Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття
В статье представлено обозрение лексикографических работ галицких ученых. Также рассказывается об отдельных толковых словарях, разноотраслевых научных словарях, созданных Научным товариществом им. Т.Г.Шевченко, о терминологических и переводных словарях украинского языка. Рассматриваются отдельные фа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36579 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття / С.В. Соломко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 116-118. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Соломко, С.В. 2012-07-26T20:25:27Z 2012-07-26T20:25:27Z 2005 Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття / С.В. Соломко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 116-118. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36579 В статье представлено обозрение лексикографических работ галицких ученых. Также рассказывается об отдельных толковых словарях, разноотраслевых научных словарях, созданных Научным товариществом им. Т.Г.Шевченко, о терминологических и переводных словарях украинского языка. Рассматриваются отдельные факты неудачнойо замены интернациональной терминологии авторской. У статті освітлюється загальний огляд лексикографічних робіт галицьких вчених. Також розповідається про окремі тлумачні словники та різногалузеві наукові словники, створені Науковим товариством ім. Шевченка, термінологічні та перекладні словники української мови. Частково звернено увагу на недоліки заміни інтернаціональної термінології авторською. The article is a general overview of the lexicographical works of Galician scholars. It tells about certain explanatory dictionaries and specialized scientific dictionaries prepared by the Scientific Society by the name of Shevchenko, and also about terminological and translate dictionaries of the Ukrainian language. The article partially pays attention to the disadvantages of substitution of the international terminology by the author's one. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття |
| spellingShingle |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття Соломко, С.В. Точка зрения |
| title_short |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття |
| title_full |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття |
| title_fullStr |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття |
| title_full_unstemmed |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття |
| title_sort |
лексикографія у галичині в ii пол. xix століття |
| author |
Соломко, С.В. |
| author_facet |
Соломко, С.В. |
| topic |
Точка зрения |
| topic_facet |
Точка зрения |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
В статье представлено обозрение лексикографических работ галицких ученых. Также рассказывается об отдельных толковых словарях, разноотраслевых научных словарях, созданных Научным товариществом им. Т.Г.Шевченко, о терминологических и переводных словарях украинского языка. Рассматриваются отдельные факты неудачнойо замены интернациональной терминологии авторской.
У статті освітлюється загальний огляд лексикографічних робіт галицьких вчених. Також розповідається про окремі тлумачні словники та різногалузеві наукові словники, створені Науковим товариством ім. Шевченка, термінологічні та перекладні словники української мови. Частково звернено увагу на недоліки заміни інтернаціональної термінології авторською.
The article is a general overview of the lexicographical works of Galician scholars. It tells about certain explanatory dictionaries and specialized scientific dictionaries prepared by the Scientific Society by the name of Shevchenko, and also about terminological and translate dictionaries of the Ukrainian language. The article partially pays attention to the disadvantages of substitution of the international terminology by the author's one.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36579 |
| citation_txt |
Лексикографія у Галичині в II пол. XIX століття / С.В. Соломко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 116-118. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT solomkosv leksikografíâugaličiníviipolxixstolíttâ |
| first_indexed |
2025-11-26T14:57:44Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:57:44Z |
| _version_ |
1850625363562987520 |
| fulltext |
Снігирьова Л.М.
ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ “КАРТИНА СВІТУ”
116
“продуктом тривалого історичного розвитку і об’єктом міжпоколінньої передачі досвіду”. [14, с. 6] Біль-
шість дослідників трактують термін “картина світу” як опис побудови світу і вираження реальної структури
природних явищ.
