Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни
У статті публікуються матеріали дослідження Шепельської рятівної археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності» 2010 року на західному посаді городища Шеполь та селищі в його околиці. Досліджено три житла-півземлянки, господарську споруду та насичений знахідками культурний шар....
Saved in:
| Published in: | Волино-Подільські археологічні студії |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37049 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни / В. Баюк // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 181-191. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860085160279539712 |
|---|---|
| author | Баюк, В. |
| author_facet | Баюк, В. |
| citation_txt | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни / В. Баюк // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 181-191. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Волино-Подільські археологічні студії |
| description | У статті публікуються матеріали дослідження Шепельської рятівної археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності» 2010 року на західному посаді городища Шеполь та селищі в його околиці. Досліджено три житла-півземлянки, господарську споруду та насичений знахідками культурний шар.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:19:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
181
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Віктор БАЮК
НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОРЕГІОНУ ШЕПОЛЯ
В БАСЕЙНІ Р. САРНИ
У статті публікуються матеріали дослідження Шепельської рятівної археологічної експе-
диції ДП «Волинські старожитності» 2010 року на західному посаді городища Шеполь та се-
лищі в його околиці. Досліджено три житла-півземлянки, господарську споруду та насичений
знахідками культурний шар.
Ключові слова: археологічні дослідження, житло, Шепель.
Постановка наукової проблеми та її значення. Шепельська рятівна археологічна екс-
педиція ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАН України (директор О. Є.
Златогорський, начальник експедиції В. Г. Баюк) 2010 року проводила стаціонарні польові до-
слідження західної частини посаду городища Шеполь, що розміщується в околиці села Шепель
одноіменної сільської ради Луцького району та відкритого селища в урочищі «Замістя», на пів-
денний захід від села. Городище, що є залишками дитинця давньоруського міста, знаходиться
в урочищі «Вал», має розміри 140,0х160,0 м, укріплене валом висотою 5,0 – 6,0 м та ровом ши-
риною 22,0 м і глибиною до 6,0 м. У «Повісті врем’яних літ» місто Шеполь вперше згадане під
1097 роком у зв’язку з гострими міжкнязівськими чварами. За літописом: «Коли ж Василько
був у Володимирі... і коли наблизився Великий піст, а я був тут у Володимирі, – то в одну ніч
прислав до мене князь Давид отрока. І прийшов я до нього, і сиділа дружина навколо нього, і
посадив він мене, і сказав мені: «Ось говорив Василько сеї ночі до Улана і до Колчі. Сказав так
Василько: «Чую се я, що йде Володимир і Святополк до Давид. Якщо хочеш ти до Володимира
послати мужа свого і вернеться Володимир, то дам я тобі котрий вгодно город або Всеволож,
Шеполь, або Перемиль» [5, 239].
Розуміється, що місто Шеполь на цей час було досить розбудованим, мало фортецю, віді-
гравало важливу роль у житті і політиці князя і його вотчини, бо князь називає його як значну
вартість [2, 59]. Поруч з укріпленням існували і значні відкриті поселення, що виконували роль
господарської околиці. Дослідження останньої дозволили скласти повнішу уяву про давньо-
руський Шеполь.
Метою публікації є введення в науковий обіг результатів археологічних досліджень посаду
Шеполя 2010 року та їх науковий аналіз в контексті досліджень поселенського комплексу укрі-
плення – посад – селище.
Аналіз попередніх досліджень. Обстеження городища і посаду наприкінці ХІХ ст. провів
В. Б. Антонович [1, 53], 1933 року О. М. Цинкаловський [8, 113-129], 1955 року – Є. І. Тимофеєв
[7, 15], 1960 року – П. О. Раппопорт [6, 55], який провів топографічну зйомку пам’ятки. Згадані
дослідники датували городище за підйомним матеріалом ХІ–ХІІІст. М. М. Кучинко 1975 року
проводив шурфування на городищі, виявивши фрагменти кераміки, глиняне пряслице, уламки
браслетів та залізний ніж [3, 54]. За 300 м на північний захід від городища, на колишній межі з
с. Озденіж був курган висотою 2,8 м і діаметром 12,0 м під назвою «Могила Переляниці», роз-
копаний М. М. Кучинком у 1975 році. Під ним виявлено перепалені кістки, вуглики та дрібні
фрагменти гончарної кераміки, що засвідчує, на думку дослідника, обряд кремації на місці по-
ховання [3, 104]. Як центр сільськогосподарської округи Шеполя у басейні річки Серни дане
городище визначає у своїх дослідженнях С. Д. Панишко [4, 162–164].
