Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.)
Приводятся результаты изучения растительности центральной части долины Замглай. Обосновывается соответствие природных условий долины критериям выбора экокоридоров и предлагается включить данную территорию в состав региональной экосети Черниговской обл. в качестве экокоридора, который соединит Днепро...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3678 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) / Л.П. Вакаренко, О.І. Прядко, В.П. Гелюта // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 545-552. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859468668138684416 |
|---|---|
| author | Вакаренко, Л.П. Прядко, О.І. Гелюта, В.П. |
| author_facet | Вакаренко, Л.П. Прядко, О.І. Гелюта, В.П. |
| citation_txt | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) / Л.П. Вакаренко, О.І. Прядко, В.П. Гелюта // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 545-552. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Приводятся результаты изучения растительности центральной части долины Замглай. Обосновывается соответствие природных условий долины критериям выбора экокоридоров и предлагается включить данную территорию в состав региональной экосети Черниговской обл. в качестве экокоридора, который соединит Днепровско-Сожскую и Деснянско-Сновскую ключевые территории.
Results of vegetation study of the central part of Zamglai valley are provided. Accordance of nature conditions of the valley with criteria of ecocorridor choice is proved. It is proposed to include this territory into the econet of Chernigiv Region as an ecocorridor, which will connect the Dnieper-Sozh and Desna-Snov core areas.
|
| first_indexed | 2025-11-24T07:30:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 545
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Л.П. ВАКАРЕНКО, О.І. ПРЯДКО, В.П. ГЕЛЮТА
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул.Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна
РОСЛИННІСТЬ ЗАМГЛАЙСЬКОГО
ЕКОКОРИДОРУ (ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛ.)
К л ю ч о в і с л о в а: екомережа, екокоридор, ключова територія, Зам�
глай, Чернігівське Полісся, рослинність
Світовою спільнотою визнано, що найдієвішим механіз>
мом збереження ландшафтної та біотичної різноманіт>
ності сьогодні є екомережа, створення якої уможливлює
не лише збереження окремих осередків біорізноманіт>
ності (як було до останнього часу), а й забезпечення їх
нормального функціонування шляхом відновлення еко>
логічного каркасу території [8, 15, 16]. Україна, як й інші
європейські країни, бере активну участь у процесі розбу>
дови національних екомереж — невід'ємних частин
Пан'європейської екомережі. Формування екомережі ре>
гулюється законами України «Про Загальнодержавну
програму формування національної екологічної мережі
України на 2000—2015 роки» (№1989>ІІІ від 21 вересня
2000 р.) та «Про екологічну мережу України» (№ 1864>IV
від 24 червня 2004 р.).
У цій статті ми розглянемо дуже цікаву з погляду охо>
рони біорізноманітності територію, перспективну для
включення до екомережі України як регіонального екоко>
ридору (рисунок). Вона розташована на північному заході
Чернігівської обл. і є широкою заболоченою долиною,
виробленою Пра>Дніпром, який у льодовиковий період
протікав північніше сучасних міст Лоєва та Чернігова. За>
раз ця унікальна реліктова долина добре вирізняється у
рельєфі місцевості і тягнеться з північного заходу на
південний схід північніше смт Радуль та Ріпки, з'єднуючи
Геоботаніка, екологія, охорона
рослинного світу
© Л.П. ВАКАРЕНКО,
О.І. ПРЯДКО,
В.П. ГЕЛЮТА, 2007
сучасні долини річок Дніпра та Десни. Її довжина становить майже 70 км, а за>
гальна площа — понад 10 тис. га. Днище цієї долини відоме за назвою «Замглай»
[5]. Північна частина Замглаю має ухил до р. Сож, а південна — до р. Десни і дре>
нується частково каналізованою річкою з назвою «Замглай».
