Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району
Акцентировано внимание на особенностях реформирования регионального агропромышленного производства. Акцентована увага на особливостях реформування регіонального агропромислового виробництва. Attention accentrates on the reforming process of the region agriculture manufacture....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Російська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36375 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 169-172. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860099542308880384 |
|---|---|
| author | Сердюк, А.М. |
| author_facet | Сердюк, А.М. |
| citation_txt | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 169-172. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Акцентировано внимание на особенностях реформирования регионального агропромышленного производства.
Акцентована увага на особливостях реформування регіонального агропромислового виробництва.
Attention accentrates on the reforming process of the region agriculture manufacture.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
Точка зрения
169
ляет оценить значимость каждого рассматриваемого этапа, оценить его вклад в итоговое значение интегра-
льного показателя конкурентоспособности.
Выводы
1. Метод расчета конкурентоспособности экологически чистого продукта включает девять последова-
тельных этапов, которые позволяют объединить технические, экономические и экологичсекие состав-
ляющие интегрального показателя конкурентоспособности.
2. Применение функции желательности, положенной в основу метода расчета показателя конкуренто-
способности экологически чистого продукта, позволяет получить достоверные оценки, а путем сравне-
ния с базовыми показателями конкуреноспособности можно сделать вывод о необходимости разработ-
ки и внедрения мероприятий экологической составляющей.
Источники и литература
1. Григоренко Л. Й. Підприємництво і конкуренція. – К.: Либідь, 2005. – 345 с.
2. Диденко Н.Р Ценовая конкуренция предприятий. – Донецк.: Альянс, 2003. – 231 с.
3. Стасив О.А. Конкуренція і конкурентоспроможність підприємства. – Львів.: ПРС, 2004. – 335 с.
4. Яков А. Г. Конкурентоспроможність підприємства. – Львів.: ПРС, 2004. – 235 с.
5. Степанов А. А. Концепция устойчивого развития. – М.: Инфра–М, 2005. – 456 с.
Сердюк А.М.
ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
ЗАПОРІЗЬКОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
Постановка наукової проблеми. Дослідження регіонального агропромислового виробництва (АПВ)
загалом та його окремих галузей на сучасному етапі є досить актуальними. Актуальність полягає в тому, що
АПВ займає в структурі народногосподарського комплексу особливе місце. Ця особливість визначається
виробничою структурою, значенням в забезпеченні населення базовими продуктами харчування, обмежені-
стю землі як основного засобу виробництва, забезпеченістю сировиною переробних галузей промисловості
тощо. Реформування АПВ передбачає забезпечення прискореного розвитку за рахунок вдосконалення зе-
мельних відносин та нових форм господарювання різної власності. Це головні напрями реформаторського
спрямування функціонально–територіальної структури агропромислового виробництва.
Изучение ем-
кости рынка
Оценка стои-
мости проекта
Изучение рынков
сбыта
Изучение по-
ребительских
предпочтений
Формулирование требований к продукту
Формулирование целей анализа конкурентоспособности
Обоснование перечня определяемых параметров
Расчет пока-
зателя конку-
ентоспособ-
ности по ба-
зовым пара-
етрам
Расчет показателя конкуренто-
способности по техническим
параметрам
Расчет показателя конкуренто-
способности по экономическим
параметрам
Расчет показателя конкурентоспо-
собности по экологическим пара-
метрам
Расчет интегрального показателя конкурентоспособности
Вывод о конкурентоспособности продукта
Разработка мероприятия по повышению
конкурентоспособности продукта
Оптимизация затрат на выбранное мероприятие
Сердюк А.М.
ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЗАПОРІЗЬКОГО
СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
170
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика увага вітчизняними економіко-географами та еко-
номістами приділяється дослідженням системи агропромислового виробництва як складної територіально-
структурної єдності, а також різним функціональним аспектам реформування. Фундаментальними науко-
вими дослідженнями суспільно-географічної і економічної науки є праці М.М. Паламарчука, О.М. Палама-
рчука, Р.О. Язиніної, М.Д. Пістуна, В.О. Гуцала, Н.І. Провотар, Г.В. Балабанова, С.І. Дорогунцова, Б.М. Да-
нилишина, П.П. Борщевського, О.Є. Онищенко, Б. Панасюка, та багато інших [1,3,4,5,6,7].
