Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України

На підставі опрацювання досліджень міжнародних економічних організацій та авторів країн СНД узагальнено тенденції трансформаційних змін у продовольчій сфері країн Середньої Азії, Закавказзя та ЄврАзЕС, визначено їх позитивні та негативні наслідки для України й перспективні організаційно-правові форм...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економіка промисловості
Date:	2011
Main Authors:	Чеботарьов, В.А., Чеботарьов, Є.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Subjects:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36183
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України / В.А. Чеботарьов, Є.В. Чеботарьов // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 121-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859617988095770624
author	Чеботарьов, В.А. Чеботарьов, Є.В.
author_facet	Чеботарьов, В.А. Чеботарьов, Є.В.
citation_txt	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України / В.А. Чеботарьов, Є.В. Чеботарьов // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 121-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економіка промисловості
description	На підставі опрацювання досліджень міжнародних економічних організацій та авторів країн СНД узагальнено тенденції трансформаційних змін у продовольчій сфері країн Середньої Азії, Закавказзя та ЄврАзЕС, визначено їх позитивні та негативні наслідки для України й перспективні організаційно-правові форми господарювання у вітчизняній харчовій та переробній промисловості. Ключові слова: харчова та переробна промисловість, трансформаційні перетворення, продовольчий комплекс, продовольство, СНД. На основании разработки исследований международных экономических организаций и авторов стран СНГ обобщены тенденции трансформационных изменений в продовольственной сфере стран Средней Азии, Закавказья и ЕврАзЭС, определены их позитивные и негативные последствия для Украины и перспективные организационно-правовые формы хозяйствования в отечественной пищевой и перерабатывающей промышленности. Ключевые слова: пищевая и перерабатывающая промышленность, трансформационные изменения, продовольственный комплекс, продовольствие, СНГ. Based on analysis of the investigations made by the international economic organizations and CIS countries, the transformational changes in the food sphere of Middle Asia countries, Caucasian countries and EurAsEC have been generalized, their positive or negative consequences for Ukraine have been identified as well as perspective organizational and legal forms of economic management in the domestic food and processing industry. Keywords: food and processing industry, transformational changes, food complex, food, CIS.
first_indexed	2025-11-28T22:56:16Z
format	Article
fulltext	УДК 338.439:338.1(477) Вячеслав Анатолійович Чеботарьов, канд. екон. наук, доцент Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк; Єгор Вячеславович Чеботарьов, аспірант Луганський національний університет імені Тараса Шевченка ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ В ХАРЧОВІЙ ТА ПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ КРАЇН-УЧАСНИЦЬ СНД: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ Загальноекономічний зміст трансфор- маційних перетворень у харчовій та перероб- ній промисловості щодо країн СНД набуває сутнісних особливостей. Багато з країн співдружності має значний природничо- ресурсний потенціал й історично відіграють провідну роль у світі з виробництва продовольчої сировини і разом з тим від- стають у виробництві готових харчових про- дуктів, мають незадовільний стан продоволь- чого забезпечення. Головна економічна причина такого становища полягає у глибин- ній структурній