Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки

В статье рассмотрены методы расчета индикаторов теневой экономики, используемые в международной практике, а также представленны их преимущества и недостатки. На основании проведеного анализа определен оптимальный способ расчета индикаторов теневой экономики, базирующийся на комплексном использовании...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2004
Автор: Святохо, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36147
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки / Н.В. Святохо // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 34-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859810410011557888
author Святохо, Н.В.
author_facet Святохо, Н.В.
citation_txt Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки / Н.В. Святохо // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 34-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
description В статье рассмотрены методы расчета индикаторов теневой экономики, используемые в международной практике, а также представленны их преимущества и недостатки. На основании проведеного анализа определен оптимальный способ расчета индикаторов теневой экономики, базирующийся на комплексном использовании рассмотренных методов. У статті розглянуто методи розрахунку індикаторів тіньової економіки, які використовуються в міжнародній практиці, а також представлені їх переваги і недоліки. На підставі проведеного аналізу було визначено оптимальний спосіб розрахунку індикаторів тіньової економіки, що базується на комплексному використанні розглянутих методів. The methods of calculation of indicators of the underground economy, used in the international practice, are considered in the article, and also there are their advantages and failings. The optimum method of calculation of indicators of the underground economy is found, being based on the complex use of the considered methods.
first_indexed 2025-12-07T15:19:11Z
format Article
fulltext Рогатенюк Э.В. РАСХОДЫ, ИЗДЕРЖКИ, ЗАТРАТЫ: СУЩНОСТЬ И ВИДЫ 34 Таблица 5. Классификация издержек Признаки классификации затрат Виды издержек 1. По способу использования в производстве ре- сурсов предприятия [1, с.75; 9, с.34] 1.1. Явные издержки 1.2. Вмененные издержки 1.3. Неявные издержки 2. По принадлежности производственных ре- сурсов субъекту хозяйствования [1, с.75; 9, с.34] 2.1. Внешние издержки 2.2. Внутренние издержки 3. В зависимости от сферы осуществления [1, с.75] 3.1. Производственные издержки 3.3. Трансакционные издержки 4. Для выяснения сущности прибыли [5, с.5–7] 4.1. Экономические издержки 4.2. Бухгалтерские издержки 5. По отношению к объему производимой про- дукции [1, с.76; 6, с.33] 5.1. Валовые (совокупные, общие) издержки 5.2. Средние (удельные) издержки 5.3. Предельные издержки 6. В зависимости от объема производства [1, с.76; 6, с.33; 12, с.142] 6.1. Постоянные издержки 6.2. Переменные издержки 6.3. Остаточные издержки 6.4. Стартовые издержки 6.5. Общие издержки Выводы и предложения Таким образом, данный методологический подход позволяет уточнить содержание категорий «расхо- ды», «издержки», «затраты» и выявить признаки их классификации. Предложенные автором схемы клас- сификации расходов, издержек и затрат могут быть использованы украинскими предприятиями при разра- ботке учетной политики и стратегии ценообразования. В дальнейшем необходимо исследовать возможности использования рассмотренных подходов к клас- сификации затрат при обосновании методики формирования цены на продукцию (товары, работы, услуги) конкретной отрасли. Источники и литература 1. Бережная И.В., Михуринская Е.А. Экономика предприятия: Учебное пособие. – Симферополь: «Крымская академия природоохранного и курортного строительства», 2002. – 130 с. 2. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азриляна. – 6-е изд., доп. – М.: Институт новой эко- номики, 2004.- 1376 с. 3. Друри К. Управленческий и производственный учет: Пер. с анг.; учебник. