Формування сучасної кримськотатарської літератури
У статті розглядається формування сучасної кримськотатарської літератури в Україні. В статье рассматривается формирование современной крымскотатарской литературы в Украине. The problem of revival and formation of modern Crimean Tartar literature during the establishment of the Independence of Ukrain...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36810 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування сучасної кримськотатарської літератури / Е.В. Латышева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 95. — С. 25-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860038102840508416 |
|---|---|
| author | Латышева, Е.В. |
| author_facet | Латышева, Е.В. |
| citation_txt | Формування сучасної кримськотатарської літератури / Е.В. Латышева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 95. — С. 25-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У статті розглядається формування сучасної кримськотатарської літератури в Україні.
В статье рассматривается формирование современной крымскотатарской литературы в Украине.
The problem of revival and formation of modern Crimean Tartar literature during the establishment of the Independence of Ukraine is examined in this article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:54:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
25
Латышева Е.В.
ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Метою э розгляд проблеми – формування сучасної кримськотатарської літератури у період становлен-
ня незалежності України. У зв'язку з проживанням в Україні, кримських татар, актуальним стає вивчення
кримськотатарскої літератур. Головне завдання цієї наукової роботи полягає в детальному аналізі сучасної
кримськотатарської літератури, і виділення основних тенденцій.
Кримськотатарська література має давні традиції. Вона розвивалася протягом всієї історії кримських
татар, у тому числі в Кримській АРСР і в другій половині ХХ сторіччя, коли кримськотатарська інтеліген-
ція змогла зберегти і збільшити традиції художньої літератури, організувавши видання газети, журналу і
видавничої справи рідною мовою.
У 1990–і роки майже всі письменники з числа кримських татар повернулися на батьківщину. Одними з
перших письменників, що повернулися в Крим, були Р. Алі, Ш. Селім і Ю. Кандим. Серед найстарших
кримськотатарських письменників, що повернулися на батьківщину, можна виділити М. Аблялімова, К.
Амета, Дж. Аметова, Ш. Алядінова й А. Османова. При їхній активній діяльності в Криму почалося відро-
дження сучасної кримськотатарської літератури. Протягом 1990–х років на батьківщину повернулася пере-
важна частина майстрів пера. У 1992 р. кримськотатарські письменники увійшли до складу Спілки пись-
менників України. Сьогодні в складі Спілки понад 30 кримськотатарських письменників і поетів різних по-
колінь [1. с. 570]. Сьогодні в складі Спілки письменників України 26 кримськотатарських письменників,
поетів, драматургів [2. с. 67 ].
Багато з них одержали можливість вступити у творчий союз тільки в незалежній Україні, тому що в мі-
сцях заслання, наприклад, в Узбекистані, через активну участь у національному русі, політичні переконан-
ня і творчі погляди їх не приймали в Спілку письменників. Серед них найстарші майстри слова Р. Муедин,
Р. Чайлак, І. Асанін.
Уперше за довгі роки кримськотатарські письменники і поети одержали можливість не тільки вільної
творчої діяльності, але й обговорювати насущні проблеми свого народу, брати активну участь у відроджен-
ні рідної мови. З цією метою щороку письменники і поети проводили чотири творчі зустрічі, де підбивали-
ся підсумки діяльності, обговорювалися перспективні плани і проведення ювілейних заходів, присвячених
класикам кримськотатарської й української прози і поезії. Зокрема, було організовано щорічні читання,
присвячені І. Гаспринському, Б. Чабан-заде і відзначені ювілейні дати Т. Шевченка, А. Кримського, Е.
Шем’ї-заде, А. Гирайбая, Ш. Алядина, Ю. Болата і багатьох інших.
У досліджуваний час письменники і поети плідно працювали над популяризацією середньовічної крим-
ськотатарської літератури, спадщини І. Гаспринського, репресованих суспільно-політичних діячів культури
в міжвоєнний період. Крім цього з ініціативи поета Ю. Кандима для наймолодших і найталановіших дітей
було організовано літературно-поетичний клуб «Ільхам». Сьогодні в складі клуба 15 дітей [3. с. 73 – 74]. Їх-
ні твори публікуються в газетах і журналах.
