Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36164 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859589489211473920 |
|---|---|
| author | Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. |
| author_facet | Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. |
| citation_txt | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорнуту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здобутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці.
|
| first_indexed | 2025-11-27T13:40:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
89ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
СВІЙ СЕРЕД ЗІРОК І КОМЕТ
75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову
Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових до-
сягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН
України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорну-
ту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здо-
бутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини
з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці.
19 лютого 1937 р. в приморському місті
Миколаєві народився видатний україн-
ський астроном член-кореспондент НАН
України, професор, доктор фізико-ма те ма-
тичних наук, дійсний член Нью-Йоркської
академії наук, директор Київського планета-
рію Клим Іванович Чурюмов. Найбільше він
прославився завдяки відкриттю двох комет —
короткоперіодичної Чурюмова–Ге ра си мен-
ко (1969), до якої зараз прямує космічний
апарат «Розетта», і довгоперіодичної Чу рю-
мо ва–Солодовникова (1986). Не менш відо-
мий Клим Іванович і як автор низки науко-
вих праць із фізики комет, надрукованих у
престижних закордонних журналах, як-от:
«Astrophysical Journal», «Astronomischen Na-
chrichten», «Planetary and Space Science»,
«The Earth, Moon and Planets», «Астрономи-
ческий журнал», «Письма в Астрономичес-
кий журнал», «Астрономический вестник»,
«Астрометрія та астрофізика» та інших.
За 52 роки творчої праці в галузі астроно-
мії в Київському національному університе-
ті імені Тараса Шевченка — спочатку на ка-
федрі астрономії, а потім в Астрономічній
обсерваторії КНУ К.І. Чурюмов опублікував
понад 800 наукових робіт, зокрема 4 моно-
графії та 4 навчальні посібники.
У світі художньої літератури його знають
і як автора науково-популярних книжок, і
як дитячого письменника — автора декіль-
кох збірок поезій для малят («Малятам про
фахи», «Малятам про тварин», «Малятам
про човни», «Математика для малят» (у спів-
авторстві), «Пригоди динозаврика Дино»).
Інтелігенція тридцятих років минулого
століття зачитувалася романом Максима
Горького «Жизнь Клима Самгина». Його
прочитала також і мати майбутнього астро-
нома — Антоніна Михайлівна Чурюмова (ді-
воче прізвище Александрова) (1907–2003),
яка й назвала сина на честь головного героя
цього твору Клима Івановича Самгіна. Ан-
тоніна Михайлівна була поетесою та актив-
ним громадським діячем, крім того, влучно
стріляла й завзято скакала на коні, за що
отримала золотий годинник із рук самого
Климента Ворошилова. Після вручення їй
разом із легендарними льотчицями Мари-
ною Расковою, Валентиною Гризодубовою
та Поліною Осипенко всесоюзним старо-
стою М.І. Калініним ордена «Знак Пошани»
всі нагороджені сфотографувалися на па-
м’ять із членами уряду в Кремлі. Як найкра-
сивішу жінку серед нагороджених Антоніну
Чурюмову (Александрову) посадили в пер-
шому ряді поруч із Йосипом Сталіним, Ми-
хайлом Тухачевським (обличчя якого, як і
деяких нагороджених, потім замалювали на
фотографії чорною фарбою — незабаром їх
усіх розстріляли), Климентом Ворошило-
вим, Семеном Будьонним і Михайлом Ка-
лініним. Ця фотографія донині зберігаєть-
ся в сімейному архіві. Пізніше Антоніну
90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
Михайлівну було нагороджено двома орде-
нами «Материнська слава» II і III ступенів,
адже Клим Іванович — четвертий із восьми
дітей у сім’ї. Знаменита дослідниця комет і
астероїдів американський професор Елеа-
нор Хелін (Eleanor Helin) назвала на її честь
одну з малих планет — астероїд № 6646 «Чу-
ранта».
