Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)

За даними вивчення флюїдних включень у мінералах і закритих пор у породах з'ясовано, що процес мінералогенезу високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву проходив при 200–300 °С та відносно високій газонасиченості мінералоутворювального флюїду з домі...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Доповіді НАН України
Date:2011
Main Authors: Наумко, І.М., Бондар, Р.А., Сахно, Б.Е.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36976
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах) / I.М. Наумко, Р.А. Бондар, Б.Е. Сахно // Доп. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 113-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859916124392521728
author Наумко, І.М.
Бондар, Р.А.
Сахно, Б.Е.
author_facet Наумко, І.М.
Бондар, Р.А.
Сахно, Б.Е.
citation_txt Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах) / I.М. Наумко, Р.А. Бондар, Б.Е. Сахно // Доп. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 113-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Доповіді НАН України
description За даними вивчення флюїдних включень у мінералах і закритих пор у породах з'ясовано, що процес мінералогенезу високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву проходив при 200–300 °С та відносно високій газонасиченості мінералоутворювального флюїду з домінуванням метану. Однак за умов зеленосланцевої фації метаморфізму, за яких відбувалися зміни породи берлебаської і кузинської світ, не було досягнуто високотемпературних параметрів, необхідних для синтезу графіту. Це свідчить про те, що відновлення вуглецю первинно-осадових вуглисто-бітумінозних сполук привело не до утворення оксиду вуглецю як основи можливої реакції Будуара, продуктом якої при 750–600 °С міг стати елементарний вуглець (графіт), а лише до утворення метану та інших вуглеводнів метанового ряду, стимульованого припливом глибинного високотемпературного флюїду, та їхнім подальшим, з одного боку, захопленням такими дефектами кристалічної структури мінералів як флюїдні включення, а з другого — можливим нагромадженням у сприятливих структурах-пастках з утворенням покладів газу. The data on fluid inclusions and closed pores of rocks allow us to ascertain that the process of mineralogenesis of high-grade metamorphic carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif occurred at a temperature of 200–300 °С and a relatively high gas saturation of the mineral-forming fluid, in which methane predominates. But, under conditions of the green-schist facies of metamorphism, when rocks of the Berlebash and Kuzyn suites became changed, it was unable to reach high-temperature parameters which are necessary for the graphite synthesis. This testifies that the carbon regeneration of primary-sedimentary carbon-bituminous compounds led not to the formation of carbonic oxide as a basis of the possible Bouduar reaction, where product could be the elemental carbon (graphite) at a temperature of 750–600 °С, but only to the formation of methane and other hydrocarbons of the methane series stimulated by the influx of the deep-seated high-temperature fluid and their further, on the one hand, capturing by such defects of the crystalline structure of minerals as fluid inclusions and, on the other hand, by possible accumulations in favorable structures-traps with the evolution of gas deposits.