диспропорційності продовольчих комплексів країн СНД, яка в інституціональному сенсі є наслідком недооцінки державою (в узагальненому розумінні) як верховним суб’єктом місця й ролі харчової та переробної промисловості для національного господарства. Поступово наукова спільнота країн пострадянського простору починає усвідомлювати принципову значущість проб- леми структурних перетворень у продо- вольчій сфері для соціально-економічного розвитку кожної окремо взятої держави і співтовариства загалом, підтвердженням чого є Резолюція міжнародної науково-прак- тичної конференції найвищого представницького рівня „Аграрний ринок країн СНД: проблеми розвитку та взаємодії ” [1]. У Російській Федерації плідними за даною тематикою є розробки В. Узуна та І. Буздалова [2-4]. З білоруських учених особливо слід відзначити М. Запольського [5]. Оригінальними є праці азербайджанського науковця С. Салахова [6]. У Казахстані найбільший внесок в опрацювання проблеми зробили В. Григорук та Г. Калієв [7-8]. Метою статті є узагальнення досвіду країн СНД у здійсненні трансформаційних перетворень у продовольчій сфері й опрацювання підходів до вдосконалення державного регулювання в харчовій та пе- реробній промисловості України. Аналіз зазначеної проблеми щодо держав пострадянського простору свідчить про наявність мегарегіональних угруповань, які чітко виокремлюються за характером і наслідками структурних змін у харчовій та переробній промисловості: країни Середньої Азії та Закавказзя й інституційно оформлено- го об’єднання ЄврАзЕС. Трансформаційні процеси у продоволь- чих комплексах країн Середньої Азії при окремих розбіжностях характеризуються такими проявами. У регіоні, за даними спеці- алізованої організації ООН Food and Agri- cultural Organization (FAO), порівняно із 1992 р. відбулося значне скорочення в сировинній сфері: площу ріллі зменшено до 20% (окрім Туркменістану, який цей показник збільшив на 38%). Значно зросли площі під пшеницею, навіть за рахунок таких традиційних для регіону культур, як ячмінь та бавовна. Зросла роль олійних, передусім соняшника, що увійшов до п’ятірки головних культур у Киргизстані. Помітні зміни від- булися у врожайності. За винятком зростання в Узбекистані, в усіх інших країнах вона є різновекторною – мають місце як зростання, так і спад. „Накладання” змін площ ріллі, площ під окремими культурами та рівня врожайності призвело до „кореляцій” обсягів виробництва. Суттєво (у 6-7 разів) зросло © В.А. Чеботарьов, Є.В. Чеботарьов, 2011 виробництво пшениці, у той час як інші культури залишилися другорядними (за винятком Киргизстану, де виробництво зросло у 14 разів) [8]. За винятком Туркменістану, жодна країна не покриває навіть 70% власних потреб у продовольстві, про що свідчать значні закупівлі Киргизстаном та Таджикистаном борошна в Казахстані. Таким чином, країни Середньої Азії загалом мають незадовільний рівень продовольчої безпеки, однак національні особливості продовольчої сфери деякою мірою поліпшують цю ситуацію через дещо відмінну від класичної структуру споживання. Для продовольчого комплексу України держави Середньої Азії об’єктивно стають найбільш привабливими на пострадянському просторі з точки зору суттєвого збільшення експортних постачань. Актуалізуючим чинником для зовнішньоекономічної діяльності нашої країни є наявність у регіоні у величезних обсягах газу. Однак реалізація такого роду потенційних можливостей потребує найскорішого якісного оновлення вітчизняної харчової та переробної промисловості. У країнах Закавказзя теж накопичено певний трансформаційний досвід. Проте його результати суттєво різняться, що потребує диференційованого підходу до кожної із цих країн: маючи однаково не надто сприятливі умови для розвитку сировинної сфери і, безпосередньо, харчової