Батько Клима Івановича — Іван Іванович
Чурюмов (1907–1942) — кадровий офіцер
Радянської Армії. У роки Великої Вітчизня-
ної війни він був комісаром батальйону і за-
гинув у травні 1942 р. під час бою біля села
Веселе Харківської області. Видатний укра-
їнський астроном Микола Степанович Чер-
них назвав відкритий ним астероїд № 3942
ім’ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Іва-
новичів Чурюмових — батька і сина. До речі,
І.І. Чурюмов (1929–1988) — старший брат
Клима Івановича — зіграв значну роль в
його інтелектуальному вихованні.
Можна сказати, що Клим Іванович наро-
дився «під кометою»: 19 лютого 1937 р. у
сузір’ї Риб перебувала довгоперіодична ко-
мета Вілка (C/1937 D1 Wilk), яка через два
дні пройшла перигелій, а в серпні 1937 р. у
Великій Ведмедиці можна було спостеріга-
ти неозброєним оком комету Фінслера
(C/1937 N1 Finsler) з красивим плазмовим
хвостом; 19 лютого вона рухалась у сузір’ї
Овна, але її можна бути побачити лише в те-
лескоп. Між іншим, у дитинстві Клим Чу-
рюмов мріяв стати полковником на прикор-
донній заставі або капітаном далекого пла-
вання, щоб мандрувати по земній кулі... Але
став знаменитим астрономом, мисливцем за
кометами та їх дослідником.
У Клима Івановича військовим був не
лише батько, але й двоє прапрадідусів — ко-
заків легендарного Війська Донського, на-
щадків запорозьких козаків: перший — оса-
вул Александров, що служив у знаменитій
кінноті отамана Матвія Платова і в 1812 р.
брав участь у розгромі військ маршала Мю-
рата під Тарутином, маршала Даву під По-
лоцьким монастирем і маршала Нея під час
відступу французів; другий — сотник Алек-
сандров (його ім’я вигравіюване на стіні від-
будованого храму Христа Спасителя в Мо-
скві), який загинув під містом Лаоном у Пі-
кардії в березні 1814 р. під час шабельної
атаки на кінноту маршала Нея, яку донські
козаки змусили втікати з поля бою. Славну
історію сім’ї бережно збирав, розповідаючи
дітям, брат матері — Павло Михайлович
Александров (1914–2002), який першим
підняв свій взвод на штурм Берліна в 1945 р.
Коли він вів солдатів в атаку, то наступив на
міну, і йому осколком пошкодило ногу. Не-
зважаючи на рану, старший лейтенант Алек-
сандров продовжував командувати бійцями,
які успішно закріпилися в одному зі зруйно-
ваних будинків на околиці міста. За цей бій
Павла Михайловича було нагороджено ор-
деном Червоної Зірки.
Бажання подорожувати в Клима Іванови-
ча теж з’явилося не випадково. Удома в Чу-
рюмових на стіні висіла величезна політич-
на карта світу, яку чотирирічний хлопчик
досконало вивчив — знав назви всіх населе-
них пунктів, гірських хребтів і вершин, рі-
чок, озер, морів, океанів, островів.
Оскільки батько Клима Івановича був
військовослужбовцем, то сім’ї доводилося
часто переїжджати з місця на місце. Війна
застала їх у Коростені Житомирської облас-
ті, там вони пережили перше бомбардуван-
ня, ховаючись в окопах. Звідти Чурюмови
Клим Іванович ЧУРЮМОВ
91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
переїхали до Києва. Потім сім’ю було еваку-
йовано: спочатку до міста Михайлівки Ста-
лінградської (тепер Волгоградської) облас-
ті, а згодом — до Сталінграда. Коли німці
підійшли до міста, Чурюмови під бомбами
сідали на корабель, що відпливав по Волзі
до Астрахані, далі — через Каспійське море
до Гур’єва (тепер Атирау) в гирлі Уралу, по-
тім Уралом до Уральська, а звідти залізни-
цею в Новосибірську область (с. Кірза на
річці Обі), де перебували до 1944 р. Звідти
повернулись у Михайлівку Сталінградської
області, де Клим пішов до школи. Дізна-
вшись, що першокласник добре знає геогра-
фію, до нього стали звертатись учні 4–6 кла-
сів із проханнями показати на «німих» кон-
турних картах розташування тих чи інших
географічних об’єктів, із чим він легко давав
собі раду.
