Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова
10 квітня 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державного космічного агентства України, присвячене 75-річчю від дня народження академіка НАН України Станіслава Миколайовича Конюхова — Героя України, генеральн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36933 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 74-79. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859756905666183168 |
|---|---|
| citation_txt | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 74-79. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | 10 квітня 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державного космічного агентства України, присвячене 75-річчю від дня народження академіка НАН України Станіслава Миколайовича Конюхова — Героя України, генерального конструктора — генерального директора Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, видатного вченого та конструктора ракетно-космічної техніки, віце-президента Міжнародної академії астронавтики, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії України. У заході взяли участь представники наукової громадськості, Державного космічного агентства України, співробітники конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля та інші запрошені.
|
| first_indexed | 2025-12-02T01:44:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
Відкрив спільне засідання Президії Наці-
ональної академії наук України та Колегії
Державного космічного агентства України,
присвячене 75-річчю від дня народження
академіка НАН України С.М. Конюхова,
президент НАН України академік Борис
Євгенович Патон. У вступному слові він за-
значив, що вся діяльність академіка С.М. Ко-
нюхова пов’язана з ракетно-космічною га-
луззю та конструкторським боро «Півден-
не», де він пройшов шлях від інженера до
генерального конструктора — генерального
директора цього підприємства.
Один із талановитих учнів Михайла Кузь-
мича Янгеля та Володимира Федоровича
Уткіна, Станіслав Миколайович опанував
усі тонкощі проектування, конструювання,
експериментального та льотного відпрацю-
вання бойових і космічних ракетних ком-
плексів. Він зробив значний внесок у розроб-
лення і створення кількох поколінь страте-
гічних ракетних комплексів, ракет-носіїв і
космічних апаратів, створених у КБ «Пів-
денне», у тому числі однієї з найпотужніших
і найефективніших рідинних стратегічних
ракет Р-36М (SS-18), твердопаливної раке-
ти РТ-23 (SS-24) шахтного і залізничного
базування. С.М. Конюхов обґрунтував і роз-
робив принципи мінометної схеми старту
важких рідинних ракет, які суттєво підви-
щили тактико-технічні характеристики ра-
кетних комплексів.
Станіслав Миколайович керував робота-
ми зі створення унікального ракетно-кос-
мічного комплексу «Морський старт» з ра-
кетою «Зеніт-3SL», космічного носія «Дні-
про» на базі ракети SS-18, космічного носія
легкого класу «Вега». С.М. Конюхов доклав
ВІДЗНАЧЕННЯ 75-річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ С.М. КОНЮХОВА
Спільне засідання Президії Національної академії наук України
та Колегії Державного космічного агентства України
10 квітня 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулося спільне засідання Президії Національ-
ної академії наук України та Колегії Державного космічного агентства України, присвячене 75-річчю від дня
народження академіка НАН України Станіслава Миколайовича Конюхова — Героя України, генерального кон-
структора — генерального директора Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, ви-
датного вченого та конструктора ракетно-космічної техніки, віце-президента Міжнародної академії астро-
навтики, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії України. У заході взяли участь представники
наукової громадськості, Державного космічного агентства України, співробітники конструкторського бюро
«Південне» ім. М.К. Янгеля та інші запрошені.
С.М. Конюхов
75ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
значних зусиль до створення й комерційного
використання ракетно-космічного комплек-
су «Циклон-4», а також космічних апаратів
«Січ-1», «ОКЕАН-О», «Січ-2» та інших.
Академік С.М. Конюхов посідає видатне
місце серед піонерів-організаторів широкої
міжнародної співпраці в освоєнні космічно-
го простору. Завдяки міжнародній діяльнос-
ті КБ «Південне» Україна входить у десятку
провідних світових космічних держав і бере
участь у реалізації великих міжнародних
космічних проектів.
Значною мірою завдяки ініціативі й енер-
гії С.М. Конюхова КБ «Південне» вийшло
на світовий ринок космічних послуг і посіло
там гідне місце. Чудові організаторські зді-
бності, величезна працездатність, широкий
світогляд Станіслава Миколайовича дали
змогу цьому підприємству досягти вагомих
результатів у розвитку ракетно-космічної
галузі та надати Україні статус світової кос-
мічної держави.
Станіслав Миколайович приділяв велику
увагу підготовці інженерних і наукових ка-
дрів. У 1987–1992 рр. він завідував кафед рою
системного проектування Інституту під ви-
щення кваліфікації Міністерства загального
машинобудування СРСР, у 1995 р. — кафед-
рою проектування літальних апаратів Хар-
ківського авіаційного інституту.
