Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації

Визначено сутність і здійснено класифікацію показників технічного стану основних засобів підприємства. Проведено групування чинників, які зумовлюють зношування основних фондів. Ключові слова: основні засоби, промислові підприємства, економіко-математичні моделі, капіталізація. Определена сущность...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економіка промисловості
Date:	2011
Main Authors:	Козик, В.В., Ємельянов, О.Ю., Колещук, О.Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Subjects:	НТП та організація виробництва
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36204
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації / В.В. Козик, О.Ю. Ємельянов, О.Я. Колещук // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 152-158. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859654446478262272
author	Козик, В.В. Ємельянов, О.Ю. Колещук, О.Я.
author_facet	Козик, В.В. Ємельянов, О.Ю. Колещук, О.Я.
citation_txt	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації / В.В. Козик, О.Ю. Ємельянов, О.Я. Колещук // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 152-158. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економіка промисловості
description	Визначено сутність і здійснено класифікацію показників технічного стану основних засобів підприємства. Проведено групування чинників, які зумовлюють зношування основних фондів. Ключові слова: основні засоби, промислові підприємства, економіко-математичні моделі, капіталізація. Определена сущность и осуществлена классификация показателей технического состояния основных средств предприятия. Проведено группирование факторов, которые обусловливают износ основных фондов. Ключевые слова: основные средства, промышленные предприятия, экономико-математические модели, капитализация. The essence and classification of the technical state indicators related to enterprise’s fixed assets are defined. The factors that cause the deterioration of fixed assets are grouped. The necessity of using income-based approach to the evaluation of the residual value of fixed assets is grounded. Economic and mathematical models for assessing the technical state of fixed assets by capitalization method have been built. The features of coming catastrophic depreciation of fixed assets have been identified. Keywords: fixed assets, industrial company, economic and mathematical models, capitalization.
first_indexed	2025-12-07T13:37:13Z
format	Article
fulltext	УДК 658.27+519.86 Василь Васильович Козик, канд. екон. наук, проф., Олександр Юрійович Ємельянов, канд. екон. наук, доцент, Орест Ярославович Колещук Національний університет “Львівська політехніка” ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МЕТОДОМ КАПІТАЛІЗАЦІЇ Загальна тенденція розвитку науково- технічного прогресу в більшості галузей матеріального виробництва полягає в поступовому заміщенні живої праці засобами праці, зокрема шляхом упровадження заходів щодо підвищення рівня механізації та автоматизації виробничого процесу. Для переважної більшості видів продукції така тенденція відображається у зростанні вартості основних засобів, що припадає на одного робітника, тобто у збільшенні рівня фондоозброєності праці, що, у свою чергу, призводить до зростання її продуктивності. За таких умов значущість основних виробничих фондів як одного з основних факторів здійснення виробничого процесу постійно зростає, а, враховуючи, що механізація та автоматизація виробництва в довгостроковому періоді залишаться одними з найбільш пріоритетних напрямів науково- технічного прогресу, роль, яку відіграють основні засоби в забезпеченні економічного зростання, лише посилюватиметься. Разом із тим ефективність суспільного виробництва визначається не лише кількістю основних засобів, які функціонують у народ- ному господарстві, але і якісними характеристиками цих засобів, ступенем відповідності їх сучасним досягненням науки і техніки. Однією з важливих характеристик основних засобів є технічний стан, який оцінюється, насамперед, рівнем їх придатності для подальшої експлуатації. На даний час технічний стан основних засобів багатьох підприємств України є незадовільним, що виявляється, зокрема, у наявності значного рівня фізичного зношення та морального старіння основних виробничих фондів. У зв’язку із цим часто висловлюється думка про майже повне вичерпання ресурсу