Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ)
Для визначення проблеми південного вектору інтеграції України з позиції національної економічної безпеки нам необхідно поставити наступні цілі, а саме, розглянути основну мету створення та напрямки діяльності ГУАМ, визначити основні сильні та слабкі сторони співпраці України в південному векторі інт...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36667 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) / Г.Б. Пекна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 151-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860264444418850816 |
|---|---|
| author | Пекна, Г.Б. |
| author_facet | Пекна, Г.Б. |
| citation_txt | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) / Г.Б. Пекна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 151-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Для визначення проблеми південного вектору інтеграції України з позиції національної економічної безпеки нам необхідно поставити наступні цілі, а саме, розглянути основну мету створення та напрямки діяльності ГУАМ, визначити основні сильні та слабкі сторони співпраці України в південному векторі інтеграції (ГУАМ), виявити фактори, що погрожують національній безпеці країни та зробити висновок відносно найбільш прийнятних шляхів співробітництва України в результаті співпраці в даному інтеграційному об'єднанні.
Для определения проблемы южного вектору интеграции Украины из позиции национальной экономической безопасности нам необходимо поставить следующие цели, а именно, рассмотреть основную цель создания и направления деятельности ГУАМ, определить основные сильные и слабые стороны сотрудничества Украины в южном векторе интеграции (ГУАМ), обнаружить факторы, которые угрожают национальной безопасности страны и сделать вывод относительно наиболее приемлемых путей сотрудничества Украины в результате сотрудничества в данном интеграционном объединении.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:59:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
151
речностей і конкретних історичних умов, особливих і конкретних причин. Характерна риса діалектики
сукупних причин війни полягає у тому, що збільшення числа особливих причин при існуванні одного
джерела зумовлює різноманіття дії причин конкретних, специфічних, що викликають до життя окремі
війни. При переході від одного рівня чинників війни до іншого росте число причин, змінюються їх характер
і зміст. Постійно діюче джерело воєн, ув'язнене в економіці і політиці антагоністичних формацій, породжує
їх не коли завгодно, а тільки у відомих умовах, при певних обставинах. Особливі і конкретні, специфічні
причини кожної окремої війни породжують її лише за необхідних умов.
Таким чином, народження кожної конкретної війни визначається дією причин трьох основних типів –
загальних, закладених в економічних і політичних відносинах антагоністичних формацій як джерело воєн,
особливих, ув'язнених в економічних і політичних суперечностях, властивих даному антагоністичному
суспільству, і причин приватних, специфічних, які витікають з конкретної сукупності об'єктивних і
суб'єктивних чинників в певних умовах. Прояв цих причин виражається в діяльності соціально–політичних
сил, зацікавлених у війні.
При всьому сказаному, можемо зробити висновок, що війна є соціальним і соціально–психологічним
феноменом. Вона є неминучим результатом самого життєвого устрою людей. Тому, щоб правильно
зрозуміти суть війни і знайти відповідні шляхи і засоби її запобігання, необхідно брати до уваги як всі
атрибути природи людини, так і весь комплекс соціальних, соціокультурних, економічних, територіально–
географічних, політичних і інших чинників існування людських співтовариств.
Джерела та література
1. Серебрянников В.В. Войны в России: социально–политический анализ. – М.: Научный мир, 1998. – 380
с.
2. Тюшкевич С.А. Новый передел мира. – М.: Проспект, 2003. – 288 с.
3. Ясюков М.И. Мир и его противники. – М.: Мысль, 1982. – 205 с.
Пекна Г.Б.
МІСЦЕ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕHOMІЧHOЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ВІДНОСНО
ПІВДЕННОГО ВЕКТОРУ ІНТЕГРАЦІЇ (ГУАМ)
Постановка проблеми. Україна з точки зору розширення своїх геостратегічних інтересів досить
зацікавлена в розвитку ГУАМ. Ці інтереси пояснюються прагненням України до створення стаббільної
системи міжнародного співробітництва в Чорноморсько-Каспійському peгіоні як фактору забезпечення
політичної та економічної безпеки України.
Аналіз останніх досліджень i публікацій. Питания економічної інтеграції України до ГУАМ у
відчизняній науковій літературі останім часом одержали певну розробку в дослідженнях таких українських
економістів, як Сіденко В., Бєлов О., Соскін О., Буркинський В. та ін.
