Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)

27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові ос...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2012
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Schlagworte:	Події
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36154
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860159359308267520
citation_txt	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і міжнародного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі.
first_indexed	2025-12-07T17:54:30Z
format	Article
fulltext	3ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ БОРИС ЄВГЕНОВИЧ ПАТОН: П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ НА ЧОЛІ АКАДЕМІЇ Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України 27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної акаде- мії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і між- народного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі. Перед відкриттям урочистих зборів нау- кової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом НАН України у приміщенні Адміністрації Президента України Глава держави Віктор Федорович Янукович при- вітав Бориса Євгеновича з цією визначною подією і вручив йому орден Свободи за знач- ний особистий внесок у соціально-еко но міч- ний, науково-технічний, культурно-освіт ній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сум- лінну працю. Під час зустрічі з Бюро Президії НАН України В.Ф. Янукович висловив подяку Б.Є. Патону за його півстолітню плідну пра- цю на посаді керівника Національної акаде- мії наук. Президент України переконаний, що од- нією з важливих складових інноваційного розвитку нашої держави повинна стати мо- дернізація науки. «Наша мета — разом із На- ціональною академією наук розглянути пи- тання модернізації науки, об’єднавши нашу науку, освіту та реальний сектор економі- ки», — зазначив Глава держави. За його слова- ми, сьогодні наука, як і інші сфери розвитку країни, на жаль, переживає непрості часи. Президент водночас наголосив, що ідея інноваційного розвитку України була, є і залишається актуальною. Глава держави висловив переконання, що без технологіч- ного оновлення виробництва та промисло- вості неможливий якісний рух уперед, ви- пуск конкурентоспроможної продукції тощо. «По трібний технологічний ривок, який би Президент України В.Ф. Янукович вручає президенту НАН України Б.Є. Патону орден Свободи 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ створив умови для підняття рівня кон- курентоспроможності нашої промисловос- ті», — зазначив В.Ф. Янукович. «Нам зараз потрібно подивитися, як ми будемо будувати сучасну модель науки, по- єднану з освітою, виробництвом та економі- кою. Я розраховую на те, що ця робота буде вестися разом із Вами», — сказав В.Ф. Яну- кович, звертаючись до Б.Є. Патона. Президент НАН України у свою чергу по- дякував Главі держави за увагу до питань розвитку науки і освіти в Україні. Члени Президії НАН України презен- тували В.Ф. Януковичу ювілейну книгу «Б.Є. Патон: 50 років на чолі Академії», ви- дану до цієї знаменної події. * * * Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання акаде- міка Бориса Патона президентом НАН Ук- раїни відкрив віце-президент НАН Украї ни академік НАН України Антон Григорович Наумовець. Він виголосив промову, в якій зазначив, що наукова громадськість святкує золотий трудовий ювілей академіка Бориса Євгено- вича Патона — 50-річчя його титанічної, са- мовідданої праці на посту президента Наці- ональної академії наук України. Це світовий рекорд тривалості успішного керівництва величезним творчим колективом Академії, яка за півстоліття зробила вагомий внесок у розвиток науки, економіки і культури, і по- дія ця унікальна не лише в історії Академії, а й в історії держави. За словами Антона Гри- горовича сьогодні є чудова нагода віддати належну шану цій унікальній людині — вче- ному, інженеру, організатору, патріоту, ін- тернаціоналісту і гуманісту. У чому ж полягає секрет безпрецедентно тривалої й успішної діяльності Бориса Євге- новича на посту президента Академії? Безу- мовно, передусім слід згадати теплим словом його предків, рід Патонів, який упродовж століть подавав приклад самовідданого слу- жіння Вітчизні. З особливою вдячністю нале- жить згадати батька Бориса Євгеновича — Євгена Оскаровича — і за виховання такого сина, і за те, що він залучив його до наукової й інженерної роботи в такому цікавому, пер- спективному і надзвичайно важливому на- прямі, яким є електрозварювання. Те, що Борис Євгенович успішно керує Академією вже півстоліття і що на останніх, 2009 р., виборах президента за нього знову віддали голоси понад 93% членів Академії, є переконливим свідченням правильності ви- бору, який зробила Академія в далекому 1962 р. Яким має бути керівник будь-якого ко- лективу? Користуючись спортивною термі- нологією, він має бути багатоборцем, у яко- му поєднуються принаймні три необхідні якості — високий професіоналізм, організа- торський талант і порядність. І чим більший колектив, особливо якщо це творчий колек- тив, тим вищою є планка для цих якостей. Вчений. Без сумніву, Борис Євгенович належить до числа видатних учених-ма те- ріа лознавців сучасності. Рівень цивілізації кожного суспільства безпосередньо визна- чається тим, які матеріали воно використо- вує і як їх обробляє. Не випадково в історію ввійшли такі поняття, як «кам’яна доба», «бронзова доба», «залізна доба». Нині асор- тимент матеріалів, використовуваних люд- ством, незмірно розширився. І всі ці матері- али необхідно вміти одержувати, обробляти, надійно з’єднувати в різних конструкціях. Генеральною лінією в науковій та інженер- ній творчості Бориса Євгеновича були й за- лишаються зварювання матеріалів і мета- лургія. Серед необізнаних людей інколи трапля- ється досить спрощене уявлення про процес зварювання. Часто не розуміють, які склад- ні фізичні й хімічні процеси відбуваються у зварному шві, особливо якщо необхідно міцно і надійно, як мовиться — «навік», з’єднати між собою зовсім різнорідні матері- али. Тут і електротехніка, і хімічні взаємодії, і фазові переходи, і процеси змочування та розтікання металів, і електронна оптика при зварюванні електронним променем, і лазер- на фізика при зварюванні лазерним проме- 5ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ нем, і фізика вибуху при зварюванні вибу- хом, і, нарешті, процеси коагуляції білків при електрозварюванні живих тканин. Борис Євгенович став на чолі Академії наук, уже маючи за плечима вагомий науко- вий багаж у галузі фізики електрозварюван- ня й автоматизації цього процесу. Цей нау- ковий та інженерний доробок був широко і стрімко, за суворими законами воєнного стану, впроваджений у виробництво броні наших танків у трагічні часи Великої Віт- чизняної війни і став, без будь-якого пере- більшення, величезним внеском у нашу Пе- ремогу. Далі було винайдено електрошлакове зва- рювання та електрошлаковий переплав ме- талів, під час якого шлак діє як потужна губка-насос, що вбирає з рідкого металу всі шкідливі домішки. Завдяки цій технології було відкрито шлях до отримання чистих металів у великих масштабах. Далі розро- блено і впроваджено в практику цілий ряд нових видів зварювання — електронним про- менем (цей спосіб було блискуче випробува- но в космосі), лазером, вибухом, дифузією, а також комбінованою дією всіх цих засобів впливу на зварювані об’єкти. В 1960-х роках було розпочато дослідження і розроблення технологій одержання зміцнювальних по- криттів і композиційних матеріалів спосо- бом електронно-променевого випаровуван- ня компонентів і осадження пари на різ- них поверхнях. Ці технології знайшли застосування в різних галузях техніки, дали змогу в багато разів підвищити експлуата- ційний ресурс деяких відповідальних виро- бів, зокрема лопаток газових турбін. Інсти- тут електрозварювання ім. Є.О. Патона став справжньою Меккою для зварників усього світу. За ініціативою Бориса Євгеновича в СРСР на найвищому державному рівні було прийнято постанови, що забезпечили широкомасштабне впровадження новітніх зварювальних технологій у практику — від машинобудування всіх напрямів до будів- ництва, залізничного транспорту, традицій- ної й атом ної енергетики, ракето- і судно- будування, оборонної промисловості й ко- мунального господарства. Було створено цілі покоління машин і визначні споруди, що не мали аналогів у світовій практиці. Фактично наші електрозварники — вчені й інженери під керівництвом Б.