Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність
Узагальнено дослідження біологічної дії сульфоланвмісних металокомплексів. Зроблено висновки щодо характеру впливу на біологічну активність (біоцидну, фунгіцидну, фармакологічну та рістрегулюючу) природи центрального атома М та координаційного вузла, стеричних властивостей замісників у складі ацидол...
Saved in:
| Date: | 2001 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
2001
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3701 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність / В.В. Суховєєв // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 55-60. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860269067634475008 |
|---|---|
| author | Суховєєв, В.В. |
| author_facet | Суховєєв, В.В. |
| citation_txt | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність / В.В. Суховєєв // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 55-60. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Узагальнено дослідження біологічної дії сульфоланвмісних металокомплексів. Зроблено висновки щодо характеру впливу на біологічну активність (біоцидну, фунгіцидну, фармакологічну та рістрегулюючу) природи центрального атома М та координаційного вузла, стеричних властивостей замісників у складі ацидоліганду, електронної природи замісників у координованих лігандах та концентрації металокомплексу. Виявлено основні емпіричні фактори, які визначають взаємозв’язок: будова металокомплексу – його біологічна активність.
Обобщены исследования биологического действия сульфолансодержащих металлокомплексов. Сделаны выводы относительно характера влияния на биологическую активность (биоцидную, фунгицидную, фармакологическую и рострегулирующую) природы центрального атома М и координационного узла, стерических свойств заместителей в составе ацидолиганда, электронной природы заместителей в координированных лигандах и концентрации металлокомплекса. Обнаружены основные эмпирические факторы, определяющие взаимосвязь строение металлокомплекса – его биологическая активность.
The results of investigation of biological actions of sulpholane containing metal-complexes have been generalized. Conclusions have been made on the nature of the central atom M, and of coordinative knot, steric properties of substituents of acydoligand, electronic properties of substituents in coordinative ligands and of concentration of the metal-complexes on their biological actions (pharmacological, biocide, fungicide, growth-regulating). Basic empirical factors determining the correlation between metal-complexes structure and biological properties have been discovered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:04:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 55
УДК 541.49:577.15/17:547.732:632.954 © 2001
Металокомплексні сполуки на основі похідних
сульфолену-3: біологічна активність
В.В. Суховєєв
Ніжинський державний педагогічний університет ім. Миколи Гоголя
Міністерства освіти і науки України,
Україна, 16602 Ніжин, вул. Кропив’янського, 2; факс:(04631) 2-23-27
Узагальнено дослідження біологічної дії сульфоланвмісних металокомплексів. Зроблено висновки щодо
характеру впливу на біологічну активність (біоцидну, фунгіцидну, фармакологічну та рістрегулюючу)
природи центрального атома М та координаційного вузла, стеричних властивостей замісників у складі
ацидоліганду, електронної природи замісників у координованих лігандах та концентрації металокомплек-
су. Виявлено основні емпіричні фактори, які визначають взаємозв’язок: будова металокомплексу – його
біологічна активність.
Металокомплекснi сполуки широко застосовуються
у нафтохiмiчнiй промисловостi, сiльському госпо-
дарствi, фармакологiї, медицинi та iнших галузях на-
родного господарства. Їх полiфункцiональним власти-
востям присвячено багато публікацій [1−16].
Пошук нових біологiчно активних речовин серед
координацiйних сполук металів є перспективним, оскі-
льки вони включають фізiологiчно активнi лiганди та
іони перехiдних i неперехiдних металiв. Біокоордина-
ційні сполуки виявляють рiстрегулюючу і гербiцидну
[5, 12, 13], біоцидну [14], фунгiцидну [15] та фармако-
логiчну [7, 8] дії. Перспективними серед цього класу
сполук можуть бути металокомплекси на основi
похiдних сульфолену, уротропiну та лактамів.
Сульфолен-3 (або 3-тiолен-1,1-дiоксид) та його
похiднi поєднують у собi бiонестiйкiсть, малу ток-
сичнiсть та високу реакцiйну здатнiсть, тому застосо-
вують як хiмiчнi засоби захисту рослин [17]. Так, до-
слідження біологічної активності солей сульфоланди-
тіокарбамінової кислоти, започатковані Т.Е. Безмєно-
вою [18], привели до успішного впровадження остан-
ніх Л.М. Шкарапутою із співробітниками в практику
сільського господарства як препарату “Сульфокар-
батіон-К” [19]. Але до появлення робіт [20–62] були
відсутні дослiдження із синтезу та вивчення практично
корисних властивостей металокомплексних сполук на
основі похідних сульфолену-3. Останнім часом вико-
нано цикл систематичних досліджень з біологічної ак-
тивності сульфоланвмісних металокомплексів, резуль-
тати яких викладено у роботах [20–45]. Систематизація
цього експериментального матеріалу є метою даної
статті.
Методологія та методи досліджень
Об’єктами дослідження у вищезазначених роботах
є синтезовані металокомплекси, що містять такі суль-
фоланвмiснi лiганди, як ацетати (1, 2, 27), амінокарбок-
силати (3–12, 17–26, 28–37), азометини (13, 14), дитiо-
карбамiдати (15), дитiокарбазинати (16), а також відомі
з літератури і вперше синтезовані біс(органо-
дитiофосфати) металів (53–61) і металокомплекси на
основi лактамів (38–47) та уротропiну (48–52):
де n = 2; R: CH2COO- (1, 2, 27); NHCHLCOO¯ (L: H
(3, 17, 28); CH3 (4, 18, 29); CH(CH3)2 (5, 19, 30);
CH2CH(CH3)2 (6, 20, 31); CH2SH (7, 21, 32);
CH2S2CH2NH2CHCOO- (n = 1; 8, 22, 33); CH2COO- (9,
23, 34); (CH2)2COO- (10, 24, 35); CH2C6H4OH (11, 25,
36); CH2C3H2N2 (12, 26, 37) NCHС6H4O--о (13);
NНNCHC6H4O--о (14); NHCSS¯ (15); NHNHCSS- (16);
m = 1-3; p = 0-2; X: 2Cl-; SO4
2-; Z: 3,4-сульфолан, R1: H,
R2: H (38); C4H9–трет (39); C6H5 (40); C6H4CH3–п (41);
C6H4Cl-п (42); NH2 (43); R1: CONH2, R2: H (44); Z:
(CH2)4, R1=R2: H (45 ,46); X: Cl, Y: сульфолан (47); су-
льфолен-3 (48); ДМСО (49); ДМФА (50); ацетонітрил
(51); івін (52); сульфолан-3,4-біс- (53); 2-сульфолен-4-
іл- (54); СH3 (55); C2H5 (56); ізо-С3H7 (57); трет-C4H9
(58); C6H11-цикло (59); C6H5 (60); o-CH3C6H4 (61); M:
Mg, Ca, Sr, Ba, Cu, Zn, Cd, Sn, Mn, Fe, Co, Ni.
