Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея)
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3676 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) / С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 629-633. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3676 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кондратюк, С.Я. 2009-07-09T12:20:25Z 2009-07-09T12:20:25Z 2007 Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) / С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 629-633. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3676 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Хроніка Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) |
| spellingShingle |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) Кондратюк, С.Я. Хроніка |
| title_short |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) |
| title_full |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) |
| title_fullStr |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) |
| title_full_unstemmed |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) |
| title_sort |
вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ххі столітті (до 300-річчя від дня народження карла ліннея) |
| author |
Кондратюк, С.Я. |
| author_facet |
Кондратюк, С.Я. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3676 |
| citation_txt |
Вдячні нащадки великого природознавця мають переваги у ХХІ столітті (до 300-річчя від дня народження Карла Ліннея) / С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 629-633. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kondratûksâ vdâčnínaŝadkivelikogoprirodoznavcâmaûtʹperevagiuhhístolíttído300ríččâvíddnânarodžennâkarlalínneâ |
| first_indexed |
2025-11-26T00:17:28Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:17:28Z |
| _version_ |
1850597197863714816 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 629
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
ВДЯЧНІ НАЩАДКИ
СЛАВЕТНОГО ПРИРОДОЗНАВЦЯ
МАЮТЬ ПЕРЕВАГИ У ХХІ столітті
(до 300�річчя від дня народження Карла Ліннея)
Карл Лінней (Carolus Linnaeus, а також Carl von Linn,
1707—1778) — видатний шведський природодослідник,
автор системи рослинного і тваринного світу, перший пре+
зидент Шведської Академії наук (з 1739 року), іноземний
почесний член Петербурзької АН (1754), Паризької АН
(1762). Він уперше послідовно застосував бінарну номе+
нклатуру та побудував найбільш вдалу штучну класифіка+
цію рослин і тварин, описав близько 1500 видів рослин.
Карл Лінней є автором понад 180 книг, серед яких світову
славу мали «Система природи» (1735), «Філософія ботані+
ки» (1751), «Види рослин» (1753) та інші.
Карл Лінней народився у Швеції, в невеликому селі
Розгуль провінції Смоланд, 13 травня 1707 року (за деяки+
ми джерелами — 23 травня 1707 року), в сім'ї сільського
священника. Батько захоплювався вирощуванням квітів і
садівництвом, тому маленький Карл ще з дитинства мав
власний куточок у саду, де він міг експериментувати, ви+
рощуючи різні рослини. Карл закінчив початкову школу
в містечку Вексіє, згодом — гімназію. У 1727—1728 рр.
навчався в університеті м. Лунд, а потім — у найбільшому
та найвідомішому у Швеції університеті в м. Упсала.
В Упсалі К. Лінней жив і працював разом з Олафом
Цельсієм, теологом та ботаніком+аматором, який брав
участь у підготовці книги «Біблійна ботаніка» (Hierobota�
nicum) — списку рослин, що згадуються у Біблії. У 1729 році
як новорічний подарунок К. Лінней підготував есе «Вступ
до заручин рослин» (Praeludia sponsalorum plantarun), в яко+
© С.Я. КОНДРАТЮК,
2007
му поетично описав особливості їх статевого розмноження. Цією працею захоп+
лювався не лише Цельсій, нею зацікавилися викладачі та студенти університету.
Вона значною мірою визначила основне коло інтересів Ліннея — класифікацію
рослин за особливостями їх статевого розмноження. У 1731 році він захистив ди+
сертацію і став асистентом професора ботаніки О. Рудбека. Наступного року мо+
лодий дослідник здійснив тримісячну експедицію до Лапландії, а за її результата+
ми опублікував працю «Флора Лапландії» (1732, повне видання 1737). Упродовж
1733—1734 років Лінней читав лекції та вів наукову роботу в університеті, однак
для продовження медичної кар'єри необхідно було отримати вчений ступінь за
кордоном.
У 1735 році в університетському містечку Гардервейк, у Нідерландах, К. Лінней
захистив дисертацію на медичну тему, присвячену лихоманці. У цей же час (1736 р.)