Зараз у кабінеті професора Чурюмова та-
кож висить уже легендарна карта світу, всія-
на жирними чорними кружечками, — це від-
значено точки планети, де вчений побував у
наукових експедиціях і на міжнародних кон-
ференціях. Клим Іванович був на Камчатці
і бачив виверження вулкана Ключевська
сопка, а також неподалік від жерла вулка-
на Тейде на острові Тенерифе (Канарські
острови), спостерігав виверження вулка-
на Етна, декількох мексиканських вулка-
нів у Тонанцитлі, у США спускався в Ари-
зонський кратер і проїхав уздовж Гранд-
Кань йону, був на острові Капрі, бачив
астроблеми на Аландських островах у Бал-
тійському морі, ходив по Великій Китай-
ській стіні, побував у забороненому імпера-
торському місті-палаці й на площі Тяньань-
мень у Пекіні, а також на батьківщині
великого Архімеда в місті Сиракузи (Сици-
лія). Подорожуючи Італією, К.І. Чурюмов
відвідав Рим і Ватикан, переправлявся через
Мессінську протоку, був на озері Лаго-Ма-
джоре у чарівній Венеції. У Мілані підіймав-
ся на терасу Міланського собору, у Парижі —
на Ейфелеву вежу. У Парижі Клим Іванович
також побував на Єлисейських полях (тут у
1814 р. донські козаки розташували свій
військовий табір), у Луврі, музеях д’Орсе,
Родена, у Центрі Жоржа Помпіду, у Домі Ін-
валідів біля гробниці Наполеона, у Пантеоні
біля могил Марії і П’єра Кюрі, Лагранжа,
Гюго, Золя, Дюма та інших видатних фран-
цузів. У Брюсселі був в Атоміумі, відвідав
містечко Ватерлоо з панорамою славетної
битви, побував у палаці-музеї Сан-Сусі в
Потсдамі, на горі Корковадо з 38-метровим
монументом Ісусу Христу в Ріо- де-Жанейро,
на найбільшому у світі стадіоні Маракана, на
відомому пляжі Копакабана, походив зна-
менитими парками мегаполіса Сан-Па у лу,
Бродвеєм і Уолл-стрит у Нью-Йорку, відві-
дав у Лондоні Бейкер-стрит 221б, де мешкав
легендарний Шерлок Холмс, Трафальгар-
ську площу, Тауер, Вестмінстерське абатство
та багато інших видатних місць світу.
Серед відомих споруд планети, які відві-
дав учений, і берлінський Рейхстаг, і Сід-
нейський оперний театр, і нью-йоркські
«ве жі-близнюки», зруйновані терористами-
смерт ни ками в 2001 р., і мексиканські піра-
міди Сонця та Місяця, і планетарії в Моск ві,
Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Па-
рижі, Лондоні, Сан-Паулу, Ріо-де-Жа ней ро,
Торуні. Клим Іванович був на Камчатці й
Чукотці, на озерах Байкал і Сільян, купався
в морі Лаптєвих і в Аральському, коли в ньо-
му ще була вода, у Тасмановому та Беринго-
вому, у Тихому, Льодовитому й Атлантич-
ному океанах. Він був учасником більше ніж
30 експедицій зі спостереження комет, со-
нячних затемнень і вивчення полярних сяйв;
шукав метеоритні кратери на поверхні Зем-
лі; спостерігав сотні комет у різних обсер-
ваторіях світу; брав безпосередню участь у
запусках ракет на космодромах Байконур,
Плесецьк (РФ) і Куру (Французька Гвіана),
а також у незліченній кількості міжнародних
конференцій, на яких виголосив понад 200
наукових доповідей.
У Київ сім’я Чурюмових переїхала в 1949 р.
