Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара
У статті розглядаються особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О.Гончара. В статье рассматриваются особенности передачи глагольных фразеологизмов в росских переводах романов О.Гончара. The article throws light on the particularities of verbal idioms...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2006 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36694 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара / О.С. Вауліна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 91. — С. 34-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860097806746779648 |
|---|---|
| author | Вауліна, О.С. |
| author_facet | Вауліна, О.С. |
| citation_txt | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара / О.С. Вауліна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 91. — С. 34-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У статті розглядаються особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О.Гончара.
В статье рассматриваются особенности передачи глагольных фразеологизмов в росских переводах романов О.Гончара.
The article throws light on the particularities of verbal idioms in Gonchar novel's russian translations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Братухина И.А.
ЛИНГВОСТИЛИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЮРИДИЧЕСКОГО ТЕКСТА
34
судимый Ч. вину в совершении преступления признал частично и показал, что... (далее с его слов подробно
описываются все обстоятельства совершенного им деяния; приведем в качестве примера лишь те пред-
ложения, которые представляют для нас интерес в связи с вышесказанным) ... Чтобы потерпевшая пере-
стала кричать, он придавил её подушкой, порвав ночнушку, и, возможно, ударил при этом локтем». Ис-
пользование номинации ночнушка вместо ночная рубашка характерно именно для устной разговорной речи, а
не для письменного кодифицированного языка. «Поскольку Ф. был слабее, он боялся Иванова и старался
ему не перечить» (глагол перечить имеет разговорную окраску); «Свидетель Орлова показала, что она
слышала от своего мужа об убийстве и о том, что Федоров припрятал нож на чердаке»; «Муж её посто-
янно избивал, но поскольку родственников у неё нет и податься некуда, приходилось терпеть побои».
Иногда, вероятно, сознавая неуместность употребления разговорной и просторечной лексики в офици-
альном документе, авторы приговоров берут в кавычки подобные лексемы: «По словам свидетеля, под-
судимый ворвался в дом, держа в руках нож и угрожая тем, что всех будет "мочить"»', «Допрошенный С.
суду пояснил, что он видел, как подсудимый бил потерпевшего по голове каким-то предметом, а затем со-
общил всем, что он, т.е. С., "вырубил" потерпевшего». Можно предположить, что появление подобной лек-
сики вызвано стремлением судей подчеркнуть циничность совершенных преступлений и желанием негативно
охарактеризовать подсудимых.
Таким образом, судебный приговор – это жанр официально–делового стиля, испытывающий влияние
разговорной речи и научного стиля, что обусловлено сложным, «вторичным» характером документа и его со-
держательными особенностями.
Источники и литература
1. Богданова В.А. Письменная и устная формы научного стиля (на материале лексики) // Вопросы стилистики.
– Выл 23. – Саратов, 1989.
2. Васильева А.Н. О целостном комплексе стилеопределяющнх факторов на уровне макростилей // Функцио-
нальная стилистика: Теория стилей и их языковая реализация. – Пермь, 1986.
3. Кожина М.Н. К основаниям функциональной лингвистики. – Пермь, 1968.
4. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. – М ,1993.
5. Митрофанова О.Д., Акншина Т.Е. Учебная лекция как зона влияния научной и разговорной речи // Основ-
ные понятия и категории лингвостилистики. – Пермь, 1982.
6. Рахманин Л.В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов. – М., 1988.
Вауліна О.С.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКИХ ДІЄСЛІВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У РОСІЙСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНІВ О.ГОНЧАРА
У фразеологічному фонді яскраво виявляються самобутність мови, її специфічний колорит, особливості
образного народного мислення . Фразеологічні одиниці вносять у художнє мовлення струмінь свіжості, на-
дають йому більшої колоритності й естетичної краси , сприяють стислості, пружності опису.
Творчий спадок Олеся Гончара давно став о’єктом пильної уваги з боку вчених, але існує чимало про-
блем , пов’язаних із дослідженням індивідуального стилю письменника, специфіки перекладу його творів
іншими мовами.
Мова перекладу – це своєрідна система засобів вираження, яка має ряд особливостей , що «відрізняють
її від інших різновидів літературної мови , і які пов’язані з орієнтацією текстів перекладу на іншомовні ори-
гінали , їхньою вторинною мовленнєвою природою [7,с.1].
Однією з умов адекватного відтворення першотвору є бездоганна орієнтація перекладача у фразеології
обох мов, прагнення відтворити художньо – стильову своєрідність оригіналу та індивідуальну манеру
письменника.
Актуальність дослідження зумовлена важливістю проблеми художньої майстерності перекладу росій-
ської мовою творів класика української літератури Олеся Гончара.