основного капіталу в окремих сферах діяльності, зокрема в деяких галузях промисловості, житлово- комунальному господарстві, транспортній інфраструктурі, що може мати надзвичайно негативні наслідки. При цьому, як правило, не подається кількісне оцінювання міри такого вичерпання, що базувалося б на певних економічних показниках, які характеризують ефективність використання основних засобів. Питання розкриття сутності й оцінювання рівня зношення основних засобів знаходяться в полі зору багатьох дослідників. Так, у роботі [1, 39-58] автори виділяють три види зносу обладнання: фізичний (часткова або повна втрата обладнанням своїх початкових технічних якостей), функціональний (зменшення споживної привабливості тих або інших властивостей обладнання, що зумовлено розвитком нових технологій) та економічний (втрата вартості майна внаслідок впливу зовнішніх щодо нього чинників). При цьому автори здійснюють детальний аналіз факторів, які зумовлюють ці три ви- ди зношення обладнання, і подають ряд часткових методів проведення їх грошової оцінки. Методи оцінювання вартості основних засобів з урахуванням фактора зносу подаються й у виданнях, присвячених методичному забезпеченню експертного оцінювання майна, зокрема у [2, 279-296; 3, 98-99]. Однак ці методи переважно базуються на витратному підході й © В.В. Козик, О.Ю. Ємельянов, О.Я. Колещук, 2011 недостатньо враховують зв’язок між зміною вартості основних фондів та зміною ефективності їх експлуатації протягом періоду їх функціонування. Докладний розгляд видів зношування основних засобів підприємства та факторів, що їх зумовлюють, подають автори монографій [4, 5]. При цьому в даних роботах докладно досліджено зміну техніко- економічних показників експлуатації основних засобів підприємства у процесі їх зношування та наведено алгоритми, за якими повинні діяти менеджери підприємства при обґрунтуванні термінів та способів оновлення його основних засобів. Проте, незважаючи на значну кількість публікацій, присвячених проблемі розробки механізму оновлення основних засобів підприємств, існує нагальна потреба продовження дослідження цієї проблеми, передусім, у контексті розгляду ролі показника реального (дійсного) зношення основних засобів у процесі розробки раціональної стратегії своєчасного та комплексного оновлення техніко- технологічної бази підприємства тощо. Метою статті є визначення особливос- тей і формування економіко-математичної моделі оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств на основі використання методу капіталізації. Технічний стан основних засобів доцільно трактувати як характеристику їх виробничих можливостей та експлуатаційних параметрів щодо певного базового рівня цих можливостей та параметрів. Як правило, за такий рівень приймається розмір виробничих можливостей та експлуатаційних параметрів аналогічних основних засобів на момент початку їх експлуатації. Можна запропонувати класифікацію показників оцінювання технічного стану основних засобів підприємства, яка містить такі основні групи цих показників: 1) часові показники (зокрема, співвідношення між фактичним та ефективним термінами експлуатації основних засобів та співвідношення між фактично відпрацьованим і максимально можливим за весь період експлуатації фондом робочого часу роботи основних засобів у годинах); 2) натуральні показники (зокрема, спів- відношення між натуральними обсягами фактично виробленої продукції та максимально можливим обсягом її виробництва за весь період експлуатації основних засобів); 3) вартісні показники, які поділяються на: а) питомі, тобто розраховані на одиницю продукції (співвідношення між величинами собівартості одиниці продукції за новими та діючими основними засобами, співвідношення між ціною одиниці продукції за новими та діючими основними засобами тощо); б) потокові, які розраховуються на підставі даних про грошові потоки (співвідношення між величинами річного прибутку за діючими та новими основними засобами, співвідношення між сукупним розміром фактично отриманого прибутку (або чистого грошового потоку) та максимальним сукупним його розміром за весь період експлуатації основних засобів тощо); в) моментні, що розраховуються на підставі даних про вартість основних засобів на певну дату (зокрема, коефіцієнти зношення та придатності основних засобів). Найбільш зручним та узагальненим методом оцінювання рівня зношення основних засобів підприємств є метод, який базується