Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ

Проаналізовано особливості формування бібліотечного фонду, охарактеризовано технології створення довідково-бібліографічного апарату як одного з засобів надання інформації про склад основних колекцій та зібрань, зроблено акцент на проблемі введення інформаційних ресурсів відділу в науковий обіг за до...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Мяскова, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського 2007
Теми:	Загальні питання
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/369
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ / Т. Мяскова // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 14-20. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-369
record_format	dspace
spelling	Мяскова, Т. 2008-04-16T12:38:28Z 2008-04-16T12:38:28Z 2007 Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ / Т. Мяскова // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 14-20. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/369 2(477):004 The implementation of novel technologies for the formation of information resources of library stocks requires the exploitation of new knowledge and spheres of activity. For the Department of Library Gatherings and Historic Collections, which has one of the largest stocks among the departments of the 1st subdivision of the Vernadsky National Library of Ukraine, the peculiarities of the history of library stock formation have been examined; the technologies for the development of information-bibliographic system as one of the facilities for giving information on the content of basic gatherings and collections have been characterized; and the emphasis has been given to the problem of the implementation of the department's information resources in the scientific usage by means of new technologies. Проаналізовано особливості формування бібліотечного фонду, охарактеризовано технології створення довідково-бібліографічного апарату як одного з засобів надання інформації про склад основних колекцій та зібрань, зроблено акцент на проблемі введення інформаційних ресурсів відділу в науковий обіг за допомогою новітніх технологій uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Technologies for the formation and prospects of information resources of the Library Gathering and Historic Collection Department implementation to scientific usage Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ
spellingShingle	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Мяскова, Т. Загальні питання
title_short	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ
title_full	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ
title_fullStr	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ
title_full_unstemmed	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ
title_sort	технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій нбув
author	Мяскова, Т.
author_facet	Мяскова, Т.
topic	Загальні питання
topic_facet	Загальні питання
publishDate	2007
language	Ukrainian
publisher	Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
format	Article
title_alt	Technologies for the formation and prospects of information resources of the Library Gathering and Historic Collection Department implementation to scientific usage
description	Проаналізовано особливості формування бібліотечного фонду, охарактеризовано технології створення довідково-бібліографічного апарату як одного з засобів надання інформації про склад основних колекцій та зібрань, зроблено акцент на проблемі введення інформаційних ресурсів відділу в науковий обіг за допомогою новітніх технологій
issn	1029-7200
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/369
citation_txt	Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ / Т. Мяскова // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 14-20. — укp.
work_keys_str_mv	AT mâskovat tehnologííformuvannâtaperspektivivvedennâunaukoviiobígínformacíinihresursívvíddílubíblíotečnihzíbranʹtaístoričnihkolekcíinbuv AT mâskovat technologiesfortheformationandprospectsofinformationresourcesofthelibrarygatheringandhistoriccollectiondepartmentimplementationtoscientificusage
first_indexed	2025-11-26T00:17:28Z
last_indexed	2025-11-26T00:17:28Z
_version_	1850597219935191040
