Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва

Висвітлено результати досліджень об’єктів природокористування для здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, побудови та відображення в статистичній звітності їхніх екологічних показників. Доведено необхідність диференціації терміна «природокористування» щодо суб’єктів відпов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2012
Автор:	Фурдичко, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36409
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва / О.І. Фурдичко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 39-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859723126312534016
author	Фурдичко, О.І.
author_facet	Фурдичко, О.І.
citation_txt	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва / О.І. Фурдичко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 39-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Висвітлено результати досліджень об’єктів природокористування для здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, побудови та відображення в статистичній звітності їхніх екологічних показників. Доведено необхідність диференціації терміна «природокористування» щодо суб’єктів відповідних видів економічної діяльності. У цьому контексті до зазначеної проблеми варто привернути увагу наукової громадськості, а також удосконалити відповідне законодавство. Запропоновано рекомендації щодо актуалізації обліку лісомеліоративних насаджень у межах сільськогосподарських угідь. Освещены результаты исследований объектов природопользования для осуществления лесохозяйственной деятельности, формирования агроэкосистем, построения и отображения в статистической отчетности их экологических показателей. Доказана необходимость дифференциации термина «природопользование» относительно субъектов соответствующих видов экономической деятельности. В этом контексте указанной проблемы следует обратить внимание научной общественности, а также усовершенствовать соответствующее законодательство. Предложены рекомендации по актуализации учета лесомелиоративных насаждений в пределах сельскохозяйственных угодий. Highlights the results of studies in the natural resources for the implementation of forestry activities, the formation of agro-ecosystems, build and display in the statistical reporting of environmental performance. The necessity of differentiation of the term «nature» with respect to the subjects of the economic activities. In this context, this problem should pay attention to the scientific community, as well as improve the relevant legislation. Recommendations to update the accounting agroforestry plantations within agricultural land.
first_indexed	2025-12-01T10:58:54Z
format	Article
fulltext	39ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 УДК 57:043:630:3 7:022 О.І. ФУРДИЧКО Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України вул. Метрологічна, 12, Київ, 03143, Україна ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В НАУЦІ І ПРАКТИЦІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА Висвітлено результати досліджень об’єктів природокористування для здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, побудови та відображення в статистичній звітності їхніх екологічних показників. До- ведено необхідність диференціації терміна «природокористування» щодо суб’єктів відповідних видів економічної діяльності. У цьому контексті до зазначеної проблеми варто привернути увагу наукової громадськості, а також удосконалити відповідне законодавство. Запропоновано рекомендації щодо актуалізації обліку лісомеліоративних насаджень у межах сільськогосподарських угідь. Ключові слова: едатоп, землі, природокористування, радіація, сільськогосподарські угіддя. © О.І. Фурдичко, 2012 ВСТУП Природокористування в лісівництві — це користування земельними ресурсами і про- меневою енергією Сонця. Проведені дослі- дження свідчать про необхідність диференці- ації об’єктів природокористування залежно від видів економічної діяльності під приємств та інших юридичних і фізичних осіб. У про- цесі лісогосподарської діяльності у межах лісових екосистем потребують удосконален- ня й узгодження параметри показників еко- логічного стану природних об’єктів. Неко- ректно розуміти лісогосподарську діяльність лише як використання деревини. Екологічні проблеми нерідко виникають тому, що в ба- гатьох випадках офіційна інформація про стан лісових екосистем суперечлива. Відда- мо належне багатьом поколінням учених у галузі лісівництва, які вивчали саме еколо- гічні його особливості й залишили своїм на- щадкам завершені наукові розробки і пропо- зиції щодо узгодження лісогосподарської ді- яльності з принципами утримання лісових екосистем у динамічно врівноваженому еко- логічному стані. Так, відомий український учений ХХ ст. академік П.