на застосуванні його вартісної оцінки. Основною проблемою, яка при цьому постає, є правильне нарахування амортизаційних відрахувань на реновацію основних засобів, яке б ураховувало реальне зниження величини залишкової вартості основних засобів протягом терміну їх корисної експлуатації. Схему розрахунку залишкової вартості та зносу основних засобів відповідно за їх ринковою та балансовою вартістю наведено в табл. 1. При цьому під ринковою вартістю майна розуміємо його вартість, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна зі сторін діяла зі знанням справи, розсудливо й без примусу. Отже, як випливає з даних табл. 1, у термінах оціночної діяльності розрахунок ринкової залишкової вартості основних засобів підприємства базується на дохідному підході до оцінки майна, а розрахунок балансової залишкової вартості основних засобів підприємства – на витратному підході. Таблиця 1 Розрахунок залишкової вартості та зносу основних засобів (ОЗ) за їх ринковою й балансовою вартістю Види вартості ОЗ Спосіб розрахунку величини первісної вартості ОЗ залишкової вартості ОЗ суми зносу ОЗ Ринкова Дисконтування чистого грошового потоку від експлуатації ОЗ за весь термін їх корисної експлуатації Дисконтування чистого грошового потоку від експлуатації ОЗ за весь термін їх подальшої експлуатації Віднімання від первісної вартості ОЗ їх залишкової вартості Балансова На основі даних про фак- тичні витрати на придбан- ня основних засобів Віднімання від первісної вартості ОЗ величини їх зносу За нормами та методами бухгалтерського або податкового обліку Дохідний підхід до оцінюванні вартості майна базується на капіталізації сподіваного чистого грошового потоку (суми прибутку та амортизаційних відрахувань) від його експлуатації за всіма періодами (роками) корисного функціонування даного майна. Таким чином, у даному випадку під капіталізацією слід розуміти процес установлення вартості певного майна (зокрема, основних засобів) за допомогою приведення до даного моменту часу сподіваного потоку доходу за весь період його експлуатації. Інакше кажучи, у контексті цього питання капіталізація являє собою процес визначення вартості певного майна залежно від величини сподіваного потоку доходів (чистого грошового потоку), який це майно генерує. Дослідження вказало на необхідність здійснення інтегральної оцінки рівня зношення основних засобів підприємства, яка б ураховувала зміну основних показників їх експлуатації протягом терміну служби. Показником, що відповідає такій вимозі, є величина ринкової вартості основних засобів, яка є функцією прогнозних показників ефективності їх експлуатації. За таких умов рівень зносу основних фондів може бути обчисленим як відношення різниці між ринковою величиною первісної та залишкової вартості основних засобів до величини їх ринкової первісної вартості. При цьому всі чинники, що зумовлюють зношування основних фондів протягом періоду їх експлуатації, можна поділити на такі групи: чинники, що зумовлюють тенденцію до зниження цін на продукцію; чинники, що зумовлюють тенденцію до збільшення собівартості продукції; чинники, що зумовлюють тенденцію до зменшення обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях виміру за роками (або іншими періодами) терміну експлуатації основних засобів; чинники, що зумовлюють обмеженість терміну експлуатації основних засобів; чинники, що зумовлюють тенденцію до збільшення ставки дисконту для даного виду основних засобів протягом періоду їх експлуатації; чинники, що зумовлюють погіршення умов оподаткування господарської діяльності, які здійснюється з використанням даних основних засобів; інші чинники. При оцінюванні рівня зношення основних засобів наведені чинники опосередковано враховуються за формулою і 1 зі п зі п п п T і 1 t пt t і Р ( В В ) : В ( В В (1 Е ) Г(1 Е ) ) : В , (1 Е )               (1) де Рзі – рівень зношення основних засобів на початок і-го року їх експлуатації; Вп – первісна вартість даного елементу основних засобів, грн.; Взі – залишкова вартість даного елементу основних засобів на початок і-го року його експлуатації, грн.; Е – ставка дисконту; Гt – чистий грошовий потік від експлуатації даних основних засобів в і-му році (сума прибутку та амортизаційних відрахувань), грн.; Т – кількість років ефективної експлуатації даного елементу основних засобів. Якщо припустити, що якийсь елемент основних засобів відпрацював один рік, принісши чистий грошовий