Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні

Метою статті є розкриття сутності логістичних підходів (моделі) до забезпечення сталого розвитку туристичного бізнесу, зокрема на базі використання "Pull - системи" та засади "Just In Time" (точно вчасно). Теоретичні розробки ілюструються прикладами з практики використання рекреа...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2006
1. Verfasser: Смирнов, І.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36634
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні / І.Г. Смирнов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 18-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860000608923156480
author Смирнов, І.Г.
author_facet Смирнов, І.Г.
citation_txt Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні / І.Г. Смирнов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 18-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
description Метою статті є розкриття сутності логістичних підходів (моделі) до забезпечення сталого розвитку туристичного бізнесу, зокрема на базі використання "Pull - системи" та засади "Just In Time" (точно вчасно). Теоретичні розробки ілюструються прикладами з практики використання рекреаційно-туристичних ресурсів регіонів України. Целью статьи является раскрытие сущности логистических подходов (модели) к обеспечению устойчивого развития туристического бизнеса, в частности на базе использования "Pull - системы" и основы "Just In Time" (точно своевременно). Теоретические разработки иллюстрируются примерами из практики использования рекреационно-туристических ресурсов регионов Украины.
first_indexed 2025-12-07T16:35:32Z
format Article
fulltext Лучко Л.В., Емелин С.В. МЕТОДИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕСТНОГО МАТЕРИАЛА ПРИ ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ТУРИСТИЧЕСКОЙ СФЕРЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 18 (ведь на первых порах им всё интересно), иначе они обязательно будут пытаться делать это украдкой. Это сэкономит время на последующих занятиях. Выводы. Выдвинутые нами отдельные положения и рекомендации убедительно говорят о необходимости прове- дения исследований в данной области, поскольку до настоящего времени проблема подготовки специалиста сферы туризма с таких позиций не рассматривалась. Исходя из вышесказанного, мы видим актуальность проблемы нашего исследования для соответствии уровня подготовки специалистов сферы туризма совре- менным требованиям, предъявляемым к профессиональной деятельности специалистов данной области. Нами накоплен некоторый опыт по совершенствованию форм и методов работы в этой сфере, проана- лизирован процесс обучения студентов, рассмотрены и обоснованы факторы и условия, влияющие на твор- ческое развитие, активизацию учебно-воспитательного процесса, направленного на подготовку специали- стов сферы туризма. Работу над этой проблемой мы продолжаем. Источники и литература 1. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010. – Київ, 2002. 2. Державна програма розвитку міста Севастополя до 2010. 3. Закон України «Про туризм». – Київ, 1995 . 4.Проект Закону о «місті Севастополі» 5. Александрова А.Ю. Международний туризм: Учебное пособие для вузов. – Москва: Аспект Пресс, 2001. – 464 с. 6. Андреева В. М. Нестандартный урок географии. – Х.: Основа, 2006. – 144 с. 7. Воронин И.Н. «Севастополь: природа, экономика, экология». – Симферополь: Крымучпедгиз, 1998. – 33 с. 8. Вукулов В. Н. «Теория и практика подготовки специалистов туристической индустрии в высших учеб- ных заведениях». Автореферат. – Алматы, 2001. 9. Емельянов Б. В. Экскурсоведение. Учебник. – Москва: Советский спорт, 2002 . – 216 с. 10. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги -ХХІ, 2003. – 300 с. 11. Куликов И.И. Севастополь на рубеже веков. – Севастополь: Арт-политика, 2003. – 643 с. 12. Нуриев Н. Оценка уровня конкурентоспособности специалистов Статья. Высшее образование в Рос- сии. – 2005. – №12. – С. 109 – 113. 13.Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літерату- ри, 2004. – 272 с. 14. Шавшин В.Г. Каменная летопись Севастополя. – Севастополь: ДС-Стрим, 2003. – 384 с. Смирнов І.Г. ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИКИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ Постановка наукової проблеми. Логістика туризму – новий науково-практичний напрям , який відрі- зняється високою ефективністю застосування в туристичному бізнесі. Впровадження логістичних засад в управлінні тур фірмою (мікрорівень) дозволяє скоротити витрати і, таким чином, підвищувати ефектив- ність діяльності туристичного підприємства. Застосування логістичних підходів на більш високих таксоно- мічних рівнях (мезо, макро) дозволяє забезпечити сталий розвиток туристичного бізнесу в межах туристич- но-рекреаційної зони, області, країни. Наукові джерела та публікації з логістики туризму взагалі та мезо та макрорівні цієї проблеми зокре- ма є нечисленні [1]. Хоча в сучасних виданнях з менеджменту туризму, інформатизації туристичного біз- несу логістиці відводиться важливе місце [2, с. 447; 3, с. 7-10]. Сюди ж можна додати публікації автора з ці- єї проблематики, зокрема монографію [4, с. 198-210] та статті [5;6;7;8]. Метою статті є розкриття сутності логістичних підходів (моделі) до забезпечення сталого розвитку ту- ристичного бізнесу, зокрема на базі використання «Pull - системи» та засади «Just In Time» (точно вчасно). Теоретичні розробки ілюструються прикладами з практики використання рекреаційно-туристичних ресур- сів регіонів України. Виклад основного матеріалу. Основою міжнародного туризму є туристичні ресурси. Їхня економічна оцінка являє собою вартісний вираз натуральних природних властивостей та соціального значення турис- тичних ресурсів, їх екологічного стану, а також економічного ефекту від реалізації конкретної пропозиції. Їх логістична оцінка (потенціал) – це максимально можливий потік туристів, який не зашкодить стану са- мих ресурсів (об’єктів), умовам відпочинку і стану здоров’я туристів, екології регіону їх знаходження, умо- вам життя місцевого населення. Отже логістика туризму (у т.ч. міжнародного) основним предметом має по- токи туристів, які надходять в місця знаходження туристичних ресурсів. Ці потоки є дуже різноманітними за складом туристів, їхніми потребами, маршрутами (дестинаціями), фінансовими можливостями тощо, але в місці споживання туристичної послуги (на туристичному об’єкті) потоки туристів можна виміряти за до- помогою таких уніфікованих показників, запропонованих автором, як: а) потужність туристопотоку (кіль- кість туристів на певний момент часу); б) інтенсивність туристопотоку (кількість туристів, за певний відрі- Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 19 зок часу); в) щільність туристопотоку (густота туристів на км2 рекреаційної площі на певний момент часу); г) ритмічність туристопотоку (тобто його регулярний характер). Звідси постає проблема визначення логіс- тичного потенціалу всіх видів туристичних ресурсів, тобто окреслення максимально можливого туристич- ного “навантаження” на конкретний туристичний ресурс (об’єкт), що не зашкодить сталому розвитку тури- стичного бізнесу. Кількісна характеристика логістичного потенціалу туристичного ресурсу (об’єкту) пови- нна бути пов’язана з видами туристичної діяльності, що генеруються туристичним ресурсом та середови- щем даного ресурсу. Так, якщо середовищем є земля (суходіл), то її туристичним ресурсом можуть бути го- ри. Цей ресурс генерує такі види туризму, як альпінізм, скелелазання, спелеотуризм, трекинг, екологічний туризм та ін. Водне середовище з ресурсом “річка–озеро–море–канал” генерує різні види водного відпочи- нку (туризму): круїзм, яхтинг, підводне плавання, дайвинг, спуск на плотах, рафтинг, плавання на човнах, рибальство тощо. При цьому слід враховувати показники допустимого рекреаційного навантаження на при- родні ландшафти, які є сталими величинами (табл. 1.) Таблиця 1. Допустиме рекреаційне навантаження на природні ландшафти Рекреаційне навантаження Типи територій Літо, чол./км2 Зима, чол./км2 Низовинні території 80–120 16–48 Горбисті території, височини 100–150 30–50 Гірські території 120–200 50–100 За допомогою табл. 1. можна розрахувати логістичний потенціал (тобто максимально допустимий потік туристів), наприклад, для національного парку в Карпатах площею 100 км2 – для гірськолижного туризму, або турбази на Південному березі Криму площею 1 км2 – під літній відпочинок на березі моря (засмагання, плавання, екскурсії тощо). Відповідно початковою і програмуючою ланкою розвитку туристичного бізнесу мають бути туристич- ні ресурси, відповідно до логістичного потенціалу (пропускної спроможності) яких повинні визначатися потоки туристів, а їхні потреби в комплексі необхідних послуг (проживання, харчування, перевезення, про- грамно-інформаційне забезпечення) мають забезпечуватися розвитком відповідної матеріально-технічної бази туризму. Необхідною умовою сталого розвитку туристичного бізнесу в країні, регіоні є менший обсяг логістичного потенціалу матеріально-технічної бази по відношенню до логістичного потенціалу туристич- ного ресурсу (об’єкту). Розрахунки логістичного потенціалу матеріально-технічної бази туризму проведемо на прикладі готе- льних послуг. Показник місткості готельних послуг регіону (міста) визначається загальною сумою інвента- рних готельних місць у всіх готелях (Г): n21гр Г+...