Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах
Кінетичними методами в умовах, максимально наближених до реальних, досліджено вплив природи синтетичних олив – дисперсійного середовища комплексних літійових мастил (кLi-мастил) на їх антиокиснювальну стабільність. Виявлено, що до активного окиснення схильні мастила на поліальфаолефінах (ПАО). Показ...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3623 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах / Л.В. Железний, В.В. Бутовець // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 122-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241513592651776 |
|---|---|
| author | Железний, Л.В. Бутовець, В.В. |
| author_facet | Железний, Л.В. Бутовець, В.В. |
| citation_txt | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах / Л.В. Железний, В.В. Бутовець // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 122-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Кінетичними методами в умовах, максимально наближених до реальних, досліджено вплив природи синтетичних олив – дисперсійного середовища комплексних літійових мастил (кLi-мастил) на їх антиокиснювальну стабільність. Виявлено, що до активного окиснення схильні мастила на поліальфаолефінах (ПАО). Показано, що для підвищення їхньої стійкості до окиснення доцільно застосовувати суміші ПАО з різними синтетичними оливами. Найстабільнішими виявилися ті кLi-мастила, у складі яких використано суміші ПАО з поліетилсилоксаном, з естером пентаеритриту та жирних кислот або з залишковими нафтовими оливами.
Кинетическими методами в условиях, максимально приближенных к реальным, исследовано влияние природы синтетических масел - дисперсионной среды комплексных литиевых смазок (кLi-смазок) на их антиокислительную стабильность. Установлено, что к активному окислению склонны смазки на полиальфаолефинах (ПАО). Показано, что для повышения их стойкости к окислению целесообразно применять смеси ПАО с различными синтетическими маслами. Наиболее стабильными оказались те кLi-смазки, в составе которых использованы смеси ПАО с полиэтилсилоксаном, со сложным эфиром пентаэритрита и жирных кислот или с остаточными нефтяными маслами.
Influence of synthetic oils’ nature – dispersion medium of lithium complex greases (cLi-grease) upon their antioxidation stability has been researched with kinetic methods under conditions near to real ones at most. It has been found out that greases based on polyalphaolefins (PAO) are inclined to active oxidation. It has been shown that it is expedient to use mixtures of PAO with different synthetic oils to increase their resistance to oxidation process. It turned out that the most stable were those lithium complex greases containing in their compositions the mixtures of PAO with polyethylsiloxane, ester of pentaerythrite and fatty acids or with residual petroleum oils.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
122 Катализ и нефтехимия, 2007, №15
УДК 665.765-404.9.035.5 © 2007
Кінетика окиснення комплексних літійових мастил
на синтетичних оливах
Л.В. Железний, В.В. Бутовець
Український НДІ нафтопереробної промисловості “МАСМА”,
Україна, 03680, м. Київ - 142, просп. Академіка Палладіна, 46; тел. (044) 422-7238
Кінетичними методами в умовах, максимально наближених до реальних, досліджено вплив природи
синтетичних олив – дисперсійного середовища комплексних літійових мастил (кLi-мастил) на їх анти-
окиснювальну стабільність. Виявлено, що до активного окиснення схильні мастила на поліальфаолефі-
нах (ПАО). Показано, що для підвищення їхньої стійкості до окиснення доцільно застосовувати суміші
ПАО з різними синтетичними оливами. Найстабільнішими виявилися ті кLi-мастила, у складі яких ви-
користано суміші ПАО з поліетилсилоксаном, з естером пентаеритриту та жирних кислот або з залиш-
ковими нафтовими оливами.
Комплексні літійові мастила (кLi-мастила) нале-
жать до мастил нового покоління, що відзначаються
низкою покращених характеристик і призначені за-
безпечувати надійність і довговічність експлуатуван-
ня вузлів тертя за умов підвищених температур, сило-
вих і швидкісних навантажень. У випадках, коли кLi-
мастила призначені для застосування у широкому
температурному діапазоні за особливо жорстких
умов, до їх складу вводять синтетичні оливи або їх
суміші. Основним компонентом сумішей синтетич-
них олив – дисперсійних середовищ кLi-мастил – є
поліальфаолефіни (ПАО). У цій роботі, досліджуючи
кLi-мастила на основі сумішей ПАО з певною кількі-
стю інших синтетичних олив, порівняно вплив склад-
ників суміші на стійкість до окиснення системи в ці-
лому, а також визначено найстабільніші дисперсійні
середовища мастил.