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 1071 с. 4. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы: Учеб. / Пер. с датского А.Н. Чекановой, О.В. Рождествен- ского. – М.: Высш. шк., 1994. – 272 с. 5. Козырева Т.В. Учет издержек в туризме: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 224 с. 6. Лень В.С. Управлінський облік: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 287 с. 7. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промыш- ленности, утвержденные приказом Государственного комитета промышленной политики Украины от 02.02.2001 г., № 47 8. Мякота В. Собівартість продукції: від випуску до реалізації. – Х.: Фактор, 2002. – 264 с. 9. Пожарицкая И.М., Пилатова Т.Н. Бухгалтерский подход к определению затрат // Экономика и управ- ление. – 2004. - № 1. – С. 33-35 10. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 «Отчет о финансовых результатах», утвержденное при- казом Министерства финансов Украины от 31.03.1999 г., № 87 11. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Расходы», утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 31.12.1999 г., № 318 12. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. со 2-го изд. – М.: «Дело ЛТД», 1993. – 864 с. 13. Экономика производственной фирмы: Учебное пособие / Авторский коллектив по ред проф. Ефремо- ва А.В. – Симферополь: Таврида, 2000. – 600 с. 14. Юровский Б.С. Себестоимость продукции: планирование, учет, анализ. – Харьков: Центр Консульт, 2003. – 208 с. Святохо Н.В. ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ІНДИКАТОРІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки та прагненні до вступу у ЄС гостро повс- тала проблема обліку тіньової економіки, яка істотно впливає на усі показники економічного розвитку 35 держави. Україна зіткнулась з ситуацією, коли тіньова економіка придбала такі розвиток і розповсюджен- ня, що – в поєднанні із загальною криміналізацією суспільства – почала загрожувати економічній і націо- нальній безпеці держави. Вона істотно впливає на всі сторони економічної діяльності, на політичне і сус- пільне життя в Україні і – на відміну від легальної (офіційної) економіки – динамічно розвивається впро- довж останніх років. У даних умовах недооцінка, необлік цього явища призводять до вагомих помилок у визначенні макро- економічних показників, економічних та фінансових пропорцій, економічної політики, а також в прийнят- ті рішень стосовно ії реалізації владними структурами усіх рівней. Разом із тим на сьогодні практично від- сутня достатньо достовірна, надійна і повна інформація відносно реальних об'ємів тіньової економіки і фі- нансових ресурсів, обслуговуючих її. Дослідженню тіньової економіки присвячені наукові праці економістів-практиків та науковців як віт- чизняних, так і закордонних, таких як: В. Танзі [1], Мандибури [5], Ісправнікова В. О., Кулікова В. В. [4], В. Бордюка, А. Турчинові, Т. Приходько [2, 3], С. Бєлої [1] та ін., але динамічні зміни умов функціонуван- ня підприємств у ринковій економіці потребує постійного і ретельного дослідження цього явища. Ціллю наданої статті є доцільність використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки в умовах розвитку економіки України. Дослідження тіньової економіки проводяться у межах наукової роботи кафедри маркетингу і менедж- менту Національної академії природоохоронного та курортного будівництва. Дослідження тіньової економіки в Україні мають труднощі як теоретичного, так і практичного харак- теру у зв’язку з тим, що тіньова економіка значно більш складний об’єкт, ніж офіційна, “світла” економі- ка. Труднощі практичного характеру зводяться до браку необхідних інформаційно-статистичних даних, а також приховування необхідної інформації та ін. Теоретичні труднощі пов’язані з неприйнятністю загаль- ноприйнятих підходів до предметного дослідження суб’єктів та об’єктів тіньової економіки [1, с. 24]. Цим пояснюються значні протиріччя та розбіжності кількісних оцінок тіньової