fulltext	ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 214 ідомо, що інформація є стратегічним ресур- сом. Сучасні інформаційні технології від- кривають доступ до переведення всіх ін- формаційних ресурсів в електронну форму з метою створення електронних колекцій та бібліотек. Од- ним із завдань інформаційного обслуговування стає створення електронних колекцій та бібліотек, що дозволяє піднятися на новий рівень якості форму- вання, зберігання, організації та розповсюдження інформації. Оскільки телекомунікації та інформа- ційні технології продовжують відігравати вирі- шальну роль у сучасному житті, потрібна розробка нових концепцій та технологій для передачі інфор- мації, яка зберігається у вже існуючих книжкових колекційних фондах. Сучасні інформаційні техно- логії на основі електронних засобів дають ряд пере- ваг, наприклад, можливості пошуку у базах даних, обробка запитів, що в багато разів скорочує час по- шуку, сортування та поширення документів; доку- менти різного типу з різних носіїв можуть зберіга- тися в логічно простому архіві необмеженого обся- гу; забезпечується високий рівень безпеки інформа- ції при прозорому доступі для користувачів тощо. Створення електронних бібліотек доцільно про- водити у кілька етапів. Першим етапом має бути створення електронної картотеки колекції (зібран- ня) – бази даних, що включає повноцінний, фор- малізований опис документів за декількома пошу- ковими полями (зазвичай 5–10) та точною фізич- ною адресою документа (місце книги на полиці). Знаючи характеристику документа, співробітник за допомогою пошукової системи швидко знахо- дить його у сховищі. Така електрона картотека в кілька разів полегшує пошук документів, їх облік та використання. Другим етапом є доповнення електронної карто- теки графічними образами документів (скануван- ня та фотокопіювання сучасними цифровими апа- ратами). Це дозволяє повністю відмовитися від використання у роботі оригіналів документів, що особливо важливо для рідкісних та цінних видань (інкунабул, палеотипів), видань, які знаходяться у незадовільному стані, тощо. Нарешті, останній етап – електронна картотека та масив графічних образів доповнюються файла- ми, які вміщують тексти документів. Тексти доку- ментів створюються шляхом автоматичного роз- пізнання та верифікації їх графічних образів, які існують у базі, створеній на попередньому етапі. Пошук у такій електронній бібліотеці є найбільш ефективним і може бути організований як за по- шуковими полями (в картотеці), так і за змістом самих документів (контекстний пошук). Розглянемо вказані етапи з точки зору можли- вості їх проведення у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Електронні карто- теки колекцій, як будь-яка облікова документація, органічно вписуються в автоматизовані системи оформлення. При цьому бажано уникати накла- дення один на одне традиційної («ручної» або дру- кованої) технології та комп’ютерної, необхідно створювати якісно нову автоматизовану техноло- гію обліку колекцій для забезпечення якісного по- шуку, необхідна чітка нормативна база, добре про- думана система класифікації колекцій, а також на- дійна система захисту інформації. Для того щоб УДК 02(477):004 Тетяна МЯСКОВА, в. о. ст. наук. співробітника НБУВ, канд. іст. наук Òåõíîëîã³¿ ôîðìóâàííÿ òà ïåðñïåêòèâè ââåäåííÿ ó íàóêîâèé îá³ã ³íôîðìàö³éíèõ ðåñóðñ³â â³ää³ëó á³áë³îòå÷íèõ ç³áðàíü òà ³ñòîðè÷íèõ êîëåêö³é ÍÁÓÂ Упровадження нових технологій формування інформаційних ресурсів бібліотечних фондів потребує опанування нових знань і сфер діяльності. На прикладі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського проаналізовано особливості формування бібліотечного фонду, охарактеризовано технології створення довід- ково-бібліографічного апарату як одного із засобів надання інформації про склад основних колекцій та зібрань, зроблено ак- цент на проблемі введення інформаційних ресурсів відділу в науковий обіг за допомогою новітніх технологій. К л ю ч о в і с л о в а: інформаційні ресурси, бібліотечні колекції та зібрання, каталоги та картотеки. В ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2 Òåõíîëîã³¿ ôîðìóâàííÿ òà ââåäåííÿ ó íàóêîâèé îá³ã ³íôîðìàö³éíèõ ðåñóðñ³â â³ää³ëó á³áë³îòå÷íèõ ç³áðàíü òà ³ñòîðè÷íèõ êîëåêö³é ÍÁÓÂ 15 автоматизована