Матеріали та методика досліджень
Для детальної характеристики рослинного покриву території здійснювалися
маршрутні рекогносцирувальні та детально>маршрутні геоботанічні дослідження.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4546
Картосхема північно>західного фрагмента екомережі Чернігівського Полісся: 1 — Дніпро>
всько>Созька ключова територія, 2 — Деснянсько>Сновська ключова теритоія, 3 — Замг>
лайська сполучна територія (екокоридор), 4 — локальна ключова територія (державний за>
казник Замглай)
Map of the north>west part of the econet of Chernigiv Polyssia: 1 — Dnieper>Sozh core area, 2 —
Desna>Snov core area, 3 — Zamglai ecocorridor, 4 — local core area (Zamglai state zakaznik)
Геоботанічні описи рослинності проводилися за загальноприйнятою методи>
кою [11].
Назви синтаксонів дано за «Продромусом растительности Украины» [9], наз>
ви рослин — за критичним списком С.Л. Мосякіна та М.М. Федорончука [17].
Результати досліджень та їх обговорення
Замглай — комплексна болотна система, яка переривається піщаними грядами та
лесовими островами. Дюни, які подекуди піднімаються над долиною, сягають ви>
соти 133 м над р. м. Алювіальні та болотні відклади Замглаю залягають на різно>
манітних відкладах харківських пісків. Болотний масив живиться не тільки пове>
рхневими та ґрунтовими водами, а й підземними водами полтавського та
харківського горизонтів. Заболоченість долини становить 15—20 %, найглибші
торфовища — Замглай (Замглай Центральний) та Замглайське (включаючи ділян>
ки Замглай Південний, Довге, Терехівка, Гатуша, Бабине і Ріг у заплаві р. Замг>
лаю). Максимальна глибина торфу до його розробки сягала 6 м, середня — від 1,86
до 2,56 м [12]. На сьогодні більша частина торфовищ вже вироблена.
Реліктова долина поділяється на чотири складові: болото Паристе, Північ>
ний, Центральний та Південний Замглай [5]. Найширшу частину долини — боло>
то Паристе та північну частину Північного Замглаю — ми пропонуємо включити
до складу Дніпровсько>Созької ключової території національного рангу. Ще 20
років тому тут планували створити Дніпровський природний національний парк
[1, 2, 10], що, на жаль, так і не було здійснено. Решту складових реліктової доли>
ни — південну частину Північного Замглаю, Центральний та Південний Замглай —
ми розглядаємо, власне, як екокоридор регіональної екомережі Чернігівського
Полісся, що має поєднати зазначену вище ключову територію та Деснянсько>
Сновську, яка охоплює ділянку заплави Десни в гирлах річок Снов і Замглай.
Відповідно до геоботанічного районування України [3] пропонований при>
родний коридор проходить територією двох геоботанічних районів Чернігівсько>
Новгородсіверського (Східнополіського) геоботанічного округу дубово>соснових
та соснових лісів — Ріпкинсько>Добрянського геоботанічного району соснових
лісів зеленомохових, евтрофних відкритих боліт, торф'янистих та болотистих лук і
Чернігівсько>Сосницького геоботанічного району дубово>соснових, дубових лісів
і справжніх лук.
Рослинний покрив реліктової долини у межах пропонованого екокоридору
надзвичайно різноманітний і складений болотними, лучними, лісовими, псамо>
фітними, водними та прибережно>водними угрупованнями. Його стан на різних
ділянках долини не однаковий. Внаслідок тривалого інтенсивного осушення та
видобутку торфу болотна рослинність Південного і частини Центрального Замг>
лаю зазнала значних змін. Проте завдяки тому, що вже понад 10 років цю
діяльність припинено, відбуваються позитивні процеси відновлення природних
угруповань. Найкраще рослинний покрив зберігся на території, розташованій у
центральній частині реліктової долини, де створено ландшафтний заказник за>
гальнодержавного значення «Замглай» площею 4428 га (рисунок). Найтиповішою
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 547
тут є болотна рослинність, представлена виключно евтрофними осоковими, осо>
ково>гіпновими, трав'яно>осоковими угрупованнями, а також угрупованнями ча>
