Проблеми та можливості споживання енергії в Україні

Проаналізовано споживання енергії в різних секторах економіки й подано модель визначення потенціалу зниження споживання енергії в Україні. Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергоємність, енергоспоживання, потенціал зменшення споживання енергії. Проанализированы потребления энер...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економіка промисловості
Дата:2011
Автори: Іванова, В.В., Морева, В.В., Каменева, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36176
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблеми та можливості споживання енергії в Україні / В.В. Іванова, В.В. Морева, Н.В. Каменева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 109-112. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859796476363800576
author Іванова, В.В.
Морева, В.В.
Каменева, Н.В.
author_facet Іванова, В.В.
Морева, В.В.
Каменева, Н.В.
citation_txt Проблеми та можливості споживання енергії в Україні / В.В. Іванова, В.В. Морева, Н.В. Каменева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 109-112. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description Проаналізовано споживання енергії в різних секторах економіки й подано модель визначення потенціалу зниження споживання енергії в Україні. Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергоємність, енергоспоживання, потенціал зменшення споживання енергії. Проанализированы потребления энергии в различных секторах экономики и представлена модель определения потенциала снижения потребления энергии в Украине. Ключевые слова: энергоэффективность, энергосбережение, энергоемкость, энергопотребление, потенциал уменьшения потребления энергии. The paper analyses energy consumption in different economic sectors and presents the model of determining the potential of reducing energy consumption in Ukraine. Keywords: energy efficiency, energy saving, energy intensity, energy waste, energy consumption, potential of reducing energy consumption.
first_indexed 2025-12-02T14:04:33Z
format Article
fulltext УДК 621.8.03(477) Вікторія Віталіївна Іванова, канд. екон. наук, доцент, Вікторія Володимирівна Морева, канд. хім. наук, доцент, Наталія Вікторівна Каменева Макіївський економіко-гуманітарний інститут ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ Від ефективності функціонування системи енергозабезпечення безпосередньо залежить рівень економічного та соціального розвитку суспільства, за рівнем енергозбереження й енергоефективності можна одержати загальне уявлення про економічний стан держави і її місце у світовій економіці. На сучасному етапі формування економіки України національна база паливно-енергетичних ресурсів є недостатньою для забезпечення стійкого економічного зростання і соціального прогресу нашої країни. Тому сьогодні необхідність пошуку шляхів підвищення енергоефективності є першочерговим завданням. Проблема оптимізації споживання енергії розглядається у працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів [5-7]. Цей напрям досліджень стає все більш актуальним у сучасних умовах забезпечення енергоресурсами економіки України. Мета статті – аналіз споживання енергії в різних секторах економіки й подання моделі визначення потенціалу зниження споживання енергії в Україні. У законодавчих актах [1-4] багаторазово ставилося завдання про підвищення потенціалу енергоефективності. У зв’язку із цим виникає питання: наскільки можливо це завдання виконати, що з точки зору підвищення енергоефективності відбувається у країні і що може змінитися в найближчий час. Дійсно, останнім часомм енергоємність в Україні достатньо швидко знижувалася. Проте, незважаючи на швидке зниження, Україна залишається однією з енергонеефективних країн у світі. Вона знаходиться між Росією та Білоруссю, а інші країни, причому не тільки більш розвинені, за рівнем енергоємності ВВП займають більш сприятливі позиції. На жаль, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Україна посідає 11 місце у світі з енергомарнотратства (див. таблицю). Таблиця Енергоємність ВВП країн світу за паритетом купівельної спроможності валют (станом на 2008 р.) Країна Енергоємність ВВП 1/1000 дол. США Італія 0,2 Японія 0,24 Німеччина 0,26 Великобританія 0,26 Азія (без Росії) 0,3 Включаючи Китай 0,34 США 0,37 Східна Європа 0,4 Канада 0,44 Білорусь 0,48 Казахстан 0,73 Росія 0,78 Україна 1,14 У цілому по світу 0,34 Треба відзначити, що за 2002-2007 рр. активно збільшувалося споживання енергії у двох секторах економіки – це промисловість і транспорт. Але в 2008 р., навпаки, спостеріга- лося падіння споживання електроенергії в Ук- раїні щодо 2007 р., воно склало 11%. Лідирують за зниженням енергоспоживання Дніпропетровська (34,5%) і Запорізька (24,6%) області. Криза в економіці також боляче вдарила по Луганській, Донецькій і Черкаській областям, де зниження споживання електроенергії становило 17,7%, 14,2 і 13,3%. Вказані області характеризуються наявністю великої промисловості, зокрема металургії та хімії, які найсильніше постраждали від кризи. Слідом за ними йдуть Івано-Франківська – 13%, Полтавська – 10,1, м. Севастополь – 9, © В.