Повернення кримськотатарських письменників, поетів і драматургів у Крим відкрило нові обрії твор-
чої діяльності. Свобода творчості багато в чому визначила літературну і драматургічну тематику. У цей час
були написані п'єси, що відображають не тільки виселення кримських татар, але і їхнє повернення на бать-
ківщину. Серед них такі твори як п’єса Е. Умерова «Афат», Д. Джетере, Р. Меламеда «Дорога додому», Р.
Муедина «Сенген йылдызлар» («Погаслі зірки»). Великий читацький успіх мали п'єси С. Османова «Алим»
і Г. Мурата «Бахчесарай чешмеси» («Бахчисарайський фонтан»), а також драма А. Османа «Аедин» [4. с.
89; с. 31].
Враховуючи те, що в післявоєнний період професійне театральне мистецтво було відсутнє, сьогодні
жанр драматургії знаходиться в стадії свого відродження і пошуку. Водночас потрібно зазначити парадок-
сальний факт. П'єси сучасних кримськотатарських авторів не користуються попитом. Кримськотатарський
музично-драматичний театр будує сучасний в основному репертуар на національній, вітчизняній і міжнаро-
дній класиці.
Сучасна кримськотатарська література представлена різноманітними жанрами. Серед нових повістей і
оповідань, що привертають увагу читачів, потрібно виділити твори І. Паши «Джанлы нишан», Н. Умерова
«Кочув» («Переїзд»), а також поему Ш. Селіма «Крымнамэ», І. Абдурамана «Юкъусыз геджелер» («Без-
сонні ночі»). Одночасно письменницькою інтелігенцією проводилася робота з пошуку і видання літератур-
ної і наукової спадщини І. Гаспринського, поетів першої половини ХХ століття А. Гирайбая, Н. Челеби-
джихана, А. Ля тиф-заде, Ш. Бекторе, учених Б. Чабан-заде, А. Акъчокъракълы.
Письменники прагнули йти в ногу з часом, правдиво і неупереджено відображаючи у своїй творчості
епоху, у якій вони живуть. Такі повісті Т. Халілова «Сонки нефеске къадар» («До останнього подиху»), С.
Ногаєва «Девир ве такдир» («Час і доля»), А. Веліуллаєва «Авдет» («Повернення»), І. Паши «Ана» («Ма-
тір»), документальні спогади письменника І. Асаніна, який зазнав репресій у 1940 –1960-і роки, «Телькъо-
ралар артында» («За колючим дротом»), комедія московського прозаїка і драматурга Е. Умерова «Йырла,
эвим!» («Співай, мій дім!») [5. с. 573 – 574]. Найбільш серйозним романом сучасної кримськотатарської лі-
тератури можна вважати С. Емина «Сенин йылдызынъ» («Твоя зірка») [6. с. 167]. Перспективна письмен-
ниця сучасної кримськотатарської літератури – Г.Усеїнова, як і Е.Умеров, вмиє на невеликому замкнутому
просторі вибудувати напружений драматичний конфлікт. Її «Айше» – це оповідання про перший жорстокий
урок, який дало життя молодій дівчині [7. с. 18].
Потрібно зазначити, що кримськотатарська література розвивалася при тісних контактах із сучасною
Латышева Е.В.
ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
26
українською і зарубіжною літературою. Кримськотатарські письменники підтримували тісні контакти з ко-
легами з-за кордону, наприклад, Туреччини, Латвії, Румунії, Польщі, беручи участь у літературних симпо-
зіумах, зустрічах, семінарах.
Відомий поет Ш. Селім за переклад «Кримських сонетів» Адама Міцкевича, виданих польською і
кримськотатарською мовами у м. Варшаві, був визнаний гідним звання лауреата незалежного фонду
«Полькуль». Групою кримськотатарських письменників і поетів Ш. Селімом, Ю. Кандимом, А. Велієвым,
І. Абдурамановим уперше були перекладені і видані окремою збіркою «Якъын ве узакъ Т. Шевченко»
(«Далекий і близький Шевченко») твори українського класика Т. Шевченка. Такі твори Т. Шевченка, як
«Заповіт», «Катерина», «Доля», «Тече вода в синє море», «Породила мене мати», «Не женися на багатій» та
інші були зустрінуті з величезним інтересом кримськотатарським читачем [8].