N
NN
N
M M
X
X
X
X
Y
YY
Y
CH
R1
Z
C O
N
R2
MX
S
O O
S
O O
RR
S
O O
R
MM
[(RO)2PSS]2M
S
O O
R
M
S
O O
RHO
M
m
pH2O
2
(1) (2 - 16)
(38-46)
(53-61)
(47 - 52)
2
n
(17 - 26)
(27 - 37)
60 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
Для металокомплексів MLn характерні такі особли-
вості, як різні: природа центрального атома М при ізо-
лігандному оточенні L; природа координаційного вуз-
ла; електронні властивості замісників у ліганді та прос-
торова будова лігандного оточення.
Дослідження біоцидної дії металокомплексів про-
ведено у складі дизельного палива Л–0,2–40 та авіацій-
ного гасу ТС–1 (ГОСТ 10227–86) відповідно до спро-
щеної методики Міжнародної женевської електрохімі-
чної комісії [14]. Як тест-об’єкт використано штам плі-
снявого гриба Cladosporium resinae, колонію якого
пророщували в поживному середовищі на основі міне-
ралізованого агару [21, 22]. Ураженість нафтопродук-
тів цим грибом оцінювали за п’ятибальною шкалою.
Для дослідження фунгіцидної дії MLn як тест-
об’єкти використані міцелії грибів Fusarium oxysporum,
Helminthosporium sativum, Phytophtora infestans,
Sphacelotheca panici-miliacei, а також збудники борош-
нистої роси огірків (Erysiphe cichoracearum D.C.,
Sphaerotheca fuliginea Poll. F. cucumidis Jacz.), коренеїда
цукрового буряку (бактерії Rhizoctonia Aderholdii Kol.,
Fusarium sp., Aphanomyces cochlioides Dres. та гриб-
форма Phoma betae Fr.), бурої іржі пшениці (Puccinia
triticina Eriks.), сірої гнилі бобів (Botrytis cinerea Pers.)
[21, 23–37].
Антивiрусну активнiсть дослiджено на штамах гер-
пес-, покс-, орто-, мiксо-, парамiксо-, рабдо-, тога-, ро-
та- i пiкорнавiрусiв, якi розмножуються в тканинних
культурах. Як тест-об’єкти на антибактерiальну ак-
тивнiсть використанi штами стафiлококу золотистого
209-Р та кишкової палички 675 [23, 31–39].
Для виявлення впливу сульфоланмісних металоко-
мплексів на ріст і розвиток рослин як тест-об’єкти ви-
користані проростки кукурудзи, пшениці, рису, крес-
салату і насіння зернових, овочевих, баштанних та тех-
нічних культур; як еталони – гідразид малеїнової кис-
лоти (ГМК) (інгібітор росту рослин) [25], Емістим С
(стимулятор) та хлорхолінхлорид (ретардант) [45].
Рістрегулюючу дію визначали за зміною лінійної до-
вжини кореневої та надземної частин рослини та їх
сирої маси. Досліди проводилися при концентраціях
препаратів 10-2; 10-3 , 10-4 та 10-5 % [21, 23, 25–27, 32–
36, 40–62].
Дослідження біоцидної дії. При тривалому збері-
ганні палив, олив і пластичних мастил відбувається
погіршення їх експлуатаційних показників [14, 21], що
пояснюється враженням нафтопродуктів такими гри-
бами, як Cladosporium resinae, Fusarium oxysporum то-
що [63]. Органічні присадки до палив і олив, як прави-
ло, не виявляють біоцидної дії [21]. Тому пошук біоци-
дних присадок до нафтопродуктів серед металокомп-
лексних сполук є доцільним [14].
Результати досліджень біоцидної та фунгіцидної
активності сульфоланвмісних металокомплексів пода-
но у [14, 21–39]. Аналіз результатів, що характеризу-
ють біоцидні властивості металокомплексів MLn, до-
зволив нам виявити вплив природи центрального ато-
ма М при ізолігандному оточенні L; природи коорди-
наційного вузла; електронних властивостей замісників
у ліганді та просторової будови лігандного оточення
щодо до міцелію грибів Cladosporium resinaе та
Fusarium oxysporum.
Природа центрального атома. Для сульфоланвмі-
сних металокомплексів, які мають однакове лігандне
оточення L, але відрізняються за природою централь-
ного атома M, біоцидна ефективність змінюється, як
правило, в такій послідовності [14]:
Cu > Ni > Cd > Co > Zn > Pb ≥ Sn ≥ Mn > Ca > Ba,
тобто найвищу біоцидну активність виявляють ме-
талокомплекси перехідних металів (купруму, ніколу та
кадмію). Неперехідні метали (кальцій та барій) є най-
менш ефективними.
Природа координаційного вузла. Для порівняння
впливу природи координаційного вузла в MLn нами
досліджено металокомплекси на основі сульфолан- та
сульфоленоцтових кислот (координаційний вузол –
М[O,O]n) [20, 23, 29]; лактамів [26, 30, 32] та азометинів
[23, 29] (координаційний вузол – M[N,O]n); дитіокар-
бамінової [23, 24, 28, 29] та дитіофосфорної [14, 21, 22,
25, 27] кислот (координаційний вузол – M[S,S]n); гек-
саметилентетраміну (ГМТА) та ацетонітрилу (коорди-
наційний вузол – M[N,N]n), сульфолану, сульфолену,
івіну, ДМСО та диметилацетаміду (координаційний
вузол – M[N,O]n ) [48].