“Картина світу “ і “модель світу” є вираженням реальної структури природних явищ. Інакше кажучи,
“картина світу” – це модель реального (референтного) існуючого універсаму, який формується на мисленнє-
вому (понятійному, концептуальному) рівні та відображається в мовному (вербальному) просторі людського
досвіду. Поняття мовної картини світу включає дві пов’язані між собою, але різні ідеї: 1) що наукова карти-
на світу відрізняється від мовної і 2) що кожна мова “малює” свою картину світу, яка відрізняється від ін-
ших мов. Насамперед – це загальна, інтегральна “картина світу”, сукупність всього мовного змісту, відносно
постійна та повільно еволюціонізуюча у часі. Реконструкція мовної картини світу складає одну із важливі-
ших задач сучасної лінгвістичної семантики. Дослідження мовної картини світу ведеться в двох напрямках,
у зв’язку з названими двома складовими цього поняття. З однієї сторони, на основі системного семантично-
го аналізу лексики певної мови робиться реконструкція цілісної системи уявлень, яка відображена в даній
мові. З іншого боку, досліджуються окремі характерні для даної мови концепти, яким притамані дві власти-
вості: вони є “ключовими” для даної культури ( в тому розумінні, що дають “ключ” до його розуміння ) і
одночасно відповідні слова погано перекладаються на інші мови, або перекладний еквівалент зовсім відсут-
ній. Для усвідомлення складності відношень, які охоплюють поняття “мовна картина світу”, необхідно вия-
снити його лінгвістичний зміст, елементи, частини з яких складається мовна картина світу, що є для неї бу-
дівним матеріалом. Тому, у зв’язку з цим у лінгвістиці для вирішення питання треба використовувати “мов-
на модель світу”. Хоча поняття “мовна картина світу” й “мовна модель світу” співвідносні. Мовна модель
світу - це частина мовної картини світу.
Джерела та література
1. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення. Ж. Культура на-
родов Причерноморья ТНУ №32, 2002
2. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник.– К.: Артек,
1998
3. Планк М. Избранные труды.– М.: Наука, 1975.– 788с. Эйнштейн А. Влияние Максвелла на развитие
представления о физической реальности// Собрание научных трудов.– М.,1967. Т. 2,4
4. Соколовская Ж.П. “Картина Мира”. Системность. Моделирование и лексическая семантика. – Сімферо-
поль: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 1999. 176с.
5. Караулов Б.Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976.
6. Гумбольдт В. фон. Избр. тр. по языкознанию.– М.: Наука, 1984, 396с.
7. Цитується за Соколовською Ж.П. “Картина мира”. Системность. Моделирование и лексическая семан-
тика...
8. Кramsch C. Language and Culture. – Oxford : Oxford University Press,1998. P.13. Подається за статтею На-
уменко Л.П. Концепт BUSINESS у англійській картині світу. Ж. Культура народов Причерноморья
№32, 2002
9. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкозна-
ния.– 1995.– №1
10. Дем’яненко Н.Б. Фразеологічні одиниці на позначення ментальної діяльності людини як відображення
мовної картини світу (на матеріалі польської мови) ж. Культура народов Причерноморья №32, 2002
11. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976.– 335с. –
12. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // вопросы языкозна-
ния.– 1995.– №1.– 37–67с.
13. Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографического словоря //
Вопросы языкознания.– 1995.– №2.– 69–81.
14. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира.– К.: Наукова дум-
ка,1992.– 160с.
Соломко С.В.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ У ГАЛИЧИНІ В ІІ ПОЛ. ХІХ СТОЛІТТЯ
(загальний огляд)
Мета цієї статті – показати загальний огляд лексикографічної роботи вчених Галичини ІІ пол.. ХІХ ст.:
створення тлумачних, перекладних та термінологічних словників.
Початок XIX ст. характеризується появою значної кількості граматик та словників української мови, які
з'являються на західноукраїнських землях.
Початок XIX ст. характеризується появою значної кількості граматик та словників української мови, які
з'являються на західноукраїнських землях.
