Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку
Виступ академіка НАН України О.О. Коноваленка.
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36942 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 23-25. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36942 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коноваленко, О.О. 2012-08-19T18:23:44Z 2012-08-19T18:23:44Z 2012 Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 23-25. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36942 Виступ академіка НАН України О.О. Коноваленка. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Виступи Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку |
| spellingShingle |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку Коноваленко, О.О. Виступи |
| title_short |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку |
| title_full |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку |
| title_fullStr |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку |
| title_full_unstemmed |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку |
| title_sort |
інтеграція радіоастрономії україни в європейську радіоастрономічну науку |
| author |
Коноваленко, О.О. |
| author_facet |
Коноваленко, О.О. |
| topic |
Виступи |
| topic_facet |
Виступи |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Виступ академіка НАН України О.О. Коноваленка.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36942 |
| citation_txt |
Інтеграція радіоастрономії України в європейську радіоастрономічну науку / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 5. — С. 23-25. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT konovalenkooo íntegracíâradíoastronomííukraínivêvropeisʹkuradíoastronomíčnunauku |
| first_indexed |
2025-11-25T03:26:48Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:26:48Z |
| _version_ |
1850505136187637760 |
| fulltext |
23ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ІНТЕГРАЦІЯ РАДІОАСТРОНОМІЇ УКРАЇНИ
В ЄВРОПЕЙСЬКУ РАДІОАСТРОНОМІЧНУ НАУКУ
Виступ академіка НАН України О.О. Коноваленка
Як зазначено у змістовній доповіді Бори-
са Євгеновича, впродовж 2011 р. Національ-
на академія наук України мала непогані до-
сягнення у різних галузях науки. Однак ці
досягнення були б кращими за умови актив-
ного розвитку вітчизняної наукової експе-
риментальної бази. Проте цьому перешко-
джають деякі відомі труднощі — недостатнє
фінансування, неможливість придбати об-
ладнання, вартістю понад 1000 грн, тендер-
ні процедури, митні правила, проблеми
Укрспец експорту, низька заробітна платня
інженерно-технічних працівників тощо. Не-
зважаючи на це, Академія наук докладає
максимум зусиль для виходу зі скрутного
становища і розвитку експериментальної
бази у своїх установах. Спробую коротко
проілюструвати це на прикладі європейської
інтеграції радіоастрономії в Україні.
Нині в усьому світі спостерігається своє-
рідний «бум» навколо розвитку низькочас-
тотної радіоастрономії (діапазон частот мен-
ший за 100 МГц). Хоча лідером у цьому
напрямі є Європа, проте цей процес став
явищем всесвітнього масштабу — нові сис-
теми будують в США, Австралії, Китаї та в
інших країнах, де було усвідомлено високу
астрофізичну значущість низькочастотної
ділянки електромагнітного спектра косміч-
ного випромінювання.
На фото показано створену в Нідерлан-
дах першу частину (антенну систему) ново-
го низь кочастотного європейського радіоте-
лескопа LOFAR в діапазоні частот 30–
80 МГц, на урочистому відкритті якого була
присутня королева Нідерландів Беатрікс. До
речі, це яскравий приклад того, як влада по-
важає і цінує науку, зокрема астрономію.
Однак, попри нинішній сплеск інтересу до
низькочастотної радіоастрономії в Україні
поблизу Харкова вже 40 років успішно функ-
ціонує найбільший у світі радіотелескоп де-
каметрових хвиль (діапазон частот від 10 до
30 МГц). Це всесвітньо відомий УТР-2 —
український Т-подібний радіотелескоп.
Низькочастотна антенна система нового радіотеле ско-
па LOFAR, f = 30–80 МГц, Нідерланди, Екслоо, 2010 р.
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Крім того, на території України є також
унікальна система низькочастотних інтер-
ферометрів УРАН, які належать Радіоастро-
номічному інституту НАН України, Полтав-
ській гравіметричній обсерваторії Інституту
геофізики НАН України та Фі зіко-ме ха нич-
ному інституту НАН України.
Засновником радіоастрономії в Україні
був видатний вчений академік Семен Яко-
вич Брауде, чий 100-літній ювілей ми від-
значали минулого року.
Ці українські системи довели високу аст-
рофізичну інформативність низькочастот-
ної радіоастрономії і дали змогу виконати
низку принципових відкриттів, у тому числі
й минулого року. Більш того, завдяки Цільо-
вій програмі НАН України такі системи
вдалося значно покращити і навіть збільши-
ти їхні розміри за допомогою додаткового
ра діотелескопа нового покоління ГУРТ —
Гігант ського українського радіотелескопа в
діапазоні частот від 10 до 80 МГц.