та переробної промисловості, вони характеризуються різними тенденціями та наслідками. Азербайджан та Вірменія для кардинального поліпшення стану продовольчої безпеки наростили площі під основними культурами, збільшили виробництво м’яса та молока, тоді як Грузія продемонструвала падіння за усіма показниками (за винятком молокопереробної галузі). Надзвичайні успіхи в продовольчій сфері демонструє Азербайджан. Порівняно із 1992 р. досягнуто такі показники зростання: на 38% по пшениці, на 35 – по ячменю, на 1250 – по соняшнику, на 55 – по молоку, на 50% – по м’ясу. Вірменія демонструє переважно стримане зростання (окрім зростання на 85% по пшениці та на 60% по молоку). Значно відрізняється на загальному тлі Грузія (зменшення на 70% по пшениці, на 45 – по ячменю, на 40% – по м’ясу) [9]. Загалом необхідно відзначити, що продовольча безпека двох країн регіону є незадовільною: Вірменія так і не вийшла на прийнятні обсяги виробництва, а Грузія навіть погіршила незадовільний рівень продовольчої безпеки. Наприклад, щодо основного показника – виробництва пшениці на душу населення: воно склало усього лише 17,2 кг у Грузії; 85,8 кг у Вірменії та 151,2 кг в Азербайджані, що є нижчим за достатній рівень. Щодо Азербайджану, то самозабезпечення зерновими склало 57,0%; 63,3 та 74,0% відповідно у 2007 р.; 2008 р. та 2009 р. Проте за іншими видами – картоплею, овочами та плодами країна вже вийшла на повне самозабезпечення: навіть у кризові 2008-2009 рр. обсяги склали 101- 105% по картоплі та овочах, понад 136% по плодах та ягодах. Усе це дає позитивний імпульс харчовій та переробній промисло- вості, якісно поліпшує рівень і структуру продовольчого споживання в країні. Позитивна динаміка спостерігається й по самозабезпеченню продуктами тваринництва: було досягнуто 91,4% по м’ясу; 85,8% по молоку та молочних продуктах; 98,5% по яйцях; 77,6% по рибі та рибопродуктах. Вищенаведене підтверджує, що навіть незважаючи на світову фінансову кризу Азербайджан досяг прийнятного рівня про- довольчої безпеки. Країна має перспективу вийти на повне самозабезпечення вже най- ближчими роками. На додачу до цього Азербайджан уже експортує продовольчу сировину та продукти її переробки (картоплю, овочі, плоди та плодоовочеві консерви і соки) до Казахстану, Росії, України та навіть до Австралії і розглядає ці ринки як стратегічні для збуту своєї продукції. Є підстави зазначити, що певною мірою продовольчі ринки країн Закавказзя для України втрачені. Уже в межах середньо- строкової перспективи є дуже вірогідним загострення взаємовідносин з Азербайджаном на ринках інших країн, чого з урахуванням наявності у нього величезних запасів високоякісної нафти слід усіляко уникати. У зовнішньоекономічній стратегії щодо цього регіону є сенс зробити ставку на розвиток таких галузей харчової промисловості: борошно-круп’яної, м'ясо- та молокопереробної. Структурні трансформації у продо- вольчій сфері країн-учасниць нового інтег- раційного утворення на пострадянському просторі – ЄврАзЕС є найбільш різноспря- мованими та асинхронними. Особливо виріз- няється Республіка Білорусь, яка має найви- щі індекси виробництва на душу населення (табл. 1): рівень самозабезпечення по зерну та по яйцях перевищено на 23 та 36%, у 2-3 рази по цукровому буряку, картоплі, овочах, плодах та ягодах, м’ясу та молоку. Жоден інший учасник ЄврАзЕС не має таких успіхів. Інтегральний індекс Білорусі в 2,4 раза вищий за найближчі Казахстан та Російську Федерацію, не говорячи про слабкі позиції Таджикистану та Киргизстану. Таблиця 1 Рейтинг країн-членів ЄврАзЕС по виробництву основних видів продовольчої продукції на душу населення в 2009 р. [7] Продукція Од. виміру Білорусь Казах- стан Киргиз- стан РФ Таджи- кистан Середній по ЄврАзЕС Зерно – усього