Про ефективність видання наукових журналів в Україні

У статті висвітлено ситуацію, що склалася на сьогодні в Україні з виданням наукової фахової періодики. Детальніше розглянуто періодичні видання Національної академії наук України. Викладено основні зауваження та пропозиції щодо вимог до наукових фахових видань, нову редакцію яких нещодавно було запр...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2012
Main Authors:	Яцків, Я.С., Радченко, А.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Subjects:	Видавнича справа
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36971
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я.С. Яцків, А.І. Радченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 62-67. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859766237045719040
author	Яцків, Я.С. Радченко, А.І.
author_facet	Яцків, Я.С. Радченко, А.І.
citation_txt	Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я.С. Яцків, А.І. Радченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 62-67. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У статті висвітлено ситуацію, що склалася на сьогодні в Україні з виданням наукової фахової періодики. Детальніше розглянуто періодичні видання Національної академії наук України. Викладено основні зауваження та пропозиції щодо вимог до наукових фахових видань, нову редакцію яких нещодавно було запропоновано до розгляду Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
first_indexed	2025-12-02T05:22:00Z
format	Article
fulltext	62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА У статті висвітлено ситуацію, що склалася на сьогодні в Україні з виданням наукової фахової періодики. Де- тальніше розглянуто періодичні видання Національної академії наук України. Викладено основні зауваження та пропозиції щодо вимог до наукових фахових видань, нову редакцію яких нещодавно було запропоновано до розгляду Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Я.С. ЯЦКІВ, А.І. РАДЧЕНКО ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИДАННЯ НАУКОВИХ ЖУРНАЛІВ В УКРАЇНІ Україна проголосила прагнення до євро- інтеграції. І це, на думку багатьох громадян Ук раїни, єдине правильне рішення й єдино можливий шлях, який необхідно пройти до- стойно. З європейським простором варто ін- тегруватися на рівні знань і всебічної між- відомчої та міжінституційної співпраці у сфері науки, інновацій та інформатизації. Однак інтеграцію легко проголосити, та важко здійснити. Причин цьому багато, про- те, на нашу думку, найголовнішою є та, що за радянських часів не було культу власнос- ті й багатства, а після розпаду СРСР осно- вним кредо більшості людей стало збагачен- ня будь-якою ціною. І не лише фінансове збагачення, а й безпідставне накопичення статусних звань, ступенів, відзнак, нагород тощо. Духовні й моральні цінності, профе- сійна етика та вимогливість до якості кінце- вого результату, на жаль, відійшли на другий план і в науковій сфері. Шлях до фальшивого підвищення статусу легше вторувати у формалізованому світі, в якому основними умовами для здобуття звань і нагород є формальні вимоги, що жод- ним чином не враховують власне якості нау- кового «продукту» — монографії, розробки, навчального курсу, статті. Це пояснює поси- лену увагу до наукової видавничої продукції, й передусім – до наукової періодики. Друко- вані чи електронні періодичні видання є не- обхідним елементом розвитку науки і техно- логій, засобом здійснення комунікації між ученими. Надзвичайно важливо, щоб це був якісний інформаційний елемент, щоб у кож- ному виданні було передбачено жорсткий відбір публікацій, відфільтровування вторин- них, незначущих, псевдонаукових статей. Натомість сьогодні ми маємо формальні, переважно кількісні, вимоги до наукових пу- блікацій та наукових фахових видань, пере- лік яких традиційно затверджувала Вища атестаційна комісія України. Тепер цю функ- цію передано Департаменту атестації кад- рів (ДАК) при МОНмолодьспорт України. Украй небажано, щоб і надалі збереглися формальні підходи до формування зазначе- ного списку і наявні негативні тенденції роз- витку вітчизняної наукової періодики. Коротко