Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку

Раскрыты общие черты и факторы эволюции МЭО в разрезе глобализации мировой экономики. Определены современные признаки национального экономического пространства, инструменты его расширения и позиционирования в международной экономической паутине. Выделены современные вызовы и цивилизационные угрозы в...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Культура народов Причерноморья
Date:	2006
Main Author:	Шостак, Л.Б.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Subjects:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36358
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку / Л.Б. Шостак // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 86-90. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860178470338822144
author	Шостак, Л.Б.
author_facet	Шостак, Л.Б.
citation_txt	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку / Л.Б. Шостак // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 86-90. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Культура народов Причерноморья
description	Раскрыты общие черты и факторы эволюции МЭО в разрезе глобализации мировой экономики. Определены современные признаки национального экономического пространства, инструменты его расширения и позиционирования в международной экономической паутине. Выделены современные вызовы и цивилизационные угрозы в международных отношениях и перспективы включения национального хозяйства в мировую экономику. Розкрито загальні риси та чинники еволюції МЕВ у фокусі глобалізації світової економіки. Визначено сучасні ознаки національного економічного простору, інструменти його розширення та позиціювання у міжнародній економічній павутині. Окреслено сучасні виклики і цивілізаційні загрози у міжнародних відносинах та перспективи включення національного господарства до світової економіки. General outline and factors of international economic relations evolution in conditions of globalisation of the world economy are explored. Contemporary fea-tures of national economic space, instruments of its expansion and positioning in international economic network are defined. Contemporary challenges and civili-sation threats in international relations and prospects of involvement of national economy into the world economy are provided.
first_indexed	2025-12-07T18:01:29Z
format	Article
fulltext	Фролов С.М. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРУ 86 Реалізація даних пропозицій дозволить контролювати надходження мита, враховувати особливості формування фінансових потоків в прикордонних регіонах і покращити фінансове забезпечення органів управління цих регіонів, забезпечить поліпшення управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, посилить консолідацію всіх рівнів управління і на цій основі підвищити ефективність державного управління в цілому. Джерела та література 1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. 2. Закон України “Про митний тариф України” від 05.04.2001р. №2371-ІІІ. 3. www.customs.gov.ua 4. www.ukrstat.gov.ua 5. Дослідження торговельної політики України / Документ Світового банку. Управління зменшення бідності та економічного менеджменту регіон Європи та Середньої Азії. – К., 2004. – 174с. Шостак Л.Б. ОСОБЛИВОСТІ ІНКОРПОРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ Новітні міжнародні економічні відносини (МЕВ) хоча, як і раніше, сфокусовані на пошуку чинників зростання національного добробуту, проте виникли нові інститути, інструменти і механізми глобального характеру для його забезпечення [1–3]. Дотримання умови Парето-оптимальності розвитку, що потребує зростання добробуту хоча б одного з суб’єктів суспільства у відсутності негативного впливу на стан останніх, вимагає пошуку додаткових ресурсів зростання за межами певного суспільства. Історично такий пошук забезпечувався нееквівалентним товарним обміном чи територіальною експансією більш технологічно розвинених країн. Структурно-просторові контури національних господарств та їх ефективність у світовому господарстві новітнього часу обумовлюється ступенем взаємопроникнення національних економік, зокрема шляхом інтеграції суб’єктів господарювання [4]. Ці процеси вже не слід сприймати як безпосередню територіальну експансію чи колонізацію розвинених країн в напрямку «північ- південь» чи «захід-схід». Сучасні інтеграційні процеси є наслідком динамічних змін економічного простору окремих країн, вони відображають загальні тенденції розвитку віртуальних економічних відносин. Економічний простір у цьому контексті виявляється сферою функціонування національного господарського механізму, що здатний створювати вартість за рахунок використання не тільки власних, але й усіх доступних у світовому просторі фінансових, трудових, природно-сировинних, територіальних, інтелектуальних та інших ресурсів. У цьому просторі ринкова вартість продукту чи послуги формується вже ні як відображення раціональних уявлень, а як формалізація суб’єктивних переваг, що виникають у процесі просунення товарів і послуг до покупця та нав’язаних уявлень про їх цінність і корисність. Виходячи з цього вартість в економіці новітнього часу формується у більшої мірі через вдалу кон’юнктуру внаслідок ефективного маркетингу товарів і послуг на світовому ринку. Сам же міжнародний маркетинг стає ринковим інструментом планування випуску та розміщення ресурсів світової економіки. Ефективність цього інструменту обумовлює міру включення і місце національного господарства у світовій економічній павутині. З цих позицій міжнародний маркетинг – це механізм сканування (моніторингу) світового ринку у пошуках вільної ніші чи слабкої конкурентної позиції для ефективного розміщення інвестицій (капіталів), ресурсів, товарів і послуг за межами національного господарства. Якісні риси МЕВ на початку Ш тисячоліття та сучасний формат економічних зв’язків між країнами свідчать про наступні специфічні зміни міжнародних економічних трансакцій: 1) переважно двосторонні міждержавні відносини перетворюються на багатосторонні з поглибленням спеціалізації та міжнародного розподілу праці у світовому просторі; 2) ефект від масштабу та якісні зміни характеру міжнародної торгівлі перетворюють її з традиційного виду комерції на засіб обслуговування національних виробничих процесів; 3) для цих відносин типовими є інтернаціоналізація та прискорення обігу фінансового капіталу через експансію сектора фінансових і страхових послуг; 4) транснаціональна корпоратизація економічних відносин, у рамках яких відбувається капіталізація виробництва та розповсюдження науково-технічних винаходів; 5) великомасштабна міграція робочої сили до розвинених держав з країн, що розвиваються та постсоціалістичних країн; 6) прискорення міждержавних інтеграційних процесів, що впливає на сталість та обумовлює лабільність геополітичних міжрегіональних утворень; 7) не зважаючи на наявність суттєвих протиріч, посилюється кооперація та співробітництво між країнами на усіх рівнях суспільного буття. http://www.customs.gov.ua http://www.ukrstat.gov.ua Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 87 З початку 1970-х рр. спостерігається активізація міжнародного співробітництва у сфері забезпечення сталого розвитку усіх країн світу. Загальний рух до єдиного взаємозалежного і взаємопов’язаного, більш розвиненого та соціально справедливого світу задекларовано як основну ідею розвитку світового господар- ства. На підставі цієї ідеї реалізуються проекти конвергенції моделей національних економік, соціальних і матеріальних цінностей та відносин, тобто стверджується про поступове нівелювання та зближення еконо- мічних рівнів розвитку країн. Хоча визнається, що цей процес відбувається важко із подоланням певних протиріч, які виникають через зміни етапів соціально-економічного розвитку й на зламі хвиль НТП. Напри- клад, при переході від індустріального до постіндустріального суспільства, від індустріальної до інформа- ційної епохи країни, що опинилися позаду еволюційних змін, стикаються з проблемами енергетичного та продовольчого забезпечення, з екологічними проблемами безпеки існування. Особливу небезпеку предста- вляє виникнення та розповсюдження міжнародного тероризму, який виявляється контраргументом глобалі- зації та підпитується масовим релігійним фанатизмом. Починаючи з 11 вересня 2001 р., коли американську впевненість у власній недоторканості, було похитано найкрупнішим у світі терактом, міжнародний теро- ризм набуває розквіту поряд з військовими антитерористичними діями США та їх коаліціянтів. Треба також згадати про відродження піратства як артефакту на більш глобальному міжнародному рівні, хоча поки що