кг 881 1313 361 684 153 718 індекс 1,23 1,83 0,50 0,95 0,21 1,00 Цукровий буряк кг 411 11 10 160 - 149 індекс 2,76 0,07 0,07 1,07 - 1,00 Картопля кг 737 174 261 219 89 239 індекс 3,08 0,73 1,09 0,92 0,37 1,00 Овочі кг 239 155 156 95 114 110 індекс 2,17 1,41 1,42 0,86 1,04 1,00 Плоди та ягоди кг 72 11 37 19 38 22 індекс 3,27 0,50 1,68 0,86 1,72 1,00 Худоба та птиця на забій кг 96 56 35 47 9 48 індекс 2,00 1,17 0,73 0,98 0,19 1,00 Молоко коров’яче кг 681 332 246 230 85 257 індекс 2,65 1,29 0,96 0,90 0,33 1,00 Яйця курячі шт 352 207 69 277 25 259 індекс 1,36 0,80 0,27 1,07 0,10 1,00 Сума індексів 18,52 7,8 6,72 7,61 3,96 - Інтегральний індекс 2,32 0,98 0,84 0,95 0,50 - Рейтинг 1 2 4 3 5 х Відносно збалансованим виглядає продовольчий комплекс РФ. Маючи 107% на душу населення від середнього по ЄврАзЕС по цукровому буряку (що, до речі, не заважає імпортувати цукор та цукристу сировину) та по яйцях, російський продовольчий комплекс наразі здатен забезпечити 86-98% потреб країни по інших основних видах харчової продукції (овочі, картопля, плоди та ягоди, м'ясо, молоко). Однак сукупний інтегральний рівень реального продовольчого забезпечення РФ вже два десятиліття не пе- ревищує 75%; по окремих товарних позиціях він має навіть негативну тенденцію. Модель розвитку РФ міжнародними й багатьма російськими аналітиками класифікується як „нафта й газ в обмін на продовольство”. Казахстан має суперечливий розвиток продовольчої сфери. Наприклад, показово, що маючи обсяги виробництва молока на душу населення більші на 29% від середніх по ЄврАзЕС, країна внаслідок структурних перекосів у харчовій та переробній промис- ловості змушена імпортувати 40-80% від обсягів споживання по цих групах товарів російського та білоруського виробництва. Подібного роду структурні перекоси є типовими й по багатьох інших товарних позиціях: олії, м’ясу та м'ясопродуктах, плодоовочевих консервах тощо. Загалом рівень самозабезпечення продовольчою продукцією на душу населення у країнах-членах ЄврАзЕС відповідно до науково обґрунтованих норм у 2009 р. складав: по цукровому буряку – 51%, по картоплі – 193, по овочах – 69, по плодах та ягодах – 24, по м'ясу – 60, по молоку – 68, по яйцях – 89% [9]. Характерною рисою інтеграційного утворення є відносно невелика частка внутрішньої торгівлі, наявність суттєвих розбіжностей щодо стратегії продовольчої політики окремих країн. Аналіз трансформаційних змін у про- довольчій сфері країн СНД зумовлює необ- хідність ґрунтовного розгляду наступного показового явища, яке набуло особливого прояву у РФ, частково в Білорусі й Молдові та певною мірою в Казахстані: становлення і розвиток виробничо-комерційних структур інтегрованого агро-промислово-торговель- ного типу. Багато в чому вони є своєрідним повторенням агропромислових об’єднань 70- 80-х років колишнього СРСР, але їх сучасна принципова відмінність полягає саме в ринковому підґрунті. Подібного роду формування в Білорусі отримали назву „кооперативно-інтеграційні структури” (КІС), у Росії – „холдинги”. Суттєвим прецедентом трансформацій- них перетворень у харчовій та переробній промисловості Республіки Білорусь є інтег- раційна складова, що й відобразилося у ство- ренні КІС. Ця ініціатива має на меті налагодження вертикального ланцюжка за принципом „з лану до столу”. За останнє десятиліття таким чином було реформовано понад 1000 підприємств продовольчої сфери (з них у харчовій промисловості лише 9%) [5]. На державному рівні КІС мають всебічну підтримку та інвестування, оскільки саме реформування продовольчої сфери країни проводиться за ініціативи й механізмами влади та переважно державним коштом. У середньому на підприємство витрачається 15 млрд. білоруських рублів, ще приблизно стільки ж – власні кошти підприємств. За на- шими