гарникових і лісових боліт, які займають широкі зниження серед погорбованого
рельєфу, відкриті глибокі улоговини та локальні зниження. Найпоширеніші на
дослідженій території купинноосокові болота формацій Cariceta juncellae та
Cariceta omskianae. Перші — досить рідкісні для України і на території Лівобереж>
ного Полісся, розташовані на південно>західній межі поширення. Представлені
асоціаціями Caricetum (juncellae) purum, Caricetum (juncellae) caricosum (vesicariae),
Caricetum (juncellae) eriophorosum (angustifolii), Caricetum (juncellae) comarosum (palus�
tris) та Caricetum (juncellae) calamagrostidosum (canescentis). Другі є типовими для
евтрофних боліт України, проте на даній території трапляються значно рідше, ніж
перші. Вони представлені асоціаціями Caricetum (omskianae) glyceriosum (maximae)
та Caricetum (omskianae) caricosum (appropinquatae). Ще менш поширені на
дослідженій території осоково>гіпнові [Caricetum (juncellae) calliergonellosum (cuspi�
datae)] та очеретяно>осоково>гіпнові [Phragmiteto (australis)�Caricetum (juncellae)
calliergonellosum (cuspidatae)] угруповання, в яких покрив гіпнових мохів сягає 50—
60 %. Найрідкіснішими болотними угрупованнями Замглаю є пухівкові з доміну>
ванням Eriophorum angustifolium Honck. Вони займають незначні за площею деп>
ресії посеред торф'янистих лук і представлені асоціацією Eriophoretum (angustifolii)
equisetosum (fluviatilis).
Характерними як для території заказника, так і всієї долини є чагарникові
та лісові болота. За площами переважають перші. Серед них найпоширеніші —
угруповання формації Saliceta cinereae, представлені асоціаціями Salicetum
(cinereae) caricosum (acutae), Salicetum (cinereae) caricosum (omskianae), Salicetum
(cinereae) filipendulosum (denudatae) та Salicetum (cinereae) phragmitosum (austrialis).
Подекуди до Salix cinerea L. значною є домішка S. triandra L., S. rosmarinifolia L.,
S. pentandra L. та S. aurita L., а в деяких місцях досить поширена S. starkeana
Willd. — рідкісний вид, занесений до Червоної книги України [13]. Замглайсь>
кий локалітет цього виду є найбільшим із відомих на Лівобережному Поліссі.
Лісові болота займають значно менші площі, ніж чагарникові, і представлені уг>
рупованнями формації Alneta glutinosae. Вони зрідка трапляються біля виходів
ґрунтових вод, струмків та по краях долини, межуючи з осоково>гіпновими уг>
рупованнями.
Осушені ділянки долини з бідними ґрунтами займають молоді, досить екс>
пансивні угруповання формації Betuleta pubescentis, представлені переважно
асоціаціями Betuletum (pubescentis) moliniosum (caerulei) та Betuletum (pubescentis) cal�
lunosum (vulgaris). У складі угруповань даної формації трапляється Betula humilis
Schrank — рідкісний вид, занесений до Червоної книги України [13]. Це гляціаль>
ний релікт, в Україні проходить південна межа його ареалу. Найбільша кількість
його місцезнаходжень відома з північної частини Правобережного Полісся. Типо>
вими його локалітетами є евтрофні та мезотрофні болота, де B. humilis утворює ча>
гарниковий ярус. Детальніше розглянемо ценотичну стратегію цього виду в сучас>
них умовах долини Замглай.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4548
Ф.Я. Левіна [6] та Д.К. Зеров [4] наводили B. humilis як типовий і постійний
компонент чагарникового ярусу березняків дослідженої долини. Проте в останні
десятиріччя зростання цього виду тут не підтверджувалося. Однак під час обсте>
ження долини ми виявили його великі ценопопуляції в урочищах Горбки та Чер>
воні Горбки. Очевидно, за роки, що минули від початку осушення долини Замг>
лай, тут змінилися умови існування, тому цей вид був витіснений зі звичних для
нього екотопів і зберігся лише у специфічних умовах зазначених урочищ. Зараз
B. humilis домінує у чагарниковому ярусі угруповань Betuletum (pendulae) betuloso
(humilis)�moliniosum та є асектатором угруповань Betuletum (pendulae) moliniosum.
