Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі
Визначена роль інфраструктури в умовах реформування агропромислового виробництва. Определена роль инфраструктуры в условиях реформирования агропомышленного производства. The role of іnfrastrukturі in the conditions of reformation of agroproductional manufacturing is definite....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36492 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т.2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860235688252801024 |
|---|---|
| author | Сердюк, А.М. |
| author_facet | Сердюк, А.М. |
| citation_txt | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т.2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Визначена роль інфраструктури в умовах реформування агропромислового виробництва.
Определена роль инфраструктуры в условиях реформирования агропомышленного производства.
The role of іnfrastrukturі in the conditions of reformation of agroproductional manufacturing is definite.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:24:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
49
• общий проект с Государственным ипотечным учреждением по рефинансированию кредитов моло-
дым семьям, которые выданы Фондом на строительство жилья;
• общий проект с ОАО “Государственный сберегательный банк” по созданию системы жилищно-
строительных сбережений;
• привлечение для молодежного жилищного кредитования строительства жилья средств международ-
ных финансовых организаций;
• эмиссия ценных бумаг Фонда;
• сотрудничество с негосударственными пенсионными фондами и страховыми компаниями, которые
занимаются страхованием жизни;
• привлечение для молодежного жилищного кредитования строительства жилья средств, полученных
от приватизации.
Источники и литература
1. Официальный сайт Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству
www.molod-kredit.gov.ua
Сердюк А.М
ІНФРАСТРУКТУРА В СИСТЕМІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА
СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Постановка наукової проблеми
Дослідження агропромислового виробництва (АПВ) як важливого суспільно-географічного об’єкту по-
лягає не лише в розробці науково-методичних підходів, направлених на створення сприятливих передумов
ефективного функціонування і розміщення всіх його складових, але й передбачає визначення рівня економіч-
ного розвитку та ступеня використання елементів інфраструктури. Зазначимо, що реформування АПВ, під-
вищення рентабельності всіх його сфер і ланок, прискорення розвитку та вдосконалення нових форм господа-
рювання в значній мірі залежить від наявності і якості інфраструктури, яка обслуговує потреби суспільного
виробництва і завдяки цій особливості створює необхідні умови для аграрної сфери та отримання максималь-
ної прибутковості з урахуванням природно-виробничих та соціально-економічних чинників регіону.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Велика увага вітчизняними вченими приділяється дослідженням АПВ. Найбільший внесок в розробку
цієї наукової проблеми зробили такі видатні вчені: М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук, Р.О. Язиніна, М.Д.
Пістун, Г.О. Колесник, В.П. Нагірна, Р.А. Іванух, Г.В. Балабанов, А.П. Золовський, Т.І. Козаченко, Л.О. Мар-
муль, С.І. Дорогунцов, Б.М. Данилишин та багато інших. Особливе значення в їх фундаментальних працях
приділяється висвітленню методологічних підходів щодо визначення критеріїв економічної оцінки земельних
ресурсів, функціональних аспектів в тому числі сільгоспвиробництва, обґрунтуванню теоретико-
методологічних основ територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку агропромислового
процесу, стану управлення, ролі АПК в зовнішньоекономічній діяльності, шляхом виходу АПВ з економічної
кризи. Визначення рівня розвитку інфраструктури як складової функціонально-структурної системи АПВ в
цілому поки що знаходиться на початковій стадії свого становлення. Роль інфраструктури полягає у ство-
ренні умов для відтворювальної здатності розвитку і відновлення АПВ в нових соціально-економічних умо-
вах для повного забезпечення країни продуктами сільськогосподарського призначення. Крім того, вона віді-
грає велике соціально-економічне значення в суспільстві особливо для розвитку АПВ в сільській місцевості.
В умовах ринкових перетворень це набуває першочергового значення, тому якщо не приділяти належної ува-
ги розвитку інфраструктури, то вона може поступово перетворитися із стимулюючого чинника, який сприяє
реформуванню АПВ в стримуючий.
