Економічна безпека туристичного бізнесу АРК
У роботі розглянуто принципи економічної безпеки туристичного бізнесу. Виявлено ієрархію складових безпеки туристичного бізнесу. Розглянуто понятійний апарат, надано характеристику складовим економічної безпеки туристичного бізнесу. Проаналізовано особливості економічної безпеки туристичного бізнесу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36627 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК / В.М. Ячменьова, О.І. Остапчук // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 134-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859822986221060096 |
|---|---|
| author | Ячменьова, В.М. Остапчук, О.І. |
| author_facet | Ячменьова, В.М. Остапчук, О.І. |
| citation_txt | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК / В.М. Ячменьова, О.І. Остапчук // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 134-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У роботі розглянуто принципи економічної безпеки туристичного бізнесу. Виявлено ієрархію складових безпеки туристичного бізнесу. Розглянуто понятійний апарат, надано характеристику складовим економічної безпеки туристичного бізнесу. Проаналізовано особливості економічної безпеки туристичного бізнесу у Криму.
В работе рассмотрены принципы экономической безопасности туристического бизнеса. Выявлена иерархия составляющих безопасности туристического бизнеса. Рассмотрен понятийный аппарат, предоставлена характеристика составляющим экономической безопасности туристического бизнеса. Проанализированы особенности экономической безопасности туристического бизнеса в Крыму.
Principles of economic safety of tourist business are considered in work. The hierarchy of constituents of safety of tourist business is exposed. A concept vehicle is considered, description is given to the constituents of economic safety of tourist business. The features of economic safety of tourist business in Crimea are analysed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:26:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Шабашова Л.А.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРИНЦИПА СИСТЕМНОСТИ В ПРОЦЕССЕ СЕГМЕНТНОГО АНАЛИЗА
ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО РЫНКА ТОВАРОВ
134
16. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. – М.: Дело, 1995 – 189 с.
17. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, практика, методология. – Издательство “Фин-
пресс”, 1998. – 416 с.
18. Зозулев А.В. Методические основы сегментации рынка: Диссертация…к.э.н: 08.06.02 / НАН України.
Національний технічний університет України «Київский політехнічний інститут» –Київ, 2000. – 200 с.
19. Зозулев А.В. Современная теория сегментации рынка: Краткий обзор основных положений. /Маркетинг
и реклама, №7-8, 2004. – С.26-33.
20. Костерин А.Г. Практика сегментирования рынка. – СПб.: Питер, 2002. – 288 с.
21. Маркетинг: Учебник. /Кол. авт. под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 254 с.
22. Хруцкий В.Е. Современный маркетинг.: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и ста-
тистика, 1999. – 528 с.
23. Beane T.P., Ennis D.M. Market Segmentation: A Review // European Journal of Marketing, 1987, Vol. 21, No.
5, pp. 20-27.
24. Надлер Дж., Хибино Ш. Мышление прорыва. / Пер. с англ. С.И. Ананин. – Мн.: ООО «Попурри», 1999.
– 496 с.
Ячменьова В.М., Остапчук О.І.
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ АРК
Пріоритетом формування економічної безпеки регіону є держава. Саме тому їх загальним мірилом ви-
ступає економічна безпека регіону. Проблема полягає в тому, щоб, створюючи базу для економічної безпе-
ки держави, не завдати шкоди інтересам регіону і навпаки. Не дивлячись на вступ України у СОТ, який
обумовлюється наявністю, як позитивних, так і негативних наслідків, істотного негативного впливу на стан
економічної безпеки України не відбудеться. Ефект від приєднання до СОТ для різних сфер економіки
України буде неоднозначним. Цей крок приведе до структурних, якісних і кількісних змін, уникнути яких
не зможе український туристичний бізнес. Від претендентів до вступу у СОТ сьогодні вимагають більш
жорсткі підходи до формування зобов'язань у сфері послуг. Хоча і існує висока вірогідність переваги пози-
тивних наслідків для туристичного бізнесу, вітчизняні підприємства цієї сфери будуть не готовими до стій-
кої міжнародної конкуренції, не зможуть відповідати стандартам менеджменту якості послуг і рівню відно-
син у сфері туристичного бізнесу.