Крім того, вид займає різноманітні екотонні локалітети — узлісся заростей Betula
pendula Roth та B. pubescens Ehrh., узбіччя доріг, краї заболочених знижень та
міжкучугурні проміжки. В останніх місцезростаннях B. humilis формує асоціацію
Betuletum (humilis)�moliniosum (caerulei). Найкращу життєвість вид має у світлих,
розріджених деревних та чагарникових угрупованнях, однак втрачає конкурентну
здатність у зімкнутих ценозах. На нашу думку, він зберігся у вищеназваних урочи>
щах тому, що розвиток інших представників роду Betula L. пригнічується через ре>
гулярну заготівлю їх бруньок та гілок, а також періодичні пожежі. Останні значно
менше шкодять B. humilis, оскільки ця рослина може швидко відновлювати паго>
ни. Здатність B. humilis пристосовуватися до змінених внаслідок осушення умов
існування свідчить про значну ценотичну пластичність даного виду й оптиміс>
тичні перспективи щодо його збереження на дослідженій території.
Великі площі в рослинному покриві долини Замглай займають луки, сформо>
вані торф'янистими, справжніми, пустищними та псамофітними лучними угрупо>
ваннями. Найбільш поширеними є торф'янисті луки формації Deschampsieta cae�
spitosae, представлені асоціаціями Deschampsietum (caespitosae) poosum (pratensis),
Deschampsietum (caespitosae) holcosum (lanati), Deschampsietum (caespitosae) festucosum
(pratensis), Deschampsietum (caespitosae) agrostidosum (tenuis) та Deschampsietum (cae�
spitosae) moliniosum (caerulei). Ці угруповання займають вирівнені ділянки долини,
іноді з невеликим прогином до центру, з перезволоженими торф'янистими ґрун>
тами. В їх флористичному складі — реліктова папороть Ophioglossum vulgatum L.
Цей вид є характерним як для торф'янистих, так і для справжніх лук долини Замг>
лай, у деяких угрупованнях його проективне покриття становить 1—2 %. Слід заз>
начити, що в угрупованнях торф'янистих лук трапляються такі рідкісні види, за>
несені до Червоної книги України, як Platanthera bifolia (L.) Rich., Dactylorhiza mac�
ulata (L.) So та D. Incarnata (L.) So . Останній є звичайним у долині. Інколи його
окремі ценопопуляції мають щільність до 45 особин на 100 м2.
У комплексі із торф'янистими луками та заростями верб трапляються
справжні луки, які займають невеликі ділянки на підвищеннях рельєфу. Вони
представлені типовими лучними асоціаціями Arrhenatheretum (elatii) festucosum
(pratensis), Festucetum (pratensis) anthoxanthosum (odorati) та Poetum (pratensis) anthox�
anthosum (odorati). Значну роль тут відіграють типові види лучного різнотрав'я —
Rhinanthus minor L., Centaurea jacea L., Veronica chamaedrys L., Thalictrum lucidum L.,
Achillea submillefolium Klokov et Krytzka, Campanula rotundifolia L., Leucanthemum vul�
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 549
gare Lam., Helianthemum chamaecystus Mill., Dianthus stenocalyx Juz., Trifolium pratense
L. тощо. В угрупованні Festucetum (pratensis) anthoxanthosum (odorati) ми знайшли
рідкісний вузькоендемічний вид Orchis nervulosa Sakalo. Він відомий в Україні ли>
ше з декількох місцезростань Середнього Придніпров'я, найближче з яких до
знайденого нами — смт Любеч Ріпкинського р>ну [13].
Пустищні луки займають незначні площі на найвищих ділянках рельєфу та
згладжених піщаних гривах з найбіднішими сухими ґрунтами. Вони представлені
угрупованнями формації Nardeta strictae (Nardetum (strictae) callunosum (vulgaris) та
Nardetum (strictae) agrostidosum (tenuis). Відкриті ділянки піщаних кучугур опанову>
ють псамофітні агломеративні зарості Artemisia campestris L., Kochia prostrata (L.)
Schrad., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Centaurea stoebe L., Hylotelephium polonicum
(Blocki) Holub, Carex caryophyllea Latourr., Peucedanum oreoselinum (L.) Moench,
Plantago arenaria Waldst. et Kit., Dianthus carthusianorum L. тощо.