економіки, виконаних різними вченими та фахівцями. Для приведення вищеозначених оцінок у узгодження до міжнародних ста- ндартів мають використовуватись декілька методів: 1. Метод стійких взаємозв’язків; 2. Монетарні методи (різні варіанти методів Гутмана та Файге) [3, с. 24]. Метод стійких взаємозв'язків ґрунтується на обліку взаємозв'язку між офіційним ВВП і певної змінної (наприклад, споживанням електроенергії), пов'язаної з більшістю галузей економіки. У вигляді змінної можуть також використовуватися інші ресурси. Проте найбільш ефективне використовування в такій ролі показника споживання електроенергії, тісно пов'язаного з формуванням ВВП. Цей метод припускає визначення об'ємів тіньової економіки як різниці між реальним (з урахуванням тіньової економіки) і офіційним (за даними Мінстата України) ВВП. При цьому перший з них розрахову- ється через показник питомого енергоспоживання. Метод оцінки через споживання електроенергії реалі- зується з допущенням про наявність певних об'ємів тіньової економіки на початок досліджуваного тимча- сового періоду. Багато фахівців вважають цей підхід особливо прийнятним для держав з перехідною еко- номікою, і зокрема ― для України. Відхилення ВВП, визначеного на основі споживання електроенергії, від офіційно врахованого може служити оцінкою тіньової економіки. Використовування споживання електроенергії для оцінки сукупної економічної діяльності обґрунтовується тим, що в промислово розвинених країнах спостерігається доста- тньо тісний взаємозв'язок зміни ВВП і споживання електроенергії. Як правило, еластичність споживання електроенергії до зміни ВВП близька до 1, тобто зростання (скорочення) ВВП на 1% зумовлює збільшення (зниження) споживання електроенергії теж на 1%. У більшості посткомуністичних країн, що стали на шлях трансформації власної економіки, при скоро- ченні офіційного ВВП споживання електроенергії скорочувалося у меншій мірі. У державах Східної і Центральної Європи (Болгарії, Польщі, Словацькій і Чеській Республіках, Угорщині) ці відхилення незна- чні, проте в країнах колишнього Радянського Союзу ― набагато більше. Отже, можна зробити висновок: скорочення реального ВВП перебільшено, що обумовлено необліком тіньової економіки [3, с. 25-26]. При такому підході важливо уточнити еластичність попиту на електроенергію при зміні реального ВВП в країнах з економікою, що реформується. Звичайно при економічному підйомі (зростанні ВВП) спо- стерігається еластичність попиту на електроенергію менше 1 (приріст ВВП на 1% пов'язаний із збільшен- ням попиту менш ніж на 1%) ― за рахунок її ефективного використовування. В умовах зростання питомої ваги тіньового сектора, який завжди співпадає з періодом економічного спаду (скорочення ВВП), діють чинники, направлені у бік як збільшення, так і зменшення його енергоємності. До перших відносяться зро- стання частки енергоємних галузей в економіці, а також збільшення частки постійних витрат електроенер- гії у зв'язку із старінням основних фондів і недовантаженням виробничих потужностей. При цьому допус- кається, що зміни енергоємності у напрямі збільшення компенсуються дією чинників другої групи, пов'я- заних із зменшенням витрат електроенергії в умовах значного підвищення цін на цей ресурс, а також упровадженням комплексу організаційних заходів відносно зменшення споживання енергоресурсів. Тому передбачувана еластичність попиту на електроенергію рівна 1. Основні етапи реалізації розробленого методу оцінки об'ємів тіньової економіки включають: 1. перевірку можливостей відносно використовування методичного підходу, зв'язаного з урахуванням змін в енергоємності виробництва по встановленому критерію; 2. визначення коефіцієнтів споживання електроенергії з розрахунку на одиницю ВВП або доданої вар- тості галузей по роках ретроспективного і прогнозованого періодів; Святохо Н.В. ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ІНДИКАТОРІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ 36 3. розрахунок реальних об'ємів виробництва (ВВП або доданої вартості галузей), включаючи тіньовий сектор; 4. визначення об'ємів тіньової економіки по роках розрахункового періоду; 5. розрахунок коефіцієнтів теневізациі економіки (частки тіньової економіки в реальному ВВП, співвідношення об'ємів тіньової економіки і ВВП за даними офіційної статистики); 6. визначення реальних темпів зміни макроекономічних показників [3, с 27]. При застосуванні монетарних методів аналізуються різні аспекти, пов'язані з попитом на гроші, обо- ротністю і формою використовування грошової маси. У основі цих методів лежить облік особливостей грошового обігу, зв'язаних з використанням грошей для обслуговування офіційної і тіньової економік. Найчастіше оцінки тіньової економіки одержують за допомогою методів, заснованих на аналізі попи- ту на готівку. При цьому робиться допущення, що при проведенні тіньових операцій, в основному, вико- ристовується готівка. Тоді збільшення попиту на них в розрахунковому періоді (в порівнянні з деяким рів- нем базового періоду) служить індикатором зростання тіньової економіки. Базового приймають як рівень об'єму готівки в той період часу, коли розміри тіньової економіки були значно нижче, ніж в даний період, і їх можна вважати близькими до 0 [3, с. 28]. Допущення щодо того, що тіньові операції здійснюються, в основному, за допомогою готівки, базу- ється на ряду дослідженні західних учених. Так, в результаті досліджень, проведених в Норвегії, встанов- лено, що понад 80% розрахунки між учасниками нелегальних операцій здійснювалися готівкою. У Англії цей показник був на рівні 71%, хоча дослідження вітчизняних фахівців свідчать про широке використову- вання для обслуговування тіньового сектора безготівкових розрахунків. Не дивлячись на це, готівка вико- нує в тіньовій економіці дуже важливу функцію, і попит на них пов'язаний з об'ємами тіньового сектора. При використовуванні монетарних методів допускається, що для офіційної економіки співвідношення по- забанківського і банківського обігу грошей (або використовуваної готівки і всієї маси грошей) є постій- ною величиною. Тому зростання даного співвідношення служить індикатором тіньової економіки [3, с. 29- 30]. Вперше такий підхід був запропонований Ф. Каганом в 1958 році і одержав подальший розвиток в ро- ботах Гутманна і Файге. Найпростішу і доступнішу схему використовування методу, заснованого на ана- лізі попиту на готівку, застосував Гутманн при дослідженні тіньової економіки в США, розглянувши спів- відношення готівки і внесків. Зміна цього співвідношення розраховується як tt tt tt tt t t DC DC DC DCf ⋅ ⋅ == 0 0 000 ,(1) де t tf 0 - зміна співвідношення готівки і внесків в розрахунковому (t-м) періоді по відношенню до ба- зового (t0-му) періоду; tC - готівка в розрахунковому (t-м) і базовому (t0-м) періоді; tD , 0tD - внески (те- рмінові депозити, депозити до запитання і т. п.) в банках. При цьому об'єм тіньової економіки визначався як [ ] tt tttt t tt tt tt t tt DC DCDCW DC DCWfWT ⋅ ⋅−⋅ ⋅=− ⋅ ⋅ ⋅=−⋅= 0 00 0 0 0 )1(1 ,(2) де Tt - об'єм тіньової діяльності в t-м року; Wt - об'єм ВВП в t-м року [3, с. 30]. У роботах Файге були скоректовані оцінки об'ємів тіньової економіки в США з урахуванням зміни швидкості обігу грошей в тіньовому секторі, яка була прийнята на 10% більшою, ніж в офіційному. По методу Гутманна в модифікації, запропонованій Файге, об'єм тіньової діяльності визначаються як tt ttttt tt DC DCDCWT ⋅ ⋅−⋅⋅ ⋅= 0 00ω ,(3) де ω – коефіцієнт збільшення швидкості обігу грошей в тіньовому секторі (в порівнянні з офіційним) в t–м року [3, с. 31]. При використовуванні методу Гутманна, що враховує співвідношення готівки і внесків, і методу Фай- ге слід враховувати, що зроблені допущення дають значну погрішність. Так, зміна тимчасового інтервалу тимчасового періоду створює істотні відхилення в оцінках. Крім того, допущення про відсутність тіньової економіки впродовж певного часу не коректне. Недостатньо обґрунтованим є також допущення, що всі зміни в співвідношенні готівки і внесків від- буваються під впливом тіньової економіки. На це співвідношення впливають і такі чинники, як інфляція, податкова система, зміни в рівні реальних доходів з розрахунку на душу населення, співвідношення попи- ту на товари, реалізовані в роздрібній торгівлі, і їх пропозиції, рівень розвитку фінансових послуг і т.