Вивченням проблеми економічної безпеки регіону займаються багато вчених, такі як: Забродській В.
[1, 2], Тамбовцев В.Л. [8], Пономаренко В.С., Клебанова Т.С. [6], Міхайленко А. [2], Мочерний C. [4], Пас-
тернак-Таранущенко Р. [5], Стеченко Д. М. [7], Шлемко В. [12] та інші, але не дивлячись на це, питання
економічної безпеки регіону в рамках його пріоритетного розвитку, тобто туристичного бізнесу розкриті не
достатньо.
Метою моєї роботи являється формування механізму економічної безпеки туристичного бізнесу в АРК,
як пріоритетного напрямку розвитку регіону.
Відповідно до поставленої мети необхідно розв'язання наступних задач:
1) оцінити сучасний стан економічної безпеки туристичного бізнесу АРК;
2) сформувати механізм економічної безпеки туристичного бізнесу регіону АРК.
Оцінюючи економічну безпеку регіону АРК, а саме туристичного бізнесу, використаємо підхід Сенча-
гова В., який пропонує здійснювати оцінку економічної безпеки в таких сферах: ресурсний потенціал, рі-
вень ефективності використовування матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, конкурентоспромож-
ність економіки, цілісність територіального і економічного простору і ін. Але головним недоліком даного
підходу є відсутність точної вказівки відносно того, які з приведених показників використовувати для оцін-
ки конкретної сфери. А також підхід Лазаренко З., який зв'язує поняття економічної безпеки з категорією
ризику, і вважає, що використовування категорії ризику дозволяє значно підвищити ефективність управлін-
ня. Концепція ризику в стратегії забезпечення економічної безпеки включає два найважливіші елементи:
оцінку ризику і управління ризиком. Оцінка ризику носить, як правило, експертний, вірогідній характер.
Управління ризиком передбачає приведення можливих критичних соціально-економічних ситуацій з тим,
щоб запобігти, ослабити і пом'якшити їх наслідки. Звідси витікає, що оцінка рівня економічної безпеки
припускає на ряду з аналізом чинників ризику також використовування категорій втрат (збитку).
В нашому випадку необхідно оцінити сферу туристичного бізнесу. Для якого головними є ресурсний
потенціал, курортно-рекреаційний і туристичний комплекси, а також особиста безпека туриста (відпочива-
ючого), а також можливі ризики пов'язані з даним напрямом.
При обґрунтовуванні і виборі управлінських рішень, пов'язаних із забезпеченням економічної безпеки
туристичного бізнесу регіону АРК, важливу роль відіграють методи прогнозування, що дозволяють змоде-
лювати найефективніші стратегії розвитку АРК і визначити в ній роль і місце туристичного бізнесу, як
пріоритетного напряму розвитку регіону. На основі всебічного ретроспективного аналізу і вивчення тенде-
нцій розвитку регіону з погляду економічної безпеки розробляється стратегія туристичного бізнесу [3]. Ви-
користання інструментів прогнозування в управлінні економічною безпекою регіону дозволяють [2]:
1. Визначити можливі цілі і напрями розвитку регіону з погляду його економічної безпеки;
2. Виявити соціально-економічні наслідки реалізації кожного з можливих варіантів розвитку регіону;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
135
3. Визначити заходи, необхідні для забезпечення економічної безпеки розвитку регіону;
4. Оцінити об'єм ресурсів і резервів, необхідних для здійснення намічених програм розвитку регіону.
Особливе значення методи прогнозування набувають при удосконаленні стратегічного планування роз-
витку регіону з погляду його економічної безпеки як однієї з функцій управління регіоном. Перевагами ме-
тодів прогнозування є те, що прогноз скорочує кількість варіантних опрацьовувань на стадії формування
плану, підвищує якість і глибину обґрунтовування плану, формулює кінцеву мету плану і визначає умови
його виконання, що дозволяє оптимізувати планові рішення [9].