проаналізуємо ситуацію з фаховими науковими періодичними виданнями в Ук раїні. По-перше, у світі і, відповідно, в Україні з кожним роком зростає кількість періодич- них наукових видань і кількість наукових статей у них. Статті стають коротшими, а переліки посилань при них — довшими з ме- тою підвищення індексів цитувань. Водно- час зро стають світові вимоги до наукової періодики, адже всі видання, а особливо ви- дання відомих видавництв та інституцій, за цікавлені у входженні до міжнародних наукометричних і реферативних баз. Тому впроваджується жорсткіший відбір статей шляхом підвищення рівня рецензування. На жаль, в Україні в багатьох наукових ви- даннях немає ефективних заходів рецензу- вання та відбору статей до друку. Чому так? Тому, що метою публікації є не прагнення 63ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА оприлюднити нові результати, здобутки чи міркування, не наукова цінність, навіть не гонитва за вищим індексом цитування, а не- обхідність задовольнити формальні вимоги до кількості публікацій для отримання нау- кового ступеня, звання чи посади. По-друге, термін «ефективність наукового пе ріодичного видання» вельми розпливчас- тий — ним можуть позначати наповнюваність портфеля, розмір читацької аудиторії, комер- ційну складову, вагомість публікованих у ви- данні досліджень і статус їхніх авторів. Крок до чіткішого встановлення рівня ефективності наукових видань і наукових досліджень було зроблено під час запровадження наукометрич- них показників, однак разом з тим зростає кіль- кість критичних відгуків щодо їх застосування. Наголосимо, що системі оперування відомими на сьогодні наукометричними показниками за- кидають передовсім надмірну формалізова- ність в оцінюванні наукової праці. Імовірно, консенсус полягає в тому, що нау- кометричний показник має бути одним із пара- метрів оцінювання наукового видання та робо- ти науковця. Інші критерії мають враховувати специфіку конкретних галузей науки та науко- ву складову. За набором таких параметрів має складатися інтегрована оцінка якості видання. Статистика добре ілюструє ситуацію з науко- вою фаховою періодикою в Україні. На порталі наукової періодики Національної бібліотеки Ук раїни ім. В.І. Вернадського, яка ос танніми ро- ками докладає значних зусиль, щоб стати агре- гатором електронних версій відповідних видань, вже розміщено близько тисячі назв (табл. 1). З таблиці видно, що 50% видань належить до установ, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України. Майже всі вони започатковані навчальними закладами різного рівня акредитації. Зде- більшого це різноманітні вісники, наукові за- писки, наукові часописи з періодичністю 2, рідше — 4 рази на рік. Очевидно, що випуск наукової періодики не є основною функцією органів державної вла- ди, громадських об’єднань чи приватних ін- ституцій, але вони видають 23% наукової пері- одики в Україні. Зауважимо також, що 78% таких видань мають періодичність 4 і менше чисел на рік і лише 7% виходять щомісяця. У табл. 2 наведено розподіл видань за галу- зями знань. Слід зазначити, що досить часто одне видання є фаховим за кількома наукови- ми напрямами. Тобто ці дані вказують, у якій кількості видань можна опублікувати статтю, яку буде зараховано як фахову для захисту дисертації. Лідером тут є технічні науки — у цій галузі результати до сліджень можна пу- блікувати в 113 виданнях підпорядкування МОНмолодьспорт України, 35 — НАН Укра- їни та ще в 35, належних до інших відомств. Загалом це 183 видання. А далі — прості під- рахунки: якщо кожне з цих видань виходить у середньому 4 рази на рік і містить близько 12 статей, то щороку з технічних наук в Укра- їні публікується близько 9 тисяч робіт тіль- ки в періодичних фахових виданнях! А є ж іще навчальна, довідкова, енциклопедична література, наукові монографії та неперіо- дичні збірники наукових праць, матеріали конференцій, праці, видані за кордоном. Якою ж має бути кількість рецензентів і чле- нів редакційних колегій видань, щоб забез- печити належний рівень наукової фахової літератури? Якою має бути результативність технічних наук в Україні за такої кількості видань