система розвивалася швидкими темпами, вона обов’язково повинна бути орієнто- вана на нагальні потреби співробітників Бібліоте- ки. Тому при створенні такої системи потрібно з’ясувати такі питання: каталоги яких зібрань від- сутні або складні для використання при обслуго- вуванні читачів? Які зібрання потребують най- швидшого переведення в електронний вигляд? Відповіді на ці питання, які можна одержати з ана- лізу складу бібліотечних зібрань та історичних ко- лекцій, а також їх каталогів, дозволять визначити пріоритетні напрями впровадження нових інфор- маційних технологій у відділі. Розглянемо деталь- ніше ці питання. Фонд відділу бібліотечних зібрань та історич- них колекцій Національної бібліотеки України іме- ні В. І. Вернадського сформувався на основі По- дільської філії Всенародної бібліотеки України (ВБУ). У середині 20-х років XX ст. будинку колиш- ньої Київської духовної академії (КДА) разом із біб- ліотекою останньої було надано статус філії ВБУ, а А. С. Криловський (бібліотекар КДА) обійняв поса- ду завідувача філії. До другої половини 60-х років колекційні видання особливим попитом не користу- валися через обмежений доступ з «ідеологічних мо- тивів» та неможливість повноцінного введення в науковий обіг (фонд був практично законсервова- ний). Ситуація змінилася, коли завідувачем філії став П. А. Сотниченко (розподіл фондів Бібліотеки між іншими резервними бібліотеками м. Києва при- вів до значного звільнення місця): почалася реконс- трукція фонду відділу: його упорядкування, розкрит- тя та введення в науковий обіг, яке триває і сьогодні. Бібліотечні колекції та зібрання, що знаходяться сьогодні у відділі, можна умовно поділити на біб- ліотеки духовних закладів дореволюційної Росії, бібліотеки вищих навчальних закладів Російської імперії (до складу цих бібліотек входили родові зібрання видатних державних та культурних дія- чів), фонд дореволюційних релігійних і світських періодичних видань та зібрання окремих видів до- кументів (палеотипів, Біблій). Колекції духовних закладів представлені двома великими бібліотеками – Київської духовної ака- демії (КДА) 1 та Києво-Печерської лаври (КПЛ). Крім того, у відділі сконцентровані монастирські зібрання Михайлівського Золотоверхого, Микіль- ського, Видубицького монастирів, Почаївської лаври, Софійського собору та інших церков і мо- настирів, фонди яких надходили до ВБУ після їх закриття впродовж 1925–1931 рр. 2 Історія створення бібліотеки КПЛ почалася з першої половини XVIII ст., коли після пожежі 1718 р. була знищена значна частина майна Києво- Печерської лаври, серед якого було й багате у свій час книгосховище. Після пожежі наставник Лаври архімандрит Іоанікій Сенютович відновив друкар- ню Києво-Печерської лаври та заклав основу Лаврської бібліотеки. Книги та рукописи були пе- редані в бібліотеку з бібліотек філій, які належали Лаврі – Микільського, Больнічного монастиря, церков Ближніх та Дальніх печер, Китаївських та Голосіївських пустинь, а після затвердження шта- ту монастирів – зі скасованих вотчинних церков. У подальшому вона поповнювалася книгами, одер- жаними від настоятелів Лаври, архімандритів, митрополитів, намісників, ченців та приватних осіб, а також книгами, придбаними на кошти Лав- ри. Лаврська бібліотека була цінним зібранням як у бібліографічному, так і в науковому відношенні 3. Бібліотека Софійського собору зараз нараховує близько 1170 одиниць зберігання переважно ду- ховного змісту, багато історичних та філологічних книг. Фонд знаходився у верхніх галереях Софій- ського собору, складався з книг, подарованих київ- ськими митрополитами, друкованих та рукопис- них, старослов’янською, російською, грецькою, єврейською та латиною 4. Серед них – дари Т. Щер- бацького, митрополита Самуїла, київського мит- рополита Євгенія Болховітінова (346 назв). На книгах зустрічалися написи митрополита Варлаа- ма, Дмитра Ростовського, ростовського єпископа Афанасія, архімандрита Іларіона Лазаревича, ієро- монаха Іохима Костенецького 5. Бібліотека Києво-Братського училищного монас- тиря складалась з великої кількості духовних жур- налів. У кінці XIX ст. її фонд нараховував 320 оди- ниць зберігання. Це були переважно богословські 1 Детальніше див.: Дениско Л. М. Бібліотека Київської Духовної академії та її бібліотекарі (1819–1919) / НАН України, Нац. бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – К. 2006. – 224 с. 2 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 45, арк. 53, 75–84. 