Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології
Розглянуто причини та основні види запозичень англомовних термінів у сучасній українській бібліотечно-інформаційній термінології. Увагу приділено інтернаціоналізмам. Наведено вимоги, яким мають відповідати запозичення. Зазначено, що вживання іншомовних термінів є поширеним і одним з продуктивних спо...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/370 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології / Н. Стрішенець // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 20-25. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-370 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стрішенець, Н. 2008-04-16T12:42:02Z 2008-04-16T12:42:02Z 2007 Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології / Н. Стрішенець // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 20-25. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/370 02:001.4 The paper analyses the causes and types of borrowings from English terminology to the modern Ukrainian library and information terminology. The role of internationalisms are highlighted. Some requirements for loan-terms are considered. Розглянуто причини та основні види запозичень англомовних термінів у сучасній українській бібліотечно-інформаційній термінології. Увагу приділено інтернаціоналізмам. Наведено вимоги, яким мають відповідати запозичення. Зазначено, що вживання іншомовних термінів є поширеним і одним з продуктивних способів термінотворення. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології Borrowings in Ukrainian library and informational terminology Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| spellingShingle |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології Стрішенець, Н. Загальні питання |
| title_short |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| title_full |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| title_fullStr |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| title_full_unstemmed |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| title_sort |
запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології |
| author |
Стрішенець, Н. |
| author_facet |
Стрішенець, Н. |
| topic |
Загальні питання |
| topic_facet |
Загальні питання |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| format |
Article |
| title_alt |
Borrowings in Ukrainian library and informational terminology |
| description |
Розглянуто причини та основні види запозичень англомовних термінів у сучасній українській бібліотечно-інформаційній термінології. Увагу приділено інтернаціоналізмам. Наведено вимоги, яким мають відповідати запозичення. Зазначено, що вживання іншомовних термінів є поширеним і одним з продуктивних способів термінотворення.
|
| issn |
1029-7200 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/370 |
| citation_txt |
Запозичення в українській бібліотечно-інформаційній термінології / Н. Стрішенець // Бібл. вісн. — 2007. — N 2. — С. 20-25. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT stríšenecʹn zapozičennâvukraínsʹkíibíblíotečnoínformacíiníitermínologíí AT stríšenecʹn borrowingsinukrainianlibraryandinformationalterminology |
| first_indexed |
2025-11-26T09:10:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:10:41Z |
| _version_ |
1850619278786560000 |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 220
роблема запозичення, тобто звернення до
лексичного фонду інших мов, є дуже акту-
альною для бібліотечно-інформаційній тер-
мінології (БІТ) у зв’язку зі змінами, які відбулися і
продовжують відбуватися в ній під впливом терміно-
логії комп’ютерних та телекомунікаційних техноло-
гій. Існуючий мовний потенціал бібліотечно-інфор-
маційної галузі, який десятиліттями функціонував
без відчутних змін, перестав відповідати комуніка-
тивним потребам. Визначальною мотивацією для іс-
тотних змін БІТ стало запозичення нових технологій
разом із програмним забезпеченням, яке супроводжу-
валося потужним припливом нових понять та термі-
нів, тобто розвиток бібліотечної справи відбувався
паралельно зі зростанням термінології. При цьому
практично всі нові терміни, пов’язані з упроваджен-
ням нових технологій, надійшли як запозичення, а
точніше як англомовні запозичення.
Вживання іншомовних термінів є поширеним і
одним з найпродуктивніших способів термінотво-
рення. Хоча процес запозичення термінів незнач-
ною мірою відрізняється від запозичення слів за-
гальнолітературною мовою, проте термінологічна
лексика є найбільш відкритою для їх проникнення
і має певні особливості.