Наприкінці промови Борис Євгенович
Па тон зауважив, що академіку С.М. Коню-
хову було властиве почуття нового, він чітко
розумів головні завдання сьогодення, був
безкомпромісним і наполегливим в ухвален-
ні рішень, перебуваючи у стані постійного
науково-технічного пошуку.
Далі учасники засідання заслухали висту-
пи голови Державного космічного агентства
України Юрія Сергійовича Алексєєва, гене-
рального конструктора — генерального ди-
ректора Державного підприємства «Кон-
структорське бюро «Південне» ім. М.К. Ян-
геля» Олександра Вікторовича Дегтярьова,
академіка НАН України Володимира Пав-
ловича Горбуліна, колишнього заступника
Міністра оборони України генерал-пол ков-
ни ка Івана Івановича Олійника, другого
Президента України (1994–2005) Леоніда
Даниловича Кучми.
У промовах, що пролунали в залі, повною
мірою розкрився яскравий образ і масштаб
особистості Станіслава Миколайовича Ко-
нюхова — видатного вченого, талановитого
конструктора, справжнього патріота своєї
Вітчизни. Спогади про спільну роботу з юві-
ляром були проникнуті легким відтінком
смутку — 3 квітня виповнилася річниця з
дня смерті С.М. Конюхова.
Присутні також мали змогу переглянути
фільм «Людина-легенда» про життєвий та
професійний шлях Станіслава Миколайо-
вича Конюхова.
Народився він 12 квітня 1937 р., коли по-
льоти в космос існували лише в найсміливі-
ших мріях людства. Однак такий, майже
містичний, збіг у датах визначив усе по-
дальше життя С.М. Конюхова.
Закінчивши фізико-технічний факультет
Дніпропетровського державного універси-
тету, у 1959 р. С.М. Конюхов прийшов в
ОКБ-586, де приєднався до роботи над ство-
ренням бойових ракетних комплексів пер-
шого покоління під керівництвом М.К. Ян-
геля. З цього часу Станіслав Миколайович
понад 50 років пропрацював у КБ «Півден-
не». У цьому колективі він сформувався як
конструктор, учений, організатор та справ-
жній лідер. Значний вплив на нього справи-
ла спільна робота з такими видатними твор-
цями ракетно-космічної техніки, як Михай-
ло Кузьмич Янгель, Володимир Федорович
Уткін, Олександр Максимович Макаров.
На початку 60-х років С.М. Конюхова було
призначено провідним конструктором з роз-
роблення надважкої ракети-носія Р-56, однак
у 1964 р. цей напрям робіт передали в іншу
установу. Розпочався процес структурної ре-
організації, формувалися нові підрозділи, і
Станіславу Миколайовичу запропонували
взяти на себе організацію відділу науково-
технічної інформації. Зібравши навколо себе
фахівців, за два роки він перетворив відділ на
провідний інформаційний центр не лише для
свого КБ, а й для підприємств усієї галузі.
76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
А згодом було нове призначення —
С.М. Конюхов очолив новостворений відділ
надійності. У стислі терміни під його керів-
ництвом було розроблено документи, що
стали науковою базою для забезпечення ви-
сокого рівня надійності під час розроблення,
відпрацювання та експлуатації ракет.
У 1970 р. Станіслав Миколайович став
начальником проектного відділу, відпові-
дального за створення стартових комплексів
для ракет третього покоління. Ключовим за-
вданням підрозділу було розроблення транс-
портно-пускових контейнерів (ТПК) із за-
стосуванням мінометного старту рідинних
ракет Р-36М і МР-УР-100. У ході відпрацю-
вання мінометного старту було проведено
унікальні широкомасштабні наземні випро-
бування, технічним керівником яких при-
значили С.М. Конюхова.
У 1974–1978 рр. для Станіслава Микола-
йовича розпочався новий етап розширення
науково-технічних горизонтів на посаді за-
ступника головного конструктора КБ. Основ-
ним завданням стало забезпечення відпра-
цьовування різноманітного бойового осна-
щення для комплексів третього покоління.
Потім до 1984 р. С.М. Конюхов працював
заступником начальника проектного комп-
лексу. У цей час у КБ проводилося проекту-
вання бойових ракетних комплексів четвер-
того покоління. Одночасно розроблялися
найпотужніша у світі бойова ракета важкого
класу на рідких компонентах палива Р-36М
(«Сатана») і ракета-носій «Зеніт».