Зменшення біоцидної активності при однаковому
центральному атомі відбувається в такій послідовності:
М[O,O]n > M[N,O]n > M[S,S]n > M[N,N]n .
Відповідно до даних табл. 1 природа координацій-
ного вузла суттєво впливає на біоцидні властивості
металокомплексів. Найефективнішими є металокомп-
лекси з координаційними вузлами М[O,O]n і М[S,S]n.
Заміна оксигену на нітроген призводить до зменшення
біоцидної дії на 44–80 %. Металокомплексні сполуки,
що мають координаційний вузол М[N,N]n, майже не
виявляють біоцидної дії.
Таблиця 1. Залежність біоцидної ефективності метало-
комплексів MLn від природи координаційного вузла
Кординаційний ву-
зол (сполука)
Cladosporium
resinae, бали
Fusarium
oxysporum, %
Cd[O,O]n, (1)
Cd[N,O]n, (38)
Cd[N,O]n, (13)
Cd[N,O]n, (50)
Cd[S,S]n, (15)
Cd[S,S]n, (53)
Cd[N,N]n, (51)
1
2–3
2–3
2–3
2
2
4
100
40
20
46
88
38
12
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 61
Таким чином, найефективнішими металокомплек-
сами, що мають біоцидні властивості, є ацетати, лак-
тами та дитіокарбамати. Металокомплекси на основі
гексаметилентетраміну та ацетонітрилу не є ефектив-
ними для пошуку нових присадок, що виявляють біо-
цидну дію.
Електронна природа замісників у координованих лі-
гандах. Дослідження впливу на біоцидну ефективність
металокомплексів MLn електронної природи замісни-
ків у координованих лігандах, спряжено зв’язаних з
координаційним вузлом, проведено на комплексах
(38–43) (табл. 2).
Згідно з одержаними даними, біоцидна ефектив-
ність комплексів зменшується в ряду замісників R2:
C6H4Cl ≥ Н > СH3C6H4-п ≥ C6H5 > C4H9-трет. ≥ NH2.
Слід зазначити, що даний ряд добре корелює з ря-
дом зменшення електронно-донорних властивостей
замісників R2.
Таблиця 2. Залежність біоцидної ефективності металоко-
мплексів (38–43) від електронної природи замісників R2 у
координованих лігандах
Пригнічення росту міцелію Замісник R2,
(сполука) Cladosporium
resinae, бали
Fusarium ox-
ysporum, %
Н (38)
C4H9-трет.(39)
C6H5 (40)
СH3C6H4-п (41)
C6H4Cl (42)
NH2 (43)
2
3
2–3
2–3
2
3
40
13
20
27
46
8
Просторова будова лігандного оточення. Автори
праць [14, 21, 25] провели дослідження залежності біо-
цидної дії металокомплексів (53–61) від стеричних
властивостей замісників R у лігандах. Характерною
особливістю будови цих комплексів є те, що вони ма-
ють близькі полярні характеристики замісників R, але
суттєво відрізняються за об’ємом (табл. 3).
Таблиця 3. Залежність біоцидної ефективності металоко-
мплексів загальної формули [(RO)2P(S)S]2Ni від стерич-
них властивостей замісників
Замісник R
Пригнічення
Сladosporium resinae,
бали
C2H5O
i-C3H7O
трет-C4H9O
C6H11O
C6H5O
СH3C6H4O
Сульфолан-3,4-біс
2-Сульфолен-4-іл
3
3
4
4
2
3
1
1
За даними табл. 3, біоцидна властивість металоком-
плексів залежить і від стеричних властивостей заміс-
ників. Так, аліфатичні сполуки, що мають нерозгалу-
джену будову, є більш ефективнішими у порівнянні з
розгалудженими.
Доослідження впливу просторової будови ліганду
проведено на комплексах купруму, кадмію, кобальту,
ніколу, стануму та цинку [21]. Встановлено, що аліфа-
тичні замісники спричиняють, загалом, помірну біоци-
дну активність. Якщо лігандом є нафтеновий радикал
(59), спостерігається послаблення біоцидної дії ком-
плексів стануму, плюмбуму та ніколу. Сульфолан- та
сульфоленвмісні комплекси (53, 54) купруму мають
найбільшу біоцидну дію.
Залежно від просторової будови ліганда біоцидна
активність металокомплексів зменшується в такому
ряду:
54 > 53 > 61 > 55 = 56 > 57 > 60 > 58 > 59.
Одержані дані свідчать про необхідність пошуку
ефективних біоцидних присадок серед сульфоланвміс-
них металокомплексних сполук.
Дослідження фунгіцидної дії. Досліди щодо фун-
гіцидної активності синтезованих комплексів металів
подано в працях [21, 23–37]. Одержані результати доб-
ре корелюють з дослідженнями біоцидної дії сульфо-
ланвмісних металокомплексів.
Встановлено [14, 15, 21, 23–25, 29], що фунгіцидна
активність металокомплексів суттєво залежить від
природи центрального атома, природи координаційно-
го вузла, електронної природи замісників у координо-
ваних лігандах та природи ліганда.
Природа центрального атома. Зменшення фунгі-
цидної дії на міцелій Fusarium oxysporum спостеріга-
ється у такій послідовності металів [23, 29]:
(1) Co = Ni = Cd > Cu > Mn > Zn;
(2) Co = Ni > Cu > Cd > Zn = Mn;
(27) Cu = Ni > Co > Cd > Zn > Mn;
(54) Ni = Cd > Cu > Ca > Pb = Ba = Ca = Sn > Mn.
Наявнiсть у молекулах карбоксилату (2) іонiв
нiколу та кадмiю на 100 % пригнiчує рiст мiцелiїв
Fusarium oxysporum та Helminthosporium sativum.
Замiна іона нiколу на кобальт сприяє зменшенню такої
дiї на мiцелiй Fusarium oxysporum до 73 %, а повне
пригнiчення росту мiцелiю Helminthosporium sativum
зберiгає лише бiс(сульфолан-3-iл-ацетат) кобальту.