оцінками, вибудовування однієї такої структури коштує Білорусі 100-150 млрд. руб. (середньозважений курс білоруського рубля до долара в 2009 р., за даними ЦБ країни, становив 2792,54). Не можна не відзначити певних успіхів КІС. Ефективність виробництва зернових зросла на 41% (до серйозних як для Білорусі 41,3 ц/га; проте це лише на 10% більше порівняно із середньобілоруським рівнем). Загалом подібні утворення виробляють уже 20% зерна; виробництво м'яса виросло у 2,5 раза (відносно решти продовольчої сфери – з 8 до 16,5%). КІС демонструють зростання по всіх основних параметрах ефективності та виробництва (табл. 2). Проте у цілому КІС характеризувати однозначно позитивно неможна: порівняно з рештою продовольчої сфери Білорусі вони мають відносно недостатню ефективність як виробництва, так і суто комерційної діяльності. Їх показники зростання валового виробництва потрібно віднести до переважно екстенсивного розвитку за рахунок збільшення чисельності таких підприємств та значних державних фінансових вливань. У Російській Федерації продовольчі холдингові формування стали домінантою продовольчого комплексу1. Показовим є стрімке зростання цих структур, до яких входять чимало з трьохсот найкращих (загалом з урахуванням десяти галузевих рейтингів, за виключенням подвійного обліку, – 850 підприємств). З 1998 по 2008 рр. у РФ чисельність підприємств сировинної сфери скоротилася з 27,3 до 8,5 тис., або на 70 %. 1 Як справжнє наукове досягнення росій- ських науковців слід оцінити створення рейтингу підприємств продовольчої сфери «Агро-300» та десяти галузевих рейтингів «Агро-100». Всеросій- ський інститут аграрних проблем та інформатики ім. А.А. Ніконова завдяки цьому протягом десятиліття проводить дослідження, намагаючись віддзеркалити стан та розвиток російської хар- чової промисловості. На жаль, останній моніто- ринг подібного роду оприлюднено лише за 2006- 2008 рр. У кінці 90-х років триста найкращих із них складали 1,1% чисельності; мали 1,7% угідь; виробляли 16,8% валової продукції, яку реалізували на суму 39,7 млрд. руб., і отримали 27,7% прибутку. На час складання останнього рейтингу передові підприємства покращили результати – вони складають 3,5% гравців галузі; мають 5,3% угідь; реалізували продукції на 237 млрд. руб. та Таблиця 2 Порівняльні показники виробничо-комерційної діяльності продовольчого комплексу Республіки Білорусь та кооперативно-інтеграційних структур за 2005-2009 рр. m [5] Показники Роки 2009 р. у % до 2005 р.2005 2006 2007 2008 2009 1. Продуктивність: врожайність зернових, ц/га 27,8 24,6 28,4 35,2 37,2 133,8 у тому числі КІС, ц⁄га 29,2 25,8 32,1 40,2 41,3 141,4 надій молока на 1 корову, кг 3685 4019 4112 4456 4633 125,7 у тому числі КІС, кг 3722 4261 4310 4367 4631 124,4 2. Виробництво: зерна, тис. т 6421 5923 7216 9015 7012 109,2 у тому числі КІС, тис. т 471 592 685 1132 1465 311,0 молока, тис. т 3676 3896 4082 4332 4669 126,9 у тому числі КІС 393 478 637 797 901 229,3 м'ясо (всіх видів), тис. т 1024 1121 1176 1209 1256 122,6 у тому числі КІС 82 94 132 157 208 253,6 3. Обсяг виробництва валової продукції – усього, млрд. руб. 20845 22096 23068 25052 25619 123,1 у тому числі КІС 2129 2351 2715 3162 3860 181,3 4. Виробництво валової продукції на 100 га. с.