С. Погребняк розробив класифі- кацію типів лісу і його місцезростання — едафічну сітку, значення якої нам іще необ- хідно усвідомити. Крім цього, слід зазначи- ти, що терміни лісівництва в спеціальних дослідженнях часто не пов’язують із діяль- ністю ідентифікованих суб’єктів господа- рювання, об’єктами природних ресурсів, на- слідками ефективного використання лісо- вих земель і т.п. Едафічна сітка типів лісорослинних умов (ТЛУ) чітко визначає екокомірки, які ха- рактеризують земельні ділянки за екологіч- ними особливостями та їхню природну про- дуктивність. Сітка дає можливість досто- вірно оцінювати природні об’єкти, шукати шляхи вдосконалення природокористуван- ня, адже формування лісових екосистем уже давно стало наслідком цілеспрямованої ді- яльності людини. При цьому мова йде про площу земельних угідь, які використову- ються у сфері лісового господарства, що пе- ревищує в Україні 10 млн га. Експлуатація 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ таких угідь постійно потребує наукової під- тримки, економічного розвитку й екологіч- ного моніторингу. У головному документі «Порядок денний на ХХІ століття», прийнятому ООН на Між- народній конференції з навколишнього се- редовища і розвитку (Ріо-92), що відбулася у Ріо-де-Жанейро в 1992 р., було порушено у планетарному масштабі проблеми сталого розвитку в усіх сферах життя і діяльності людини із забезпеченням при цьому еколо- гічної безпеки та соціального розвитку всіх верств населення. Одне з основних рішень щодо раціонального використання земель- них ресурсів декларувало: «Наша мета — використовувати землю у такий спосіб, щоб отримувати від цього на стійкій основі най- більшу користь… соціальний і економічний розвиток необхідно пов’язати з охороною і поліпшенням навколишнього середовища» [1]. У лісогосподарському виробництві України цей аспект не відображений належною мі- рою, хоча отримання найбільшої користі (доходу) від використання землі мало б ста- ти пріоритетною умовою для надання зе- мельних угідь суб’єктам лісогосподарської діяльності, адже земля за Конституцією Ук- раїни — основне національне багатство ук- раїнського народу (ст. 14) [2]. Поняття «природокористування» визна- чають як «сферу виробничої та наукової ді- яльності, спрямовану на комплексне вив- чення, освоєння, використання, віднов лен- ня, поліпшення й охорону природного се редовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил». На нашу дум- ку, у цьому визначенні не достатньо чітко вказано на «сприятливі умови життєдіяль- ності людини». Отже, значення терміна «природокористування» потребує диферен- ціації за едафічними факторами, які вико- ристовуються в практичній діяльності су- б’єктів господарювання, одним із яких є лі- согосподарське виробництво. Зауважимо, що у сучасних умовах нау ко- во-технічного і соціального прогресу понят- тя «природокористування» стає дуже міст- ким і не завжди однозначно трактується, постійно супроводжується численними підприємницькими ускладненнями. Таке ста- новище не відповідає вимогам конкретиза- ції власне природних об’єктів, а тим більше — ідентифікації господарювання на землі, еко- номічної збалансованості [3, 4] та соціальної спрямованості щодо землекористування. Наукові досягнення у сфері лісової еко- логії та лісівництва дають змогу оцінити природну продуктивну спроможність відпо- відних типів лісорослинних умов і порівня- ти з ними реальні показники. Едафічна сітка типів лісорослинних умов П.С. Погребняка, в основу якої покладено типи місцезростан- ня за багатством ґрунту (4 трофотопи) та їхньою вологістю (6 гігротопів), складаєть- ся з 24 едатопів [5]. У практичній діяльності саме едатопи є первинними об’єктами еко- номічних відносин між власником природ- них ресурсів і землекористувачами, з одного боку, а з другого — об’єктами формування лісових екосистем. І тільки через едатопи можна об’єктивно оцінювати рівень «най- більшої користі» від використання землі. Статистичний збірник «Довкілля Украї- ни», наприклад, містить розділ «Охорона та використання лісових ресурсів» [6]. У ньо- му немає інформації, власне, про лісові еко- системи, їхню природну продуктивність, ра- ціональне використання лісових земель, а також фізіологічно активну сонячну радіа- цію. У підрозділі «Охорона та використання лісових ресурсів» наведено показники еко- номічної діяльності людини (заготівля де- ревини і живиці, площа вирубувань тощо), які зовсім не характеризують довкілля і стан лісових екосистем. Він мав би інший фор- мат, якби називався «Охорона та викорис- тання природних ресурсів у галузі лісівни- цтва». Для оцінювання рівня використання землі та фізіологічно активної сонячної ра- діації розподіл лісових екосистем необхідно доповнити показниками економічної діяль- ності людини. Тільки в такому вигляді ста- тистична інформація характеризувала б стан екосистем і довкілля (на певний рік об- ліку), виходячи з базового рівня ідентифі- кованих землекористувачів. 41ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Питання ідентифікації господарювання і відповідальності за природокористування набувають ще більшої ваги в контексті реалі- зації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, кон- курентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої Указом Президента України [7]. Економічне поняття «управлін- ня лісами», «плавно» перенесене до земель- ного законодавства України із законодавства колишнього Радянського Союзу (очевидна ностальгія про колишнє централізоване управління), не враховує соціальної відпові- дальності й повноважень органів місцевої влади, а також сучасних вимог і рішень ви- щезгаданої Міжнародної конференції «Ріо- 92» щодо використання землі, зокрема реко- мендації «уникати практики, яка призводить до деградації лісів» [1]. Отже, ліси необхідно оцінювати за показниками їхньої біологічної повноти. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ В українському лексиконі термін «вико- ристання лісів» відповідає нормам минулого століття, тобто економічним умовам того часу. Термін «лісокористування» не по в’я- заний із землекористуванням. Сьогодні його з певних міркувань використовують галузеві менеджери високого рівня. Складається вра- ження, що експлуатація земельних угідь для здійснення лісівництва ніби перемістилася за межі наукових досліджень галузевої нау- ки. Об’єктом господарювання останньої ста- ють не земельні, а лісові ресурси. Хоча ще в середині ХІХ ст. було відомо, що «завдання лісничого те ж саме, що і садовода і землеро- ба: сіяти і вирощувати рослини» [8]. У науковому середовищі питанням зем- лекористування в галузі лісівництва не приділяють належної уваги. Хоча, як наго- лошувалось під час парламентських слу- хань на засіданні Верховної Ради України на тему «Земля в українській долі: ситуа- ція у земельній сфері, законодавче забез- печення земельних відносин та практика його реалізації» 23 березня 2011 року, «…17,6% (10,6 млн га) — лісові угіддя». У загальному понятті «ліси» науковці й менеджери мають розрізняти більш уточнені об’єкти господарювання й обліку. Це необ- хідно також для оцінювання повноти і раціо- нальності використання природних ресур- сів, екологічного стану лісових еко систем, їхньої відповідності типам лісорослинних умов та економічному призначенню земле- робства в умовах ринкової економіки. Пройшло достатньо часу від дати прого- лошення нашої незалежності, щоб зробити короткий аналіз, наприклад, динаміки най- головніших облікових категорій земельних угідь за період від 1996 до 2011 р. (табл. 1). Звернімо увагу на те, що в Україні одночас- но існують два державні кадастри — Земель- ний і Лісовий. Земельний укладають щоріч- но, Лісовий — періодично. Так, Лісовий дер- жавний кадастр набув чинності з 1 січня 1996 р. Не було б проблем, якби в Земельно- му і Лісовому державних кадастрах облікові категорії земельних ділянок були однознач- ними (ми не говоримо про запаси деревини та супутні лісівництву так звані побічні й другорядні послуги, захисні та інші функції лісових екосистем: вони невід’ємні від лісо- господарської галузі й постійно змінюють- ся). Зауважимо, що в складі Земельного ка- дастру України облікові категорії 2-го і ниж- чих рівнів, порівняно з обліком 1996 р., не відомо з яких причин змінюються. Це зу- мовлює суперечності не тільки економічно- го змісту лісових екосистем і агроландшаф- тів, а й їхніх екологічних характеристик. Поділ земельних угідь у складі облікової категорії «ліси та інші лісовкриті площі» ґрунтується на їхньому еколого-еко но міч- ному призначенні: ліси (ідеться про лісові землі в складі земель лісогосподарського призначення) є об’єктами для здійснення лісівництва; інші лісовкриті площі — це вкриті лісовою рослинністю земельні ділян- ки в межах земельних угідь інших видів економічної діяльності (сільське господар- ство, водогосподарські, промислові та ін. підприємства). У їхніх межах можна ство- рювати полезахисні лісові смуги, захисні лі- сонасадження вздовж доріг, каналів тощо. 