Термінологічним запозиченням у цілому приді-
ляється недостатньо уваги. Як правило, дослідни-
ки і навіть енциклопедія «Українська мова»? 1 по-
силаються на монографію Д. Лотте 2. І хоча ця пра-
ця зберігає актуальність і може стати корисною
при вирішенні методичних та практичних завдань,
що стоять перед термінологами, все ж рік її напи-
сання – 1946 – свідчить про те, що робота ця но-
сить скоріше історико-науковий характер, тому й
містить спеціальні коментарі та уточнення. В ук-
раїнському термінознавстві немає узагальнюваль-
ного дослідження, яке б висвітлювало питання за-
позичення й впорядкування іноземних термінів і
терміноелементів і базувалося на значному термі-
нологічному матеріалі, недостатньо розроблена те-
орія мовного запозичення. Тим більше відсутні та-
кі дослідження в інформаційно-бібліотечному тер-
мінознавстві, хоча практична лексикографія, робо-
та зі стандартизації і потребують їх. Політика запо-
зичення має бути регульованою і превентивною,
виробляти критерії їх прийняття чи заперечення.
В останні роки з’явилася низка досліджень, в
яких розглядаються іноземні запозичення в окре-
мих галузях знань – економіці, юриспруденції 3.
Є роботи, пов’язані з практикою підготовки окремих
видів термінологічних словників, які також ґрун-
туються на матеріалах конкретних галузей 4. Деякі
аспекти запозичень, дехто їх називає «лексичними
УДК 02:001.4
Надія СТРІШЕНЕЦЬ,
керівник Центру формування бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ,
канд. іст. наук
Çàïîçè÷åííÿ â óêðà¿íñüê³é
á³áë³îòå÷íî-³íôîðìàö³éí³é òåðì³íîëî㳿
У статті розглядаються причини та основні види запозичень англомовних термінів у сучасній українській бібліотечно-
інформаційній термінології. Особлива увага приділена інтернаціоналізмам. Наводяться вимоги, яким мають відповідати
запозичення.
К л ю ч о в і с л о в а: запозичення, інтернаціоналізми, бібліотечно-інформаційна термінологія, терміносистема.
1 Українська мова: Енциклопедія / НАН України. Ін-т
мовознавства ім. О. Потебні; Ін-т укр. мови. – К.: Вид-во
«Укр. енциклопедія», 2004. – С. 195.
2 Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядоче-
ния иноязычных терминов и терминоэлементов /
АН СССР. Комитет науч.-техн. терминологии. – М.: На-
ука, 1982. – 149 с.
3 Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у роз-
витку сучасної української мікроекономічної терміно-
логії: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київ.
нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 20 с.; Сергєєва Г. А.
Англомовні запозичення в українській правничій тер-
мінології: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 /
Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2002. – 16 с.;
Вакулик І. І. Запозичення з класичних мов у науковій
термінології сучасних європейських мов (на матеріалі
юридичних та економічних термінів української, ро-
сійської, німецької, французької, англійської мов): Ав-
тореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київ. нац. ун-т
ім. Т. Шевченка; Ін-т філології. – К., 2004. – 20 с. і т. д.
4 Стрішенець Н. В. Досвід підготовки англо-
українського словника бібліотечної термінології //
Вісн. Книжкової палати. – 2004. – № 5. – С. 20–24.
П
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Çàïîçè÷åííÿ â óêðà¿íñüê³é á³áë³îòå÷íî-³íôîðìàö³éí³é òåðì³íîëî㳿
21
інноваціями», в інформаційній термінології також
знайшли відображення в ряді публікацій 5. Вважа-
ється, що запозичення найхарактерніші для мов-
них груп, які належать до однієї мовної сім’ї через
значну морфолого-фонетичну схожість між мо-
вою-джерелом та мовою-реципієнтом 6.
Розглянемо причини та деякі особливості цього
способу термінотворення БІТ, окремі види запози-
чень, а також, коли варто до них вдаватися, і, що
робити для кращого засвоєння в мові.
Серед причин запозичень виділяють мовні або
інтралінгвістичні та позамовні або екстралінгвіс-
тичні 7.
До позамовних автори відносять: зростання ін-
тернаціонального характеру науки та глобалізація
світового інформаційного простору; потреба в на-
зві нового поняття, відсутнього у даній галузі знань,
запозичення терміна разом з поняттям; культурний
взаємовплив та взаємообмін між країнами; автори-
тетність мови-джерела; соціально-психологічні
причини: престижність іншомовного слова порів-
няно з власне українським або засвоєним раніше.