з тією ж метою пограбування та привласнення. Останні дві тенденції свідчать про загрози реального проти- стояння двох світів: цивілізованого просуненого, який захлинається у темпах свого зростання й глобаліза- ції, та іншого – самобутнього і певною мірою самодостатнього, який вважає за потрібне розвиватися за сво- їми правилами. Саме це протистояння може вилитися у війну цивілізацій з не прогнозованими для усього світу наслідками. Сучасна еволюція МЕВ обумовлює ступень включення національного господарства до світової еконо- мічної павутини, яка насамперед залежить від рівня економічного розвитку, техніко-інтелектуального поте- нціалу, розвиненості транспортної та комунікаційної інфраструктури господарства та соціально-політичної стабільності в країні [5]. Основні етапи залучення національних господарських структур розвинених країн до світової мережі включають наступне: двосторонні економічні зв’язки поступово замінюються на багато- сторонні різновекторні взаємодії, які трансформуються у регіональні міжнародні утворення (союзи, блоки, багатосторонні угоди) чи супроводжуються вступом до цільових міжнародних організацій. Зазвичай еконо- мічні та геополітичні блоки формуються за територіальними ознаками і взаємовигідними у господарській, військовій і політичній сферах умовами кооперації. Декілька інший шлях залучення до світової мережі країн, що розвиваються, бувших колоній, та соціа- лістичних країн, що лібералізують господарський механізм і відкривають економічний простір для інозем- ного капіталу. Загальним інструментом інкорпорації національних господарських ресурсів цих країн вияв- ляється створення сумісних підприємств, приватизація державної власності за участю іноземних інвесторів, лібералізація торгівлі, реформування податкової системи, створення сприятливих умов для розміщення фі- лій ТНК, міжнародних банків та бізнес структур. Таблиця 1. Інвестиційний імідж деяких країн по показниках господарських трансакцій Капіталістичні країни Середній сумарний ранг Ранг інвести- ційної при- вабливості у світі Постсоціа- лістичні країни Серед- ній су- марний ранг Ранг інвести- ційної при- вабливості у світі Ранг у власній групі Нова Зеландія 3,2 1 Литва 33,2 17 1 Сінгапур 7,2 2 Словакія 38,8 19 2 США 9,3 3 Естонія 42,7 22 3 Австралія 11,8 4 Монголія 46,0 24 4 Великобританія 14,3 5 Вірменія 51,2 28 5 Канада 14,5 6 Латвія 52,8 30 6 Данія 16,5 7 Киргизія 54,7 32 7 Ісландія 18,7 8 Чехія 57,2 34 8 Швейцарія 21,0 9 Казахстан 74,2 40 9 Норвегія 21,2 10 Грузія 74,3 41 10 Таїланд 26,8 11 Угорщина 74,7 42 11 Гонконг 27,5 12 Болгарія 76,3 44 12 Японія 28,3 13 Словенія 77,8 47 13 Швеція 28,5 14 Молдова 81,2 49 14 Фінляндія 28,8 15 Польща 82,2 50 15 Ірландія 29,2 16 Росія 82,2 51 16 Палая 35,8 18 Азербайджан 84,7 53 17 Нідерланди 39,3 20 Білорусь 85,5 55 18 Німеччина 42,5 21 Узбекистан 93,0 57 19 Бельгія 52,0 29 Україна 108,8 64 20 Аналіз інвестиційної привабливості (іміджу) національного економічного простору для іноземного ка- піталу за легкістю господарських трансакцій, відкриття нового бізнесу, умовами ліцензування, найму робо- чої сили, отримання кредиту, вартості та тривалості процедур реєстрування власності виявив (табл. 1), що за сприятливістю умов здійснення зовнішньоекономічних операцій до першої п’ятірки країн можна віднес- ти Нову Зеландію, Сінгапур, США, Австралію та Великобританію. Серед постсоціалістичних країн до пер- шої п’ятірці належать Литва, Словакія, Естонія, Монголія та Вірменія. Нажаль Білорусь, Узбекистан і Шостак Л.Б. ОСОБЛИВОСТІ ІНКОРПОРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ 88 Украйна займають три передостанні місця у списку інвестиційно-привабливих країн, що негативно впливає на їх світовий імідж і відсотки по міжнародних кредитах. Переваги розвинених країн у сфері глобалізації, зокрема економіки США обумовлені не стільки ефек- тивністю міжнародних зв’язків чи продуктивністю національної економіки, а насамперед, лідерством у роз- робці та впровадженні інформаційних технологій, у т.