потік у розмірі Г1, то за формулою (1) величина зношення основних засобів на початок другого року визначатиметься за таким виразом: 1 2 п п 1 п ГЗ В В (1 Е ) (1 Е ) (1 Е ) Г В Е,             (2) де З2 – величина зношення основних засобів на початок другого року їх експлуатації; Вп – первісна вартість даного елементу основних засобів, грн.; Е – ставка дисконту; Гt – чистий грошовий потік від експлуатації даних основних засобів у і-му році (сума прибутку та амортизаційних відрахувань), грн. З формули (2) випливає, що у випадку, коли 1 пГ В Е  , зношення основних засобів у першому році експлуатації відсутнє. При цьому можливою є і від’ємна величина зношення основних засобів. Такий випа- док постає, якщо виконується нерівність 1 пГ В Е  , тобто чистий грошовий потік у перший рік експлуатації основних фондів є меншим за добуток первісної вартості цих основних засобів на ставку дисконту. Очевидно, що такий випадок не є дуже типовим, але він може трапитися, якщо на початку періоду експлуатації основних засобів прибуток від їх функціонування є досить малим унаслідок значних поточних витрат, пов’язаних із поступовим введенням в експлуатацію цих основних фондів. Як випливає з виразу (1), зміна рівня зношення та залишкової вартості основних засобів протягом періоду їх експлуатації суттєво залежна від тренду чистого грошового потоку (ЧГП) від функціонування даних основних засобів протягом цього періоду. Формалізований вигляд та параметри такого тренду можуть суттєво відрізнятися за різними засобами праці. Проте можна виокремити два граничних випадки зміни ЧГП протягом терміну експлуатації основних засобів: 1) незмінність розміру ЧГП протягом терміну експлуатації основних засобів. За таких умов відбувається різке зменшення до нульового значення величини ЧГП наприкінці періоду експлуатації основних засобів; 2) лінійне зменшення величини ЧГП протягом терміну експлуатації основних засобів. За таких умов розмір ЧГП зменшується щороку на одну й ту ж саму величину. У переважній більшості випадків фактичний тренд величини ЧГП протягом терміну експлуатації основних засобів буде знаходитись між двома описаними його граничними варіантами. За таких умов доцільно зіставити зміну залишкової вартості основних засобів протягом періоду їх експлуатації за різними методами нарахування амортизації та при використанні з метою оцінювання цієї вартості методу капіталізації (табл. 2). Таблиця 2 Зміна залишкової вартості основних засобів (ОЗ) протягом періоду їх експлуатації за різними методами нарахування амортизації та при використанні з метою оцінювання цієї вартості методу капіталізації* Роки експлуатації даного елементу Залишкова вартість даного елементу ОЗ на початок року, % до їх первісної вартості За методом прямолінійного За методом нарахування При використанні з метою оцінювання методу капіталізації ОЗ нарахування амортизації амортизації у відсотках до залишкової вартості ОЗ при квартальній нормі амортизації 6% при незмінній величині ЧГП протягом терміну експлуатації ОЗ при лінійному зниженні величини ЧГП протягом терміну експлуатації ОЗ 1 100,0 100,0 100,0 100,0 2 80,0 78,1 84,2 68,7 3 60,0 60,9 65,8 42,5 4 40,0 47,5 44,7 21,9 5 20,0 37,1 23,7 7,5 *Для прикладу приймаємо річну ставку дисконту рівною 0,1, а термін експлуатації основних засобів рівним 5 років. Як випливає з даних табл. 2, залишкова вартість основних засобів за обома розглянутими методами нарахування амортизації є близькою до їх залишкової вартості за дохідним підходом у випадку незмінності величини ЧГП протягом терміну експлуатації. Однак, ураховуючи, що даний випадок є граничним, можна зробити висновок про те, що нарахування амортизації двома розглянутими вище методами завищує залишкову вартість основних засобів порівняно з її ринковою величиною (особливо у другій половині періоду їх експлуатації). Слід відзначити, що збільшення кількості груп основних засобів, яке передбачається Податковим кодексом, більш широка їх диференціація за терміном корисної експлуатації певною мірою сприятиме більш обґрунтованому оцінюванню їх залишкової вартості. Проте за будь-якого методу нарахування амортизації, який не враховує динаміку фінансових результатів від експлуатації основних засобів, балансова величина цієї вартості апріорі не буде дорівнювати ринковій (капіталізованій) вартості цих основних засобів. Задля розробки механізму реалізації внутрішніх можливостей підприємства щодо