Формулювання мети і завдання. Метою дослідження є вивчення теоретико–методологічних підходів
територіально-функціональної та галузевої структури АПВ. Основні завдання повинні визначати певні осо-
бливості реформування агропромислового виробництва на регіональному рівні.
Виклад основного матеріалу. Розвиток та становлення регіонального агропромислового виробництва
це закономірний процес, що протікає в умовах ринкових перетворень на основі суспільно-географічного
поділу праці. Агропромислове виробництво є найбільш пріоритетною і перспективною сферою вивчення в
суспільно-географічній науці. На сучасному етапі в значному обсязі розроблені теоретичні аспекти про
АПК, спеціалізацію і кооперування агроформувань щодо виробництва і переробки сільськогосподарської
сировини, особливості територіальної організації основних сфер агропромислових територіальних компле-
ксів (АПТК), аналіз чинників розвитку агропромислової інтеграції, методи дослідження та типізація АПТК,
зроблений принцип системно-структурного аналізу до визначення економічної ефективності різноманітних
комплексів та типів АПК [6, 7]. Але всі ці питання розглядаються в соціально-економічному аспекті [1, 3].
Економіко-географічні дослідження територіальних АПК спрямовані на визначення об’єктивних умов та
факторів їх формування, а також основні риси структури обласного АПК, структури регіонального АПВ,
зроблена спроба оптимізації темпів і пропорцій розвитку АПК. М.М. Паламарчук одним із перших вітчиз-
няних дослідників сформував найважливіші методологічні основи дослідження сутності територіального
аспекту агропромислової інтеграції. Крім того, ним запропонована теоретична концепція агропромислового
комплексоутворення, яка має важливе значення для наукових розробок і пропозицій проблем територіаль-
ної організації агропромислового виробництва (ТО АПВ) загалом [7].
Отже, АПВ це складна територіальна багатогалузева система, яка формується на агропромисловій інте-
грації і поступово перетворюється в єдине організаційно оформлене виробництво економічним ядром якого
являється АПК. Агропромислове виробництво це значно ширше суспільно-географічне поняття ніж АПК.
Воно являє сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених галузей і підгалузей промисловості, сільсь-
кого господарства, виробничо-технічного обслуговування та сфери обігу. За своєю господарською суттю
АПВ виступає формою суспільно-матеріального комбінування, єдності підприємств різноманітних галузей
з особливими агротехнологічними процесами, які органічно пов’язані в техніко-економічному відношенні
на основі оптимальної концентрації виробництва, сполучення послідовних стадій переробки сільськогоспо-
дарської сировини.
Таким чином, формування АПВ має двоєдиний процес: з однієї сторони, виробництво поділяється на
виконання окремих функцій у вигляді відносно самостійного, відокремленого в просторі і часі виду діяль-
ності; з іншого боку – постійно відновлюються відношення обміну між окремими виробничими функціями,
що поглиблюють взаємопов’язані і взаємообумовлені стадії єдиного суспільного процесу відтворення агро-
промислового виробництва. Послідовність стадій розвитку АПВ дає змогу перетворювати матеріально–
виробничі ресурси в інші більш продуктивні, які призначені для повного використання або споживання на
наступній або заключній стадії оновленого виробництва.
Зазначимо, що провідна функція АПВ відображує найвищу ступінь задоволення потреб суспільства у
високоякісній і екологічно чистій сільськогосподарської продукції та продуктах її переробки при підвищені
економічної ефективності всього суспільно–матеріального агровиробництва та окремих його ланок.
Початок реформування аграрного сектору пов’язують із прийняттям постанови Верховної Ради УРСР
«Про земельну реформу» від 11 грудня 1990 року. Згідно з якою, всі землі держави було визнано об’єктом
реформи. Прийняття Закону «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1990 року, започат-
кували юридичні основи для розвитку фермерства. Зміна структури аграрних підприємств є однієї з ключо-
вих задач процесу реформування аграрного сектору економіки України. Законодавча база для здійснення
структурної перебудови аграрних підприємств (нові форми господарювання різної власності) ґрунтувалось
на Законах України «Про підприємництво» від 07.02.91, «Про підприємства України» від 27.03.91, «Про го-
сподарські товариства» від 19.09.91, «Про колективне сільськогосподарське товариство» від 14.02.92. «Про
невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи в сфері сільськогосподарського виробництва»,
від 8 серпня 1995 року [2, с.134].