first_indexed 2025-12-07T16:05:29Z
format Article
fulltext УДК 548.4:550.4(477.8) © 2011 I.М. Наумко, Р.А. Бондар, Б.Е. Сахно Про генезис високометаморфiзованих вуглистих утворень пiвнiчно-захiдної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мiнералах) (Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим) За даними вивчення флюїдних включень у мiнералах i закритих пор у породах з’ясовано, що процес мiнералогенезу високометаморфiзованих вуглистих утворень пiвнiчно-захiд- ної частини Мармароського масиву проходив при 200–300 ◦С та вiдносно високiй газона- сиченостi мiнералоутворювального флюїду з домiнуванням метану. Однак за умов зеле- носланцевої фацiї метаморфiзму, за яких вiдбувалися змiни породи берлебаської i кузин- ської свiт, не було досягнуто високотемпературних параметрiв, необхiдних для синтезу графiту. Це свiдчить про те, що вiдновлення вуглецю первинно-осадових вуглисто-бiту- мiнозних сполук привело не до утворення оксиду вуглецю як основи можливої реакцiї Бу- дуара, продуктом якої при 750–600 ◦С мiг стати елементарний вуглець (графiт), а ли- ше до утворення метану та iнших вуглеводнiв метанового ряду, стимульованого при- пливом глибинного високотемпературного флюїду, та їхнiм подальшим, з одного боку, захопленням такими дефектами кристалiчної структури мiнералiв як флюїднi вклю- чення, а з другого — можливим нагромадженням у сприятливих структурах-пастках з утворенням покладiв газу. Високометаморфiзованi вуглистi утворення здавна привертали увагу дослiдникiв пiвнiч- но-захiдної частини Мармароського масиву (Українськi Карпати). Про це свiдчать численнi результати вивчення цих порiд комплексом хiмiчних i фiзичних методiв, зокрема в моногра- фiї [1]. Однак для з’ясування їхнього генезису, як свiдчить виконаний нами огляд [2], лише фрагментарно були використанi флюїднi включення в мiнералах — предмет дослiдження мiнералофлюїдологiї [3], а отже, результати таких дослiджень складають передумови для вiдтворення особливостей флюїдного режиму породно-рудних комплексiв [4]. На пiвнiчно-захiдному закiнченнi Мармароського масиву високометаморфiзованi вуглис- тi утворення знайдено у незначних за розмiрами тiлах графiтоподiбної вуглистої (метаан- трацитової) речовини (рис. 1) лiнзо- й гнiздоподiбної форм, серед рiзних типiв метамор- фiчних порiд берлебаської (V-Є1br) i кузинської (D3–C1kz ) свiт рахiвського й чивчинсько- го вiдгалужень масиву: вуглисто-кварцових, вуглисто-хлорит-серицитових i кварцитових сланцiв та вуглистих кварцитiв [1]. У результатi комплексних хiмiчних та фiзичних дослiджень [1] встановлено, що графiто- подiбна вуглиста (метаантрацитова) речовина не має типової графiтової структури i займає промiжне положення мiж графiтизованим вугiллям i графiтом, тобто перебуває на ступенi карбонiзацiї мiж антрацитом i графiтом. Це свiдчить про її утворення з концентрованої вихiдної органiчної речовини (наприклад, пластiв вугiлля або горючих сланцiв). Загальновiдомо, що сполуки вуглецю первинно-осадового походження при температурi метаморфiчних процесiв не можуть бути iнертними, вони взаємодiятимуть з основними ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №1 113 Рис. 1. Загальний вигляд високометаморфiзованих вуглистих утворень у тiлах графiтоподiбної вуглистої (метаантрацитової) речовини (басейн потоку Великий Прилучний, Чивчинськi гори). Умовнi позначення: Qtz — кварц; MA — метаантрацит компонентами мiнералоутворювальних флюїдiв, насамперед з водою i дiоксидом вуглецю. Утворена при цьому газова фаза, яка крiм дiоксиду вуглецю може мiстити також вугле- водневi сполуки (метан тощо), вiдiграє одну з провiдних ролей у трансформацiї первинних вуглецевмiстних шарiв у вуглистi утворення. На пiдставi даних