Іноді називають навіть «мовний снобізм, моду» 8.
Серед мовних причин виділяють такі: 1) потреба
у розмежуванні понять або в їхній спеціалізації че-
рез семантичну завантаженість рідної мови; 2) ви-
користання запозиченого слова замість словоспо-
лучення чи описового виразу; 3) здатність іншо-
мовних елементів до термінотворення, неможли-
вість утворення похідних назв від слова, яке існує
в рідній мові; 4) прагнення до комунікативної чіт-
кості й однозначності термінів – запозичене слово,
як правило, позбавлене полісемії та омонімії і
сприймається однозначно носіями мови-реципієн-
та. Запозичення є однозначним і нерідко коротким
та зручним.
У випадку з БІТ головна причина запозичень на
сучасному етапі – прихід нових понять разом із
термінами. Треба зазначити, що в українській на-
уковій термінології кількість запозичень завжди бу-
ла значною. Серед давніх, як і в усіх європейських
мовах, переважають латинсько-грецькі. У бібліо-
течно-бібліографічній сфері латиський дослідник
В. Скуїня виділяє такі запозичення латинсько-
грецького походження: бібліотека, бібліографія,
бібліофілія, каталог, періодика тощо (гр.); класи-
фікація, пагінація, манускрипт, рубрика, інформа-
ція, документ, титул, депозитарій, інкунабула,
екслібрис тощо (лат.) 9. Серед книгознавчих термі-
нів переважають німецькі запозичення: фоліант,
шмуцтитул, форзац, шрифт тощо. Водночас слід
зауважити, що багато термінів, утворених на гре-
ко-латинській основі, потрапили до української з
англійської чи французької мов.
Нині головним джерелом поповнення україн-
ської БІТ є англійська мова, котра все більше де
факто виконує роль міжнародної мови науки, яку в
середньовіччя виконувала латина. Практично всі
останні запозичення в галузі нових інформаційних
технологій є англіцизмами. Терміни програмного
забезпечення, назви процесів та операцій, нових
видів документів та носіїв, технологій їх опрацю-
вання та передачі і т. п. прийшли до української з
англійської. У доповіді ЮНЕСКО, присвяченій
обміну технологіями між розвиненими країнами
та країнами, що розвиваються, прихід термінології
високих технологій названо екстремальним випад-
ком запозичень 10. Така кількість запозиченого ма-
теріалу вимагає ретельного вивчення цього шару
лексики і науково вироблених принципів відбору
запозичень. Адже відбір повинен відбуватися за
суворими науковими правилами, з дотриманням
основних вимог утворення й удосконалення термі-
носистем. З іншого боку, це – непросте питання,
тому що важко свідомо впливати на процес запо-
зичення, іноді просто неможливо. Водночас стрім-
кий приплив значної кількості нових понять і тер-
9 Скуиня В. П. Принципы заимствования иноязычных
терминов в латышской научной терминологии // Проб-
лемы разработки и упорядочения терминологии в Ака-
демиях наук союзных республик / АН СССР. Комитет
науч.-техн. терминологии. Ин-т языкознания. – М.: На-
ука, 1983. – С. 241–259.
10 Terminological Problems ... – P. 22.
5 Згурська В. Г. Когнітивно-перекладацький аспект
вивчення лексичних інновацій сфери Інтернет та
комп’ютерних технологій // Вісн. Сумського держ. ун-ту:
Зб. наук. пр. – Суми, 2005. – № 5. – С. 142–148. – Серія
«Філолог. науки»; Кислюк Л. Нові англійські запози-
чення і термінологія // Укр. термінологія і сучасність:
Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. IV. – С. 51–53.
6 Terminological Problems Involved in the Process of
Exchange of New Technology between Developing and
Developed Countries / UNESCO; Prep. by Sager J. C.,
Nkwenti-Azeh B. – Paris, 1989. – P. 22.