ч. маркетингових, фінансових і страхових. Ці техно- логії дозволили створити світову мережу, завдяки якій стало можливим в найкоротші терміни розповсю- джувати інформацію про наявність і вартість товарів на міжнародних товарних біржах, інформацію про ко- тирування акцій різноманітних підприємств на фондових біржах світу, співвідношення курсів валют на міжбанківській валютній біржі, інформацію про надання страхових, консультативних, рекрутингових по- слуг та здійснювати відповідні електронні розрахунки. Пріоритет у використанні Web-технологій дозволив суттєво розширити віртуальний економічний простір США та підвисити ефективність ліберально- ринкового господарського механізму, що й забезпечило найвищій (41400 дол. per capita) у світі показник ВНД на душу населення. Вдале маніпулювання державними витратами, зростаючи масштаби кредитування споживчих потреб та незначна частка неформального (тіньового) сектору економіки (8,8% ВНД) за наявніс- тю великої кількості економічно активного населення виявилися найважливішими чинниками, що забезпе- чили значний відрив американського господарства по цьому показнику від інших країн світу, проте для оцінки ємності економічного простору слід використовувати ненормований показник ВНД (США – 12,05 трлн. дол. США). Об’єктивною підставою для успіху на шляху розширення віртуального економічного простору, тобто інкорпорації у світове господарство, є стан і потенціал росту національної економіки, які насамперед обу- мовлено активністю працездатного населення, його професійною кваліфікацією, схильністю до підприєм- ництва, а також умовами господарювання – наявністю виробничих фондів і ресурсів, правилами трансакцій між суб’єктами господарювання, суспільними інститутами та державою, податковим тиском тощо [6]. Саме тому значна кількість економічно активного населення Китаю та Бразилії, країн з низьким рівнем доходу на душу населення, обумовлює вихід цих країн по ВНД на більш високі щаблі, відповідно 1,6 та 0,5 трлн. дол. США. До того ж, реальний економічний потенціал країни залежить від розміру неформального сектору, який виявляється своєрідним буфером, зокрема у таких критичних ситуаціях розвитку, як соціально- економічна перебудова, реформування економічної системи або іноземне валютне рейдерство. Тому корек- ція ВНД на величину неформального (тіньового) доходу вельми суттєва, особливо для таких країн, як Росія, Польща, Україна, Угорщина и Чехія (рис.). 26,18 41,61 9,81 1,40 5,08 17,57 2,85 111,16 48,22 8,87 104,49 29,26 37,65 4,33 296,85 712,43 12,51 31,08 15,79 92,82 -400,00 -200,00 0,00 200,00 400,00 600,00 800,00 Литва Словакія Естонія Монголія Вірменія Латвія Киргизія Чехія Казахстан Грузія Угорщина Болгарія Словенія Молдова Польща Росія Азербайджан Білорусь Узбекистан Україна млрд. дол. США ВНД з урахуванням тіньового сектору Тіньовий сектор Рис. ВНД с урахуванням тіньового сектору постсоціалістичних країн Прямі іноземні інвестиції, що є індикатором залучення національного господарства у глобальну госпо- дарську мережу, залежать не тільки від інвестиційної привабливості економічного простору країни, але й господарського законодавства, потенціалу розвитку бізнесу, структури споживацького ринку та його плато- спроможності. Експерти Світового банку на підставі маркетингових досліджень 156 країн надали Україні 39-й рейтинг – за умовами виконання контрактів (перший – Норвегія, останній – Тімор-Лесте), 75-й – за умовами кредитування (перший – Великобританія, останній – Камбоджа), 78-й – за умовами зовнішньої то- ргівлі (перший – Данія, останній – Ірак), 98-й – за умовами ліцензування (перший – Палау, останній – Тан- занія), 110-й – по простоті організації нового бізнесу (перший – Канада, останній – Ангола), 119-й – за умо- вами працевлаштування (перший – Палау, останній – Буркіна Фасо), 123-й – по процедурах банкротства Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 89 (перший – Японія, останній – Західний берег і Газа) 124-й – по простоті здійснення господарських трансак- цій (перший – Нова Зеландія, останній – Конго), 127-й – за умовами реєстрації власності (перший – Нова Зеландія, останній – Нігерія), 141-й – по захисту інвестора (перший – Нова Зеландія, останній – Афганіс- тан), а самий низький 151-й з 156 можливих – по податкових платежах (перший – Мальдіви, останній – Бі- лорусь). Така рейтингова оцінка українського економічного простору демонструє вкрай несприятливу ситу- ацію для розвитку міжнародного бізнесу в Україні та попереджує можливого інвестора про високі ризики вкладання капіталів в економіку нашої країни. Про ступень залучення національного господарства до світової економічної павутини можна судити за чисельністю філій іноземних ТНК, наявність яких в межах адміністративних границь постсоціалістичних країн, у т.