В цей час у Галичині створилися сприятливіші умови для друкування різних праць українською мовою,
ніж у Східній Україні. У ІI половині XIX ст. розгортається боротьба за розвиток української літературної
мови на народній національній мовній основі. Розвиток української літературної мови, потреба лексично її
Точка зрения
117
нормалізувати викликали появу словників української мови і в Галичині. Актуальність даної теми полягає в
тому, що за останнє десятиліття майже ніхто не досліджував лексикографічну справу часів ХІХ ст., а, коли й
досліджували, то лише частково.Про потребу і причини появи словників у цей час О. Партицький так писав:
«Від 1848 р. дає ся потреба словаря у нас в Галичині сильно чути. Бесіди німецька, польська, російська
нами за помочею словарів і книжок добре вивчені; бесіда малоруська нам звичайно лишень остільки знана,
оскільки она для буденної потреби вистарчає. Вираження, котрі поза округ наших відомостей сягають, ми
зневолені викрадати з чужих словарів не знаючи, що письменність наша і нарід свої питомі вираження посі-
дають. От і причина, чому потреба словаря для нас так нагляща і нам – з виємком немногих – так сильно
почуває ся» [8].
Активізувалася словникарська робота вчених. Поряд з написанням граматик вони ще займалися вкла-
данням невеличких словничків, які мало кому відомі. Наприклад, одним із найактивніших збирачів матеріа-
лів до словника української мови 60-70-х роках і був І. Верхратський. З 1864 р. І. Верхратський починає
публікувати «Початки до уложення номенклатури й терминології природописної і народної», а потім і
«Знадоби до словаря южноруского». Потрібно відзначити, що і в «Початках...», і в «Знадобах...» автор пода-
вав не тільки слова поширені на західноукраїнських землях, а і в Східній Україні. Галичина стала в цей час
«центром розвитку української духовної культури» і «тут з 1873 р. працює Товариство ім. Т.Шевченка, яке
видає наукову літературу і фактично виконує функції української академії наук» [9] . І завдання про нагро-
мадження лексичного матеріалу на землях Західної України взяла на себе редакція «Записок Наукового то-
вариства ім. Шевченка». Так, як свого часу в «Основі», на сторінках «Записок», а за ними й інших пе-
ріодичних західноукраїнських видань, починають публікуватися матеріали для словника української мови.
Чільне місце в цій лексикографічній роботі посідають словники палеографічний опис пам'яток діалектної
мови, які регулярно додає до своїх праць І. Г. Верхратський.
Створюються також термінологічні та перекладні словники української мови. Першим термінологічним
словником вважають видання «Німецько-українського словника юридично-політичної термінології», який
вийшов у Відні. Пізніше цей словник переробив К.Левицький та видав його під назвою „ Німецько-руський
словар висловів правничих і адміністраційних” у 1893 році. З 1864 до 1879 І. Верхратський надрукував
шість випусків „ Початків до уложення номенклатури і термінології природописної, народної”,а в 1877 р. у
Львові видав «Знадоби до словаря южно-руского», В «Початках» лексикограф намагався розшукати до ла-
тинських природознавчих термінів відповідні назви, які вій брав головним чином у Західній і частково
Східній Україні. Коли ж таких відповідників у його розпорядженні не було, він перекладав латинську назву
українською мовою, а інколи утворював і нові назви. До його словника потрапила значна частина вузько
діалектних термінів. Тому переважна частина їх не набула значення загальноукраїнських. Однак «Поча-
тки» І. Г. Верхратського й досі становлять науковий інтерес для істориків і діалектологів української мови.
У 1867 р. у Львові виходить «Ньмецко-руский словарь» О.О.Партицького (близько 30 тисяч слів). Цей
словник не охоплював повністю як лексику німецької, так і української мови, але в ньому існувало багато
«кованих» слів, а також багато слів з «язичія» та полонізмів.