і публікацій? Умовно за якістю наукову періодику України можна розподілити на такі групи: 1 — журнали НАН України та інших ві- домств з визначеним імпакт-фактором, які видають чи перекладають англійською; 2 — видання НАН України та інших ві- домств, які ще не мають імпакт-фактора, але входять до світових наукометричних баз, мають налагоджений дієвий контроль за якістю публікацій, до складу їх редколегій входять відомі закордонні вчені; 3 — академічні й університетські видання без імпакт-фактора та без участі зарубіжних учених, що мають чітку редакційну політику (редакційні колегії та редакції яких працю- ють ефективно, підтримуючи, зокрема, висо- кий рівень рецензування, відповідність чин- ним стандартам і світовим вимогам, актуаль- ність електронного ресурсу тощо); 64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА 4 — всі інші видання, маловідомі світовій та вітчизняній науковій спільноті. Розглянемо детальніше наукову періодику НАН України. На сьогодні Національна ака- демія наук України є співзасновником 86 пе- ріодичних наукових фахових видань. Серед них 4 видання є загальноакадемічними, 44 належать до Секції фізико-технічних і мате- матичних наук, 23 — до Секції хімічних і біо- логічних наук і 15 — до Секції суспільних і гуманітарних наук. Крім того, НАН України є засновником науково-популярного журна- лу «Світогляд» і співзасновником чотирьох реферативних журналів — тематичних серій Українського реферативного журналу «Дже- рело» та 41 збірки наукових праць. Слід також зазначити, що установи НАН України самостійно видають ще близько 100 наукових журналів і збірників наукових праць різної періодичності. 18 академічних журналів перевидають за- кордонні видавничі компанії. Більшість з них (11) видає Springer, інші — Elsevier, Begell Ho- use, Pleiades Publishing, окремі наукові уста- нови. Два академічні журнали перевидають англійською лише в електронному вигляді. Ще дев’ять академічних журналів виходять англійською мовою в Україні: їх готують і ви- пускають академічні установи. Деякі з них ма- ють лише англомовну версію, інші — англо- й україномовну, що виходять паралельно. За даними представників Thomson Reuters (інформація станом на травень 2011 р.), для 18 академічних журналів обчислено імпакт-фак- тор. Ще для 3 журналів цей індекс нині тільки обраховують (вони внесені до Master Journal List). Приємно зазначити, що серед цих ви- дань є і загальноакадемічний журнал «Допо- віді Національної академії наук України». База даних Scopus індексує багато академіч- них журналів. Щоправда, частина з них індек- сується не як видання НАН України, а як жур- нали закордонних видавців — з минулого року Scopus припинив індексування національних версій періодичних видань за наявності англо- мовної версії. Щоб віднайти всі українські за походженням журнали у БД Scopus, слід зва- жати, що будь-яка база даних є формалізова- ною математичною системою і одержаний ре- зультат визначений передовсім правильним налаштуванням пошуку. За даними, наведени- ми у щорічній доповіді Scopus, у 2010 р. цією БД було опрацьовано 36 назв українських ака- демічних періодичних видань. Працюючи над питаннями активізації вне- сення наукової періодики НАН України до світових наукометричних і реферативних баз, Науково-видавнича рада НАН України започаткувала щорічну конференцію «Нау- кова періодика: традиції та інновації» і збір- ник «Наука України у світовому інформа- ційному просторі». Організацію конференції доручено базовій організації На уково-ви- давничої ради НАН України — Видавничому дому «Академперіодика» НАН України. Ос- тання конференція відбулася в Києві 31 травня 2012 р. Матеріали конференцій пу- блікуються в зазначеному збірнику, розпо- всюджуються по наукових установах, бібліо- теках і вищих навчальних закладах України, а також розміщені у відкритому доступі на сайті Науково-видавничої ради НАН Украї- ни («На укові публікації та видавнича діяль- ність» — www.publications.nas.gov.ua). Одним із пунктів резолюції минулорічної конференції було рішення щодо звернення до Департаменту атестації кадрів МОНмолодь- спорт України з питань оформлення