7 Гринев С. В. Терминологические заимствования:
(Краткий обзор современного состояния вопроса) //
Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения
иноязычных терминов и терминоэлементов / АН
СССР. Комитет науч.-техн. терминологии. – М.,
1982. – С. 112; Крысин Л. П. Иноязычное слово в
контексте современной общественной жизни // Рус-
ский язык конца ХХ столетия (1985–1995). – М.,
2000. – С. 142–162.
8 Туровська Л. Інноваційні процеси в українській на-
уковій термінології // Укр. мова. – 2005. – № 2. – С. 59.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Íàä³ÿ ÑÒвØÅÍÅÖÜ
22
мінів не можна залишати стихійним, наслідки яко-
го важко передбачити.
Адаптація і засвоєння нових запозичень україн-
ською бібліотечно-інформаційною термінологією,
що розпочалося на початку 90-х років минулого
сторіччя, ускладнювалися кількома факторами:
1) недостатньою технологічною розвиненістю ук-
раїнських бібліотек; 2) незадовільним рівнем роз-
витку українського бібліотекознавства; 3) двомов-
ністю з переважанням російської мови в освітній
та технологічній сферах; 4) низьким рівнем бібліо-
течної освіти; 5) відсутністю фахового рецензу-
вання в бібліотечних журналах, унаслідок чого ту-
ди потрапляли і потрапляють нерівноцінні, з точ-
ки зору фахової термінології, матеріали. Всі ці
фактори продовжують впливати і сьогодні.
Основним видом запозичень бібліотечно-інфор-
маційних термінів стало так зване повне запози-
чення (його ще називають прямим 11) та часткове
або калькування. При повному з іншої мови бе-
реться і форма, і значення слова-прототипа (інтер-
нет, дескриптор, МАРК-формат, сайт,
комп’ютер, файл, компакт-диск тощо), а при част-
ковому – лише значення або семантична структу-
ра. Основним способом часткового запозичення є
калькування тобто переклад терміна з англійської.
Калька також буває повна та часткова. Повна – це
послідовний дослівний переклад усіх елементів
слова чи словосполучення: машиночитаний, все-
світня павутина, віддалений доступ, електронний
ресурс, база даних, мережа, поле, інформаційна
система. Часткова калька – переклад у мові-реци-
пієнті не всіх елементів слова, а лише частини
(інформацієзнавство). На думку деяких дослідни-
ків межа між кальками і автохтонними словами є
нестійкою, деякі можна вважати одночасно автох-
тонними неологізмами й кальками 12.
Існують різні класифікації запозичень. У згадува-
ному вже звіті ЮНЕСКО, розглядаються три види
запозичень: пряме запозичення форм іноземної мо-
ви, запозичення слова, запозичення-переклад
(калька) 13. Українські термінознавці виділяють ще
такий вид запозичень, як прямі (здійснені безпосе-
редньо з мови-джерела) та непрямі (через посеред-
ництво третіх мов) 14. Так, десятиліттями процес за-
позичення наукової і, зокрема, бібліотечної термі-
нології, в Україні відбувався значною мірою через
російську мову. Розпочатий у 20-х роках напрям на
безпосередню взаємодію з мовою-джерелом без мо-
ви-посередника був обірваний репресіями. І. Ше-
лудько, автор видання «Словник технічної терміно-
логії. Електротехніка» (1928) зазначав, що за вихід-
ну мову було взято німецьку, зважаючи на високий
розвиток електротехніки в Німеччині та на те, що
російська фахова мова творилася весь час під різ-
ними чужомовними впливами 15.
Особливе місце серед запозичень займають ін-
тернаціоналізми. У термінології – це терміни-сло-
ва, що співпадають за значенням і аналогічні (чи
дуже схожі) за вимовою. Якщо просто іншомовне
слово торкається лише однієї мови, то інтернаціо-
налізм стосується одразу кількох мов. Відомий ук-
раїнський термінознавець Т. Кияк зазначає: «С
лингвистической точки зрения спорными и слож-
ными представляются проблемы разграничения
заимствованных слов и интернационализмов. <...>
Поэтому под интернационализмами мы предлага-
ем понимать слова, имеющие межнациональный
характер употребления, в силу их семантической и
фонетической близости во многих разнотипных
языках» 16. Більшість дослідників дотримуються
думки, що той чи інший елемент є інтернаціональ-
ним за умови, якщо він повністю чи частково збі-
гається у своїй зовнішній та внутрішній формах
принаймні у трьох неспоріднених мовах 17. Зокре-
ма, Т. Кияк у статті «Інтернаціональне та націо-
нальне в термінотворчому процесі» стверджує, що
«..можна... дати остаточне визначення поняття «ін-
тернаціоналізм». Отже, той чи інший елемент є ін-
тернаціональним за умови, якщо він повністю або
11 Ми вживаємо термін «повне» запозичення, а не
«пряме» через неоднозначність останнього. «Прямим»
називають також «безпосереднє» запозичення без по-
середництва третьої мови.