Матеріал для дослідження : художні твори Олеся Гончара (оповідання «Геній в обмотках», «Кресафт»,
«Двоє вночі», «За мить щастя», «Чорний яр», роман «Собор») та їх переклади російською мовою.
Художній переклад – це вид перекладацької діяльності, надзавдання якого полягає у створенні мовою –
рецептором твору, здатного справляти на читача естетичне враження, аналогічне впливові оригіналу. Осно-
вне завдання перекладу відчувається при інтерпретації творів красного письменства загалом і виявляється
однаковою мірою при відтворенні окремих мікро -компонентів оригіналу, серед них і фразеологізмів.
У фразеології дуже багато національного , а національне – завжди своєрідне.
До оцінювання ефективності того чи іншого способу відтворення семантико – стилістичних функцій
фразеології оригіналу треба завжди підходити , враховуючи і літературознавчі , і мовознавчі аспекти. Ви-
значаючи ефективність перекладу тієї чи іншої фразеологічної одиниці, розв’язуючи проблему вибору най-
точнішого еквівалента , необхідно враховувати естетичну функцію художнього тексту, контекстуальне зна-
чення фразеологічної одиниці, за мовознавчим аспектом не забувати літературознавчого. Адже фразеоло-
гізм як мікроелемент складного художньо – естетичного цілого , різнорідна сукупність яких створює склад-
ну опору – індивідуальний авторський стиль, може бути не рівно вартий одиниці оригіналу в художньому
аспекті, хоча з мовного погляду він буде перекладений точно.
35
Проблему відтворення семантико – стилістичних функцій фразеологічної одиниці при перекладі
ускладнює надзвичайно багато факторів, як мовних, так і етномовних : рівень культурного розвитку носіїв
мови, географічні та побутові умови їхнього життя , їхня матеріальна культура.
Враховуючи складну смислову структуру фразеологізмів як одиниць семантичної єдності, виділяють
такі способи перекладу фразеологічних одиниць :
1) фразеологічний спосіб перекладу [9,с.48];
2) спосіб фразеологічного калькування [1,с.60];
3) описовий спосіб (спосіб перекладу вільним словосполученням або словом) [8,с.49].
До фразеологічного способу перекладу відносяться:
− повні фразеологічні еквіваленти(постійно рівнозначні відповідності, які, як правило , не залежать від
контексту) [9, с.55];
− неповні фразеологічні еквіваленти [9, с.55];
− переклад фразеологізмів синонімічними фразеологічними одиницями [9, с.55].
Приклади переконують, що в мові перекладу наявна значна кількість фразеологічних одиниць , які є
повними еквівалентами фразеологізмам першотвору. Тотожність багатьох фразеологічних одиниць в укра-
їнській та російській мовах пояснюється наявністю широкого спільного фразеологічного фонду обох мов,
внаслідок чого більшість фразеологізмів збігається не лише за значенням , але й за структурою, лексичним
складом. Такі фразеологічні одиниці складають одну з численних груп стійких словосполучень у перекладі
творів О.Гончара. Це такі фразеологічні еквіваленти , як :дух випущу [2, с.177] – дух выпущу [5,с.67], духом
не падав [4, с.266] – духом не падал [3, с.244], довкруг пальця обвести [4, с.383] – вокруг пальца обвести [3,
с.373], мовчав як риба [2, с.201] – молчал как рыба [5,с.76].
Серед неповних еквівалентів , коли фразеологізми першотвору і перекладу мають структурно – грама-
тичні відмінності виокремлено дві групи [8,с. 50] :
а)фразеологічні одиниці з однаковим (за граматичною характеристикою) стрижневими словами, але рі-
зними компонентами.
Наприклад : Дівчина красива, ти ще свою долю знайдеш. [2, с.42].
Девушка славная, ты еще свою судьбу найдеш.[5, с.16].
В перекладах творів О.Гончара російською мовою наявні такі фразеологізми з однаковими стрижневи-
ми словами, але різними компонентами : згущаєте фарби [4, с.223] – сгущаете краски [3, с.280], кулак
свербів [5, с.208] – кулак чесался [2, с.79], ловить думку [4, с.231] – ловить мысль [3, с.215], очам не повіри-
ла [4, с.113] – глазам не поверила [5, с.130].
б) фразеологізми з різними стержневими словами , але однаковими компонентами : ледь тримався на
ногах [5, с.201] – еле держался на ногах [2, с.100], висмоктують із пальця [5, с. 128] – высасывают из паль-
ца [2, с.48], збурюють кров [5, с.217] – будоражат кровь [2, с.83].