У середині 80-х років Станіславу Микола-
йовичу знов довелося змінити профіль своєї
діяльності — його було призначено началь-
ником і головним конструктором КБ косміч-
них апаратів наукового та військового при-
значення — АУОС, «Океан», «Цілина», серії
«Інтеркосмос».
Наприкінці 1986 р. КБ «Південне» прово-
дило одночасне відпрацювання та спільні
льотні випробування чотирьох принципово
різних ракетних комплексів: двох твердопа-
ливних (шахтного та залізничного базуван-
ня), рідинного важкого класу шахтного базу-
вання і космічного ракетного комплексу на
низькокиплячих компонентах палива «Зе-
ніт». У той час С.М. Конюхова було призна-
чено на посаду першого заступника гене-
рального конструктора і доручено випробу-
вання твердопаливних ракет на Північному
полігоні — космодромі «Плесецьк». Завер-
шальним етапом відпрацювання твердопа-
ливної ракети шахтного базування мав стати
її пуск на максимальну дальність в аквато-
рію Тихого океану. Підготовка і пуск ракети
пройшли успішно, однак було зареєстровано
прибуття тільки 8 бойових блоків із 10 запу-
щених. Полігон, начальником якого на той
час був І.І. Олійник, зайняв дуже жорстку
позицію, наполягаючи на повторному ви-
пробуванні. Додаткової ракети в резерві не
виявилося. Для її виготовлення потрібно
було написати десятки доповідей, обгрунту-
вань, порушити плановий ритм роботи бага-
тьох підприємств. Однак здоровий глузд і
державний підхід до справи, що завжди були
притаманні С.М. Конюхову, змусили його
погодитися і повторити випробування. В ре-
зультаті було успішно проведено заліковий
пуск і бойовий ракетний комплекс прийня-
ли на озброєння.
Таким чином, Станіславу Миколайовичу
впродовж кількох десятиліть довелося за-
йматися практично всіма видами інженер-
ної діяльності: проектної, випробувальної,
дослідницької. Пройшовши таку школу,
С.М. Конюхов — досвідчений керівник, ви-
знаний фахівець, людина державного мис-
лення — виявився повністю готовим очоли-
ти найбільше у світі ракетно-космічне кон-
структорське бюро.
У листопаді 1990 р. В.Ф. Уткіна перевели
до Москви, а його наступником став С.М. Ко-
нюхов — спочатку виконувачем обов’язків, а
з січня 1991 р. його було призначено гене-
ральним конструктором і начальником КБ
«Південне».
Попереду були важкі часи. Радянський
Союз розпався, було ліквідовано загально-
со юзні структури, розраховувати на обо-
ронні замовлення не мало сенсу, і КБ «Пів-
денне» опинилося у вкрай тяжкому стано-
вищі. Потребували негайного визначення
77ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
загальна стратегія і доля організацій кос-
мічної галузі України. Збереження науково-
технічного потенціалу галузі вимагало зна-
чних фінансових вкладень, але їх не було.
Конверсійні програми (комбайни, тролей-
буси, вітроагрегати) не могли забезпечити
потреб колективу. Здавалося, що життя ви-
пробовувало Станіслава Миколайовича на
міцність, адже тут і виявився повною мірою
його талант організатора і керівника, здат-
ність приймати непрості, але необхідні рі-
шення.
Створення нових або модернізація вже на-
явних ракет-носіїв у рамках власних націо-
нальних програм і надання пускових послуг
на комерційній основі в програмах співпраці
Росії, Білорусі та Казахстану дозволили тоді
вивести галузь із кризи, а згодом розгорнути
міждержавне комерційне співробітництво з
провідними фірмами США, Росії, Китаю та
країн Західної Європи.
У 1993 р. було підписано перші міжнарод-
ні угоди, дещо пізніше — контракт з амери-
канською компанією із запуску ракетою-но-
сієм «Зеніт-2» космічних апаратів системи
GlobalStar та контракт з італійською фір-
мою «Fiat Avia» про спільні роботи в інтере-
сах європейських проектів. Однак проект
GlobalStar виявився гірким уроком: невда-
лий перший пуск через відмову системи ке-
рування останнього ступеня призвів до того,
що проект було зупинено.
Проте у проекті «Морський старт» ракета-
носій «Зеніт» не мала конкурентів, оскільки
її вирізняли особливості підготовки до пус-
ку — горизонтальне обслуговування і пов-
ністю автоматизоване виконання всіх пус-
кових операцій, украй важливих в умовах
старту з корабля, а також інші унікальні ха-
рактеристики: екологічність використову-
ваних компонентів палива, вагова доскона-
лість, надійність вузлів та агрегатів.