Є. Патона — навчили людство зварювати практично все з усім. Вершиною зварювального мистецтва стала технологія зварювання живих тканин, яка вже широко крокує по всій планеті. Спо- чатку кількість виконаних за її допомогою операцій підраховували, а тепер, коли їх число, за оцінками, наблизилося до 100 ти- сяч, точну цифру назвати вже неможливо. За допомогою технологій і обладнання, розроблених Патонівським інститутом, на нашій планеті прокладено близько 70 тис. км магістральних трубопроводів, якими можна двічі оперезати по екватору всю земну кулю. Вони прокладені крізь тундру і вічну мерз- лоту, болота й ріки, а тепер і моря, і забезпе- чують енергоносіями сотні мільйонів людей. Воістину це технології, що змінили і продо- вжують змінювати світ, визначаючи рівень сучасної цивілізації. За видатний внесок у розв’язання науково-технічних проблем тру бопровідного транспорту енергоносіїв та енергомашинобудування Б.Є. Патону при- суджено одну з найпрестижніших між- народних премій — премію «Глобальна енергія». Академік НАН України А.Г. Наумовець 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Організатор. Стисло нагадавши про основні досягнення Бориса Євгеновича Па- тона як видатного науковця й інженера, А.Г. Наумовець перейшов до розповіді про основні віхи його керівної організаторської роботи на чолі Академії. 50 років тому АН складалася з п’яти відділів — суспільних, фізико-математичних, хімічних та геологіч- них, біологічних і технічних наук. Усього в ній налічувалось 43 інститути. Це був, так би мовити, стартовий науковий потенціал для Бориса Євгеновича. Свіжий вітер, що повіяв у Академії з його приходом на посаду президента, повернув учених обличчям до практичних потреб суспільства і держави. Надзвичайно важливим було те, що Борис Євгенович поєднував у собі високу кваліфі- кацію, практичний досвід і необхідні осо- бисті якості і вченого, й інженера, і на той час вже керівника великого колективу — Ін- ституту електрозварювання. Отже, дуже скоро його талант в іпостасях ученого, інже- нера й організатора науки розгорнувся на повну силу, його було високо оцінено не лише в колективі Академії, а й на державно- му рівні, тим більше, що Борис Євгенович став широко відомим громадським діячем. Спочатку були певні побоювання, що вче- ний і інженер у галузі електрозварювання може обмежувати й «утискати» фундамен- тальні дослідження. Однак цього не сталося. Виявилося, що Борис Євгенович досить вільно орієнтується в галузі як технічних, так і фундаментальних наук — природни- чих, точних, суспільних і гуманітарних. Усі можуть підтвердити, що він з готовністю підтримує ті фундаментальні напрями, які є оригінальними й відкривають цікаві пер- спективи на майбутнє. Однак він наполягає, щоб це була наука справді світового рівня, більше того — слід прагнути, щоб вона посі- дала передові позиції у світі. Підтримуючи фундаментальні досліджен- ня як основу розвитку всіх наук, Борис Єв- генович як видатний інженер і людина з державним мисленням завжди шукає мож- ливості практичних застосувань і активно проводить у життя концепцію цілеспрямо- ваних фундаментальних досліджень. Він справедливо вважає, що, залишаючи за про- зорливими вченими — так би мовити, «фун- даменталістами» — право вибору тематики досліджень, слід закликати їх якнайуважні- ше й глибше «копати» там, де досвід та інту- їція підказують перспективу практичних ефектів уже в недалекому майбутньому. А це вимагає тісного зв’язку науки з виробни- цтвом, розуміння науковцями його проблем і потреб. З ініціативи й за керівної ролі Б.Є. Патона в Академії при інститутах було створено по- тужну дослідно-виробничу базу — спеціаль- ні конструкторські бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні за- води. Отже, реалізувалася ідея формування «під одним дахом» своєрідної тріади «дослі- дження → проектування → виробництво», яка чимось нагадує заводський конвеєр, де послідовно й у безпосередній взаємодії ви- конавців (буквально «пліч-о-пліч») нове знання втілюється у випуск затребуваної і конкурентоспроможної продукції. Варто за- значити, що у світі до цієї ідеї в широкому масштабі почали приходити лише недавно, під час масового створення технопарків і відгалужених компаній. Можна тільки шко- дувати, що за останні десятиліття СКТБ і дослідні виробництва в більшості наших ін- ститутів припинили існування через еконо- мічну кризу й усе ще несприятливий інно- ваційний клімат у країні. Загалом 1960-ті — початок 1980-х років стали періодом стрімкого розвитку нашої Академії. Вищі навчальні заклади випуска- ли численних висококваліфікованих фахів- ців, які прагнули працювати в науці й були затребувані суспільством. Практично всі провідні вчені Академії викладали тоді в університетах та інститутах, очолювали в них кафедри. Швидко зростали кадри зді- бних молодих учених, що створювало об’єктивні умови для організації нових ін- ститутів з актуальних галузей науки. З ініці- ативи Б.Є. Патона і за його активної під- тримки в системі Академії були створені десятки нових інститутів і організацій, що 7ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ розширили й поглибили дослідження в най- важливіших наукових напрямах. Це було реальною потребою, а не марнославним прагненням помножувати число інститутів. Для створення нової наукової установи по- трібно було дати серйозне обґрунтування його необхідності, довести директивним ор- ганам наявність відповідного кадрового по- тенціалу, заручитися підтримкою АН СРСР і організацій, зацікавлених у науковій і тех- нологічній продукції майбутнього інститу- ту. Образно кажучи, Україна в цей час по- тужно нарощувала свої наукові «мускули». Зокрема, великого розмаху в АН УРСР набули дослідження в галузі кібернетики. Борис Євгенович активно підтримував у цій справі академіка Віктора Михайловича Глушкова, під керівництвом якого вчені України зробили визнаний світом внесок як у теорію, так і в практику всього того, що нині називають інформаційними технологі- ями. Особливі заслуги належать нашій Ака- демії і в організації підготовки кадрів для цієї галузі, яка нині є життєво важливою. Борис Євгенович доклав також багато зу- силь до нарощування в Україні власного нау- кового потенціалу в галузі ядерної фізики. Його важливість особливо яскраво виявила- ся, коли сталося чорнобильське лихо. Без- сумнівно, наслідки цієї трагедії були б набага- то страшнішими, якби Академія не кинула всі свої сили на боротьбу з ними. Б.Є. Патону на- лежать виняткові заслуги в організації робіт з ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Слід окремо сказати про створення нау- кових центрів АН і Міністерства освіти і на- уки в регіонах України. Борис Євгенович завжди рішуче виступає за те, щоб установи Академії існували й активно працювали не лише в Києві, а й в областях. При цьому, ви- рішуючи на високому рівні проблеми за- гальнонаукового значення, вони зобов’язані максимально враховувати у своїй роботі специфічні запити економіки й культурного розвитку регіонів. За роки президентства Б.Є. Патона було створено цілий ряд нових академічних інститутів і центрів у Харкові і Львові, Одесі й Донецьку, Дніпропетровську і Миколаєві, Сумах, Запоріжжі, Севастопо- лі, Чернівцях, Ужгороді, Житомирі, ботаніч- них садів і природних заповідників у різних областях України. Завдяки активній участі у вирішенні важливих народногосподар- ських і оборонних завдань новостворені інститути одержували досить щедре фінан- сування, розбудовувалися, виховували ви- сококваліфіковані кадри і завойовували ав- торитет у Союзі та світі. Наочним прикла- дом ефективного внеску в досягнення цієї мети стало створення практично «з нуля» Донецького наукового центру, завдяки яко- му Донецький регіон, традиційно відомий як край вугілля, сталі й хімічної індустрії, посів гідне місце й на науковій карті світу. Під час виборів до Академії Борис Євгено- вич наполегливо агітує за те, щоб за інших рівних умов перевагу віддавали кандидатам, що працюють за межами столиці. Він по- стійно піклується про те, щоб, перефразову- ючи слова М.