-г. угідь, млрд. руб. 235,3 250,5 262,5 285,6 291,2 123,8 У тому числі КІС 241,1 257,2 280,8 302,7 325,0 134,9 5. Виробництво валової продукції на середньорічного робітника, млрд. руб. 28,5 30,9 34,1 39,5 45,4 159,3 у тому числі КІС 30,6 32,7 38,0 46,5 53,8 175,8 6. Реалізовано продовольчої продукції, млрд. руб. 9655 9728 9542 9484 10440 107,7 у тому числі КІС 531 628 792 1028 1543 290,6 отримали 50% прибутків галузі [12]. Перша десятка рейтингу виділяється окремо навіть на фоні потужних гравців, реалізувавши виробленої продукції на 47,5 млрд. руб., або як і 4 тис. інших підприємств продовольчої сфери (47%) із найнижчими результатами (табл. 3). Наразі триста найкращих холдингів виробляють до 31,6% валового виробництва, а в найбільш інвестиційно привабливих під- галузях ця цифра перевищує 50% та навіть 80% (виробництво м'яса бройлерів, свинини, овочів та картоплі). Сутнісними рисами продовольчих хол- дингів у Росії є такі: наявність інтегруючої „материнської” компанії, якою постали, зазвичай, зовнішні щодо продовольчої галузі структури (підприємства торговельної, промислової та фінансової сфер); здійснення складної системи інтегруючих відносин і в межах холдингів, і з навколишнім середовищем; диверсифікація капіталу холдингів, що призводить до становлення багатогалузевих, переважно вертикально диверсифікованих формувань. Дослідження еволюції розвитку про- довольчої сфери РФ дозволяє виділити три якісно відмінних етапи. Перший (додефолтовий): приблизно з 1992-1993 рр. до фінансової кризи 1998 р. Другий (післядефолтовий): 1999-2000 рр. Третій (сучасний): 2001-2010 рр. У сучасних умовах у Росії є скоріше винятком холдинги, виробничо-комерційний процес яких не пов’язаний безпосередньо з сільським господарством. „Маленькими” вважаються структури, які мають до 50 тис. га угідь; надвеликі з холдингів уже пересягли Таблиця 3 Рейтинг найбільших і ефективних продовольчих холдингів Російської Федерації за 2006-2008 рр. (Клуб „Агро-300”) [10] Ре йт ин г Зм ін ен ня р ей ти нг у за р ік Республіка, край, область Холдинг Показники, за якими визначався рейтинг (у середньому за 2006-2008 рр.) Виторг від реалізації продукції та послуг, тис. руб. Прибуток від реалізації продукції, тис. руб. 1 0 Бєлгородська область ЗАТ „Приосколля” 7343208 1119311 2 ↑2 Краснодарський край ЗАТ „Агрокомплекс” 4175577 945794 3 ↓1 Бєлгородська область ТОВ „Бєлгородські гранульовані корми” 5594469 766990 4 ↓1 Красноярський край ТОВ „Сибірська губернія” 3837741 797690 5 0 Московська область ЗАТ „Агрокомбінат „Московський” 2259513 840510 6 ↑1 Липецька область ВАТ „Куряче царство” 3987250 474926 7 ↓1 Омська область ВАТ „Омський бекон” 2499359 519111 8 0 Ленінградська область ВАТ „Птахофабрика „Північна” 2716110 426656 9 ↑3 Московська область ЗАТ „Петелинська птахофабрика” 2308043 560065 10 ↓1 Челябінська область ВАТ „Аріант” 2020785 685778 межу в 300 тис. га; їх підрозділами є до 100- 130 колишніх підприємств адміністративно- командної системи. Найбільшого поширення холдинги отримали в зернопереробній, цукровій галузях і на ринку м’яса бройлерів. За географічною ознакою найбільшого поширення агрохолдинги набули в Москов- ській, Ростовській, Бєлгородській областях, Краснодарському та Ставропольському краях. У Російській Федерації ще не сформувався остаточний узагальнюючий висновок щодо перспектив продовольчих холдингів. Але зауважимо, що протягом останніх років, особливо після кризи 2008- 2009 рр., більшість і вчених, і господарників, і представників влади майбутнє продовольчої сфери Росії пов’язують саме з холдинговими структурами. Аналіз тенденцій (та явних підсумків) розвитку продовольчих комплексів країн, які увійшли до співтовариства ЄврАзЕС, дає підстави прогнозувати, щонайменше – у межах середньострокової перспективи, їх не- стабільну динаміку з імовірними „зворотними” явищами. При цьому відносно позитивною стабільністю в даній сфері відрізнятиметься Казахстан. Для підприємств харчової та переробної промисловості Укра- їни є дуже вірогідним „включення” необ- ґрунтованих штрафних санкцій (особливо – у молокопереробній, оліє-жировій, кондитер- ській та в галузі виробництва м'яса бройле- рів). Вітчизняній науці слід об’єктивно до- слідити досвід виробничо-комерційної діяль- ності продовольчих холдингів РФ та Білорусі задля опрацювання заходів щодо мінімізації негативних наслідків господарювання подіб- них формувань в Україні. Підсумовуючи аналіз трансформацій- них перетворень у продовольчій сфері країн СНД, підкреслимо, що досліджувані питання не є актуальними виключно для України. Ця проблеми за своїм змістом типова для всіх країн, у яких хоча б більш-менш поширено виробництво харчових продуктів. Однак ступінь актуальності цієї проблеми, міра деформованості структури харчової та пере- робної промисловості, її вплив на господарську систему мають свою специфіку. За економічних, соціальних та політичних умов найбільшою мірою диспропорції структури продовольчого комплексу особливо характерні для країн колишнього СРСР. Висновки 1. Виходячи зі структури наці- онального господарства й довгострокового загострення глобальної продовольчої кризи харчової та переробної промисловості постає як одна з найбільш вірогідних „точок” сталого соціально-економічного розвитку України. 2. Реалізація потенційних конкурентних переваг України в системі міжнародного поділу праці потребує опрацювання й упровадження ефективних заходів державного регулювання структурної трансформації в харчовій та переробній промисловості. 3. Наявність багатьох загальних соці- ально-економічних чинників об’єктивно зумовлює необхідність і доцільність об’єд- нання зусиль учених країн СНД у розв’язанні проблеми державного регулювання струк- турної трансформації в харчовій та переробній промисловості. Література 1. Резолюция международной научно- практической конференции «Аграрный рынок стран СНГ: проблемы развития и взаимодействия» (проект) // Економіка АПК. –2010. – № 12. – С. 28-30. 2. Узун В.Я. Крупный и малый бизнес в сельском хозяйстве России: адаптация к рынку и эффективность / В.Я. Узун. – М.: ВИАПИ, ЭРД, 2004. 3. Буздалов И.Н. Сельское хозяйство под прессом структурных деформаций в эко- номике / И.Н. Буздалов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2010. – № 4. – С. 10-15. 4. Буздалов И.Н. Сельское хозяйство под прессом структурных деформаций в экономике / И.Н. Буздалов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2010. – № 5. – С. 19-22. 5. Запольский М.И. Производственная кооперация как фактор повышения продовольственной безопасности Беларуси / М.И. Запольский // Економіка АПК. – 2011. – № 2. – С. 129-135. 6. Салахов С.В. Продовольственная бе- зопасность Азербайджанской Республики и пути её укрепления за счёт агропромышленного потенциала СНГ / С.В. Салахов // Економіка АПК. – 2010. – № 12. – С. 23-25. 7. Григорук В.В. Казахстан на продовольственном рынке ЕврАзЭС / В.В. Григорук // Економіка АПК. – 2010. – № 12. – С. 16-21. 8. Калиев Г.А. Меры по преодолению кризиса в агропромышленном комплексе Казахстана / Г.А. Калиев // Економіка АПК. – 2011. – № 2. – С. 112-125. 9. Біленький О.Ю. Сільське господарство країн Закавказзя / О.Ю. Біленький // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 156-159. 10. Рейтинги наиболее крупных и эффективных производителей сельскохозяй- ственной продукции в России за 2006- 2008 годы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.viapi.ru/files/Agro300_ 2008. pdf. Надійшла до редакції 07.09.2011 р. http://www.viapi.ru/files/Agro300_
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36183
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T22:56:16Z
publishDate	2011