3 Михаил Иероним // Систематический каталог книг библиотеки Киево-Печерской Лавры. Т. 1. – К.: Тип. Киево-Печерской Успенской Лавры, 1908. – С. I–II. 4 Указатель святыни и священных достопримечатель- ностей Киева, как в самом городе, так и в его окреснос- тях для поклонников, посещающих святые места Киев- ские. – 5-е изд. – К.: Тип. Киево-Печерской Лавры, 1871. – С. 161–162. 5 Орловский П. София Киевская ныне Киево-Софий- ский кафедральный собор. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1898. – С. 57–58. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2 Òåòÿíà ÌßÑÊÎÂÀ 16 книги, збірники проповідей і підручники, система- тизовані за галузями знань. Серед пожертв бібліо- теці – дар митрополита Серапіона 6. Бібліотека Михайлівського Золотоверхого монас- тиря на кінець XIX ст. містила близько трьох тисяч томів. Серед пожертв – дар митрополита Іова Бо- рецького. Книги бібліотеки поділялися на чотири відділи. До першого відділу входили книги цер- ковнослов’янською та російською мовами, пере- важно богословська література, а також твори кла- сиків і філософів, книги з законознавства, мово- знавства, історії, фізики та математики. До другого відділу входили друковані книги іноземними мо- вами: грецькою, єврейською, латинською, фран- цузькою, німецькою, польською. Переважали кни- ги релігійного змісту, а також твори з філософії, психології, логіки, юриспруденції, математики, фі- зики, медицини, сільського господарства, історії, географії тощо. Третій відділ бібліотеки містив ру- кописи церковнослов’янською та іноземною мова- ми богословського змісту. В четвертому відділі знаходилися грамоти, давні акти, господарчі доку- менти, плани, що відносилися до діяльності Ми- хайлівського Золотоверхого монастиря. Значну час- тину бібліотеки складали духовні журнали 7. Відділ бібліотечних зібрань та історичних міс- тить фонди зібрання найбільших навчальних за- кладів Російської імперії в Україні, серед них – біб- ліотека Імператорського Університету Св. Володи- мира, історію створення та функціонування якої викладено в дисертаційному дослідженні автора даної роботи 8. Найбільш повно представлена в університетському фонді література з історії, еко- номіки, медицини та продукція університетської друкарні. Це повні річні комплекти «Университет- ских Известий» з вересня 1861 р., «Чтения и исто- рическом обществе Нестора-летописца» в 24 то- мах. Велика частина журналів (наприклад «Рус- ский архив», «Русская старина») зберігається пов- ними серіями і річними комплектами з хроноло- гічним охопленням за багато десятиріч. Крім того, у відділі знаходяться зібрання, які хоч і були у складі університетської бібліотеки, проте завжди зберігались окремим комплексом. Це – Королів- ська бібліотека «Regia» (бібліотека польського ко- роля Станіслова Августа), дослідженням якої ак- тивно займаються польські дослідники (Х. Лас- каржевська та інші) 9, родове зібрання Яблонов- ських, ретельне опрацювання якого виконано в ди- сертаційному дослідженні С. О. Булатової 10, бібліо- теки Мікошевських та Мошинських, яким при- свячена робота І. О. Ціборовської-Римарович 11, бібліотека Іохима та Адама Хрептовичів, яку опра- цьовували П. Голобуцький 12, Н. Ольховик 13, бібліо- теки Кременецького єзуїтського колегіуму, Бер- дичівського монастиря босих кармелітів, Почаїв- ського повітового училища, Віленської медико-хі- рургічної академії, залишки розформованої після Великої Вітчизняної війни бібліотеки подільсько- го генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. Окремо тре- ба спинитися на родовому зібранні Хрептовичів, що зараз є об’єктом наукового дослідження автора даної роботи. Родове зібрання Хрептовичів має порядкове розташування. Окремо стоїть великий формат. Книги, виготовлені у XVI–XVII ст. з пер- гаменту та необробленої телячої шкіри, зараз зна- ходяться у задовільному стані. Книжкове зібрання має рукописний каталог, виконаний на картках. В 1986–1987 рр. співробітниками відділу був скла- дений топографічний каталог зібрання, який, на відміну від рукописного, складений лише за ти- тульним аркушем без врахування конволютів, то- му містить близько 2000 бібліографічних описів. Серед зібрань навчальних закладів, які зберіга- ються у відділі, – бібліотеки Прилуцького вищого навчального училища, Маріупольської Олексан- дрійської гімназії, Рославльської гімназії, Луцько- 6 Мухин Н. Киево-Братский училищный монастырь: Ист. очерк. – К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1893. – С. 297. 