він уклав і опублікував перше видання «Системи природи» (Systema naturae), яким
започатковано засади систематичної зоології. У 1736—1738 роках вийшли друком
перші видання «Ботанічної бібліотеки» (Bibliotheca botanica, 1736), «Основи бота+
ніки» (Fundamenta botanica, 1736), «Критика ботаніки» (Critica botanica, 1736), «Ро+
ди рослин» (Genera plantarum, 1737), «Флора Лапландії» (Flora Lapponica, 1737),
«Класи рослин» (Classes plantarum, 1738), «Збірка родів» (Corollarium generum,
1738) та «Статевий метод» (Methodus sexualist, 1738).
Уже у публікаціях 1736—1737 років можна знайти сформульовані майже в за+
вершеній формі його дуже відомі і ті, що принесли йому світову славу, ідеї. Це,
зокрема, система родових та видових назв, вдосконалена термінологія, штучна
система рослинного світу.
К. Ліннею було запропоновано кілька дуже вигідних посад за кордоном: осо+
бистого лікаря бургомістра Амстердама, одного з директорів Ост+Індської компа+
нії Георга Кліффорта1, відомого пристрастю до садівництва і ботаніки, що займав+
ся вирощуванням та акліматизацією рослин з Південної Європи, Азії, Африки та
Америки, посаду професора медицини у Німеччині. Однак учений прагне працю+
вати на благо власної країни.
У 1739 році шведський Сейм призначає йому державну зарплату із зобов'язан+
ням викладати ботаніку та мінералогію, присвоює титул «королівського ботаніка».
К. Лінней брав участь у створенні Стокгольмської академії наук, був її першим
президентом.
У 1741 році К. Лінней стає професором медицини університету м. Упсала, а з
1742 року — професором ботаніки рідного університету. Він купує невеликий має+
ток Гаммарба біля Упсали, де і проводить останні 15 років свого життя.
К. Лінней описав усю відому на той час різноманітність лікарських рослин і
вивчив дію виготовлених з них ліків. Власне в цей час він винайшов термометр,
використавши температурну шкалу Цельсія. Створюючи свою термометричну шка+
лу, шведський учений А. Цельсій обрав два фіксовані показники: точки кипіння
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5630
1
К . Лінней мав визначити та класифікувати всі рослини. Результатом цих досліджень
був відомий трактат «Кліффортовський сад» (Hortus Cliffortianus), опублікований у 1737 році.
води і плавлення льоду, відповідно, позначивши їх 100 та 0 градусів. Карл Лінней
демонстрував сенату Упсальського університету новий термометр в 1745 році. Цей
же термометр був зображений на палітурці книги Ліннея «Кліффортовський сад».
За назвою «шведський» його почали використовувати у багатьох країнах світу. За+
лишається не зрозумілим, чому зрештою його назва пов'язана з іменем Цельсія. Є
припущення, що це сталося випадково: на ньому ставили літеру «С», що означала
«стоградусний» («centigrade»), а ім'я Цельсія (Celsius) теж починається з такої літери.
Головній праці свого життя «Система рослин» К. Лінней присвятив 25 років і
опублікував її лише в 1753 році. Учений розпочинав свої дослідження, коли в зо+
ології панувала систематика, метою якої було ознайомлення з усіма видами тва+
рин, що населяють нашу планету, без будь+якого взаємозв'язку з їх внутрішньою бу+
довою та окремих форм між собою. Іншим недоліком науки тоді була відсутність
вдалої класифікації. Учений запропонував бінарну номенклатуру – систему нау+
кових назв рослин і тварин. Виходячи переважно з особливостей органів розмно+
ження, він розділив усі рослини на 24 класи, окремі роди та види. Кожна назва
складалася з двох слів – назви роду та видового епітету.
Лінней визначив вид, використовуючи як морфологічні (подібність у межах
потомства однієї родини), так і фізіологічні (наявність плодючого потомства)
критерії, та встановив чітке підпорядкування систематичних категорій: класу, по+
рядку, роду, виду, варіації.