У табл. 1 наведено характеристики використаних у
роботі синтетичних олив.
Таблиця 1. Синтетичні оливи – дисперсійні середовища
мастил
Олива
Характе-
ристика
М-9С
(ПАО)
ТУ
38.101272
ДОС
ГОСТ
8728
“Эфир № 2”
(ПЕ)
ТУ
38.101272
132-24
(ПС)
ГОСТ
10957
Загальна
Поліальфа-
олефінова
олива
Діізоокти-
ловий
естер себа-
цинової
кислоти
Пентаери-
тритовий
естер кис-
лот С7–С9
Поліетил-
силокса-
нова ріди-
на
В’язкість
при 100 °С,
мм2/с
9,3 3,8 4,8 36,1
Темпера-
тура за-
стигання,
°С
мінус 55 мінус 65 мінус 59 мінус 67
Модельні зразки мастил окиснено на спеціальній
установці за динамічних умов [1] у двох режимах: іні-
ційованого окиснення й автоокиснення. Оскільки кон-
станта швидкості ініціювання мало залежить від сере-
довища мастила, для температури проведення дослідів
її величину прийнято такою ж, як для мастил на наф-
тових оливах [2]. Стійкість до окиснення модельних
зразків порівняно за низкою кінетичних параметрів, що
являють собою деякі співвідношення констант швид-
кості елементарних реакцій, відомих з ланцюгової тео-
рії рідкофазного окиснення [3]:
• [ ]2
6
Hk R
a
k
= – визначає активність вуглеводнів у
реакції з пероксидними радикалами
RH + ROO• ⎯→⎯ 2k R•+ROOH, де 6k – константа
швидкості реакції рекомбінації ROO•+ ROO• → моле-
кулярні продукти. Чим стабільніше мастило, тим мен-
ше значення параметра a .
• [ ]
[ ]
2
7
H
H
k R
c
fk In
= – характеризує ефективність дії при-
родних інгібіторів (InH) у мастилі за реакцією обри-
вання ланцюгів окиснення
InH + ROO• ⎯→⎯ 7k In•+ROOH. Чим ефективніша дія
природних інгібіторів у мастилі, тим менше значення
параметра c.
•
[ ]2 3
6
Hk k R
b
f k
= – характеризує інтенсифікацію
процесу автоокиснення за участю гідропероксидів
ROOH ⎯→⎯ 3k RO•+HO•. Чим пасивніші ROOH у реа-
кціях подовження ланцюга окиснення, тим менше зна-
чення параметра b.
У режимі ініційованого окиснення реакція іде з ав-
топрискоренням, на кінетичних кривих є періоди інду-
кції, що обумовлені наявністю навіть у синтетичних
оливах (відносно однорідних за складом) природних
інгібіторів. При 115 °С і різних швидкостях ініціюван-
Катализ и нефтехимия, 2007, №15 123
ня визначено величини початкових і кінцевих швидко-
стей окиснення й індукційного періоду, а також розра-
ховано концентрацію та ефективність речовин – при-
родних інгібіторів, як і інші кінетичні параметри ініці-
йованого окиснення (табл. 2).
Дані табл. 2 засвідчують, що мастило на ПАО хара-
ктеризується низькою антиокиснювальною стабільніс-
тю. Введення до його складу незначної кількості ініціа-
тора призводить до швидкої втрати здатності протидія-
ти окиснювальним перетворенням уже при 115 °С.
Вміст інгібуючих домішок у цьому мастилі незначний
(~ 0,12 моль/л), а ефективність їх дії вкрай низька (c ~
52). Для порівняння: антиокиснювальна стабільність
мастила на парафіно-нафтеновій фракції вуглеводнів -
найнижча серед мастил на нафтових оливах [2], але
майже у 2,5 рази вища, ніж у мастила на ПАО.
Продукти полімеризації альфаолефінів містять зна-
чну кількість залишкових подвійних зв’язків і тому
легко окиснюються [4]. При окисненні утворюються
радикали гідропероксиду в альфа-положенні до по-
двійного зв’язку:
R–CH2–CH=CH2 ––→ R–HC•–CH=CH2 ––→
––→ R–HC(O–O•)–CH=CH2.
Подальші перетворення ROO• відбуваються залежно
від будови вуглеводню та умов проведення процесу.