Формулювання мети і завдання
Метою даного дослідження є аналіз і визначення особливостей і ролі різних видів інфраструктури як ос-
новного функціонального компоненту для відтворення і реформування АПВ на регіональному рівні. Основні
завдання полягають у виявленні специфічних особливостей виробничої, соціальної і ринкової інфраструкту-
ри; впровадженні заходів, націлених на збереження і створення різноманітних елементів інфраструктури як
структурної бази для підвищення економічної ефективності АПВ.
Виклад основного матеріалу дослідження
Найважливішою передумовою формування АПВ є інфраструктура, яка є провідною ланкою даного сис-
темно-структурного утворення. Інфраструктура являє собою матеріальну основу, фундамент всього суспіль-
но-матеріального виробництва. Орієнтація на інтенсифікацію агровиробництва вимагає комплексного підхо-
ду до регулювання виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури. Наявність єдиної чіткої установки
щодо цього дає змогу оцінити ефективність окремих варіантів розвитку як інфраструктури в цілому, так і її
компонентів. Ефективний розвиток суспільно-географічного району можливий тоді, коли високому рівні
концентрації і спеціалізації галузей матеріального виробництва АПВ відповідає такий самий рівень концент-
рації і спеціалізації підрозділів інфраструктури, які забезпечують загальні умови господарської діяльності.
Регулювання розвитку інфраструктури полягає насамперед в обґрунтуванні цільових нормативів соціальної
інфраструктури і показників рівня розвитку і ступеня використання виробничої інфраструктури; визначенні
етапів і черговості сукупності елементів і галузей системи виробничого обслуговування. Систематизація по-
казників розвитку інфраструктури має бути проаналізованою до показників базисних галузей АПВ, що відо-
http://www.molod-kredit.gov.ua
Сердюк А.М
ІНФРАСТРУКТУРА В СИСТЕМІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
50
бражають потребу в послугах об’єктів інфраструктури. Відомо, що в умовах реформування АПВ рівень роз-
витку інфраструктури не відповідає ринковим вимогам, що формуються в цьому секторі економіки, і це до-
сить суттєво cтримує його стабілізацію і подальший розвиток. По-перше, на протязі значного періоду сільсь-
когосподарське виробництво розвивалось без належного інфраструктурного забезпечення елементами та
об’єктами інфраструктури. По-друге, елементи інфраструктури розвивались далеко не пропорційно (особли-
во в сільській місцевості) тому, що капітальні вкладення, які виділялись на їх розвиток, значно поступались
величині капітальних вкладень в сільське господарство як провідну сферу АПВ. Структурно-функціональні
ланки АПВ потребують не лише збільшення капітальних вкладень на розвиток інфраструктури, але й органі-
зації і створення необхідних передумов для їх взаємозв’язку і взаємовпливу. Інфраструктура забезпечує під-
вищення урожайності сільськогосподарських культур, збереження, транспортування, переробку та реалізацію
продукції.
Однією із найважливіших є виробнича інфраструктура (ВІ) до якої належать складські приміщення з хо-
лодильними пристроями, сховища, мережа автошляхів, ліній енерго-, водо- і газопостачання, елеватори, агро-
технічне, ветеринарне, матеріально-технічне обслуговування, підприємства первинної переробки сировини,
тарне господарство, об’єкти спеціалізованої торговельної мережі.