У російському перекладі творів О.Гончара наявна незначна кількість фразеологізмів , які є синоніміч-
ними фразеологічним одиницям оригіналу. Синонімічні фразеологізми часто називають аналогами (анало-
ги – фразеологічні одиниці з різним словарним складом) [8, с. 51] або неповними фразеологічними еквіва-
лентами з відсутньою повною кореляцією образного характеру, «тобто коли денотативна образність фразе-
ологічної одиниці оригіналу і мови перекладу є різною , але функціонально – стилістичні та емоційно –
експресивні характеристики таких фразеологізмів збігаються повністю » [12,50]. Наприклад : взяв до уваги
[4, с.252] – взял на заметку [3, с.258], братись за петельки [4, с.239] – браться за грудки [3, с. 287], дав
маху [5, с.360] – попал впросак [2, с.143], заполонюють душу [4, с.382] –захватывают душу [3, с.370].
Причиною існування фразеологічних еквівалентів є певна універсальність категорій людського мис-
лення , зв’язок образів фразеологічних паралелей із найрізноманітнішими сферами матеріально – культур-
ного , духовного , суспільно – економічного життя народів, їхньою історією , із проявом психофізіологічної
діяльності людини , із явищами природи тощо. Значна спільність цих універсалій складає основу незалеж-
ного розвитку фразеологічних відповідників , оскільки часто носії різних мов тотожньо осмислюють навко-
лишній світ, явища об’єктивної дійсності в образному аспекті.
Фактичний матеріал дає підстави твердити, що перекладачі зверталися до фразеологічного калькуван-
ня. Фразеологічне калькування – це не просто буквальна копія фразеологічної одиниці першотвору. Багато
калькованих висловів відрізняються від фразеологізмів оригіналу способом та структурою фразотворення ,
бо фразеологічне калькування – це «своєрідна реалізація відношень двох мов , точніше двох мовних і стилі-
стичних систем» [6,80].
Наприклад : […] , що тільки її Іванові випала честь – […]. [5, с.11]
[…] , что ее Ивану выпала честь особая – […].[2, с.4]
Фразеологічна одиниця выпала честь не фіксується у фразеологічному словнику російської мови на
відміну від української випала честь «кому – небудь довірили щось відповідальне , почесне, дуже важли-
ве»[11,с80].
Фразеологічний словник російської мови подає лише фразеологізм делает (сделало) честь «по досто-
инству характеризует кого-либо или что-либо» [10,89]. Тому перекладач, щоб найточніше передати зміст
твору та виразити нейтральну позицію автора до героя, використав метод фразеологічного калькування.
Фактичний матеріал мови перекладу творів Гончара засвідчив, що велика кількість фразеологізмів пе-
рекладена описово. Наприклад : потрапила на очі [4, с.393] – появилась [3, с.380], не лежить душа [5,
с.157] – не любит [2, с.59], була в захваті [5, с.113] – одобрительно хохотала [2, с.42]. Але переклад фразе-
ологічної одиниці оригіналу вільним словосполученням пов’язан із затратою образності й не передає емо-
ційно – експресивних та функціонально – стилістичних відтінків оригіналу. Також при описовому перекла-
Вауліна О.С.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКИХ ДІЄСЛІВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОСІЙСЬКИХ
ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНІВ О.ГОНЧАРА
36
ді надзвичайно важлива роль певних контекстуальних обставин, мікро- і макротексту , вужчого й ширшого
мовного оточення.
Аналізуючи досліджуваний матеріал, було виокремлено невелику групу фразеологізмів , які передають
вільні сполучення оригіналу і не є традиційними в російській мові. Це так звані трансформовані фразеоло-
гічні одиниці. Наприклад : никуда не уйдешь от правды [3, с.144], ушли в небытие [3, с.160] , глазами пас
[3, с.130].
Трансформуючи традиційні фразеологізми, перекладач намагався не тільки уникнути стереотипного ,
штампованого їх уживання в мові перекладу , але й внести в контекст заряд експресії, пожвавлення оповіді,
що наявне в оригіналі. Автори перекладу вдавалися до фразеологічних трансформацій з метою адекватного
відтворення експресивно – емоційної картини першотвору. У кожному випадку оновлення фразеологічної
одиниці викликане контекстом, його стилістичною орієнтацією і завжди має на меті виконання найрізнома-
нітніших функцій : конкретизації дії, посилення та уточнення значення, збільшення експресії, надання ви-
словлюванню певних відтінків оригіналу.
Отже, однією з умов адекватного відтворення першотвору є бездоганна орієнтація перекладача у фра-
зеології обох мов , прагнення відтворити художньо – стильову своєрідність оригіналу та індивідуальну
манеру письменника.
