Роль PR-діяльності у сучасному світі
Розглядається нова роль масової інформації та громадської думки в житті суспільства, в прояві нових особливостей функцій управління. Даються визначення та оцінки цього нового соціально-економічного явища у зв'язку з розвитком ринкових механізмів господарювання. Рассматривается новая роль массов...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36577 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль PR-діяльності у сучасному світі / О.А. Пріпутніков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 107-109. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859790960244817920 |
|---|---|
| author | Пріпутніков, О.А. |
| author_facet | Пріпутніков, О.А. |
| citation_txt | Роль PR-діяльності у сучасному світі / О.А. Пріпутніков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 107-109. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Розглядається нова роль масової інформації та громадської думки в житті суспільства, в прояві нових особливостей функцій управління. Даються визначення та оцінки цього нового соціально-економічного явища у зв'язку з розвитком ринкових механізмів господарювання.
Рассматривается новая роль массовой информации и общественного мнения в жизни формирующегося информационного общества, в появлении новых особенностей функций управления. Приводятся определения и оценка этого нового социально-экономического явления в связи с развитием рыночных механизмов хозяйствования.
The new role of mass media and social opinion in public life is under consideration. Definitions and estimations of this new social-economy phenomenon with connection of market processes are given.
|
| first_indexed | 2025-12-02T11:46:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Точка зрения
107
• организация выполнения студентами взаимосвязанных циклов индивидуальных задач для само-
стоятельной работы на протяжении семестра;
• повышение значимости роли и места в практической подготовке специалистов курсовых работ по
производственной тематике.
5. Принцип непрерывности контроля практической подготовкой.
Как уже упоминалось, активизация самостоятельной работы студентов в процессе практической подго-
товки предусматривает существенное изменение функций ее непрерывного контроля и управления. В учи-
лище создана действенная система контроля и управления качеством подготовки специалистов высокой
квалификации, которая предусматривает трехуровневый контроль на всех этапах обучения. В течение всего
учебного и производственного процесса организуется начальный, текущий и итоговый контроль, изменяют-
ся функции и методика проведения экзаменов и зачетов по практике. Методика итогового контроля преду-
сматривает решение ситуационных задач из будущей профессиональной деятельности и оценку уровня под-
готовки учащихся и студентов относительно способностей синтезировать и применять знания.
Бесспорно, что для обеспечения преемственности практической подготовки квалифицированных рабо-
чих и младших специалистов необходимо, чтобы допрофессиональная подготовка в общеобразовательной
школе и профессиональная в высшей строились на единой политехнической основе, которая включает пре-
доставление учащимся знаний относительно научных основ современного производства и формирование у
них системы политехнических знаний и умений. В такую систему, по нашему мнению, должны войти общие
для многих профессий умения и навыки – организационные, коммуникативные, технические, технологиче-
ские, аналитические, графические, вычислительные и прочие. Итак, практическое обучение может быть
продолжением трудового и политехнического. Процесс трудового обучения в школе должен облегчать ов-
ладение новыми умениями и навыками на следующей ступени обучения в училище.
Для обеспечения преемственности профессиональной подготовки целесообразно комплексно подходить
к построению учебно-воспитательного процесса на единой политехнической основе, учитывая вариатив-
ность производственного обучения, используя разные методы. Характерной чертой выпускников ВПУ ку-
линарного профиля на региональном уровне является востребованность их на рынке труда за счет подготов-
ки по интегрированным профессиям, ступенчатости образования, непрерывности производственной практи-
ки, что значительно повышает их конкурентоспособность.
Учет региональных, социально-экономических, климатических, этнонациональных и других особенно-
стей в управлении производственной практикой является важным условием повышения ее эффективности.
Проведенный нами анализ свидетельствует о необходимости глубокой демократизации управления и
организации учебно-воспитательного процесса в ВПУ; постоянного развития и обновления педагогических
систем теоретической и практической подготовки специалистов сферы услуг в соответствии с динамикой
изменений в обществе; вариативности, гибкости в выборе содержания форм, методов, средств обучения с
учетом специфики отрасли, региона, опережающего профессионального обучения и развития внебюджетной
деятельности в тесном взаимодействии с социальными партнерами.