Кінцеві молекулярні продукти реакції представлені
оксидами, ненасиченими спиртами, карбонільними
сполуками, і лише на глибоких стадіях окиснення
утворюються кислоти.
Для усунення залишкової ненасиченості ПАО ви-
користовують різні методи: гідрування, ароматизацію,
реакцію з ізопарафінами. Оскільки у системі залиша-
ються домішки не лише інгібуючого характеру, але й
такі, що каталізують розкладання ROOH на радикали,
шляхом гідрування вихідного олігомера не вдається
знизити окиснювальну здатність продуктів до рівня
антиокиснювальної стабільності важких насичених
вуглеводнів [5]. Ефективнішим шляхом зменшення
концентрації подвійних зв’язків є ароматизація, коли у
системі утворюються і залишаються лише домішки-
інгібітори. Олива М-9С, судячи з високої здатності її до
окиснення, мабуть, у процесі виготовлення спеціально
не оброблювалася з метою усунення залишкової нена-
сиченості.
Мастила на сумішах олив відзначаються вищою
порівняно з мастилом на ПАО антиокиснювальною
стабільністю (табл. 2). ПС найінтенсивніше гальмує
окиснення ПАО у кLi-мастилі (параметр а зменшуєть-
ся на порядок). Цим підтверджуються дані, наведені у
роботі [4], про те, що стійкість до окиснення силокса-
нів вища, ніж індивідуальних вуглеводнів, їх сумішей,
естерів чи інших сполук.
У 3 рази покращує антиокиснювальну стабіль-
ність мастила на ПАО додавання 40 % нафтової оливи
МС-20 ( a ~ 3). Про природу інгібуючих домішок в
оливі МС-20 ішлося в роботі [2].
Таблиця 2. Кінетичні параметри ініційованого окис-
нення кLi-мастил на синтетичних оливах
Кінетичні параметри Дисперсійне
середовище a⋅102 Wi0⋅109,
моль/(л·с) c [InH] ⋅103,
моль/л
ПАО 100 % 9,09 6,14 51,52 0,12
ПАО 60 %
ПЕ 40 % 2,97 2,64 1,86 1,93
ПАО 60 %
ДОС 40 % 4,57 3,24 3,86 1,05
ПАО 60 %
ПС 40 % 1,12 1,69 0,92 3,34
ПАО 60 %
МС-20 40 % 3,25 4,25 3,03 1,30
Примітка. a, c – кінетичні параметри; Wi0⋅ – швидкість
зародження вільних радикалів; [InH] – концентрація інгібі-
торів у мастилі.
Можна відзначити лише, що для нафтових олив во-
на залежить від групового вуглеводневого складу і ви-
значається наявністю в оливі важкої ароматики, смол і
сірковмісних сполук. Синтетичні ж оливи характери-
зуються сталістю хімічного складу, повторюваністю
фрагментів будови макромолекул, тому важко одно-
значно стверджувати, які сполуки у різних за приро-
дою оливах можуть виконувати роль природних інгібі-
торів. Ці малоконтрольовані домішки вносяться у син-
тетичну оливу як з вихідною сировиною, так і під час
виробництва та зберігання мастил на її основі. Кожно-
му класу синтетичних олив, мабуть, властиві свої при-
родні інгібітори.
Стабільність до окиснення естерів ДОС та ПЕ, вико-
ристаних нами як дисперсійне середовище кLi-мастил,
досліджено досить детально. Увага до них пояснюєть-
ся тим, що ці продукти давно використовують як
авіаційні оливи з високою верхньою температурною
межею застосування (>200 оС). Однак у публікаціях
різних авторів трапляються суперечливі висновки. Так,
у роботі [6] за стабільністю до окиснення різні типи
основ авіаційних олив розміщені у ряд:
ПЕУ<ПЕЛ<ПЕВ<ДОС<МК-8. Найстабільнішою виз-
нано нафтову оливу МК-8, естер ДОС займає
проміжне становище, а пентаеритритові естери різного
складу, позначені авторами як ПЕУ, ПЕЛ і ПЕВ, у ре-
жимі ініційованого окиснення – найменш стабільні.
Автори роботи [7], використовуючи ту ж саму методи-
ку проведення досліджень, дійшли висновку, що пен-
таеритритові естери різного складу ПЕ-1 і ПЕ-2 стабі-
льніші за естер ДОС (параметр a при 120 °С, відповід-
но: 1,55; 1,20 і 2,30). Ці ж закономірності зберігаються і
при підвищенні температури проведення досліду до
190 °С.