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Ділянки землі, непридатні для господа- рювання, можуть тимчасово заростати ча- гарниками. Як відзначено в табл. 1, площа вкритих лісовою рослинністю земель, за ДЛК України, на 1 січня 1996 р. становила 9400,2 тис. га, а за ДЗК на 1 січня 2011 р. — 9677,2 (табл. 1 у ДЗК) і 8238,7 (табл. 30 у ДЗК). Більш достовірний другий показник — 8238,7 тис. га. Різниця з обліком на 1 січня 1996 р. — мінус 1144,5 тис. га. Це свідчить про відсутність належної обґрунтованості державного обліку, не кажучи вже про фор- мування агроекосистем. Стосовно обліку інших лісовкритих площ також чимало невизначеностей. За Держав- ним земельним кадастром на 1 січня 1996 р. площа полезахисних смуг, захисних наса- джень, чагарників становила 944 тис. га (табл. 1). Згідно з обліком на 1.10.2011 р. за- значену категорію не встановлено. Незрозу- міло, у який спосіб площа захисних насаджень збільшилася на 780 тис. га. Це малоймовірно з погляду їхнього еко лого-економічного при- значення, оскільки суб’єкти господарювання інших видів економічної діяльності не заці- кавлені створювати в сучасних умовах захис- ні лісонасадження, які не дадуть інвесторам очікуваного, а тим більше швидкого доходу. Державний земельний кадастр дає деталь- ну характеристику землям сільськогоспо- дарського призначення щодо стану їх вико- ристання, економічних наслідків, охорони Табл. 1. Динаміка площі лісів та інших лісовкритих площ 1996–2011 рр. Суб’єкти господарської діяльності З аг ал ьн а пл ощ а су ш і, ти с. г а З них: ліси та інші ЛВК площі У сь ог о у тому числі Ліси Інші ЛВК площі У сь ог о З н их — в кр ит і лі со во ю р ос ли н- ні ст ю У сь ог о З них П ол е з ах ис ні см уг и З ах ис ні на са дж ен ня Ч аг ар ни ки Усього за ДЗК, 96 – у табл. 1 60354,8/ 57936,2 10357,8 9413,8 8851,0 944,0 440,0 209,2 294,8 За ДЗК на 1.01.11 – у табл. 1 « 10601,1 ? 9677,2 ? 449,0 989,5 403,4 Там само в табл. 30 8255,7 Різниця («+», «–») 243,3 ? 826,2 ? 9 780,3 108,6 Те саме за ДЛК, 96 10782,3 10039,7 9400,2 Відмінність: вкриті лісовою рослинністю (ДЗК, 2011 табл. 1 – ДЛК, 96) 277 Вкриті лісовою рос- линністю (ДЗК, 2011 табл. 30 – ДЛК, 96) –1144,5 ДЗК — Державний земельний кадастр; ДЛК — Державний лісовий кадастр; ЛВК — лісовкриті площі 43ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ та захисту ґрунтів. Варто відзначити, що основні досягнення в сільськогосподарсько- му виробництві систематично відображені в звітах НАН України. Так, у доповіді прези- дента НАН України академіка НАН Украї- ни Б.Є. Патона про підсумки діяльності НАН України за 2004–2008 рр. наголошено: «У державний реєстр внесено 18 нових сор- тів пшениці, 15 гібридів кукурудзи, 3 — сої та 2 — ячменю, які мають найвищі показни- ки врожайності та харчової якості» [9]. У його доповіді за 2009 р. звернено увагу на те, що за «допомогою методів хромосомної ін- женерії отримано нові сорти озимої пшени- ці, які … мають високу екологічну пластич- ність і якість зерна… один з таких сортів, а саме сорт «Фаворитка», забезпечив торік на Черкащині рекордний за всю історію Украї- ни врожай зерна — майже 132 ц/га» [10]. Науковим досягненням і економічним по- казникам у галузі лісогосподарського ви- робництва, на жаль, не приділено уваги. Висвітлюючи шляхи подолання еконо- мічної кризи, доктор економічних наук М. Довбенко зазначає: «у першому кварталі ВВП єврозони скоротився на 2,5%», а «в Україні — понад 20%», що є найвищим по- казником скорочення внутрішнього валово- го продукту серед країн колишнього соціа- лістичного табору (Болгарія — 3,5%, Руму- нія — 2,6%, Угорщина — 2,3%, Росія — 9,5%) [10]. Певна частка «вини» в тому, що ВВП в Україні скоротився більше як на 20% припа- дає й на економічні суперечності в земель- ному законодавстві України щодо викорис- тання земель лісогосподарського призна- чення. Це безпосередньо стосується як створення додаткових робочих місць, збіль- шення обсягів ВВП, так і формування агро- ландшафтів. Проблему підвищення еконо- мічної ефективності експлуатації лісових земель неможливо розв’язати, не усвідомив- ши необхідності їх самоокупного і прибут- кового використання. Лісові землі за поши- ренням посідають друге місце після земель сільськогосподарського призначення (рис. 1) [12]. Використання земельних ділянок з ме- тою здійснення лісогосподарської діяльнос- ті в Україні досі дотаційне, оскільки розра- хунки щорічних обсягів доходу та видатків на ведення лісового і мисливського госпо- дарства, «розгляд і затвердження … не відпо- відають ринковим засадам землекористу- вання…» [13]. Отже, подолання економічної кризи в Україні можливе за умови впровадження ринкових засад здійснення виробничої ді- яльності та наукового забезпечення всіх га- лузей з огляду на те, що «ядром сучасних суспільних наук de facto є економіка» [14]. Це стосується також наукового забезпечен- ня еколого-економічного використання по- тужного природного потенціалу лісових зе- мель. Слід зауважити, що Україна перша серед країн СНД відмовилася від радянського терміна «землі лісового фонду» і внесла до Земельного кодексу облікову категорію «землі лісогосподарського призначення». Це перший крок до впровадження ринко- вих відносин в українському лісівництві, «…оформлення юридичного права на відпо- відне