Учений багато працював над точною термінологією, точним визначенням тер+
мінів. У творі «Фундаментальна ботаніка», виданому в Амстердамі під час його ро+
боти у Кліффорта, що був результатом семирічної праці, викладено засади ботаніч+
ної термінології, якою Лінней користувався у подальшому, описуючи рослини.
Пізніше К. Лінней застосував свій принцип класифікації до всієї природи,
зокрема мінералів та гірських порід. Він був першим ученим, хто відніс людину та
мавпу до однієї групи – приматів. Результати спостережень автора узагальнені та+
кож у відомій його книзі «Система природи». Перше її видання містило лише
близько 12 сторінок. Це був перший начерк задуманої книги, в якій здійснено
спробу розподілити всі витвори природи – тварини, рослини та мінерали – за кла+
сами, порядками, родами та видами, а також встановити правила їх ідентифікації.
Виправлені та доповнені видання цього трактату виходили 12 разів протягом жит+
тя Ліннея і декілька разів перевидавалися після його смерті.
Ентузіазм Карла Ліннея, його слава, а найголовніше – уміння захопити інших
бажанням пошуку нового привертали до нього багато послідовників. Він зібрав ве+
личезний гербарій та колекцію рослин. Колектори з усього світу надсилали йому
екземпляри невідомих форм живого, а він описував у своїх книгах їх знахідки.
У 1745 році Лінней публікує «Флору Швеції» (Flora Suecica), у 1746 р. – «Фа+
уну Швеції» (Fauna Suecica), в 1748 р. – «Упсальський сад» (Hortus Upsaliensis). У
Швеції та за кордоном продовжують виходити нові видання «Системи природи».
Деякі з них, особливо шосте (1748), десяте (1758) та дванадцяте (1766), були
суттєво доповнені. Славетні 10+те та 12+те видання стали енциклопедичними ба+
гатотомниками. У них наводилася не лише класифікація природних об'єктів, а й
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 631
короткі описи, специфічні ознаки всіх відомих на той час видів тварин, рослин і
мінералів. Стаття про кожен вид доповнювалась відомостями про його географіч+
не поширення, середовище, поведінку та поділ на різновиди тощо.
Найповнішим було 12+те видання, однак найбільш значущим — 10+те. Власне
з його виходом встановлюється пріоритет сучасної зоологічної номенклатури, то+
му що саме у цій книзі Лінней вперше дав подвійні (бінарні, або біноміальні) наз+
ви всім відомим йому тваринам. У 1753 році була завершена велика праця «Види
рослин» (Species plantarum), в якій наведені описи та бінарні назви всіх видів рос+
лин, що започаткувало сучасну ботанічну номенклатуру.
На жаль, останні два роки життя дослідника були затьмарені хворобою та
неміччю — наслідками паралічу. Не стало К. Ліннея 10 січня 1778 року. Його по+
ховали у північній стіні Упсальського собору. На його пам'ятнику — напис: «Кар+
лу Лінню, князю ботаніків. Друзі та учні, 1789».
К. Лінней є автором понад 180 книг і численних статей, переважно з приро+
дознавства та медицини. Для сучасників ученого найбільше значення мали спис+
ки, класифікація та опис відомих на той час рослин і тварин. Лінней систематизу+
вав розрізнені і часто суперечливі дані попередників і сам описав багато нових
видів. Його публікації стимулювали подальші дослідження, оскільки дали вченим
змогу чітко відмежувати відоме від невідомого.
Простота і чіткість такої системи, разом з авторитетом Ліннея, знаного фахів+
ця з ідентифікації форм живого, зумовили широке визнання запропонованих ним
бінарних назв.
Задля справедливості слід зазначити, що деякі автори використовували їх і ра+
ніше, однак не систематично. Хоча Лінней багато з них включив до своїх праць «Ви+
ди рослин» (1753) та «Система природи» (1758), однак їх вважають «ліннеєвськими»,
оскільки в даних книгах бінарна система вперше знайшла своє послідовне втілення.