Природа координаційного вузла. За показниками
табл. 1, найефективнішими серед досліджуваних речо-
вин виявилися металокомплекси з координаційними
вузлами М[O,O]n (карбоксилати), M[S,S]n (дитіокарба-
мати) та M[N,O]n (лактами).
Електронна природа замісників у координованих лі-
гандах. Відповідно до даних табл. 2 фунгіцидна дія
металокомплексів залежить від електронної природи
замісників R2 у координованих лігандах і змінюється в
такому ряду:
C6H4Cl > Н > СH3C6H4-п > C6H5 > C4H9-трет. > NH2.
60 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
Природа ліганду. Природа ліганду та його стеричні
властивості суттєво впливають на фунгіцидну актив-
ність металокомплексу. Як було зазначено, найбільш
ефективно справляють вплив на міцелій грибів
Fusarium oxysporum та Helminthosporium sativum кар-
боксилати, дитіокарбамати та металокомплекси на ос-
нові лактамів. Для металокомплексних сполук на ос-
нові купруму фунгіцидна ефективність зменшується в
такій послідовності [23, 29]:
27 > 15 > 1 > 2 > 42 > 53 > 54 > 16 > 14 > 48 > 13
(для Fusarium oxysporum);
27 = 2 > 1 > 15 > 42 > 53 > 13 > 16 > 14 = 48 = 17
(для Helminthosporium sativum).
Слід зазначити, що металокомплекси на основі су-
льфоланвмісних лактамів та капролактаму виявили
широкий спектр фунгіцидної активності. Найбільше
така дія спостерігається у препаратів, що містять куп-
рум хлорид, координований лактамом. Так, металоко-
мплекс (42) пригнічує буру іржу пшениці (на 50 %),
фітофтороз томатів (на 80 %), борошнисту росу огірків
(на 60 %), сіру гниль бобів (на 60 %) та розвиток спор
пухирчастої сажки проса Sphacelotheca panici-miliacei
(на 100 %). Заміна атома хлору на метильну групу
знижує фунгіцидну дію з 60 до 7 % щодо борошнистої
роси огірків.
Металокомплекс на основі капролактаму (45) галь-
мує розвиток Phytophtora infestans на 98 %, тобто за
фунгіцидною дією подібний до цинебу [64].
Більш широкий спектр дії має капролактамовий
комплекс, що містить купрум сульфат (46). Він є ефек-
тивним проти фітофторозу (85–90 %) і кладоспоріозу
томатів (до 100 %), переноспорозу та церкоспорозу
цукрового буряку (83 %) [65].
Дослідження фармакологічної дії. Як було зазна-
чено вище, найбільшу фунгіцидну дію мають метало-
комплекси з координаційними вузлами M[O,O]n та
M[S,S]n. Тому антивірусна та антибактеріальна дія була
досліджена на сульфоланвмісних карбоксилатах та
дитіокарбаматах [23, 31–39]. Доведено, що фармаколо-
гічна дія досліджуваних металокомплексів суттєво за-
лежить від природи центрального атома, координацій-
ного вузла та ізолігандного оточення.
Фармакологічну активність сульфоланвмісних ме-
талокомплексів досліджено в Бiлоруському науково-
дослiдному iнститутi епiдеміологiї та мiкробiологiї, а
також в лабораторiї антибактерiальних засобiв Науко-
вого центру безпеки бiологiчно активних речовин
(Стара Купавна, Росія).
Природа центрального атома. Згідно даним табл.
4, вплив природи центрального атома можна розгляну-
ти на прикладі сульфолан-3,4-біс(ацетатів) металів (1).
Найефективнішими щодо вірусу осповакцини є мета-
локомплекси на основі кобальту та ніколу. Ці речовини
виявляють широкий спектр фармакологічної дії. Так,
комплекс ніколу має середню активність проти респі-
раторно-сінцитіального вірусу та вірусу герпесу прос-
того І типу. Його дія на вірус везикулярного стоматиту
межує з токсичною дією на клітини. Металокомплек-
си, що містять купрум та манган, виявляють середню
активність. Слід зазначити, що металокомплекс куп-
руму має високу активність щодо респіраторно-
сінцитіального вірусу.
Природа координаційного вузла. Найактивнішими
виявилися карбоксилати, що містять координаційний
вузол M[O,O]n, тоді як сполуки на основі дитіокарба-
матів (координаційний вузол M[S,S]n) є менш ефекти-
вними. Так, високу антивiрусну активнiсть щодо
вiрусiв осповакцини та герпесу простого I типу має
лише сполука (15), що містить цинк. Середню ак-
тивнiсть проти вiрусу везикулярного стоматиту,
респiраторно-сінцитiального вiрусу та вiрусу класичної
чуми птахiв виявили металокомплекси кобальту та
нiколу.
Таблиця 4. Фармакологічна активність металокомплек-
сів (1, 2, 15, 27)
Вірус
Спо-
лука
осповак-
цини
герпесу
простого
І типу
везику-
лярного
стоматиту
респіра-
торно-
сінциті-
альний
класичної
чуми
птахів
15 – Со
15 – Ni
15 – Zn
2 – Co
2 – Ni
1 – Cu
1 – Co
1 – Cd*
1 – Ni
1 – Mn
27 – Co
–
–
Висока
–“–
–“–
Середня
Висока
–
Висока
Середня
Висока
–
Висока
М. т. д.
Середня
Слабка
–“–
–
Середня
–
Середня
Середня
–
–
М. т. д
Слабка
–
–
Слабка
М. т. д.
–
М. т. д.
Середня
–
–
Слабка
–
Висока
Середня
–
Середня
М. т. д.
–“–
Слабка
Середня
–
–
–
Слабка
–
М. т. д.
–
–
–
Примітка: М.т.д. – межує з токсичною дією на клітини.
* -– металокомплекс також активний проти вірусу венесу-
ельського енцифаломієліту.