Встановлено [8], що найслабкішим –С–Н- зв’язком,
який першим зазнає окиснювальної деструкції, є окси-
метиленовий (–СН2–О–). Якщо розглянути будову мо-
лекул досліджених нами як дисперсійних середовищ
кLi-мастил естерів (І – ДОС, ІІ – ПЕ),
124 Катализ и нефтехимия, 2007, №15
(СН3)2–СН–(СН2)4–СН2–О–С(О)–(СН2)5–
–С(О)–О–СН2–(СН2)4–СН–(СН3)2
(I
С–(СН2–О–С(О)–(СН2)n=3-7–СН3)4, (II)
то, з погляду на кількість оксиметиленових зв’язків (2
проти 4), можна дійти висновоку, що теоретично естер
(І) стабільніший. Крім того, число метиленових груп
(–СН2–), що теж не відрізняються стійкістю до дії кис-
ню [9], у кислотній частині естеру (ІІ), якщо n = 5, бі-
льше ніж у всій молекулі (І). Однак за кінетичними
параметрами ініційованого окиснення стабільнішим до
окиснення, як складова частина дисперсійного середо-
вища кLi-мастил, виявився саме естер ПЕ. Мастило на
його суміші з ПАО у 1,5 рази за параметром a перева-
жає мастило з ДОС. У цьому випадку відмінності у
реакційній здатності естерів можна пояснити стерич-
ними факторами. Оксиметиленові й метиленові групи
естеру (І), незважаючи на їх меншу кількість, просто-
рово доступніші для агресії окиснювальних агентів
(кисню, радикалів, продуктів перетворення гідроперо-
ксидів), і деструкція молекул (І) відбувається швидше.
Цей висновок підтверджується й вищою стабільністю
до окиснення тетравалерату пентаеритриту порівняно з
дикаприлатом діетиленгліколю (ІІІ) [10]. Останній має
лінійну будову молекули, подібно до молекули (І) :
СН3–(СН2)6–С(О)–О–(СН2)2–О–(СН2)2–О–
– С(О)–(СН2)6–СН3
(III)
У режимі автоокиснення мастила на синтетичних
оливах досліджували в інтервалі температур 105–
175 °С. Отримані результати (рисунок) засвідчують,
що мастило на суміші ПАО з ПС має найменше зна-
чення параметра b, тобто найвищу стійкість до окис-
нення. Для інших сумішей спостерігали ту ж саму зако-
номірність, що й для ініційованого окиснення (мастила з
різним дисперсійним середовищем умовно позначено
назвою оливи): ПС > ПЕ ~ МС-20 > ДОС > > ПАО.
Температурна залежність кінетичного параметра авто-
окиснення кLi-мастил на синтетичних оливах (параметра
b) та спосіб визначення верхньої граничної температури
застосування мастил. Дисперсійне середовище кLi-
мастил: 1 – ПАО 100 %; 2 – ПАО 60 % + ДОС 40 %; 3 –
ПАО 60 % + ПЕ 40 %; 4 – ПАО 60 % + МС-20 40 %; 5 –
ПАО 60 % + ПС 40 %
Кремнійорганічна рідина 132-24 (ПС) – це перева-
жно лінійний полімер загальної формули (С2H5)3Si–
–[–O–Si(С2H5)2–]–O–Si(С2H5)3. Відомо [4], що бокові
вуглеводневі ланцюги поліетилсилоксанів першими
зазнають деструктивних перетворень під дією високих
температур і окиснювальних агентів. При цьому де-
струкція відбувається за найслабкішою метиленовою
групою. У мастилі на суміші ПАО та ПС поряд з утво-
ренням ROOH з поліальфаолефінів за високих темпе-
ратур під дією кисню генеруються силоксил- та силіл-
радикали, які утворюють у молекулах полісилоксану
поперечні зв’язки та формують нові полімерні агрегати
й гелі. При t > 165 °С (рисунок) окиснювальні процеси
стрімко прогресують. Під впливом води й кисневміс-
них йоногенних продуктів, що утворилися з ROOH у
результаті окиснювальних перетворень, зменшується
стабільність Si–O-зв’язку. Це створює умови для пере-
групування лінійних молекул у циклічні три- і тетраси-
локсани, що призводить до зменшення в’язкості масти-
ла та збільшення його випарності. Отже, кLi-мастило на
ПАО та полісилоксані, що містить етильний радикал,
термічно стійке до ~170–180 °С, хоча самі поліетилси-
локсанові рідини термостабільні до 150–160 °С [11].