12 Каулакене А. Фиксация калькированных терминов в
литовских терминологических словарях // Теория и
практика научно-технической лексикографии: Сб. ста-
тей. – М., 1988. – С. 147.
13 Terminological Problems ... – P. 22.
14 Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи тер-
мінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспек-
ти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2000. – С. 113.
15 Див.: Михайлова О. Г., Сидоренко А. А., Сухопар В. Ф.
Українська наукова термінологія: Навч. посіб. – Х.:
НТУ «ХПІ», 2002. – С. 16.
16 Кияк Т. Р., Книгницкая М. И. Мотивационные аспек-
ты терминов-интернационализмов // Отраслевая тер-
минология и ее структурно-типологическое описание:
Межвуз. сб. науч. тр. / Воронеж. технологич. ин-т. – Во-
ронеж, 1988. – С. 132.
17 Див.: Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи
термінотворення ... – С. 128; Кияк Т. Інтернаціональне та
національне в термінотворчому процесі // Укр. терміно-
логія і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2001. –
Вип. IV. – С. 55.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Çàïîçè÷åííÿ â óêðà¿íñüê³é á³áë³îòå÷íî-³íôîðìàö³éí³é òåðì³íîëî㳿
23
частково збігається у своїй зовнішній та внутріш-
ній формах принаймні у трьох неспоріднених мо-
вах» 18. Тим часом М. Hug повідомляє про прагма-
тичне правило, за яким у мові бенгалі термін вва-
жається прийнятним, якщо у подібній формі він
існує принаймні у шести інших мовах, наприклад,
комп’ютер є інтернаціональним словом 19. Названі
вище повні запозичення (інтернет, дескриптор,
сайт, комп’ютер, файл, компакт-диск), на нашу
думку, також можна віднести до ідеальних інтер-
націоналізмів, якими вважаються інтернаціональ-
ні форми, що мають абсолютно тотожні значення в
різних мовах. Загалом вважається, що ідеальні
форми рідко зустрічаються на практиці, але зараз,
коли подібні терміни не повністю асимілювалися
і не набули інших додаткових відтінків значень у
мовах-реципієнтах, їх можна вважати ідеальними
інтернаціоналізмами. Свою класифікацію інтер-
націоналізмів наводять у книзі «Основи термі-
нотворення» українські дослідники А. С. Д’яков,
Т. Р. Кияк та З. Б. Куделько 20.
Бібліотечно-інформаційна галузь відноситься до
тих галузей знання, де інтернаціоналізми склада-
ють значну частку. Тенденція до створення інтер-
національного термінологічного фонду спостері-
гається в галузі інформаційних технологій і нині.
Навіть найсучасніші інформаційні терміни: мета-
дата, таксономія, онтологія (metadata, taxonomy,
ontology) мають старогрецькі корені 21, а гіпер-
текст, конверсія, курсор, диск (hypertext, conversi-
on, cursor, disk) – латинські та латинсько-грецькі.
Отже, давньогрецька й латинська мови залиша-
ються важливим джерелом поповнення нових тер-
мінів і у наш час. Міжнародні термінологічні еле-
менти зручні, доступні, легко утворюються. Нині
ж у БІТ дуже часто інтернаціональними стають
американські терміни: digitalization, link, click, no-
tebook, authority control, outsourcing. Так, останній
термін, за спостереженнями автора, вживається в
німецькій, італійській, польській і нерідко росій-
ській (аутсорсинг) мовах.