землекористування» [15] замість лісо- ко рис тування, адже в земельному законодавстві Рис. 1. Структура земельного фонду за основними видами угідь та функціональним використанням (%) станом на 1 січня 2010 р. [12]. Частка від загальної пло- щі країни (60354,8 тис. га) aaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaa aaaaaaaa aaaaaaaa aaaaaaaa aaaaaaaa aaaaaaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aa aa aaa aaa aaa 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ європейських країн ліс — це земля, вкрита лі- совою рослинністю чи призначена для цього, з площею 0,5 га і більше [16]. Крім того, у сис- темі обліку землекористування в межах облі- кової категорії «ліси та інші лісовкриті пло- щі» класифікаційні категорії визначають по- казники еколого-економічного призначення лісових земель (табл. 2), які нам не треба «ви- находити», а просто творчо запозичити в сис- темі екологічного моніторингу. В українській науковій спільноті викорис- тання лісових ресурсів усе ще ототожнюють із використанням природних ресурсів: «Ра- ціональне використання природно-ре сурс- ного потенціалу (мінеральних вод, земель- них, лісових, біологічних та інших ресурсів)» [17]. Питання розроблення раціональної стратегії і методології збереження навко- лишнього середовища розглядають разом із проблемами раціонального використання природно-ресурсного потенціалу, що зага- лом не викликає заперечень, але потрібно розмежовувати лісові й земельні ресурси (лісові ресурси разом із земельними внесені до переліку природно-ресурсного потенціа- лу), чого, на жаль, ще не зроблено. У напрямі економічно ефективного й екологічно зва- женого землекористування в галузі лісівни- цтва важливо підтримати пропозиції щодо необхідності нового осмислення традицій- них понять біології і загальної екології, по- ширити їх на формування агроекосистем у галузі лісогосподарського виробництва. Ліс як об’єкт екосистеми на окремій ділянці та в межах цілої екосистеми ніколи не перебуває в сталому стані, і теперішні ліси «було б ро- зумніше бачити такими, якими вони є на- справді, а не якими вони мають уявлятись згідно з нашою філософією» [18]. Проблема полягає в тому, що в Україні ви- рощування лісу для одержання деревини по- ступово набуло не властивого йому змісту — користування лісовими ресурсами. Цю думку підтверджує Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», а також діяльність утво- реного на цій основі Державного агентства лісових ресурсів України [19]. Врешті-решт затверджено Положення, яким визначено, що «Державне агентство лісових ресурсів Украї- ни (Держлісагентство України) є централь- ним органом виконавчої влади… забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісо- вого та мисливського господарства» [20]. Здається, органи влади не зауважили невід- повідність змісту Положення назві Держліс- агентства. ЗАКОНОДАВЧІ ПРОБЛЕМИ Земельна реформа, розпочата в Україні 1990 р., у галузі лісівництва ще й досі не за- вершена. Ідеться, зокрема, про розвиток різ- них «форм господарювання на землі, фор- мування багатоукладної економіки, раціо- нального використання і охорони земель». Однією з причин такого стану є відсутність у нормативно-правових актах (НПА) визна- чення землі як природного ресурсу. Не вка- зано також і те, що набуття повноважень на використання землі має супроводжуватися фіксацією її агромеліоративного стану, а та- кож природоохоронних зобов’язань земле- Табл. 2. Поділ облікової категорії «ліси та інші лісовкриті площі» за Стандартною статистичною класифікацією землекористування ЄЕК ООН [9] Розділ Класифікаційні категорії 2 Усі землі, що зайняті лісами, та інші лісо- вкриті площі 2.1 Усі землі, зайняті лісами, та інші лісовкриті площі У розподілі за основною економічною функцією: 2.1.1 Виробництво деревини 2.1.2 Використання із захисною, природоохорон- ною і біологічною метою 2.1.3 Використання для відпочинку У розподілі за екосистемами: 2.2* Хвойні ліси 2.3 Листяні ліси 2.4 Мішані ліси 2.5 Інші лісовкриті площі * Підрозділи 2.2–2.4 мають поділ нижчого рівня за тими самими індексами (1, 2, 3), що й підрозділ 2.1. 45ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ користувачів. Крім цього, у тексті земельно- го законодавства, замість економічних, за- кріплено поняття «земельні відносини». У додатках до державних актів на право влас- ності чи постійного користування земель- ною ділянкою необхідно навести показники, що характеризують стан лісових і агроеко- систем за розподілом їхніх площ за типами лісорослинних умов (у межах земель сіль- ськогосподарського призначення — відсоток площі полезахисних лісових смуг та захис- них насаджень, чагарників, адже показник «інші лісовкриті площі» вже втратив свій обліковий статус (табл. 1)). За матеріалами Держкомстату станом на 1 січня 2010 р. у сільськогосподарському виробництві в державній власності залиши- лося 8,8% сільськогосподарських земель (загальна площа — 17653,2 тис. га), приват- ній — 0,1%, колективній — 0,4, у тимчасово- му користуванні — 90,7%. У лісогосподар- ському виробництві протилежна ситуація (площа лісів — 8596,6 тис. га): у державній власності — 99,9%, у тимчасовому користу- ванні — 0,1 % (рис. 2). До того ж «тимчасове користування» все ще свідчить про держав- ну власність цих земель. Отже, у галузі землекористування для здійснення лісогосподарської діяльності дер жав на форма власності на 1 січня 2010 р. становила майже 100% порівняно з 8,8% у сільськогосподарському виробництві. І це за умови, що, згідно з обліком лісів на 01.01.1988 р., в Україні в державній влас- ності перебувало 95,3% їхньої площі. Лісогосподарську діяльність здійснюва- ли, а отже й виступали як землекористувачі, колективні господарства (колгоспи) і рад- госпи (рис. 3). Але за роки, що минули після проведення земельної реформи в Україні, правового статусу економічної відповідаль- ності за використання лісових земель не до- сягнуто. Оскільки землі сільськогосподарського і лісогосподарського призначення є природ- ним ресурсом, то його використання в умо- вах ринкових відносин має супроводжу- ватись оплатою земельної ренти згідно з Рис. 2. Поділ земельних ресурсів у межах підпри- ємств сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за формами власності в Україні на 01.01.2010 р. їхньою (земель) природною продуктивніс- тю. Це положення чітко сформульоване в статті 205 Земельного кодексу України: «Ви користання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділян- ка», а також у статті 4 Закону України «Про плату за землю»: «Розмір земельного по- датку не залежить від результатів господар- ської діяльності власників землі та земле- користувачів». Рис. 3. Структура землекористування (%) в галузі лісівництва (підпорядкованість земель органам влади та підприємствам на 1 січня 1988 р.) aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa aa aa aaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaa 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Зовсім інакше формулювання пропонує Лісовий кодекс України: «Спеціальне вико- ристання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним». Це означає, що під час ви- користання земель сільськогосподарського при значення потрібно було б дотримуватися такої норми: «спеціальне використання про- дукції сільськогосподарського виробництва є платним». З цього випливає такий висновок: немає продукції — немає плати за землю. На- ведена норма Лісового кодексу свідчить, що законодавець, замість установлення плати зе- мельної ренти, визначає ринкові ціни на дере- вину, яка підлягає вилученню з лісових еко- систем і продажу її в стані росту (технічний термін — на пні) суб’єктам лісопромислового виробництва для заготівлі лісових матеріалів. Неточності чинного земельного і лісового законодавства призвели до того, що в ста- тистичних підрахунках показникам форму- вання та обліку системи меліоративних лі- сових насаджень не приділено належної уваги. До того ж, починаючи з 2009 р., на підставі Наказу Держкомстату України від 06.02.2007 р. №33 «Про скасування деяких наказів» інформацію про обсяги створення захисних лісових насаджень, а також поле- захисних лісових смуг у державній статис- тичній звітності не наводять. ВИСНОВКИ 1. Проведені дослідження доводять необ- хідність диференціації та поглиблення змісту терміна «природокористування» і визначен- ня його параметрів: «Природокористування в галузі лісівництва — це сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої на продук- тивне використання лісових земель, призна- чених і придатних для вирощування лісів за типами лісорослинних умов, у комплексі з найбільш повним використанням фізіологіч- но активної радіації Сонця, утримання еко- систем у динамічно врівноваженому стані з відповідними компонентами лісових біоце- нозів у такий спосіб, щоб постійно отримува- ти найбільшу економічну вигоду для життє- діяльності людини. Природокористування в зазначеній сфері оцінюють кількісними по- казниками середньорічного приросту дереви- ни (м3/га) за типами лісорослинних умов та корінними породами (потенційні й реальні), а також за коефіцієнтами використання фізі- ологічно активної сонячної радіації». 2. Невідповідності земельного і лісового законодавства за роки реформування лісо- господарського виробництва не спричинили позитивних змін у землекористуванні. Ко- лишні лісгоспи (лісові господарства як юри- дичні особи), будучи де-факто постійними землекористувачами, де-юре визначені як «постійні лісокористувачі» з несумісними для цього повноваженнями здійснення дер- жавного контролю в лісах усіх відомств. 