Розробка прогнозів розвитку регіону здійснюється відповідно до основних методологічних принципів
прогнозування [6].
Принцип системності вимагає взаємозв'язку і підлеглості прогнозів об'єкту прогнозування і прогнозно-
го фону, під яким розуміється сукупність зовнішніх по відношенню до об'єкту умов, істотних для вирішен-
ня задачі прогнозу. Стосовно прогнозування розвитку регіону цей принцип означає облік впливу на рівень
економічної безпеки регіону як внутрішніх, так і зовнішніх загроз економічної безпеки, а також зв'язків між
ними.
Принцип динамічності вимагає переходу від статичного аналізу загроз економічної безпеки регіону до
динамічного, що передбачає облік зміни загроз і зв'язків між ними в часі.
Принцип безперервності вимагає безперервного коректування і уточнення прогнозів, оскільки резуль-
тати прогнозу дійсні тільки протягом обмеженого періоду часу. Принцип передбачає визначення оптималь-
ної величини циклу прогнозування.
Принцип багатоваріантності, вірогідний характер прогнозу вимагає розробки альтернативних варіантів
розвитку ситуації економічної безпеки регіону по декількох напрямах з подальшим вибором оптимального
варіанту.
Принцип комплексності (узгодженості) припускає використовування в діалектичній єдності двох мето-
дичних підходів: дослідницького (пошукового) і нормативного (цільового). Принцип передбачає узгоджен-
ня пошукових і нормативних прогнозів різної природи і різного періоду попередження.
Принцип веріфікуємості вимагає визначення достовірності, точності і обґрунтованості прогнозів.
Принцип об'єктивності вимагає високого ступеня відповідності прогнозного і здійсненого (реального)
стану економічної безпеки регіону. Ступінь об'єктивності прогнозу визначається наступними чинниками:
якістю і достовірністю початкової інформації; адекватністю методів прогнозування, що використовуються;
термінами прогнозування. Принцип передбачає вибір і обґрунтовування критеріїв якості прогнозу.
Принцип конкретності вимагає високого ступеня достовірності початкових даних, що використовують-
ся для отримання прогнозу.
При прогнозуванні економічної безпеки регіону пропонується використовувати фактографічні статис-
тичні методи. Під фактографічними розуміються методи прогнозування, які базуються на фактично інфор-
маційному матеріалі про стан економічної безпеки регіону. Під статистичними розуміють методи, які здій-
снюють обробку початкової кількісної інформації [1, 10].
Розвиток регіону і відповідні зміни рівня його економічної безпеки залежать не тільки від того, скільки
часу пройшло з початкового моменту, а і від того, які загрози, в якому напрямі і з якою інтенсивністю
впливали на зміну цього рівня. Зміна показника рівня економічної безпеки регіону в часі виступає як ре-
зультат дії багатьох загроз економічної безпеки. Тому украй важливо в процесі розробки прогнозу дослі-
джувати залежність рівня економічної безпеки регіону від показників-загроз економічної безпеки [10].
Таким чином, використовування підходів Сенчагова В. і Лазаренко З. до економічної безпеки регіону,
а також використовування методів прогнозування рівня економічної безпеки туристичного бізнесу в АРК,
дозволить набути достовірні прогнозні значення вказаного показника.
Кажучи про такий регіон як Крим, слід зазначити його пріоритетні напрями розвитку, такі як ресурсний
потенціал(природні ресурси), курортно-рекреаційний і туристичний комплекси. Виходячи з цього, розгля-
немо економічну безпеку туристичного бізнесу АРК, як:
1. Ресурсний потенціал Криму, як чинник який є визначаючим в санаторно-курортній і туристичній дія-
льності;
2. Економічна безпека санаторно-курортного і туристичного комплексу як вид діяльності в економіці;
3. Безпека туристів як суб'єктів споживання туристських послуг.
Слід також відзначити, що економічна безпека туристичного бізнесу АРК буде забезпечена тільки тоді,
коли дотримуватися безпеки туристів, економічної безпека санаторно-курортних і туристських установ,
економічної безпеки санаторно-курортного і туристського комплексів. Якщо буде забезпечено економічна
безпека на низовому рівні (особиста безпека туриста), тоді вона буде забезпечена на вищому рівні (безпека
туристичного бізнесу в АРК) в цілому.
