Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення
Інтегруючим фактором у творчості гуманістів та реформаторов була спільна проблематика; різні варіанти рішення сприяли створенню нової картини світу. Саме завдяки компліментарності різних напрямків саморефлексивної християнської думки формувалась культурна матриця цивілізації Нового часу. Объединяющи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36437 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення / М.М. Черенков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 57, Т. 2. — С. 134-137. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36437 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Черенков, М.М. 2012-07-20T21:33:35Z 2012-07-20T21:33:35Z 2005 Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення / М.М. Черенков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 57, Т. 2. — С. 134-137. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36437 Інтегруючим фактором у творчості гуманістів та реформаторов була спільна проблематика; різні варіанти рішення сприяли створенню нової картини світу. Саме завдяки компліментарності різних напрямків саморефлексивної християнської думки формувалась культурна матриця цивілізації Нового часу. Объединяющим фактором в идейном творчестве гуманистов и реформаторов была общая проблематика, их частные решения способствовали созданию новой картины мира. Именно благодаря взаимодополнительности разных направлений саморефлексивной христианской мысли сформировалась культурная матрица цивилизации Нового времени. Humanists and reformers worked above the same problems in creation of new picture of world. Differed approach to the problems, methods of decision, social positions, but the new world view was formed due to this complication of mutual relations of different directions of reflective Christian idea. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| spellingShingle |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення Черенков, М.М. Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| title_full |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| title_fullStr |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| title_full_unstemmed |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| title_sort |
гуманізм та реформація: до логіки співвідношення |
| author |
Черенков, М.М. |
| author_facet |
Черенков, М.М. |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Інтегруючим фактором у творчості гуманістів та реформаторов була спільна проблематика; різні варіанти рішення сприяли створенню нової картини світу. Саме завдяки компліментарності різних напрямків саморефлексивної християнської думки формувалась культурна матриця цивілізації Нового часу.
Объединяющим фактором в идейном творчестве гуманистов и реформаторов была общая проблематика, их частные решения способствовали созданию новой картины мира. Именно благодаря взаимодополнительности разных направлений саморефлексивной христианской мысли сформировалась культурная матрица цивилизации Нового времени.
Humanists and reformers worked above the same problems in creation of new picture of world. Differed approach to the problems, methods of decision, social positions, but the new world view was formed due to this complication of mutual relations of different directions of reflective Christian idea.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36437 |
| citation_txt |
Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення / М.М. Черенков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 57, Т. 2. — С. 134-137. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čerenkovmm gumanízmtareformacíâdologíkispívvídnošennâ |
| first_indexed |
2025-11-26T00:17:28Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:17:28Z |
| _version_ |
1850597154526068736 |
| fulltext |
Кузьмин Н.Н.
КОГНИТИВНЫЙ ПОВОРОТ В ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ
134
2. Бергер П. Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания: Пер. с
англ. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.
3. Кассирер Э. Опыт о человека: введение философию человеческой культуры // Проблема человека в
западной философии. – М.: Прогресс, 1988.
4. Витгенштейн Л. Философские работы: Пер. с нем. – М.: ГНОЗИС, 1994. – 612 с.
5. Гроф С. За пределами мозга: Пер. с англ. - 2-е изд. – М.: Изд-во Трансперсонального института, 1993.
– 504 с.
6. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 608 с.
7. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер с нем. – М.: Прогресс, 1988. –
699 с.
8. Рікер П. Сам як інший: Пер.із.фр. – К.: Дух і Літера, 2002. – 458 с.
9. Андреева Г.М. Социальное познание: проблемы и перспективы. – М.: Московский психолого-
социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. – 416 с.
10. Лурье С.В. Историческая этнология. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 448 с.
11. Гирц К. Влияние концепции культуры на концепцию человека: Пер с англ. // Антология исследований
культуры. - Т. 1. Интерпретация культуры. – С.-Пб.: Университетская книга, 1997. – С.115–138.
12. Вебер М. Избранные произведения: Пер с нем. - М.: Прогресс, 1990. – 804 с.
13. Блумер Г. Общество как символическая интеракция: Пер с англ. // Современная зарубежная социаль-
ная психология. Тексты / Под ред. Г. М. Андреевой, Н. Н. Богомоловой, Л. А. Петровской. – М.: Изд-
во МГУ, 1984. – С. 173–181.
14. Бурдье П. Структуры, habitus, практики: Пер. с англ. // Современная социальная теория: Бурдье, Гид-
денс, Хабермас: Учеб. пособие. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1995. – С.16–39.