Природа ліганду. Вплив природи ліганду на антиві-
русну активність щодо респіраторно-сінцитіального
вірусу можна розглянути на прикладі металокомплек-
сів кобальту. Так, середню активність виявляють
сульфолан-3,4-бiс(ацетат) кобальту та біс(1,1-
діоксотіолан-3-іл-дитіокарбамідат) кобальту. Якщо
лігандом у металокомплексі є сульфолан-3-іл-, то його
активність знижується. Дія сполуки, що має подвійний
зв’язок у гетероциклі, межує з токсичною дією на
клітини. Дослiдження щодо антимiкробної активності пока-
зали, що у боротьбi з вищеназваними бактерiями синте-
зованi металокомплекси не є ефективними. Але біс-
(сульфолан-3-iл-дитiокарбамат)кадмiю (15) виявляє
помiрну дiю щодо стафiлококу золотистого 209-Р та
кишкової палички 675 і потребує подальшого вивчення.
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 61
Таким чином, металокомплексні сполуки на основі
перехідних металів можуть мати практичний інтерес
для пошуку фармакологічних препаратів.
Дослідження рістрегулюючої активності. У пра-
цях [12–14, 21, 23, 25–27, 32–34, 36, 40–62] показано,
що рістрегулююча активність досліджуваних метало-
комплексів зумовлена такими факторами: природа
центрального атома, природа координаційного вузла,
лігандне оточення та концентрація металокомплексу.
Природа центрального атома. Вплив природи
центрального атома на рістрегулюючу активність ме-
талокомплексних сполук розкрито в роботах [12, 21,
23, 40]. Показано, що у ряді, коли до складу металоко-
мплексу входять життєво необхідні метали, вони мо-
жуть спричиняти суттєву фізіологічну дію на рослин-
ний організм.
Так, у роботі [23] показано, що металокомплекси на
основі сульфолан-3-іл-дитіокарбамінової кислоти ви-
являють значний інгібуючий ефект на проростках
крес-салату. Інгібуюча ефективність металокомплексів
(15) зменшується залежно від природи металів у такій
послідовності:
Cd > Zn > Cu > Ni > Co.
Аналогічний ряд спостерігається і для проростків
пшениці:
Cd > Zn > Cu > Co > Ni.
Азометини (13, 14) залежно від природи металу
виявляють дію від інгібуючої до активуючої. Так,
сполуки купруму, кадмію, мангану та феруму зни-
жують ріст кореневої системи проростків пшениці,
хоча комплекси стануму та цинку такої дії не мають.
У металокомплексів стронцію, плюмбуму та кобальту
виявлено стимулюючу дію на підземну частину про-
ростків пшениці.
Таким чином, на даній серії металокомплексів мо-
жна прослідкувати зміну інгібуючої дії на стимулюючу
в такому ряду металів:
Cu > Cd > Mn = Fe > Sn > Zn > Ni = Sr > Pb > Co.
Вплив природи металу на рістрегулюючу дію орга-
нодитіофосфатів металів розглянуто в роботі [14].
Найефективнішими серед них виявилися сполуки, до
складу яких входить ізопропільна група (57). Коренева
система рослин більш чутлива до дії цих препаратів,
ніж надземна частина. За інгібуючою дією металоком-
плекси купруму та кадмію перевищують еталон – гід-
разид малеїнової кислоти.
Авторами публікацій [57, 66, 67] синтезовані N-
сульфоланіламінокислоти та їх металокомплекси і
вивчена рістрегулююча дія одержаних сполук на пер-
спективні сільськогосподарські культури України
(табл. 5, 6).
Згідно показникам табл. 5, підвищення стимулюю-
чої дії металокомплексів спостерігається в такому ряду
металів:
Fe > Zn > Ni = Co > Cu > Mn.
Таблиця 5. Вплив металокомплексів на основі N-сульфо-
ланіламінооцтової кислоти на показники розмірів проро-
стків сільськогосподарських рослин
Досліджувана рослина M
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Cо
Zn
Fe
Mn
Ni
Cu
115
105
109
120
111
120
110
115
110
119
109
124
114
109
115
114
112
115
113
106
105
121
113
118
120
109
104
118
115
121
123
115
107
115
114
129
109
105
106
110
120
124
124
121
113
151
130
135
111
113
116
112
115
123
Примітка. Наведено середньостатистичні значення у відсот-
ках до Емістиму C: 1 – кукурудза, 2 – квасоля;. 3 – цукровий
буряк, 4 – пшениця, 5 – овес, 6 – ячмінь, 7 – гречка, 8 – кар-
топля, 9 – соняшник.
Найчутливіші до дії металокомплексів кукурудза,
квасоля, пшениця, овес, ячмінь, гречка, картопля та
соняшник. Слід зазначити також, що комплекс купру-
му ефективно впливає майже на всі досліджувані сіль-
ськогосподарські культури.
За даними табл. 6, стимулююча дія досліджуваних
речовин зменшується в такому ряду:
Cu > Co > Fe > Mn > Ni > Zn > Емістим > вільна кислота.
Таблиця 6. Вплив N-сульфоланіламінооцтової кислоти та
її металокомплексів ML2 на ріст та енергію проростання
різних сільськогосподарських рослин 3–4-ї репродукції
Досліджувана рослина M
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
L
Cо
Zn
Fe
Mn
Ni
Cu
Емістим
106
120
106
112
118
111
116
107
107
122
108
114
117
115
123
108
109
126
109
118
119
118
126
109
105
123
112
116
113
109
121
106
103
113
108
114
118
108
113
104
102
112
106
113
109
104
112
105
104
118
112
115
105
107
118
104
100
106
105
114
103
105
106
103
105
112
111
105
106
108
117
104
102
111
108
106
104
106
113
106
Примітка. Наведено середньостатистичні значення у відсот-
ках до контролю проростання насіння без стимуляторів рос-
ту: 1–9 – відповідно, як в табл. 5, 10 – льон.
Природа координаційного вузла. Залежно від при-
роди координаційного вузла металокомплексні сполу-
ки виявляють як інгібуючу, так і стимулюючу дію. Так,
металокомплекси з координаційними вузлами M[O,O]n
і M[S,S]n мають інгібуючу дію на рослини, а з коорди-
наційними вузлами M[N,O]n і M[N,N]n – стимулюючу.
Дослідження рістрегулюючої активності металокомп-
лексів на основі уротропіну показали їх високу стиму-
люючу ефективність щодо схожості насіння, кореневу
та надземну частини сільськогосподарських рослин
[42-45, 68, 69]. Найбiльший стимулюючий ефект ви-
явили комплекси Co, Mn і Ва.