В даний час розвиток санаторно-курортної і туристичної діяльності в Автономній Республіці Крим є
одним з головних напрямків. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14
тис. куб. метрів на добу), лікувальних грязей (з балансовими запасами 22,4 млн. куб. метрів), пляжів (дов-
жиною 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського і гірського повітря і ін.
Виняткові властивості клімату і інших природних багатств дозволили з перших днів організації курор-
тної справи віднести курортні місцевості Криму до категорії курортних місцевостей державного значення
(наказ Кримревкома від 25.12.1920г. «про визначення курортних місцевостей загальнодержавного значення
в Криму»).
Ячменьова В.М., Остапчук О.І.
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ АРК
136
Рис. 1. Ієрархія економічної безпеки туристичного регіону АРК.
Якщо говорити про законодавчу базу України, то слід зазначити, що Закон України «Про курорти» пе-
редбачає регулювання суспільних відносин у сфері організації і розвитку курортів, виявлення і облік при-
родних лікувальних ресурсів, забезпечення їх здобичі, раціонального використовування і охорони з метою
створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань і відпочинку людей. Проте фактич-
но ці статті Закону не розроблено, не вказано суб'єкти, між якими регулюються суспільні відносини, хто
проводитиме здобич, виявлення і облік природних лікувальних ресурсів, хто забезпечить їх раціональне ви-
користання і охорону, відсутнє навіть саме визначення, що таке «мінеральні води» і чим вони відрізняються
від питних, немає посилань на закони, в яких ці питання вже визначені («Про надра», «Водний кодекс» і
ін.). В Законі також відсутні багато важливих положень, що стосуються природних лікувальних ресурсів,
що вимагаються іншими законами України. Наприклад, Водний кодекс України по відношенню до водних
ресурсів вимагає проведення державного і суспільного контролю за використанням і охороною водних ре-
сурсів. В Законі «Про курорти» подібна стаття для мінеральних природних лікувальних ресурсів відсутня.
Не визначені задачі для державних і суспільних контролюючих організацій, не обґрунтована вимога до
державної і суспільної екологічної експертизи підприємств, зв'язаних з використанням вод і т.п.
Враховуючи, що існуюче в Україні законодавство не охоплює всіх проблем лікувальних природних ре-
сурсів, в даний час створена робоча група по підготовці Закону України «Про природні мінеральні лікува-
льні підземні води і інші курортні ресурси».
Іншим важливим рекреаційним і лікувально-оздоровчим ресурсом автономії є пляжні території, також
вони є ще одним джерелом епідеміологічних і екологічних ризиків.
З метою впорядкування використання пляжних територій і забезпечення в період курортного сезону їх
функціонування відповідно до санітарних норм і правил безпеки Верховною Радою АРК затверджена роз-
роблена Міністерством курортів і туризму ухвала «Про Правила по устаткуванню пляжів на водних об'єк-
тах Чорного і азовського морів в Автономній Республіці Крим».
Ухвалення цих Правил дозволило в якійсь мірі поліпшити ситуацію по облаштуванню деяких пляжів в
містах Феодосія, Євпаторія, Судак і інших.
Проте, на жаль, до теперішнього часу немає чіткого виділення при берегових захисних смуг вздовж уз-
бережжя, не встановлено режими господарської діяльності на цих землях, не визначено порядок їх оренди.
Не завжди території пляжів обладнано належним чином, забезпечуючи комфортність і безпеку відпочиваю-
чих. Тут будуються тимчасові споруди розміщення, встановлюють вагончики, торгові кіоски, кафе, бари і
інші об'єкти громадського харчування, часто без відповідних дозволів, узгоджень, необґрунтовано стягу-
ється платня за вхід на комунальні пляжі.