За період реформування АПВ відбулися зміни відносин власності це формування нових земельних від-
носин, зміна організаційно–правових форм господарювання різної власності. Найбільш поширеного зна-
чення набули фермерські, кооперативні та колективні сільськогосподарські підприємства. Згодом їх питома
вага скоротилась через те, що Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не
було розроблено чіткого механізму щодо перерозподілу майна, землі. Крім того, вони характеризувались
недосконалою внутрішньою структурою виробництва, що й стало одним із стримуючих факторів успішного
реформування новостворених форм господарювання.
На сучасному етапі розвитку ринкових взаємовідносин у сільському господарстві найпоширенішою рі-
зновидністю приватного підприємництва є фермерське господарство. Взаємовідносини фермерських госпо-
дарств регулюються Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року. Індивідуа-
Точка зрения
171
льний характер приватної власності на засоби виробництва робить фермерські господарства активними ви-
разниками нових економічних та аграрних відносин в умовах ринкової системи. Зазначимо, що економічні
переваги фермерських господарств полягають, насамперед, в тому, що фермер в одній особі виконує функ-
ції організатора, управлінця, виконавця робіт і власника. Якість виконання цих функцій залежить від про-
фесійної підготовки та психологічної схильності до ризику. Все це є потужним мотиваційним фактором
розвитку та становлення фермерства. Економічна та виробнича самостійність і спрощений механізм при-
власнення результатів вкладеної праці, отримання прибутку сприяють формуванню реального господаря на
землі, який прагне отримати максимальний економічний ефект на одиницю вкладених коштів і праці. Фер-
мерські господарства характеризуються мобільністю, прибуткованістю, гнучкістю у співпраці з партнера-
ми, а також відсутністю потужних джерел фінансування, незадовільним забезпеченням технікою тощо [4,
5].
Реформування колгоспно-радгоспного господарства сприяло тому, що державні й колективні підприєм-
ства в Україні, регіонах перейшли на різні форми господарювання. Відбулося зародження індивідуальних
форм господарювання, селянських господарств, кооперативів, агропромислових корпорацій, агрофірм, за-
снованих на акціонерній власності.
Слід зазначити, що за період ринкових перетворень у системі агропромислового виробництва склалась
певна організаційно–правова структура сучасних агроформувань господарювання, які утворилися як на ін-
дивідуальній, так і на колективній основі. Агровиробничі підприємства і об’єднання різних форм власності
та господарювання виконують певні виробничо–технологічні функції, де створюється потрібна суспільству
продукція сільськогосподарського призначення. Як показує аналіз, нові створені форми господарювання
поки що не задовольняють вимоги ефективного агровиробництва. Потенційні можливості власності вико-
ристовуються неповно через недостатньо розроблені правила, норми, поведінку суб’єктів господарювання в
умовах ринкової економіки. У зв’язку з цим, успішне функціонування і розвиток нових агроформувань, їх
подальші трансформаційні зміни, вимагають ґрунтовних системних розробок та впровадження механізмів
економічного регулювання, управління, які б могли досить дієво впливати на відтворення, реформування та
стабілізацію регіонального агропромислового виробництва. В свою чергу, механізми економічного регулю-
вання та управління це сукупність методів, форм, правових та законодавчих актів, які позитивно впливають
на економічну й соціальну підтримку сільського господарства та агропромислового виробництва в умовах
формування ринкового середовища. Цьому сприяє державна підтримка, яка опирається на інституціональну
основу (фінансово-бюджетну, кредитну, цінову, податкову, страхову, інституційну, інноваційну, інформа-
ційну та кадрову забезпеченість) [4].