ч. України, має свої позитивні та негативні наслідки. Ступень негативного впливу подібних інтег- раційних процесів на формування структури національного господарства визначається умовами функціону- вання і розподілу прибутку філій на території країни розміщення, а також балансом іноземних та власних філій (українських доменів ТНК). Поки що досить складно визначити наскільки гармонійні сучасні зв’язки між державою і ТНК, у т.ч. країни походження домену. Проте досить добре визначені сфери неузгодження їх інтересів – це, насамперед, механізм трансфертних цін, екологічні проблеми, розподіл експортних ринків, дискримінація в управлінні трудовими ресурсами, ряд ідеологічних та культурних обмежень. Серед заходів державної підтримки корпорацій, що закріплено Конвенцією України про ТНК (1999 р.), найбільш сприят- ливі для залучення іноземного капіталу є наступні: (1) передача в управління корпорації державних пакетів акцій підприємств-учасників корпоративних відносин; (2) залік заборгованості підприємства, акції якого реалізуються на інвестиційних конкурсах в обсяг ін- вестицій для корпорації-покупця; (3) надання державних гарантій для отримання різного роду інвестиційних ресурсів, в т.ч. під заставу; (4) виключення подвійного оподаткування учасників корпорації на територіях сторін, де діють ТНК и її фі- лії; (5) безмитний ввіз та вивіз устаткування, продукції, робіт та послуг, а також переміщення капіталу між філіями і доменом; (6) надання банкам, що інвестують ТНК різноманітних пільг та державної фінансової підтримки. Може ці заходи й здатні забезпечити прискорення процесів інкорпорації України до світового економі- чного простору, але для цього треба найближчим часом подолати політичну нестабільність та правовий ні- гілізм у господарській сфері. Незважаючи на лібералізацію торгівлі на початку 1990-х рр. частка України у світовій економіці та ступень її залучення до міжнародного розподілу праці не тільки не зростає, а поступо- во скорочується. Структура експорту країни має переважно сировинний характер. На початковій стадії зна- ходяться процеси легального вивозу капіталу, створення сумісних підприємств, корпоративних структур і вільних економічних зон. Проблема інтеграції України у світових економічний простір достатньо складна і носить геополітичні ознаки. Головними підставами її вирішення можуть стати наступні кроки: − формування ліберального ринкового середовища з багатоукладними формами власності на природно- сировинні ресурси та розвитком ефективних ринкових інститутів (зокрема фондових і товарних бірж, банківської та страхової системи); − відбудова зовнішньоекономічних зв’язків з новими незалежними країнами другого світу в рамках ста- рих і оновлених блоків (СНГ, ГУАМ, ЄврАзЕС); − налагодження ефективних двосторонніх корпоративних зв’язків з найбільш швидко зростаючими краї- нами третього світу (Індія, Південна Корея, Китай, Таїланд, Сінгапур); − формування взаємовигідних двосторонніх зв’язків з країнами постачальниками енергоресурсів (Азер- байджан, Лівія, Іран) для диверсифікації джерел енергозабезпечення; − одночасне опрацювання механізму поглиблення співпраці з розвиненими країнами першого світу, на- самперед, країнами-членами Європейського Союзу, міжнародними економічними організаціями (СОТ, ФАО), фінансовими центрами (ЄБРР) і гуманітарними організаціями (ЮНЕСКО, ВОЗ). Для визнання України рівноправним партнером у міжнародних економічних відносинах необхідно за- безпечити випереджаючі темпи економічного зростання, подолати корупцію та підвисити добробут грома- дян України до середнього рівня європейських країн, що, у свою чергу, потребує наступних дій: 1) створення стабільного політичного та законодавчого простору господарських трансакцій; 2) створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземного капіталу та усталених «правил гри» для суб’єктів економіки у недосконалому ринковому просторі; 3) відпрацювання механізму державного контролю лібералізації торгівлі з одночасною активізацією зба- лансованої зовнішньоторговельної політики, що поєднує експортно-орієнтованість виробництва з імпо- ртозаміщенням; 4) визначення найважливіших галузей-локомотивів економіки, які мають стати системою пріоритетів роз- витку і об’єктами підтримки уряду (металургійна, нафтогазова, аерокосмічна, транспортна, виробницт- во зернової продукції тощо). 