Виклад основного матеріалу. Отже, можна відзначити значний інтерес дослідників до
укріпленої площадки, однак на посаді й навколишніх поселеннях стаціонарні дослідження не
проводились. У ході робіт ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ ОАСУ» ІА НАН України
по виконанні експертизи земельної ділянки та наступним проведенням стаціонарних археоло-
гічних досліджень було розкопано частину посаду та відкритого селища.
За 50 м на захід від західного валу городища суцільним розкопом було досліджено 96 м.
кв. площі, де виявлено насичений знахідками культурний шар та різночасові об’єкти (Рис. 1).
Культурний шар розкопу перевідкладений і до глибини –0,5 м основними знахідками були су-
часні та пізньосередньовічні матеріали; нижче, до відмітки у –0,8 м від сучасної денної поверх-
ні, переважали матеріали Х–ХІІ ст.
182
ВИПУСК ІІІ
Виявлені об’єкти відповідають хронологічній картині культурного шару: це одне повністю,
а інше – частково досліджені житла давньоруського часу, з типовим для Х–ХІ ст. плануванням і
знахідками, а також споруда, датована попередньо другою половиною ХVІІ ст. Нижче подаєть-
ся їх короткий опис та характеристика знахідок.
Житло №1 має підквадратну форму розмірами 4х3,8 м і висотою вертикальних земляних
стінок 0,4–0,45 м від рівня долівки. Стіни житла чітко орієнтовані за сторонами світу. Долівка
добре утрамбована. В південно-західному куті досліджено потужну глинобитну піч середньої
збереженості, яка мала черінь розмірами 1,3х1,2 м і висоту сильно обпалених стінок 0,25–0,3 м.
Устя печі повернуте на північ – північний-схід, його ширина 1 м. В долівці житла прослідковано
дві ями, перша підпрямокутної форми розмірами 2х0,8 м знаходиться в північно-східній час-
тині, інша – овальної форми розмірами 1,2х1,8 м розміщена біля північної стінки. Стовпових
ямок дві, вони круглі в плані і розміщуються посередині довжини східної стіни та поруч з пів-
нічно-східним кутом. Північно-західний кут житла нечіткий, можливо це сліди торця зрубу.
Керамічний комплекс із заповнення житла складається із численних фрагментів гончарних
виробів давньоруського часу. Виявлені вінця можна розділити на два типи: «курганні» з го-
стрим відтягнутим донизу краєм Х – початку ХІ ст.; та «курганні» з краєм доліпленим до стінки
(деградований валик) (Табл. 1, 2) ХІ – першої половини ХІІ ст.
Заслуговує на увагу знайдений тут фрагмент стінки верхньої частини білоглиняної «волин-
ської» амфори (Табл. 1, 4), яка датується за аналогіями розкопок у Луцьку першою половиною
ХІІІ ст.
Дві придонних частини горщиків з житла мають клейма. В одному випадку це стилізова-
не колесо, вписане у коло (Табл. 1, 3), в іншому – нечіткий рельєфний знак стилізованої зірки
(Табл. 1, 1). Обидва денця мають ознаки формування на ручному гончарному колі (закраїна та
підсипка піском) і датуються Х–ХІ ст.
У житлі виявлено багато індивідуальних знахідок. Серед них вироби з металів, кістки, ка-
меню та шиферу. Зокрема це щипчики (Табл. 2, 3), калачеподібне кресало (Табл. 2, 6), шиферне
пряслице, верхня частина хрестика (Табл. 2, 8), ножиці (Табл. 2, 1) та браслет (Табл. 2, 4).
Таким чином Житло № 1 відноситься до півземлянок підквадратної форми з орієнтацією
стінками по сторонам світу і глинобитною піччю в південно-західному куті. Датується житло
за матеріалами його заповнення Х- ХІІ ст. і відноситься до посаду давньоруського Шеполя.
На відміну від Житла №1 Житло №2 вдалося дослідити лише частково. Досліджена частина
житла має розміри 2,8х2,4 м. Висота прямих земляних стінок становила 0,15 м від рівня до-
лівки, кути чітко орієнтовані по сторонам світу. Долівка добре утрамбована. В північному куті
знаходились залишки печі розмірами по основі 1,6х1,4 м і збереженою висотою 0,4 м. Устя печі
було орієнтоване на південь, перед ним знаходилась припічна ямка. Інші виявлені в долівці
круглі ямки, безперечно, стовпові.
Із заповнення цього житла походять два відреставрованих горщики та індивідуальні зна-
хідки з металів та кістки.