Європейські фахівці високо цінують по-
тенціал української школи радіоастрономії і
висловлюють активне бажання працювати
на українських інструментах. Таким чином,
закордонні радіоастрономи більшою мірою
приїздять до України, а не навпаки. Спів-
праця розгортається, зокрема, в рамках ви-
конання проекту PICS між НАН України і
Академією наук Франції CNRS, який вже
дав чимало цікавих наукових результатів.
Експерти CNRS, які минулого року двічі
відвідували обсерваторію УТР-2 — ГУРТ,
враховуючи наявний колективний доробок,
пропонують створення спільної наукової
лабораторії України і Франції, що не потре-
бує з нашого боку значних додаткових фі-
нансових вкладень.
Більше того, для створення нових низько-
частотних радіотелескопів на власній тери-
торії закордонні партнери охоче переймають
досвід українських радіоастрономів і залу-
чають їх до участі у своїх національних про-
ектах. Це зумовлене тим, що українські ра-
діотелескопи УТР-2, УРАН і ГУРТ за осно-
вними параметрами, такими як смуга частот,
чутливість, завадостійкість, ціна, перевер-
шують закордонні аналоги. Підкреслю, що
ми насправді маємо всі можливості для роз-
роблення унікальної радіоастрономічної та
радіофізичної апаратури як для власних на-
укових потреб, так і на замовлення закор-
донних партнерів.
Одним із відкриттів, зроблених в Україні
за останній час, є детектування блискавок в
атмосфері Сатурна. Це також спільний ук-
раїнсько-європейський проект, ос кільки в
процесі його виконання ви користовували
радіотелескоп УТР-2 і європейський кос-
мічний апарат Кассіні, який нині знаходить-
ся біля Сатурна. Ці дослідження дають змо-
гу, зокрема, краще зрозуміти природу блис-
кавок на планетах і ще раз доводять переваги
фізичних досліджень в умовах космосу.
Другий приклад пріоритетного україн-
сько го результату — детектування низько-
Найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль
УТР-2, f = 10–30 МГц, Радіоастрономічна обсерваторія
ім. С.Я. Брауде, Харків, 2011 р.
Гігантський український радіотелескоп (ГУРТ) нового
покоління, f = 10–80 МГц, 2011 р.
25ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 5
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
час тотного спорадичного випромінювання
зірок, що спалахують. Таке явище нагадує со-
нячні сплески і є важливим для вивчення
зоряно-планетних зв’язків. Це, так би мови-
ти, прояви «галактичної погоди», за анало-
гією з космічною погодою, зумовленою со-
няч но-земними зв’язками. Даний ефект дуже
слабкий і зафіксувати його на Землі, на вели-
кій відстані від зірки — все одно, що відчути
тепло сірника на відстані 10 км. Ось така чут-
ливість українських радіотелескопів!
Не можна не згадати про ще один ре-
кордний український результат в галузі
високочастотної радіоастрономії. Йдеться
про антену Національного космічного цент-
ру РТ-70 в Євпаторії. Радіоастрономічний
інститут є головною організацією з радіо аст-
рономічного освоєння, оснащення і ви ко-
ристання цієї системи (Проект ДКАУ «Ін-
терферометр»). У липні 2011 р. після 30 ро -
ків підготовки розпочався міжнародний
космічний проект «Радіоастрон». До речі,
запуск апарата було здійснено за допомо-
гою української ракети-носія «Зеніт». Ан-
тена РТ-70 є головною в наземному плечі
наземно-космічного інтерферометра, який
має рекордну кутову роздільну здатність,
біля кутових мікросекунд, і дає змогу фік-
сувати якісний інтерферометричний відгук.
Таку кутову роздільну здатність можна по-
рівняти з можливістю побачити на Землі
об’єкт розміром з копійку, що знаходиться
на поверхні Місяця.
Приклади успішної міжнародної співпра-
ці, без сумніву, доводять роль України як од-
нієї з провідних радіоастрономічних і кос-
мічних держав світу. Однак потрібні значні
зусилля, щоб наша країна залишалась у цьо-
му статусі й у майбутньому.
Наприкінці хочу від імені всіх радіоастро-
номів України та Європи подякувати Пре-
зидії НАН України і особисто академіку
Б.Є. Патону за 50-річну підтримку розвитку
радіоастрономії.
|