Як на запозичення в цілому, так і на інтернаціо-
налізми, зокрема, існують різні точки зору. Най-
частіше відзначаються такі їх переваги, як чіт-
кість, стислість, високу точність термінованого
поняття, підвищену здатність слово утворення і т. п.
Частина дослідників вважає, що інтернаціональні
терміни сприяють поліпшенню взаєморозуміння:
«...при возможности выбрать между двумя сино-
нимами, обладающими равными достоинствами,
следует отдавать предпочтение интернациональ-
ному термину» 22. Інші звертають увагу на доціль-
ність використання термінів рідної мови, бо вони
зрозуміліші, ніж інтернаціональні. Так, остання
наведена теза московського бібліотекознавця
І. Суслової суперечить погляду сучасних україн-
ських термінознавців: «Якщо синонім, утворений
на базі ресурсів рідної мови, збігається за оцінка-
ми вмотивованості та кількістю лексичних склад-
ників з інтернаціоналізмом, то вживання першого
є доцільнішим завдяки зрозумілості та органічно-
му засвоєнню внутрішньої форми рідного слова» 23.
Подібну думку щодо такого виду запозичень, як
кальки, висловлює литовська дослідниця А. Кау-
лакене: «На основі аналізу калькованих термінів
можна зробити висновок, що калькування – важ-
ливий, але не найпродуктивніший спосіб створен-
ня сучасних литовських однослівних фізико-тех-
нічних термінів» 24. Неприйнятними кальками вона
вважає перш за все ті, які вживаються замість ко-
рінних литовських термінів, а також ті, утворення
яких суперечить правилам литовського словоутво-
рення 25.
Українські дослідники А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк,
З. Б. Куделько відносять кальки до квазіінтернаціо-
налізмів («калька та інші види квазіінтернаціо-
налізмів, що мають спільну лише внутрішню фор-
му при різниці у зовнішній» 26), тоді як російський
вчений С. Гриньов вважає калькування одним із
продуктивних способів створення термінів-інтер-
націоналізмів, і особливо термінологічних слово-
сполучень, у результаті чого утворюється терміно-
логія національна за формою і інтернаціональна за
змістом.
До неповних інтернаціоналізмів можна також
18 Кияк Т. Інтернаціональне та національне ... – С. 55.
19 Terminological Problems ... – Р. 24.
20 Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи тер-
мінотворення ... – С. 129–131.
21 Moschella D. Some IT Terms Really are Greek // Com-
puterworld. – 2002. – Vol. 36. – N. 18. – P. 25.
22 Суслова И. М. Развитие терминологии библиотеч-
ного дела в национальных республиках Советского Со-
юза // Библиотечное строительство в СССР: Межвуз.
сб. науч. тр. / МГИК. – М., 1984. – С. 19.
23 Кияк Т. Ще раз про болючі точки українського тер-
мінотворення // Укр. термінологія і сучасність: Зб. на-
ук. пр. – К., 2003. – Вип. V. – С. 17.
24 Каулакене А. Фиксация калькированных терминов в
литовских терминологических словарях // Теория и
практика научно-технической лексикографии: Сб. ста-
тей. – М., 1988. – С. 147.
25 Там же. – С. 148.
26 Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи тер-
мінотворення ... – С. 135.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Íàä³ÿ ÑÒвØÅÍÅÖÜ
24
віднести інтернаціональний елемент, який запози-
чується не у всіх значеннях, що він їх має у мові-
джерелі, а лише у певних, які можуть або частково
збігатися, або зовсім не збігатися. «Схожість форм
при розбіжностях у значенні не може давати під-
став називати такі лексичні паралелі справжніми
інтернаціоналізмами» 27. Інколи запозичений тер-
мін набуває вужчого значення, інколи – ширшого.
Так, англійський із латинськими коренями термін
format ширший від українського запозичення фор-
мат. В англійській мові цей термін, окрім значен-
ня «формат, розмір видання» та «організація (елек-
тронних) даних», яке він має і в українській БІТ,
ще означає «тип видання».