Цілі статті. Для визначення проблеми південного вектору інтеграції України з позиції національної
економічної безпеки нам необхідно поставити наступні цілі, а саме, розглянути основну мету створення та
напрямки діяльносгі ГУАМ, визначита основні сильні та слабкі сторони співпраці України в південному
векторі інтеграції (ГУАМ), виявити фактори, що погрожують національній безпеці країни та зробити
висновок відносно найбільш прийнятних шляхів співробітництва України в результаті співпраці в даному
інтеграційному об'єднанні.
Виклад основного материалу. ГУАМ з'явився на світ завдяки усвідомленню певної спільності
інтересів чотирма пострадянськими країнами - Україною, Грузією, Молдовою и Азербайджаном
(Узбекистан приєднався пізніше усіх - у 1999 р., а в 2002-му вже призупинив членство). Економічна
кон’юнктура, що сприяла розвитку ГУАМ на початковому етапі, визначалася бурхливим розвитком
Каспійського ринку енергоносіїв. Тому передбачалося, що нова організація передусім буде займатися
проблемами транспортних коридорів. Проте політична логіка відігравала не останню роль у цьому проекті,
а саме створення альтернативи домінуючій ролі Росії на пострадянському просторі. В той же час, утворення
ГУАМ свідчить про формування в межах СНД нових структур інтересів економічного та політичного
гатунку.
Насправді проект певною мірою відповідав цьому останньому завданню, хоча и у дуже обмеженому
вигляді, попри відсутність помітних результатів у вигляді економічних програм, конкретних
зовнішньополітичних ініціатив. Символічно, що нафтопровід Одеса-Броди, найамбіційніший український
проект, що асоціювався з ГУАМ, був зрештою зоріентований зовсім не туди, куди було слід, виходячи з
логіки цього кавказько-европейського підприємства. Проект ГУАМ досить ефективно використовувався
країнами-учасницями як інструмент у двосторонній полеміці з Росією для отримання короткострокових
тактичних переваг. Альтернативність ГУАМ стосовно СНД, у чому й полягав єдиний його сенс, при цьому
соромливо заперечувалася учасниками на рівні публічної політики. [2]
На думку Белова О., СНД фактично вже має біполярну структуру: держави проросійського
спрямування й ті, що прагнуть до самостійного розвитку і проводять незалежну зовнішню політику. ГУАМ
плюс країни Центральної Азії - це вже дев'ять країн СНД, які рішуче підтримують ідею створення нових
рівноправних і взаємовигідних структур кооперації. До цього переліку треба додати і країни Балто-
Чорноморського альянсу. [11]
В цілому, можна стверджувати, що поява ГУАМ - це відповідь групи незалежних країн викликам, які
були оформлені у відомому Документі РФ про політичний курс у стосунках з країнами СНД. Геополітичне
Пекна Г.Б.
МІСЦЕ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ВІДНОСНО ПІВДЕННОГО
ВЕКТОРУ ІНТЕГРАЦІЇ (ГУАМ)
152
становище країн ГУАМ, їхні історичні зв'язки, співробітництво в рамках ЧЕС і СНД постійно диктують їм
необхідність зміцнювати економічні і політичні відносини особливого партнерства і ширшого
співробітництва на регіональному рівні та стосовно міжнародних проблем. Позиції країн ГУАМ з ключових
питань зовнішньої політики співпадають.
Зараз для оптимістичного погляду на ГУАМ відкрилися нові перспективи. Регіональний ресурс
необхідно переосмислити в контексті нового зовнішньополітичного курсу - на інтеграцію в европейські й
атлантичні структури. Ключовим моментом, із погляду наших західних партнерів, є регіональна безпека.
Необхідно, аби нова регіональна організація була здатна знайти и забезпечити реальне розв'язання
пострадянських конфліктів у регіоні. Із економічними аспектами безпеки пов'язані і традиційні для ГУАМу
проблеми транспортних коридорів. Було розроблено всю необхідну методологію транспортної системи
Одеса-Броди як інфраструктурного елемента, спроможного дата значний поштовх розвитку ГУАМ. [3]
Після зміни влади в Україні та Грузи ідея виконання потенціалу ГУАМ набуває практичного
втілення. Нарешті почали визнавати, що ГУАМ - це південне крило Балто-Чорноморського економічного
партнерства, яке може стати важливим стабілізатором на евразійському та евроатлантичному просторах.
