Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року
Наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 15 лютого 2012 року. У повідомленні представлено основні змістово-тематичні мотиви усних оповідань-спогадів українців у Польщі, яких внаслідок операції «Вісла» у 1947 році було переселено на північно-західні землі Польщі. Основну увагу приділено...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36404 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року / Л.М. Халюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 51-54. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859912745987604480 |
|---|---|
| author | Халюк, Л.М. |
| author_facet | Халюк, Л.М. |
| citation_txt | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року / Л.М. Халюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 51-54. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 15 лютого 2012 року. У повідомленні представлено основні змістово-тематичні мотиви усних оповідань-спогадів українців у Польщі, яких внаслідок операції «Вісла» у 1947 році було переселено на північно-західні землі Польщі. Основну увагу приділено оповідям, які розкривають процес переселення українців, життя на північних та західних територіях, міжетнічні стосунки між поляками та українцями та поняття «малої» та «ідеологічної» батьківщини.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:03:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
© Л.М. Халюк, 2012
У повідомленні представлено основні змістово-тематичні мотиви усних оповідань-спогадів українців у Польщі,
яких внаслідок операції «Вісла» у 1947 році було переселено на північно-західні землі Польщі. Основну увагу приді-
лено оповідям, які розкривають процес переселення українців, життя на північних та західних територіях, між-
етнічні стосунки між поляками та українцями та поняття «малої» та «ідеологічної» батьківщини.
Л.М. ХАЛЮК
ЗМІСТОВІ МОТИВИ В ОПОВІДАННЯХ-СПОГАДАХ
УКРАЇНЦІВ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ПРО АКЦІЮ «ВІСЛА» 1947 РОКУ
Наукове повідомлення молодого вченого на засіданні Президії НАН України
15 лютого 2012 року
Останнім часом особливого значення на-
буває поглиблене наукове вивчення україн-
ської культури ХХ ст., яка характеризується
значними суспільно-історичними зрушення-
ми й катаклізмами. Українські та зарубіжні
народознавці цілеспрямовано досліджують
надбання тієї усної словесності, яка є своє-
рідним художнім літописом драматичних іс-
торичних подій ХХ ст., до яких, зокрема, на-
лежить насильницьке переселення українців
у 1947 р. з Лемківщини, Холмщини, Підляш-
шя та Надсяння на північно-за хідні землі
Польщі, відоме під назвою «акція «Вісла».
Формальним приводом для її початку ста-
ла загибель у березні 1947 р. заступника міні-
стра оборони Польщі К. Свєрчевського. Од-
разу після цього польське керівництво ухва-
лило рішення про виселення українців і
членів змішаних українсько-польських родин
з українських етнічних і прилеглих земель і
поселення їх у так званих «повернутих» за-
хідних і північних землях із обо в’яз ковим
розпорошенням серед польської людності.
Акцію здійснювано трьома етапами. Перший
тривав із 28 квітня до кінця травня 1947 р.
(депортовано українців з Сяноцького, Лес-
ківського, Перемишльського, Ясельського,
Кросненського, Горлицького, Бжозувського
і частково Любачівського повітів). Другий
етап припадає на червень (остаточне виселен-
ня українців із Любачівського, Ярославсько-
го і Томашув-Лю бель ського повітів і перемі-
щення лемків із Горлицького, Новосон цького
і Новотарзького повітів. Водночас виселенню
підлягали ук ра їнці з Люблінського воєвод-
ства). Протягом третього етапу було знищено
рештки УПА й депортовано українців, які
втікали під час перевезень або самостійно по-
верталися на попереднє місце проживання.
Нині для нас відкриваються несправедливо
забуті хронікально-документальні матеріали,
маловідомі вітчизняні та зарубіжні архівні
джерела, а також усні народні опо ві дання-
спогади свідків цієї трагедії, які є джерелом
для пізнання світогляду українського народу
та його історії. Варто зауважити, що усні опо-
відання про переселення українців 1947 р. з
ідеологічних причин (цензурованість науки)
тривалий час не могли ввійти до фольклор-
них збірників, а отже, стати предметом роз-
гляду в монографічних дослідженнях.