60 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
За стимулюючою дією на проростках крес-салату
та пшениці металокомплекси Co, Mn та Ba (49) значно
перевищували еталон і тому були рекомендовані для
подальших досліджень. Вплив таких металокомплексів
на схожість рису та накопичення сухої маси пророст-
ками розкрито у роботах [42–45].
У лабораторних дослідах на насінні цукрового бу-
ряку (табл. 7) встановлено [48], що ці металокомплекси
пiдвищують схожiсть насiння на 15–25 % та вро-
жайнiсть коренеплодiв на 18 %.
Таблиця 7. Залежність схожості насіння цукрового буряку
(сорт Ювілейний) від природи металу в металокомплексі
(49)
Схожість, % M, %
Чашки Петрі Ростильні (грунт)
Емістим − 0,005
Co (49) − 0,005
Mn (49) − 0,005
Ba (49) − 0,005
ДМСО − 1
Контроль − Н2О
91,2
98,0
92,3
96,0
91,7
82,7
84,3
88,7
86,4
86,2
83,3
76,8
Вплив металокомплексів (49) на схожість та швид-
кість проростання овочевих і баштанних культур (табл.
8) вивчався в лабораторних умовах. Використання
препаратів на томатах, динях, кавунах та огірках ви-
явилось досить ефективним [42–44].
Таблиця 8. Залежність схожості насіння овочевих та баш-
танних культур від природи металу в металокомплексі
(49)
Схожість, % М, %
томатів динь кавунів огірків
Емістим − 0,005
Co (49) − 0,005
Mn (49) − 0,005
Ba (49) − 0,005
Fe-ДТПА − 1,5
Контроль − Н2О
96,0
98,2
97,0
98,6
97,6
90,5
82,0
89,0
94,2
97,8
94,4
72
76,7
78,0
85,0
98,8
81,2
76
86,0
91,0
89,0
92,0
89,8
76,7
Природа лігандного оточення. Вплив лігандного
оточення на рістрегулюючу активність металокомпле-
ксів розглянуто на прикладі органодитіофосфатів ме-
талів [14, 25]. Встановлено, що залежно від природи
ліганду металокомплекси виявляють як інгібуючу, так
і активуючу дії. У роботі [25] показано вплив ліганду
на рістрегулюючу ефективність органодитіофосфатів.
За ступенем зниження інгібуючої активності щодо
проростків пшениці металокомплекси можна розташу-
вати у такий ряд:
57 > 56 > 53 > 61 > 54.
Отже, аліфатичні органодитіофосфати металів ви-
являють інгібуючу дію на лінійний ріст та сиру масу
пшениці, тоді як сульфоланвмісні металокомплекси –
стимулюючий ефект.
Концентрація металокомплексу. Залежність ріст-
регулюючої активності металокомплексів від їх
концентрації розкрито в [25, 43, 45].
Так, за впливом на лінійний ріст та сиру масу про-
ростків пшениці оптимальною концентрацією метало-
комплексу (49), що містить як центральний атом ман-
ган, є 0,001 %. Зміна оптимальної концентрації призво-
дить до зникнення стимулюючого ефекту [45].
У роботі [43] показано, що металокомплекс (49),
який містить як центральний атом кобальт, виявляє
суттєву рістрегулюючу дію на схожість насіння та
енергію проростання крес-салату сорту Берлінський.
Вивчено дію даного металокомплексу в концентраці-
ях 10-2–10-5 %, але найоптимальнішою для його
застосування – 0,0001 %.
Отже, оптимальною для виявлення стимулюючого
ефекту сульфоланвмісних металокомплексів є концен-
трація 0,001–0,0001 %.
Таким чином, узагальнено емпіричні фактори, що
впливають на біологічну активність металокомплексів.
Показано, що синтез та вивчення практично корисних
властивостей сульфоланвмісних металокомплексів має
не тільки науковий, а й практичний інтерес для пошуку
нових поліфункціональних присадок до нафтопродук-
тів та біологічно активних речовин.
Література
1. Ковтун Г.А., Моисеев И.И., Металлокомплекс-
ные ингибиторы окисления, Киев, Наук. думка, 1993.
2. Ковтун Г.А., Плужников В.А., Химия и техноло-
гия металлокомплексных стабилизаторов окисления,
Киев, ИБОНХ АН Украины, 1994.
3. Ковтун Г.А., Плужников В.А., Кислоты Льюи-
са – стабилизаторы окисления органических содине-
ний, Киев, ИБОНХ АН Украины, 1994.
4. Ковтун Г.А., Плужников В.А., Химия ингибито-
ров окисления органических соединений, Киев, Наук.
думка, 1995.
5. Бовыкин Б.А., Карцев В.Г., Омельченко А.М. и
др., Бионеорганическая химия защиты растений, Дне-
пропетровск, 1991.
6. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Ме-
талокомплекси: фармакологічні властивості, Київ,
IБОНХ НАНУ, 1999.
7. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Ме-
талокомплексні сполуки − диригенти фотосинтезу,
Київ, ІБОНХ НАН України, 1997.
8. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. та ін.,
Металовмісні лікарські препарати, Київ, ІБОНХ НАН
України, 2000.
9. Ковтун Г.О., Нефтехимия, 1991, 31, 246−253.
Катализ и нефтехимия, 2001, №7 61
10. Бушкова Е.С., Гарановский А.Д., Изв. Сев.-Кавк.
Науч. Центра высш. шк. Естеств. Науки, 1991, 1,
69−81.
11. Ковтун Г.А., Теорет. и эксперим. химия, 1993, 1,
3−18.
12. Суховєєв В.В., Вiсн. Терноп. педунiверситету,
1997, 24−29.
13. Суховєєв В.В., Наук. зап. НДПI iм. М.В. Гоголя,
Нiжин, 1997, 126−134.
14. Суховєєв В.В., Москаленко О.В., Ковтун Г.О.,
Катализ и нефтехимия, 2000, (5-6), 81−87.
15. Суховєєв В.В., Наук. зап. НДПI iм. М.В. Гоголя,
Ніжин, 1998, 85–100.