Останнім часом також були перекладені твори українських класиків П.Тичини, Л.Українки, М. Риль-
ського, А. Кримського. У 2001 р. Ш. Селім, А. Велієв і В. Басиров взяли участь у третьому з'їзді письмен-
ників України.
З боку письменників докладалося зусиль, спрямованих на вирішення організаційних питань і підтримку
творчості як відомих прозаїків і поетів, так і початківців. Наприклад, з метою виявлення і підтримки твор-
чості письменників Радою кримськотатарської літератури організувалися літературні конкурси. Серед лау-
реатів потрібно зазначити творчість поетів І. Асаніна, повість Т. Халілова «Юкъусыз геджелер» («Безсонні
ночі»).
Розглядаючи сучасний стан кримськотатарської літератури необхідно зупинитися на дуже складній і
актуальній проблемі, а саме, перекладі кримськотатарської писемності з кирилиці на латиницю. За це ви-
ступають не тільки політики, але й учені-філологи, що бачать у цьому відродження рідної мови, літератури
і культури. Рішення про переклад кримськотатарського алфавіту з кирилиці на латинську графіку було прийняте
другою сесією другого Курултаю кримськотатарського народу в липні 1993 р.
При цьому керувалися рекомендаціями міжнародної науково–практичної конференції «Кримськотатарська
мова: проблеми переходу на латинську графіку», що відбулася в червні 1992 р. У конференції взяли участь фахівці
з Туреччини, Угорщини, Польщі, США, Норвегії, Англії. За висновками експертів латинський алфавіт більш адек-
ватно відображає фонетичний лад кримськотатарської мови. Було розроблено варіант алфавіту, що складається з 31
основних і 2 додаткових букв. Мета – забезпечити найповнішу передачу фонетичної структури сучасної кримсько-
татарської мови, збереження історичних традицій, провести уніфікацію з алфавітами інших тюркських народів [9;
10. с. 575 – 576].
На конференції також було прийняте рішення про розробку концепції відродження початкової освіти
рідною мовою, видання підручників за підтримкою республіканського комітету у справах національностей і
організацію республіканського ліцею для обдарованих дітей з числа кримських татар [11; 12. с. 575 – 576].
За рішенням ВР АР Крим переклад кримськотатарського алфавіту передбачалося здійснити поетапно і завер-
шити у вересні 2002 р. РМ доручалося до травня 1997 р. затвердити склад республіканської комісії з координації і
контролю за здійсненням перекладу на новий алфавіт. Контроль покладався на постійну комісію ВР АР Крим з на-
ціональної політики і проблем депортованих громадян [13].
Для вирішення даного питання була створена творча група фахівців–філологів, завданням якої було розробка
орфографічного словника на латиниці. Ця група проіснувала до травня 1998 р., а потім, у зв'язку з кадровими змі-
нами в РМ АР Крим, припинила своє існування [14].
На наш погляд, підходити до даного питання потрібно обережно, з огляду на історичне і культурне минуле, су-
часне економічне і соціальне становище кримських татар. Справа в тому, що перехід на латинський алфавіт у де-
яких державах здійснюється на основі довгострокової програми, що має серйозну фінансову базу і довгострокову
підтримку, чого немає у кримськотатарського соціуму.
У 2006 році побачила світ цікава лексикографічна робота доктора філологічних наук, професора І. Керма.
«Словарь трудних слов крымскотатарского язика» складений на основі друкованих текстів кінця ХIХ і ХХ ст. Міс-
тить близько 5000 слів та словосполучень. Це в основному запозичення з арабської та перської мови, а також мало
вживані слова і словосполучення. Словник значно допоможе збагаченню знань рідної мови в учнів і студентів [15.
С. 4].
У сучасній кримськотатарській літературі поруч з досягненнями в розвитку були і труднощі, які багато в чому
впливали на творчість і, на наш погляд, висували перед письменниками і поетами завдання відродження рідної мо-
ви, через розвиток і популяризацію дитячої художньої літератури.