В. Ломоносова, наука України приростала регіонами, які долучаються до розвитку науки й технологій. Розуміючи як ніхто інший відповідальність Академії за розвиток науки в Україні та її унікальні можливості розвивати ключові напрями за- вдяки багатодисциплінарності й ефективній координації, Б.Є. Патон приділяє надзви- чайно велику увагу згуртуванню наукових сил нашої країни навколо Академії. Сьогодення. Далі у своїй промові А.Г. На- умовець звернувся до часів новітньої історії, відлік якої почався з 1991 р., коли Україна стала незалежною державою. Перехід до ін- шого суспільного ладу виявився набагато складнішим, ніж очікувалося, і не все так сталося, як гадалося. Наука України, як і ба- гато інших сфер життя, почала працювати у складних умовах. Борис Євгенович катего- рично не сприймає слова «виживати», нато- мість говорить «працювати», і саме про це свідчать результати діяльності Академії в сучасний період. Що ж нового відбувається в житті НАН України в останні десятиріччя? Переду- сім, широко застосовується програмно-ці- льова організація досліджень у напрямах, 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ що визначені як пріоритетні на державному рівні й конкретизовані на академічному. Це й участь у державних програмах, і цільові академічні (переважно міждисциплінарні) програми, і цільові фундаментальні програ- ми в межах окремих відділень. Вони спрямо- вані на актуальні наукові й науково-тех нічні проблеми — енергозаощадження, забезпе- чення мінеральними ресурсами, створення нових матеріалів, розроблення ін фор ма цій- них, космічних, ядерних і нанотехнологій, на забезпечення надійної роботи об’єктів стра- тегічного значення, особливо тих споруд, що вже відпрацювали гарантійний ресурс, але продовжують експлуатуватися. Вісім років тому в складі Академії було створено нове, 14-те, Відділення ядерної фі- зики і енергетики. Йому доручено виконува- ти фундаментальні дослідження в цій галузі й одночасно працювати в тісній взаємодії з нашою атомною енергетикою, допомагати їй у вирішенні конкретних завдань сьогодення, зокрема щодо подовження терміну експлуа- тації енергетичних атомних реакторів. НАН України щороку проводить конкурс науково-технічних проектів інноваційного спрямування. Їхньою метою є здійснення розробок, що максимально наближені до впровадження. Вони фінансуються Акаде- мією на паритетних засадах разом з підпри- ємствами, зацікавленими в кінцевій продук- ції. У відборі таких проектів активну участь бере особисто Борис Євгенович. З його іні- ціативи минулого року Академія наук підготу- вала узагальнені пропозиції великих іннова- ційних проектів. Вони стосуються впрова- дження нових методів діагностики поширених захворювань, енергоефективності, створен- ня нових матеріалів, розроблення інформа- ційних технологій, пошуку і видобутку міне- ральних ресурсів, розвитку малотоннажної хімії та інших важливих проблем. На пере- конання Академії, реалізація цих проектів у державному масштабі здатна забезпечити значний економічний і соціальний ефект. Організовуючи розроблення та впроваджен- ня сучасних технологій у виробництво, Б.Є. Патон одночасно вимагає проведення наукових оцінювань їхнього впливу на на- вколишнє середовище й людину. Борис Євгенович настійливо вимагає, щоб науковці працювали прозоро, повніше інформували суспільство про результати своєї діяльності. На сайті Академії вистав- лено докладну інформацію щодо пропози- цій упровадження розробок, здійснених під час виконання науково-технічних проектів, а також пропозиції заходів з енергозаоща- дження. Академія регулярно влаштовує ви- ставки своїх розробок. Наприклад, нашу експозицію на виставці, присвяченій 20-річ- чю СНД, що проходила в Москві минулого літа, було визнано найкращою. На жаль, інноваційний процес усе ще гальмується несприятливим інноваційним кліматом у державі. Щоб на повну силу за- працював двигун інновацій, владним струк- турам конче потрібно «увімкнути запалю- вання» шляхом ухвалення законодавчих рі- шень, що активізують зацікавленість бізнесу в організації виробництва новітньої продук- ції. Тоді наша наука напевно змогла б само- стійно і стабільно заробляти значні кошти із позабюджетних джерел. Величезною заслугою Бориса Євгеновича Патона є те, що після розпаду СРСР й утво- рення незалежної України, в умовах трива- лої економічної й фінансової кризи, що не обійшла й науку, він зумів зберегти Націо- нальну академію наук та її основні наукові школи. Під його керівництвом Академія до- водить не на словах, а конкретними справа- ми свою необхідність для народу і держави, свою здатність робити вагомий внесок у ви- рішення ключових проблем розвитку еко- номіки і культури країни. Починаючи з 1991 р., в НАН України було створено близь- ко 20 нових наукових установ у галузі сус- пільних і гуманітарних наук, потреба в яких була продиктована новим статусом України як незалежної держави. Створено також низку нових інститутів і центрів у галузі природничих і технічних наук, яким доруче- но виконувати дослідження і розроблення з проблем, що мають велике значення для на- шої економіки. 9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Борис Євгенович приділяє неослабну увагу розвитку міжнародного співробітни- цтва, присутності АН на світовій науковій арені. Академія підписала угоди про спів- працю більш ніж з 50 закордонними органі- заціями. Б.Є. Патон є одним з ініціаторів збереження загального наукового простору в межах СНД, створення Міжнародної асо- ціації академій наук, беззмінним президен- том якої він є з 1993 року. Людина. Б.Є. Патон — людина видатної організованості, діловитості, виняткової здатності безпомилково схоплювати голо- вне, приймати правильні рішення. Його ба- гатогранність і працездатність вражають. Тільки завдяки глибокому почуттю особис- тої відповідальності перед державою, наро- дом, власною совістю він успішно працює і справляється з величезним навантаженням. Символічно, що так само, як він уміє з’єд- нувати між собою навіть різнорідні матеріа- ли, він здатний об’єднувати на спільну спра- ву науковців з різноплановими інтересами, високими амбіціями і нерідко зі складними характерами. Часто вживане словосполучення «за під- тримки» або «з ініціативи» Б.Є. Патона — не просто ювілейний реверанс перед Борисом Євгеновичем, а констатація реальних подій. Б.Є. Патон постійно виступав і виступає як невтомний генератор ідей, тримає в полі зору стратегічні проблеми всієї Академії, пі- клується про справи державної важливості і внесок Академії в їх розв’язання. Не буде перебільшенням стверджувати, що букваль- но кожна установа Академії на різних етапах своєї історії одержала від Бориса Євгенови- ча всебічну допомогу - і стратегічні поради, і підтримку у вирішенні поточних проблем. Свій незрівнянний авторитет він викорис- товує на благо науки. Говорячи про стиль роботи Б.Є. Патона, не можна не підкреслити таку його благо- родну рису, як людяність. Якби можна було згадати всіх людей, яким він надавав усіля- ку допомогу у важких життєвих ситуаціях, то список їх напевно складався б із тисяч прізвищ. У нашій країні є таке поняття, як націо- нальне надбання, яке застосовують до уні- кальних технічних об’єктів і споруд. Можна стверджувати, що унікальним національним надбанням нашої держави є й сам Борис Єв- генович Патон. Наприкінці промови академік А.Г. Нау- мовець від імені всіх українських науков- ців побажав Борису Євгеновичу многая літа міцного здоров’я, щастя, невичерпної енергії, плідної праці на благо науки та на- роду і вручив ювілейну книгу «Б.Є. Патон: 50 років на чолі Академії» разом з віталь- ним адресом від членів Президії НАН України. * * * З вітальним словом виступив Голова Вер- ховної Ради України академік НАН Украї- ни Володимир Михайлович Литвин. Він зазначив, що вперше в історії України святкується піввіковий ювілей очолювання центральної наукової інституції країни — НАН України. І справа не в кількості років, а в тому, що подвижницька праця всесвітньо відомого вченого й організатора науки ака- деміка Б.Є. Патона — це золотий вік в історії не тільки Академії, а й усієї України. Щас- ливий кожен, хто відчув на собі животвор- ний вплив інтелектуальної й організатор- ської потуги цієї Людини, щасливий народ, який має такого Сина і Патріарха світопіз- нання та світорозуміння. Б.