Виробнича інфраструктура АПВ має свої специфічні особливості, які необхідно брати до уваги при її фо-
рмуванні і розвитку: вона забезпечує необхідні зв’язки між окремими ланками і сферами АПВ; виробництво і
якість матеріальної продукції АПВ залежить не лише від того, де вона виробляється, але й від того, як вона
зберігається, транспортується; на раціоналізацію і регіональні особливості розміщення і розвитку елементів
інфраструктури впливають не лише природно-кліматичні фактори, сезонність функціонування сільського го-
сподарства та деяких підприємств, що пеереробляють сільгосппродукцію, а також група соціально-
економічних чинників, які й визначають забезпеченість спорудами і елементами ВІ, що сприяють розвитку і
спеціалізації АПВ. Надзвичайно важливою проблемою розвитку інфраструктури з метою повного забезпе-
чення потреб АПВ є те, що на етапі її планування необхідно приділяти увагу резервним потужностям тих чи
інших елементів з урахуванням зростання темпів виробництва сільгосппродукції на перспективу. Повна зава-
нтаженість інфраелементів АПВ припадає на літньо-осінній період року, що співпадає з достатньо високим
використанням виробничих потужностей тих підприємств, що переробляють сільгоспсировину. Багато видів
сільськогосподарської продукції не можна накопичувати, складувати тому, що вона втрачає свою поживну
якість, товарну вартість. Відсутність інфраструктурних резервних ємностей призводить до величезних народ-
ногосподарських втрат, поглиблення складних соціально-економічних проблем в сільській місцевості. Різкий
спад виробництва у сільському господарстві посилюється недоліками у сфері зберігання та в переробці про-
дукції. Таке становище пояснюється тим, що АПВ обслуговує незначна мережа різних сховищ для зберігання
плодоовочевої продукції, насіння зернових та технічних культур, мінеральних добрив. Все це спричинює ве-
личезні втрати сільгосппродукції, що складають біля 30 - 35% плодів і овочів, зернових культур, 10 – 15% мі-
неральних добрив [1]. Значна кількість вирощеної сільгосппродукції залишається на ланах внаслідок відсут-
ності або незадовільного стану автомережі с твердим покриттям. Відсутність складських приміщень і сховищ
з холодильними і вентиляційними пристроями часто призводить до того, що іноді недоцільно розвивати, на-
рощувати, удосконалювати виробництво, вирощувати гостродефіцитні і економічно вигідні, з урахуванням
агротехнічних вимог, сорти сільськогосподарських культур. Безперечно, приділяючи увагу будівництву но-
вих і реконструкції діючих об’єктів і споруд інфраструктури, а також правильному використанню їх ємнос-
тей, можна не лише підвищити урожайність сільгоспкультур з гектара, але й зберегти її якість, зменшити со-
бівартість виробництва екологічно чистої продукції, а також максимально скоротити її втрати. Статистична
звітність на сьогодення поки що не враховує втрати, яких зазнає сільське господарство через недостатній роз-
виток інфраструктури. Не проводиться такий облік і сільгосппідприємствами тому, що показник чистого при-
бутку майже не розраховувався статистичними управліннями командно-адміністративної системи і цей недо-
лік недосконалого статистичного обліку негативно впливає на розвиток всього АПВ на сучасному етапі, а та-
кож і на інфраструктуру. Крім того, облік втрат на всіх етапах вирощування сільськогосподарської продукції
різними формами власності, а також статистичними управліннями повинен опиратися не на валовий показ-
ник, а на обсяги реалізованої продукції. Таке ставлення буде відповідати удосконаленню статистичного облі-
ку АПВ в ринкових умовах, а також дозволити визначити потребу в капітальних вкладеннях на розвиток еле-
ментів і споруд інфраструктури з метою повного і комплексного забезпечення не тільки сільського господар-
ства, але й промислових виробництв, що виробляють засоби виробництва. В свою чергу, це буде позитивно
впливати на прискорений розвиток і функціонування АПВ в умовах становлення ринкових відносин, які по-
силюють науково-технічний, економічний і соціальний аспект в аграрній сфері економіки.