15. Бхаскар Р. Общества: Пер. с англ. // Социо-Логос. – М.: Прогресс, 1991. – С. 219–240.
16. Штомпка П. Социология социальных изменений: Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 416 с.
17. Уинч П. Идея социальной науки и ее отношение к философии. - М.: Русское феноменологическое
общество, 1996. – 176 с.
18. Зарицький Т. Теоретичні засади вивчення диференціації суспільно-політичного простору // Гло-
балізація. Регіоналізація. Регіональна політика. - Луганськ: Альма матер – Знання, 2002. – С. – 112-
130.
19. Замятин Д.Н. Географические образы. – М., 2000. – 166 с.
Черенков М.М.
ГУМАНІЗМ ТА РЕФОРМАЦІЯ: ДО ЛОГІКИ СПІВВІДНОШЕННЯ
Епоха Відродження дала потужні культурні імпульси для формування європейської цивілізації, гума-
ністичний і реформаційний рухи змінили напрямок її розвитку. Оголосивши попередній період середньо-
віччя "темним століттям" і розглядаючи себе як наступників і хранителів антично-християнського синтезу,
гуманісти і реформатори протипоставили відмираючим духовним цінностям періоду безособової корпо-
ративності ідею вільної особи, що самовизначається у творчості і вірі. Якщо дошукатися до найбільш ви-
разного прояву ренесансного духу у філософській та богословській думці, то навряд чи можна засумніва-
тися в тому, що на першому місці повинна бути поставлена його антропологія - розгляд проблеми люди-
ни: його природи, гідності, його унікального положення в світі, цінності його індивідуальності.
Дослідження ренесансних уявлень про людину через співставлення гуманістичної та реформаційної
традицій набуває особливої актуальності в контексті сучасної критики людини і її традиційних концепцій,
що знаходить відображення у парадигмах типу «пост», зокрема, у постгуманізмі і постхристиянстві.
Саме в такому ракурсі проблема вивчається сучасними дослідниками [1–3; 9]. Однак при тотальній
деконструкції кожної традиції окремо, логіка співвідношення гуманізму і реформації залишається поза
увагою, між тим саме в їх співвідношенні і зв’язаності криється евристичний потенціал для метасинтезу.
Здається саме через компаративну аналітику ренесансних течій можлива філософсько-історична реконст-
рукція перипетій становлення європейської людини і навернення до її аутентичного розуміння, характер-
ного для пізнього Відродження.
Метою статті є прояснення логіки співвідношення ідей гуманізму та Реформації у єдиному соціокуль-
турному контексті.
У зарубіжній історіографії і по теперішній час гостро дискутується питання об суть гуманізму як істо-
ричного явища. Сучасний дослідник даної проблеми А. Маграт виділяє два основних напрями в розумінні
гуманістичного руху (згідно першому, гуманізм розглядався як під'йом класичних наук, згідно другому,
гуманізм був новою філософською системою) і вказав на їх серйозні недоліки [6]. Він відзначив, що гума-
нізм як рух такий багатоликий, що практично будь-яке узагальнення веде до спотворення суті цього яви-
ща.
Більшість істориків продовжують дотримуватися другого напряму, що розвинувся під сильним впли-
вом ідей Я. Буркхардта. Саме у цей період, на думку Буркхардта, людські істоти вперше стали усвідомлю-
вати себе індивідуальностями.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
135
У ряді досліджень генезису слова "гуманізм" у зв'язку з фактом його пізнього виникнення вислов-
люється припущення, що люди епохи Ренесансу самі не визнавали існування загального світогляду, відо-
мого нам під цим ім'ям. Виходячи з цієї передумови, Оскар Крістеллер запропонував свій погляд на про-
блему, який незабаром одержав широке визнання серед північноамериканських і європейських учених.
Крістеллер розглядає гуманізм як риторичний принцип, новий метод виразу, що спирається на античні
зразки.
Американський історик Дж. Уолш знаходить, що епоха Відродження не сказала нового слова у облас-
ті гуманізму, який нібито властивий всьому середньовіччю. Це явище в історіографії філософії Відро-
дження називають образно “бунтом медієвістів” почала XX в., пояснюючи причини цих атак на Відро-
дження справедливішою оцінкою середньовіччя, витікаючою з нових даних джерел. Це дає право піддати
ревізії декілька односторонню теорію Відродження, висунуту Буркхардтом. Так неотоміст Э. Жильсон
відкриття індивідуальності вважає заслугою середньовічного гуманізму.
