Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України

Метою статті є визначення основних напрямків підвищення ефективності дії механізмів зовнішньоекономічної безпеки України. Для досягнення мети передбачається визначити макроекономічні індикатори рівня зовнішньоекономічної безпеки країни; дослідити реальний стан загроз зовнішньоекономічній безпеці Укр...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Культура народов Причерноморья
Date:	2006
Main Author:	Трофимова, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Subjects:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36748
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 93. — С. 123-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860050830513668096
author	Трофимова, В.В.
author_facet	Трофимова, В.В.
citation_txt	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 93. — С. 123-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
collection	DSpace DC
container_title	Культура народов Причерноморья
description	Метою статті є визначення основних напрямків підвищення ефективності дії механізмів зовнішньоекономічної безпеки України. Для досягнення мети передбачається визначити макроекономічні індикатори рівня зовнішньоекономічної безпеки країни; дослідити реальний стан загроз зовнішньоекономічній безпеці України та визначити основні напрямки вдосконалення механізму зовнішньоекономічної безпеки України. Целью статьи является определение основных направлений повышения эффективности действия механизмов внешнеэкономической безопасности Украины. Для достижения цели предусматривается определить макроэкономические индикаторы уровня внешнеэкономической безопасности страны; исследовать реальное состояние угроз внешнеэкономической безопасности Украины и определить основные направления совершенствования механизма внешнеэкономической безопасности Украины.
first_indexed	2025-12-07T17:00:02Z
format	Article
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 123 большим числом государств, предоставивших друг другу скидки с таможенных пошлин или другие льготы или преимущества, действия которых распространяются только на договаривающиеся государства: третьи страны не могут на них претендовать, даже пользуясь условиями наибольшего благоприятствования. При указанных приграничных оговорках и региональных соглашениях имеет место взаимное предос- тавление привилегий государствами, ощущающими общность, вытекающую из географического положе- ния, национальных, экономических или политических связей. О взаимоотношениях России с подчиненной ей Украиной бывший Президент Украины Л. Кравчук го- ворил: "Как-никак нашей общей истории уже 340 лет. Что ж, история действительно не знает примеров та- кого органичного сосуществования народов, как России, Беларуси и Украины. Мы сроднились на всех уровнях – бытовом, семейном, политическом, экономическом"4. В составе Союза Украина получила в це- лом более высокое, чем Россия, индустриально–экономическое развитие; едва ли не самый современный экономический потенциал был создан в Беларуси; современные хозяйственные комплексы – в республиках Прибалтики и т. д. О взаимоотношениях России и Украины академик И. Курас писал: "Нет в мире двух других государств, исторические судьбы которых переплелись бы теснее, чем судьбы Украины и Рос сии. Общие этнические и цивилизационные корни, прорастающие в Киевскую Русь, долговременное пребыва- ние в одном государстве, совместное преодоление мировых катаклизмов, схожие экономические системы – это далеко не полный перечень наших глобальных связей"5. Источники и литература 1. Зыкин И.С. Внешнеэкономические интересы: право и практика. – М., 2004. 2. Яновский А. О внешнеторговой политике Украины // Экономики Украины. –1997. – №3. –С.83. 3. Шумилов В.М. Диссертация "Принцип наиболее благоприятствуемой нации в международном праве (проблемы теории и практики)" – М., 1986 4. Бульвар. – № 21. – 2005. – С. 8–9. 5. Курас I. Ф. Етнополітика: Історія і сучасність. – К., 1999. – С. 107. Трофимова В.В. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Вступ. Актуальність дослідження механізмів забезпечення міжнародної економічної безпеки України зумовлена насамперед необхідністю забезпечення сталого економічного розвитку України в умовах транс- формаційного стану економіки, що характеризується неадекватною структурою відтворення, послабленням експортних позицій та наявністю критичної залежності по ключових для розвитку економіки статтях імпор- ту. Перехід до системи економічних відносин, що функціонує за законами ринкової економіки, передбачає формування нової парадигми державного регулювання. За таких умов роль держави полягає в посиленні ін- ституційного та інфраструктурного забезпечення саморегулівних процесів, передбаченні потенційних внут- рішніх та зовнішніх