Горщик №1. Загальна висота 32 см, діаметр денця 10 см, діаметр по вінчику 23,5 см. Фраг-
ментарно збережено близько 75 % виробу з повним профілем, решта догіпсована. Горщик має
вінце «курганного типу» з гострим відтягнутим донизу краєм. Кольори виробу сірий та со-
лом’яний. Тісто доброї якості, домішки в ньому незначні. Низ денця дещо відслоєний і має не-
значний заплив краю. Горщик орнаментований неглибокими врізними паралельними лініями
по плічках і тулубі.
Горщик №2 (Табл. 3). Загальна висота 12 см, діаметр денця 5,5 см, діаметр по вінчику 10,5
см. Фрагментарно збережено близько 25% виробу з повним профілем, решта догіпсована. Вінце
«курганного типу» з гострим відтягнутим донизу краєм. Колір виробу темний, горщик має ви-
разні сліди неодноразової повторної дії вогню. Тісто доброї якості, домішки в ньому незначні.
Обміри даних горщиків були здійснені з використанням запропонованої В. Ф. Генінгом
«Програми статистичної обробки кераміки». Результати подані в Таблиці 1.
183
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Основні параметри горщиків Таблиця 1
Показники Горщик 1 Горщик 2
Р1 Діаметр по вінчику (см.) 23,5 (середній) 10,5 (дуже
малий-малий)
Р2 Діаметр по основі шийки (см.) 20,5 (середній) 8 (дуже малий)
Р3 Найбільший діаметр по тулубу
(см.)
25 (малий-
середній)
10,5 (дуже
малий)
Р4 Діаметр дна (см.) 10 (малий-
середній)
5,5 (дуже малий-
малий)
Р5 Загальна висота (см.) 32 (середній) 12 (дуже мала)
Р6 Висота шийки (мм.) 15 (мала) 11 (мала)
Р7 Висота плічка (см.) 4,5 (дуже мала) 2,5 (дуже мала)
Р8 Висота придонної частини (см.) 26 (велика) 8,5 (мала)
Для визначення основних показників форм горщиків застосовано цю ж методику. Резуль-
тати подаємо в табл. 2.
Основні показники форм горщиків Таблиця 2
Показники Горщик 1 Горщик 2
ФА Висотний показник 1,28 (великий) 1,14 (середній)
ФБ Висотогорловинний показник 0,64 (малий) 1 (малий)
ФВ Широтогорловинний показник 0,94 (великий) 1 (великий)
ФГ Профілювання шийки 1 (великий)
1,14
(дуже великий)
ФД Висотний показник тулубу 1,22 (великий) 1 (середній)
ФЕ Висотний показник плічка
0,17
(дуже великий)
0,3 (великий)
ФЖ Показник розширення плічка 0,5 (малий) 0,5 (малий)
ФИ Показник ширини денця 0,3 (великий) 0,3 (великий)
З поміж індивідуальних знахідок варто відзначити верхню частину срібної прикраси-лун-
ниці (табл. 4, 1), асиметричний наральник та окуття лопати. Окрім цього тут виявлено кістя-
ний гребінь (табл. 4, 3) квадратної форми зі збереженою основою та сильно пошкодженими
зубчиками. Розміри основи 5,6х5,6см, двохстороння робоча частина та різний лінійний орна-
мент по основі.
Житло датується за реконструйованими формами кераміки кінцем Х –першою половиною
ХІ ст. і також відноситься до посаду Шепельського городища.
Дослідження селища в урочищі «Замістя» проводилось траншейним методом, було закла-
дено 20 орієнтованих за сторонами світу траншей, загальна відкрита розкопками площа ста-
новила 420 кв.м. Під час дослідження рівень дна траншей було доведено до материкової глини
жовтого кольору на глибині від -0,4 до -0,45 м від репера.
В усіх траншеях зафіксована однакова стратиграфія: 0,0-0,2 м – шар темного, добре гуму-
сованого суглинкового ґрунту, в якому зустрічались поодинокі знахідки ліпної та гончарної
кераміки та вироби з кременю; 0,2-0,35 м – однорідний шар темного суглинку з аналогічними
знахідками, однак, уже в дещо більшій кількості; 0,35-0,4 (0,45) м – прошарок світлішого су-
глинкового ґрунту, в якому на окремих ділянках зростає концентрація різнопланових знахідок.
184
ВИПУСК ІІІ
Нижче цього горизонту проступав материковий суглинок жовтуватого кольору вже з дуже рід-
кими знахідками, які пов’язані з переміщенням рухомого матеріалу землерийними тваринами.
Вцілому стратиграфічний зріз досить чіткий у всіх траншеях, гумусований темний грунт серед-
ньої щільності, материк щільний, що дозволило з достатньою точністю прослідкувати краї всіх
досліджених об’єктів.
До часу давньоруського поселення на дослідженій багатошаровій пам’ятці можна віднести
два об’єкти – Житло №1 та Споруду №3.