Якщо розглядати економічну безпеку туризму як напрям економіки, то слід зазначити, що безпека у га-
лузі туризму - це сукупність чинників, що характеризують соціальний, економічний, правовий і інший стан
забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави у галузі туризму. Існує ком-
плекс заходів, які дозволяють знизити рівень небезпеки. До них слід віднести заходи, спрямовані на розро-
бку, виробництво, експлуатацію і реалізацію туристської продукції з необхідним рівнем безпеки. Це дося-
гається їх технічним регулюванням, зокрема стандартизацією і подальшим підтвердженням відповідності.
Кримське курортне господарство зазнає структурні зміни пов'язано з впливом ринкової економіки. На-
слідком цього є розвиток приватного підприємництва за поданням альтернативних місць розміщення; нала-
годження раніше загублених зовнішніх зв'язків і відновлення статусу Криму як загальнодержавної здравни-
ці [12].
Сукупність перерахованих чинників пояснює значне зростання потоку рекреантів, що приїжджають до
Криму на лікування та відпочинок. Саме, все попит на санаторно-курортне лікування і відпочинок, що збі-
льшується, визначають і регламентують забезпечуючи зв'язки санаторно-курортних установ із зовнішніми
суб'єктами [12].
Все зростаюча потреба у відпочинку і лікуванні в Україні пояснюється тим, що: по-перше, істотно ви-
ріс рівень життя в Україні; по-друге, держава стала більше надавати увагу оздоровленню нації; по-третє,
створена соціальна система захисту населення, який передбачає профілактику захворювань і реабілітацію;
по-четверте, зросла роль профспілок.
Економічна безпека санаторно-
курортних і туристичних закладів
Економічна безпека санаторно-курортного
і туристичного комплексів
Економічна безпека туристичного бізнесу АРК
Безпека туристів
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
137
На якість санаторно-курортних послуг, що надаються, впливають наступні чинники, які визначають су-
б'єкти зовнішніх забезпечуючих зв'язків: фінансове забезпечення; забезпечення кадрами; ресурсне забезпе-
чення; реалізація послуг (рис. 2).
Суб'єктами фінансового забезпечення являються:
• держава, яка датує діяльність санаторно-курортних установ за поданням послуг лікування і відпочинку
населенню країн;
• споживачі, згідні заплатити за послуги, що надаються;
• засоби профспілок і соціальних фундацій прямують для відновлення працездатності населення;
• інвестиційні засоби.
Схема. Забезпечення фактичної економічної безпеки регіон
Суб'єктами кадрового забезпечення являються:
• ринок робочої сили, який забезпечує санаторно-курортні установи обслуговуючим персоналом;
• експерти і консультанти, що надають послуги з підбору кадрів;
• вищі і середні медичні установи, які ведуть підготовку спеціалізованого персоналу;
ВНЗ, що випускають фахівців комерційного напряму. Під комерційним персоналом маємо на увазі пер-
сонал займається обслуговуванням курортно-рекреаційних установ (планово-фінансовий відділ, бухгалте-
рія, юристи, економічний відділ і т.д.)
Суб'єктами ресурсного забезпечення виступають:
• природно-лікувальні ресурси це бальнеологічні, природнокліматичні і грязьові ресурси кримського ре-
гіону, які є в достатній кількості;
• наукові ресурси це науково-дослідні і академічні інститути, які займаються вивченням проблем санато-
рно-курортних установ, розробкою нових методик лікування і форм господарювання;
• постачальники устаткування, забезпечують комплектацію сервісне обслуговування санаторно-
курортного лікування і відпочинку;
• інфраструктура це підприємства інженерно-комунальна обслуговування санаторно-курортних установ.
Суб'єктами реалізації послуг виступають:
• турагенти - посередники, що реалізовують послуги туроператорів;
• маркетингові служби, що реалізовують послуги власні послуги;
• індивідуальні покупці;
• профспілки, соціальні фундації і медичні установи, що направляють потребуючих на санаторно-
курортне лікування.
Таким чином, забезпечуючи зв'язки санаторно-курортних установ із зовнішніми суб'єктами істотно
впливають на якість послуг, що надаються, з лікування і відпочинку, а, отже, і на економічну безпеку сана-
торно-курортної галузі. Оскільки, чим вище якість послуг, що надаються, тим нижче рівень економічної не-
безпеки [9].