Додавання до ПАО залишкової оливи МС-20, скла-
дниками якої є широкий спектр парафінових, нафтено-
вих і ароматичних вуглеводнів, а також сірковмісних
сполук і смол, значно підвищує антиокиснювальну
стабільність всієї системи. Відомо [12], що у сумішах
синтетичних олив різних класів або з нафтовими оли-
вами форма існування їх молекул неоднакова і визна-
чається концентрацією і природою інгредієнтів, темпе-
ратурою тощо. Результати спектроскопічних дослі-
джень засвідчують [13], що в сумішах олив поряд з
індивідуальними молекулами можуть існувати їх асо-
ціати. Цей стан характерний для сумішей тих олив, які
характеризуються сталістю й однотипністю будови
молекул (ПАО, силоксани, естери). Для сумішей наф-
тових олив із синтетичними за концентрації останніх
понад 15 % найхарактернішою формою існування мо-
лекул синтетичних олив є їх змішані комплекси з мо-
лекулами різноманітних вуглеводнів нафтової оливи.
У нашому випадку нестабільні до окиснення через за-
лишкову ненасиченість поліальфаолефіни, перебуваю-
чи у складі комплексів, особливо з молекулами важкої
ароматики, сіркувмісних сполук та смол оливи МС-20,
зазнають значно менших окиснювальних перетворень.
Однак з підвищенням температури, певно, внаслідок
руйнування цих формувань, окиснення посилюється.
До ~ 155 °С нафтова олива МС-20 у суміші з ПАО
менш ефективно ніж з естером ПЕ гальмує окиснення
мастила, але вже при ~ 165 °С швидкість автоокиснен-
ня та кінетичний параметри b в естері збільшуються
порівняно з МС-20 (рисунок). Мабуть, при t > 155 °С у
ПЕ виникають нові потужні джерела утворення віль-
них радикалів, які значно прискорюють окиснювальні
процеси. Скоріш за все, стеричні фактори, що заважали
Температура, оС
К
ін
ет
ич
ни
й
па
ра
м
ет
р
b•
10
5 , M
1/
2 • c
Катализ и нефтехимия, 2007, №15 125
реакціії О2 чи ROO• з найслабкішими метоксиметиле-
новими та метиленовими групами молекули ПЕ, пере-
стають бути стримуючою силою. До того ж, оксиперо-
ксидні радикали спирту, що переважно утворюються
при окисненні естерів, прискорюють процес окиснення
системи [3]. Свій внесок у наростання процесу окис-
нення вносять також реакції новоутворених ROO• чи
ROOH з молекулярними продуктами розпадання гід-
ропероксидів. Для мастила на ПАО і ПЕ температура
155 °С є верхньою температурною межею його засто-
сування. При досягненні цієї температури окиснення
стає лавиноподібним, утворюються нові джерела ра-
дикалів, вихідні молекули естеру зазнають значних
окиснювальних перетворень. У результаті мастило
перестає виконувати свої функції, що у перспективі
призводить до виходу з ладу вузлів тертя.
Верхні граничні температури застосування інших
кLi-мастил можна визначити, користуючись прийо-
мом, що представлений на рисунку. У мастила, виго-
товленого з використанням ПАО, – це ~ 120–125, ДОС
~ 140, МС-20 ~ 160, 132-24 ~ 170–180 °С. Можливо, із
збільшенням відсотка естерів, залишкової оливи та
поліетилсилоксану у суміші з ПАО ці показники зміс-
тяться до вищих температур.