Є. Патон і В.М. Литвин 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Б.Є. Патон — це постать, яка справила по- мітний вплив на свою добу, яка діяла в уні- сон із загальноцивілізаційними процесами, яка консолідувала, а не розсварювала спіль- ноту, діяння якої продовжують живити сус- пільний поступ і зберігають свою актуаль- ність у сучасності. Борис Євгенович володіє особливим магнетизмом, прозірливістю розуму; його швидкість і безпомильність в оцінюванні людей і ситуацій в десятки разів перевищує швидкодію потужних комп’ютерів, а його здатність приймати життєвої ваги рішення у критичні й відповідальні для співвітчизни- ків часи викликає здивування і захоплення. Пояснення ж цього лежить на поверхні: іс- тинним знанням є знання життя, чого не на- вчиш і чого не купиш за жодні кошти. Це вищий дар, даний предками і здобутий без- компромісним служінням науці. Діяльність президента НАН України є для всіх нас неоціненним методологічної ваги досвідом. Що дають наукові досліджен- ня суспільству, людині сьогодні і що можуть дати в майбутньому? І тут академік Б.Є. Па- тон завжди залишається несхитним! Не обіцянки про абстрактну користь нау- ки та цінність наукових розробок, а доведе- ний конкретний практичний ефект — ось головний аргумент Патона в оцінюванні ефективності наукової діяльності. Завдяки саме такій позиції НАН України все ще утри- мує належний рівень української науки. Людиноцентризм науки — це той важли- вий фактор державотворення, цінність якого сповідує академік Б.Є. Патон і керована ним Академія України. Концепції і стратегії гу- манітарного буття України останнім часом активно опрацьовуються її інститутами. Не- увага до гуманітарної сфери завела її у глу- хий кут, з якого ми не можемо вийти досі. Ця модель служіння засобами науки своє- му народу виявилася такою ж міцною, як знаменитий зварний шов Патона! Талант об’єднування різних напрямів людських знань і наук, різних шкіл і течій у Б.Є. Патона неперевершений. Уміння об’єд- нувати і в такому об’єднанні зачерпувати нові творчі імпульси — це також одна з його визначальних рис. Патон став для галузевих академій, університетів, профільних мініс- терств, органів влади тим важелем і тією точкою опори, яку так наполегливо шукав Архімед. Критична маса зусиль Патона має підвес- ти до розуміння владою того, що наука — надто серйозна сфера діяльності, щоб і нада- лі зберігати нинішній стан управління нею. Потрібна чітка, зрозуміла й дієва система, на вершині якої повинна стояти НАН Укра- їни. Те, що нині робиться в адміністративно- му плані, призводить до того, що скоро всі кошти йтимуть на сферу управління нау- кою, а не власне на науку. Зусиллями президента НАН України Бо- риса Євгеновича Патона сформовано кон- курентоспроможний інтелектуальний про- стір держави, розгалужену інфраструктуру знань і впливу на економічне, суспільне і культурне життя. Прокладені батьком і си- ном Патонами мости з академічної науки в реальне життя мають надвисокий запас стій- кості, як і сама Академія, вдягнута ними в броню інтелекту й мудрості. Зрозуміло, що така броня не повинна слугувати добровіль- ній самоізоляції, утвердженню критичних настроїв без демонстрації належної позиції. Особливо домінуючим і повсякденним є твердження, що наука в сучасній Україні не запитана, що науку і науковців зневажають. Наочним свідченням чому є хоча б рівень фінансування наукової сфери. На перший погляд, і заперечити нічим. Усе це так. Але якщо згадати, як науковці нещодавно стоячи аплодували розповідям високопосадовців про те, як вони наполе- гливо будуть підтримувати науку, виникає так і не задане їм запитання: а як, за якими лекалами, за яким планом вони збираються будувати країну? Нещодавно в газеті «Дзеркало тижня» академік В.М. Локтєв справедливо крити- кував Верховну Раду за нерозуміння місця і ролі науки, що виявляється в мізерному її фінансуванні. Це при тому, що у складі ни- нішнього парламенту 12 академіків і членів- 11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ ко респондентів державних академій, 43 док- тори, 101 кандидат, 154 лауреати почесних звань, 17 Героїв Соціалістичної праці та Ук- раїни, 41 орденоносець Ярослава Мудрого, 21 генерал, не кажучи вже про «генералів» виробництва. Але, по-перше, ми всі їх обира- ли, а наше слово багато важить, принаймні так має бути. По-друге, і це головне — вони захищали дисертації в Україні, в наукових установах і переважно є науковцями — еко- номістами та юристами. Взагалі майже 60% захистів дисертацій в Україні припадає на сфери економіки, права, медицини. Проте ні першого, ні другого, ні третього в Україні немає. Отже, ми надалі не можемо і не по- вин ні залишатися країною поблажливості, конформізму й домовленостей. Гострий історичний виклик вимагає вироб- лення нового порядку денного для України. Надалі інстинкти нас уже не врятують. І в цьому перше слово має бути за інтелектом, за Національною академією наук. Зокрема, по-новому належить осмислити глибинні механізми розвитку людської цивілізації та наші національно-ментальні особливості. Осмислити, щоб зробити правильні висно- вки для продуманої роботи. Чи, може, ми не спроможні без спонукан- ня, без участі в іншому державному утворен- ні реалізувати себе як державу? Для початку академічне співтовариство має визначитися з тим, якою воно бачить країну, бо нині в нього відсутня консолідована позиція. Одні кажуть, треба повернутися в лоно постра- дянського простору, інші — треба бігти не ва- гаючись у Європу. А чи не краще, щоб Украї- на була на своєму місці, жила і працювала за стандартами, які осмислені науковою сфе- рою? Ми повинні спочатку продемонструва- ти нашу цілісну позицію. Тоді й наука буде запитана, й Україна буде запитана на дер- жавно-суспільному рівні. Й усі ми переста- немо жалібно дивитися за кордон і зосере- димося на Україні та її облаштуванні. Академія має відновитись як цитадель думки і духу, перейти від оборони до актив- них дій. Адже вона високо здіймається над часом і суєтністю, відкрита для всіх, хто прагне примножити її міць і потугу. Охоро- на та збагачення всього того, що досягнуто надлюдськими зусиллями багатьох поко- лінь, — найвища заслуга Бориса Євгеновича Патона. Володимир Михайлович Литвин завер- шив свій виступ словами: «Нелегке завдан- ня для кожного уряду — почути Б.Є. Патона! Висока честь тому уряду, який почув Пато- на! В цьому запорука успішного й динаміч- ного розвитку України. І в цьому поступі нам усім треба активніше долучитися до втілення щоденних настанов президента НАН України академіка Бориса Євгенови- ча Патона — людини, чия присутність у цьому світі є доленосною для науки і для України». * * * Далі до слова було запрошено віце-пре- м’єр-міністра України, міністра охорони здоров’я України Раїсу Василівну Богати- рьову. Вона зауважила, що має відповідальне і почесне доручення від Президента України В.Ф. Януковича привітати Б.Є. Патона з ви- значною подією. Президент України зазна- чив, що Бориса Євгеновича суспільство знає як видатного вченого, інженера, матеріало- знавця, геніального технолога. Чималий вне- сок зробив Б.Є. Патон у розвиток медицини: це і технології зварювання живих тканин, і Р.В. Богатирьова 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ матеріали медичного призначення, і ліки, створені на основі нанотехнологій. Велики- ми є його заслуги також у гуманітарній сфе- рі, в деяких напрямах і вимірах якої він зро- бив, можливо, більше, ніж усі гуманітарії разом узяті. Борис Євгенович очолював процеси, які сьогодні пов’язані зі зміною світогляду української нації. Глава держави вітає Бориса Євгеновича не лише як видатного вченого, а й як люди- ну, яка визнана в усьому українському су- спільстві. Змінюються епохи, змінюються формації, змінюються уряди й урядовці, а академік Б.Є. Патон був і залишається ле- гендою української і світової науки. І саме за ці визначні здобутки Президент нагоро- див Бориса Євгеновича орденом Свободи. У чому ж полягає сутність феномену Па- тона? Відповідь на це запитання може бути єдиною. Це вірне служіння державі, інтере- сам народу, а також вроджене, природне благородство. Р.В. Богатирьова передала Борису Євге- новичу вітання від Кабінету Міністрів Ук- раїни і зачитала пам’ятний адрес від уряду та його голови прем’єр-міністра України М.