Тут Клим пішов у шостий клас 11-ї чолові-
чої школи на Ярославовому Валу. Після сьо-
мого класу він вступив до Київського заліз-
ничного технікуму, який закінчив із відзна-
кою в 1955 р. Його з-поміж 5% випускників
рекомендували до вступу у вищі навчальні
92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
заклади. Клим Іванович вступив на фізич-
ний факультет (спеціальність «фізика-аст-
рономія») Київського державного універси-
тету ім. Т.Г. Шевченка. Після його закінчен-
ня, у 1960 р., був направлений на полярну
геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської
АРСР. Там він досліджував полярні сяйва,
земні струми та іоносферу.
У 1962 р. Клим Іванович повернувся до
Києва й пішов працювати на завод «Арсе-
нал», де брав участь у розробленні астрона-
вігаційної апаратури для космічних ракет та
її випробовуванні на космодромах Байконур
і Плесецьк. У 1964 р. К.І. Чурюмову було
присвоєно звання «Ударник комуністичної
праці». Одночасно з роботою на заводі він
викладав теоретичну і технічну механіку в
Київському електромеханічному технікумі
залізничного транспорту.
Під час навчання в аспірантурі Київсько-
го державного університету (спеціальність
«аст рофізика», 1965–1968 рр.) науковим
керівником К.І. Чурюмова був видатний астро-
ном професор С.К. Всехсвятський (Рік Всех-
святського за рішенням ЮНЕСКО світова
наукова спільнота відзначала в 2005 р.). Піс-
ля закінчення аспірантури Клим Іванович
залишився працювати науковим співробіт-
ником на кафедрі астрономії КДУ. Спосте-
рігав за кометами на заміській станції Київ-
ського університету в селі Лісниках і під час
астрономічних експедицій у високогірні ра-
йони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у
Приморський край, на Чукотку і Камчатку.
У 1969 р. університет спорядив експеди-
цію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чу-
рюмова і Світлани Герасименко, для спосте-
реження періодичних комет в Алма-Ату (те-
пер Алмати), в астрофізичний інститут,
згодом названий ім’ям академіка АН СРСР
В.Г. Фесенкова. Спостереження кількох ко-
роткоперіодичних комет сімейства Юпітера
проводили за допомогою 0,5-метрового те-
лескопа системи Максутова. Було отримано
й досліджено багато фотопластинок. На
трьох знімках виявили об’єкт, який спочат-
ку прийняли за періодичну комету Комас
Сола (32Р/Comas Solà), але потім з’я су ва-
ло ся, що за координатами він на 2° відхиля-
ється від обчисленого положення цієї коме-
ти. Розпочалися пошуки невідомого об’єкта
на інших знімках. Робота завершилась успі-
хом. Маючи три положення небесного тіла,
вдалося точно вирахувати його орбіту, яка
виявилась еліптичною і такою, що належить
новій короткоперіодичній кометі з періодом
6,5 років. Повідомлення про це було від-
правлено в Центральне бюро астрономічних
телеграм (Кембридж, США), де через де-
кілька днів підтвердили відкриття комети й
присвоїли їй назву «комета Чурюмова–
Герасименко» (67Р/Churyumov–Ge ra si men-
ko). 2 березня 2004 р. Європейське космічне
агентство відправило до неї космічну місію
«Розетта» з метою дослідити первинну про-
топланетну речовину, що міститься в кри-
жаному ядрі комети.
Другу, довгоперіодичну, комету Клим Іва-
нович відкрив разом із В.В. Солодовниковим
у 1986 р. у Міжнародний рік комети Галлея.
Орбіта комети Чурюмова–Солодовникова
(C/1986 N1 Churyumov–Solodovnikov) яв-
ляє собою сильно витягнутий еліпс із екс-
центриситетом, близьким до 1, перигелієм у
головному поясі астероїдів і нахилом пло-
щини орбіти понад 90° (з оберненим ру-
хом). У комети виявлено «гаряче» крижане
ядро, що випромінювало надзвичайно бага-
то енергії в інфрачервоному діапазоні, пере-
буваючи на відстані понад 17 астрономічних
одиниць від Сонця.