В. Іванова, В.В. Морева, Н.В. Каменева, 2011 Сумська – 8,3 і Рівненська область – 7,1%. Помітне скорочення споживання зафіксоване також у Житомирській – 6,6%, Закарпатській – 5,9, Волинській – 5, Харківській – 3,9 і Львівській області – 3,6%. У решті областей зафіксовано або невелике зниження (від 2,9%), або невелике збільшення (до 3%) споживання, і лише в Чернівецькій, Тернопільській, Кіровоградській областях і Криму відмічено значне зростання – відповідно на 5,0%, 5,3, 5,6 і 12,2% [7]. Якщо розглядати питання про пониження енергоємності країни в цілому, то треба відзначити наші кліматичні умови: на території України помірний клімат, зими досить холодні, а влітку, особливо останніми роками, навпаки, дуже спекотно. Україна, саме в літній період, багато енергії витрачає на боротьбу зі спекою. На сьогод- нішній день рівень енергоспоживання у країні на 1 людину достатньо високий – 134 б.т.о. (британських теплових одиниць). Високий рівень споживання енергоспоживання, зазвичай, ознака високого економічного розвитку, але на даний момент для України це ознака істотних витрат енергії. Необхідно відзначити, що країни, у яких тривалий час було адміністративне управління і централізоване планування, завжди, як правило, у два рази менш енергоефективні порівняно з країнами з ринковою економікою. Відзначимо, що основною причиною, через яку відбувалося зниження енергоємності останніми роками, є це зниження енергоємності ВВП за рахунок виводу з експлуатації енергоємних і низькорента- бельних виробництв, упровадження в галузях економіки організаційно-технічних заходів у сфері енергозбереження, енергозаощаджувальних технологій, нормування витрат палива і енергії, упровадження приладів їх обліку, впровадження різних енергозаощаджучих заходів [5]. Завдяки цьому зниження енергоємності становило приблизно 4% у рік. Сьогодні темпи зростання економіки деяким чином сповільнилися, завдяки цьому знизилося зростання ВВП, відповідно знизилась і енергоємність. Проблеми, які виникнуть у країні в разі неможливості підвищення потенціалу енергоефективності: зменшення енергетичної безпеки країни й гальмування економічного зростання внаслідок або технічної, або економічної недоступності енергоресурсів; енергетичний голод унаслідок зменшення імпорту (експорту) енергоносіїв; падіння конкурентоспроможності промисловості; прискорення інфляції за рахунок зростання цін на газ електроенергію та тепло; збільшення навантаження на сімейні бюджети громадян; збільшення навантаження на місцеві, регіональні та державні бюджети; високий рівень забруднення навколишнього середовища та емісії парникових газів. Для визначення потенціалу зменшення споживання енергії доцільно, по-перше, провести аналіз різних галузей економіки України, і на цій підставі відзначити необхідні напрями його реалізації. Для цього необхідно в кожній із галузей економіки об’єкти, що роз- глядаються, поділити на три групи: 1. Найенергоефективніші з діючих об'єктів у даний час, які відповідають кращим світовим зразкам із найменшою величиною питомого споживання енергії або близьких до неї показників. 2. Об'єкти, які відповідають середнім світовим зразкам. 3. Кількість об'єктів у цій галузі тих, що потребують термінової заміни або модернізації. По-друге, при виконанні аналізу устаткування зао рівнем енергоефективності слід класифікувати таким чином: «теоретичний мінімум» – величина питомого споживання електроенергії на виробництво необхідної роботи або матеріальних перетворень, обумовлена законами термодинаміки (теоретичний мінімум досяжний тільки в теорії); «практичний мінімум» – найменша досяжна у світі величина питомого споживання енергії із застосуванням ефективних технологій – те, що сьогодні досягнуте кращими світовими зразками в різних країнах; «фактичне споживання за кордоном» – середня або найбільша величина питомого споживання енергії, що часто зустрічається, в інших країнах; «кращий показник країни» – найменша практично досяжна величина питомого споживання енергії в Україні; «середній показник країни» – середня величина питомого споживання енергії на основі статистичних даних; «гірший показник країни» – найбільш