Згідно оперативним даним пасажиро потік за станом на 06.10.2006 р. склав 5672,5 тис. людина (за ана-
логічний період 2005 г.- 5771,0 тис. чоловік), що на 1,7% нижче за рівень минулого року. Кількість осіб які
відпочили (розраховане за методикою НАПКС) склала 4957,9 тис. осіб, що на 1,5% менше ніж за аналогіч-
Забезпечення кадрами:
Ринок робочої сили;
Експерти і консультанти;
Підготовка медперсоналу;
Підготовка комерційного
персоналу;
Реалізація послуг:
Турагенти;
Маркетингові служби;
Споживачі;
Профспілки;
Соціальні фонди
Медичні заклади
Ресурсне забеспечення:
Природно-лікувальні ресур-
си;
Научні ресурси;
Постачальники устаткування;
Інфраструктура;
Фінансове забезпечення:
Державні дотації;
Інвестори;
Засоби споживачів;
Профспілки;
Соціальні фонди
Економічна безпека санаторно-курортних
закладів
Потреба у відпочи-
нку, оздоровленні і
лікуванні
Доступність
інформаційного
забезпечення
С
по
ж
ив
ач
Ціна Послуга
С
по
ж
ив
ач
Ячменьова В.М., Остапчук О.І.
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ АРК
138
ний період 2005 року (2005 р. - 5031,1 тис. чол.). Організовано в оздоровчих установах відпочило (за дани-
ми виконкомів і райдержадміністрацій курортних регіонів) 1008,2 тис. чол., що на 1,5% менше ніж за ана-
логічний період 2005 р. (1023,7 тис. чіл.).
Кількість працюючих оздоровчих установ на вказану дату - 229 (2005 р. - 238), коефіцієнт заповнюваної
працюючих здравниць - 48,9% (2005 рік - 44,2%).
Якщо говорити про безпеку туристів як суб'єктів, споживання туристських послуг, то необхідно відзна-
чити головні чинники небезпеки: травмонебезпека, виробничі джерела, хімічні, радіоактивні, біологічні
джерела, особиста безпека в умовах криміногенної обстановки, дія навколишнього середовища, психологі-
чні чинники. Даний напрям передбачає комплекс заходів з порятунку туристів, відповідним інформуванням
про можливі небезпеки і шкідливі чинники (зокрема, про наявність місцевостей, неблагополучних по еко-
логії і в епідеміологічному відношенні). Сюди слід також віднести страхування туристів як спосіб отриман-
ня засобів для лікування у разі захворювань або травм від заняття туризмом. Якщо ж не дотримуватися за-
ходів безпеки, то вірогідність настання таких ризиків, як природні, екологічні, техногенні, індивідуальні,
потенційні зростає з кожним разом все більше і більше.
Основною метою розвитку курортно-рекреаційного і туристичного комплексу є формування конкурен-
тноздатного на світовому і національному рівнях туристичного продукту і курортних послуг на основі ефе-
ктивного використання рекреаційного потенціалу Криму, забезпечення соціально-економічних інтересів і
економічної безпеки регіону.
В той же час попередні підсумки курортного сезону 2006 року свідчать про необхідність кардинального
перегляду філософії підходів до формування регіональної політики у сфері курортів і туризму.
ВИСНОВКИ
Постійне зростання доходів населення обумовлюють підвищення попиту на якісні послуги, разом з тим
зростання цін в курортно-рекреаційній галузі Криму в більшості випадків випереджає підвищення рівня об-
слуговування. З іншого боку активно розвивається ринок туристичних послуг на зарубіжних курортах,
перш за все чорноморських і середземноморських, який характеризується відносно низьким рівнем цін і ви-
сокою якістю обслуговування. Ще одним чинником, стримуючим розвиток галузі, є і активна відкрита ін-
формаційна політика конкурентів з формуванню негативного іміджу кримського курорту.