Активну діяльність розгорнула секція Записок наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка (далі – ЗНТШ) -
математично-природничо-медична, на чолі якої був І.Верхратський. На чолі з ним велася робота зі створен-
ня термінології природничих та математичних наук. Першим виступив В.Й.Левицький з „Матеріалами до
фізичної термінології” (1896). В словнику подана найважливіша термінологія з теоретичної механіки. До
іноземних термінів додаються українські новотвори (амплітуда - розмах, паралелограм - рівнобіжник, мо-
лекула - дробина). Так само він опублікував „Матеріали до математичної термінології” (1902), „Начерк те-
рмінології хемічної” (1903). Прагнення кожного вченого створити свою термінологію відбивалося негативно
на формуванні наукових стилів, на науці і все це позначилося на шкільних словниках : І.Верхратський -
„Списъ важньйшихъ виразовъ з руской термінольогії...” (1892) , „Нові знадоби номенклатури і термінольо-
гії ...” (1908), „Виразня мінеральогічна” (1903).
Кращими за своїм методичним спрямуванням були лексикографічні праці С. Рудницького та І. Горба-
чевського. Перший з них розробляв географічну термінологію: «Начерк географічної термінології» (1903),
«Причинки до географічної термінології» (1913) та ін. Особливої уваги заслуговує перша праця, в якій
широко представлена різноманітна лексика майже всіх відомих на той час розгалужень географічної науки.
У передмові до словника С. Рудницький зазначає, що він познайомився з усіма термінами, які вживаються у
відповідних працях, і дійшов до висновку про необхідність використання міжнародних, загальновжива-
них термінів; поле виковування нових слів хоча привабливе, але лексика знає свої закони, які щонаймен-
ше підкоряються суб'єктивним бажанням людей. Подібних поглядів дотримувався І.Я.Горбачевський
(український біохімік, гігієніст та епідеміолог). У праці «Уваги о термінології хімічній » (1905) він катего-
рично виступає проти поглядів В. Й. Левицького українізувати наукову термінологію і пропонує наближа-
ти її до загальновживаної інтернаціональної.
Знаючи, що викладання семінаріях Галичини провадилося на польській і українській мовах, І. Танчаків-
ський видав «Русько-польську термінольогію зі збіркою інших слів з дошкільної і приватної науки, зладже-
ну на підставі шкільних підручників» (1910). Посібник значно полегшував викладання окремих предметів у
семінаріях.
Полегшували справу засвоєння предметів «Словарь до Гомерової Одісеї та Іліади» І. М. Огоновського
(1900), «Русько-латинський словарець для руских гімназій» (1907) та «Латинсько-український словар для
середніх шкіл» (1912) Ю.Кобилянського, «Німецько-український словар» (1912) Б.Кмицикевича і А. Спіл-
Соломко С.В.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ У ГАЛИЧИНІ В ІІ ПОЛ. ХІХ СТОЛІТТЯ
118
ки та ін..
На початку XX ст, у рукописному відділі Бібліотеки Імператорської Академії наук знайдено «Матеріяли
для Словаря Малорусского нарьчия, собранныя въ Галиціи...”. Вийшов словник Я. Головацького у Науково-
му збірнику Музею Української культури у Свиднику [Пряшів, 1983, № 10. c. 315-612]. За своєю суттю - це
перекладний українсько-російський словник тлумачного типу, реєстр котрого формують лексеми південно-
західного українського наріччя середини XIX ст. (літери А-3). Значення цього лексикографічного довідника
в тому, що, фіксуючи певний етап розвитку української лексики, він показує динаміку лексико-
семантичного рівня української мови, розвиток у його системі номінативної цінності діалектних слів, моти-
вацію антропононімів тощо. Як важливий крок у формуванні практичних засад української лексикографії
цей словник засвідчив про певний набутий досвід: шліфувалося поняття реєстрове слово, словникова стаття,
її граматична та ілюстративна інформація.
Розпочав Я. Головацький роботу і над чесько-німецьким словником, уклавши матеріал на 14 аркушах (
«Словничок окремих слів чеського діалекту». Головацький). Діяльність Я. Головацького як термінолога за-
вершилась роботою „Географіческій словарь западнословенскихъ її южнословянскихъ земель й прилежа-
щих странъ” (Бильна, 1884), в якому відображено діахронний розвиток слов'янської топонімічної номенкла-
тури.