Вагомий внесок у вивчення зазначеної про-
блеми зробили такі українські та зарубіжні
науковці, як М. Ісаєвич, В. Мокрий, Р. Кирчів,
В. Борисенко, М. Трухан, Б. Гук, Р. Дрозд,
С. Заброварний, Ю. Гаврилюк, В. Сер гійчук
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
МОЛОДІ ВЧЕНІ
та ін. (вивчали усні оповідання-спогади як
фольклорне явище або використовували фоль-
клорні твори як «усну історію»).
Уперше загальні структурні закономір-
ності усних наративів визначили американ-
ські соціолінгвісти В. Лабов і Дж. Валетські
на матеріалі особистих оповідей (personal
experience story). У змістовому і прагматич-
ному аспектах усні наративи вивчали І. Ра-
зумова, Є. Єфимова, Н. Розанова.
У зарубіжній фольклористиці й антрополо-
гії стереотипний наратив називають сучасною
легендою. Двадцять років функціонує науко-
ве товариство з її вивчення (the In ternational
Society for Contemporary Legend Research) при
Шефілдському університеті (Велика Бри та-
нія). Проблемам наратології сучасних фоль-
клорних текстів присвячено окремі випуски
міжнародного журналу «Fabula».
В Інституті мистецтвознавства, фольк-
лористики та етнології ім. М.Т. Рильського
під керівництвом академіка Ганни Аркадіївни
Скрипник здійснюють дослідження сучасних
ідентифікаційних процесів у середовищі насе-
лення українсько-польського пограниччя, а та-
кож української діаспори. У 2011 р. спільно з
Вармінсько-Мазурським університетом роз-
почато виконання нового україн сько-поль-
сько го проекту «Культура українців на Вармії і
Мазурах: традиція і сучасність (ет но гра фіч но-
культурне дослідження)», який присвячено
саме проблемам ідентифікації ук раїнського на-
селення в Польщі і в якому бере участь автор.
Усні оповіді про переміщення українців
1947 р. представляють широку панораму
життя людності регіону, де відбувалося пере-
селення: причини депортації, саму депорта-
цію, життя українців на нових землях.
На основі власних польових досліджень
визначаємо такі тематичні мотиви:
1. Переселення українців у 1947 р.
а) перебіг акції «Вісла»;
б) адаптація переселенців до нового життя
на північних і західних землях.
2. Відображення національної ідентичності.
3. Образ «малої» вітчизни.
Змістову і структурну основу наративів
становлять мотиви, які мають сюжетотвор-
чий характер. Кожна тема наділена певним на-
бором домінантних мотивів-дій, за допомогою
яких розкриваються етапи трагедії від її за-
родження аж до завершальної стадії — життя
на нових землях. Переселення в народному
сприйнятті асоціюється з війною, оскільки
воно проводилося насильницькими методами.
Зокрема, переїзд під наглядом військових до
залізниць, довготривале очікування потягів,
холод і голод, відсутність нормальних санітар-
них умов — усе це призводило до різноманіт-
них захворювань людей та їхньої смерті.
У розповідях переселенців окремим епізо-
дом виділяється опис дороги на північно-
західні землі. Тут увагу слухача акцентовано
на способах приниження людської гідності. З
оповідання в оповідання переходять прикмет-
ні штрихи «переселенського» побуту: «телячі»
вагони, нестерпна спека, зумисне створена не-
стача води й харчів, постійні перевірки і т.ін.
Значна частина зафіксованої народної про-
зи стосується умов проживання переселенців
на нових, так званих «повернутих» землях.
Прибувши проти своєї волі на колишні ні-
мецькі терени, українські переселенці, серед
яких було 95% селян, опинилася у винятково
важкому матеріальному становищі. Господар-
ства, куди їх було розселено, були переважно
напівзруйновані й потребували капітального
ремонту. Через недостатню їхню кількість іно-
ді в одне обійстя поселяли по кілька родин.
Ярослав Зарічний (народився у с. Корні
Томашівського повіту):
«Деякі сім’ї втиснено по дві-три до одного
будинку або «докватеровано» до осілих тут
у 1945–1946 рр. польських родин, які вже
були повними панами».