3. Галузева наука, повністю підпорядко- вана центральному органу виконавчої вла- ди, апріорі спрямовує свої дослідження на формування механізмів лісокористування та централізованого управління в галузі лі- сового господарства. Агромеліоративні лісові насадження в меж- ах земель сільськогосподарського призначен- ня терміново потребують відновлення їх об- ліку в Держкомстаті. За суб’єктами власності чи постійного користування земельними угіддями необхідно закріпити відповідаль- ність за їх збереження та розширення. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Встреча на высшем уровне «Планета Земля». Программа действий «Повестка дня на 21 век» и другие документы конференции в Рио-де- Жанейро в популярном изложении // Центр «За наше общее будущее» / Сост. Майкл Китинг. — Женева, 1993. — 70 с. 2. Конституція України. — http://zakon1.rada.gov.ua. 3. Фурдичко О.І., Дребот О.І. Лісовий сектор еко- номіки України: проблеми і перспективи роз- витку // Економіка України. — 2012. — № 3. — С. 70–80. 4. Фурдичко О.І. Питання економіки землекорис- ту вання в сільському та лісовому господарстві: стан проблеми, шляхи їх вирішення // Економіка Украї ни. — 2011. — № 8. — С. 67–77. 5. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. — К.: Изд-во АН УССР, 1959. — 456 с. 6. Довкілля України: Статистичний збірник. — К:. Дер- жавний комітет статистики України, 2007. — 243 с. 7. Указ Президента України від 22.12.2010 р. № 1154/2010 «Про заходи щодо забезпечення 47ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ефективності реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна дер- жава» // http://www.president.gov.ua/documents/ 12683.html. 8. Россмеслер А. Лес / ред. пер. Ф.К. Арнольд, Н.Е. По- пов. — СПб.: Типография Куколь-Яснопольского, 1866. — 657 с. 9. Про підсумки діяльності Національної академії наук України в 2004–2008 роках. Доповідь прези- дента НАН України академіка Б.Є. Патона // Ві- сник НАН України. — 2009. — № 7. — С. 6–16. 10. Про основні підсумки діяльності у 2009 році та перспективи розвитку Національної академії наук України. Доповідь Президента НАН Укра- їни академіка НАН України Б.Є. Патона // Ві- сник НАН України. — 2010. — № 7. — С. 6–18. 11. Довбенко М. Як подолати економічну кризу? Реко- мендації нобеліантів і українські реалії // Вісник НАН України. — 2009. — № 6. — С. 32–43. 12. Державний земельний кадастр України (станом на 1 січня 2010 року). — К.: Державний комітет із земельних ресурсів України, 2010. — С. 112. 13. Бобко А. Економічні аспекти землекористування у лісівництві України та шляхи його вдосконалення // Економіка України. — 2010. — № 11. — С. 14–25. 14. Дороргунцов С., Ральчук О. Метатеорія господарю- вання як арбітр у розв’язанні проблем цивілізова- ного розвитку // Вісник НАН України. — 2007. — № 1. — С. 18–35. 15. Бобко А.М. Практика лісівництва в Україні та шляхи формування в ньому ефективного влас- ника // Збірник доповідей та тез Міжнародного економічного форуму «Теорія і практика розвит- ку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалі- зації. — Ч. 2. — 2004. — С. 88–96. 16. Forest Resources of Europe, CIS, North America, Australia and New Zealand // United Nations Eco- nomic Commission for Europe. Timber Sections. — New York: United Nations, 2000. — P. 386–387. 17. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О., Бой- ко В. Екологічні аспекти наукових досліджень // Вісник НАН України. — 2009. — С. 24–36. 18. Стефан Г., Спур Б., Бертон В., Барнес Р. Лесная эко логия / пер. с англ. — М.: Лесная промышлен- ность, 1984. — 480 с. 19. Указ Президента України «Про оптимізацію сис- теми центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 № 1085/2010 // http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi. nreg=1085%2F2010&p= 1304170678499463. 20. Положення «Про державне агентство лісових ре- сурсів України» // http://dklg.kmu.gov.ua/forest/ control/uk/publish/article?art_id=79023&cat_ id=79022. О.И. Фурдычко Институт агроэкологии и природопользования Национальной академии аграрных наук Украины ул. Метрологическая, 12, Киев, 03143, Украина ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПРИРОДО- ПОЛЬЗОВАНИЯ В НАУКЕ И ПРАКТИКЕ ЛЕСОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА Освещены результаты исследований объектов при- родопользования для осуществления лесохозяйствен- ной деятельности, формирования агроэкосистем, по- строения и отображения в статистической отчетности их экологических показателей. Доказана необходи- мость дифференциации термина «природопользова- ние» относительно субъектов соответствующих видов экономической деятельности. В этом контексте ука- занной проблемы следует обратить внимание научной общественности, а также усовершенствовать