Источники и литература:
1. Батышев С.Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса. – М.: Высшая школа, 1980. – 456
с.
2. Беляева А. П. Проблемы методологии и методики дидактических исследований в ПТО. – М.: Высшая
школа, 1978. – 160 с.
3. Куценко В.І., Остафійчук Я.В. Трансформації соціальної сфери України: Регіональний аспект: Моно-
графія / За ред. С.І. Дорогунцова. – К.: Оріяни, 2005. – 400 с.
Пріпутніков О. А.
РОЛЬ PR - ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
На рубежі століть інформаційні потоки поширюються на теренах все більшої кількості країн та
регіонів. Відкритий і широкий доступ до різноманітних джерел інформації та її активне використання
являє собою ту сферу духовного і матеріального виробництва, яка глобально трансформує свідомість
суспільства, сприяє перебудові відносин поміж людьми, спільнотами, державами, націями та народами.
Сьогодні інформація діє в якості геополітичного феномену у взаємовідносинах народів, визначаючи
майбутнє державних і суспільних інститутів, ціннісних систем і способу буття і на цій основі формує
концепцію інформаційного суспільства, що докорінно відбивається на перегляді його пріоритетних ліній
розвитку.
У XXІ столітті світова спільнота стає більш залежною ніж це було раніше від комунікації як
інформаційного аспекту спілкування. Сучасна епоха наскрізь технологічна і вона не змогла залишити поза
увагою комунікативні потоки, що стрімко пронизують весь зміст нашого повсякденного життя. Характери-
стики комунікативних потоків стали визначальними факторами у вирішенні багатьох важливих питань.
Сьогодні статус тієї чи іншої організаційної структури визначається тим місцем, яке вона займає в по-
токах масової інформації. Саме в нашому столітті виявляється феномен нової ролі громадської думки.
Успіх запроваджених реформ в політичній, економічній та духовній сферах життя нашого суспільства пря-
мо пов’язаний з підтримкою їх широкою громадськістю. Урахування впливу громадської думки буде зро-
стати в міру розвитку ринкових відносин, зміцнення демократичних інститутів і становлення громадянсько-
го суспільства. Характеризуючи сутнісні прояви ХХI століття фахівці підкреслюють, що це – вік
інформації, демократії та розвинутої громадської думки як найважливішого інструменту громадянського
суспільства, яка не тільки міцно трусне "сплячих та дрімаючих" і примусить звернути увагу на природу
громадської думки, але й підштовхне процес формування єдиної концепції громадської думки, якої поки що
немає.
Пріпутніков О. А.
РОЛЬ PR - ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
108
Сьогодні визначним чинником у вирішенні багатьох питань стали характеристики комунікативних по-
токів. Вміння збирати, обробляти інформацію та приймати на її основі управлінські рішення і поширювати
їх на аудиторію стає нині одним із важливих чинників ефективності роботи. ХХ століття виявило актуальну
потребу в технологічному підході до комунікації, що стає запорукою успіху організації і управління ко-
мунікативним простором у новому ХХI столітті. Комунікативні технології досягли піка свого розвитку на-
прикінці ХХ століття і характерною їх рисою є спроба впливати на масову свідомість, що відрізняє їх від
інших варіантів міжособистісного впливу. В світовому арсеналі засобів оптимізації соціальних відносин
сформувалася ціла система засобів та методів, які входять до інноваційної комунікативної технології паблік
рілейшнз (PR). Паблік рілейшнз (англ. public relations, public – громадський, relations – відносини, зв’язки) –
зв’язки з громадськістю (початково у США) – організація громадської думки з метою найбільш успішного
функціонування підприємства (організації, фірми) та підвищення її репутації. Здійснюється різними шля-
хами, але, перш за все, - засобами масової інформації. Мистецтво взаємовідносин між державними
(управлінськими), громадськими структурами (пор. пабліситі, мерчандайзинг, маркетинг) і громадянами в
інтересах всього суспільства
Як засіб впливу на громадську думку, ця діяльність існувала ще за сивої давнини. Прообрази PR як од-
ного з елементів управління суспільством можна прослідити у Стародавньому Китаї, на Стародавньому
Сході, в Стародавній Греції та Римі, в Київській Русі. Як сформована та оформлена в професійну сферу, ця
діяльність з’явилась у США, де демократичні принципи і розвинутість громадянського суспільства обумов-
люють широку поінформованість народу щодо подій і фактів суспільного життя. Як відомо, вперше
офіційне вираження терміну "паблік рілейшнз" ("public relations") застосував президент США Томас Дже-
ферсон, коли в 1807 році в чернетці свого "Сьомого звернення до Конгресу" він дописав його замість вик-
ресленого "стан думки".