Підсумовуючи результати досліджень антиокисню-
вальної стабільності кLi-мастил з використанням дис-
персійних середовищ на синтетичних оливах, можна
дійти таких висновків і надати деякі рекомендації:
● найменшою антиокиснювальною стабільністю від-
значається мастило на ПАО, можливо, через значну
концентрацію у ній подвійних зв’язків; використання у
рецептурі кLi-мастил такої оливи без попереднього
усунення залишкової ненасиченості можливе до 120 °С;
● додавання до ПАО 40 % синтетичних олив різних
класів або залишкової нафтової оливи підвищує стабіль-
ність кLi-мастил на таких сумішах, як у режимі ініційо-
ваного окиснення, так і за умов виродженого розгалу-
ження ланцюгів окиснення на гідропероксидах;
● найбільшою стійкістю до окиснення за умов про-
ведення досліду характеризується мастило з диспер-
сійним середовищем на суміші ПАО з поліетилсилок-
саном; верхня температурна межа застосування такого
мастила найвища серед досліджених і, навіть, без ви-
користання інгібіторів окиснення, сягає 170 °С, тому
доцільно використовувати поліетилсилоксанові рідини
у рецептурах тих високотемпературних кLi-мастил, які
призначені до експлуатації в умовах відносно невисо-
ких навантажень і швидкостей у певних сполученнях
пар тертя;
● естери різної природи у суміші з ПАО виявляють
неоднакову антиокиснювальну стабільність; за цим
показником ПЕ завдяки особливостям своєї будови
переважає ДОС; визначена для кLi-мастил на сумішах
ПАО з цими естерами верхня температурна межа за-
стосування для ПЕ становить ~ 155 °С, а для ДОС –
~ 140 °С; у широкому температурному інтервалі за
жорстких умов застосування перспективним є викори-
стання у рецептурах кLi-мастил суміші ПАО та ПЕ у
певному співвідношенні;
● високою стійкістю до окиснення вирізняється су-
міш ПАО з вуглеводнями залишкової оливи МС-20,
що пояснюється утворенням у цій системі стійких до
дії кисню й високих температур змішаних комплексів
із молекул синтетичної та нафтової олив; верхня тем-
пературна межа застосування кLi-мастила на цій сумі-
ші сягає понад 160 °С.
1. Железный Л.В., Бутовец В.В., Никуличев Ю.Г.,
Лендьел И.В., Ищук Ю.Л., Мир нефтепродуктов,
2006, (6), 28.
2. Железный Л.В., Бутовец В.В., Костюк Л.М., Лен-
дьел И.В., Химия и технология топлив и масел, 2005,
(5), 51.
3. Эмануэль Н.М., Теория и практика жидкофазно-
го окисления, Москва, Наука, 1974.
4. Кламанн Д., Смазки и родственные продукты,
Москва, Химия, 1988.
5. Харитонов В.В., Психа Б.Л., Заседателев С.Ю.,
Старцева Г.П., Давыдова Г.И., Нефтехимия, 1989, 29
(2), 262.
6. Харитонов В.В., Борисов В.А., Запорожская О.А.,
Там же, 1978, 18 (1), 112.
7. Борисов В.А., Запорожская О.А., Денисов Е.Т.,
Химия и технология топлив и масел, 1983, (11), 33.
8. Агабеков В.Е., Денисов Е.Т., Мицкевич Н.И.,
Космачева Т.Г., Бутовская Г.В., Кинетика и катализ,
1974, 15 (4), 883.
9. Аглиуллина Г.Г., Мартемьянов В.С, Денисов
Е.Т., Кулагина О.А., Куковицкий М.М., Нефтехимия,
1976, 16 (2), 262.
10. Аглиуллина Г.Г., Мартемьянов Е.Т., Денисов
Е.Т., Изв. АН СССР. Сер.хим., 1977, (1), 50.
11. Ищук Ю.Л., Технология пластичных смазок,
Киев, Наук. думка,1986.
12. Фукс И.Г., Лашхи В.Л., Улучшение качества
товарных масел смешением нефтяных и синтетиче-
ских компонентов, Москва, ЦНИИТЭнефтехим, 1990.
13. Афонин В.В., Бэган В.А., Кузнецов В.А., Шиб-
ряев С.Б., Нефтехимия, 1990, 30 (2), 252.
Надійшла до редакції 14.05.2007р.
126 Катализ и нефтехимия, 2007, №15
Кинетика окисления комплексных литиевых смазок
на синтетических маслах
Л.В. Железный, В.В. Бутовец
Украинский НИИ нефтеперерабатывающей промышленности “МАСМА”,
Украина, 03680, г. Киев-142, просп. Академика Палладина, 46; тел. (044) 422-7238
Кинетическими методами в условиях, максимально приближенных к реальным, исследовано влия-
ние природы синтетических масел - дисперсионной среды комплексных литиевых смазок (кLi-
смазок) на их антиокислительную стабильность. Установлено, что к активному окислению склонны
смазки на полиальфаолефинах (ПАО). Показано, что для повышения их стойкости к окислению це-
лесообразно применять смеси ПАО с различными синтетическими маслами. Наиболее стабильными
оказались те кLi-смазки, в составе которых использованы смеси ПАО с полиэтилсилоксаном, со
сложным эфиром пентаэритрита и жирных кислот или с остаточными нефтяными маслами.