7 Голованский Е. Киево-Златоверхо-Михайловский первокласный монастырь и его скит Феофания. – К.: Тип. В. И. Давыденко, 1878. – С. 81–84; Киево-Злато- верхо-Михайловский монастырь: исторический очерк от основания его до настоящего времени. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1889. – С. 108. 8 Мяскова Т. Є. Історія комплектування та сучасний склад колекційних фондів бібліотеки Київського уні- верситету св. Володимира (1834–1927 рр.): Дис. ... канд. іст. наук. – К., 2001. – 163 с. 9 Laskarzewska H. Bibliotekа Krуla Stanisіawa Augusta Poniatowskiego // Dziennik Kijowski. – 1996. – No 12. – S. 5. 10 Булатова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблоновських ХVІІ – середини ХІХ ст.: похо- дження, доля та історико-книгознавча реконструкція: Дис. ... канд. іст. наук. – К., 1999. – 226 с. 11 Ціборовська-Римарович І. О. До історії формування книжкової колекції Мікошевських в фондах НБУВ // Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки. – К., 1996. – С. 118–119. 12 Голобуцький П. В. Скарб світової культури для на- щадків // Бібліотечний вісник. – 1993. – № 1/2. – С. 76–77. 13 Ольховик Н. М. Колекція Хрептовичів як об’єкт на- укового вивчення і збереження // Стратегія комплектуван- ня фондів наукової бібліотеки. – К., 1996. – С. 124–125. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2 Òåõíîëîã³¿ ôîðìóâàííÿ òà ââåäåííÿ ó íàóêîâèé îá³ã ³íôîðìàö³éíèõ ðåñóðñ³â â³ää³ëó á³áë³îòå÷íèõ ç³áðàíü òà ³ñòîðè÷íèõ êîëåêö³é ÍÁÓÂ 17 го єзуїтського колегіуму, Гощанського єзуїтського колегіуму, Острозького єзуїтського колегіуму, Київ- ського комерційного інституту, Інституту шляхет- них дівчат, Другої та Третьої київських гімназій, Кадетського корпусу, зібрання Луцько-Житомир- ської консисторії. У відділі зберігаються також періодичні видання до 1917 р. Цей фонд був сформований у середині ХХ ст. шляхом вилучення періодичних журналів зі складу окремих колекцій та зібрань. Періодичні видання, які знаходяться у фонді відділу, можна поділити на релігійні (церковні) та світські журна- ли. Релігійні періодичні журнали стоять окремо від світських, мають алфавітне розташування. Ок- ремо стоять палеотипи (видання 1501–1550 рр.), а також зібрання Біблій. Релігійні православні та світські журнали наді- йшли до ВБУ в 20-х роках минулого століття у складі монастирських, навчальних, державних та приватних бібліотек, на що вказують печатки, штемпелі та автографи. Фонд включає найвідомі- ші православні журнали ХІХ століття («Христиан- ское чтение», «Воскресное чтение», «Православ- ный собеседник», «Духовная беседа», «Домашняя беседа», «Православное обозрение», «Душеполез- ное чтение», «Странник»), повні комплекти науко- вих релігійних видань («Труды КДА», «Творения святых отцов в русском переводе», «Богословский вестник», «Вера и разум»). Представлені офіцій- ні спеціальні видання («Вестник военного духо- венства», «Церковные ведомости», «Церковный вестник», «Народное образование», «Циркуляр по духовно-учебному ведомству», «Приходское чте- ние»), є також видання різних церковних конфе- сій, наприклад, баптистів («Вера», «Христианин»), старообрядців («Истина», «Слово церкви»), місіо- нерських місій («Голос церкви», «Миссионер», «Миссионерский сборник). Фонд світських періодичних видань представле- ний російськими періодичними виданнями кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Фонд включає офіційні державні видання («Журнал Министерства народ- ного образования», «Журнал Министерства внут- ренних дел», «Журнал Министерства юстиции»), спеціалізовані наукові журнали («Горный жур- нал», «Етнографічний збірник», «Право», «Вест- ник археологии и истории», «Варшавский воен- ный журнал», «Вестник права», «Вестник офталь- мологии», «Вестник промышленности», «Военный сборник», «Военно-медицинский журнал», «Жур- нал русского физико-химического общества»). У відділі є повний