п. Для оцінки об'ємів тіньової економіки в Україні можна використовувати різні модифікації методу Гу- тманна, кожна з яких пов'язана з одним їх допущень: для офіційної економіки є постійними співвідношен- ня об'ємів або готівки і внесків, або безготівкових грошей і грошової маси, або готівки і грошової маси. Причому зміни в цих співвідношеннях відображають динаміку тіньової економіки. Перша модифікація методу Гутманна реалізована для умов економіки України на основі допущення, що співвідношення об'ємів готівки і грошової маси (готівки, термінових депозитів, депозитів до запитан- ня) є постійною величиною. У даній модифікації методу індикатором тіньової економіки виступають змі- 37 ни в приведеному співвідношенні (ft1(t0)), які визначаються за допомогою формули 4: 000 0 0 )(1 t t tt t tt t t t d d DC C DC Cf = + ÷ + = , (4) де ft1(t0) – зміни в співвідношенні готівки і грошової маси (готівки, термінових депозитів, депозитів до запитання) в t-м року (по відношенню до t0-му); td , 0 td - частка готівки в загальній грошовій масі в t-м розрахунковому (t0-му базовому) році. Об'єм тіньової економічної діяльності розраховується таким чином: )1( 0 −⋅= t t tt d dWT , (5) де Tt - об'єм тіньової діяльності в t-м року; Wt - об'єм ВВП в t-м року. Після підстановки значення       0t t d d маємо: )( 1 )/( )/( 0 00 0 00 ttt tttt t ttt ttt tt DCC DCDCW DCC DCСWT + ⋅−⋅ =      − + + ⋅= (6) Друга модифікація методу Гутманна пов'язана з допущенням, що динаміку тіньової економіки відо- бражають зміни в співвідношенні внесків (термінових депозитів, депозитів до запитання) і загальної гро- шової маси [3, с. 31-32]. Розрахунок змін в цьому відношенні ft2(t0) здійснюється так: )/( )/( 0000 )(2 ttt ttt t t DCD DCDf + + = , (7) де ft2(t0) – зміни в частці безготівкових грошей в загальній грошовій масі в t-м року (по відношенню до базового). При прийнятому допущенні, що зростанню тіньової економіки в розрахунковому періоді відповідає збільшення частки готівки в загальній грошовій масі (і значить – зниження частки внесків), одержуємо: 1; )(2 000 0 < + < + t ttt t tt t f DC D DC D . (8) Тому об'єм тіньової економіки визначається як t t t tt t t tt f f W f WT )(2 )(2 )(2 0 0 0 1 )11( − ⋅=−⋅= (9) Виконуємо перетворення і одержуємо: )( 1 )( )( 00 00 00 0 ttt tttt t ttt ttt tt DCD CDCDW DCD DCDWT + − =      − + + = (10) Аналіз результатів свідчить про умовність кількісних оцінок, отриманих за деякими з перелічених ме- тодів. Відомі модифікації методу Гутмана (з урахуванням змін в частці наявних і безготівкових грошей в грошовій масі, а також співвідношення готівки і внесків) дають значну розбіжність в результатах. Так, оцінки об'єму тіньової економіки в Україні для умов 1995 року, одержані по цих методах, складають, відповідно, 32, 101 і 158% від офіційного ВВП При використанні методу Файге, що додатково враховує зміни в швидкості обігу готівки, цей показник досягає 186%. Таким чином, оцінки різняться в 3-5 разів, що свідчить про їх умовний характер [2, 3]. Аналіз показує, що вибір базового року істотно впливає на кінцеві результати розрахунків, особливо при використанні монетарних методів. Якщо при розрахунку індикаторів тіньової економіки базового ро- ку приймається як рік, віддалений від аналізованого на 4 і більше років, то всі три модифікації методу Гу- тманна дадуть негативний результат. Це пов'язано з тим, що результати розрахунків з використанням ві- домих монетарних методів обумовлені впливом на абсолютні величини тіньового сектора тільки одного чинника  змін в пропорціях грошового обігу. У той же час на об'єми тіньового сектора впливають і такі чинники, як розмір ставок оподаткування, рівень збираємості податків, зміни в рівні реальних доходів з розрахунку на душу населення, інфляція і т.