PR – це одна з функцій управління, яка сприяє встановленню та підтримці спілкування, взаємопорозу-
міння, прихильності та співробітництва між організацією та її громадськістю. Вона включає в себе вирішен-
ня різних проблем: забезпечення керівництва організації інформацією про громадську думку і надання йому
допомоги в розробці відповідних заходів, забезпечення діяльності керівництва в інтересах громадськості,
підтримання управлінців у стані готовності до різних змін шляхом своєчасного передбачення тенденцій, ви-
користання досліджень та відкритого спілкування як засобів діяльності.
"Біблія" американських спеціалістів в сфері PR, яка написана С.Катліпом, А. Сентером, Г. Брумом дає
найбільш вдале визначення цього феномену: "PR – це функція менеджменту, яка встановлює і підтримує
взаємокорисні стосунки між організацією та громадськістю, від якої залежить її успіх чи невдача". Такий
самий підхід, але в більш розгорнутому викладенні демонструє наступне визначення М.Менчера: " PR – це
функція менеджменту, яка оцінює стосунки громадськості, координує політику та дії індивідуума чи органі-
зації із суспільними інтересами і реалізує програму дій для досягнення суспільного розуміння й сприйнят-
тя". Товариство зв'язків з громадськістю Америки (Public Relations Society of America - PRSA) у своїй офі-
ційній заяві наводить наступне нормативне визначення паблік рілейшнз: " PR, сприяючи встановленню
взаєморозуміння між окремими групами та організаціями, допомагають нашому складному плюралістич-
ному суспільству приймати рішення і діяти більш ефективно. Вони забезпечують гармонізацію приватної та
громадської діяльності". Новий міжнародний словник Уебстера дає наступне тлумачення цього поняття:
"Сприяння встановленню взаєморозуміння та доброзичливості між особою, організацією та іншими людьми,
групами людей або суспільством у цілому за посередництвом розповсюдження роз'яснювального матеріалу,
розвитку обміну (інформацією) та оцінки громадської реакції".
Особливого значення для функціонування PR набуває відкритість інформації та чесність тих фахівців,
що займаються цим різновидом управлінської діяльності. Ці принципи комунікації відомий діяч Міжнарод-
ної асоціації паблік рілейшнз С.Блек вважає провідними: “Паблік рілейшнз - це мистецтво і наука досягнен-
ня гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді й повній інформованості".
В жовтні 2004 року на міжнародній конференції представників PR - агенцій в Оттаві було дано таке ви-
значення: PR- зв'язки з громадськістю - це наука і мистецтво управління процесом комунікації між організа-
цією та її цільовими групами громадськості з метою цілеспрямованого формування громадської думки у ба-
жаному для організації напрямку за підтримки засобів масової комунікації.