Я. Азарова: Шановний Борисе Євгеновичу! Прийміть найщиріші вітання з нагоди 50-річчя Вашої діяльності на посаді прези- дента Національної академії наук України! Ви дали напрямок кільком епохам — як в науці і техніці, так і в державному розвитку. Безумовною Вашою заслугою як президента Академії є розквіт вітчизняної академічної науки. Весь потужний промисловий каркас України «зварений» за патонівськими тех- нологіями. Ви почали будувати незалежну Україну, піднімаючи вітчизняну науку і тех- нології на високий світовий рівень. Не визнаючи нерозв’язних завдань ні в на- уці, ні в житті, Ви успішно провели україн- ську Академію через важкий історичний пе- ріод. І сьогодні, незважаючи на всі труднощі економічного і соціального характеру, досяг- нення вітчизняних учених продовжують ру- хати вперед світову науку за цілою низкою актуальних напрямів. Потенціал української науки, створений і відтворений зусиллями президента Академії, є національним стратегічним ресурсом в умовах глобальної економіки. Я від усієї душі вітаю Вас та весь колек- тив Національної академії наук України! Ба- жаю Вам довгих років міцного здоров’я, на- тхнення, продуктивної роботи! Наприкінці промови Раїса Василівна за- кликала президента НАН України Б.Є. Па- тона і всю наукову спільноту разом рухати- ся вперед у напрямі розбудови як гумані- тарного сектору, так і всього українського суспільства. * * * З вітальним словом до присутніх звернув- ся академік і віце-президент Російської ака- демії наук, лауреат Нобелівської премії Жо- рес Іванович Алфьоров. Він зазначив, що наукова громадськість святкує воістину унікальний ювілей — 50 ро- ків на чолі Академії. Історія знає приклади, коли на високих посадах перебували значно більше часу, переважно це стосується коро- лівських осіб, проте обіймати півстоліття ви- борну посаду — безпрецедентний випадок. Українська академія наук дала світу багато видатних учених. На думку спадають імена В.І. Вернадського, М.О. Лаврентьєва, О.О. Бо- гомольця, К.Д. Синельникова, М.М. Боголю- бова та багатьох інших і, безперечно, ім’я Єв- гена Оскаровича Патона — батька ювіляра. Наші народи пережили багато труднощів, але вони завжди долали їх завдяки своїй безкінечній, безмірній талановитості. На по- чатку Великої Вітчизняної війни, після ста- лінських репресій 30-х років, з керівництва армії майже нікого не залишилось, а вже в 1941–1943 рр. з’явилися такі видатні воєна- чальники, як К.К. Рокосовський, М.Ф. Ва- тутін, І.Д. Черняховський. Країна, коли по- трібно, народжує героїв. Тоді, у роки війни, Борис Євгенович одер- жав свій перший орден, займаючись разом зі своїм батьком зварюванням танкової броні. У 60-ті роки — час підйому країни — роз- квітнув талант Б.Є. Патона як інженера, 13ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ організатора науки і як головного зварника країни. І саме в ці роки він став президентом Української академії наук. Найталановитішими керманичами радян- ської науки, на думку доповідача, були Мстислав Всеволодович Келдиш, Анатолій Петрович Александров і Борис Євгенович Патон. І не випадково всі троє були добри- ми друзями. Ж.І. Алфьоров пригадав, як у 1964 р. на Пленумі ЦК КПРС Микита Сер- гійович Хрущов накинувся на Академію за те, що не обрали до своїх членів послідовни- ків Т.Д. Лисенка. Тоді Келдиш запитав Па- тона: «Борисе Євгеновичу, чи можете Ви мене десь переховати місяців на три? Адже без президента вони Академію не реформу- ватимуть». Борис Євгенович допоміг йому, а коли Мстислав Всеволодович повернувся до Москви, Хрущов уже не був керівником країни. Надзвичайна далекоглядність і талант Бориса Євгеновича особливо виявилися у два останні, дуже непрості, десятиріччя. Жо- рес Іванович нагадав слова одного з найви- датніших фізиків сучасності, двічі лауреата Нобелівської премії Джона Бардіна про те, що наука є інтернаціональною. Всі науковці це добре знають, однак вони повинні постій- но нагадувати цю істину широкому загалу. Борис Євгенович це чудово розумів і провів величезну роботу зі збереження наукових зв’язків у країнах СНД. Значну роль у цьо- му процесі відіграло створення Міжнарод- ної асоціації академій наук (МААН). Завершуючи свій виступ словами: «Бори- се Євгеновичу, Ви — жива легенда україн- ської, російської і світової науки», Ж.І. Ал- фьоров побажав, щоб усі присутні в майбут- ньому мали змогу побачити на власні очі справжнє відродження науки як в Україні, так і в Росії. * * * Далі з вітаннями виступив академік НАН України, поет і письменник Борис Ілліч Олійник, який наголосив, що Борис Євгено- вич знаменує собою цілу епоху в науці та її інтеграції у виробництво. Півстоліття, упро- довж якого Борис Євгенович очолює Ака- демію, — це подвижництво справдешнього державника, який виводить українську нау- ку на всесвітні, аж космічні обшири. Син ле- гендарного батька, Б.Є. Патон гідно несе фа- мільний прапор Патонів. Він інтелігент не в першому поколінні, у ньому відчувається порода, хоч він і не хи- зується своїм походженням, рівно спілкую- чись як з королівськими особами, так і зі зварниками та хліборобами. Відтак йому не треба було перебудовуватися за будь-яких систем, позаяк він завжди трудився для спільного добра в ім’я України. Одне слово, Патон належить до тих постатей, за якими світ упізнає Україну. Ж.І. Алфьоров Б.І. Олійник 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Оскільки Борис Євгенович не гірш аніж на металі і зварюванні знається на людських характерах, це дає йому змогу об’єднувати під крилом Академії сотні, коли не тисячі вчених — суверенних, самодостатніх осо- бистостей, часом з полярними характерами і науковими зацікавленнями. Здавалося б, викінчений технократ, він до глибини вта- ємничений у гуманітарні проблеми. Б.І. Олійник запросив Бориса Євгеновича разом із працівниками гуманітарної сфери впорядкувати програми з української мови і літератури, історії. Він зауважив, що пись- менники інколи в захваті, розчулено назива- ють один одного геніями і корифеями. І та- ких самоназваних у нас уже стільки, що це загрожує девальвацією звання. Оскільки Бо- рису Євгеновичу фамільно притаманне по- чуття гумору, іронії й самоіронії стосовно таких позахмарних глорифікацій, то його можна іменувати просто, але точно — будів- ничим держави на ім’я Україна. І цей статус, мабуть, вищий над усі чесно здобуті ним на- городи і звання. Насамкінець Б.І. Олійник зауважив, що Борис Євгенович не має звички брати — він завжди дарує, і побажав ювіляру, щоб доля уділила йому ще многая і многая літа на ра- дість усім добрим людям в Україні та поза її межами. * * * З вітальною промовою виступив академік і президент Академії наук Республіки Мол- дова Георгій Григорович Дука. Він зазначив, що Б.Є. Патон, очолюючи Національну академію наук ось уже п’ять де- сятиліть, зробив неоціненний внесок у роз- виток традицій академічної науки, підтрим- ку нових дослідницьких шкіл, приділяючи особливу увагу становленню передових нау- кових напрямів, пов’язаних із вирішенням пріоритетних завдань з модернізації й техно- логічного розвитку економіки. НАН України бере активну участь у виро- бленні найважливіших державних рішень, активно взаємодіючи із зацікавленими мі- ністерствами та відомствами, плідно спів- працюючи з міжнародними організаціями. Борис Євгенович має високий авторитет як видатний учений, автор передових від- криттів у найперспективніших і найзатребу- ваніших галузях, захоплений дослідник і талановитий організатор науки. Особливо високо оцінено його внесок у становлення і розвиток Академії наук Молдови, у підго- товку наукових кадрів. Академік Г.Г. Дука на знак вдячності вру- чив Борису Євгеновичу високу державну нагороду Республіки Молдова — орден «Or- di nul de Onoare» («Знак Пошани») і довів до відома зібрання декрет виконуючого обо- в’язки президента Республіки Молдова пана Маріана Лупу: «В знак высокого признания особых заслуг в развитии межакадемических связей, за подго- товку высококвалифицированных кадров для научно-исследовательских учреждений Респу- блики Молдова и плодотворную на уч но-ме то- дическую деятельность наградить президента Национальной академии наук Ук ра и ны госпо- дина Бориса Патона орденом «Знак Почета». * * * До слова було запрошено академіка і віце-президента Російської академії наук, голову Сибірського відділення РАН Олек- сандра Леонідовича Асєєва, який приві- тав Бориса Євгеновича Патона від імені багатотисячного колективу сибірських уче- них і висловив почуття захоплення Бори- Г.