Соціальна інфраструктура (СІ) відіграє дуже важливу роль в реформуванні АПВ, оскільки вона впливає
на продуктивність праці, на створення сприятливих умов життя населення. Діяльність об’єктів СІ полягає в
створенні соціального ефекту, який тісно переплітається з життєдіяльністю людини. Від рівня розвитку СІ за-
лежить рівень розвитку життя населення, його соціальна захищеність. Внаслідок кризового стану економіки
аграрного сектору, різкого скорочення бюджетного фінансування, неплатоспроможності, заборгованості сіль-
госппідприємств об’єкти та установи соціальної інфраструктури знаходяться в стадії занепаду і деградації. Це
пояснюється погіршенням або частковим відключенням мережі енергопостачання та транспортного забезпе-
чення сільських населених пунктів необхідними послугами із скороченням робочих місць, оскільки не завжди
функціонують об’єкти культури, побуту, дитячі дошкільні та медичні заклади. Отже, до соціальної інфра-
структури слід віднести об’єкти відпочинку, соціального забезпечення і страхування, спортивні заклади, за-
соби масової інформації.
Головна функція соціальної інфраструктури – забезпечення умов виробництва і життєдіяльності насе-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
51
лення, безпосереднє задоволення соціально-культурних та побутових потреб населення, а не потреб виробни-
цтва. Слід підкреслити, що СІ носить не лише соціальний характер, але й виробничий тому, що вона впливає
на продуктивність праці. Об’єкти соціальної інфраструктури є важливим фактором розвитку АПВ, які пови-
нні вирішувати соціальні завдання для створення комфортних умов в сільській місцевості. На розвиток соціа-
льної інфраструктури впливає просторовий чинник.
В умовах реформування АПВ дуже важливим є відродження елементів і установ СІ в сільській місцевос-
ті для того, щоб припинити міграцію населення, а це суттєво вплине на відтворення робочої сили, темпи роз-
витку та ефективність суспільного виробництва. Органи місцевої виконавчої влади повинні створювати нові
робочі місця, здійснювати будівництво і реконструкцію автомобільних доріг, забезпечувати населення якіс-
ною питною водою, телефонізувати ти газифікувати сільські населені пункти, збільшувати обсяги прокладан-
ня мереж водопостачання та водовідведення. Безумовно, вкрай складно утримувати новим формам господа-
рювання об’єкти соціальної інфраструктури, витрати на її елементи позначаються на виробництві. Тому
доцільно було б передати соціальні об’єкти і заклади до комунальної власності. Насамперед, це заклади побу-
ту, комунального, транспортного, торгівельного і медичного обслуговування. На розвиток об’єктів соціальної
інфраструктури АПВ повинні залучатись кошти не лише державних, колективних, але й власних підприємств.
Крім виробничої і соціальної інфраструктури розвивається і ринкова інфраструктура, тому що без неї
неможливо формувати ринкові відносини продуктивних сил в АПВ. До ринкової інфраструктури (РІ) відно-
ситься мережа банківсько-кредитних установ, торгових, посередницьких організацій ринкового типу, біржо-
вих центрів, страхових, брокерських і аудиторських компаній, валютних бірж і аукціонів. Реформування АПВ
передбачає створення товарних бірж, оптових ринків, торгових домів, сільських заготівельно-збутових коо-
перативів, оптово-роздрібних баз і складів. Головні завдання мережі елементів ринкової інфраструктури –
створення конкурентного середовища і генерування ринкових цін. Їх слід вирішувати шляхом формування
системи взаємопов’язаних ринків: оптових та роздрібних, спеціалізованих та регіональних. Об’єкти РІ при-
значені відігравати суттєву роль не лише в реформуванні АПВ, але й формуванні нових земельних відносин,
які сприяють впровадженню новітніх економічних перетворень. Сучасна практика АПВ та організація збуту
продукції потребує створення осередків, де повинна концентруватися ринкова інформація про попит, пропо-
зиції та ринкові ціни на сільгосппродукцію. Такими осередками можуть стати торгові доми різного масштабу.