США та Європейський Союз об'єктивно зацікавлені в підтримці формування системи БЧП як
геополітичного та геоекономічного ресурсу, здатного відіграти роль балансу у відносинах між
европейськими країнами, новими членами ЄС, а також Україною. Грузіею, Молдовою, Азербайджаном,
Румунією, Болгарією і Туреччиною. До того ж БЧП врівноважитиме втручання з боку Росії.
Україна в разі формування Балто-Чорноморського партнерства, на погляд О. Соскіна, отримає
чимало зовнішньополітичних та економічних переваг. На наш погляд, від реалізації запропонованої моделі
БЧП ми матимемо дуже позитивний результат. Тоді вдасться створити в ареалі Чорного моря ринок нафти,
незалежний від Росії, активізувати европейський напрямок розвитку транспортної системи Одеса-Броди.
Водночас, нафту з Каспійського регіону та Перської затоки потрібно не лише транспортувати, а й
переробляти на українських НПЗ, які слід відповідним чином модернізувати. Такий варіант вигідний для
України, США та країн Європейського Союзу. [10]
Проф. Сіденко В. вважае, що активна участь у створенні евроазійських транспортних коридорів у
Чорноморсько-Каспіському регіоні для диверсифікації джерел енергоносіїв для України є умовою
забезпечення її енергетичної безпеки, а також одним із найбільш реальних шляхів інтеграції України в
загальноевропейський нафтовий ринок, використовуючи такі переваги евроазійського нафтотранспортного
коридору Баку-Супса-Одеса-Броди -Європа (ЄАНТК), як низькі транзитні тарифи та збереження високої
якості каспійської нафти (чого не можна забезпечити шляхом транспортуання через снуючі в Росії
транспортні магістралі). [9]
Зважаючи на те, що Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Туреччина, Румунія, Болгарія та
Балтійські країни є членами НАТО, Україна, входячи з ними в єдину систему партнерства, може істотно
наблизитися до Північноатлантичного альянсу. Добудувавши геоекономічну структуру Балто-
Чорноморського партнерства геополітичною складовою, на європейському континенті буде створено
могутне утворення. До того ж БЧП врівноважитиме втручання з боку Росії.
Україна в разі формування Балто-Чорноморського партнерства отримае чимало зовнішньополітичних та
економічних переваг. На наш погляд, якщо США та ЄС спонукатимуть Президента України до реалізації
запропонованої моделі БЧП, то ми матимемо дуже позитивний результат. Тоді вдасться створити в ареалі Чорного моря
ринок нафти, незалежний від Росії, активізувати европейський напрямок розвитку транспортної системи Одеса-Броди.
Водночас, нафту з Каспійського регіону та Перської затоки потрібно не лише транспортувати, а й переробляти на
українських нафтопереробних заводах (НПЗ), які слід відповідним чином модернізувати. Такий варіант вигідний для
України, США та країн Європейського Союзу.
Однак, британський експерт Дж. Шер зазначає, що існують проблеми в реалізації проекту ЄАНТК
проблематичні з огляду на те, що відсутні конкретні домовленості (угоди домовленості) відносно забезпечення
необхіднихо обсягів нафти, закупівлі транзитної нафти та будівництва зв'язуючих трубопроводів поза територією
України. Єксперт підкреслює, що жодна прикаспійська країна не взмозі забезпечити обсяги нафти для того, щоб
експлуатація газопроводу була рентабельною. Проект не має достатнього фінансування. Крім того, існують конкурентні
маршрути нафтопроводів в обхід Украш: Проект Баку-Джейхан, який підтримуеться США, хоча має суттеві недоліки, а
також менш подовжений маршрут через Гран, що, що на нашу думку послаблює національну економічну безпеку
України в цьому регіоні. [12]
При створенні нової структури слід виходити з розуміння того, що події, які відбулися в Україні,
Грузії, Киргизстані, є не випадковістю, а закономірністю. Наступив вихідне положения полягає в
принциповій зацікавленості України й усіх інших майбутніх членів нової регіональної структури в
успішності цих процесів, а відповідно, і в залученні всіх до нової ініціативи в міру їхньої готовності до
цього (тому може йтися і про різні форми участі). Із огляду на европейську перспективу кількох членів
нової іціативи, вона має сприяти засвоєнню країнами-учасницями моделей політичної поведінки,
притаманної країнам ЄС, навчатися робити свою політику максимально зрозумілою та прозорою для
европейських партнерів і прагнути залучити їх до якомога ширшої участі в різноманітних спільних
ініціативах.