Цікаво, що Лінней не надавав бінарній системі особливого значення. Він ро+
бив наголос на поліномінальних, або багатослівних назвах+описах, а відповідні їм
біноніми вважав простими назвами (nomen trivialis), що не мають наукового зна+
чення і лише спрощують запам'ятовування виду.
Після смерті Карла Ліннея кафедру ботаніки в університеті м. Упсала очилив
його син, який продовжував справу батька. Однак у 1783 році він несподівано зах+
ворів та вмер. Син не був одружений і з його смертю рід Ліннея за чоловічим по+
колінням закінчився.
Лінней класифікував також ґрунти і мінерали, людські раси, хвороби (за
симптомами), відкрив отруйні та лікарські властивості багатьох рослин. Учений –
автор низки праць у галузі теоретичної та практичної медицини («Лікарські речо+
вини», «Роди хвороб», «Ключ до медицини»).
Бібліотеки, рукописи та колекції Ліннея його вдова продала англійському бо+
таніку Сміту, який заснував у 1788 році в Лондоні «Ліннеєвське товариство», що
існує донині як один з найбільших наукових центрів.
Завдяки зусиллям власне К. Ліннея, а також його численних учнів скандинав+
ські країни, і Швеція зокрема, ще в ХVІІ чи на початку ХVІІІ століть мали перші
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5632
зведення «Флори» та «Фауни» відомої на той час видової різноманітності майже
всіх груп рослинного та тваринного світу. Як і в інших західноєвропейських краї+
нах, упродовж ХІХ—ХХ століть були підготовлені ще кілька нових видань цих
фундаментальних зведень. Слід зазначити, що, наприклад, для України, яку слуш+
но визнають однією з найкраще вивчених у ботанічному та мікологічному відно+
шеннях серед країн колишнього СРСР, перші видання «Флор» квіткових рослин і
мохоподібних з'явилися лише у ХХ столітті, а «Флори» водоростей, лишайників і
грибів, розпочаті у ХХ столітті, ще не завершені. За станом підготовки видання
«Флори» різних груп рослин і грибів Україну можна порівняти з Австралією, різ+
номанітність рослинного і тваринного світу якої й досі залишається значною мі+
рою не вивченою.
Сьогодні у Швеції прийнята цільова державна програма з підготовки понад
80+томного видання «Флори» та «Фауни», що включатиме описи близько 50 тисяч
видів рослин, грибів і тварин, відомих сьогодні для Скандинавських островів. Це
видання планується опублікувати впродовж 20+ти років. Вказана програма фінан+
сується як один з трьох окремих напрямків збереження біорізноманітності, зокре+
ма «Інвентаризації видів», «Підготовки червоних списків» і «Підготовки «Флори»
та «Фауни»». Перші томи «Флори» та «Фауни», що містять описи кожного виду
шведською та англійською мовами, ілюстровані прекрасними кольоровими ри+
сунками, найсучаснішими філогенетичними деревами, побудованими за молеку+
лярними даними, тощо опубліковані у 2005—2006 роках. Вони, без сумніву, є
взірцем для біологів інших країн світу. Слід зазначити, що таке розуміння важли+
вості збереження біологічної різноманітності, а також підготовки видань «Флори»
та «Фауни» на загальнодержавному рівні, стало можливим завдяки вдячному та
шанобливому ставленню до пам'яті славетного натураліста Карла Ліннея та його
учнів упродовж останніх двох століть, постійній роботі з виховання національної
гордості за своїх співвітчизників та усвідомлення їх внеску у пізнання навколиш+
нього світу.
Хочеться вірити, що в Україні вистачить здорового глузду врахувати досвід та+
ких країн, як Швеція, і на прийняття відповідної програми з цільової державної
підтримки видань «Флор» та «Фаун» не потрібно буде очікувати 200 чи 300 років.
С.Я. КОНДРАТЮК
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 633
|