
(28), 446.
28. Arnab K., Chatterjec A., Grabbs R., Org. Lett.,
2002, (11), 1939.
29. Ulman M., Belderrain T., Grabbs H., Tetrahedron
Lett., 2000, (41), 4689.
30. Baumann H., Buhler M., Fochem H., Hirsinger F.,
Zoebelein H., Falbe J., Angew. Chem. Int. Ed. Engl., 1989,
(27), 62.
31. Refvik M., Larock R., Tian Q., J. Amer. Oil Chem.
Soc., 1999, (76), 93.
32. Boelhouwer C., J. Chem. Soc. Chem. Communs,
1972, 1221.
33. Van Dam P., Mittelmeijer M., Boelhouwer C., J.
Amer. Oil. Chem. Soc., 1974, 51 (9), 389.
Катализ и нефтехимия, 2007, № 15 107
34. Tsuli J., Hashiguchi S., Tetrahedron Lett., 1980,
(21), 2955.
35. Nakamura R., Matsumoto S., Echigoya E.,
Chem.Lett., 1976, 1019.
36. Rossi R., Synthesis, 1977, (12), 817.
37. Villemin D., Tetrahedron Lett., 1983, (28), 2855.
38. Penninger J., Biermann M., Krouse H.J., Fette,
Seifen, Anstrichmittel, 1989, (85), 239.
39. Mol J., Green Chemistry, 2002, 4 (1), 5.
40. Verkuijlen E., Mol J., Boelhouwer C., J. Amer.
Chem. Soc., 1977, 189.
41. Verkuijlen E., Dirks R., Boelhouwer C., Recl. Trav.
Chim. Pays-Bas, 1977, 96 (11), 86.
42. Warwel S., Deckers A., Tenside. Surfactants De-
terg., 1989, (26), 252.
43. Фурман Д.Б., Дмитриев Р.В., Баркова А.П. и др.,
Нефтехимия, 2004, 44 (2), 131.
44. Mol J.C., Mol. Catal., 1991, (65), 145.
45. Boelhouwer C., Mol J., Prog. Lipid Res., 1985,
(242), 43.
46. Sibeijn M., Mol J.C., Mol. Catal., 1992, (76), 345.
47. Warwel S., Tillach J., Demes C., Macromol. Chem.
Phys., 2001, (202), 1114.
48. Быков В.И. Метатезис олефинов в новой страте-
гии синтеза ферромонов и других природных соедене-
ний. Дис. … д-ра хим. наук., Москва, 2003, 348.
Надійшла до редакції 27.02.2007 р.
Метатезис олефинов з функциональными группами
Д.А. Матвийчук, В.И. Кашковский
Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины,
Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская, 1; факс: (044) 573-25-52
В современной органической химии особое место принадлежит реакциям метатезиса олефинов. Мета-
тезис олефинов – это уникальное перераспределение углеродного скелета, в котором ненасыщенные
связи углерод-углерод размещаются по-новому в присутствии катализаторов. Данный обзор посвящен
реакциям метатезиса функционализованных олефинов. Метатезис олефинов с различными функцио-
нальными группами позволяет получать широкий спектр продуктов от простых линейных олефинов
до сложных макроциклических соединений, а также успешно использовать в качестве сырья, восста-
навливаемые растительные ресурсы.
Metathesis of functional olefins
D.A. Matviichuk, V.I. Kashkovsky
Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of NAS of Ukraine,
1, Murmanskaya Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax: (044) 573-25-52
The olefin metathesis reactions are of a special interest in modern organic chemistry. Olefin metathesis is a
unique redistribution carbon’s backbone in which new unsaturated carbon-carbon double bonds are formed in
the presence of catalysts. The present review is focused on metathesis of different functionality olefins. This re-
action allow to derive various practically useful substrates from simple linear olefins up composite to macrocyc-
lic compounds from renewable natural resources.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:58:00Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матвійчук, Д.А. Кашковський, В.І. 2009-07-08T11:49:19Z 2009-07-08T11:49:19Z 2007 Метатезис олефінів з функціональними групами / Д.А. Матвійчук, В.І. Кашковський // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 101-107. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3613 541.64:541.124.7:547.315.2 В сучасній органічній хімії особливе місце належить реакціям метатезису олефінів. Метатезис олефінів – це унікальний перерозподіл вуглецевого скелету, в якому ненасичені зв’язки вуглець-вуглець розміщуються по-новому в присутності каталізаторів. Даний огляд присвячено реакціям метатезису функціоналізованих олефінів. Метатезис олефінів з різноманітними функціональними групами дозволяє одержувати широкий спектр продуктів від простих лінійних олефінів до складних макроциклічних сполук, а також успішно використовувати як сировину відновлювальні рослинні ресурси. В современной органической химии особое место принадлежит реакциям метатезиса олефинов. Метатезис олефинов – это уникальное перераспределение углеродного скелета, в котором ненасыщенные связи углерод-углерод размещаются по-новому в присутствии катализаторов. Данный обзор посвящен реакциям метатезиса функционализованных олефинов. Метатезис олефинов с различными функциональными группами позволяет получать широкий спектр продуктов от простых линейных олефинов до сложных макроциклических соединений, а также успешно использовать в качестве сырья, восстанавливаемые растительные ресурсы. The olefin metathesis reactions are of a special interest in modern organic chemistry. Olefin metathesis is a unique redistribution carbon’s backbone in which new unsaturated carbon-carbon double bonds are formed in the presence of catalysts. The present review is focused on metathesis of different functionality olefins. This reaction allow to derive various practically useful substrates from simple linear olefins up composite to macrocyclic compounds from renewable natural resources. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Метатезис олефінів з функціональними групами Метатезис олефинов з функциональными группами Metathesis of functional olefins Article published earlier |
| spellingShingle | Метатезис олефінів з функціональними групами Матвійчук, Д.А. Кашковський, В.І. |
| title | Метатезис олефінів з функціональними групами |
| title_alt | Метатезис олефинов з функциональными группами Metathesis of functional olefins |
| title_full | Метатезис олефінів з функціональними групами |
| title_fullStr | Метатезис олефінів з функціональними групами |
| title_full_unstemmed | Метатезис олефінів з функціональними групами |
| title_short | Метатезис олефінів з функціональними групами |
| title_sort | метатезис олефінів з функціональними групами |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3613 |
| work_keys_str_mv | AT matvíičukda metatezisolefínívzfunkcíonalʹnimigrupami AT kaškovsʹkiiví metatezisolefínívzfunkcíonalʹnimigrupami AT matvíičukda metatezisolefinovzfunkcionalʹnymigruppami AT kaškovsʹkiiví metatezisolefinovzfunkcionalʹnymigruppami AT matvíičukda metathesisoffunctionalolefins AT kaškovsʹkiiví metathesisoffunctionalolefins |