д. Умовність оцінки об'ємів тіньової економіки в Україні на основі монетарних методів пояснюється тим, що вони були розроблені для країн із стабільною економі- кою і стійкими пропорціями грошового обігу, а також розвиненою системою оподаткування, реалізуючої не тільки фіскальну, але і стимулюючу функцію. Використання методу, що враховує зміни в рівні енергоспоживання, показало, що об'єм тіньової еко- номіки в 1995 році складає 40,5% від реального ВВП [2, 3]. Аналіз особливостей цих методів свідчить про доцільність їх комбінованого використання з огляду на те, що вони охоплюють різні, взаємодоповнюючі сфери тіньової діяльності. Так, при використанні даних Святохо Н.В. ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ІНДИКАТОРІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ 38 про енергоспоживання оцінюються об'єми тіньової економіки у сфері виробництва, а при застосуванні монетарних методів враховується сфера грошового обігу. Доцільно також застосовувати експрес-метод, що розроблений Інститутом Росії НАН України, що враховує сферу послуг і сфери з малим споживанням електроенергії [3, с. 34], і випробовувати його ефективність на міжнародному рівні. Середні результати, одержані при використанні вище означених методів, можна вважати достатньо достовірною оцінкою об'- єму тіньової економіки в Україні. Таким чином, в умовах інтеграції України у світову спільноту використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки набуває великого значення у плані реального відображення стану економіки і, як внаслідок, підтвердження України статусу європейської та демократичної держави. Джерела та література 1. Белая С. Теневая экономика и ее влияние на структурную трансформацию украинского производства // Экономика Украины. 2. Бородюк В., Турчинов А., Приходько Т. Оценка масштабов теневой экономики и ее влияние на дина- мику макроэкономических показателей // Экономика Украины. – 1996. – №11. – С. 4–16. 3. Бородюк В., Турчинов А., Приходько Т. Методы расчета объемов теневой экономики// Экономика Украины. – 1997. – №5. – С. 24–34. 4. Исправников В. О., Куликов В. В. Теневая экономика в России: иной путь и третья сила. – М.: Россий- ский экономический журнал. Фонд "За экономическую грамотность", 1997. 5. Мандибура В. О. "Тіньова" економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 465 с. 6. Указ Президента “О мероприятиях по детенизации экономики Украины на 2002-2004 годы” от 5 марта 2002 года №216/2002// Все о бухгалтерском учете. – 2002. – №25(692). – с. 13-17. Сиволап А.В. СОВРЕМЕННЫЕ РЕШЕНИЯ ПО СБОРУ И ПЕРЕРАБОТКЕ ТБО Растущее количество твердых бытовых отходов (ТБО) и нехватка средств на их переработку, харак- терны не только для городов, но и для отдельных регионов и даже стран. Муниципальные власти повсеме- стно пытаются найти лучший способ для их утилизации. Особенно остро эта проблема стоит в промыш- ленно развитых странах, так как состояние окружающей среды не допускает использование традиционных мест для захоронения ТБО. Разработке методов сбора и утилизации ТБО посвящен ряд научных работ таких ученых как А.С. Гринин [2], Ю.М. Калантаров [3], А.Н. Мирный [6], Л.Г. Федоров [7], но вопросам комплексного сбора, переработки и утилизации ТБО уделяется еще недостаточно внимания. Данные исследования проводятся в рамках плана НИР Национальной Академии природоохранного и курортного строительства и ставят своей целью выявление тенденций развития современных методов комплексной переработки и утилизации ТБО городских агломераций. В ходе исследований автором были решены следующие задачи: - определены современные решения и тенденции развития методов сбора и утилизации ТБО; - выявлены основные направления комплексной переработки ТБО. Бурное развитие научно-технического прогресса принесло человечеству немало благ, но одновремен- но поставило