Відношення культури Відродження до релігії - найважливіше питання, що характеризує зміст і спря-
мованість всього явища. На відміну від Буркхардта в працях неотомістів, не дивлячись на загальновідомі
ще в епохи середньовіччя елементи вільнодумства і антиклерикальних переконань, все Відродження ого-
лошується наскрізь релігійним, а чоловік цієї епохи - тлумачем діянь Бога, прагнучим до уподібнення йо-
му за допомогою художньої творчості і науки. У подібних концепціях лінія гуманізму починається з Авгу-
стина Блаженного.
Відродження не обходить релігійні проблеми, мислителі і художники цієї епохи піддали їх новому
осмисленню, аж до атеїстичного. Суцільна “християнізація” Відродження позбавляє його якісних відмін-
ностей від середньовіччя. Складна культура Відродження хотіла все примирити: плоть і дух, пантеїзм і ан-
тропоцентризм, язичество і християнство. Між тим на сьогодні аксіомою є твердження про прямий зв’язок
між гуманізмом та християнством – як середньовічним, так і реформатським, Відродження розглядається
як «вузловий момент» в історії християнства.
Очевидно, що багато ідей і досягнення гуманізму знайшли своє місце в богословському "відкритті"
Лютера. Видання творінь Августина, які відкрили Лютеру доступ до думок великого письменника, були
підготовлені гуманістами. Аналогічним чином, при тлумаченні Псалтирі Лютер зміг скористатися своїм
знанням староєврейської мови - як його знання мови, так і єврейський текст деяких псалмів були дані
йому гуманістом Рейхліном. Великий інтерес, що часто проявляється Лютером до складних місць в текс-
ті Писання, ймовірно, відображає гуманістичний акцент на важливості літературної форми Писання як
ключа до його емпіричного значення.
Тоді як лютеранська Реформація брала початок в академічному середовищі, Реформатська церква
(кальвіністська) зобов'язана своїм походженням спробам привести мораль і богослужіння (але не обов'яз-
ково доктрину) церкви у відповідність з біблейськими принципами. Хоча більшість ранніх реформатських
богословів походили з академічного оточення, їх програми реформ не були академічними за своєю приро-
дою. Вони були направлені на перетворення конкретної Церкви в тому вигляді, в якому вона існувала в
швейцарських містах, таких як Цюріх, Берн, Базель. Тоді як Лютер був переконаний в тому, що доктрина
виправдання мала центральне значення в його програмі соціальних і релігійних реформ, ранні реформат-
ські мислителі виявляли відносно невелику цікавість до доктрин, за винятком однієї конкретної доктрини.
Їх програма реформ була організаційною, соціальною і етичною, і багато в чому вона була схожа на прин-
ципи, витікаючі від гуманістичного руху. Важливо відзначити, що всі крупні богослови ранньої Рефор-
матської Церкви мали деяку схильність до гуманізму - схильність, яку не розділяв Лютер, що насторожено
ставився до гуманістичного руху.
Реформація виникла і розвивалася під гаслами відродження християнства. Перші п'ять століть, часто
звані "патрістичним періодом", розглядалися як "золоте століття християнства". Потрібно було поверну-
тися до Нового Заповіту і його першим тлумачам, щоб навчитися у них. Це були основоположні докумен-
ти християнського світу, першоджерело християнської віри і практики. Тут можна було знайти первинні
ідеали християнства.
Нова текстуальна і філологічна техніка, освоєна гуманістами, розглядалася як ключ до новозаповітно-
го світу і, отже, справжнього християнства. Таким чином, видання першого грецького Нового Заповіту і
першої збірки праць Августина (якого більшість реформаторів вважали головним патристичним письмен-
ником) були наріжними каменями програми реформ шістнадцятого століття і були широко поширені у
всій Європі. Для Мартіна Лютера програма реформ могла бути узагальнена простою формулою: "Біблія і
св. Августин" [6, с. 35].
Як вже було сказано, швейцарські реформатори, на відміну від Лютера, були більш схильні до гумані-
стичних ідей, що виразилося і у відношенні до античності. Подібна позиція, мабуть, і визначила специфіку
учення Кальвіна. Творчість Жана Кальвіна може служити мірилом того, яке серйозне значення надавала
Реформація проблемі античного джерела. На відміну від багатьох реформаторів - цінителів старовини -
кальвіновська оцінка античного світобачення вела до його засудження, проте і учила користуватися їм.