5) забезпечення економічної безпеки України в умовах зовнішнього впливу світової кон’юнктури й між- народної конкуренції на тлі внутрішніх чинників нестабільності внаслідок суспільно неефективних дій національних суб’єктів економіки на світових ринках. Інкорпорування України у світовий економічний простір є непростим завданням як для урядовців, так і дипломатичної служби країни, оскільки завдяки територіальному розташуванню країна знаходиться у сфері інтересів багатьох впливових на світовій арені гравців. У цих умовах лише збереження незалежності та ста- Шостак Л.Б. ОСОБЛИВОСТІ ІНКОРПОРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ 90 тусу позаблоковості може забезпечити просунення національних економічних інтересів. Проте у час мінли- вості геополітичних блоків і тяжіння до їх укрупнення майже єдиним вірним шляхом виявляється майстер- не балансування та багатогранність зовнішньоекономічної політики. Джерела та література 1. Международные экономические отношения: Ученик / Под ред. Б.М.Смитиенко. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 512 с. 2. Международные экономические отношения / С.В. Фомишин. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 608 с. 3. Международные экономические отношения: учеб. / Н.Н. Ливенцев и др.; под ред. Н.Н. Ливенцева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2006. – 648 с. 4. В.Є. Новицький Економічні ресурси цивілізаційного розвитку: Навч. посіб. – К.НАУ, 2004. – 268 с. 5. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власик В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. пос. / За ред. І.В. Багрової. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 384 с. 6. Шостак Л.Б.Маркетинг як інструмент експансії національного господарства у світовому економічному просторі // Економіка України. – 2007.– №2. – 74-84. Харитоненко Л.А., Рудь Н.Ю. ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ СОСТАВЛЯЮЩИЕ ИНВЕСТИЦИОННОГО КЛИМАТА РОССИИ ПРИ ПРИВЛЕЧЕНИИ ПРЯМЫХ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ Инвестиционный климат в значительной степени формируется государством через гарантии прав соб- ственности, характер правового регулирования, функционирования рынка труда, создание рыночной ин- фраструктуры, через решение таких общих проблем, как коррупция, преступность, политическая стабиль- ность, а также налогообложение, функционирование финансовых рынков, динамика внутреннего рынка ценных бумаг и уровень развития корпоративного управления. Внутренний рынок ценных бумаг не является основным источником средств для крупных российских компаний, которые активно используют возможности рынка еврооблигаций и иностранных рынков акций, на которые они выходят посредством американских (ADR) и глобальных (GDR) депозитарных расписок. Желание увеличить долю ПИИ и авторитетных иностранных инвесторов в структуре акционеров своей компании стало основным моментом, подтолкнувшим предпринимателей к выходу на иностранные рынки. Потребность в модернизации структуры акционеров за счет вовлечения крупных иностранных инвесторов стала актуальнее потребности в капитале [3]. Для российского рынка акций характерна избыточная отраслевая концентрация. На компании, зани- мающиеся добычей нефти и газа, по состоянию на конец 2005 года приходилось 64,3% совокупной нацио- нальной капитализации. На компании электроэнергетики – 8,7%, связи – 6,7%, финансовой сферы – 6,5%, черной металлургии – 4,7%.. В ближайшие годы ожидается выход на биржу новых крупных и средних эми- тентов, среди которых будут не только нефтяные компании, но и компании потребительского сектора, фи- нансовые компании, машиностроительные, химические и торговые компании. Что в свою очередь будет способствовать снижению отраслевой концентрации капитализации [4]. Другой рисковой проблемой для ПИИ-инвесторов является проблема того, что в России при условии владения менее 75% голосующих акций серьезно повышается риск недружественного поглощения. Поэто- му количество реально доступных для инвестирования акций значительно меньше их совокупного количе- ства по состоянию на конец 2005 года. По оценке Всемирного банка, повышение предсказуемости государственной политики может увели- чить