комплект журналу «Университет- ские известия», популярні літературні видання Ро- сійської імперії («Отечественные записки», «Ни- ва», «Маяк» та ін.), зберігаються записки, відомос- ті, щорічники наукових товариств та організацій, («Записки Ново-Александрийского общества сельского хозяйства», «Записки Новороссийского университета», «Записки Русского археологичес- кого общества», «Известия и ученые записки Ка- занского университета», «Временник Демидовско- го юридического лицея»). Каталоги, які є у відділі, можна поділити за спо- собом виготовлення на друковані (у вигляді книг – систематичні, алфавітні), які є доступними для чи- тачів, рукописні (карткові-топографічні) та блок- каталоги (у вигляді альбому з вільно вставленими листами), які є службовими. Серед друкованих каталогів – систематичний ка- талог Київської духовної академії, створений у кін- ці ХІХ ст. в алфавітно-систематичному порядку за латиницею. Поряд розташовані аналогічні літери грецької, російської та інших мов. Перед заголов- ком кожної книги знаходиться номер, загальний по порядку, книги в каталозі розташовані або за пріз- вищем авторів та назв або за головним іменником у заголовку книги. Слова, які стоять перед голов- ним словом, вставляються в лапках. Після вихід- них даних (включаючи формат) вказувалося місце кожної книги на полиці в бібліотеці. Саме за цими шифрами і розставлені книги. Наприклад: АІІ 4/78, ВХІІІ 1/3. В минулому А та В означали кімнату, ІІ та ХІІІ – шафи друга та тринадцята, цифри у чи- сельнику дробу вказували на полицю, на якій зна- ходилась книга, а цифри у знаменнику дробу – но- мер книги на полиці. В систематичному каталозі перед шифром іноді вказувалась ще одна циф- ра, 4АІХ 3/32, що означало конвалют (у даному ви- падку четвертий). При розстановці на полиці наяв- ність конвалютів не враховували. Для виконання навчальних та наукових, робочих планів співробіт- никами й читачами використовується друкований каталог КДА в 12 томах, а для виконання довідок співробітники відділу використовують алфавітний рукописний каталог цієї бібліотеки. Систематичний каталог Києво-Печерської лаври складений на зразок академічних каталогів, зокре- ма, каталогу бібліотеки КДА. За повідомленням бібліотекаря Києво-Печерської лаври Михайла книги Лаврської бібліотеки в різний час були впи- сані в п’ять каталогів. Такий розподіл книжкового матеріалу та відсутність строгої системи усклад- нював користування книгами і викликав потребу в створенні друкованого каталогу. Для вирішення ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2 Òåòÿíà ÌßÑÊÎÂÀ 18 цієї потреби Духовний Собор Лаври розпорядився скласти названий каталог. В 1908 р. вийшов пер- ший том, а в 1912 р. – другий друкованого катало- гу, якими користуються співробітники й читачі Бібліотеки й досі. Перший том каталогу «Бого- слов’я» складався з таких розділів: 1) Священне писання Старого і Нового Завіту; 2) Патрологія і християнська писемність; 3) Введення в коло бо- гословських наук. Основне богослов’я; 4) Догма- тичне богослов’я; 5) Історія й розбір інших віро- сповідань (викривальне чи порівняльне бого- слов’я); 6) Моральне богослов’я; 7) Літургіка і Цер- ковна археологія; 8) Гомілетика; 9) Пасторське бо- гослов’я; 10) Законознавство; 11) Богословські збірники; 12) Богословська суміш. Другий том ка- талогу, який вийшов у 1912 р., складався з таких розділів: 1) Філософія; 2) Словесність; 3) Історія; 4) Математичні науки; 5) Природознавство; 6) По- літична економія, сільське господарство й техно- логія; 7) Медицина; 8) Військові науки; 9) Мово- знавство; 10) Енциклопедії й збірники; 11) Міся- цеслови і календарі; 12) Каталоги; 13) Атласи й карти; 14) Плани, креслення й малюнки; 15) Жур- нали і газети. Друкований каталог включає також доповнення до кожного з розділів, а також алфа- вітний покажчик російських та іноземних авторів. Книги кожного відділу каталогу розташовані за латинським алфавітом, за автором книги чи за на- звою твору (якщо немає автора). Кожне видання має в каталозі загальний валовий номер, після на- зви книги вказані місце й рік видання, а також його формат. У кінці бібліографічного опису книги вка- зано шифр, тобто місце книги на полиці. Напри- клад, у шифрах III 2/5 і IX 1/16 цифри III і IX вказу- ють номери шаф, цифри у