На саміті ГУАМ, що відбувся в травні 2006 року в м. Києві, Президента чотирьох країн-учасників
повідомили про зміну статусу організації з регіонального на міжнародний. Також було вирішено змінити
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
153
назву, що більше відповідає заявленим цілям. Тепер це об'єднання буде називатися «Організація за
демократію і економічний розвиток - ГУАМ». [4]
Президент України В. Ющенко визначив ключевою ціллю - євроінтеграцію та євроатлантичну
інтеграцію, назвав наступнийм етапом спільну організаціею роботу прикордонних та митних служб. Також
пообіцяв, що в найближче майбутне сторни підійдуть до уніфікації тарифної політики в тому, що
стосується транзиту енергоресурсів, а також автомобільного і залізничого транспорту. [7] Президент
Азербайджану наголосив, що в найближчі роки його країна збільшить видобуток нафти до 60 млн. т і
приступить до промислового видобутку газу для того, щоб азербайджанська нафта наповнить нафтопровід
Одеса-Броди.
Актуальним залишається питания приєднання до ГУАМ нових учасників. Розвиток організації
малоімовірне без участі європейських країн (можливо Польщі, Румунії та Болгарії). Ініціатива Польщі по
відношенню до транспортування каспійської нафти каспійської нафти в обмін на іракську заслуговує уваги,
але не слід забувати, що в румунському порту Констанца також діє нафтотермінал з подальшим виходом
нафтової труби на європейський ринок. Зараз цей нафтопровід напряму конструктує з маршрутом Одеса-
Броди. Треба враховувати, що Бухарест, більшою мірою, ніж Київ, просунувся до євроатлантичної
інтеграції, так що результат нафтового тендера може залишитися не на користь українського проекту. Крім
того, Президент Румунії Бесеску заявив, що його країна повністю задоволеня статусом спостерігача ГУАМ
і не розлядає перспективі вступу в цю організацію.
При цьому такі аналітики як Рубцова М.Ю. констатують посилений вплив на перспективи ГУАМ
казахського фактору. Без казахської нафти проблематична робота маршруту Баку-Супса-Одеса-Броди. Тому
підключення Казахстану до ГУАМ залишається актуальним. Але позіціонуючи себе в якості активних
сторонників євраазійської інтеграції у формуванні ЄЕП, Казахстан паралельно активно співпрацює в
рамках Шанхайської організації співробітництва (ШОС) і пріоритети, пов'язані із транспортуванням нафти
залишаються за Китаєм. [8] Тому залучення Казахстану до ГУАМ можливе для міждержавної структури,
але подібні задачі - це питания перспективи. Не можна виключати перспективи вступу Вірменії в ГУАМ.
Інтерес Вірменії складається в участі транспортних коридорів в рамках міждержавного проекту.
Постає питания про турецько-українське зближення відносно співробітництва в Чорному морі. Турція
та Україна пропонує план, відносно якого вони будуть проводити спільний контроль і виступати, в якості
гарантів в регіоні і виступати в якості гарантів стабільності в регіоні. Головною ціллю України в такому
випадку стане використання україно-турецікого партнерства для укріплення власних позицій в регіоні
Чорного моря, отримання підтримки в процесі євраатлантичної інтеграції. Можлива спільна з Турціею
розробка ініціатив відносно безпеки Чорного моря.[5] Одним словом, вісь Київ-Стамбул є досить
перспективною і передбачає досить великі вигоди у випадку здійснення.