нормалізації рівня зношення основних засобів доцільно виокремити два його види: 1) нормальний (припустимий) – максимально можливий рівень зношення основних засобів, за якого підприємство може забезпечувати просте відтворення основних засобів, використовуючи лише майбутній потік амортизаційних відрахувань на їх реновацію; 2) катастрофічний – мінімально можливий рівень зношення основних засобів, за якого підприємство не зможе здійснити навіть просте їх відтворення, використовуючи майбутні потоки свого прибутку й амортизаційних відрахувань. Пропонуємо виділити такі похідні рівні зношення основних засобів: низький, величина якого не перевищує нормальний (припустимий) рівень зношення; середній, величина якого перевищує нормальний (припустимий) рівень, але є меншою від катастрофічного рівня зношення основних засобів; високий, величина якого дорівнює або перевищує катастрофічний рівень зношення. Залежно від того, яким є рівень зношення основних засобів на даний момент часу (низьким, середнім чи високим), дії підприємства щодо нормалізації рівня зношення основних фондів мають бути різними. Якщо рівень зношення є низьким, то підприємство для забезпечення простого відтворення своїх основних засобів може використовувати лише власні амортизаційні відрахування. Коли рівень зношення основних засобів є середнім, то підприємство для забезпечення принаймні простого відтворення свого виробничого потенціалу має окрім амортизаційних відрахувань використовувати частину майбутнього прибутку з метою реалізації заходів щодо оновлення основних фондів, і завдання полягає в тому, щоб визначити величину цієї частини прибутку та її зміну в часі. Якщо ж рівень зношення основних засобів є високим, то в підприємства є два варіанти дій: або інтенсифікувати процес вкладання власних джерел коштів в оновлення свого виробничого апарату (у цьому випадку рівень зношення з часом нормалізується за рахунок виведення з експлуатації застарілих основних фондів, але простого відтворення їх досягти не вдасться) або, окрім власних джерел коштів, залучити також і зовнішні джерела (зокрема, банківський кредит та додаткові внески у статутний капітал підприємства) з метою фінансування широкомасштабної програми оновлення основних засобів Для визначення параметрів катастрофічного зносу основних засобів необхідно передусім установити, яким чином рівень цього зносу обчислюється в даному конкретному випадку. При цьому можливими є два найпоширеніших випадки: 1) визначення рівня зносу основних засобів за їх ринковою вартістю (як відношення ринкової величини зносу до ринкової первісної вартості основних засобів підприємства); 2) визначення рівня зносу основних засобів за фактичною тривалістю їх експлуатації (як відношення фактично відпрацьованого часу від моменту введення основних засобів в експлуатацію до тривалості їх ефективного функціонування). Розглянемо перший випадок вимірювання рівня зносу основних засобів. Тоді підприємство встигне нагромадити необхідну суму коштів для своєчасної заміни даного елементу основних засобів за рахунок чистого грошового потоку від його експлуатації протягом часу, що залишився до припинення функціонування даного елементу, якщо буде виконуватись умова: Взі·(1+Е)Т-і+1 = Вп, (3) де Взі – залишкова вартість даного елементу основних засобів на початок і-го року його експлуатації, грн.; Е – ставка дисконту; Т – кількість років ефективної експлуатації даного елементу основних засобів; Вп – первісна вартість даного елементу основних засобів, грн. Слід відзначити, що рівень зношення основних засобів за ринковою вартістю Рз, яку обчислено за методом капіталізації, визначається за такою формулою: Рзі = 1 – Взі/Вп , (4) де Рзі – рівень зносу даного елементу основних засобів на початок і-го року з моменту початку його експлуатації, за його ринковою вартістю, Взі – залишкова вартість даного елементу основних засобів на початок і-го року його експлуатації, грн.; Вп – первісна вартість даного елементу основних засобів, грн. Відповідно величина катастрофічного рівня зносу основних засобів підприємства згідно з формулою (3) визначатиметься за таким виразом: Ркі > 1 – Взі/Вп = 1 – 1/(1+Е)Т-і+1, (5) де Ркі – величина катастрофічного рівня зносу окремого елементу основних засобів, тобто такого рівня його зносу, перевищення якого не дає можливості нагромадити необхідну суму коштів для своєчасної заміни цього елементу за рахунок чистого грошового потоку від його