загроз та своєчасному вживанні заходів із елімінації негативних наслідків дії таких чинників. Постановка завдання. Метою статті є визначення основних напрямків підвищення ефективності дії механізмів зовнішньоекономічної безпеки України. Для досягнення мети передбачається визначити макро- економічні індикатори рівня зовнішньоекономічної безпеки країни; дослідити реальний стан загроз зовніш- ньоекономічній безпеці України та визначити основні напрямки вдосконалення механізму зовнішньоеко- номічної безпеки України. Результати. Актуальність дослідження механізмів економічної безпеки України зумовила значний ін- терес до цієї проблематики таких дослідників, як В. Геєць, А. Гальчинський, В. Новицький, В. Мунтіян, О. Барановський, Я. Жаліло, О. Гриневич, Л. Кістерський, С. Мочерний, О. Плотніков, О. Шніпко. Прискорен- ня темпів економічного зростання у пострадянських країнах актуалізує пошук моделей збереження високих темпів, забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки у працях російських вчених С. Афонцева, О. Устинової, А. Колосова, Д. Плисецького, В. Сенчагова, С. Глазьєва, Р. Гумерова, Л. Абалкіна. Залучення України до світогосподарських зв’язків, що відбувалось починаючи з 1991 р. за моделлю країни-сировинної периферії, продемонструвало світові відсутність конкурентоспроможних виробництв та надало можливість певним колам світової спільноти визначати шляхи подальшого розвитку України. Роз- будовуючи політичну систему країни протягом 90-х років, керівництво держави втратило реальні важелі впливу на економічне життя країни, адже запровадження свободи зовнішньоекономічних операцій в умовах недосконалого законодавства призвело до тотального вивозу капіталів за кордон, що стало одним з основ- них чинників економічного занепаду, якого зазнала Україна. На теренах пострадянських країн отримати ви- годи від формування відкритої моделі економіки мали змогу лише держави із значними запасами нафти та газу. Так, в Росії протягом 1999–2003 років зовнішньоекономічний фактор забезпечував щорічне зростання ВВП на 5,9% [1, 77]. Разом з тим, за експертними оцінками російських науковців економіка Російської Фе- дерації щорічно втрачає від 12 до 15 млрд дол. США., а загальний обсяг вивезеного капіталу за роки неза- лежності досягає 140 млрд дол. США [2, 91]. За даними платіжними балансу відплив непродуктивного ка- піталу з України можна оцінити у 2004 р. у 6,9 млрд дол. США, у 2005 р. – 3,5, у 2006р. – 2,5 млрд дол. США. За даними Державного комітету фінансового моніторингу України протягом 2003–2006 рр. з України вивезено 52 млрд грн. За оцінками вітчизняних науковців з 1991 р. до нині обсяги втечи капіталу можна Трофимова В.В. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 124 оцінити в 20 млрд дол. США. Перехід до стадії економічного піднесення наприкінці 90-х років, зумовлений посиленням процесів державного регулювання, стабілізацією правових інститутів тощо, передбачав формування механізмів при- скореного залучення інвестицій до національної економіки. З цією метою були створені численні вільні економічні зони, проголошено амністію капіталів, тривав пошук можливостей повернення коштів, що були вивезені. Неможливість досягнення позитивного ефекту актуалізувала пошук нової парадигми економічно- го розвитку країни, основною передумовою якого стає активізація ендогенних чинників розвитку та реалі- зація національних інтересів на міжнародних ринках на паритетній взаємовигідній основі. Нова модель зо- внішньоекономічної політики зумовлює підвищення ролі та значення зовнішньоекономічної безпеки як ме- ханізму забезпечення сталого розвитку. Сутність категорії «економічна безпека» науковці трактують як передумову досягнення урядом цілей економічної політики та чинник національної конкурентоспроможності, що дозволить реалізувати націона- льні інтереси, зокрема щодо доступу до ринків сировини та збуту [3, 32–33]. Політико–правові та організа- ційно-економічні засади забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України визначені законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.03.2006 р. та Стратегією національної безпеки України від 12.02.2007 р. Вітчизняні науковці та законодавці визначають національну безпеку через категорію наці- онального інтересу [4]. Відбиваючи структуру економічної категорії «національний інтерес», система зовнішньоекономічної безпеки України спрямована на захист людини, суспільства та держави. Пріоритетними державно- національними інтересами є створення конкурентоспроможної, соціально-орієнтованої ринкової економіки, забезпечення постійного підвищення рівня життя і добробуту населення; розвиток взаємовідносин із зару- біжними країнами на рівноправних та взаємовигідних засадах за умов європейської інтеграції. Результатом досягнення стану