Враховуючи нові тенденції у формуванні регіональних систем, ГУАМ міг би приділити увагу
економічному спізробітництву в питаниях безпеки. Це, з однієї сторони, передбачає включения України в
регіональну систему стабільності, а з іншої - розширення числа учасників ГУАМ і взаімодія з ОБСЄ. Крім
того, укріплення ГУАМ і створенні регіональних механізмів цивілізаційного рішення конфліктів могло б
сприяти зниженню міжетнічній напруженості а також забезпечити надійну роботу транспортних коридорів
на півдні СНД. [6]
Однак слід визнати, що сьогоднішній рівень взаємодії ГУАМ явно не відповідає сучасним умовам і
потребує радикального удосконалення. Перспективи розвитку цього об'еднання залежать від того, чи зможе
воно стати, перш за все, повноправної міжннародної організації зі своїм уставом і чітко визначеним
критеріем участі, обов'язками і правами держав-членів, з відповідними колективними органами
координації, як на вищому, так і на міждержаввому рівні.
Важливим напрямком діяльності ГУАМ - формування спільних механізмів забезпечення стабільності
регіону, в тому числі безпеки транспортно-енергетичних комунікацій і співробітництво з зацікавленими
міжнародними організаиіями. Це передбачає відповідну координацію зусиль по питаниям зовнішньої
політики, розвитку стійких зв'жзків з ЄС і ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Не виключено,
що і розширення ГУАМ, до якого може приєднатися Вірменія і Казахстан, можливі Румунія і Болгарія.
До слабких сторін функціонування ГУАМ слід віднести те, що держави цього об'єднання істотно
відрізняються від свого розвитку та темпів соціальних перетворень. Також слід відмітити відносно слібку
правову базу, що стосується діяльності ГУАМ як міжнародної організації (в економічних питаниях - тільки
угода про створення зони вільної торгівлі та Меморандум про взаєморозуміння між державами-учасниками
ГУАМ по сприянню торгівлі та транспортування); співробітництво в рамках ГУАМ не є першочерговим
для її учасників; торгові зв'язки і економічне співробітництво вважається незадовільним (наприклад,
частина країн ГУАМ в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України складає 2% (експорт - 2,53%, імпррт-
1,7%), але це можна пояснити тим фактом, що в умовах скорочення обсягів виробництва, нестабільності
національних валют і обмеженості обороту капіталу підприемств- виробників останні намагаються
реалізувати конкурентоздатну продукцію за межами пострадянського простору всилу більшої вигоди. [1]
Економічною основою трансформаційної організації, на нашу думку, могла б стати зона вільної
торгівлі в межах ГУАМ. Для цього слід створити загальне інформаційне поле і згідне правове забезпечення
зони вільної торгівлі.
Висновки. Отже, загрозами, з якими зустрічаеться Україна в рамках інтеграційної співпраці з ГУАМ є
ресурсна, фінансова та технологічна залежність національної економіки від зовнішніх джерел; низькі темпи
впровадження міжнародних стандартів та систем якості продукції; низький рівень конкурентоспроможності
національної економіки; технологічие відставання, відсутність економічних
Пекна Г.Б.
МІСЦЕ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ВІДНОСНО ПІВДЕННОГО
ВЕКТОРУ ІНТЕГРАЦІЇ (ГУАМ)
154
стимулів для інноваційної діяльності; низькі темпи економічного зростання країн-учасниць.
Але, не дивлячись на певні загрози, автор вважає, інтеграційне співробітництво України в південному
векторі інтеграції надасть можливість протидіяти економічній і політчній експансії російського капіталу,
ефективно використовувати український варіант трансортування каспійської нафти в Єврому по
трубопроводу Одеса - Броди - ринки Європи, що дозволить суттєво забезпечити національну економічну
безпеку країни.
Виходячи з вищевикладеного, Україні доцільно активізувати процеси багаторівневого субрегіонального
співробітництва в межах ГУАМ, зокрема в ключових питаниях транспортування енергоносіїв та розбудови
транскавказьких шляхів сполучення. Подальша політика економічної безпеки України в межах ГУАМ має
бути спрямована на розширення української присутності в цьому регіоні, однак лише за умов стійкої
підтримки міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ та інших).
Джерела та литература
1. Анджапаридзе А.Р. Влияние членства ГУУАМ на вступление Украины в ВТО // Проблемы и
перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках
Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: Сб. науч. тр. / Хозяйственная академия им.
Д.А.Ценова ; Донецкий национальный ун-т / Н. Павлов (ред.кол.). - Свищов: СА "Д.А.Ценов", 2004. - : рис.,
табл. - Обл. и тит. л. парал. на англ., болгар, и рус. языках. - Библиогр.: в конце ст. Т. 2 - 275-268с.