Г. Дука 15ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ сом Євгеновичем і його трудовим подвигом, який не може не змусити низько вклонити- ся ювіляру. Життєвий шлях Б.Є. Патона — велика школа для молоді, яка починає свій шлях у науці, у високих технологіях та ін- новаціях. О.Л. Асєєв нагадав, що Сибірське відді- лення засноване академіком Михайлом Олексійовичем Лаврентьєвим, який упро- довж 10 років працював в Українській академії наук, очолював Інститут матема- тики, був віце-президентом АН УРСР (1946–1948 рр.). Борис Євгенович уже отримав найвищу нагороду Сибірського відділення РАН — срібну медаль з баре- льєфом засновника відділення М.О. Лав- рентьєва — як знак найглибшої вдячності за його працю. Учені Сибіру дякують Борису Євгенови- чу за продовження традицій тісного зв’язку українських вчених і науковців-сибіряків. Для Північно-Західного Сибіру, де добува- ють нафту і газ, особливо актуальним є зва- рювання матеріалів за умов низьких темпе- ратур Крайньої Півночі за технологіями, розробленими Б.Є. Патоном. Свій виступ академік О.Л. Асєєв завершив словами: «Від імені вчених-сибіряків я ба- жаю Борису Євгеновичу доброго, «сибір- ського» здоров’я та довгих років життя. Ми чекаємо на Бориса Євгеновича в Сибіру, де живуть і працюють разом росіяни, українці, білоруси і багато інших народів». * * * Своє вітання ювіляру виголосив міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Володимирович Табачник. Він зак- центував увагу на тому, що самовіддане слу- жіння Бориса Євгеновича рідній країні без перебільшення змінило історію нашого на- роду. Одним із вирішальних чинників Пере- моги був легендарний танк Т-34, який пере- мінив події на планеті — і у Великій Вітчиз- няній, і у Другій світовій війнах. Це був витвір мистецтва українських і російських конструкторів, витвір інженерного мистецт- ва Бориса Євгеновича і Євгена Оскаровича Патонів. І ще не раз за 50 років очолювання Націо- нальної академії наук, за 60 років керування Інститутом електрозварювання відкриття Бориса Євгеновича змінювали долю як окремих людей, так і долю країни. Якщо спостерігати біографічні віхи Бори- са Євгеновича, Євгена Оскаровича, Оскара Петровича Патонів, можна побачити фан- тастичну, захопливу картину історії нашої Батьківщини ХІХ–ХХІ століть. Без пере- більшення можна сказати, що в цьому є якась історична містика. І ще один містичний збіг. 27 листопада 1918 р., в день народження Б.Є. Патона гетьман України генерал Скоро- падський підписав декрет про створення Української академії наук. Більше половини її історії та її розквіт пов’язані з іменем Б.Є. Патона. О.Л. Асєєв Д.В. Табачник 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Д.В. Табачник вручив Борисові Євгено- вичу адрес із привітанням: Шановний Борисе Євгеновичу! Щиро вітаю Вас з 50-річчям перебування на посаді президента Національної академії наук України! Все Ваше життя є взірцем від- даності улюбленій справі для мільйонів лю- дей як в Україні, так і за її межами. Завдяки Вашій копіткій та наполегливій праці Національна академія наук України ста- ла одним із найбільших наукових центрів у Схід- ній Європі та широко відомою в усьому світі. З перших років перебування на посаді пре- зидента Академії Ви постійно опікуєтесь питаннями вдосконалення її структури, кон- центрації наукового потенціалу на найваж- ливіших фундаментальних дослідженнях, роз- робці прогресивних технологій та їх викорис- танні у промисловому виробництві. Близько 60 років Ви очолюєте видатний Ін- ститут електрозварювання імені Є.О. Па- тона, гідно продовжуючи та розвиваючи справу свого батька. Науковці очолюваного Вами Інституту впровадили до промислово- го використання прогресивні технології зва- рювання та з’єднання матеріалів, фізики ду- гових, лазерних та інших процесів зварювання плавленням, утвердивши Україну як сві тового науково-технологічного лідера. Творча діяльність Вашої — патонівської — школи перетворила зварювання на провідний технологічний процес з’єднання широкої гами матеріалів у різноманітних середовищах — від морських глибин до глибин космосу. Саме Ваша наукова сміливість та далекоглядність дозволили запровадити у клінічну практику низку новітніх високотехнологічних розро- бок вчених Інституту, зокрема, технологію зварювання м’яких живих тканин. Зичу Вам та Вашій великій науковій родині міцного здоров’я, нових здобутків і відкрит- тів, незмінного лідерства на пріоритетних наукових напрямах, натхнення та наснаги! На закінчення міністр додав: «Ми підра- хували: лише за роки незалежності біогра- фію Б.Є. Патона у шкільних підручниках відтворено 15 мільйонів разів. А якщо пора- хувати всіх школярів, які вчилися за цими підручниками, я думаю, це буде ледь не по- ловина сучасного населення України. Борис Євгенович — це символ, гордість, надія і опора України!» * * * З вітальним словом виступив народний депутат України Юхим Леонідович Звягіль- ський, який запевнив, що шахтарі України добре знають і цінують Б.Є. Патона як видат- ного вченого світового рівня, організатора української науки, державного і громадсько- го діяча, автора унікальних супертехнологій зварювання. Патріотизм Бориса Єв геновича, його відданість Батьківщині не знають кор- донів. Свого часу Б.Є. Патон відмовився очо- лити Академію наук СРСР, вважаючи, що він більше потрібен рідній Україні. Як президент Академії Б.Є. Патон приді- ляє багато уваги вугільній галузі. На засі- данні Президії було розглянуто проблеми вилучення та використання газу метану ву- гільних родовищ, розробки вугільних плас- тів на глибинах понад 1 км, де зосереджені великі запаси вугілля. Завдяки Борису Єв- геновичу на шахті ім. О.Ф. Засядька вже шість років діє комплексна система дегаза- ції видобутку метану. З утилізованих за цей час 300 млн кубометрів метану на спеціаль- но побудованій електростанції вироблено понад 1 млрд кіловат-годин електроенергії і Ю.Л. Звягільський 17ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ тепла для потреб виробництва. Під керів- ництвом Б.Є. Патона академічні інститути впроваджують нову для України передову технологію похило спрямованого буріння свердловин із застосуванням гідророзривів з метою отримання газу метану зі щільних пісковиків глибиною до 4 км. Здійснено пе- рехід на анкерне кріплення всіх гірничих виробок, що підвищило їхню стійкість і зни- зило трудомісткість їх підтримки. Борис Євгенович доручив ученим Інституту елек- трозварювання вирішити проблему зносо- стійкості бурових коронок для буріння гли- боких свердловин. Тому сьогодні ми маємо бурові коронки українського виробництва, робочий ресурс яких у 5 разів більший, а пи- тома вартість — в 2,5 разу нижча, ніж у ка- надських і американських зразків. * * * Вітальну промову виголосив академік і керівник апарату Президії Національної академії наук Білорусі Петро Олександро- вич Вітязь. Він зазначив, що Борис Євгено- вич є справжнім другом, учителем і колегою не лише для членів Національної академії наук Білорусі, а й для всього білоруського народу. Прем’єр-міністр Республіки Білорусь Михайло Володимирович М’ясникович, між іншим, є колегою Бориса Євгеновича. Він більше 9 років очолював Національну ака- демію наук Білорусі. Якби не було сьогодні технологій, розро- блених Борисом Євгеновичем, не було б ма- шинобудування в Республіці Білорусь. Нині БелАЗ займає понад 30% міжнародного рин- ку важкого машинобудування, Завод виро- бляє автомобілі вантажопідйомністю 340 т, у процесі розроблення машини на 420 т, а в проекті — і на 500 т. Звичайно, без зварюван- ня таку техніку створити неможливо. Користуючись нагодою, доповідач звер- нувся до представників уряду України, на- родних депутатів України, наукових і гро- мадських діячів з проханням підтримати науку. Не лише зварювання і споріднені тех- нології, а й десятки інших напрямів науки і техніки запитані сьогодні економікою і про- мисловістю. Необхідно зберігати наукові школи завдяки державній підтримці й при- току молоді. Наука — це сила, однак у неї не- достатньо сил, щоб захистити себе. Тільки завдяки таким особистостям, як Б.