Крім того, органічні компоненти економічного механізму регулювання розвитком регіонального АПВ в
умовах реформування включають до свого складу господарський, внутрігосподарський і ринковий механі-
зми, які повинні бути тісно пов’язані між собою і створювати оптимальні умови для розвитку, відтворення
та функціонування АПВ.
Саме такий підхід буде спрямований на ефективний розвиток вітчизняного товаровиробника, раціона-
льне використання агроресурсного потенціалу, особливо земельних ресурсів на підтримку інноваційних
програм із селекції, техніки, агротехнологій, інфраструктури ринкового типу, розвиток сільських територій.
Таблиця 1. Структура організаційно–правових форм підприємств сільського господарства
Запорізької області за 2006 рік
Організаційно–правові форми Кількість підприємств Питома вага,%
Господарські товариства 589 17,8
Сільськогосподарські виробничі кооперативи 99 3,0
Приватні підприємства 220 6,6
Фермерські господарства 2348 70,8
Державні підприємства 33 1,1
Підприємства інших форм господарювання 24 0,7
Разом 3313 100
За даними Запорізького обласного управління статистики
Аналіз наведених статистичних даних свідчить, що провідною структурою нових форм господарюван-
ня різної власності в Запорізькій області є фермерські господарства, які складають 70,8% у загальному об-
сязі (табл. 1). Фермерські господарства є суб’єктами підприємницької діяльності в сфері АПВ. Головна їх
мета виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, продавати її та одержувати прибуток. Господарс-
тво самостійно визначає напрями своєї господарської діяльності та спеціалізації. Спеціалізацію фермерсь-
кого господарства визначають такі фактори: зовнішні (економічні, природно-кліматичні, соціально-
психологічні); внутрішні (стратегія господарської діяльності, ресурсний потенціал, рівень професійної під-
готовки фермера).
Законодавство України, Конституція України, Земельний Кодекс визначають необхідні умови для ство-
рення виробничої діяльності фермерських господарств. З метою підтримки фермерських господарств (фі-
нансової, виробничої) створено спеціальний Український державний Фонд розвитку фермерських підпри-
ємств (1991), який існує при Міністерстві аграрної політики і має свої відділення в усіх областях України.
Сердюк А.М.
ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЗАПОРІЗЬКОГО
СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
172
Таблиця 2. Кількість фермерських господарств у Запорізькій області
1995 2000 2001 2002 2003 2005 2006
Кількість господарств 1695 2191 2387 2512 2508 2380 2347
Розмір землі у господарствах, тис. га 53,8 172,1 231,2 237,1 240,2 260,4 278,9
Середній розмір одного господарства, га 32 79 89 94 96 109 117
За даними Запорізького обласного управління статистики
За період з 1995–2000 рр. кількість фермерських господарств збільшилась від 1695 до 2347 га, а серед-
ній розмір господарства від 32–117 га (табл. 2). На початок 2007 року 20,1% фермерських господарств мали
площу сільськогосподарських угідь від 1 до 20 га, 41,6% від 20,1 до 50 га, 25,6% від 50,1 до 500 га, а у
12,9% площа була більшою за 500 га. Зазначимо, що у фермерських господарствах до 20 га зосереджено бі-
льше ніж 2% від загального обсягу землі, від 20,1 до 50 га – 14,3%, від 50,1 до 500 га 35%, а у фермерських
господарствах з розміром більше 500 га – 50,4%.
В Запорізькій області останнім часом сектор фермерських господарств розвивався динамічно ніж це
передбачалось, хоча його частка в структурі організаційно-правових форм найбільша. Стримуючим факто-
ром більш інтенсивного розвитку фермерських господарств в області є процес залучення дрібних приват-
них господарств у різні форми кооперативів, асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств із
виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, що обслуговують АПВ. Успішним
напрямом розвитку фермерства є їх кооперування, щоб не зупинити свою господарську діяльність, прийма-
ти участь в конкуренції товаровиробників, встановлювати розгалужену мережу кооперативних зв’язків між
окремими господарствами, взаємозв’язки повинні бути динамічними, щоб не стримувати суспільно–
виробничий процес, спільними зусиллями вирішувати проблеми недостатнього ресурсного забезпечення
фермерських господарств мінеральними добривами, сучасною технікою, паливно-мастильними матеріала-
ми тощо.