Викриваючи «невігластво» католицького богослов’я, реформатор наставляв, як застосовувати філософські
дефініції з метою захисту віри.
Церковна традиція відвіку кваліфікувала не тільки епікурейську поезію Лукреція, але і науку Плінія, і
філософію Цицерона як розсадник безбожника. За часів Кальвіна в богословських кругах панувала думка,
згідно якому трактат Цицерона “Про природу богів” був верхом блюзнірства по відношенню до релігії.
Черенков М.М
ГУМАНІЗМ ТА РЕФОРМАЦІЯ: ДО ЛОГІКИ СПІВВІДНОШЕННЯ
136
Тим часом саме цей трактат став джерелом міркувань Кальвіна про походження релігії і її суті по-перше
чотирьох розділах “Повчання” [4, с. 33-47].
Імена Цицерона і Платона втілювали для гуманістів універсальність, істину і мудрість античності, що
стала джерелом, покликаним вирішити сумніви в християнській вірі. Вихований на спадщині Цицерона,
Кальвін багато разів використовує його аргументування для підтвердження своєї концепції божества і йо-
го незбагненності людським розумом. Поправки до Цицерона посилюються у міру того, як розкривається
зміст християнської доктрини. Способи доказу безсмертя душі з “Тускуланських бесід”, по суті раціоналі-
стичні, Кальвін вважає не тільки неприйнятними для християнина, але і висхідними до “диявольської” ідеї
“душі світу”[7, c.175].
Відношення реформатора до спадщини Цицерона не тільки позбавлено гуманістичного преклоніння,
але і тієї внутрішньої боротьби, яку пережили свого часу Ієронім і Августин. Цицерон - кращий після Пла-
тона язичницький філософ - в оцінці Кальвіна стає показовим прикладом несумісності філософії з дійсною
вірою. Співак самоцінної чесноти втілює гріховність всього ренесансного “цицероніанства”, неприйняття
християнського упокорювання.
У ряді джерел гуманістичного філософствування особливе місце займав Платон. У оцінці Кальвіна
Платон - вершина нехристиянської думки. Вважаючи геніального мислителя обранцем вищої сили, рефо-
рматор користується формулою “сам Платон говорив” як вельми переконливого для своєї аудиторії аргу-
менту.
На основі платонівських положень зводиться власна конструкція. Підкреслюючи величавість божест-
ва, залежність людини від милості творця, реформатор, використовуючи Платона, критикує сучасний не-
оплатонізм. Поетам і філософам Ренесансу, що обожнювали людину і що розуміли платонівський ерос як
божественний початок творчої особи, він указує на іншого Платона.
Кальвіновська концепція людини складалася з системи антитезисів до ідеалу “божественної” людини
неоплатонізма (світській “гордості” протиставлялося християнське упокорювання, з'єднанню зусиль бога і
людини - рабство волі, чесноті - старанність у вірі). Платонівське поняття про божественну суть душі лю-
дини Кальвін трактує як приниження бога, “втоптування в грязь” божественної суті.
Реформатор дає неоднозначну оцінку часам язичницької старовини. Не позбавляючи християнина
можливостей користуватися досягненнями стародавньої культури, його намагалися переконати в непов-
ноцінності і неприйнятності античності. Кальвін беззаперечно стверджує, що дохристиянська ера - це су-
тінки історії, блукання напотемки. Незліченні пороки дітей Адама, позбавлених трепету перед величчю
бога, не шукаючих духовних благ, - показник юного віку людства і його нерозвиненого (плотського) ста-
ну. Шанування багатьох богів і навіть помисли про єдиного бога не мають нічого спільного з дійсною ві-
рою. Всі язичники – профани, світські, а не релігійні люди. Закривши перед профанами дверей раю, Каль-
він тим самим вказав на антихристиянський сенс ренесансного культу чесноти і на бунтарський характер
філософії [4, с. 270–274]. Втім, філософи старовини, що не відали про первородний гріх, виявляються
менш винними, чим їх ренесансні послідовники, яким відомо про два різні стани душі людини, тобто про
стан Адама, що володів свободою волі і тому зробив первородний гріх, і про стан подальших поколінь,
позбавлених цієї свободи [4, с. 175–190]. Пафос кальвіністської критики обернений не проти античних ми-
слителів, а проти “тих, хто сповідає християнство і при цьому плаває в двох водах, прикрашає божу істину
визначеннями філософів, як би намагаючись ще виявити в людині свободу волі, - загиблих і приречених
на духовну смерть людей” [4, с. 85].