Важко переоцінити особистий внесок
Станіслава Миколайовича у реалізацію цьо-
го проекту. Як генеральний конструктор він
вніс суттєві новації у конструкцію ракети-
носія «Зеніт-3SL». Його науково-технічні
та організаційні рішення в найскладніші мо-
менти створення цього принципово нового
ракетно-космічного комплексу морського
базування чималою мірою визначили успіх
програми. Наприкінці березня 1999 р. від-
бувся перший пуск із плавучої платформи,
космічний апарат було виведено на розра-
хункову орбіту. Координація і забезпечення
робіт у цьому складному космічному проек-
ті за участі США, Росії, України та Норвегії
потребували колосальних зусиль С.М. Ко-
нюхова, який здебільшого брав особисту
участь у пусковій команді. Усього відбувся
31 пуск ракет-носіїв із морської пускової
платформи, в яких на геостаціонарні орбіти
було виведено космічні апарати різних кра-
їн світу.
Характерною рисою, притаманною Ста-
ніславу Миколайовичу, було унікальне за-
гострене відчуття «міри виправданого ри-
зику». Всі проекти ракет-носіїв, створені
під його керівництвом, мають значні від-
мінності від попередніх конструкцій. При
цьому він умів досягати надійності нових
ракет, не нижчої за високий рівень їхніх по-
передників. Яскравим прикладом його про-
фесійної проникливості стала достатньо
успішна конверсійна програма «Дніпро», в
якій бойову міжконтинентальну ракету-но-
сій Р-36М («Са тана») було перетворено на
комерційну. При цьому потрібно було істот-
но змінити основні технічні характеристики
ракети для виконання нових завдань. У 1999 р.
відбувся перший пуск із британським кос-
мічним апаратом Demosat, а до кінця 2011 р.
здійснено 17 запусків.
Проект Egyptsat-1 — перший міжнарод-
ний тендер, виграний українськими спеціа-
лістами. На замовлення Єгипту було розро-
блено й виготовлено космічний апарат для
дистанційного зондування Землі, а у 2007 р.
відбувся його запуск.
Серед успіхів української космічної галузі
не можна не згадати розроблення та запуск
нових космічних апаратів «Січ-1», «Січ-1М»
і «Січ-2» для дистанційного зондування
Землі в інтересах господарської діяльності
та проведення наукових експериментів з до-
слідження іоносфери й магнітосфери.
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
Велику увагу Станіслав Миколайович
приділяв створенню напрацювань, орієнто-
ваних на майбутнє космічної галузі Ук раїни.
Серед таких напрямів найбільш три валим є
проект «Циклон-4». Це логічне продовжен-
ня добре відомих ракет-носіїв «Циклон-2» і
«Циклон-3», отриманих у спадок від радян-
ських часів. Однак під тиском російських
партнерів їх серійне виробництво було ви-
знано нераціональним, попри виняткову
надійність цих носіїв. Із 122 пусків «Цикло-
на-3» лише 5 невдалих, а усі 106 пусків
«Циклона-2» успішні, що є унікальним ре-
зультатом. Роботи з подовження цієї лінії
носіїв було розпочато з ініціативи С.М. Ко-
нюхова наприкінці 90-х років. Однак пер-
спектива успішного завершення проекту
з’явилася лише після ратифікації у 2004 р.
договору між Україною та Бразилією про
довгострокову співпрацю сторін з викорис-
тання ракети-носія «Циклон-4» з пускового
центру «Алькантара». Нині проект виходить
на завершальну стадію — перший старт ра ке ти-
носія заплановано на кінець 2013 р.
Міжнародний проект «Таурус-II» також
виявився надзвичайно важливим і перспек-
тивним. Згідно з ним, з американського кос-
модрому стартуватиме ракета-носій «Анта-
рес», що має у своєму складі перший ступінь,
розроблений у КБ «Південне» спільно з ко-
операцією українських підприємств. Така
схема роботи на засадах партнерства відпо-
відає сучасній практиці міжнародної коопе-
рації у високотехнологічних галузях.
У завершальну фазу ввійшов проект «Вега»,
започаткований попереднім контрактом від
1997 р. із фірмою «Fiat Avia», за яким україн-
ські підприємства забезпечили розроблення,
повномасштабне відпрацювання та серійні
поставки рухового блока останнього ступе-
ня носія. Перший успішний пуск уже здій-
снено 13 січня 2012 р. з космодрому Куру
(Французька Гвіана). Ракета-носій вивела
на орбіту два італійських космічних апарати
і сім американських мікросупутників.