Висновки. Таким чином, аналіз процесу реформування регіонального АПВ Запорізького суспільно-
географічного району дає змогу стверджувати, що протягом останніх десяти років реформаторські зміни в
цій сфері позначились лише на ринкових відносинах, які стосуються приватизації земельних ресурсів та
утворення і розвитку нових агроформувань різної власності. На думку провідних вчених [ОНі, ПАн] рефо-
рмування АПВ повинно здійснюватися за такими напрямами: створення крупних фермерських колектив-
них, кооперативних господарств (загальна площа яких не менше 1,5 – 2,0 тис.га кожне) це перший напрям
розвитку аграрної сфери; другий напрям – організація середніх фермерських господарств (земельною пло-
щею від 80 – 150 кожне); третій – створення невеликих селянських господарств (сімейних ферм), значна кі-
лькість яких ще довго буде відігравати вагому вагу в аграрній сфері.
Джерела та літерутара
1. Балабанов Г.В. Сучасні територіально–галузеві пропорції економіки України // Український геогр. жу-
рнал. – 2001. – № 1. – С. 3 – 8.
2. П.С. Березівський., Н.І. Михалюк Організація виробництва в аграрних формуваннях. – К., 2005.
3. Дорогунцова С.І., Борщевським П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуван-
ням в АПК. – К.: Урожай, 1992. – 128с.
4. А. Онищенко Особенности размещения земельных отношений в Украине // Экономика Украины. –
2001. – № 4. – С. 57 – 61.
5. Б. Панасюк Экономическая политика соединения отраслей АПК // Экономика Украины. – 2001. – № 5.
– С. 59 – 67.
6. Пістун М.Д., Гуцал В.О, Провотар Н.І. Географія агропромислових комплексів. – К.: Либідь, 1997. –
198с. 7. Территориальная организация агропромышленных комплексов. / За ред. М.М. Паламарчука,
А.М. Паламарчука, Р.А.Язынина и др. – К.: Наук. думка, 1985. – 304с.
Семів Л.К., Ходикіна І.Ю.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Стратегічний вибір стратегії держави на основі реалізації освітньо–наукового потенціалу у значній мірі
визначається розвитком університетської науки, суспільним визнанням ідеї (призначення) університету, а
також його зв’язком з продукуванням і поширенням різноманітних наукових культурних та суспільно–
політичних ідей. Безумовно, від цього залежить місце країни в постіндустріальному світі. Сьогодні вже не
сировина і розвиток важкої промисловості є головним стратегічним ресурсом держав, а першість завоював
такий глобально конкурентоспроможний продукт як знання та інформація. Нові відкриття, винаходи, тех-
нології, товари і послуги стають постійною і найважливішою складовою економічного прогресу.
Інформація (доступ до сучасних знань і засобів зв’язку) поряд з землею, капіталом і працею стає не просто
самостійним, а визначальним фактором виробництва. Практично в усіх сферах суспільної діяльності, де на
перший план виходить потреба у використанні найрізноманітніших видів знань, зростає значення підго-
товки людей, їх освіти й виховання. Відтак освітньо–виховна сфера стає визначальною у розвитку на-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36375 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:35Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сердюк, А.М. 2012-07-18T09:47:42Z 2012-07-18T09:47:42Z 2006 Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 169-172. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36375 Акцентировано внимание на особенностях реформирования регионального агропромышленного производства. Акцентована увага на особливостях реформування регіонального агропромислового виробництва. Attention accentrates on the reforming process of the region agriculture manufacture. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району Сердюк, А.М. Точка зрения |
| title | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району |
| title_full | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району |
| title_fullStr | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району |
| title_full_unstemmed | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району |
| title_short | Особливості реформування агропромислового виробництва Запорізького суспільно-географічного району |
| title_sort | особливості реформування агропромислового виробництва запорізького суспільно-географічного району |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36375 |
| work_keys_str_mv | AT serdûkam osoblivostíreformuvannâagropromislovogovirobnictvazaporízʹkogosuspílʹnogeografíčnogoraionu |