Теодор Кузяк (народився у с. Бортне Гор-
лицького повіту):
«Порозміщано нас в будинках-руїнах (виша-
бруваних і здемолюваних «gospodarzami» з-за
Бугу), без двері, вікон і підлоги, з порозвалюва-
нима пецами, діравима дахами. Привитали нас
рої комарів, яки кусали неможливо. За радом
мами, назберав я якигось сьмітя і підпалив, по-
могло, бо комари диму не люб лят».
Крім того, українське населення не мало
права змінювати місце проживання, вільно
53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
МОЛОДІ ВЧЕНІ
пересуватися й повертатися на батьківщину.
Оповідання-спогади про переселення 1947 р.
засвідчують надзвичайну стурбованість і роз-
губленість українців, їхню невпевненість у
завтрашньому дні.
Одним із поширених мотивів усних опові-
дей про переселення 1947 р. є тема принижен-
ня українців. Так, задля здійснення основної
мети акції «Вісла» — полонізації переселен-
ців — Громадська міліція та Служба безпеки в
ПНР вели масове спостереження за україн-
ським середовищем. Українці перебували під
пильним наглядом польської влади, не мали
права збиратися гуртом. Cеред українського
населення було створено цілу мережу агентів,
які повинні були запобігати виявам антидер-
жавної діяльності. Запроваджено заборону на
вживання слова «українець», замість якого
то леровано термін «поселенець з акції «Віс-
ла», що натякав на меншовартість українця.
Тема національної толерантності, зокрема
міжетнічних стосунків, часто звучить в опо-
ві даннях-спогадах.
«А в Грибошичах там нарід був недобри
<…> там биво тяжке життє, наші люде по-
терпіли страшнє»;
«Дуже тут багато поляків було, коли ми
приїхали. Добре нас прийняли. Ніхто нам ні-
чого не казав. Може, деякі були вороже до нас
налаштовані, але загалом усе було в порядку»
(переклад з польської);
«Можна сказати, там, в Легніце, там биво
добрі».
Наративи про вивчення в школі рідної
мови або, навпаки, неможливість вивчення
мови батьків і дідів творять окрему групу опо-
відань.
Релігія була одним із важливих чинників
збереження національної ідентичності україн-
ців. Тож не випадково окремий цикл оповідань
становлять спогади переселенців, у яких відо-
бражено релігійні мотиви: зміна чи заборона
віросповідання, розбудова або — найчастіше —
знищення церков і сакральних па м’я ток тощо.
Одним із найболючіших мотивів оповідей
українських переселенців є тема «малої» бать-
ківщини. Поняття «мала вітчизна» віднедавна
дуже часто з’являється в науковому обігу. На
межі третього тисячоліття в результаті глобалі-
зації простежується певна при в’язаність осо-
бистості не до держави, але до локальної тери-
торії, дому, що сприймається не лише як фраг-
мент предметного світу із чітко визначеними
характеристиками, а й передовсім як символ,
по в’язаний із цілим рядом уявлень і стереоти-
пів. Тож аналізуючи тематику усних оповідань
українців Польщі, маємо звертати особливу
увагу на ідентифікацію оповідачів із «домаш-
нім (прирученим) простором» — краєвидом
«ло кальної вітчизни», з тим місцем, де вони на-
родилися, яке па м’я тають з дитинства. Так, зна-
чна частина оповідачів — причому не лише
Церква філіальна греко-католицька опіки Богородиці
с. Волівець, Горлицький повіт
Український цвинтар на Лемківщині
с. Волівець Горлицький повіт
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
старшого віку, які добре пам’ятають переселен-
ня 1947 р., а й молодших, які тоді були дітьми
або знають про переселення лише з розповідей
старшого покоління, — ідентифікує свою «малу
вітчизну» з місцем народження, з місцем, де
провели своє дитинство та юнацтво вони або
їхні батьки, з певним географічним і матеріаль-
ним середовищем: горами, річками, будинками,
церк вами, могилами тощо.
Частина усних наративів присвячена як
утраті відчуття колишньої батьківщини, так і
висловленню свого світовідчуття тими, хто ра-
зом із переселенням віднайшов батьківщину на
новому місці. Аналіз змісту оповідань свідчить,
що значна частина польських українців має
нині чималі світоглядно-емоційні й ідентифі-
каційні труднощі. З оповідань випливає, що
деякі переселенці все-таки знайшли нову віт-
чизну. Це переважно стосується молодшого
покоління, яке виросло або народилося вже на
нових землях. Іншу групу становлять оповіда-
чі, які не можуть визначити одну вітчизну і на-
зивають їх саме дві — «малу» й «ідеологічну».