Погляд, що затвердився в гуманістичній філософії на божественний початок в природі людини Каль-
він викриває як єресь. Обгрунтування цього уявлення - міркування об чесноти, про природну схильність
людини до добра, гуманістичне трактування розуму і волі. Все це складає загрозу основам християнської
релігії. Від цих "знарядь безбожника" треба рішуче позбавлятися. "Тобі, - звертається Кальвін до віруючо-
го, - необхідно роззброїтися, зламати, порвати і спалити всі знаряддя безбожника, так щоб ніякої підмоги в
собі не було. Чим більше в тобі безсилля, тим більш охоче прийме тебе Бог" [8, с. 67]. Місця античності як
початкової ланки в поступальному ході всесвітньої історії реформатор не заперечує. Але творіння “непра-
ведних і невіруючих” мудреців старовини позбавляються права на формування християнської душі, бо ді-
алектика, фізика, медицина стародавніх - породження “тілесної” людини. Вони можуть бути інструмента-
ми навчання “низьким, мирським, речам”, що відносяться до земного буття, оскільки, як затверджував
Кальвін, ці дисципліни є “дарами бога”, якими християнину не забороняється користуватися і навіть захо-
плюватися. “Але хіба наше захоплення не є визнання всіх речей витікаючими від бога? Інакше ми вияви-
мося нерозсудливішими, ніж язичницькі поети, що вірили, що філософія, закони, медицина і інші дисцип-
ліни мають божественне походження” [4, с. 270].
Ренесансне переконання в тому, що “книги філософів наставляють в надійному і достовірному способі
життя і завдяки оновленню людських наук буде очищено від спотворень божественне слово, відновляться
дійсна релігія і згода між науками, а держави стануть справедливішими”, розцінювалося реформатором як
профанація віри [7, с. 183]. Але доказ того, що християнську совість світські науки не виховують, а спо-
творюють, будувався на основі використання античних джерел. Розвинені античною філософією уявлення
про бога, безсмертя душі, релігійні обов’язки є, по Кальвіну, школа того, як не повинно роздумувати хрис-
тиянину. Не відкидати школу негативного досвіду, а використовувати її з метою підтвердження християн-
ської істини - такий був шлях застосування суми гуманістичних знань в славу ірраціоналізму.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
137
Тенденційність операцій Кальвіна-теолога з античними текстами очевидна. Але саме ця обставина до-
помагає зрозуміти, яке значення надавалося їм античній спадщині. Воно не обмежувалося, як прийнято
вважати, тим, що комплекс відроджених світських наук використовувався як допоміжний інструмент при
критиці католицького богослов’я. Не менш важливими, мабуть, були виховані античною філософською
традицією прагнення і уміння ренесансної інтелігенції самостійне мислити, надзвичайно властиві і самому
реформатору. Воно заохотило його на грандіозну працю по ревізії всіх джерел гуманістичного філософст-
вування, коли встало питання про подальші долі християнства.
Хоча, як ми тільки що бачили, гуманізм вніс вирішальний внесок у розвиток Реформації, проте, існу-
вали протиріччя між гуманізмом і течіями Реформації. В зв'язку з цим можна виділити декілька спірних
питань (відношення до схоластики, Новому Заповіту, освіті і т.п.). Наприклад, і гуманісти, і реформатори
в рівній мірі негативно відносились до схоластики. Проте причини були різними. Гуманісти заперечували
схоластику із-за її незрозумілості і складності викладу: вони вимагали простішого і виразнішого бого-
слов’я. Аналогічні мотиви були і у швейцарських реформаторів. Проте вітенберзські реформатори (особ-
ливо Лютер і Карлстадт) своє заперечення схоластики засновували на переконанні в її кардинальній поми-
лковості [6, с. 83].
Повною мірою розбіжності між гуманізмом і Реформацією сталі очевидні в 1525 р. Цього року Лютер
і Цвінглі написали роботи, направлені проти Еразма, причому обидва зосередили свою увагу на концепції
"вільної волі". З погляду обох реформаторів, вчення Еразма про абсолютну свободу людської волі вело до
перебільшено оптимістичній концепції людської природи. Лютер з обуренням писав Еразму: "Твоя кни-
жечка здалася мені такою нікчемною і малоцінною, що я дуже пошкодував тебе за те, як ти спаскудив всі-
єю цією гряззю свою прекрасну і майстерну мову; мене б роздосадував нікчемний предмет, виклад якого
вимагає такого витонченого красномовства, - ніби сміття і гній ти несеш в золотих і срібних судинах" [5, с.