вивчення флюїдних включень у мiнералах, а також закритих пор у породах, нами зроблено спробу оцiнити роль газової фази у процесi мiнералогенезу вуг- листих утворень за допомогою методiв мас-спектрометричного хiмiчного [3] i вакуумного декрептометричного [5] аналiзiв. Через незначнi розмiри включень використовували методику аналiзу масової проби мi- нералу або породи, зокрема вимiри на часопролiтному мас-спектрометрi МСХ-3 А, модифi- кованому для аналiзу мiкрокiлькостей газiв, виконували з наважки 200 мг у дiапазонi вiд 1 до 200 а. о. м. При необхiдностi визначали також вiдноснi газонасиченiсть (∆P ) — при- рiст тиску в напускнiй системi внаслiдок вивiльнення летких компонентiв включень у разi механiчного подрiбнення проби мiнералу або породи (стосовно залишкової величини близь- ко 1 ·10−3 Па) та водонасиченiсть (CН2О) — вiдсотковий вмiст пари води (поглинач — Р2О5) у їхньому загальному об’ємi. Метод вакуумного декрептометричного аналiзу застосовували з порiвняльною метою. У летких компонентах флюїдних включень у кварцi прожилкiв i закритих пор у слан- цях, збагачених графiтоподiбною вуглистою (метаантрацитовою) речовиною, Чивчинського (потiк Великий Прилучний, хребет Прилучний, потiк Велика Веснарка) i Рахiвського вiдга- лужень масиву мас-спектрометричним хiмiчним аналiзом було встановлено метан, дiоксид вуглецю й азот (рис. 2). Характерним є iстотне домiнування метану (54,7–99,7% за об’ємом) над кiлькiсно пiд- порядкованими дiоксидом вуглецю (0,3–35,9%) та азотом (9,4–19,1%). Присутнiсть азоту в складi летких компонентiв у двох зразках (сланець i прожилок кварцу в ньому з хребта Прилучний) може бути зумовлена їхнiм просторовим i генетичним зв’язком з неподалiк розташованими метаморфiзованими магматичними утвореннями [6]. Методом вакуумного декрептометричного аналiзу для кварцу прожилкiв у сланцях, збагачених графiтоподiбною вуглистою (метаантрацитовою) речовиною, встановлено такi 114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №1 Рис. 2. Дiаграма спiввiдношення летких компонентiв флюїдних включень у кварцi прожилкiв i закритих пор у сланцях Чивчинського i Рахiвського вiдгалужень Мармароського масиву Рис. 3. Температурнi iнтервали видiлення газової фази флюїдних включень у кварцi прожилкiв у сланцях, збагачених графiтоподiбною вуглистою (метаантрацитовою) речовиною (за даними вакуумного декрепто- метричного аналiзу) температурнi iнтервали iнтенсивностi газовидiлення, ◦С: 20–180 (пiк 140), 180–240 (пiк 200), 360–580 (пiк 480) (рис. 3). Найiнтенсивнiшi пiки та максимальна газовiддача зразкiв припадають на температуру, яка перевищує 200 ◦С i, можливо, доходить до 300 ◦С, що викликано, очевидно, вивiльне- нням основної маси летких компонентiв з флюїдних включень у мiнералах продуктивних сульфiдних i золоторудних парагенезiв внаслiдок їхньої високої вiдносної газонасиченостi. Цей iнтервал температури максимальної iнтенсивностi газовидiлення для вуглистих слан- цiв є доказом того, що iз зруйнованої за умов прогресивного метаморфiзму при 250–300 ◦С бiльшої частини органiчної речовини, представленої вищими вуглеводнями [7], якi вхо- дять до складу графiтоподiбної вуглистої (метаантрацитової) речовини, утворюються знач- нi кiлькостi летких компонентiв (насамперед метану), що й зафiксовано декрептограмами (див. рис. 3). ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №1 115 Отже, згiдно з отриманими нами даними, характерними рисами процесу мiнералоге- незу вуглистих утворень пiвнiчно-захiдної частини Мармароського масиву були iнтервал температури вiд 200 до 300 ◦С i вiдносно висока газонасиченiсть мiнералоутворювального флюїду з домiнуванням у газовiй фазi метану, який мiг би бути вихiдною речовиною для формування графiту Загальновiдомо, що графiт i графiтоподiбнi утворення можуть формуватись за рахунок вуглецевих сполук як глибинного (графiт у iнтрузивних або ефузивних породах основного складу), так i поверхневого (графiт у метаморфiчних породах) походження. Оскiльки у вивчених вуглистих утвореннях графiт не знайдено [1], то отриманi нами данi вказують на те, що, очевидно, за умов зеленосланцевої фацiї метаморфiзму, за яких були змiненi породи берлебаської i кузинської свiт Мармароського масиву, не було досягну- то високотемпературних параметрiв, необхiдних для синтезу графiту. Вiдновлення вуглецю первинно-осадових вуглисто-бiтумiнозних сполук у даному випадку приводило не до утво- рення оксиду вуглецю як основи можливої реакцiї Будуара, продуктом якої при 750–600 ◦С мiг стати елементарний вуглець (графiт), а лише до утворення метану [8] та iнших вуглевод- нiв метанового ряду [9]. Цей процес, стимульований припливом глибинного високотемпера- турного флюїду з синтезованими у його середовищi вуглеводнями [10, 4] у вуглистi сланцi Мармароського масиву i супроводжуваний утворенням зон подрiбнення внаслiдок малої механiчної стiйкостi вуглистої речовини [1] та посиленням iнфiльтрацiйно-метасоматичних явищ [11] внаслiдок мiграцiйних процесiв [12], завершувався захопленням насамперед ме- тану такими дефектами кристалiчної структури мiнералiв, як флюїднi включення, що й вiдтворено експериментально [13]. З iншого боку, саме метан з найменшим дiаметром своєї молекули i найслабшими сорбцiйними властивостями порiвняно з бiльш високомолекуляр- ними вуглеводнями здатний забезпечити iнтенсивне проникання флюїду в мiкротрiщини, пронизання ним навколишнiх порiд на значнi вiдстанi i можливе нагромадження у сприят- ливих структурах-пастках з утворенням покладiв газу. Наявнiсть таких пасток i скупчень вуглеводнiв у них прогнозувалася у перспективно газоносних вiдкладах пiднасувних структур Мармароського масиву [14], в яких розвиненi трiщиннi колектори тектонiчного походження, а газовмiсними є породи високого ступеня тектонiчної переробки з проявами у них зон подрiбнення вздовж площин насувiв, вски- дiв та iнших тектонiчних порушень [15]. Встановленi прояви газу, ймовiрно, зумовленi на- громадженням у цих вуглецевих чорносланцевих формацiях вуглеводнiв внаслiдок їхньої субвертикальної мiграцiї саме такими тектонiчними порушеннями. У пiдсумку дiйдемо висновку, що у породно-рудних метаморфогенних комплексах Мар- мароського масиву в процесi їхнього становлення i перетворень iснували необхiднi пере- думови для перебiгу процесiв вуглеводнегенезу i утворення покладiв вуглеводнiв як у пiд- насувних структурах, так i у сприятливих структурах-пастках тектонiчного походження. 1. Вульчин Є. I., Братусь М.Д., Iванцiв О.Є., Шабо З. В. Високометаморфiзованi вуглистi утворення i графiти України. – Київ: Наук. думка, 1967. – 140 с. 2. Бондар Р., Наумко I. Флюїднi включення у мiнералах породно-рудних комплексiв пiвнiчно-захiдної частини Мармароського масиву (пiдсумки дослiджень, новi пiдходи, перспективи) // Мiнерал. зб. – 2007. – № 57, вип. 2. – С. 85–94. 3. Калюжный В.А. Основы учения о минералообразующих флюидах. – Киев: Наук. думка, 1982. – 240 с. 4. Наумко I.М. Флюїдний режим мiнералогенезу породно-рудних комплексiв України (за включеннями у мiнералах типових парагенезисiв): Автореф. дис. . . . д-ра геол. наук: 04.00.02 / НАН України. Iн-т геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2006. – 52 с. 116 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №1 5. Ермаков Н.П., Долгов Ю.А. Термобарогеохимия. – Москва: Недра, 1979. – 271 с. 6. Матковский О.