Після розпаду СРСР КБ «Південне» прак-
тично не працювало на оборонний комплекс
держави, а зосередило свої зусилля на мир-
них космічних проектах. Нині керівництво
України поставило за мету прийняти на
озброєння сучасні ракети малого радіуса дії.
Розроблення та проектування нового вітчиз-
няного багатофункціонального ракетного
оперативно-тактичного комплексу (ОТРК)
«Сапсан» для Міністерства оборони України
було доручено ракетобудівникам КБ «Пів-
денне». Сьогодні роботи зі створення ОТРК
вже розпочато, захищено ескізний проект.
Упродовж усієї професійної діяльності
Станіслава Миколайовича одним з основ-
них його пріоритетів була постійна кон-
структивна співпраця з Національною ака-
демією наук України. Тісні ділові зв’язки
КБ з інститутами Академії сформувалися
ще за роки керівництва М.К. Янгеля. Після
обрання у 1992 р. С.М. Конюхова академі-
ком НАН України йому вдалося об’єднати
зусилля багатьох академічних інститутів
для вирішення актуальних завдань ракетно-
космічної галузі з проблем міцності, ство-
рення нових матеріалів і технологічних про-
цесів, високоточної вимірювальної техніки
тощо. Було встановлено нові контакти з уче-
ними США, Франції, Німеччини, Японії, Ін-
дії, Італії та інших країн, вийшли на новий
рівень давні зв’язки з інститутами Росій-
ської Федерації.
Міжнародне визнання високого профе-
сійного авторитету Станіслава Миколайо-
вича наочно демонструє той факт, що його
було тричі обрано віце-президентом Міжна-
родної академії астронавтики (2007, 2009,
2011). На сьогодні до складу МАА входять
30 українських спеціалістів, що стало ре-
зультатом активних і продуктивних зусиль
С.М. Конюхова з розвитку української кос-
монавтики.
Успіхи, досягнуті ракетно-космічними
під приємствами України за роки незалеж-
ності, можна оцінювати як своєрідний фе-
номен: не маючи власних ракетних поліго-
нів, за мінімальної фінансової підтримки
держави галузь не лише вижила, а й упевне-
но утвердилася серед п’яти держав, які за-
безпечують максимальну кількість пусків
ракет-носіїв. Спираючись на науково-тех-
79ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ПОДІЇ
ніч ний потенціал підприємств, ентузіазм
фахівців і наполегливість керівництва, Ук-
раїна домоглася визнання свого ракетно-
космічного статусу. Країна має повний цикл
ракетно-космічних технологій, в тому числі
наземні засоби управління та збирання ін-
формації. Завдяки надзвичайній енергії, ак-
тивній позиції, наполегливості С.М. Коню-
хова багато міжнародних космічних проек-
тів за участю України сьогодні вже стали
реальністю.
Оглядаючи нині весь життєвий і профе-
сійний шлях Станіслава Миколайовича Ко-
нюхова, можна з упевненістю стверджувати,
що він був ентузіастом і патріотом ракетної
техніки, безмежним життєлюбом, прагнув
усіма силами, знаннями та вчинками зберег-
ти за нашою країною звання космічної дер-
жави. Ім’я академіка С.М. Конюхова і надалі
слугуватиме взірцем самовідданого служін-
ня науці, державі та суспільству.
Після себе він залишив багату спадщину
у вигляді науково-технічних розробок, реа-
лізованих проектів, а найголовніше — вели-
ку плеяду своїх учнів, які продовжують його
справу. І це — найкращий пам’ятник Станіс-
лаву Миколайовичу Конюхову — вченому,
конструктору, людині з великої літери.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36933 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T01:44:53Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2012-08-19T18:12:12Z 2012-08-19T18:12:12Z 2012 Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 74-79. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36933 10 квітня 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державного космічного агентства України, присвячене 75-річчю від дня народження академіка НАН України Станіслава Миколайовича Конюхова — Героя України, генерального конструктора — генерального директора Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, видатного вченого та конструктора ракетно-космічної техніки, віце-президента Міжнародної академії астронавтики, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії України. У заході взяли участь представники наукової громадськості, Державного космічного агентства України, співробітники конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля та інші запрошені. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова Article published earlier |
| spellingShingle | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова Події |
| title | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова |
| title_full | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова |
| title_fullStr | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова |
| title_full_unstemmed | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова |
| title_short | Відзначення 75-річчя від дня народження академіка НАН України С.М. Конюхова |
| title_sort | відзначення 75-річчя від дня народження академіка нан україни с.м. конюхова |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36933 |