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Чеботарьов, В.А. Чеботарьов, Є.В. 2012-07-16T10:27:50Z 2012-07-16T10:27:50Z 2011 Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України / В.А. Чеботарьов, Є.В. Чеботарьов // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 121-127. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36183 338.439:338.1(477) На підставі опрацювання досліджень міжнародних економічних організацій та авторів країн СНД узагальнено тенденції трансформаційних змін у продовольчій сфері країн Середньої Азії, Закавказзя та ЄврАзЕС, визначено їх позитивні та негативні наслідки для України й перспективні організаційно-правові форми господарювання у вітчизняній харчовій та переробній промисловості. Ключові слова: харчова та переробна промисловість, трансформаційні перетворення, продовольчий комплекс, продовольство, СНД. На основании разработки исследований международных экономических организаций и авторов стран СНГ обобщены тенденции трансформационных изменений в продовольственной сфере стран Средней Азии, Закавказья и ЕврАзЭС, определены их позитивные и негативные последствия для Украины и перспективные организационно-правовые формы хозяйствования в отечественной пищевой и перерабатывающей промышленности. Ключевые слова: пищевая и перерабатывающая промышленность, трансформационные изменения, продовольственный комплекс, продовольствие, СНГ. Based on analysis of the investigations made by the international economic organizations and CIS countries, the transformational changes in the food sphere of Middle Asia countries, Caucasian countries and EurAsEC have been generalized, their positive or negative consequences for Ukraine have been identified as well as perspective organizational and legal forms of economic management in the domestic food and processing industry. Keywords: food and processing industry, transformational changes, food complex, food, CIS. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Промисловість: проблеми розвитку та управління Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України Трансформационные изменения в пищевой и перерабатывающей промышленности стран-участниц СНГ: проблемы и перспективы для Украины Transformational changes in the food and processing industry of CIS countries: problems and prospects for Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України Чеботарьов, В.А. Чеботарьов, Є.В. Промисловість: проблеми розвитку та управління
title	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України
title_alt	Трансформационные изменения в пищевой и перерабатывающей промышленности стран-участниц СНГ: проблемы и перспективы для Украины Transformational changes in the food and processing industry of CIS countries: problems and prospects for Ukraine
title_full	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України
title_fullStr	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України
title_full_unstemmed	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України
title_short	Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України
title_sort	трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць снд: проблеми та перспективи для україни
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36183
work_keys_str_mv	AT čebotarʹovva transformacíinízmínivharčovíitapererobníipromislovostíkraínučasnicʹsndproblemitaperspektividlâukraíni AT čebotarʹovêv transformacíinízmínivharčovíitapererobníipromislovostíkraínučasnicʹsndproblemitaperspektividlâukraíni AT čebotarʹovva transformacionnyeizmeneniâvpiŝevoiipererabatyvaûŝeipromyšlennostistranučastnicsngproblemyiperspektivydlâukrainy AT čebotarʹovêv transformacionnyeizmeneniâvpiŝevoiipererabatyvaûŝeipromyšlennostistranučastnicsngproblemyiperspektivydlâukrainy AT čebotarʹovva transformationalchangesinthefoodandprocessingindustryofciscountriesproblemsandprospectsforukraine AT čebotarʹovêv transformationalchangesinthefoodandprocessingindustryofciscountriesproblemsandprospectsforukraine

Трансформаційні зміни в харчовій та переробній промисловості країн-учасниць СНД: проблеми та перспективи для України

Institution

Similar Items