И. Минералогия и петрография Чивчинских гор. – Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1971. – 214 с. 7. Roedder E. Fluid inclusions // Reviews in Mineralogy. – Virginia: Mineralogical Society of America, 1984. – Vol. 12. – 644 p. (Пер.: Э. Реддер. Флюидные включения в минералах: В 2 т. – Москва: Недра, 1987. – Т. 1. – 560 с.; Т. 2. – 632 с.). 8. Наумко I., Калюжний В., Сворень Й. та iн. Флюїди постседиментогенних процесiв в осадових та осадово-вулканогенних верствах пiвденно-захiдної окраїни Схiдноєвропейської платформи i прилег- лих геоструктур (за включеннями у мiнералах) // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 2007. – № 4. – С. 78–108. 9. Бакуменко I., Марусяк В., Попiвняк I. Флюїднi включення в жильному кварцi метаморфiчних комп- лексiв Чивчинських гiр (Мармароський масив) // Мiнерал. зб. – 2003. – № 53, вип. 1./2. – С. 59–69. 10. Сворень Й.М., Наумко I.М. Нова теорiя синтезу i генезису природних вуглеводнiв: абiогенно-бiоген- ний дуалiзм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116. 11. Коржинский Д.С. Теория метасоматической зональности. – 2-е изд., доп. – Москва: Наука, 1982. – 104 с. 12. Наумко I.М., Сворень Й.М. Про шляхи втiлення глибинного високотемпературного флюїду у земну кору // Доп. НАН України. – 2008. – № 9. – С. 112–114. 13. Балицкий В.С. Водно-углеводородные включения в синтетическом кварце и вопросы образования нефти и других углеводородов при взаимодействии гидротермальных растворов с битуминозными и углистыми породами // Материалы XIII Междунар. конф. по термобарогеохимии и IV симп. APIFIS, Москва, 22–25 сент. 2008 г. – Москва: ИГЕМ РАН, 2008. – Т. 2. – С. 233–236. 14. Марушкiн О. I., Дудок I. В. Про можливiсть скупчення вуглеводнiв пiд насувами Мармароського масиву Українських Карпат // Доп. АН України. – 1991. – № 11. – С. 96–97. 15. Марушкiн О. I., Нечепуренко О.О., Панов Г.М. та iн. Прояви вуглеводневих газiв на пiвнiчно-захiд- ному закiнченнi Мармароського масиву (Українськi Карпати) // Доп. НАН України. – 1995. – № 4. – С. 83–84. Надiйшло до редакцiї 12.05.2010Iнститут геологiї i геохiмiї горючих копалин НАН України, Львiв I.M. Naumko, R.A. Bondar, B. E. Sakhno Оn the genesis of high-grade metamorphized carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif (according to data of fluid inclusion research) The data on fluid inclusions and closed pores of rocks allow us to ascertain that the process of mineralogenesis of high-grade metamorphic carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif occurred at a temperature of 200–300 ◦С and a relatively high gas saturation of the mineral-forming fluid, in which methane predominates. But, under conditions of the green- schist facies of metamorphism, when rocks of the Berlebash and Kuzyn suites became changed, it was unable to reach high-temperature parameters which are necessary for the graphite synthesis. This testifies that the carbon regeneration of primary-sedimentary carbon-bituminous compounds led not to the formation of carbonic oxide as a basis of the possible Bouduar reaction, where product could be the elemental carbon (graphite) at a temperature of 750–600 ◦С, but only to the formation of methane and other hydrocarbons of the methane series stimulated by the influx of the deep-seated high-temperature fluid and their further, on the one hand, capturing by such defects of the crystalline structure of minerals as fluid inclusions and, on the other hand, by possible accumulations in favorable structures-traps with the evolution of gas deposits. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №1 117
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-36976
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:05:29Z
publishDate 2011
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Наумко, І.М.
Бондар, Р.А.
Сахно, Б.Е.