неефективні установки в Україні на підставі даних статистичної звітності. Реалізація потенціалу енергоефективності дозволить економіці країни істотно знизити енергоспоживання: зменшити споживання природного газу, електроенергії, теплоенергії і, внаслідок цього, знизити викиди вуглекислого газу. Вочевидь, що ці заходи потребують додаткових капіталовкладень. Проте ці витрати значно менші за ті капіталовкладення, які необхідно внести для забезпечення нарощування виробництва, різного роду енергетичних ресурсів, збільшення імпорту нафти і газу, виробництво електроенергії на теплових, атомних і гідроелектростанціях та ін. Існує думка, що потенціал енергозаощадження більш за все міститься в паливно-енергетичному комплексі й у промисловості. Але деякі дослідники довели, що основний потенціал знаходиться в будівлях, включаючи житлові, промислові, комерційні та інші (див. рисунок) [6]. Причому частину потенціалу можна реалізувати з негативними витратами. Таким чином, виявляється, що багато заходів можливо реалізувати без додаткових витрат, одержуючи при цьому чисті вигоди. Рисунок. Розподіл потенціалу енергоефективності за секторами економіки Основні перешкоди підвищення енергоефективності: брак мотивації, м’які бюджетні обмеження, вилучення одержуваних завдяки економії коштів із бюджетних і тарифних процесів; брак інформації, часто ігнорується інформаційне та мотиваційне забезпечення підготовки й реалізації рішень; брак фінансових ресурсів, вимоги щодо окупності проектів із підвищення енергоефективності та зменшення витрат істотно жорсткіші порівняно з будівельними проектами. Якщо розглядати перешкоди на рівні країни в цілому, можна побачити, що в Україні, яка має багато проблем в економіці, особливо в сьогоднішній кризовій ситуації практично відсутня політика щодо підвищення енергоефективності. У країні прийнято Закон «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р. № 74/94 ВР, Указ Президента України від 16.06.1999 р. № 662/99 «Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями і казенними підприємствами», Указ Президента України від 10.03.2000 р. № 457/2000 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України», від 14.02.2000 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ в паливно-енергетичному комплексі України», Програма «Україна – 2010», Програма діяльності Кабінету Міністрів та інші. Проте на сьогоднішній день практично відсутня державна програма і фінансування з державного бюджету енергозаощаджуючих заходів, водночас в інших країнах із ринковою і не зовсім ринковою економікою, наприклад у Кореї, США, Голландії, виділяються, за нашими мірками, нечувані кошти на реалізацію енергозаощаджувальних програм. Багато десятиліть в умовах командно- адміністративної системи енергозбереження носило формальний характер, завдяки цьому в багатьох споживачів відсутнє матеріальне відчуття ресурсу енергоефективності. До даного ресурсу ставляться з великою недовірою. Експертами називаються величезні цифри економії, але багато хто не розуміє звідки ці цифри складаються. Отже, для того щоб збільшити потенціал енергоефективності, необхідно враховувати менталітет населення країни. У сучасному українському суспільстві існують великі проблеми у зв'язку із цим питанням. У своєї більшості українці живуть вчорашнім днем, а не сьогоднішнім і майбутнім днем. Також мешканцям нашої країни важко формувати стійкі коаліції для забезпечення інтересів галузей, тому що в більшості своїй вони індивідуалісти. Унаслідок цього у сфері підвищення енергоефективності дуже обмежена централізація. Низька довгострокова орієнтація, а всі питання необхідно враховувати в перспективі. До того ж ефект від заходів щодо збільшення енергоефективності сприймається як менш гарантований, завдяки цьому в цій сфері існує висока міра невизначеності. На державному рівні абсолютно низька готовність уряду робити що-небудь в напрямку енергозбереження і на противагу велика готовність поговорити на улюблену тему. Проте зменшити енергоємність можливо лише при реалізації політики, спрямованої на ліквідацію розриву в рівнях енергоефективності технологій виробництва основних товарів та послуг з найкращими світовими стандартами. Для цього доцільно сформувати абсолютно нову галузь економіки, яка буде займатися підвищенням енергоефективності і яка зможе повністю реалізувати потенціал енергоефективності. Висновки. Отже, що ефективна реалізація потенціалу енергоефективності дозволить економіці країни істотно знизити енергоспоживання, у результаті цього зменшити споживання природного газу, електроенергії, теплоенергії й таким чином знизити викиди вуглекислого газу. Заходи щодо реалізації потенціалу енергоефективності потребують додаткових капіталовкладень із бюджетів усіх рівнів. Проте економічна доцільність таких заходів зазначається постійно зростаючими цінами на паливо й на виробництво електроенергії. Література 1. Про енергозбереження: Закон Ук- раїни № 74/94-ВР от 01.