Є. Патон, у науки з’являється ця можливість. Тому по- трібно об’єднати зусилля і українців, і біло- русів, і росіян, і взагалі всіх тих, хто рухає науку вперед. Петро Олександрович Вітязь передав Бо- рису Євгеновичу вітання від Президента Республіки Білорусь Олександра Григоро- вича Лукашенка: Уважаемый Борис Евгеньевич! Сердечно поздравляю Вас с 50-летием де- ятельности на посту президента Нацио- нальной академии наук Украины. Ваш большой научный авторитет, целе- устремленность и талант организатора стали залогом успешного развития акаде- мии. Под Вашим руководством она уверенно поддерживает статус крупного научного центра международного уровня. Мы знаем и высоко ценим Вас как общест- венного и государственного деятеля, актив- ного сторонника развития белорусско-ук ра- инских отношений. Являясь бессменным ру- ководителем Международной ассоциации академий наук, Вы внесли весомый вклад в популяризацию достижений ученых наших стран. Убежден, что и в дальнейшем Вы будете содействовать укреплению связей между братскими народами. П.О. Вітязь 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Желаю Вам, уважаемый Борис Евгеньевич, здоровья, счастья, новых профессиональных успехов и реализации намеченных планов. Вітання від прем’єр-міністра Республіки Білорусь Михайла Володимировича М'яс- никовича: Уважаемый Борис Евгеньевич! От имени Правительства Республики Бе- ларусь и себя лично сердечно поздравляю Вас с 50-летием Вашего руководства Националь- ной академией наук Украины. Вы оказываете огромное влияние на раз- витие научно-технического и инновацион- ного потенциала стран бывшего СССР и ряда зарубежных государств. За время Ва- шего полувекового президентства Украин- ская ака демия наук стала крупнейшим евро- пейским научно-производственным центром, способным на высоком уровне решать слож- нейшие наукоемкие задачи, направленные на создание оригинальных разработок и техно- логий и их широкое применение в народном хозяйстве. Во многом благодаря Вашему авторитету и неиссякаемой энергии между нашими стра- нами поддерживаются дружеские и пар- тнерские отношения. Это во многом опреде- ляет дальнейшие пути развития единого научно-технического пространства Украи- ны и Беларуси, взаимные интересы в области науки и экономики. Пусть адресованные Вам, уважаемый Бо- рис Евгеньевич, Вашим коллегам и ученикам в этот памятный день теплые слова и добрые пожелания придадут дополнительную твор- ческую энергию для достижения Националь- ной академией наук Украины новых высот. Крепкого здоровья, счастья, благополучия Вам, Вашим родным и близким. * * * Перед присутніми виступив директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень академік Російської академії наук Віктор Анатолійович Матвєєв. Від імені багатонаціонального колективу співробітників Об’єднаного інституту ядер- них досліджень у Дубні та від імені членів Відділення фізичних наук РАН він висло- вив Борису Євгеновичу глибоку шану і по- чуття щирого схиляння перед його незрів- нянним даром великого вченого, в якому так органічно поєднуються і фізик, і технолог, і інженер, і видатний організатор науки та міжнародного наукового співробітництва, і просто мудра людина, яку знають, люблять і шанують у багатьох країнах світу. Життя Б.Є. Патона — це, без будь-якого перебільшення, приклад самовідданого слу- жіння науці й людям. Він належить до плея- ди людей, імена яких знаменують цілу епо- ху, для яких служіння науці невіддільне від служіння своїй Вітчизні. Борис Євгенович усі свої сили віддає збереженню і розвитку Національної академії наук України, її пере- дових наукових шкіл, відомих у всьому сві- ті, зростанню ролі Академії в житті країни. В полі його зору завжди був і залишається пріоритет із залучення молодих творчих сил до роботи в науці. Організована з ініціативи Бориса Євгеновича Міжнародна асоціація академій наук, беззмінним керівником якої він є, стала одним з найбільш авторитетних В.А. Матвєєв вітає Б.Є. Патона 19ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ наукових органів, який об’єднує національ- ні академії наук багатьох країн Європи та Азії. І це має величезне значення для під- тримки в країнах Співдружності як фунда- ментальної, так і прикладної науки. Академік В.А. Матвєєв висловив Б.Є. Па- тону і Національній академії наук України щиру подяку за постійну підтримку спіль- ного наукового центру — міжурядової та міжнародної організації Об’єднаний інсти- тут ядерних досліджень у Дубні, де фахівці з України беруть участь у багатьох міжнарод- них проектах і відіграють важливу роль у житті цієї міжнародної організації. Він по- бажав Борису Євгеновичу доброго здоров’я, благополуччя, цікавих творчих задумів і но- вих наукових звершень. * * * Далі до слова було запрошено в.о. ректора Національного технічного університету Ук- раїни «Київський політехнічний інститут» академіка НАН України Михайла Захаро- вича Згуровського. Він зазначив, що видат- ні досягнення президента Академії наук є предметом особливої гордості для київських політехніків, адже КПІ став колискою для Бориса Євгеновича Патона у прямому розу- мінні цього слова. Тут, у відомчій квартирі професора КПІ Євгена Оскаровича Патона, він народився, тут був охрещений в інсти- тутській церкві Святої Марії Магдалини, тут провів дитячі і студентські роки, розпо- чав наукову діяльність, отримав путівку у велике професійне життя. Уже 108 років історія КПІ пов’язана з іме- нами батька й сина Патонів. Євген Оскаро- вич Патон працював у КПІ впродовж майже 35 років. За цей час спільно зі студентами й науковцями інституту він створив понад 35 проектів, більшість із яких було втілено в життя: міст у Тбілісі, два мости через Рось, пішохідний міст через Петровську алею в Києві. Саме в КПІ в 1928 р. Є.О. Патон упер- ше застосував технологію електрозварюван- ня в будівництві мостів. Засновник і завідувач кафедри мостів і кафедри зварювального виробництва, де- кан інженерного відділення, засновник і перший директор Інженерного музею про- фесор Євген Оскарович Патон створив у КПІ унікальну науково-педагогічну шко- лу. Її особливістю стало поєднання фунда- ментальної підготовки студентів у галузі механіки, основ металургії, електротехні- ки, металознавства, фізики із завданнями виробництва; навчальний процес набли- жався до інженерної праці на всіх стадіях навчання. Пізніше ця модель підготовки дістала назву фізико-технічної. КПІ обрав її як базову і дотепер використовує у своїй роботі. Втілення в життя ідей свого батька продо- вжив випускник КПІ Б.Є. Патон. Цікавим є той факт, що державна екзаменаційна комі- сія інституту присвоїла йому кваліфікацію інженера-електрика 23 червня 1941 р. — на другий день після початку Великої Вітчиз- няної війни. У стінах КПІ Борис Євгенович захистив кандидатську і докторську дисер- тації. Опікуючись великими державними спра- вами, Борис Євгенович завжди знаходив можливість підтримувати свою alma mater. Зокрема, у 1975 р. він з державних позицій обґрунтував необхідність відродження в КПІ зварювального факультету, який було злито з механічним відділенням у 1955 р. у процесі чергової реорганізації вищої шко- ли. З ініціативи Бориса Євгеновича у КПІ М.З. Згуровський 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ організовано навчальний центр зварювання, розпочато будівництво й оснащення новіт- ньою на той час зварювальною технікою окремого навчального корпусу, в якому і до- тепер успішно проводиться підготовка нау- кових і інженерних кадрів. Однією з важливих справ Б.Є. Патона стало створення на базі зварювального фа- культету Міжнародного центру зварювання UNIDO для підготовки міжнародних ін же- нерів-зварників. Б.Є. Патон виступив ініці- атором створення комплексної програми КПІ та Інституту електрозварювання на пе- ріод 2007–2012 рр. Важливу роль у вихован- ні молодого покоління відіграють створений за безпосередньої підтримки Бориса Євге- новича Державний політехнічний музей при КПІ і започатковані ним академічні читання з циклу «Видатні конструктори України». Щороку понад 40 тис. школярів відвідують цей музей, де вони запалюються романти- кою великої техніки, що, без сумніву, впли- ває на їхній життєвий вибір. М.