16. Ковтун Г.О., Суховєєв В.В., Укр. хім. журн.,
2000, (9), 36−42.
17. Безменова Т.Э., Химия тиолен-1,1-диоксида,
Киев, Наук. думка, 1981.
18. Безменова Т.Э., Скляр В.Т., Пархоменко П.И. и
др., А.с. 1093243 СССР, Опубл. 25.04.83.
19. Даниленко В.В., Шкарапута Л.Н., Скляр В.Т. и
др., А.с. 1715277 СССР, Опубл. 29.02.92, Бюл. № 8.
20. Суховеев В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.А. и др.,
Нефтепереработка и нефтехимия, 1992, 42, 71−73.
21. Москаленко О.В., Дис. канд. хім. наук, ІБОНХ
НАН України, Київ, 2000.
22. Москаленко О., Суховєєв В., Ковтун Г. та ін.,
Актуальні питання ботаніки та екології, Тези конф.
молодих вчених-ботаніків України, Ніжин, 1999,
118−119.
23. Сенченко Г.Г., Дис. канд. хім. наук, Київ, 1993.
24. Суховеев В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.А. и др.,
Нефтепереработка и нефтехимия, 1993, 44, 72−74.
25. Суховєєв В.В., Ковтун Г.О., Москаленко О.В. та
ін., Наук. зап. НДПI iм. М.В. Гоголя, 1996, 16 (1),
31−34.
26. Суховєєв В.В., Ковтун Г.О., Приплавко С.О. та
ін., Досягнення сучасної фармацеї − в медичну практи-
ку, Тези конф., Харків, 1996, 77−78.
27. Суховєєв В.В., Ковтун Г.О., Москаленко О.В. та
ін., Там же, 76−77.
28. Сенченко Г.Г., Суховеев В.В., Ковтун Г.А. и др.,
Перспективы создания экологически безопасных регу-
ляторов роста растений, средств защиты и техноло-
гий их применения в производстве сельскохозяйствен-
ной продукции, Тез. конф., Киев, 1992, 36.
29. Сенченко Г.Г., Суховєєв В.В., Ковтун Г.О. та ін.,
Актуальні питання природознавства, НДПІ, 1995,
129−132.
30. Сенченко Г.Г., Суховєєв В.В., Кочерга I.I. та ін.,
Тези ХVII Укр. конф. з орган. хiмiї, Харків, 1995, 615.
31. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Тези
ХIII Укр. конф. з неорган. хiмiї, Ужгород, 1992, 120.
32. Суховеев В.В., Сенченко Г.Г., Лукашов С.М.,
Тез. V Всесоюз. конф. по химии гетероцикл. соедине-
ний, Черноголовка, 1991, 65.
33. Сенченко С., Сенченко Г., Суховєєв В., Актуа-
льні питання ботаніки та екології, Тези конф. молодих
вчених-ботаніків України, Ніжин, 1999, 130.
34. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., До-
сягнення сучасної фармацеї − в медичну практику, Тези
конф., Харків, 1996, 78−79.
35. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Сенченко С.Г. та
ін., Тези XVIII Укр. конф. з орган. хiмiї, Дніпропет-
ровськ, 1998, 428.
36. Суховєєв В.В., Сенченко С.Г., Москаленко О.В.
та ін., Тези ХVII Укр. конф. з орган. хiмiї, Харків, 1995,
614.
37. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., До-
сягнення сучасної фармацеї − в медичну практику, Тези
конф., Харків, 1996, 79.
38. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. та ін.,
Актуальні питання природознавства, НДПІ, 1995,
155−159.
39. Суховеев В.В., Хаскин Г.И., Лукашов С.М. и
др., Тез. V Всесоюз. биохим. съезда, Киев, Наука, 1986,
125.
40. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. та ін.,
Актуальні питання природознавства, НДПІ, 1995,
151−155.
41. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко
С.П. та ін., Наук. зап. НДПI iм. М.В. Гоголя, Ніжин,
1998, 81−84.
42. Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко
С.О. та ін., Пат. № 29138 А Україна, Опубл. 16.10.2000.
43. Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко
С.О. та ін., Пат. N 30209 А Україна, Опубл. 15.11.2000.
44. Суховєєв В.В., Пономаренко С.П., Приплавко
С.О. та ін., Пат. № 29139 А Україна, Опубл. 16.10.2000.
45. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Сенченко Г.Г.
та ін., Фізіологічно активні речовини, Харків, УкрФА,
2000, 1 (29), 76−78.
46. Суховєєв В.В., Лукашов С.М., Борейко В.К. та
ін., Тези Укр. бiохiм. з’їзду, Iвано-Франкiвськ, 1987,
Київ, 1987, 2, 247.
47. Ващишина Д.Л., Суховєєв В.В., Лукашов С.М.
та ін., Тези Укр. бiохiм. з’їзду, Iвано-Франкiвськ, 1987,
Київ, 1987, 1, 227−228.
48. Суховеев В.В., Борейко В.К., Пономаренко С.П.
и др., Перспективы создания экологически безопасных
регуляторов роста растений, средств защиты и тех-
нологий их применения в производстве сельскохозяйс-
твенной продукции, Тез. конф., Киев, 1992, 17.
49. Суховеев В.В., Там же, 18.
50. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Тези
ХVI Укр. конф. по орган. хiмiї, Тернопiль, 1992, 232.
51. Москаленко О.В., Сенченко С.Г., Суховєєв В.В.
та ін., Тези ХVII Укр. конф. з орган. хiмiї, Харків, 1995,
560.
52. Сенченко Г.Г., Суховєєв В.В., Кочерга I.I. та ін.,
Там же, 559.
53. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун І.І. та ін.,
Тези XIV Укр. конф. з неорган. хімії, Київ, 1996, 114.
60 Катализ и нефтехимия, 2001, №7
54. Приплавко С.О., Лофицька Л.М., Суховєєв В.В.
та ін., Вiсн. студент. наук. т-ва, Нiжин, 1997, 37−40.
55. Сенченко Г.Г., Суховєєв В.В., Ковтун Г.О. та ін.,
Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього ти-
сячоліття, Тези Х з’їзду Укр. ботан. т-ва, 1997, 250.
56. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко
С.П. та ін., Там же, 251.
57. Суховєєв В.В., Швидко О.В., Приплавко С.О. та
ін., Тези XVIII Укр. конф. з орган. хiмiї, Дніпропет-
ровськ, 1998, 426.
58. Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Там же, 427.
59. Суховєєв В.В., Приплавко С.О., Пономаренко
С.П. та ін., там же, 429.
60. Сенченко Г., Суховєєв В., Тарасенко Л. та ін.,
Актуальні питання ботаніки та екології, Тези конф.
молодих вчених-ботаніків України, Ніжин, 1999,
129−130.
61. Приплавко С., Сенченко Г., Суховєєв В., Там
же, 125.
62. Швидко О., Суховєєв В., Ковтун Г. та ін., Там
же, 139.
63. Бирштехер Э., Нефтяная микробиология, Лени-
нград, Гостоптехиздат, 1967.
64. Шостакова С.И., Кукаленко С.С., Андреева Н.И.
и др., А.с. 782350 СССР, Опубл. 15.07.83, Бюл. № 26.
65. Кукаленко С.С., Удовенко В.А., Шостакова С.И.
и др., А.с. 1089948 СССР, Опубл. 30.07.86, Бюл. № 28.
66. Безменов А.Я., Безменова Т. Э., Матяш Л.П. и
др., А.с. 232281 СССР, Опубл. 11.12.68. Бюл. № 1.
67. Безменова Т.Э., Колотило М.В.., Рыбакова М.В.
и др., А.с. 430101 СССР, Опубл. 30.05.74. Бюл. № 20.
68. Иманакунов Б.И., Токтоматов Т., Бердиев А. и
др., А.с. 1415743 СССР, Опубл. 30.06.90. Бюл.№ 8.
69. Власюк П.А., Приходько Н.В., Борисюк В.А. и
др., А.с. 444532 СССР, Опубл. 30.09.74. Бюл. № 36.
Надійшла до редакції 9 лютого 2001 р.
Металлокомплексные соединения на основе
производных сульфолена-3:
биологическая активность
В.В. Суховеев
Нежинский государственный педагогический университет им. Николая Гоголя,
Украина, 16602 Нежин, ул. Кропивянского, 2; факс: (04631) 2-23-27
Обобщены исследования биологического действия сульфолансодержащих металлокомплексов. Сде-
ланы выводы относительно характера влияния на биологическую активность (биоцидную, фунгицид-
ную, фармакологическую и рострегулирующую) природы центрального атома М и координационного
узла, стерических свойств заместителей в составе ацидолиганда, электронной природы заместителей в
координированных лигандах и концентрации металлокомплекса. Обнаружены основные эмпиричес-
кие факторы, определяющие взаимосвязь строение металлокомплекса – его биологическая активность.
Metal-complexes on the basis of derivative sulfolen-3:
biological activity
V.V. Sukhoveev
Gogol State Pedagogical University of Nezhin, 2, Kropyvansky Str., Nizhin,
Chernigiv Region, Ukraine, 16602, Fax: (04631) 2-23-27
The results of investigation of biological actions of sulpholane containing metal-complexes have been general-
ized. Conclusions have been made on the nature of the central atom M, and of coordinative knot, steric proper-
ties of substituents of acydoligand, electronic properties of substituents in coordinative ligands and of concentra-
tion of the metal-complexes on their biological actions (pharmacological, biocide, fungicide, growth-regulating).
Basic empirical factors determining the correlation between metal-complexes structure and biological properties
have been discovered.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3701 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:04:43Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Суховєєв, В.В. 2009-07-09T12:50:33Z 2009-07-09T12:50:33Z 2001 Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність / В.В. Суховєєв // Катализ и нефтехимия. — 2001. — № 7. — С. 55-60. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3701 541.49:577.15/17:547.732:632.954 Узагальнено дослідження біологічної дії сульфоланвмісних металокомплексів. Зроблено висновки щодо характеру впливу на біологічну активність (біоцидну, фунгіцидну, фармакологічну та рістрегулюючу) природи центрального атома М та координаційного вузла, стеричних властивостей замісників у складі ацидоліганду, електронної природи замісників у координованих лігандах та концентрації металокомплексу. Виявлено основні емпіричні фактори, які визначають взаємозв’язок: будова металокомплексу – його біологічна активність. Обобщены исследования биологического действия сульфолансодержащих металлокомплексов. Сделаны выводы относительно характера влияния на биологическую активность (биоцидную, фунгицидную, фармакологическую и рострегулирующую) природы центрального атома М и координационного узла, стерических свойств заместителей в составе ацидолиганда, электронной природы заместителей в координированных лигандах и концентрации металлокомплекса. Обнаружены основные эмпирические факторы, определяющие взаимосвязь строение металлокомплекса – его биологическая активность. The results of investigation of biological actions of sulpholane containing metal-complexes have been generalized. Conclusions have been made on the nature of the central atom M, and of coordinative knot, steric properties of substituents of acydoligand, electronic properties of substituents in coordinative ligands and of concentration of the metal-complexes on their biological actions (pharmacological, biocide, fungicide, growth-regulating). Basic empirical factors determining the correlation between metal-complexes structure and biological properties have been discovered. uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність Металлокомплексные соединения на основе производных сульфолена-3: биологическая активность Metal-complexes on the basis of derivative sulfolen-3: biological activity Article published earlier |
| spellingShingle | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність Суховєєв, В.В. |
| title | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| title_alt | Металлокомплексные соединения на основе производных сульфолена-3: биологическая активность Metal-complexes on the basis of derivative sulfolen-3: biological activity |
| title_full | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| title_fullStr | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| title_full_unstemmed | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| title_short | Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| title_sort | металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3701 |
| work_keys_str_mv | AT suhovêêvvv metalokompleksníspolukinaosnovípohídnihsulʹfolenu3bíologíčnaaktivnístʹ AT suhovêêvvv metallokompleksnyesoedineniânaosnoveproizvodnyhsulʹfolena3biologičeskaâaktivnostʹ AT suhovêêvvv metalcomplexesonthebasisofderivativesulfolen3biologicalactivity |