+Г+Г=М , де (1) грМ – місткість готельного ринку . Місткість готельного ринку поділяється на дві частини – заповнену і незаповнену. Перша (+ грМ ) ви- значається сумою зайнятих ліжкомісць (З), у всіх готелях, що утворюють місткість ринку цих послуг: n21гр З+...+З+З=М+ . (2) Незаповнена частина ринку готельних послуг (– грМ ) визначається сумою незайнятих ліжкомісць в кожному готелі (Н), що утворюють єдиний ринковий простір: – n21гр Н+...+Н+Н=М . (3) Властивість ринку готельних послуг мати позитивний або негативний попит дозволяє застосовувати індекс попиту (Іn), який визначається відношенням заповненої частини (позитивного попиту) до загальної місткості ринку готельних послуг регіону: гр гр +n M M+ =І або гр гр -n M M- =І . (4) Показник, що перевищує більшу частину ринку готельних послуг у позитивному або негативному по- питі і буде визначати стан ринку готельних послуг в регіоні. Подібним чином слід оцінити інші можливості розміщення туристів у регіоні – в санаторіях, пансіонатах, будинках та базах відпочинку, кемпінгах, турба- зах, оздоровчих таборах тощо. Це стосується також культурно-пізнавальних та спортивних закладів (буди- нків культури, музеїв, театрів, басейнів, стадіонів, гральних майданчиків тощо). Відповідність логістичного потенціалу матеріально-технічної бази туризму логістичному потенціалу потоку туристів визначається показником кількості туристів, які прагнуть використати (спожити) туристи- чні ресурси регіону (місцевості) протягом року, сезону, місяця, доби. Ця кількість туристів може дорівню- вати показнику логістичного потенціалу матеріально-технічної бази або бути меншою, але в жодному разі не перевищувати його. У протилежному випадку з’являються “дикі” туристи, різко погіршується комфорт- ність відпочинку, зростає туристичне навантаження на рекреаційні ресурси та об’єкти регіону, країни, що неодмінно веде до їх деградації. Виразним прикладом останнього підходу є Ближні печери Київсько- Смирнов І.Г. ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИКИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ 20 Печерської лаври, які через щоденний неконтрольований, надмірний туристопотік протягом багатьох років зазнали зміни мікроклімату печер (температура, вологість, вміст СО2), що, поряд з іншими чинниками, при- звело до обвалу частини печер у 2005 – 2006 рр. Визначаючи логістичний потенціал вхідного потоку туристів в регіон, країну, слід розрізняти такі різ- новиди даного логістичного потенціалу, запропоновані автором, як проектний, прогнозний та фактичний. Проектний потік туристів – це максимально можлива (допустима) його величина, яка визначається логісти- чним потенціалом туристичного ресурсу (об’єкту). Прогнозний потік туристів виявляється на підставі мар- кетингових досліджень на певний рік, сезон, місяць, день. Зрозуміло, що він не повинен перевищувати від- повідний проектний потік туристів. Фактичний потік може відрізнятися від прогнозного, як правило, в сто- рону зменшення через різні форс-мажорні обставини (так, через так званий “карикатурний скандал” 10 тис. данців відмовилися від вже замовлених турів у Єгипет у лютому 2006 р.1 Рис. 1. Логістична модель сталого розвитку туристичного бізнесу в регіоні, країні Таким чином, пропонується наступна логістична модель туристичного бізнесу, яка забезпечує його ста- лий розвиток в регіоні, країні (рис.1.). У цій моделі перше співвідношення виступає запобіжником першого рівня щодо збереження туристичних ресурсів регіону, країни, а друге – окрім того, що виступає запобіжни- ком другого рівня, ще й забезпечує бізнесову ефективність використання туристичних ресурсів регіону, країни. Інформаційні потоки в даній моделі теж бувають двох видів: перший вид – це інформація щодо про- ектного потоку