зовнішньоекономічної безпеки суспільства є ефективне використання всіх видів ресурсів, збереження цінностей та традицій економічного ладу, а також утвердження інноваційної моделі розвитку. Зовнішньоекономічна безпека людини передбачає забезпечення можливостей реалізації економічних прав та створення ефективних механізмів захисту вітчизняних споживачів та виробників товарів і послуг (див. рис. 1). Суб’єктами забезпечення зовнішньоекономічної безпеки є ряд органів державного управління, зокрема Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Державна митна служба, Міністерство закордонних справ, Державна служба експортного контролю, Національний банк України, Антимонопольний комітет, Комісія з міжнародної торгівлі. Значна роль щодо формування механізмів зовнішньоекономічної безпеки належить інституціям, що координують співробітництво Украї- ни із міжнародними організаціями, адже участь України у таких організаціях зумовлена саме мотивами під- вищення рівня зовнішньоекономічної безпеки. Такими інституціями є Рада та Комітет з питань співробіт- ництва з ЄС, Спеціальний комітет експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відми- ванню грошей, інституції, що забезпечують участь України у FATF, групі Егмонт, вступ до СОТ тощо. Недоліком існуючого механізму зовнішньоекономічної безпеки України є низький рівень інституціона- лізації, адже не сформована чітка система взаємодії та оперативного реагування державних органів та їх по- садових осіб у випадку виникнення загрози зовнішньоекономічної безпеки або необхідності попередження виникнення такої ситуації. Своєчасна ідентифікація загроз зовнішньоекономічній безпеці України можлива за умов аналізу та постійного моніторингу динаміки ряду показників (табл. 1.). Аналіз кількісних та якісних показників дозволяє визначати зони підвищеного ризику та критичного стану як в сфері торгівлі та фінан- сів, так і в сфері використання людського капіталу. Таблиця 1. Кількісні та якісні показники моніторингу зовнішньоекономічної безпеки Кількісні показники зовнішньоекономічної без- пеки Якісні показники зовнішньоекономічної безпеки у сфері торгівлі Експортна та імпортна квота. Сальдо зовнішньої торгівлі. Обсяг експорту на душу населення. Частка високотехнологічної продукції в структурі експор- ту. Антидемпінгові та інші обмежувальні заходи, застосову- вані до продукції українського походження на зарубіжних ринках. Товарна структура зовнішньої торгівлі. Переговорна позиція у міжнародних економічних органі- заціях. Наповнюваність бюджету за рахунок оподаткування суб’єктів ЗЕД. у сфері фінансів Частка іноземних інвестицій у ВВП. Рівень зовнішньої заборгованості до ВВП. Співвідношення внутрішнього та зовнішнього боргу. Динаміка валютних курсів. Обсяг та структура золотовалютних резервів. Частка іноземних активів в загальному обсязі. Кредитний рейтинг боргових зобов’язань країни. Політика ТНК щодо репатріації прибутку, трансфертного ціноутворення. Галузева структура іноземних інвестицій. у сфері міграції робочої сили Міграційне сальдо. Характеристики робочої сили, що мігрує. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 125 Рис. 1. Система забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України Держава • Забезпечення функціону- вання конкурентоспромож- ної соціально-орієнтованої ринкової економіки. • Оптимізація впливу ендо- генних та екзогенних чинни- ків на розвиток національної економіки. • Реалізація національних інтересів на зарубіжних рин- ках. Суспільство • Ефективне використан- ня ресурсів. • Збереження цінностей та традицій економічного ладу. • Ствердження інновацій- ної моделі розвитку. Людина • Забезпечення можливос- тей реалізації економічних прав. • Створення ефективних механізмів захисту вітчиз- няних споживачів та ви- робників. О Б’ Є К ТИ Т А П РІ О РИ ТЕ ТИ З О В Н ІШ Н ЬО ЕО К Н О М ІЧ Н О Ї Б ЕЗ П ЕК И Політико-правові засади: 1.Конституція. 2.Закон України «Про основні засади національної безпеки України». 3. Стратегія національної без- пеки. Організаційн-нформаційні засади: 1.усталена система індикаторів моніторингу; 2.канали передачі даних; 3.наявність інформаційних систем та систем підтримки прийняття рішень; 4. наявність апробованих моделей і методик аналізу та оцінки стану зовнішньоекономічної безпеки. Глобально-економічні чин- ники: 1.кон’юнктура міжнародних ринків; 2.політика міжнародних ор- ганізацій; 3.