Аналізуючи сучасні визначення PR–діяльності можна зробити такі висновки:
· природа PR–діяльності є такою, що вона вже за своїм визначенням заявлена на досягнення
взаємопорозуміння і громадянської злагоди;
· PR–діяльність необхідна для становлення та розвитку демократії, без неї не може ефективно розви-
ватися бізнес, вона ж сприяє формуванню громадянського суспільства;
· тільки в суспільстві, де особистості гарантована повна система громадянських прав і свобод і люди-
на сприймається як індивідуальність, на дії якої можна впливати тільки шляхом переконання, а не примусу,
виникає об’єктивна історична потреба у створенні нової атмосфери відносин між державою і громадянами,
в міжособистісних стосунках, між організаційними структурами і громадськістю, тобто виникає об’єктивна
необхідність у розвитку професійного інституту паблік рілейшнз.
В наших умовах поява паблік рілейшнз як сфери діяльності стала наслідком розвитку демократії, рин-
кових механізмів господарювання і запитів соціально – економічної і політичної практики в цілому, а також
необхідністю урахування різних інтересів в економіці, політиці та їх причинно – наслідкового взаємозв’язку.
Як специфічна функція управління PR пропонують багатоаспектну діяльність з реалізації своїх цілей, і
незалежно від того, в якій сфері вони реалізують свої завдання – у бізнесі, в органах державної чи місцевої
влади, у соціальній сфері або в міжнародних відносинах, вони володіють низкою власних концептуальних
функцій, які можна розглядати як особисті функції управління.
Аналізуючи та узагальнюючи наведені вище визначення діяльності PR, необхідно відзначити їх безпе-
Точка зрения
109
речну цінність виходу на PR крізь призму громадської думки, що становить предмет вивчення та аналізу
паблік рілейшнз. Громадська думка заявила про себе як могутня самостійна сила в кінці ХХ століття.
Ми вже пересвідчились у значущості юристів та економістів у сучасному суспільстві, далі черга за
спеціалістами з паблік рілейшнз. Саме вони дадуть змогу перейти до діалогу у відносинах населення і різних
структур суспільства. Адже в демократичному суспільстві неможливі будь-які суттєві зміни без вивчення
громадської думки й погодження з громадянським суспільством.
Джерела та література
1. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.: Гном –Пресс, 2004. - 256 с.
2. Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент. Рабочая книга менеджера PR . - СПб.: Союз, 2006. - 341
с.
3. Плис Р., Курейко В. ПР - не роскошь, а средство //Эффективная реклама, 2005, сентябрь. - С. 33- 37.
4. Синяева И.М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учебник //Под редакцией проф.
Г.А.Васильева. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 287 с.
5. Яковлев И.П. Паблик рилейшнз в организациях.- СПб.:Питер, 2005.- 198 с.
Рогатин В.П.
РЕГИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ
В формировании регионов как субъектов политических процессов важную роль играет региональная
политика государства. Термин региональная политика зачастую сильно идеологически окрашен. Он может
использоваться в разных значениях, в зависимости от общей политики государства, характера и базовой
идеологии его политического режима.
В этом смысле показательно понимание сущности региональной политики в советской науке, данное Э.
Б. Алаевым: «Региональная политика государства – сфера деятельности по управлению экономическим, со-
циальным и политическим развитием страны в пространственном, региональном аспекте, то есть связанная
со взаимоотношениями между государством и районами, а также районов между собой» [1, с.189-190].
В сложившемся в советской науке понимании региональной политики ярко проявился ее экономико-
центризм и приоритет центрального управления. На данный подход не является монополией советского
стиля мышления. В Украине данная тенденция нашла свое выражение в исследовании «Регіональна по-
літика: методологія, методи, практика», авторы которой утверждают, что государственная региональная по-
литика, в первую очередь, должна основываться на цели сохранения целостности государства, укрепления
национальной безопасности Украины. Поэтому региональная политика должна быть «пронизана духом на-
ционального единства». И лишь для реализации данной цели она должна учитывать особенности каждого
региона и выражать компромисс государственных региональных и местных интересов [11, с.37].
Цели региональной политики в развитых капиталистических странах также нередко формулируются
схожим образом: «цель региональной политики – сбалансированность, то есть свести к минимуму те нера-
венства, которые создают почву для возникновения социальных конфликтов, мешают социально-
экономическому развитию страны в целом и сближению в развитии ее частей» [7, с.5].