соответ- ствующее законодательство. Предложены рекоменда- ции по актуализации учета лесомелиоративных на- саждений в пределах сельскохозяйственных угодий. Ключевые слова: эдатоп, земли, природопользова- ние, радиация, сельскохозяйственные угодья. O.I. Furdychko Institute of Agroecology and Nature Management of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine 12 Metrologіchna Str., Kyiv, 03143, Ukraine ECOLOGICAL PROBLEMS OF NATURE MANAGEMENT IN SCIENCE AND PRACTICE FORESTRY PRODUCTION Highlights the results of studies in the natural re- sources for the implementation of forestry activities, the formation of agro-ecosystems, build and display in the statistical reporting of environmental performance. The necessity of differentiation of the term «nature» with re- spect to the subjects of the economic activities. In this context, this problem should pay attention to the scien- tific community, as well as improve the relevant legisla- tion. Recommendations to update the accounting agro- forestry plantations within agricultural land. Keywords: edatopes, land, natural resources, radia- tion, agricultural land. Стаття надійшла 10.12.2011 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36409
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T10:58:54Z
publishDate	2012
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Фурдичко, О.І. 2012-07-18T10:40:57Z 2012-07-18T10:40:57Z 2012 Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва / О.І. Фурдичко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 39-47. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36409 57:043:630:3 7:022 Висвітлено результати досліджень об’єктів природокористування для здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, побудови та відображення в статистичній звітності їхніх екологічних показників. Доведено необхідність диференціації терміна «природокористування» щодо суб’єктів відповідних видів економічної діяльності. У цьому контексті до зазначеної проблеми варто привернути увагу наукової громадськості, а також удосконалити відповідне законодавство. Запропоновано рекомендації щодо актуалізації обліку лісомеліоративних насаджень у межах сільськогосподарських угідь. Освещены результаты исследований объектов природопользования для осуществления лесохозяйственной деятельности, формирования агроэкосистем, построения и отображения в статистической отчетности их экологических показателей. Доказана необходимость дифференциации термина «природопользование» относительно субъектов соответствующих видов экономической деятельности. В этом контексте указанной проблемы следует обратить внимание научной общественности, а также усовершенствовать соответствующее законодательство. Предложены рекомендации по актуализации учета лесомелиоративных насаждений в пределах сельскохозяйственных угодий. Highlights the results of studies in the natural resources for the implementation of forestry activities, the formation of agro-ecosystems, build and display in the statistical reporting of environmental performance. The necessity of differentiation of the term «nature» with respect to the subjects of the economic activities. In this context, this problem should pay attention to the scientific community, as well as improve the relevant legislation. Recommendations to update the accounting agroforestry plantations within agricultural land. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва Экологические проблемы природопользования в науке и практике лесохозяйственного производства Ecological problems of nature management in science and practice forestry production Article published earlier
spellingShingle	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва Фурдичко, О.І. Статті та огляди
title	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
title_alt	Экологические проблемы природопользования в науке и практике лесохозяйственного производства Ecological problems of nature management in science and practice forestry production
title_full	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
title_fullStr	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
title_full_unstemmed	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
title_short	Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
title_sort	екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36409
work_keys_str_mv	AT furdičkooí ekologíčníproblemiprirodokoristuvannâvnaucííprakticílísogospodarsʹkogovirobnictva AT furdičkooí ékologičeskieproblemyprirodopolʹzovaniâvnaukeipraktikelesohozâistvennogoproizvodstva AT furdičkooí ecologicalproblemsofnaturemanagementinscienceandpracticeforestryproduction

Екологічні проблеми природокористування в науці і практиці лісогосподарського виробництва

Репозитарії

Схожі ресурси