стратегії ТНК Формування банку даних Оброблення даних Інтерпретація результатів Прийняття управлін- ського рішення Обґрунтування управ- лінського рішення Моніторинг реаліза- ції рішення Коригування управлінського рі- шення Оцінка ефективності реалізації управлінсь- кого рішення С У Б’ Є К ТИ З О В Н ІШ Н ЬО ЕО К Н О М ІЧ Н О Ї Б ЕЗ П ЕК И Міністерство економіки Міністерство фінан- сів Державна митна служ- ба Міністерство зако- рдонних справ Національний банк України Державна служба експортного конт- ролю України Комісія з міжнаро- дної торгівлі Інституції, що за- безпечують спів- робітництво Укра- їни із міжнарод- ними організація- ми, ЄС, СОТ, FATF, тощо Етапи прийняття управ- ліньських рі-шень щодо за без-печення зовніш- ньо-економічної безпе- ки Створення передумов для реалізації рішення Джерела інформації: –Міністерство статистики; – Державна податкова адміністра- ція; – Міністерство промислової полі- тики тощо – дані компаній; – дані міжнародних організацій; – дані ТПП, бізнес–асоціацій. Прогнозування та фо- рмування сценаріїв подальшого розвитку об’єкта Визначення нових причинно–наслідкових зв’язків у розвиткові об’єкта Рада націона- льної безпеки і оборони України Державний комі- тет фінансового моніторингу Укра- їни Трофимова В.В. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 126 Аналіз стану зовнішньої торгівлі дозволяє визначити окремі негативні тенденції як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Притаманне вітчизняній зовнішній торгівлі високе значення експортної та імпор- тної квоти, відповідно в середньому 40% та 42%, вимагає глибокого аналізу якісних параметрів торгівлі. Так, наприклад, стабільне зростання показника обсягу експорту на душу населення протягом останніх років (у 2005 р. це показник досяг 729 дол. США) пов’язане не із зростанням обсягу експорту, а з негативною ди- намікою чисельності населення України. В товарній структурі експорту переважає продукція із низьким ступенем обробки, в імпорті – продукція з високим рівнем доданої вартості, проте в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутності його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії, значну загрозу становить започаткування виробничих процесів за технологіями, що застарівають. Низьку якість технологічних процесів, що використовуються на підприємствах України, доводить незначна, близько 4,6 % частка високотехнологічної продукції в українському експорті. Частка динамічних товарів в експорті становить лише 2,5%, у той час як в загальній сумі світового експорту частка експорту таких груп товарів сягає 22,6%, в експорті країн, що розвиваються, – 28,7%. Найбільшими статтями експорту динамічних то- варів є експорт електричного обладнання, обладнання для передачі електроенергії та телекомунікаційне об- ладнання. Лише 1,5% динамічної продукції в структурі українського експорту займає високотехнологічна продукція [5, с. 79–80]. Гіпертрофованою є регіональна структура зовнішньої торгівлі. До 40% імпорту надходить до України через митні термінали м. Києва, 5,9%– Донецької області, по 4,3% імпортують Київ- ська, Харківська, Запорізька області. Найбільш експортно–орієнтованими регіонами є Донецька (22,5%), Дніпропетровська (18,8%), Луганська (8,6), Запорізька (7,9%) області та м. Київ (11,2%). За даними Ради національної безпеки і оборони України суб’єктивними факторами, що погіршують стан зовнішньоторговельної безпеки є заниження експортних та завищення імпортних контрактних цін, не- повернення експортної виручки, імпорт товару без його фактичного завезення на територію України, в т.ч. із використанням механізмів авансових платежів, штучне застосування нерезидентом штрафних санкцій тощо. Слід відзначити факт втрати позицій вітчизняних експортерів на зарубіжних ринках через застосу- вання антидемпінгових заходів щодо товарів українського походження. Такі заходи запроваджені урядами США, ЕС, Росії, Індії, Туреччини, Таїланду, Аргентини, Перу, Венесуели, Бразилії, Мексики та в середньо- му перевищують ставку 100%. Чинні обмежувальні заходи застосовуються переважно до продукції металу- ргійної та хімічної промисловості, обсяг поставок яких з України до застосування цих заходів становив 1.659,6 млн дол. США., що становить 4,85% обсягу експорту України. Аналіз динаміки експорту українсь- кої продукції підтверджує той факт, що Україна втрачає до 5% експортних ринків певних видів продукції щорічно. Найбільші втрати українські виробники зазнають на ринках країн – основних торговельних парт- нерів, зокрема обмежувальні заходи на ринку Російської Федерації стосуються 44,74% загального обсягу експорту українських товарів, щодо яких застосовуються такі заходи. Понад 12% українського експорту до РФ підпадає під дію обмежувальних заходів (розраховано за цінами 2003 р.). 