Водна і прибережно>водна рослинність займає прибережні та мілководні ді>
лянки затоплених торфових кар'єрів, меліоративні канави і копанки. Серед вод>
них рослин переважають Elodea canadensis Michx., Potamogeton natans L., Spirodela
polyrrhyza (L.) Schleid. тощо. У прибережно>водних смугах трапляються Oenanthe
aquatica (L.) Poir., Carex rostrata Stokes., C. vesicaria L., C. acuta L. тощо. По берегах
та на мілководді трапляються поодинокі кущі або зарості Salix cinerea, S. triandra,
а на пухкому, підсушеному торфі подекуди розростаються Agrostis stolonifera L.,
Bidens cernua L. та Gnaphalium uliginosum L.
Лісова рослинність представлена залишками дібров, що колись займали най>
вищі елементи рельєфу (піщані гряди та лесові острови) долини Замглай. Зараз —
це розріджені зарості паростевих багатостовбурних дубів, що збереглися на піщаних
дюнах в урочищах Горбки і Червоні Горбки. Крім того, у різних частинах долини
трапляються фрагменти заплавних дібров. Поряд з Quercus robur L. тут зростають
поодинокі дерева Tilia cordata Mill. та старі кущі Corylus avellana L. У трав'яному пок>
риві збереглися типові представники неморальних лісів — Melampyrum nemorosum L.
(проективне покриття до 60 %), Convallaria majalis L., Maianthemum bifolium (L.) F.W.
Schmidt, Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Asarum europaeum L. тощо.
Таким чином, попри значний антропогенний вплив (осушення, промисло>
вий видобуток торфу, вирубування дерев, косовиця, випалювання), рослинний
покрив долини Замглай зберігся досить добре і представлений значною кількістю
угруповань болотного, лучного, лісового, чагарникового, псамофітного, прибе>
режно>водного та водного типів рослинності. Відзначено позитивні тенденції у
його відновленні на місці торфових кар'єрів. Флористичне ядро рослинного пок>
риву складають типові бореальні мезотрофні та гігромезотрофні лучні і болотні
види, серед яких є і реліктові (Betula humilis, Ophioglossum vulgatum та Helianthemum
chamaecystus). Созологічна цінність дослідженої території полягає в наявності ра>
ритетних угруповань формації Cariceta juncellae та асоціацій Betuletum (pendulae)
betuloso (humilis)�moliniosum і Betuletum (humilis)—moliniosum, які потребують зане>
сення до нового видання Зеленої книги України, а також рідкісних видів з Черво>
ної книги України [13] — Betula humilis, Salix starkeana, Platanthera bifolia, Dacty�
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4550
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 551
lorhisa maculata, D. incarnata та Orchis nervulosa. Тут зростають такі регіонально
рідкісні види, як Ophioglossum vulgatum, Carex juncella (Fr.) Th. Fr., Iris sibirica L. та
Polemonium caeruleum L. Заслуговують на увагу й цінні лікарські види, яким може
загрожувати знищення внаслідок нерегламентованої заготівлі, — Valeriana offici�
nalis L., Polemonium caeruleum, Sanguisorba officinalis L., Potentilla erecta (L.) Raeusch.,
Betonica officinalis L., Origanum vulgare L. тощо.
Розглянуті особливості рослинного покриву реліктової долини Замглай
свідчать про її унікальність, велике значення для охорони біорізноманітності Ук>
раїни взагалі та природних комплексів Лівобережного Полісся зокрема. Крім то>
го, Замглай є важливою частиною Дніпровсько>Деснянського міграційного шля>
ху птахів [7], котрі не тільки пролітають тут, а й використовують водні біотопи як
місця зупинки. Мілководні водойми, що утворилися на місці торфових кар'єрів,
заросли водними рослинами, які є харчовою базою для водоплавних птахів, тому
тут скупчуються дикі качки, кулики, лиски, гніздяться лебеді та журавлі.