приста- тейних списків літератури в наукових фахо- вих періодичних виданнях. На виконання рі- шення в лютому цього року було підготовлено і направлено до ДАК МОНмолодьспорт України лист, у якому, зокрема, зазначено: «Основним свідченням високого рівня та сві- тового визнання наукового журналу є його входження до міжнародних реферативних і наукометричних баз даних». Отже, вітчизня- ні вимоги до періодичних наукових фахо- вих видань не повинні суперечити вимогам цих баз. Однак дотримання вимог стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимо- ги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)» під час оформлення пристатейних списків унеможливлює прийняття україн- ських журналів до світових баз. 65ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА Табл. 1. Українські наукові журнали та збірники наукових праць за інформацією Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/portal/) Відомство Кількість Періодичність (кількість чисел на рік) 12 6 4 2 Інша Національна академія наук України (НАН) 167 13 39 74 26 13 Національна академія медичних наук України (НАМН) 34 1 7 23 1 2 Національна академія аграрних наук України (НААН) 18 2 1 6 3 1 Національна академія педагогічних наук України (НАПН) 16 1 3 5 3 4 Національна академія правових наук України (НАПрН) 7 1 2 2 0 2 Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ) 7 0 0 5 2 0 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодьспорт) 459 11 49 162 199 37 Інші органи державної влади (ОДВ) 127 19 20 51 29 9 Асоціації, федерації, приватні видання (А) 83 19 10 33 14 7 Разом 918 67 131 361 277 75 Табл. 2. Розподіл української наукової періодики за галузями науки Науки Кількість журналів і збірників* НАН НАМН НААН НАПН НАПрН НАДУ МОНмолодь- спорт ОДВ А Аграрні 1 10 8 13 7 Біологічні 17 1 5 14 1 1 Військові 2 4 Державне управління 6 1 1 1 Економічні 14 1 1 58 18 13 Історичні 19 1 22 2 7 Медичні 5 33 55 19 18 Мистецтвознавство, фольклористика 5 13 1 Науки про Землю 11 9 4 1 Педагогічні 16 31 11 6 Політичні, соціологічні 5 16 2 3 Психологія 1 4 1 2 Спорт, фізична культура 13 1 Технічні 35 1 113 26 8 Фізико-математичні 31 15 2 1 Філологічні 4 45 2 1 Філософські 7 13 1 Хімічні 8 5 2 1 Юридичні 5 4 1 20 17 10 Разом 167 34 18 17 5 7 457 128 80 * Не враховано політематичні вісники, збірники наукових праць тощо, сумарна кількість яких перевищує 500. Скорочення див. у табл. 1. 66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА У проекті Положення про наукові фахові ви- дання, запропонованому до обговорення ДАК МОНмолодьспорт України, як і в чинному Положенні, є пункт щодо необхідності «до- тримання вимог до редакційного оформлен- ня фахового видання згідно з чинними стан- дартами України». Вважаємо, що його слід викласти в такій редакції: «Дотримання ви- мог до оформлення наукового фахового ви- дання згідно з чинними державними стандар- тами України. Оформлення пристатейних списків посилань відповідно до вимог міжна- родних наукометричних систем». Відповіді на цю пропозицію поки що не надійшло. На одному із засідань Громадської ради при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України було розглянуто цей проект вимог до наукових фахових видань, публікації в яких врахову- ються під час захистів дисертації на здобуття ступеня кандидата чи доктора наук. Науково- видавнича рада НАН України опра цювала запропонований проект і надала свої деталь- ні пропозиції й обґрунтовані зауваження. Наведемо тут деякі з них. Проект значною мірою дублює попередні, чинні на сьогодні вимоги і не відповідає сучасним світовим вимогам до наукової періодики, а також ста- ну розвитку інформаційних і видавничих технологій. Особливо ж науковій громад- ськості слід звернути увагу на кілька осно- вних недоліків цих вимог. По-перше, вони не враховують вимог сві- тових наукометричних і реферативних баз даних, зокрема, як зазначено вище, до оформ- лення пристатейних переліків посилань, а та- кож до оформлення анотацій до статей, обов’язкової для сучасного наукового періо- дичного видання наявності робочого, постій- но оновлюваного англомовного електронного ресурсу (з англомовним інтерфейсом, зміс- том