185].
Як бачимо, гідність людини, свобода його волі і здатності розуму для Лютера - "предмет нікчемний".
Він послідовно приводить безліч аргументів (зокрема, запозичених у античних мислителів), щоб довести
абсолютний суверенітет Бога, порочність і збоченість людської природи. "Воля без благодаті нітрохи не
вільна, а незмінно виявляється полонянкою і рабинею зла, тому що сама після себе вона не може зверну-
тися до добра" [5, с. 218]. "Ми все здійснюємо з потреби, а не по вільній волі, тому що сила вільної волі -
це ніщо" [5, с. 219]. Після публікації "Коментаря про дійсну і помилкову релігію" Цвінглі і роботи "Про
рабство волі" Лютера напруженість, яка завжди існувала між гуманізмом і Реформацією, стала очевидною
для всіх.
Висновки. В зіставленні гуманізму і Реформації можна визначити спільне і особливе. Спільним є зве-
рнення до витоків своєї традиції (культурної для гуманістів, релігійної для ідеологів Реформації), що
знайшло відображення у лозунгу «Ad fontes». Ідейна нестача виявилася очевидною наприкінці середньо-
віччя, тому став необхіднім прорив до автентичності, повернення до початку.
Але для європейської людини єдиного початку не виявилося, тому відроджувалися різні традиції, що
обумовило складність духовного життя пізнього Відродження (демонологія, язичництво, антична філосо-
фія, різні версії християнства і т.п.). Ця рефлексія з приводу антично-християнського синтезу надала роз-
виток протилежним тенденціям, проте саме їх «рівнодіюча» стала магістральним напрямком у формуванні
цивілізації Нового часу.
Джерела та література
1. Бибихин В. Новый ренессанс. – М.: «Наука»; «Прогресс-Традиция», 1998. – 496 с.
2. Буркхардт Я. Культура Возрождения в Италии. – М.: Юристъ, 1996. – 591 с.
3. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи / Пазенок В.С. та ін. – К.: Український Центр духовної
культури, 2001. - 380 с.
4. Кальвин Ж. Наставление в христианской вере. – М.: РГГУ, 1997. – Т. 1. – 582 с.
5. Лютер М. Избранные произведения. – Санкт-Петербург: Андреев и Согласие, 1994. – 429 с.
6. Маграт А. Богословская мысль Реформации. – Одесса: Богомыслие, 1994. – 316 с.
7. Ревуненкова Н.В. Использование античных источников Жаном Кальвином // Культура эпохи Возрож-
дения. – Ленинград: Наука, 1986. – С. 174–184.
8. Ревуненкова Н.В. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. – Ленинград: Наука, 1987. –
231 с.
9. Шейфер Ф. Он здесь и Он не молчит. – СПб.: Мирт, 2002. – 351 с.
10. Эразм Роттердамский. Философские произведения. – М.: Наука, 1987. – 368 с.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName (http://www.color.org)
/PDFXTrapped /Unknown
/Description <<
/FRA <FEFF004f007000740069006f006e00730020007000650072006d0065007400740061006e007400200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200061006d00e9006c0069006f007200e90065002e00200049006c002000650073007400200070006f0073007300690062006c0065002000640027006f00750076007200690072002000630065007300200064006f00630075006d0065006e007400730020005000440046002000640061006e00730020004100630072006f0062006100740020006500740020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e002000200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002e>
/ENU (Use these settings to create PDF documents with higher image resolution for improved printing quality. The PDF documents can be opened with Acrobat and Reader 5.0 and later.)
/JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308000200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e30593002>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e0065002000760065007200620065007300730065007200740065002000420069006c0064007100750061006c0069007400e400740020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007300750070006500720069006f0072002e>
/DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006100740020006600e50020006200650064007200650020007500640073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f0067006500720065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000650065006e0020006200650074006500720065002000610066006400720075006b006b00770061006c00690074006500690074002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e>
/ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200070006100720061002000610075006d0065006e0074006100720020006c0061002000630061006c006900640061006400200061006c00200069006d007000720069006d00690072002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a00610020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e>
/ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006200650064007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006f006300680020006400e40072006d006500640020006600e50020006200e400740074007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e>
>>
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|