2012-08-29T14:49:32Z
2012-08-29T14:49:32Z
2011
Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах) / I.М. Наумко, Р.А. Бондар, Б.Е. Сахно // Доп. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 113-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36976
548.4:550.4(477.8)
За даними вивчення флюїдних включень у мінералах і закритих пор у породах з'ясовано, що процес мінералогенезу високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву проходив при 200–300 °С та відносно високій газонасиченості мінералоутворювального флюїду з домінуванням метану. Однак за умов зеленосланцевої фації метаморфізму, за яких відбувалися зміни породи берлебаської і кузинської світ, не було досягнуто високотемпературних параметрів, необхідних для синтезу графіту. Це свідчить про те, що відновлення вуглецю первинно-осадових вуглисто-бітумінозних сполук привело не до утворення оксиду вуглецю як основи можливої реакції Будуара, продуктом якої при 750–600 °С міг стати елементарний вуглець (графіт), а лише до утворення метану та інших вуглеводнів метанового ряду, стимульованого припливом глибинного високотемпературного флюїду, та їхнім подальшим, з одного боку, захопленням такими дефектами кристалічної структури мінералів як флюїдні включення, а з другого — можливим нагромадженням у сприятливих структурах-пастках з утворенням покладів газу.
The data on fluid inclusions and closed pores of rocks allow us to ascertain that the process of mineralogenesis of high-grade metamorphic carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif occurred at a temperature of 200–300 °С and a relatively high gas saturation of the mineral-forming fluid, in which methane predominates. But, under conditions of the green-schist facies of metamorphism, when rocks of the Berlebash and Kuzyn suites became changed, it was unable to reach high-temperature parameters which are necessary for the graphite synthesis. This testifies that the carbon regeneration of primary-sedimentary carbon-bituminous compounds led not to the formation of carbonic oxide as a basis of the possible Bouduar reaction, where product could be the elemental carbon (graphite) at a temperature of 750–600 °С, but only to the formation of methane and other hydrocarbons of the methane series stimulated by the influx of the deep-seated high-temperature fluid and their further, on the one hand, capturing by such defects of the crystalline structure of minerals as fluid inclusions and, on the other hand, by possible accumulations in favorable structures-traps with the evolution of gas deposits.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Доповіді НАН України
Науки про Землю
Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
Оn the genesis of high-grade metamorphized carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif (according to data of fluid inclusion research)
Article
published earlier
spellingShingle Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
Наумко, І.М.
Бондар, Р.А.
Сахно, Б.Е.
Науки про Землю
title Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
title_alt Оn the genesis of high-grade metamorphized carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif (according to data of fluid inclusion research)
title_full Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
title_fullStr Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
title_full_unstemmed Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
title_short Про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
title_sort про генезис високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини мармароського масиву (за даними вивчення флюїдних включень у мінералах)
topic Науки про Землю
topic_facet Науки про Землю
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/36976
work_keys_str_mv AT naumkoím progenezisvisokometamorfízovanihvuglistihutvorenʹpívníčnozahídnoíčastinimarmarosʹkogomasivuzadanimivivčennâflûídnihvklûčenʹumíneralah
AT bondarra progenezisvisokometamorfízovanihvuglistihutvorenʹpívníčnozahídnoíčastinimarmarosʹkogomasivuzadanimivivčennâflûídnihvklûčenʹumíneralah
AT sahnobe progenezisvisokometamorfízovanihvuglistihutvorenʹpívníčnozahídnoíčastinimarmarosʹkogomasivuzadanimivivčennâflûídnihvklûčenʹumíneralah
AT naumkoím onthegenesisofhighgrademetamorphizedcarbonaceousformationsofthenorthwesternpartofthemarmaroshmassifaccordingtodataoffluidinclusionresearch
AT bondarra onthegenesisofhighgrademetamorphizedcarbonaceousformationsofthenorthwesternpartofthemarmaroshmassifaccordingtodataoffluidinclusionresearch
AT sahnobe onthegenesisofhighgrademetamorphizedcarbonaceousformationsofthenorthwesternpartofthemarmaroshmassifaccordingtodataoffluidinclusionresearch