Аналізований матеріал свідчить , що авторизований переклад художніх творів Олеся Гончара російсь-
кою мовою є тільки адекватним оригіналу порівняно з неавторизованими перекладами.
Джерела та література
1. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. – М.: Изд–во МГУ. – 1978. –
174 с.
2. Гончар О. Далекие костры: Рассказы. Повести. Пер. с укр. – М.:Советский писатель, 1990.
3. Гончар О.Т. Собор / Авторизованный перевод с ураинского языка Изиды Новосельцевой // Роман–
газета. – 1987. – №7.
4. Гончар О.Т. Собор. – К.:Дніпро, 1989.
5. Гончар О.Т. Твори:В 7–и т. Т.6:Берег любові: Роман; Оповідання; Статті;/ Приміт. В.Коваля. –
К.:Дніпро, 1988.
6. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів,1983.– 176 с.
7. Окладникова А.В. Исследования в области языка (проблемы нормы и узуса ): Автореф.дис. …канд. фи-
лол. наук. – М.,1980.–17 с.
8. Пилинский Н.Н., Григораш А. Сопоставительный аспект изучения лексики и фразеологии русского и
украинского языков // Система і структура східнослов’янських мов. – К.,1997. – С.48–52.
9. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974.– 216 с.
10. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И.Молоткова. – 4–е изд. – М.,1987.
11. Фразеологічний словник української мови:В 2 кн. – К.,1993.
12. Цимбалюк Т.В. Мова перекладу Миколи Лукаша:Фразеологія роману Мігеля де Сервантеса Саведри
„Дон Кіхот”/ За ред. Л.О.Пустовіт. – К.: Довіра, 1996.– 238 с.
Гафарова Р.И.
УНИВЕРБАЦИЯ КАК ОДИН ИЗ ВИДОВ КОМПРЕССИВНОГО
СЛОВООБРАЗОВАНИЯ
На протяжении длительного времени ученые-русисты уделяют пристальное внимание компрессивному
словообразованию. Актуальность темы исследования определяется тем, что появляются новые перспективы
для познания языковой системы в целом, для создания новых словообразовательных моделей. Словарный
состав языка обогащается не только в количественном, но и в качественном отношении, то есть путем рас-
ширения семантической структуры имеющихся слов, развития новых значений и становления полисемии.
Формирование новых, расширенных или суженных, единиц обусловливается объективной действительно-
стью и происходит под влиянием интралингвистических и экстралингвистических факторов. Цель предла-
гаемой статьи представить универбацию как один из видов компрессивного словообразования, способст-
вующий обогащению словарного состава языка. Отбор материала для анализа проводился по признаку
общности структуры сложных и сложнопроизводных слов, семантического тождества отдельных единиц и
наличия слов универбационного (эллиптического) происхождения.
Активизация механизмов компрессии в языке на стыке XX–XXI столетий – один из ярких примеров
непосредственной связи языка и истории общества. Развитие экономики, культуры, НТР в обществе требу-
ют новых, экономных в общении средств номинации. Особенно бурно возникают компрессивы в период
общественных катаклизмов: революции, войны, смены общественных формаций и т.д. Одним из первых
подобное явление рассмотрел польский исследователь Ян Розвадовский, который выдвинул теорию об
универбах – как «учение об исконной двучленности всякого наименования». По Розвадовскому, вновь воз-
никающие понятия одними признаками связываются с уже существующими понятиями, другими – от них
отличаются; поэтому и языковой знак состоит из двух компонентов – идентифицирующего и дифференци-
рующего, например: пятно > родимое пятно > родинка. Перед нами один знак, равный одному несложному
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36694 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:14Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вауліна, О.С. 2012-08-01T21:02:37Z 2012-08-01T21:02:37Z 2006 Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара / О.С. Вауліна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 91. — С. 34-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36694 У статті розглядаються особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О.Гончара. В статье рассматриваются особенности передачи глагольных фразеологизмов в росских переводах романов О.Гончара. The article throws light on the particularities of verbal idioms in Gonchar novel's russian translations. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара Вауліна, О.С. |
| title | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара |
| title_full | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара |
| title_fullStr | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара |
| title_full_unstemmed | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара |
| title_short | Особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів О. Гончара |
| title_sort | особливості передачі українських дієслівних фразеологізмів у російських перекладах романів о. гончара |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36694 |
| work_keys_str_mv | AT vaulínaos osoblivostíperedačíukraínsʹkihdíêslívnihfrazeologízmívurosíisʹkihperekladahromanívogončara |