28,8% української продукції, що постачається на ринок США, підлягає обкладанню антидемпінговим митом. В країнах ЕС антидемпін- говим митом обкладається 3,34% українських товарів. На ринки США та ЕС українські експортери поста- чають відповідно 21,13% та 15,83% загального обсягу експорту української продукції, щодо якої застосо- вуються жорсткі протекціоністські заходи. Нині провадяться антидемпінгові та спеціальні розслідування переважно в Російській Федерації та ЕС щодо української продукції, ринок якої сягає 313 млн дол. США. У випадку прийняття рішення про застосування обмежувальних заходів вітчизняні товаровиробники можуть втратити до 0,91% обсягу експортного ринку. Основні зовнішньоторговельні загрози України спричинені критичною залежністю національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькими темпами роз- ширення внутрішнього ринку; нераціональною структурою експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості [6]. У сфері міжнародної міграції робочої сили за негативного міграційного сальдо людський потенціал країни зазнає руйнівного впливу, адже батьківщину покидають переважно висококваліфіковані та найбільш економічно активні особи працездатного віку. Протягом 1994–2001 років Україну щорічно покидало в се- редньому 144 тис. осіб. Їх зайнятість на некваліфікованих роботах призводить, як правило, до безповорот- ної втрати освітнього та професійного рівня. Значний негативний вплив цих процесів на економічний роз- виток країни змушує керівництво вживати заходи із повернення висококваліфікованих працівників на бать- ківщину. Так, наприклад, на теренах колишнього СРСР Російська Федерація запровадила програму підтри- мки репатріантів з високим соціальним статусом із наданням житла та забезпеченням робочим місцем та спрощення процедури отримання громадянства для громадян російського походження. За даними РНБО України основними зовнішніми загрозами фінансового характеру є використання схем з повернення псевдоінвестицій, сплати нерезидентам завищених розмірів дивідендів, неповернення валюти з–за кордону у вигляді внесків до статутних фондів спільних підприємств, зворотного викупу вітчизняних цінних паперів за завищеними цінами. Крім того, значний дестабілізуючий вплив має великий розмір готів- кової іноземної валюти, адже за експертними оцінками 17,7 млрд дол. США знаходиться поза банківського сектора України, у той час як економіка України за весь період пострадянської доби акумулювала лише 16,38 млрд дол. США іноземних інвестицій. В Україні створено більше 7000 спільних підприємств та 2600 підприємств з 100% іноземними інвестиціями [7,69]. Протягом останніх років іноземні компанії посилюють свою присутність в сфері оптової та роздрібної торгівлі, операцій з нерухомістю, на ринку послуг, зокрема фінансовому. В умовах вступу до СОТ критичного значення набуде проблема захисту стратегічних галузей економіки, в тому числі через зростання частки іноземного капіталу в таких галузях. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 127 Висновки. Вирішення проблеми формування надійної системи зовнішньоекономічної безпеки України потребує розроблення та запровадження комплексної системи заходів щодо активізації ендогенних чинни- ків розвитку. Об’єктами пріоритетної уваги держави мають стати активізація інноваційних процесів в еко- номіці, освітній, науково–технологічній та інформаційно–комунікаційній галузях, які в сукупності форму- ють інфраструктуру економіки знань; а також заходи із активізації внутрішніх інвестиційних процесів, а саме розвиток фондового ринку, забезпечення доступності банківського кредитування, створення повно- цінного ринку землі, збільшення довіри до державних цінних паперів. Оптимізації міжнародного економічного співробітництва сприятимуть пошук нових форм співробітни- цтва з ключовими країнами–імпортерами, зокрема в енергетичній сфері; перегляд цінової та товарної полі- тики українських експортерів, інших умов співробітництва тощо. Основними напрямками вдосконалення механізму зовнішньоекономічної безпеки країни на сучасному етапі має стати ряд заходів, а саме: • створення адекватних організаційно-інформаційних засад функціонування системи зовнішньоекономі- чної безпеки; • забезпечення багатовекторного впливу заходів щодо безпеки людини, суспільства та держави; • формування єдиного банку даних щодо зовнішньоекономічної безпеки та визначення механізмів над- ходження таких даних та користування ними; • налагодження каналів взаємодії суб’єктів зовнішньоекономічної безпеки з метою забезпечення можли- вості оперативного реагування на загрози, що виникли або можуть виникнути; • розроблення методик аналізу, оцінки та прогнозування розвитку основних параметрів економічної сис- теми в контексті забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держави; • запровадження систем обов’язкового моніторингу та прогнозування наслідків реалізації управлінських рішень щодо зовнішньоекономічної безпеки. В умовах європейського вибору держава має переглянути ті аспекти податкової, митної, валютної, ін- вестиційної та конкурентної політики, що формують поле зовнішньоекономічної безпеки України. Джерела та література 1. Оболенский В. Внешняя торговля России: темпы сверхвысокие, товарное наполнение прежнее // Миро- вая экономика и международные отношения. – 2006. – №1. – С. 76–87. 