кожного номера журналу, анотаціями статей та допоміжною інформацією). По-друге, жодної уваги не приділено пи- танням наявності водночас паперових і елек- тронних видань, зокрема, визначення тира- жів для цих видань, здійснення розсилки чи забезпечення їхніми контрольними примір- никами всіх провідних наукових вітчизня- них бібліотек (відповідно до Закону України та постанови Кабінету Міністрів України щодо обов’язкового контрольного примір- ника та його доставляння). Крім того, осто- ронь залишився той факт, що електронне ви- дання не підлягає в Україні державній реє- страції, отже, не є легітимним (відповідно, не може мати свідоцтва про державну реє- страцію, не відповідає вимогам до фахових видань і «не придатне» для опублікування результатів дисертаційних досліджень). По-третє, всі вимоги спрямовані на оці- нювання формального боку організації ро- боти видання і жодним чином не врахову- ють його наукової вартості. Тож фактично за цими вимогами можна оцінити лише ро- боту редакції — наскільки сумлінно її пра- цівники розсилають контрольні примірни- ки, здійснюють наповнення веб-ресурсу, по- дання матеріалів у електронному вигляді до НБУВ чи «Джерела», наскільки активно вони прагнуть внесення видання до світо- вих інформаційних агрегаторів тощо. І основне: наукове фахове видання чомусь має затверджувати до друку вчена рада науко- вої установи-засновника. А для чого тоді по- важна редакційна колегія з обов’язковими іно- земними фахівцями і так само обо в’яз ковими штатними працівниками установи-засновника (вочевидь, вони ж є і членами вченої ради)? Які ж тоді повноваження редакційної колегії? З викладеного зрозуміло, що в запропоно- ваному вигляді нові вимоги до наукових фа- хових видань знов застаріють раніше, ніж будуть прийняті. Найкращим виходом з цієї ситуації була б повна відмова від будь-якого переліку науко- вих фахових видань, складеного за формаль- ними ознаками. Якщо ми не можемо взагалі відмовитись від формального підходу до та- кої важливої частини наукової роботи, як оприлюднення її результатів, варто запрова- дити «вагові» коефіцієнти і ранжувати цей перелік видань, оцінивши за певною шкалою всі видання, що входять на сьогодні до пере- ліку наукових фахових в Україні. При цьому визначити, що входження видання до бази 67ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 ВИДАВНИЧА СПРАВА Thomson Reuters чи Scopus вартує більше ба- лів, ніж входження до інших світових тема- тичних баз даних. Відповідно бали нарахову- ються за вихід англійською мовою, наявність електронного ресурсу, залучення до складу редакційної колегії іноземних фахівців, правильність складання анотацій до статей і наявність англомовних анотацій. Подібні пропозиції вже висували працівники уста- нов МОНмолодьспорт України, досліджую- чи ефективність наукової періодики та науко- вої роботи вищих навчальних закладів Украї- ни (наприклад, Р.О. Влох, Н.В. Рябова та ін.). Формальні вимоги — відповідність держав- ним видавничим стандартам і дотримання ви- конання законодавства в частині доставляння обов’язкового контрольного примірника — можна і не оцінювати. Контроль за цим аспек- том діяльності здійснюють Державна реєстра- ційна служба України при Міністерстві юстиції України (вона може анулювати свідоцтво про реєстрацію видання в разі його невиходу або не- надходження контрольних примірників упро- довж двох років) і Книжкова палата Ук раї ни імені Івана Федорова, крім того, в січні 2012 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо доставлян- ня обо в’яз кового безоплатного примірника до- кументів», яким передбачено накладання штра- фу на посадових осіб, фізичних осіб-під при- ємців від 30 до 50 неоподатковуваних міні мумів доходів громадян за недоставляння або пору- шення строку доставляння обо в’яз кового без- оплатного примірника документів. За результатами нарахування балів можна буде «почистити» перелік фахових видань, а решту видань згрупувати, наприклад у три групи. Тоді для захисту кандидатської ди- сертації необхідно було б мати дві статті в журналах першої групи або в авторитет- них зарубіжних виданнях. Решту публікацій