Ірена Криницька (народилась у с. Бжоза
Стшелецько-Дрезденецького повіту):
«Гори дуже близькі мені. Мої батьки за-
вжди говорили: «Там, вдома». Не «в Бески-
дах», а «вдома». Люблю туди їздити, але,
чесно кажучи, я не хотіла б там жити. Мій
чоловік і я добре там почуваємося, тому що
ми там виросли, але сьогодні це інший світ
для нас» (переклад з польської).
Адріан Яценік (народився у с. Луги Cтше-
лецько-Дрезденецького повіту):
«Батьківщинa. Батьківщинa — це при в’я-
заність до родини, до місця, краю, міста. З яко-
го роду ми вийшли, то і є наша батьківщина. Ні,
вже заплутався. Що таке батьківщина? Край,
у якому жили наші предки. Батьки, діди. Моя
батьківщина, зрештою, ніде і всюди. Мій бать-
ко народився вже тут. Мій дід народився там,
в горах. А я не знаю. Ні тут, ні там. Посередині.
Коло Вроцлавa» (переклад з польської).
Отже, зробивши короткий огляд змістових
мотивів оповідань-спогадів, можемо ствер-
джувати, що народні перекази про переселен-
ня українців 1947 р. є базовим етно пси хо-
логічним матеріалом для з’ясування питань
«історичної долі й правди», якому притаман-
ний як історизм, так і біографізм. Найпри-
кметнішою рисою меморатів є їхня трагедій-
ність, усвідомлення не фатальної стихійної
причинності переселення, а саме зумисної по-
літики уряду тодішньої Польщі.
У 2004 р. закінчила фі ло ло-
гічний факультет Ін сти ту-
ту філології Київського на-
ціональ ного уні верситету іме ні Тараса Шевченка й
вступила до аспірантури до відділу мистецтва та
народної творчості зарубіжних країн Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М.Т. Рильського НАН України. 2011 ро ку захис-
тила кандидатську дисертацію на тему «Усні на-
родні оповідання ук ра їн ців-пе ре селенців Лемківщи-
ни, Холмщини та Підляшшя: жан рово-тематична
Кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу
мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського
НАН України.
Леся Миколаївна ХАЛЮК
спе цифіка, художні особливості» (науковий керів-
ник: кандидат філологічних наук Л.К. Вахніна).
Бере участь у виконанні міжнародного українсько-
польського проекту «Культура українців на Вармії і
Мазурах: традиція і сучасність (етнографічно-куль-
турне дослідження)». Є автором 10 наукових статей
у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях.
Коло наукових інтересів — українсько-польські фольк -
лорні зв’язки; фольклор національних меншин, зокрема
українців Польщі; сучасний фольклор та проблеми
ідентичності.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36404 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:03:04Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Халюк, Л.М. 2012-07-18T10:34:10Z 2012-07-18T10:34:10Z 2012 Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року / Л.М. Халюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 51-54. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36404 Наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 15 лютого 2012 року. У повідомленні представлено основні змістово-тематичні мотиви усних оповідань-спогадів українців у Польщі, яких внаслідок операції «Вісла» у 1947 році було переселено на північно-західні землі Польщі. Основну увагу приділено оповідям, які розкривають процес переселення українців, життя на північних та західних територіях, міжетнічні стосунки між поляками та українцями та поняття «малої» та «ідеологічної» батьківщини. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Молоді вчені Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року Article published earlier |
| spellingShingle | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року Халюк, Л.М. Молоді вчені |
| title | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року |
| title_full | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року |
| title_fullStr | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року |
| title_full_unstemmed | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року |
| title_short | Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року |
| title_sort | змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «вісла» 1947 року |
| topic | Молоді вчені |
| topic_facet | Молоді вчені |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36404 |
| work_keys_str_mv | AT halûklm zmístovímotivivopovídannâhspogadahukraíncívpereselencívproakcíûvísla1947roku |