2. Богомолов О., Данило С., Семи волос I. ГУАМ - Кишинівський процес. // Дзеркало тижня, 2005 р.,
№14.
3. Буркинский Б. В., Степанов В. Н. ГУУАМ: проблемы и перспективы развития в
контексте национальных интересов Украины / Институт проблем рынка и экономико-
экологических исследований НАН Украины. - О., 2001. - 140с.
4. ГУАМ покончил с постсоветским прошлым // Корреспондент, 24.05.2006 р.
5. Корендович В., Павленко А., Чумак В. Україна - ГУУАМ - Турция: состояния и перспективы
дальнейшего развития // Зеркало недели, 2001, №5. - с. - 5.
6. Ларцев В. Украина и мировая иерархия стан в XXI столетии // Зеркало недели, 2001, №14. - с. 23.
7. На путях, ведущих в ЕС // Зеркало недели, 2006, №20. - с. - 5.
8. Рубцова М.Ю. Оценка интеграционных процессов в рамках ГУАМ и ЧЕС. // Проблемы и
перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках
Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: Сб. науч. тр. / Хозяйственная академия им. Д.А.
Ценова; Донецкий национальный ун-т / Н. Павлов (ред.кол.). - Свищов: С "Д.А. Ценов", 2004. - 407с. : рис.,
табл. - Обл. и тит. л. парал. на англ., болгар, и рус. языках. - Библиогр.: в конце ст. Т. 2. - 161-Іббс.
9. Сіденко В. Р., Павленко Ю. В., Барановський О. I., Гаврилюк О. В.? Барицька Л. П. Україна в
процесах міжнародної інтеграції / НАН України; Інститут економічного прогнозування / В.Р. Сіденко
(ред.). - X. : Форт, 2003.-280с.
10. Соскін О. Нове дихання Балточорномор'я // Економічний часопис, 2005, 3-4, с. 17.
И. Україна 2000 і далі: Геополітичні пріоритети та сценарії розвитку / Монографія за редакціею О.Ф.
Белова, Київ -1998 р. 12. Шер Дж. ЕС утратит интерес к «Одесса-Брода», если Украина согласится на
реверс. // Електронне видання «Бізнес-новини». - 2003. - [Цит. 2003, 7 жовтня].
Доступний з http://www.versii.com/bnews.php
http://www.versii.com/bnews.php
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36667 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:59:00Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пекна, Г.Б. 2012-07-31T18:40:46Z 2012-07-31T18:40:46Z 2006 Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) / Г.Б. Пекна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 151-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36667 Для визначення проблеми південного вектору інтеграції України з позиції національної економічної безпеки нам необхідно поставити наступні цілі, а саме, розглянути основну мету створення та напрямки діяльності ГУАМ, визначити основні сильні та слабкі сторони співпраці України в південному векторі інтеграції (ГУАМ), виявити фактори, що погрожують національній безпеці країни та зробити висновок відносно найбільш прийнятних шляхів співробітництва України в результаті співпраці в даному інтеграційному об'єднанні. Для определения проблемы южного вектору интеграции Украины из позиции национальной экономической безопасности нам необходимо поставить следующие цели, а именно, рассмотреть основную цель создания и направления деятельности ГУАМ, определить основные сильные и слабые стороны сотрудничества Украины в южном векторе интеграции (ГУАМ), обнаружить факторы, которые угрожают национальной безопасности страны и сделать вывод относительно наиболее приемлемых путей сотрудничества Украины в результате сотрудничества в данном интеграционном объединении. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Точка зрения Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) Article published earlier |
| spellingShingle | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) Пекна, Г.Б. Точка зрения |
| title | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) |
| title_full | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) |
| title_fullStr | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) |
| title_full_unstemmed | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) |
| title_short | Місце національної економічної безпеки України відносно південного вектору інтеграції (ГУАМ) |
| title_sort | місце національної економічної безпеки україни відносно південного вектору інтеграції (гуам) |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36667 |
| work_keys_str_mv | AT peknagb míscenacíonalʹnoíekonomíčnoíbezpekiukraínivídnosnopívdennogovektoruíntegracííguam |