С точки зрения экономикоцентризма в регионалистике такое понимание региональной политики вполне
оправдано и соответствует международной практике. М. Лендьел свидетельствует, что в Европе сложился
консенсус в вопросе о том, что роль региональной политики состоит в гарантировании направления госу-
дарственных средств в наиболее депрессивные регионы [8, с.73]. Проблемы взаимодействия регионов и цен-
тра начинаются тогда, когда распределительные функции центральных органов власти превращаются в ста-
бильно патерналистские действия, мешающие самостоятельному развитию регионов, превращающие их в
пассивных реципиентов централизованно распределяемых ресурсов.
Особенности данного подхода, который А. П. Голиков достаточно точно охарактеризовал как агентскую
модель региональной политики [3, с.29], можно свести к следующему
− Региональная политика направлена на максимально эффективное использование потенциала всего госу-
дарства, в первую очередь за счет системы разделения труда между отдельными территориями.
− Учет интересов регионов возможен лишь за счет достижения определенного компромисса общегосудар-
ственных и региональных интересов, причем основным агентом формирования такого компромисса вы-
ступает центральная власть.
− Одна из основных задач региональной политики – минимизация дисбаланса в развитии за счет активной
роли центральных органов власти.
Таким образом, основным субъектом региональной политики выступают центральные органы власти,
формирующие систему «центр – регионы» и делегирующие регионам определенные, четко дозирован-
ные полномочия.
Ориентация региональной политики на «выравнивание» уровня развития регионов неявно основывается
на социалистической идеологии [12, с.43], подразумевающей государственный патернализм и приоритет ра-
венства. В таком подходе подразумевается, что конфликтные ситуации в государстве, субъектами которых
выступают отдельные территории, возникают в регионах со слабым развитием. Но практика свидетельству-
ет о том, что более развитые регионы часто предъявляют претензии на свою особую роль в государстве, от-
казываясь субсидировать менее развитые (Квебек, Ломбардия, Каталония, Баскония, Татарстан). То есть, ре-
гиональная политика, направленная на выравнивание уровня развития регионов, часто не менее конфликтно
опасна.
В 90-е гг. ХХ в. стало формироваться принципиально новое понимание региональной политики, исхо-
дящее из отношений партнерства различных уровней власти. Эта тенденция связана с усилением влияния в
странах Евросоюза концепции «нового регионализма», согласно которой наиболее оптимальным путем раз-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36577 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:46:15Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пріпутніков, О.А. 2012-07-26T20:23:43Z 2012-07-26T20:23:43Z 2005 Роль PR-діяльності у сучасному світі / О.А. Пріпутніков // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 107-109. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36577 Розглядається нова роль масової інформації та громадської думки в житті суспільства, в прояві нових особливостей функцій управління. Даються визначення та оцінки цього нового соціально-економічного явища у зв'язку з розвитком ринкових механізмів господарювання. Рассматривается новая роль массовой информации и общественного мнения в жизни формирующегося информационного общества, в появлении новых особенностей функций управления. Приводятся определения и оценка этого нового социально-экономического явления в связи с развитием рыночных механизмов хозяйствования. The new role of mass media and social opinion in public life is under consideration. Definitions and estimations of this new social-economy phenomenon with connection of market processes are given. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Роль PR-діяльності у сучасному світі Article published earlier |
| spellingShingle | Роль PR-діяльності у сучасному світі Пріпутніков, О.А. Точка зрения |
| title | Роль PR-діяльності у сучасному світі |
| title_full | Роль PR-діяльності у сучасному світі |
| title_fullStr | Роль PR-діяльності у сучасному світі |
| title_full_unstemmed | Роль PR-діяльності у сучасному світі |
| title_short | Роль PR-діяльності у сучасному світі |
| title_sort | роль pr-діяльності у сучасному світі |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36577 |
| work_keys_str_mv | AT príputníkovoa rolʹprdíâlʹnostíusučasnomusvítí |