вероятность новых инвестиций, в первую очередь по состоянию на конец 2005 года ПИИ, более чем на 30% [1]. Цель административной реформы как раз и состоит в повышении прозрачности работы, качества решений и оптимизации структуры государственного аппарата, а также снижении уровня коррупции, адми- нистративных барьеров и избыточного вмешательства государства в экономику, модернизации управленче- ских технологий, дебюрократизации. Однако координация работы различных государственных органов ос- тавляет желать лучшего. Российские государственные органы регулирования экономической деятельности не всегда предостав- ляют качественное информационное обеспечение экономике, которой требуется полная, достоверная, не- противоречивая и своевременная информация. В частности, нет четкой регламентации о нормативных до- кументах, требуемых ветеринарной и фитосанитарной службами, что приводит к недопониманию, потерям времени и росту издержек экономических агентов. Коррупция и административные барьеры занимают зна- чимые места среди препятствий для ПИИ инвесторов в российской экономике [5]. С позиций иностранного инвестора ключевое значение при принятии решений об инвестировании име- ет специфика налогового законодательства принимающей страны. В настоящее время продолжается работа по совершенствованию российского налогового законодательства. С 2006 года расширился перечень расхо- дов, вычитаемых при исчислении налога на прибыль (в частности, по НИОКР), упрощаются процедуры возмещения НДС при капитальных вложениях. Ожидается, что будут улучшены условия расчетов по НДС по экспортным операциям. Кроме того, предусмотрено создание режима налоговых льгот для инвесторов, ведущих деятельность в особых экономических зонах. Однако серьезной проблемой российского налогово-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36358
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:01:29Z
publishDate	2006
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Шостак, Л.Б. 2012-07-18T09:19:52Z 2012-07-18T09:19:52Z 2006 Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку / Л.Б. Шостак // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 86-90. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36358 Раскрыты общие черты и факторы эволюции МЭО в разрезе глобализации мировой экономики. Определены современные признаки национального экономического пространства, инструменты его расширения и позиционирования в международной экономической паутине. Выделены современные вызовы и цивилизационные угрозы в международных отношениях и перспективы включения национального хозяйства в мировую экономику. Розкрито загальні риси та чинники еволюції МЕВ у фокусі глобалізації світової економіки. Визначено сучасні ознаки національного економічного простору, інструменти його розширення та позиціювання у міжнародній економічній павутині. Окреслено сучасні виклики і цивілізаційні загрози у міжнародних відносинах та перспективи включення національного господарства до світової економіки. General outline and factors of international economic relations evolution in conditions of globalisation of the world economy are explored. Contemporary fea-tures of national economic space, instruments of its expansion and positioning in international economic network are defined. Contemporary challenges and civili-sation threats in international relations and prospects of involvement of national economy into the world economy are provided. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку Article published earlier
spellingShingle	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку Шостак, Л.Б. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку
title_full	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку
title_fullStr	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку
title_full_unstemmed	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку
title_short	Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку
title_sort	особливості інкорпорації національного господарства україни у світову економіку
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36358
work_keys_str_mv	AT šostaklb osoblivostíínkorporacíínacíonalʹnogogospodarstvaukraíniusvítovuekonomíku

Особливості інкорпорації національного господарства України у світову економіку

Institution

Similar Items