чисельнику (2 і 1) вка- зують полицю, а цифри у знаменнику (5 і 16) вка- зують номер книги на відповідній полиці. В наш час бібліотека представлена згідно дореволюцій- них шифрів. Друкований алфавітний каталог Бібліотеки Уні- верситету св. Володимира складається з п’яти то- мів, вийшов у 1854–1858 рр. і вміщує в алфавітно- му порядку імен авторів та назв перелік докумен- тів, які отримала університетська бібліотека до 1854 р. З 1861 р. алфавітні покажчики нових над- ходжень до фундаментальної бібліотеки друкува- лися в «Университетских известиях», власному друкованому виданні Університету 14. Алфавітний блок-картковий каталог (за латин- ським алфавітом та аналогічними літерами росій- ського алфавіту) університетської бібліотеки, яка представлена у відділі більш як двохсоттисячним фондом, є складовою частиною генерального ката- логу НБУВ, знаходиться у центральному корпусі, що створює певні незручності при користуванні документальним фондом цього зібрання як співро- бітниками відділу, так і читачами. Каталог в алфа- вітному порядку вміщує книги, отримані Імпера- торським Університетом св. Володимира до 1895 р., що складають фонд під назвою «Роки» з хроноло- гічно-порядковою системою розстановки, так і так звані «Відділи», де знаходиться основна частина друкованої продукції відповідно до галузей знань, що викладалися в Університеті 15. У кінці кожного запису у блок-каталозі вказано шифри, так у шиф- рі фонду «Роки» (наприклад «1836–419») перша цифра вказує рік надходження документа в бібліо- теку, друга – порядковий номер у межах року. У шифрі фонду «Відділи» (наприклад «XIV 3.15») перша цифра вказує галузь знань відділу, друга – підрозділ, а остання – порядковий номер підрозді- лу. Фонди «Роки» та «Відділи» відображені в службовому топографічному каталозі відділу. Друкований каталог Л. М. Дениско «Релігійні пра- вославні періодичні видання ХІХ – початку ХХ ст. у фондах Національної бібліотеки України іме- ні В. І. Вернадського» вийшов у 2001 р. Каталог є підсумком роботи з фондом релігійним періодич- них видань у відділі бібліотечних зібрань та істо- ричних колекцій. У час підготовки каталогу пере- глянута не лише наявність релігійних журналів, але й проведено об’єднання всіх журналів за раху- нок доукомплектування з обмінно-резервного фонду. Також проведено ідентифікацію релігійної періодики з бібліографічними покажчиками періо- дичних видань, що дозволило встановити перший і останній рік видання, тощо. Каталог складається з двох розділів: перший вміщує перелік описів ре- лігійних видань, що складається з назви і підзаго- ловка; прізвищ видавців і редакторів за весь пері- од виходу журналу; місця видання з вказівкою змін, якщо такі відбулися; перший і останній рік видання; періодичність; формат; примітки; бібліо- графія; відомості про додатки; посилання на бібліо- графічні покажчики; наявність у фонді. Розта- шування матеріалу алфавітне, мова опису – за ори- 14 Мяскова Т. Є. Каталоги бiблiотеки Унiверситету св. Володимира XIX ст. // Библиотечное дело и краеве- дение: Сб. науч. тр. – Киев; Симферополь, 2000. – Вып. 2. – С. 75–83. 15 У середині 90-х років XIX ст. бібліотекар Імпера- торського Університету св. Володимира, відомий діяч бібліотечної справи В. О. Кордт запровадив у бібліоте- ці систематичну розстановку фонду. ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2 Òåõíîëîã³¿ ôîðìóâàííÿ òà ââåäåííÿ ó íàóêîâèé îá³ã ³íôîðìàö³éíèõ ðåñóðñ³â â³ää³ëó á³áë³îòå÷íèõ ç³áðàíü òà ³ñòîðè÷íèõ êîëåêö³é ÍÁÓÂ 19 гіналами видань. У другому розділі подається пе- релік бібліографічних покажчиків до релігійних журналів у фондах НБУВ, розміщення матеріалу в середині розділу за алфавітом назв журналів, по- тім за хронологією випуску покажчиків або за хро- нологією відображуваного періоду видання жур- налу. В каталозі вміщено іменні та географічні по- кажчики і список видавничих організацій та ко- лективів. Названі покажчики мають алфавітне роз- ташування. Палеотипи, що зберігають у відділі, відображені у книзі М. Шамрай «Каталог палеотипів» 16. Рукописний каталог періодичних дореволюцій- них видань доступний для широкого кола користу- вачів, включає бібліографічні описи журналів, за 1799–1917 рр., має алфавітне розташування запи- сів. На полиці окремо стоять великоформатні жур- нали. Службові