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 30. – Ст. 283. 2. Указ Президента України від 16.06.1999 р. № 662/99 «Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями і казенними під- приємствами» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/662/99. 3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження: Закон України № 760-V від 16.03.2007 р. / ВР України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 23. – Ст. 301. 4. Програма підвищення енергоефективності (Радіозвернення Президента України Віктора Ющенка від 11 лютого 2006 р.) // 8-ма Міжнародна виставка «Енергозберігаюча техніка та технології» (ЕТТ / Київ-2006): Каталог 15-18 березня 2006 р.» – К.: Палац мистецтв «Українській дім», 2006. – 40с. 5. Зеркалов Д.В. Энергетическая бе- зопасность. В 2-х ч. / Д.В. Зеркалов. – Ч. І. – К.: Основа, 2009. – 459 с. 6. Башмаков И.А. Потенциал энергосбережения в России / И.А. Башмаков // Энергосбережение. – 2009. – № 1. – С. 28- 35. 7. Волошин Д.В. Направление и объекты исследования проблем повышения энергоэффективности национальной http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ экономики / Д.В. Волошин // Энергосбережение. – 2008. – № 1. – С. 2-5. Надійшла до редакції 12.09.2011 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36176
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T14:04:33Z
publishDate 2011
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Іванова, В.В.
Морева, В.В.
Каменева, Н.В.
2012-07-11T13:07:35Z
2012-07-11T13:07:35Z
2011
Проблеми та можливості споживання енергії в Україні / В.В. Іванова, В.В. Морева, Н.В. Каменева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 109-112. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1562-109Х
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36176
621.8.03(477)
Проаналізовано споживання енергії в різних секторах економіки й подано модель визначення потенціалу зниження споживання енергії в Україні. Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергоємність, енергоспоживання, потенціал зменшення споживання енергії.
Проанализированы потребления энергии в различных секторах экономики и представлена модель определения потенциала снижения потребления энергии в Украине. Ключевые слова: энергоэффективность, энергосбережение, энергоемкость, энергопотребление, потенциал уменьшения потребления энергии.
The paper analyses energy consumption in different economic sectors and presents the model of determining the potential of reducing energy consumption in Ukraine. Keywords: energy efficiency, energy saving, energy intensity, energy waste, energy consumption, potential of reducing energy consumption.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Промисловість: проблеми розвитку та управління
Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
Проблемы и возможности потребления энергии в Украине
Problems and possibilities of energy consumption in Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
Іванова, В.В.
Морева, В.В.
Каменева, Н.В.
Промисловість: проблеми розвитку та управління
title Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
title_alt Проблемы и возможности потребления энергии в Украине
Problems and possibilities of energy consumption in Ukraine
title_full Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
title_fullStr Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
title_full_unstemmed Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
title_short Проблеми та можливості споживання енергії в Україні
title_sort проблеми та можливості споживання енергії в україні
topic Промисловість: проблеми розвитку та управління
topic_facet Промисловість: проблеми розвитку та управління
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36176
work_keys_str_mv AT ívanovavv problemitamožlivostíspoživannâenergíívukraíní
AT morevavv problemitamožlivostíspoživannâenergíívukraíní
AT kamenevanv problemitamožlivostíspoživannâenergíívukraíní
AT ívanovavv problemyivozmožnostipotrebleniâénergiivukraine
AT morevavv problemyivozmožnostipotrebleniâénergiivukraine
AT kamenevanv problemyivozmožnostipotrebleniâénergiivukraine
AT ívanovavv problemsandpossibilitiesofenergyconsumptioninukraine
AT morevavv problemsandpossibilitiesofenergyconsumptioninukraine
AT kamenevanv problemsandpossibilitiesofenergyconsumptioninukraine