З метою задоволення потреб безпосередніх споживачів у продукції харчової промисловості дедалі подальшо-
го інтенсивнішого розвитку набуває фірмова торгівля. На сучасному етапі цей об’єкт РІ розвивається в Укра-
їні, але ще недостатньо. Дуже важливим в системі АПВ є питання, якому треба активніше приділяти увагу це
організації та удосконалення заготівельно-збутових кооперативів, які б допомагали товаровиробникам своє-
часно і вигідно реалізувати вироблену продукцію.
Висновки
Таким чином, об’єкти інфраструктури, їх подальший розвиток задовольнятимуть не лише внутрішні по-
треби споживачів в продукції АПВ, але й можуть створювати передумови для поступового нарощування і
відновлення експортного потенціалу сільгосппродукції та продуктів її переробки. Все це буде сприяти відно-
вленню втрачених позицій держави на зовнішніх продовольчих ринках країн СНД та поступовому входжен-
ню до європейського ринку. Реформування агропромислового виробництва, впровадження прогресивних тех-
нологій і нової техніки повинні здійснюватись за рахунок комплексного підходу до розвитку виробничої, со-
ціальної, ринкової інфраструктури, тому що це забезпечує оптимальне розміщення промислових і сільського-
сподарських підприємств, спеціалізацію та ефективний розвиток в цілому всієї аграрної сфери.
Джерела та література
1. С.Н. Бобылев Улучшение использования сельскохозяйственной продукции и развитие инфраструктуры
//Проблемы функционирования и развитие инфраструктуры народного хозяйства. – М.: ВНИИСИ, 1979. –
С.101-107.
Срибный В.И.
ВЛИЯНИЕ ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНОГО ХОЗЯЙСТВА НА ЭКОЛОГИЧЕСКУЮ
СИТУАЦИЮ АР КРЫМ
Постановка проблемы. В силу сформированных естественных особенностей АРК обеспечивает свои по-
требности в воде только на 16,5%, а 83,5 % воды поступает из Северо-Крымского канала. Наибольшим на-
правлением использования воды в АР Крым является орошение. Крупнейшим потребителем водных ресур-
сов в регионе жилищно-коммунальное хозяйство, на которое приходится около 20% используемой воды.
Водная система региона основана на использовании возвратных вод, поэтому их очистка и влияние не-
очищенных сточных вод, сбрасываемых предприятиями ЖКХ на экологическую систему региона является
одним из важнейших направлений реформирования отрасли. Для АРК, как курорта, где на небольшой по
площади территории полуострова практически рядом существуют природные рекреационные зоны и круп-
ные полигоны по хранению бытовых отходов, проблема обращения с отходами имеет особое значение. Наи-
более остро стоит в АРК проблема утилизации бытовых отходов.
Анализ публикаций. Теоретические и прикладные аспекты комплексной проблемы влияния хозяйствен-
ной деятельности на территории АР Крым посвящены работы Бокова В.А., Ены В.Г., Тарасенко В.С., Пашен-
цева А.И., Закусилова Н.А., Карпенко С.А и др. Однако анализ исследований показал, что вопросы влияния
жилищно-коммунального хозяйства на экологическую ситуацию региона практически не рассмотрены.
Нерешенные части общей проблемы. Достаточно большое количество исследований посвящено анали-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36492 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:24:02Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сердюк, А.М. 2012-07-24T21:34:41Z 2012-07-24T21:34:41Z 2005 Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т.2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36492 Визначена роль інфраструктури в умовах реформування агропромислового виробництва. Определена роль инфраструктуры в условиях реформирования агропомышленного производства. The role of іnfrastrukturі in the conditions of reformation of agroproductional manufacturing is definite. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі Article published earlier |
| spellingShingle | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі Сердюк, А.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| title_full | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| title_fullStr | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| title_full_unstemmed | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| title_short | Інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| title_sort | інфраструктура в системі агропромислового виробництва на сучасному етапі |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36492 |
| work_keys_str_mv | AT serdûkam ínfrastrukturavsistemíagropromislovogovirobnictvanasučasnomuetapí |