На думку відомого кримськотатарського поета, Голови Ради кримськотатарської літератури і головного реда-
ктора журналу «Йылдыз» Ш. Селіма твори, що створювалися в недавньому минулому були пронизані духом соці-
алістичного реалізму. Якщо раніше над літературною творчістю існували лабети ідеологічні, то в сучасних умовах
лабети економічні. Раді кримськотатарської літератури, через економічні труднощі неможливо видавати класиків,
не говорячи вже про твори сучасних прозаїків і поетів. У найгіршій ситуації знаходиться дитяча література. Остан-
ні високопрофесійні твори для найменших читачів були написані в основному в першій половині ХХ сторіччя. Фа-
ктично сьогодні в Криму немає письменників, що пишуть кримськотатарською мовою для дітей [16. с. 40 – 41].
Дійсно, наявна проблема є дуже серйозною, якщо враховувати прагнення інтелігенції відродити рідну мову.
Потрібно сказати, що час від часу виходять невеликі видання рідною мовою для дітей, але вони не змінюють ситу-
ацію. Також потрібно зазначити, що в цих умовах кримськотатарським письменникам і літераторам потрібно зро-
бити наголос на перекладі класичної дитячої російської, української і зарубіжної літератури. У такий спосіб крим-
ськотатарські діти будуть краще знати рідну мову, а з іншої сторони прилучатися до світової літературної класики.
У цьому контексті є смисл розширити і поглибити творчі зв'язки з українськими літераторами й організувати неве-
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
лике, але разом з тим насичене за змістом і красиво оформлене дитяче видання.
За період з 1991 по 2005 роки в Криму здано приблизно 200 книг кримськотатарською мовою. Проте більше
половини її – не художня література. Видано понад 30 збірників прози і близько 45 поезій. Чверть із всього видано-
го – класика. Більша частина всього виданого – твори кримськотатарських авторів, написані в радянський період.
Нових літературних творів, які відбивають сучасне життя народу зовсім мало. На жаль, за п'ять років нового століт-
тя спостерігається послаблення жанру кримськотатарської публіцистики. За останні 15 років так і не виданий збір-
ник публіцистики кримськотатарських письменників [17. с.2].
Аналізуючи стан сучасної кримськотатарської літератури, засобів масової інформації, видавництв по-
трібно виділити такі тенденції. За десять останніх років в АР Крим, незважаючи на труднощі, була створена
бібліотечна мережа, де подана кримськотатарська лiтература. Бібліотеки мали можливість здійснювати на-
громадження книжкового фонду, проводити науково-дослідну роботу і обслуговувати населення регіону.
Були певні досягнення і у видавничій справі. Зокрема було налагоджено випуск різних газет і журналів
кримськотатарською мовою, навчальної, художньої і наукової літератури. Складний період переживає і
кримськотатарська література. Однак потрібно зазначити, що сьогодні, у період вільного творчого розвит-
ку, багато залежить від самих письменників і поетів. Розвиток кримськотатарської літератури, бібліотечної
мережі і засобів масової інформації, внесли особливий колорит у зміцнення регіонального поліетнічного
суспільства. Усі ці фактори сприяли вирішенню інтеграційних завдань, що постають перед репатріантами.
Діяльність засобів масової інформації, видавництв, що здійснюють забезпечення підручниками і літерату-
рою діючу систему освіти, повинна підтримуватися державними органами влади.
Джерела та література
1. Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. – Симферополь: Къы-
рым девлет окъув–педагогика нешрияты, 2001.
2. Селим Ш. Эсат эсабатымыз – яраткъан эсерлеримиз // Йылдыз. –1999. – № 6.
3. Кандым Ю. Семирилиликке ынтылмалымыз // Йылдыз. – 1999. – № 6.
4. Муедин Р. Земаневий неси рве драма. Эсерлеримиз акъкъында базы фикирлерили // Йылдыз. – 2001;
Эдемова У. Миллий драматургиямызтикненильмели // Йылдыз. – 1999. – № 2.
5. Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. – Симферополь: Къы-
рым девлет окъув–педагогика нешрияты, 2001.
6. Куртнезир З. Къырым татар эдиплери. Омюр ве яратыджилыкълар акъкъында къыскъа малюматлар. –
Акъмесджит; Таврия, 2000.
7. Даниленко В. Ехо Дикого поля // Самотній пілігрим: Сімферополь: 2004.
8. Кононенко Д. Тарас Шевченко кримськотатарською мовою // Літературна Україна. – 1999. – 25 листо-
пада. – № 41 – 42 (4857 – 4858).
9. Куршутова С. Реабилитированная графика // Авдет. – 1997. – 7 апреля. – № 7 (170).
10. Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. – Симферополь: Къы-
рым девлет окув-педагогика нешрияты, 2001.
11. Резолюция международной научно-практической конференции «Кримскотатарский язык: проблемы
перехода на латинскую графику» // Авдет. – 1992. – 26 июня. – № 13 (57).
12. Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. – Симферополь: Къы-
рым девлет окъув–педагогика нешрияты, 2001.
13. Постановление об алфавите крымскотатарского языка // Авдет. – 1997. – 22 апреля. – № 8 (171).
14. Эмирова А. О крымскотатарском литературном языке и его нормах // Голос Крыма. – 1999. – 15 января.
– № 3 (270).
15. Словарь трудных слов крымскотатарского языка // Голос Крыма: – 2006. 18 августа.
16. Усеинова Г. Живые источники духовности. – Симферополь: Доля, 2001.
17. Крымскотатарская литература: Былое и думы // Голос Крыма. – 2006. – 14 апреля.
Назарчук Т.Б.
РАБОТА КРЫМСКИХ БИБЛИОТЕК В ОБЛАСТИ КРАЕВЕДЧЕСКОЙ
БИБЛИОГРАФИИ (20-е годы ХХ века)
20-е годы ХХ века по праву считают расцветом отечественного краеведения. В первые, относительно
спокойные послереволюционные годы краеведение воспринималось как «одно из характернейших явлений
Советской России». Его признавали «массовым научно–культурным движением», важной сферой культур-
ной политики Советского государства. В краеведческое движение оказались вовлеченными как «старая ин-
теллигенция», в том числе известные ученые, общественные и церковные деятели, так и новое поколение
подвижников, те, кто воспитывался уже на идеях социалистических преобразований. После установления
Советской власти в Крыму в ноябре 1920 года началась естественная реорганизация дореволюционной сис-
темы краеведческих учреждений и обществ на полуострове.
После окончания Гражданской войны началась подготовка к Первой Всероссийской конференции об-
ществ по изучению местного края, которая состоялась в конце 1921 года в Москве. Был образован общеме-
тодический и организационный центр – Центральное бюро краеведения при Академии наук во главе с С. Ф.
Ольденбургом. ЦБК издавало журналы «Краеведение» (1923–1929 гг.) и «Известия Центрального Бюро
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36810 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:54:27Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Латышева, Е.В. 2012-08-02T20:19:22Z 2012-08-02T20:19:22Z 2006 Формування сучасної кримськотатарської літератури / Е.В. Латышева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 95. — С. 25-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36810 У статті розглядається формування сучасної кримськотатарської літератури в Україні. В статье рассматривается формирование современной крымскотатарской литературы в Украине. The problem of revival and formation of modern Crimean Tartar literature during the establishment of the Independence of Ukraine is examined in this article. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Формування сучасної кримськотатарської літератури Article published earlier |
| spellingShingle | Формування сучасної кримськотатарської літератури Латышева, Е.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Формування сучасної кримськотатарської літератури |
| title_full | Формування сучасної кримськотатарської літератури |
| title_fullStr | Формування сучасної кримськотатарської літератури |
| title_full_unstemmed | Формування сучасної кримськотатарської літератури |
| title_short | Формування сучасної кримськотатарської літератури |
| title_sort | формування сучасної кримськотатарської літератури |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36810 |
| work_keys_str_mv | AT latyševaev formuvannâsučasnoíkrimsʹkotatarsʹkoílíteraturi |