Галичина протягом століть була відірвана від решти українських територій, але місцеві лексикографи
були добре обізнані з українськими словниками, що видавалися за кордоном, і використовували їх при ство-
ренні своїх праць. З іншого боку, вчені з Центральної України розглядали лексикографію галицьких колег
як частину загальноукраїнської, про що свідчать відгуки Б.Грінченка, І.Панькевича та ін.
Словники відбили загальний стан правописної ситуації в краю. Спроби русофілів покласти тут в основу
літературної мови традиційний етимологічний правопис, а українофілів - фонетичний знайшли своє відо-
браження у відповідних працях. Західноукраїнська лексикографія ХІХ ст. - цінне джерело при вивченні різ-
них лінгвістичних дисциплін. Найбільшою заслугою словників є фіксація ними значної кількості місцевої
лексики, частина якої вже архаїзувалася чи навіть вийшла з ужитку. Це робить словники корисними для іс-
торичної діалектології. Крім того, лексикографічні праці містять цінний матеріал для вивчення історії міс-
цевої фразеології, морфології, фонетики та правопису. Вони можуть бути використані й при дослідженні
процесу взаємодії та взаємовпливу сусідніх мов. У ІІ пол. ХІХ ст. українська лексикографія збагачується
термінологічними словниками, словниками класичних мов з українськими відповідниками, словниками ін-
шомовних слів, а також шкільними словниками. Проходить розробка теоретичних питань лексикографії:
зміст словника, додаються цитати слів та питання про неологізми.
Джерела та література
1. Возняк М. Студії над галицько-українськими граматиками ХІХ ст.// ЗНТШ- Т. LXXXIX. Л., 1909. – кн.,
ІІІ і кн., ІV
2. Горецький П. Історія української лексикографії. – К., 1963
3. Лизанчук В. Заборони української мови // Українська філологія : досягнення,- Л., 1994
4. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1914 р.,- Л., 1926
5. Маковей О. З історії нашої фільольогії. Три галицькі граматики // ЗНТШ – Т.LI.-Л, 1903.- кн., І
6. Мацюк Г. Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина ХІХ ст.). – Л., 2001. – 373с.// Мово-
знавство. – 2002., №1.
7. Могильницкий И. О русском языке. – «Журнал Мин. народн. Просвещения», 1838, январь
8. Партицький О. Німецько-руський словар. – Л., 1867., С. 3
9. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., «АртЕк», 2002, - С.252.
10. Тимошенко П. Д. Хрестоматія матеріалів історії української літературної мови, ч. І, - К., 1959
11. Українські письменники про літературу і мову. К., “Радянська школа”, 1961
12. Філологічні праці І.Могильницького. Видав М.Возняк.
13. Щурат В. Азбучна стаття М. Кмицикевича з 1834 р. // Записки НТШ – Л., 1908, кн.І. – Т. LXXXI
Сурова Н.А., Кузнецова Е.Ю.
АНАЛИЗ НЕКОТОРЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ КАРАДАГСКОГО
ПРИРОДНОГО ЗАПОВЕДНИКА
Сохранение природы представляется одной из самых насущных проблем общества, решение которой
диктуется необходимостью укреплять физическое и моральное здоровье населения. Одной из форм охраны
природы является создание особо охраняемых территорий. Вследствие своей густонаселенности и освоен-
ности ландшафтов Украина имеет свою специфику в отношении заповедного дела. Здесь нет и не может
быть в перспективе крупных заповедников. Тем не менее, такое положение дел не умаляет экологической и
социальной ценности этих небольших заповедников. Напротив, при такой хозяйственной преобразованно-
сти региона, какая сложилась и продолжает развиваться, заповедные участки приобретают «цену драгоцен-
ностей», настоящую и особенно перспективную стоимость которых невозможно измерить обычными эко-
номическими мерками.
Одной из важных экологических проблем при организации заповедных территорий является определе-
|