враховують на рівні участі в конференціях. І наостанок — два аргументи на користь від- мови від формування переліку наукових фахо- вих видань. Нині в Україні набагато простіше створити нове видання й ініціювати його вне- сення до переліку фахових, ніж навчити аспі- рантів належним чином подавати результати власних досліджень. Адже часто «наукові фа- хові» видання створюють лише тому, що в уста- нові є багато здобувачів наукових ступенів, а для захисту слід опублікувати певну кількість статей. Тобто науковці перейняті задоволен- ням одних формальних вимог (до фахового ви- дання) задля задоволення інших (необхідна для захисту кількість публікацій). Отже, публі- кація з’являється не тоді, коли є що повідоми- ти, а тоді, коли науковець реалізує кар’єрні ам- біції. Публікація перестає бути однією з завер- шальних ланок наукової роботи і засобом комунікації, перетворюючись на спосіб отри- мання звання, посади, більшої платні тощо. Може, варто, нарешті, дати можливість повноцінно працювати спеціалізованим уче- ним радам із захисту кандидатських і док- торських дисертацій, давши їм змогу оціню- вати наукову значущість і повноту подання результатів досліджень, а не контролювати, щоб видання з публікацією було внесено до переліку фахових в Україні за відповідними спеціальностями? Вивільнені кадри і кошти можна було б спрямувати на запровадження системи національного індексу цитування. Викладене вище дає змогу дійти таких ви- сновків. В Україні є серйозні проблеми з влас- ними науковими періодичними виданнями, зокрема щодо їхньої якості, відповідності міжнародним стандартам тощо. На сьогодні українські науковці й установи продукують невиправдано велику кількість пе ріодичних наукових видань, що спричинює погіршення не лише загального рівня видань, а й рівня окремих публікацій, нівелюючи цінність нау- кової праці. Ілюстрацією цього є надзвичайно низька кількість статей українських науков- ців, щороку опублікованих у зарубіжних ви- даннях (виняток становлять хіба що природ- ничі науки). Найбільш гіпертрофованою є ситуація з виданнями у сфері економічних, соціополітичних і гуманітарних наук. Ці ви- дання часто мають описовий характер і, як правило, маловідомі за кордоном. Отже, українська наукова періодика, щоб стати фаховою, потребує змін на загально- державному, академічному, освітянському й інститутському рівнях.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36971
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T05:22:00Z
publishDate	2012
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Яцків, Я.С. Радченко, А.І. 2012-08-28T14:12:43Z 2012-08-28T14:12:43Z 2012 Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я.С. Яцків, А.І. Радченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 62-67. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36971 У статті висвітлено ситуацію, що склалася на сьогодні в Україні з виданням наукової фахової періодики. Детальніше розглянуто періодичні видання Національної академії наук України. Викладено основні зауваження та пропозиції щодо вимог до наукових фахових видань, нову редакцію яких нещодавно було запропоновано до розгляду Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Видавнича справа Про ефективність видання наукових журналів в Україні Article published earlier
spellingShingle	Про ефективність видання наукових журналів в Україні Яцків, Я.С. Радченко, А.І. Видавнича справа
title	Про ефективність видання наукових журналів в Україні
title_full	Про ефективність видання наукових журналів в Україні
title_fullStr	Про ефективність видання наукових журналів в Україні
title_full_unstemmed	Про ефективність видання наукових журналів в Україні
title_short	Про ефективність видання наукових журналів в Україні
title_sort	про ефективність видання наукових журналів в україні
topic	Видавнича справа
topic_facet	Видавнича справа
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36971
work_keys_str_mv	AT âckívâs proefektivnístʹvidannânaukovihžurnalívvukraíní AT radčenkoaí proefektivnístʹvidannânaukovihžurnalívvukraíní

Про ефективність видання наукових журналів в Україні

Institution

Similar Items