топографічні каталоги є виключно ру- кописними, являють собою перелік усіх колекцій та зібрань відділу, всередині кожного розділу – назви колекції, записи розмішені у порядку розташування книг на полицях. Службовий алфавітний каталог бібліотеки КДА використовується співробітниками відділу для виконання бібліографічних довідок. Проаналізувавши статистичні відомості щодо книговидачі за останній період, можна зробити виставки стосовно послідовності включення доку- ментів із зібрань та колекцій до електронної карто- теки. Так, за вісім місяців 2005 р. з виданих оди- ниць збереження 70% становлять періодичні доре- волюційні журнали, а 30% – книги з колекцій, при- чому серед останніх домінують книги з Київської духовної академії. Серед бібліотек, які знаходять- ся зараз на полицях сховища, але не використову- ються читачами через відсутність друкованих ка- талогів – бібліотеки духовних закладів: Софій- ського собору, Києво-Братського училищного мо- настиря, Києво-Микільського монастиря, Виду- бицького монастиря, Михайлівського Золотовер- хого монастиря, бібліотеки навчальних закладів: Прилуцького вищого навчального училища, Маріу- польської Олександрійської гімназії, Рославль- ської гімназії, Луцького єзуїтського колегіуму, Го- щанського єзуїтського колегіуму, Острозького єзу- їтського колегіуму, Київського комерційного інс- титуту, Інституту шляхетних дівчат, Другої та Тре- тьої київських гімназій, Кадетського корпусу, зі- брання Луцько-Житомирської консисторії тощо. Всі ці бібліотеки на сучасному етапі перебувають у стадії реконструкції, мають лише службові то- пографічні каталоги, їх розміщення на полицях за- лишається таким, яким воно було до входження даної колекції до складу ВБУ, майже всі колекції та зібрання є об’єктами наукових досліджень. З розвитком комп’ютерної техніки та широким упровадженням інформаційних технологій у бібліо- течну практику стає актуальним питання швид- кого і надійного переведення даних в електронну форму. З метою забезпечення багатоаспектного розкриття фонду, а також для більш повного та ефективного залучення читачів до їх використання в подальшому необхідно створити електронну вер- сію книг із колекцій, для чого необхідно розроби- ти нормативні документи, положення та робочі інструкції. Першочерговим завданням є включен- ня в науковий обіг (внесення до електронного ката- логу – картотеки) тих колекцій та зібрань, які зна- ходяться в стадії реконструкції і не мають відпо- відних каталогів, через що недоступні для широ- кого кола користувачів. Другим етапом стане вне- сення до електронної картотеки вже існуючих ка- талогів: 1) періодичних видань (як найбільш вико- ристовуваних) із метою об’єднання всіх діючих локальних баз даних в єдину комп’ютерну мережу та надання можливості читачам користуватися електронною версією інформаційних ресурсів пе- ріодичних видань безпосередньо в читальній залі шляхом переведення традиційної картотеки (ката- логу) в електронну форму з наданням статусу складової ресурсів Бібліотеки 17; 2) каталогів КДА, КПЛ, Університету св. Володимира та ін. Третім завданням стане створення електронних версій книг із колекцій та зібрань шляхом сканування чи фотокопіювання, що дозволить відмовитися від користування оригіналами рідкісних та цінних ви- дань (палеотипів, Біблій). Електронна версія ката- логу книг допоможе сформуватися новому кон- тингенту користувачів електронних продуктів, ін- тереси яких потребують відповідного ставлення до себе з боку Бібліотеки. Разом із тим буде продовжуватись активне вико- ристання традиційних (друкованих) форм збері- гання та розповсюдження інформації, які в наш час мають багато прихильників, чиї інтереси по- винні бути враховані, і які за певних умов мають переваги над комп’ютерними (наприклад інформа- цію можна отримати незалежно від наявності електроенергії та електронних засобів). 16 Каталог палеотипів / Уклад. М. А. Шамрай. – К.: На- ук. думка, 1995. – 546 с. 17 Туровська Л. Локальні БД в контексті інновацій- ної діяльності НБУВ // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2004. – Вип. 12. – С. 209–218.

Технології формування та перспективи введення у науковий обіг інформаційних ресурсів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ

Репозитарії

Схожі ресурси