У 1972 р. Клим Іванович захистив дисерта-
цію «Дослідження комет Ікейя–Секі (1967n),
Хонда (1968с), Таго–Сато–Косака (1969
ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чу-
рюмова–Герасименко на основі фотографіч-
них спостережень», здобувши науковий сту-
пінь кандидата фізико-математичних наук,
а в 1993 р. в Інституті космічних досліджень
РАН (Москва) він успішно захистив док-
торську дисертацію на тему «Еволюційні фі-
зичні процеси в кометах».
Під керівництвом К.І. Чурюмова захище-
но одинадцять кандидатських дисертацій із
фізики комет і теорії та методики викладан-
ня астрономії. Триває робота над іще трьома
93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
кандидатськими й однією докторською ди-
сертацією (захист має відбутися в 2012–
2014 рр.).
Клим Іванович брав активну участь у
міжнародних наукових програмах спосте-
реження комети Галлея в 1983–1987 рр.
(IHW і СОПРОГ), супутників Марса —
Фобоса і Деймоса в 1988 р. («Фобос»), ас-
тероїдів, що наближаються до Землі («Тоу-
татіс», 1992 р.), у програмі спостережень
Марса в 1992 і 1994 рр. («Марс-92» і «Марс-
94»), у програмах спостереження комет
Гейла–Боппа в 1997 р., Лінеар у 2000 р.,
комет-головних цілей космічних місій
Боррелі в 2001 р., Вільда в 2004 р., Темпеля
в 2005 р. та ін. На основі цих спостережень
він разом зі своїми учнями отримав велику
кількість спектральних, фотоелектричних,
фотографічних даних, оброблення яких
дало багато наукових результатів, опублі-
кованих у численних статтях, більшість із
яких надруковано в закордонних видан-
нях. Клим Іванович провів оригінальні
спостереження спалахів яскравості супут-
ників Юпітера Іо і Європи під час падіння
на цю планету вторинних ядер А і Q коме-
ти Шумейкерів–Леві 9 (D/1993 F2 Shoe-
maker–Levy), які були підтверджені спо-
стереженнями в обсерваторії Ватикану. На
основі спектрограм, отриманих за допо-
могою 6-метрового телескопа САО РАН
(станиця Зеленчуцька, РФ), він відкрив
світіння негативних молекулярних іонів
вуглецю в атмосферах комет Скоритченка–
Джор джа C/1989 Y1 (Skorichenko–George),
Лінеар С/2000 WM1 (Linear), Ікейя–Жан-
га С/2002 C1 (Ikeya–Zhang) та ін.
К.І. Чурюмов, як голова наукових оргко-
мітетів, організував і провів п’ятнадцять
міжнародних астрономічних конференцій:
Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000,
2005, 2010), Міжнародний семінар пам’яті
професорів О.Ф. Богородського і С.К. Всех-
святського (1994), Міжнародні конференції
пам’яті І.С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003,
2008), Міжнародні конференції КАММАК
(1999, 2002, 2005, 2008, 2011). Він опубліку-
вав понад 800 наукових праць, з-поміж яких
монографії: «Комети та їх спостереження»
(1980), «Комета Галлея та її спостереження»
(у співавторстві з М.О. Беляєвим; 1985),
«Астрономічний календар. Постійна части-
на» (один зі співавторів; 1980), «Атлас зоря-
ного неба» (у співавторстві з Д.М. Понома-
рьовим; 1990). Клим Іванович підготував
також кілька навчально-методичних посіб-
ників, серед яких: слайд-спецкурси «Комета
Галлея» (у співавторстві з М.О. Беляєвим;
1985) і «Сонце» (один зі співавторів; 1992 і
2004). Він співавтор 24 книг-довідників
«Астрономічний календар. Змінна частина»
(тт. 81–105, 1978–2002), 11 «Астрономічних
календарів», виданих Головною астрономіч-
ною обсерваторією НАН України (1996–
2006) і 14 «Одеських астрономічних кален-
дарів» (2000–2012), автор понад 1000 на у-
ково-популярних статей у численних газетах
і журналах.