жизнь на Земле на грань экологической катастрофы. Рост населения, а, следовательно, уве- личение объёмов потребляемых им материальных благ и услуг, приводят к коренным изменениям в при- роде и отражаются на самом существовании человека. Проблемы возникают в результате такого взаимодействия природы и человека, при котором антропо- генная нагрузка на территорию превышает экологические возможности этой территории, обусловленные ее природно-ресурсным потенциалом и общей устойчивостью природных комплексов к антропогенным воздействиям. На современном этапе развития общества, твердые бытовые отходы, - это экологическая проблема, вызывающая наибольшую озабоченность жителей развитых стран. В зарубежной терминологии все ТБО в зависимости от источников образования разделяют на household waste (бытовые, жилых зданий) и commercial waste («коммерческие» отходы, административных учреждений и предприятий общественного назначения). Обе группы объединены общим понятием - Municipal Solid Waste (твердые муниципальные отходы). В отечественной практике к твердым бытовым отходам относятся отходы, образующиеся в жилых и общественных зданиях, торговых, зрелищных, спортивных и других предприятиях (включая отходы от те- кущего ремонта квартир), отходы от отопительных устройств местного отопления, смет, опавшие листья, собираемые с дворовых территорий, и крупногабаритные отходы. Проблема ТБО не возникла из ниоткуда, она имеет глубокие исторические корни, и связана, прежде всего, с концентрацией населения в городах. До эры агломераций утилизация отходов была облегчена бла- годаря перерабатывающей способности окружающей среды: земли и воды. Крестьяне, отправляя свою продукцию с поля сразу к столу, обходясь без переработки, транспортировки, упаковки, рекламы и торго-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36147
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:19:11Z
publishDate 2004
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Святохо, Н.В.
2012-07-11T12:08:25Z
2012-07-11T12:08:25Z
2004
Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки / Н.В. Святохо // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 34-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36147
В статье рассмотрены методы расчета индикаторов теневой экономики, используемые в международной практике, а также представленны их преимущества и недостатки. На основании проведеного анализа определен оптимальный способ расчета индикаторов теневой экономики, базирующийся на комплексном использовании рассмотренных методов.
У статті розглянуто методи розрахунку індикаторів тіньової економіки, які використовуються в міжнародній практиці, а також представлені їх переваги і недоліки. На підставі проведеного аналізу було визначено оптимальний спосіб розрахунку індикаторів тіньової економіки, що базується на комплексному використанні розглянутих методів.
The methods of calculation of indicators of the underground economy, used in the international practice, are considered in the article, and also there are their advantages and failings. The optimum method of calculation of indicators of the underground economy is found, being based on the complex use of the considered methods.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
Article
published earlier
spellingShingle Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
Святохо, Н.В.
title Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
title_full Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
title_fullStr Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
title_full_unstemmed Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
title_short Використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
title_sort використання міжнародних стандартів для розрахунку індикаторів тіньової економіки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36147
work_keys_str_mv AT svâtohonv vikoristannâmížnarodnihstandartívdlârozrahunkuíndikatorívtínʹovoíekonomíki