2. Устинова Е.А. Обеспечение внешнеэкономической безопасности России // Государство и право. – 2006. – №11. – С. 89–92. 3. Афонцев С. Национальная экономическая безопасность: на пути к теоретическому консенсусу // Миро- вая экономика и международные отношения. – 2002. – №10. – С. 30–39. 4. Закон України «Про основні засади національної безпеки України» від 19.06.2003р. № 964–IV 5. Вахненко Т. Товарный экспорт Украины в системе мирохозяйственных связей // Экономика Украины. – 2006. – №6. – 73–84. 6. Указ Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 р. №105/2007 7. Масловская Л. Управленческие аспекты внешнеэкономической деятельности Украины в переходной период // Экономика Украины. – 2006. – №8. – 67–72. Тарасов В.И. РОЛЬ ВУЗОВ НЕГОСУДАРСТВЕННОЙ ФОРМЫ СОБСТВЕННОСТИ В РАЗВИТИИ ВЫСШЕГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ В последние пятнадцать лет Украина прошла огромный путь становления современной социально- ориентированной рыночной экономики. Хотя его вряд ли можно назвать безболезненным, быстрым и эф- фективным, данные изменения нельзя отрицать, и жизнь современного молодого поколения, их интересы, приоритеты, иерархия ценностей и цели существенно отличаются от поколения молодежи 80-х. В настоя- щее время вероятность того, что старшеклассники станут студентами и получат высшее образование, по- стоянно увеличивается, и, на наш взгляд, данная тенденция является позитивной. Данное утверждение на- глядно подтверждают данные таблицы 1. Увеличению количества студентов, поступивших в ВУЗы 3-4 уровня аккредитации, способствовало по- явление соответствующих ВУЗов негосударственной формы собственности. Согласно Законам Украины «Об образовании» (статья 18) и «О высшем образовании» [1,2] в настоящее время высшее экономическое образование может предоставляться как системой государственных, так и системой негосударственных высших учебных заведений. Причем, если первые могут финансироваться из определенного бюджета и за счет собственных источников средств (основная часть которых представлена поступлениями в виде платы за обучение студентов контрактной формы), то вторые только за счет предоставления платных услуг. Основные проблемы и перспективы развития системы высшего образования были изучены в трудах отечественных ученых Ю.Алексеева., Б.Бондаренко, А.Лялюк, Т.Оболенской, В.Яблонского, М.Яструбского и других. Целью работы является исследование роли ВУЗов негосударственной формы собственности в развитии высшего экономического образования. В соответствии с поставленной целью были сформулированы и ре- шены следующие задачи:
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36748
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:00:02Z
publishDate	2006
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Трофимова, В.В. 2012-08-02T16:59:16Z 2012-08-02T16:59:16Z 2006 Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 93. — С. 123-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36748 Метою статті є визначення основних напрямків підвищення ефективності дії механізмів зовнішньоекономічної безпеки України. Для досягнення мети передбачається визначити макроекономічні індикатори рівня зовнішньоекономічної безпеки країни; дослідити реальний стан загроз зовнішньоекономічній безпеці України та визначити основні напрямки вдосконалення механізму зовнішньоекономічної безпеки України. Целью статьи является определение основных направлений повышения эффективности действия механизмов внешнеэкономической безопасности Украины. Для достижения цели предусматривается определить макроэкономические индикаторы уровня внешнеэкономической безопасности страны; исследовать реальное состояние угроз внешнеэкономической безопасности Украины и определить основные направления совершенствования механизма внешнеэкономической безопасности Украины. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України Article published earlier
spellingShingle	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України Трофимова, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
title_full	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
title_fullStr	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
title_full_unstemmed	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
title_short	Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України
title_sort	механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки україни
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36748
work_keys_str_mv	AT trofimovavv mehanízmizabezpečennâzovníšnʹoekonomíčnoíbezpekiukraíni

Механізми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України

Institution

Similar Items