туристів, що надається державним органам управління туризмом (можливо, її слід вказува- ти в рекреаційному паспорті ресурсу (об’єкту); другий вид – це інформація, яка надається туроператорами (які звичайно володіють матеріально-технічною базою туризму в регіонах) фірмам – турагенціям – скільки і яких путівок пропонується на продаж. На підставі вищенаведеного матеріалу автором пропонується наступна комплексна схема логістичного підходу до сталого розвитку туристичного бізнесу в регіоні, країні, що має підставою класичну логістичну “Pull –систему” (рис. 2.). Отже, туристичні ресурси регіону, країни визначають їх комплексний логістичний потенціал з туризму, що складається з: 1) логістичного потенціалу кожного виду туристичних ресурсів та об’єктів; 2) логістичного потенціалу матеріально-технічної бази туроператорів, що включає визначення та- кож обсягів виробництва супутніх товарів та послуг в регіоні, країні (перший потенціал повинен бути біль- ший за другий); 3) логістичного потенціалу вхідних туристопотоків, які в жодному разі не повинні переви- щувати логістичний потенціал матеріально-технічної бази туризму в регіоні, країні (це досягається регулю- ванням кількості путівок, які туроператори надають для реалізації турагенціям, що знаходяться в місцях попиту на туристичні послуги. Реалізація комплексного логістичного підходу до сталого розвитку туристичного бізнесу в регіоні, кра- їні на підставі “Pull – системи” неможлива без державної підтримки, оскільки формування або модернізація матеріально-технічної бази туризму в регіоні, країні непідсилу окремим турфірмам, навіть великим. Але розбудовуючи туристичну індустрію в регіоні, країні, слід використовувати логістичні засади, зокрема “Pull – підхід” та концепцію “Точно в строк”. Наведені вище теоретичні засади щодо застосування логістичного підходу до сталого розвитку туризму в регіоні, країні можна проілюструвати прикладами з України. Зокрема, це місто Бердичів Житомирської області, де сконцентровано таку значну кількість цінних та цікавих туристичних об’єктів, що в літературі це місто недарма називають “коштовним діамантом європейської цивілізації, архітектурним пам’ятником, де поєдналися українська, польська, єврейська, французська, італійська культура”.2 Серед найвидатніших туристичних об’єктів Бердичева – монастир Босих Кармелітів (ХVI – XVII ст.), костел св. Варвари (1826 р.), прилегла до них стара частина міста з поєднанням у її архітектурі стилів барокко, класицизму та еклектики. З Бердичевим пов’язані імена славетних французських (О. де Бальзак), англійських (Дж. Конрад), польсь- ких (Ю. Словацький, Ю. Крашевський, С. Сєраковський, М. Грабовський, М. Чайковський, Т. Бобровсь- кий), єврейських (Шолом-Алейхем, М. Мойхе-Сфорім) письменників та поетів. Тут є історичні пам’ятки промислової (пивзавод) та торговельно-банківської архітектури. З Бердичева починаються цікаві радіальні тури до Житомира, Новоград-Волинського (батьківщина Лесі Українки), с. Верхівні (палац Е. Ганської, дружини О. де Бальзака), с. Романівки (пов’язаного з М. Рильським), с. Теренової (народився Дж. Конрад). Можливі тури до Києва, Львова, Вінниці, Умані, Кам’янця-Подільського, Чернівців. Але з іншої сторони, як зазначається в літературі, розвитку туризму на Бердичівщині перешкождає відсутність достатньої мате- 1 Сегодня. – 2006. – 10 лютого. 2 Федорук О. Бердичівська земля в контексті історії України//Велика Волинь: Наук.зб. – Т.19. – Житомир, 1999. – С. 4,5. Логістичний потенціал туристичних ресурсів регіону, країни 2. Інформація, що надається турорганізаціям (агенціям) Логістичний потенціал матеріально-технічної бази туризму в регіоні, країні Логістичний потен- ціал вхідного пото- ку туристів в регіон, країну 1 2 1. Інформація, що надається державним органам управління турбізнесом Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 21 ріально-технічної бази для прийому та обслуговування туристів (зокрема, готельно-ресторанного господар- ства); недостатній благоустрій існуючих транспортних комунікацій (як у самих туристичних районах, так і на під’їзних шляхах до них); занедбаний стан багатьох історичних пам’яток та архітектурних об’єктів (так, у маєтку Ганських у с. Верхівня (початок ХІХ ст.) до цього часу “квартирує” сільськогосподарський техні- кум, що перешкоджає створенню повноцінного меморіального музею О. де Бальзака3). Отже, туристично- ресурсний потенціал