Проаналізувавши відповідність природних умов долини Замглай базовим
критеріям відбору екокоридорів, запропонованим Ю.Р. Шелягом>Сосонком,
М.Д. Гродзинським та В.Д. Романенком [14], ми встановили, що довжина та ши>
рина цієї долини дає змогу популяціям розселятися по ній або мігрувати вздовж
неї з необхідною ефективністю. За своїми едафічними умовами пропонований
екокоридор подібний до ключових територій, які він поєднує, і забезпечує умови
для тимчасового перебування (ночівлі, годівлі тощо) видів, що мігрують на великі
відстані (наприклад, птахів). Даний екокоридр є практично суцільним, оскільки
на деградованих унаслідок колишнього видобутку торфу ділянках уже утворився
квазіприродний рослинний покрив і вони не становлять перешкод на шляху пе>
ресування або міграцій рослин і тварин. Загалом природний рослинний покрив
тут зберігся достатньо добре, відзначається високий рівень біорізноманітності.
Екокоридор включає ділянки, на яких наявні рідкісні, ендемічні та реліктові види
рослин і тварин, а також рідкісні рослинні угруповання.
Висновки
Долина Замглай має велике значення для збереження біо> та ландшафтної різно>
манітності, відповідає критеріям відбору екокоридорів і заслуговує на отримання цьо>
го статусу в складі регіональної екомережі Чернігівського Полісся. Природні умови
даного екокоридору забезпечують просторові зв'язки між сучасними долинами
Дніпра та Десни, він поєднує Дніпровсько>Созьку та Деснянсько>Сновську ключові
території екомережі. Найціннішій для охорони біорізноманітності території (заказ>
ник Замглай) ми пропонуємо надати статус локальної ключової території.
1. Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Шеляг�Сосонко Ю.Р. Рослинний покрив території запроектова>
ного Дніпровського природного парку // Укр. ботан. журн. — 1982. — 39, № 6. — С. 56—62.
2. Гальченко Н.П., Прядко О.І. Природно>заповідні території Дніпровського екологічного
коридора // Роль природно>заповідних територій у підтриманні біорізноманіття: Мат>
ли конф., присвяченої 80>річчю Канівського природного заповідника (м. Канів, 9—11
вересня 2003 р.). — Канів, 2003. — С. 41—44.
3. Геоботанічне районування Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 304 с.
4. Зеров Д.К. Болота УРСР: рослинність і стратиграфія. — К.: Вид>во АН УРСР, 1938. — 164 с.
5. Ланько А.И. Черниговское Полесье // Физико>географ. районир. Укр. ССР. — Киев:
Изд>во Киев. ун>та, 1968. — С. 96—122.
6. Левина Ф.Я. Болота Черниговского Полесья // Ботан. журн. АН СССР. — 1937. — № 1. —
С. 72—103.
7. Микитюк О., Полуда О. Міграційні шляхи птахів в Україні // Розбудова екомережі Ук>
раїни. — К., 1999. — С. 84—88.
8. Мовчан Я.І. Екомережа України: обґрунтування структури та шляхів втілення // Конвен>
ція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь. — К., 1997. — С. 98—110.
9. Продромус растительности Украины / Шеляг>Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Дубына Д.В. и
др. — Киев: Наук. думка, 1987. — 272 с.
10. Прядко О.І. Флористичні знахідки на території запроектованого Дніпровського природ>
ного парку // Укр. ботан. журн. — 1982. — 39, № 5. — С. 93—96.
11. Раменский Л.Г. Проблемы и методы изучения растительного покрова: Избр. тр. — Л.:
Наука, 1971. — 334 с.
12. Торфяной фонд Украинской ССР. — М., 1959. — 946 с.
13. Червона книга України: Рослинний світ. — К.: УЕ, 1996. — 608 с.
14. Шеляг�Сосонко Ю.Р., Гродзинский М.Д., Романенко В.Д. Концепция, методы и критерии
создания экосети Украины. — Киев: УкрФитоСоциоцентр, 2004. — 143 с.
15. Шеляг�Сосонко Ю.Р., Ткаченко В.С., Андрієнко Т.Л., Мовчан Я.І. Екомережа України та її
природні ядра // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 2. — С. 142—158.