Oxidation kinetics of lithium complex greases
based on synthetic oils
L.V. Zhelezny, V.V. Butovets
Ukrainian Scientific and Research Institute for Petroleum Refining Industry “MASMA”,
46, Acad.Palladin av., 03680 Kyiv-142, MSP, Ukraine
Influence of synthetic oils’ nature – dispersion medium of lithium complex greases (cLi-grease) upon their anti-
oxidation stability has been researched with kinetic methods under conditions near to real ones at most. It has
been found out that greases based on polyalphaolefins (PAO) are inclined to active oxidation. It has been shown
that it is expedient to use mixtures of PAO with different synthetic oils to increase their resistance to oxidation
process. It turned out that the most stable were those lithium complex greases containing in their compositions
the mixtures of PAO with polyethylsiloxane, ester of pentaerythrite and fatty acids or with residual petroleum
oils.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3623 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:06Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Железний, Л.В. Бутовець, В.В. 2009-07-08T13:04:27Z 2009-07-08T13:04:27Z 2007 Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах / Л.В. Железний, В.В. Бутовець // Катализ и нефтехимия. — 2007. — № 15. — С. 122-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3623 665.765-404.9.035.5 Кінетичними методами в умовах, максимально наближених до реальних, досліджено вплив природи синтетичних олив – дисперсійного середовища комплексних літійових мастил (кLi-мастил) на їх антиокиснювальну стабільність. Виявлено, що до активного окиснення схильні мастила на поліальфаолефінах (ПАО). Показано, що для підвищення їхньої стійкості до окиснення доцільно застосовувати суміші ПАО з різними синтетичними оливами. Найстабільнішими виявилися ті кLi-мастила, у складі яких використано суміші ПАО з поліетилсилоксаном, з естером пентаеритриту та жирних кислот або з залишковими нафтовими оливами. Кинетическими методами в условиях, максимально приближенных к реальным, исследовано влияние природы синтетических масел - дисперсионной среды комплексных литиевых смазок (кLi-смазок) на их антиокислительную стабильность. Установлено, что к активному окислению склонны смазки на полиальфаолефинах (ПАО). Показано, что для повышения их стойкости к окислению целесообразно применять смеси ПАО с различными синтетическими маслами. Наиболее стабильными оказались те кLi-смазки, в составе которых использованы смеси ПАО с полиэтилсилоксаном, со сложным эфиром пентаэритрита и жирных кислот или с остаточными нефтяными маслами. Influence of synthetic oils’ nature – dispersion medium of lithium complex greases (cLi-grease) upon their antioxidation stability has been researched with kinetic methods under conditions near to real ones at most. It has been found out that greases based on polyalphaolefins (PAO) are inclined to active oxidation. It has been shown that it is expedient to use mixtures of PAO with different synthetic oils to increase their resistance to oxidation process. It turned out that the most stable were those lithium complex greases containing in their compositions the mixtures of PAO with polyethylsiloxane, ester of pentaerythrite and fatty acids or with residual petroleum oils. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах Кинетика окисления комплексных литиевых смазок на синтетических маслах Oxidation kinetics of lithium complex greases based on synthetic oils Article published earlier |
| spellingShingle | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах Железний, Л.В. Бутовець, В.В. |
| title | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| title_alt | Кинетика окисления комплексных литиевых смазок на синтетических маслах Oxidation kinetics of lithium complex greases based on synthetic oils |
| title_full | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| title_fullStr | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| title_full_unstemmed | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| title_short | Кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| title_sort | кінетика окиснення комплексних літійових мастил на синтетичних оливах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3623 |
| work_keys_str_mv | AT železniilv kínetikaokisnennâkompleksnihlítíiovihmastilnasintetičniholivah AT butovecʹvv kínetikaokisnennâkompleksnihlítíiovihmastilnasintetičniholivah AT železniilv kinetikaokisleniâkompleksnyhlitievyhsmazoknasintetičeskihmaslah AT butovecʹvv kinetikaokisleniâkompleksnyhlitievyhsmazoknasintetičeskihmaslah AT železniilv oxidationkineticsoflithiumcomplexgreasesbasedonsyntheticoils AT butovecʹvv oxidationkineticsoflithiumcomplexgreasesbasedonsyntheticoils |