Бердичівщини є цілком достатнім, щоб привернути значні потоки іноземних туристів з Польщі, Ізраїлю, Франції, Великої Британії, Білорусії, Росії та ін. країн, а також українських рекреантів та екскурсантів. У той же час розвиток матеріально-технічної бази туризму та туристичної інфраструктури в м. Бердичеві та районі ще не відповідає його, без перебільшення, могутнім туристично-рекреаційним поте- нціям, що перешкоджає ефективному розвитку туристичної галузі в регіоні, отже, гальмує можливості його комплексного соціально-економічного розвитку в цілому. Рис. 2. Комплексний логістичний підхід до сталого розвитку туристичного бізнесу в регіоні, країні. 3 Костриця М.М. Шляхи вдосконалення туристичного комплексу Житомирщини //Велика Волинь: наук.зб. – Т. 22. – Житомир, 2002. – С. 331-335. Регіон виробництва туристичної продукції Матеріально-технічна база туроператора Туристично-ресурсний потенціал регіону Регіон попиту на туристичні послуги №1 Сегменти ринку 1 2 … n1 турагенції 1 2 … m1 Регіон попиту на туристичні по- слуги №2 Сегменти ринку 1 2 … n2 турагенції 1 2 … m2 Регіон попиту на туристичні по- слуги № N Сегменти ринку 1 2 … nn турагенції 1 2 … mn В ир об ни цт во с уп ут ні х по сл уг С тр а хо ві П ро ка - тн і Ро зв а- ж ал ьн і Ба н- кі вс ьк і Ін ш і То рг і- ве ль ні Засоби розміщен- ня туристів Засоби ха- рчування туристів Засоби про- грамного за- безпечення туристів Засоби транспорту- вання турис- тів Засоби інформаційного забезпечення Транспортно-логістична інфраструктура В ир об ни цт во т ур ис ти чн их т ов ар ів С по рт ив но - ту ри ст ич ні т ов ар и Н ар од ні х уд ож ні п ро ми сл и С ув ен ір и Туристичний ресурс Логістичний по- тенціал /проектний потік/ пу ті вк и ту ри ст оп от ік пу ті вк и пу ті вк и ту ри ст оп от ік ту ри ст оп от ік Смирнов І.Г. ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИКИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ 22 Подібні проблеми спостерігаються в низці інших міст України зі значним потенціалом туристичних ре- сурсів, наприклад, це Кам’янець-Подільський (пам’ятки польського, турецького та вірменського походжен- ня ХVI – XVIIІ ст., а також козацької доби), Умань (пам’ятка ХІХ ст. – місце прочанства хасидів, до якого щорічно з’їжджаються на свято Рош-Хана (Новий рік) понад 30 тис. хасидів – з США, Ізраїлю та ще з 20 країн світу), Чигирин, Глухів, Батурин (гетьманські “столиці” пам’ятки ХVIІ – XVIIІ ст.), Галич (пам’ятка доби Галицько-Волинського князівства ХIV – XVст.) та багато інших. Вони є потенційними туристичними магнітами національного та світового значення, що вже зараз здатні кожний притягнути десятки (як свід- чить приклад Умані), а може й сотні тисяч туристів (українських та іноземних), але не маючи сучасної ту- ристичної матеріально-технічної бази та інфраструктури, втрачають реальні можливості заробляти мільйо- ни доларів на “продажу” своїх туристичних послуг та атракцій. Як висновок, констатуємо, що розвиток туристичного бізнесу в Україні взагалі та в регіонах зокрема має великі перспективи, враховуючи значні рекреаціно-туристичні ресурси. Раціональне їх використання та збереження можливе на шляху впровадження в практику туристичної індустрії України логістичних при- йомів та підходів. Однією з таких новітніх концепцій є “Pull – підхід”, що дозволяє координувати обсяги туристопотоків з пропускними можливостями (логістичним потенціалом) туристичних ресурсів та об’єктів, а також матеріально-технічної бази туризму в регіоні, країні. Застосування пропонованого підходу дозволяє значно зменшити, а в ідеалі виключити, ризики погіршення стану туристичних ресурсів в регіоні, екологіч- ної ситуації, зниження якості туристичних послуг, що надаються, загрози здоров’ю та безпеці туристів то- що, отже, послужить основою для визначення стратегії сталого розвитку туризму в регіоні, країні. Джерела та література 1. Гвозденко Н.А. Логістика в туризмі. – М.: Гардарики, 2004. 2. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. – М.: Финан- сы и статистика, 2000. 3. Плотникова Н.И. Комплексная автоматизация туристического бизнеса. Ч.1. Информационные техноло- ги в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. 4. Смирнов І.Г. Логістика: просторово – територіальний вимір: Моногр. – К.: Обрії, 2004. 5. Смирнов І.Г. Логістика туризму: Макрорівень (на прикладі України) // Туристично-краєзнавчі дослі- дження. Вип. 5. – К., 2004.