16. Conserving Europe's Natural Heritage. Nowards a European Ecological Network / Еd. by
Graham Behhett. — London; Dordrecht; Boston, 1994. — 334 p.
17. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. —
Kiev, 1999. — 345 p.
Рекомендує до друку Надійшла 28.11.2006
Я.П. Дідух
Л.П. Вакаренко, Е.И. Прядко, В.П. Гелюта
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ЗАМГЛАЙСКОГО ЭКОКОРИДОРА (ЧЕРНИГОВСКАЯ ОБЛ.)
Приводятся результаты изучения растительности центральной части долины Замглай.
Обосновывается соответствие природных условий долины критериям выбора экокоридо>
ров и предлагается включить данную территорию в состав региональной экосети Черниго>
вской обл. в качестве экокоридора, который соединит Днепровско>Сожскую и Деснянско>
Сновскую ключевые территории.
К л ю ч е в ы е с л о в а: экосеть, экокоридор, ключевая территория, Замглай, Черниговс�
кое Полесье, растительность
L.P. Vakarenko, E.I. Pryadko, V.P. Heluta
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
VEGETATION OF THE ZAMGLAI ECOCORRIDOR (CHERNIGOV REGION)
Results of vegetation study of the central part of Zamglai valley are provided. Accordance of nature
conditions of the valley with criteria of ecocorridor choice is proved. It is proposed to include this
territory into the econet of Chernigiv Region as an ecocorridor, which will connect the Dnieper>
Sozh and Desna>Snov core areas.
K e y w o r d s: econet, ecocorridor, core area, Zamglai, Chernigiv Polyssia, vegetation.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4552
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3678 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T07:30:03Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вакаренко, Л.П. Прядко, О.І. Гелюта, В.П. 2009-07-09T12:21:50Z 2009-07-09T12:21:50Z 2007 Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) / Л.П. Вакаренко, О.І. Прядко, В.П. Гелюта // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 545-552. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3678 Приводятся результаты изучения растительности центральной части долины Замглай. Обосновывается соответствие природных условий долины критериям выбора экокоридоров и предлагается включить данную территорию в состав региональной экосети Черниговской обл. в качестве экокоридора, который соединит Днепровско-Сожскую и Деснянско-Сновскую ключевые территории. Results of vegetation study of the central part of Zamglai valley are provided. Accordance of nature conditions of the valley with criteria of ecocorridor choice is proved. It is proposed to include this territory into the econet of Chernigiv Region as an ecocorridor, which will connect the Dnieper-Sozh and Desna-Snov core areas. uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) Растительность Замглайского экокоридора (Черниговская обл.) Vegetation of the Zamglai ecocorridor (Chernigov region) Article published earlier |
| spellingShingle | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) Вакаренко, Л.П. Прядко, О.І. Гелюта, В.П. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) |
| title_alt | Растительность Замглайского экокоридора (Черниговская обл.) Vegetation of the Zamglai ecocorridor (Chernigov region) |
| title_full | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) |
| title_fullStr | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) |
| title_full_unstemmed | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) |
| title_short | Рослинність Замглайського екокоридора (Чернігівська обл.) |
| title_sort | рослинність замглайського екокоридора (чернігівська обл.) |
| topic | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3678 |
| work_keys_str_mv | AT vakarenkolp roslinnístʹzamglaisʹkogoekokoridoračernígívsʹkaobl AT prâdkooí roslinnístʹzamglaisʹkogoekokoridoračernígívsʹkaobl AT gelûtavp roslinnístʹzamglaisʹkogoekokoridoračernígívsʹkaobl AT vakarenkolp rastitelʹnostʹzamglaiskogoékokoridoračernigovskaâobl AT prâdkooí rastitelʹnostʹzamglaiskogoékokoridoračernigovskaâobl AT gelûtavp rastitelʹnostʹzamglaiskogoékokoridoračernigovskaâobl AT vakarenkolp vegetationofthezamglaiecocorridorchernigovregion AT prâdkooí vegetationofthezamglaiecocorridorchernigovregion AT gelûtavp vegetationofthezamglaiecocorridorchernigovregion |