Нерідко у різномовних аналогічних терміносис-
темах існують терміноформи, які нагадують інтер-
націоналізми, але суттєво різняться за змістом. Їх
ще називають «псевдодрузями перекладача» або
«міжмовними термінологічими омонімами» 28. Так,
термін academic library за схожістю форм найчасті-
ше перекладають академічна бібліотека, хоча нас-
правді у мові-джерелі він означає бібліотеку вищо-
го навчального закладу, його синонімом є термін
університетська бібліотека. Відповідно: academic
press – університетське видавництво, синонім –
university press. Тому при перекладі інтернаціона-
лізмів та форм, що їх нагадують, слід поводитися
дуже обережно. Такі терміни можуть як полегшити
працю перекладача, так і призвести до помилок.
Серед запозичень, залежно від їхнього характеру,
розрізняють також: іншомовні слова, варваризми,
запозичені слова та ін. 29 Найменш асимільованими
вважаються варваризми, тобто іншомовні або
створені за іншомовним зразком слова чи звороти,
що не стали загальновживаними, не відповідають
нормам даної мови, зберігаючи своє національно-
конотативне забарвлення 30. Варваризми вжива-
ються в силу певної моди чи інших екстралінгвіс-
тичних причин і не є закріпленими в мові ні фун-
кціонально, ні стилістично 31. Одним із надійних
критеріїв віднесення терміна до варваризму вва-
жається той, що варваризми не називають ніяких
іноземних реалій, мають відповідники в рідній мо-
ві й легко можуть бути перекладені шляхом заміни
відповідниками 32, тобто більше виконують стиліс-
тичні функції. Різниця між словами рідної мови і
варваризмами має функціональний або стилістич-
ний характер і певною мірою аналогічна різниці
між словами однієї мови, але різних лексичних
шарів. Приклад: копірайт, контент.
Запозичення розрізняють також за ступенем аси-
міляції. Розвиток технічних понять бурхливо від-
бувається і випереджає розвиток мови. Треба час,
щоб мова пристосувалася до потреб техніки. Нова
технологія, нові види і носії інформації, способи її
передачі тощо творять новий словник, нерідко
нестійкий, що дедалі змінюється. Асиміляція мо-
же бути повною та частковою 33. При повній асимі-
ляції відбувається повне пристосування запозиче-
ного терміна до особливостей мови-реципієнта
(інформація, колекція, класифікація), а при частко-
вій – деякі граматичні особливості зберігаються,
наприклад, слово не відмінюється (факсиміле,
ректо, версо) чи зберігає оригінальне написання у
запозиченому слові (web-site, online). Ступінь
впливу національної мови на неологізми, утворені
після запозичення, є певним показником асиміля-
ції нової технології в національну культуру 34. Вже
зазначалося, що ставлення до запозичень недно-
значне. Одні вважають, що «не слід шукати іншо-
мовне слово, якщо в рідній мові вже функціонує
звична та вмотивована лексична одиниця із тим же
значенням» 35. Інші – що зростання запозичень за-
смічує мову і перешкоджає розвитку її словотвор-
чої здатності. Частина дослідників, звертаючи ува-
гу на міжнародний характер наукових і технічних
досягнень, вважають, що наукова термінологія по-
винна бути міжнародною, підтримують упрова-
дження запозичень, відзначаючи, що вони розши-
рюють склад української лексики, удосконалюють
її ресурси. У цьому зв’язку важко погодитися з од-
нозначним твердженням деяких авторів, що «ін-
тернаціоналізм асоціюється з запозиченнями, а на-
27 Там само. – С. 122.
28 Шаблій О. «Термінологічний суржик» як вияв між-
мовної інтерференції у спеціальних текстах // Укр. тер-
мінологія і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2001. –
Вип. IV. – С. 289–292.
29 Українська мова: Енциклопедія / НАН України; Ін-т
мовознавства ім. О. Потебні; Ін-т укр. мови. – К.: Вид-во
«Укр. енциклопедія», 2004. – С. 180.
30 Там само. – С. 59.
31 Гринев С. В. Терминологические заимствования ...
– С. 127.
32 Там же.
33 Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи тер-
мінотворення ... – С. 109.