-C. 262-269. 6. Смирнов І.Г. Логістика туризму: Мезорівень (на прикладі регіонів України) // Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 6. – К., 2004. – C. 414 – 426. 7. Смирнов І.Г. «Pull - система» в логистике туризма // Дистрибуция и логистика. – 2005. – №3. – C.12- 15. 8. Смирнов І.Г. Логістика рекреації та туризму як чинник їх сталого розвитку // Логістика. Проблемы и решения. – 2006. – №3. – C.54 – 56. Тімченко З.В., Пастухова А.В. ОСОБЛИВОСТІ МУНІЦИПАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КРИМУ Актуальність. Після того, як Україна одержала незалежність, органи місцевого самоврядування зазна- ли істотні зміни в системі управління територіями. Територіальні одиниці повинні самостійно вирішувати питання, що стосуються міської символіки. Система управління, яка стосується міської символіки працює не в повну силу. Необхідно розробити пропозиції по використовуванню символіки м. Євпаторія. Правильне використовування міської символіки допоможе розвиватися місту як курортному і підвищити конкуренто- спроможність підприємств міста у сфері послуг. Неможливий розвиток міста як курорту без історичного минулого. Статистика доводить, що туристи виявляють цікавість до м. Євпаторії не тільки як до курорту, на якому можна оздоровитися, але і як до міста з багатою і цікавою історією, невід'ємною частиною якої є си- мволіка (герб, прапор, печатка). Проблемам муніципального менеджменту присвячено багато наукових статей, урядових програм, нака- зів та постанов, серед яких є: Кизим И. А., Горбатов В.М. [6], Павлюк К.В. [7], Цветкова Г. [8], але, у зв’язку з трансформацією зовнішнього середовища та нестабільним розвитком економіки особливості му- ніципального менеджменту розглянуто недостатньо. Мета даної роботи полягає в демонстрації роботи органів місцевого самоврядування по ухваленню мі- ської символіки на прикладі Євпаторійської міськради. Задачі роботи: Розглянуто повноваження Євпаторійської міськради, виходячи з Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»; Розглянуто недоліки в роботі міськради з питань ухвалення і використання міської символіки; Розроблено пропозиції по поліпшенню роботи Євпаторійської міськради з питань використання міської символіки. Євпаторійська міськрада є юридичною особою і наділяється Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» і іншими законами, власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідаль- ність за свою діяльність відповідно до закону. Євпаторійській міськраді згідно Закону можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36634
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:35:32Z
publishDate 2006
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Смирнов, І.Г.
2012-07-28T21:24:40Z
2012-07-28T21:24:40Z
2006
Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні / І.Г. Смирнов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 18-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36634
Метою статті є розкриття сутності логістичних підходів (моделі) до забезпечення сталого розвитку туристичного бізнесу, зокрема на базі використання "Pull - системи" та засади "Just In Time" (точно вчасно). Теоретичні розробки ілюструються прикладами з практики використання рекреаційно-туристичних ресурсів регіонів України.
Целью статьи является раскрытие сущности логистических подходов (модели) к обеспечению устойчивого развития туристического бизнеса, в частности на базе использования "Pull - системы" и основы "Just In Time" (точно своевременно). Теоретические разработки иллюстрируются примерами из практики использования рекреационно-туристических ресурсов регионов Украины.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
Article
published earlier
spellingShingle Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
Смирнов, І.Г.
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
title_full Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
title_fullStr Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
title_full_unstemmed Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
title_short Застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
title_sort застосування логістики до забезпечення сталого розвитку туризму в регіоні
topic Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36634
work_keys_str_mv AT smirnovíg zastosuvannâlogístikidozabezpečennâstalogorozvitkuturizmuvregíoní