експлуатації протягом усіх років, які йому залишилося функціонувати; Взі – залишкова вартість даного елементу основних засобів на початок і-го року його експлуатації, грн.; Вп – первісна вартість даного елементу основних засобів, грн.; Е – ставка дисконту; Т – кількість років ефективної експлуатації даного елементу основних засобів. Як показало дослідження, у загальному випадку не існує якоїсь константної величини катастрофічного рівня зносу основних засобів підприємства, тобто навіть при дуже високому рівні їх зношення, наприклад 90%, за певних умов цей рівень не є катастрофічним (для цього Т-і та Е мають бути достатньо великими). Розглянемо тепер випадок оцінювання рівня зношення всієї сукупності основних виробничих фондів підприємства з використанням методу капіталізації. З вищевикладеного випливає, що в цьому випадку зношення основних засобів підприємства не буде катастрофічним, якщо виконуватиметься умова: 1зс j Вп( j )B ( Е )   , (6) де Взс – сукупна залишкова вартість усіх основних засобів підприємства, грн.; Вп(j) – первісна вартість основних засобів підприємства, яким залишилося відпрацювати j років до завершення їх функціонування, грн. Нерівність (6) можна подати в такому еквівалентному вигляді: j зс пс j r В В (1 Е )    , (7) де Взс – сукупна залишкова вартість усіх основних засобів підприємства, грн.; Впс – сумарна первісна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.; rj – частка первісної вартості основних засобів, яким залишилося відпрацювати j років, у загальній величині первісної вартості всіх основних виробничих фондів підприємства; Е – ставка дисконту. Тоді рівень катастрофічного зносу за всією сукупністю основних засобів підприємства відповідатиме такій нерівності: 1 j КС j r Р (1 Е )    , (8) де Ркс – рівень катастрофічного зносу за всією сукупністю основних засобів підприємства; rj – частка первісної вартості основних засобів, яким залишилося відпрацювати j років, у загальній величині первісної вартості усіх основних виробничих фондів підприємства; Е – ставка дисконту. Очевидно, що підприємство, яке прагне розвиватися або, щонайменше, не скорочувати обсяг свого виробничого потенціалу, зацікавлене в тому, щоб за будь- яких умов не досягнути критичного рівня зношування своїх основних засобів. Із цією метою воно має здійснювати обґрунтовану амортизаційну політику й ураховувати необхідність періодичного оновлення основних засобів при проведенні розподілу прибутку на нагромадження та споживання. Таким чином, обґрунтований метод оцінювання рівня зношення основних засобів підприємства має базуватися на визначенні їх залишкової вартості переважно за дохідним підходом до їх оцінки з використанням методу капіталізації. З цією метою необхідні прогнозні дані щодо величини чистого грошового потоку від експлуатації цих основних засобів протягом усього періоду їх функціонування. Застосування викладеного підходу до оцінювання рівня зношення основних засобів із використанням методу капіталізації може слугувати фундаментом удосконалення методичних підходів до обґрунтування доцільності оновлення основних засобів та вибору найкращої форми такого оновлення. Із цією метою необхідно провести додаткове дослідження закономірностей, що зумовлюють зміну техніко-економічних показників експлуатації основних фондів підприємства, протягом терміну їх функціонування. Література 1. Гохберг І.І. Оцінка установок, машин та обладнання: питання і відповіді, практикум оцінки / І.І. Гохберг, С.І. Щербань. – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 184 с. 2. Оценка рыночной стоимости недвижимости / В.М. Рутгайзер, А.М. Белокрыс, В.С. Болдырев и др. – М.: Дело, 1998. – 384 с. 3. Круш П.В. Оцінка бізнесу / П.В. Круш, С.В. Поліщук. – К.: ЦНЛ, 2004. – 264 с. 4. Економічний вибір оптимальних технологій: мікро- та макроекономічні аспекти: моногр. / Ю. Стадницький, А. Загородній, О. Капітанець, О. Товкан. – Львів: ЗУКЦ, 2006. – 320 с. 5. Скворцов І.Б. Ефективність інвести- ційного процесу: методологія, методи і практика: моногр. / І.Б. Скворцов. – Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2003. – 312 с. Надійшла до редакції 29.04.2011 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36204
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:37:13Z
publishDate	2011