34 Докладніше про це див.: Стрішенець Н. Розвиток
професійної термінології як засобу взаєморозуміння
між бібліотекарями різник країн // Наук. праці Нац.
б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2003. –
Вип. 11. – С. 51–58.
35 Кияк Т. Ще раз про болючі точки українського тер-
мінотворення ... – С. 17.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 2
Çàïîçè÷åííÿ â óêðà¿íñüê³é á³áë³îòå÷íî-³íôîðìàö³éí³é òåðì³íîëî㳿
25
ціоналізм – з пуризмом» 36. У цілому ж більшість
фахівців вважає запозичення природним компо-
нентом розвитку мови, адже будь-яка мова зазнає
іншомовного впливу та впливає на інші, і лише
надмірне захоплення запозиченнями може нашко-
дити. Необхідно дотримуватися розумного балан-
су між трьома основними методами найменування
нових явищ: використання існуючих мовних ре-
сурсів; модифікація існуючих ресурсів; викорис-
тання нових ресурсів або запозичення. Терміно-
творці більшості країн світу прагнуть дотримува-
тися такого балансу, поєднуючи як елементи ін-
тернаціональності терміносистем, так і національ-
ної самобутності. Розумний баланс може бути по-
рушений надмірними запозиченнями, пуризмом
чи станом, коли в умовах двомовної ситуації наука
та технологія розвиваються іноземною мовою.
Якими мають бути запозичення? Які критерії,
методи і правила слід покласти в основу цього
процесу?
1. Очевидно, запозиченням не повинна бути на-
дана перевага над автохтонними методами творен-
ня термінів. Чим більше буде вживатися новий
термін, тим більшою є потреба створити автохтон-
ну форму 37.
2. При запозиченні іноземного терміна треба
дослідити його з точки зору багатозначності в мо-
ві-джерелі і, що особливо важливо, в мові-реципі-
єнті. Запозичення не повинно творити синонімів.
Хоча воно може наповнювати новим змістом, ди-
ференціювати уже існуюче поняття. Наприклад,
до існуючого терміна перевидання, запозичується
факсиміле (максимально точне відтворення попе-
реднього видання).
3. Щоб запозичення гармонійно інтегрувалися
до української бібліотечно-інформаційної лекси-
ки, вони мають відповідати її морфологічній, фо-
нетичній і синтаксичній структурі.
4. Запозичення має обмежуватися термінами,
фрази не повинні запозичуватися.
5. Вдаватися до запозичення лише в тому випад-
ку, коли воно точніше відображає означуване по-
няття (в контексті йому подібних).
6. Деякі термінознавці вважають за доцільне за-
лучати термінологічні комісії для відбору та пе-
рекладу запозичень. Для вибору оптимальної фор-
ми запозичення необхідно провести зіставний ана-
ліз різних його варіантів.
Таким чином, БІТ становить динамічну лексико-
семантичну групу, яка має тенденцію до активно-
го поповнення новими термінами, значною мірою
за рахунок запозичень з англійської мови. Розгляд
проблеми запозичень до української БІТ показує,
що як спосіб поповнення спеціальної лексики для
найменування нових понять, пов’язаних із впро-
вадженням нових технологій, диференціації й
уточнення існуючих, заміни описових зворотів, за-
позичення є неминучим явищем. Разом із тим, за-
позичення не є однорідними. Нерідко вони залуча-
ються без попереднього аналізу існуючих можли-
востей утворення термінів із використанням засо-
бів власної мови. У деяких країнах, з огляду на
важливість проблеми прийнято навіть спеціальні
правила щодо перекладу запозичень, наприклад,
термінологічними комісіями; вводяться спецкурси
з фахової термінології до програм вишів. Упоряд-
куванню запозичених термінів сприяє також ви-
дання перекладних та тлумачних словників, підго-
товка та видання національних підручників і стан-
дартів.36 Михайлова О. Г., Сидоренко А. А. , Сухопар В. Ф.
Укр. наукова термінологія: Навч. посібник. – Х.: НТУ
«ХПІ», 2002. – С. 121.
37 Terminological Problems ... – Р. 22.
|