К.І. Чурюмов нагороджений двома меда-
лями «За обнаружение новых астрономи-
ческих объектов», золотою (1986) і двома
срібними (1975 і 1987) медалями павільйо-
ну «Космос» ВДНГ СРСР у Москві, меда-
лями «1500 років Києву» (1982) і «Ветеран
праці» (1987), орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ
ступеня (2003), другою (1987) і третьою
(1972) преміями Мінвузу України, дип ло-
мом-сертифікатом Міжнародної варти ко-
мети Галлея (1986), а також премією імені
Тараса Шевченка Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (2004)
і премією НАН України ім. академіка М.П. Ба-
рабашова (2005). Клим Іванович був науко-
вим консультантом з астрономії під час дру-
гого видання Української радянської енци-
клопедії. З 2002 р. він головний редактор
науково-популярного астрономічного жур-
налу «Наше небо». У травні 2006 р. його об-
рано членом-кореспондентом Національної
академії наук України. Учений — член екс-
пертної комісії ВАК України з астрономії,
двох спецрад із захисту дисертацій, редко-
легій наукових журналів «Вісник Київсько-
го національного університету імені Тараса
Шевченка. Серія «Астрономія», «Вісник аст-
рономічної школи», «Фізика та астрономія
94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3
ЛЮДИ НАУКИ
в школі», «International Comet Quarterly» і
науково-популярного журналу «Вселенная,
пространство, время».
З 1998 р. К.І. Чурюмов — професор Київ-
ського національного університету імені
Тараса Шевченка. У січня 2004 р., за рішен-
ням Президії Товариства «Знання», його
призначено директором науково-про світ-
ни цько го центру «Київський планетарій».
Він обіймає також посаду президента Укра-
їнського товариства аматорів астрономії.
Клим Іванович — член Міжнародного аст-
ро номічного союзу (з 1979 р.), Європейсько-
го астрономічного союзу (з 1992 р.), Україн-
ської астрономічної асоціації (з 1992 р.);
заслужений працівник народної освіти Ук-
раїни (з 1998 р.). Протягом багатьох років
він був ученим секретарем Робочої групи
з фізики комет Астрономічної ради АН
СРСР. У 1984 р. М.С. Черних назвав від-
критий ним астероїд № 2627 ім’ям К.І. Чу-
рюмова.
За ініціативою К.І. Чурюмова Міжна-
родний астрономічний союз назвав націо-
нальними іменами-символами малі планети:
«Кобзар» (№ 2427) — на честь Т.Г. Шевченка,
«Каменяр» (№ 2428) — на честь І.Я. Франка,
«Сковорода» (№ 2431) — на честь видатного
українського філософа XVIII ст. Г.С. Сково-
роди, «Кнушевія» (№ 4868) — на честь Київ-
ського національного університету імені Та-
раса Шевченка, «Боголюбов» (№ 22616) —
на честь видатного українського фізика і
математика М.М. Боголюбова.
О.К. Мельник
Т.К. Чурюмова
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36164 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T13:40:04Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. 2012-07-11T12:33:44Z 2012-07-11T12:33:44Z 2012 Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36164 Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорнуту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здобутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) Article published earlier |
| spellingShingle | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. Люди науки |
| title | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) |
| title_full | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) |
| title_fullStr | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) |
| title_full_unstemmed | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) |
| title_short | Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) |
| title_sort | свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту нан україни климу чурюмову) |
| topic | Люди науки |
| topic_facet | Люди науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36164 |
| work_keys_str_mv | AT melʹnikok svíiseredzírokíkomet75rokívčlenukorespondentunanukraíniklimučurûmovu AT čurûmovatk svíiseredzírokíkomet75rokívčlenukorespondentunanukraíniklimučurûmovu |