З. Згуровський побажав Борисові Єв- геновичу ще багато років виконувати свою благородну місію і запевнив, що колектив КПІ буде й надалі скромно допомагати йому, готуючи наступні покоління інженерів- зварників. * * * Вітальне слово виголосив академік і пре- зидент Національної академії наук Рес- публіки Казахстан Мурат Журинович Жу- ринов. Він нагадав, що Борис Євгенович є інозем- ним членом і великим другом Академії наук Казахстану. Багато учнів Б.Є. Патона працю- ють у Казахстані, в Караганді було відкрито Інститут зварювання. Бориса Євгеновича на- городжено Великою золотою медаллю Наці- ональної академії наук Республіки Казах- стан, високу державну нагороду — орден До- стик (орден Дружби) особисто вручив йому президент Нурсултан Назарбаєв. Академік М.Ж. Журинов закцентував увагу на історичному аспекті дружби між казахами й українцями. Ці народи ніколи не нападали, а навпаки, захищалися — і від царського самодержавства, і від фашист- ських загарбників. Великий Кобзар Украї- ни жив у Казахстані, де є місто Форт- Шевченко на Каспійському морі, навіть бу- дівля Академії наук розташована на вулиці Шевченка. Президент України, пан Кучма, працював у Казахстані, разом із сотнями українців підіймаючи цілину, розбудовую- чи космодром Байконур. На завершення своєї промови М.Ж. Жу- ринов передав Борису Євгеновичу приві- тання від уряду й Академії наук Казахстану, вручив йому медаль «За видатні заслуги в галузі науки» і, за казахською традицією, вдягнув на нього казахський чапан. * * * З щирими вітаннями від Національної академії наук Вірменії виступив академік і президент Національної академії наук Республіки Вірменія Радик Мартиросович Мартиросян. Він підкреслив, що Б.Є. Патон, як гідний спадкоємець найдавнішого дворянського роду, представники якого споконвіку вірно служили своїй Вітчизні, зумів зберегти і М.Ж. Журинов вітає Б.Є. Патона 21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ розвинути його славні традиції. Багатий до- свід роботи ювіляра, його великі знання, чу- дові ділові та людські якості, унікальний талант організатора здобули йому заслуже- ний авторитет і повагу. Упродовж півстоліття Борис Євгенович виявляє найвищу волю, рішучість і принци- повість, спрямовані на розвиток і визнання Національної академії наук України, широ- ко відомої в усьому світі. За роки його пере- бування на цьому високому посту Академія стала досконалішою, посіла гідне місце у світовій науці, а в деяких галузях — навіть провідне. Створена Б.Є. Патоном потужна дослідно-виробнича база допомогла впрова- дити у промисловість важливі результати фундаментальних досліджень. Талант і не- вичерпна енергія дозволили Борису Євге- новичу протягом багатьох років поєднувати наукову і державну діяльність. Р.М. Мартиросян наголосив на заслугах ювіляра у справі збереження наукових зв’яз- ків між академіями наук країн СНД. Як за- сновник Міжнародної асоціації академій наук (МААН) Б.Є. Патон уже 20 років зали- шається беззмінним президентом цієї авто- ритетної організації, хранителем академіч- ного вогню. Академік Р.М. Мартиросян від усієї душі побажав Борису Євгеновичу нових творчих успіхів на благо світової науки, в ім’я її ста- більного розвитку і процвітання, міцного здоров’я та благополуччя. * * * Вітання від колективу Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона виголосив ака- демік-секретар Відділення фізико-тех ніч них проблем матеріалознавства НАН України академік Ігор Костянтинович Походня. Він згадав про Євгена Оскаровича Пато- на — видатного вченого й інженера, заснов- ника та керівника інституту. У передвоєнні роки він був активним учасником реоргані- зації Академії, членом її Президії, державним радником Раднаркому СРСР. На початку Ве- ликої Вітчизняної війни він організував ева- куацію інституту на Урал, очолив роботи з технології зварювання броньових сталей. Автоматизація процесу дала змогу в багато разів збільшити випуск танків та іншої вій- ськової техніки, підвищити якість зварних з’єднань. Завдяки надійній зварній броні були врятовані життя багатьох тисяч тан- кістів. Колектив інституту на чолі з Є.О. Па- тоном здійснив трудовий подвиг і зробив великий внесок у розгромлення фашизму. На Уралвагонзаводі в 1942 р. почалася ви- робнича і наукова діяльність Бориса Євгено- вича. Відтоді він упродовж 11 років працював Р.М. Мартиросян І.К. Походня 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ разом з батьком. Він — один із найобдарова- ніших учнів Євгена Оскаровича, його гідний послідовник. Після кончини Є.О. Патона в 1953 р. колектив інституту одностайно під- тримав кандидатуру 35-річного Б.Є. Патона на пост директора інституту. Це було доле- носне рішення. Ігор Костянтинович навів кілька прикла- дів діяльності інституту. Це електрошлакове зварювання металу великої товщини, прес 60 тис. т у Краматорську, котли високого тиску в Таганрозі (Ленінська премія), зва- рювання в космосі й космічне матеріало- знавство, контактне зварювання рейок, «ок- самитовий шлях» на 50 метрополітенах світу (Ленінська премія), спорудження магіст- ральних трубопроводів, у тому числі й газо- транспортної системи України (Ленінська премія, премія Ради Міністрів СРСР), зва- рювання шпангоутів ракет на Південмаші (Державна премія УРСР), низькотоксичні зварювальні матеріали та їх масове виробни- цтво, запобігання низці страшних захворю- вань зварників (Державна премія СРСР). Нарешті, зварювання живих тканин — близь- ко 100 тис. операцій, 110 методик (Державна премія України). 9 робіт, у виконанні яких брали участь співробітники інституту, було удостоєно Ленінських премій, 24 роботи — Державних премій СРСР, 38 робіт — Держав- них премій УРСР та України. Академік І.К. Походня зауважив, що са- мовіддана праця Бориса Євгеновича здобу- ла світове визнання. Глибоке розуміння ролі науки у суспільстві, її цілей і завдань, неви- черпна енергія й високі моральні якості, до- свід керівництва великим науковим колек- тивом стали вирішальними аргументами під час обрання Б.Є. Патона президентом Ака- демії наук України 50 років тому. Під його керівництвом було розроблено нову струк- туру Академії, новий статут. З ініціативи Бориса Євгеновича створено десятки нових інститутів, регіональні наукові центри, по- тужну дослідно-промислову базу, багато установ повернуто до Академії, набули роз- витку нові форми зв’язків науки з виробни- цтвом, Україну відвідували делегації на чолі з легендарними президентами АН СРСР Мстиславом Всеволодовичем Келдишем та Анатолієм Петровичем Александровим. Це сприяло розвитку в АН УРСР багатьох но- вих наукових напрямів, створенню нових інститутів, зростанню міжнародного авто- ритету нашої Академії. * * * Після вітальних виступів учасники уро- чистих зборів мали змогу переглянути доку- ментальну стрічку Елли Власової «Борис Патон. 50 лет президент Национальной ака- демии наук Украины», яка представила уні- кальну хроніку фактів життя та діяльності Бориса Євгеновича Патона на чолі Академії. Під час заходу прозвучали музичні приві- тання оркестру «Київ-Класик» під керівни- цтвом Германа Макаренка та Народної хо- рової капели «Золоті Ворота» Київського будинку учених Національної академії наук України.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36154
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:54:30Z
publishDate	2012
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2012-07-11T12:19:08Z 2012-07-11T12:19:08Z 2012 Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36154 27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і міжнародного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) Article published earlier
spellingShingle	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) Події
title	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_full	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_fullStr	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_full_unstemmed	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_short	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_sort	борис євгенович патон: п’ятдесят років на чолі академії (урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка бориса патона президентом національної академії наук україни)
topic	Події
topic_facet	Події
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36154

Institution

Ähnliche Einträge