Для забезпечення економічної безпеки туристичного і санаторно-курортного напряму, необхідно:
1. Удосконалити законодавчу базу України в області санаторно-курортного комплексу.
2. Модернізувати матеріально-виробничу базу засобів розміщення і пляжних територій курортів Криму.
3. Активізувати інформаційну політику формування позитивного іміджу кримського курорту;
4. Забезпечити раціональне використання природних лікувальних ресурсів і їх належної охорони;
5. Підвищити ефективність функціонування курортних установ.
Джерела та література
1. Забродский В., Капустин Н. Теоритические основы оценки экономической безопасности отрасли и
фирмы//Бизнес Информ. – 1999. - №15-16. – С.35-37
2. Забродский В., Кизим Н. А. Собственность, экономическая безопасность и государство//Бизнес Ин-
форм. – 1997. – 96с.
3. Концепция развития курортно-рекреационного и туристского комплекса АРК до 2010 года, одобрено
распоряжением Советом Министров АРК от 12.07.02, №329Р.
4. Мочерный С. Механізм забезпечення економічної безпеки країни// Наукові записки Тернопільського
державного педагогічного університету. Сер. Економіка. – 2000. – Вип. 6. – С. 5-11
5. Пастернак-Таранущенко Г. Результати дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки Украї-
ни// Економіка України. – 1999. - №2. – С.21-28
6. Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Чернова Н. Л. «Экономическая безопасность региона: анализ,
оценка, прогнозирование». – Харьков: ИД «Инжэк», 2004. - 143с.
7. Сенчагов В. О сущности и основах стратегии экономической безопасности России//Вопросы экономи-
ки. – 1995. - №1. – С.97 – 106.
8. Тамбовцев В. Объект экономической безопасности России//Вопросы экономики. – 1994. -№12. – С.45-
53
9. Чернявский А. Д. «Антикризисное управление»: Уч. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 206 с.
10. Чистилин Г. Проблемы самоорганизации в переходной экономике//Экономика Украины. – 2000. - №3. –
С. 57-63; №4. – С. 49-54
11. Шлемко В. І., Зінько І. Ф. «Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення». –
К.:НІСД,1997.-120с.
12. Шмагина В.В., Харичков С.К. Рекреация и туризм в системе современных экономических приоритетов
социально-экономического развития. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических
исследований НАН Украины, 2000 – 70 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36627 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:26:49Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ячменьова, В.М. Остапчук, О.І. 2012-07-28T21:15:42Z 2012-07-28T21:15:42Z 2006 Економічна безпека туристичного бізнесу АРК / В.М. Ячменьова, О.І. Остапчук // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 134-138. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36627 У роботі розглянуто принципи економічної безпеки туристичного бізнесу. Виявлено ієрархію складових безпеки туристичного бізнесу. Розглянуто понятійний апарат, надано характеристику складовим економічної безпеки туристичного бізнесу. Проаналізовано особливості економічної безпеки туристичного бізнесу у Криму. В работе рассмотрены принципы экономической безопасности туристического бизнеса. Выявлена иерархия составляющих безопасности туристического бизнеса. Рассмотрен понятийный аппарат, предоставлена характеристика составляющим экономической безопасности туристического бизнеса. Проанализированы особенности экономической безопасности туристического бизнеса в Крыму. Principles of economic safety of tourist business are considered in work. The hierarchy of constituents of safety of tourist business is exposed. A concept vehicle is considered, description is given to the constituents of economic safety of tourist business. The features of economic safety of tourist business in Crimea are analysed. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Економічна безпека туристичного бізнесу АРК Article published earlier |
| spellingShingle | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК Ячменьова, В.М. Остапчук, О.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК |
| title_full | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК |
| title_fullStr | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК |
| title_full_unstemmed | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК |
| title_short | Економічна безпека туристичного бізнесу АРК |
| title_sort | економічна безпека туристичного бізнесу арк |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36627 |
| work_keys_str_mv | AT âčmenʹovavm ekonomíčnabezpekaturističnogobíznesuark AT ostapčukoí ekonomíčnabezpekaturističnogobíznesuark |