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Козик, В.В. Ємельянов, О.Ю. Колещук, О.Я. 2012-07-16T19:48:42Z 2012-07-16T19:48:42Z 2011 Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації / В.В. Козик, О.Ю. Ємельянов, О.Я. Колещук // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 152-158. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36204 658.27+519.86 Визначено сутність і здійснено класифікацію показників технічного стану основних засобів підприємства. Проведено групування чинників, які зумовлюють зношування основних фондів. Ключові слова: основні засоби, промислові підприємства, економіко-математичні моделі, капіталізація. Определена сущность и осуществлена классификация показателей технического состояния основных средств предприятия. Проведено группирование факторов, которые обусловливают износ основных фондов. Ключевые слова: основные средства, промышленные предприятия, экономико-математические модели, капитализация. The essence and classification of the technical state indicators related to enterprise’s fixed assets are defined. The factors that cause the deterioration of fixed assets are grouped. The necessity of using income-based approach to the evaluation of the residual value of fixed assets is grounded. Economic and mathematical models for assessing the technical state of fixed assets by capitalization method have been built. The features of coming catastrophic depreciation of fixed assets have been identified. Keywords: fixed assets, industrial company, economic and mathematical models, capitalization. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості НТП та організація виробництва Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації Особенности формирования экономико-математических моделей оценивания технического состояния основных фондов промышленных предприятий по методу капитализации Peculiarities of the economic and mathematical models for assessing the technical state of the industrial companies by capitalization method Article published earlier
spellingShingle	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації Козик, В.В. Ємельянов, О.Ю. Колещук, О.Я. НТП та організація виробництва
title	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
title_alt	Особенности формирования экономико-математических моделей оценивания технического состояния основных фондов промышленных предприятий по методу капитализации Peculiarities of the economic and mathematical models for assessing the technical state of the industrial companies by capitalization method
title_full	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
title_fullStr	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
title_full_unstemmed	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
title_short	Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
title_sort	особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації
topic	НТП та організація виробництва
topic_facet	НТП та організація виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36204
work_keys_str_mv	AT kozikvv osoblivostíformuvannâekonomíkomatematičnihmodeleiocínûvannâtehníčnogostanuosnovnihfondívpromislovihpídpriêmstvzametodomkapítalízacíí AT êmelʹânovoû osoblivostíformuvannâekonomíkomatematičnihmodeleiocínûvannâtehníčnogostanuosnovnihfondívpromislovihpídpriêmstvzametodomkapítalízacíí AT koleŝukoâ osoblivostíformuvannâekonomíkomatematičnihmodeleiocínûvannâtehníčnogostanuosnovnihfondívpromislovihpídpriêmstvzametodomkapítalízacíí AT kozikvv osobennostiformirovaniâékonomikomatematičeskihmodeleiocenivaniâtehničeskogosostoâniâosnovnyhfondovpromyšlennyhpredpriâtiipometodukapitalizacii AT êmelʹânovoû osobennostiformirovaniâékonomikomatematičeskihmodeleiocenivaniâtehničeskogosostoâniâosnovnyhfondovpromyšlennyhpredpriâtiipometodukapitalizacii AT koleŝukoâ osobennostiformirovaniâékonomikomatematičeskihmodeleiocenivaniâtehničeskogosostoâniâosnovnyhfondovpromyšlennyhpredpriâtiipometodukapitalizacii AT kozikvv peculiaritiesoftheeconomicandmathematicalmodelsforassessingthetechnicalstateoftheindustrialcompaniesbycapitalizationmethod AT êmelʹânovoû peculiaritiesoftheeconomicandmathematicalmodelsforassessingthetechnicalstateoftheindustrialcompaniesbycapitalizationmethod AT koleŝukoâ peculiaritiesoftheeconomicandmathematicalmodelsforassessingthetechnicalstateoftheindustrialcompaniesbycapitalizationmethod

Особливості формування економіко-математичних моделей оцінювання технічного стану основних фондів промислових підприємств за методом капіталізації

Institution

Similar Items