Житло №1 має підпрямокутну в плані форму з розмірами 2,9х2,4м і висотою прямовисних
земляних стінок 0,9 м від рівня виявлення. Долівка глиняна, вцілому рівна і досить щільно
втрамбована. В північно східному куті житла знаходилась збережена на висоту 0,35 м глино-
битна піч, розміри її по основі 0,8-0,9 м, товщина стінок 0,2 м. Склепіння печі не збереглось,
устя повернуте на південь. Черінь зберігся у вигляді обпаленої глини товщиною до 0,05 м. В
долівці житла прослідковано сліди стовпових ямок, круглих в плані, діаметром до 0,25 м і гли-
биною до 0,3 м. Вони знаходились у північно-західному та південно-східному кутах, а також
посередині довжини південної та західної стінок. Поруч з південно-західним кутом житла в
долівці досліджено округлу в плані господарську яму діаметром 1,2х1,0 м і глибиною 0,75 м від
рівня виявлення.
Заповнення житла складав темний суглинковий грунт з вугликами і печиною, в якому
виявлені різні знахідки. Це фрагмент залізної фібули (Табл. 5; 6), залізний ніж (Табл. 5; 7) та
уламки ранньогончарних горщиків з манжетовидними вінчиками, орнаментованими прямими
заглибленими лініями (Табл. 5; 1-5). Кераміка має світлий, світло-сірий та коричневий колір,
суцільну або тришарову кольорову гаму на зламі, домішку піску в глиняному тісті. За формою
вінчиків горщиків та фібулою житло можна датувати Х – початком ХІ ст.
Споруда №3 прямокутна в плані, розмірами 2,4х1,5 м і висотою прямовисних стінок 0,3 м
від рівня виявлення. Долівка рівна, середньо утрамбована. Від її північної стінки простежено
потужну нішовидну піч з круглим, діаметром 0,9 м черенем (Фото 26). Черінь пропалений на
0,1 м.
Заповнення котловану споруди було насичене вугликами та шматочками печини. В запо-
вненні виявлено уламки ранньогончарної кераміки, з розширеним вінчиком, який дещо наби-
рає манжетовидної форми та орнаментом з хвилястих та прямих заглиблених ліній. Кераміка
має світло-коричневий та темно-сірий колір, суцільну або тришарову кольорову гамму на зла-
мі, домішку піску. В одному випадку в глиняному тісті, окрім піску, простежено дрібний шамот.
Окрім цього зібрано фрагменти денець, орнаментовані паралельними врізними лініями стін-
ки, ікло кабана та крицю. Виявлений також у верхньому шарі заповнення споруди фрагмент
ліпного вінчика з закраїною, що відноситься до вельбарської культури і потрапив у споруду з
культурного шару. За формою вінчиків горщиків споруду можна датувати Х – початком ХІ ст.
Дану споруду можна атрибутувати як господарську, пов’язану скоріш всього з просушкою
зерна та пекарством. Дуже цікавим на цьому фоні виглядає знахідка криці чорного металу. За
формою цілком вірогідним є її формування в придонній частині горщика, що підтверджує ідею
варки заліза на початках в умовах печей звичайного побутового призначення. За керамікою
споруда датується кінцем Х – початком ХІ ст. і поруч з житлом №1 входила до поселення у гос-
подарській околиці Шеполя даного періоду.
Висновки. Таким чином археологічними дослідженнями 2010 року вперше вдалось дослі-
дити частину посаду давньоруського Шеполя та селища у його околиці. Перше з досліджених на
посаді жител може бути датоване кінцем Х – першою половиною ХІ ст., друге датується більш
ширшим періодом Х – ХІІ ст. Такі житла досить часто зустрічаються при розкопках слов’ян-
ських селищ та городищ і є півземлянками каркасно-стовпової конструкції, що відносяться до
близького західного посаду городища. Виявлені два житла з багатим та різноманітним запо-
вненням та насичений культурний шар давньоруського часу вказують на досить високий со-
ціальний рівень мешканців посаду, а отже значну роль Шеполя у регіоні. Близьким до описаних
є досліджене житло з селища, що вказує на єдину традицію житлобудування у структурі місто
– селище. До цього комплексу також можна віднести і споруду з ознаками товарного вироб-
ництва зерна. Її близькість до городища з одного боку, та яскрава виробнича спрямованість,
вказують на тісну взаємодію мешканців посаду та навколишніх селищ.
___________________________________________________
1. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии // Труды ХІ Археологичес-
кого Сьезда в Киеве. – Т. 1. – М., : [б. в.] 1901. – С. 53.
2. Гуртовий Г. О. Шеполь – град землі Волинської // Минуле і сучасне Волині. Літописні
185
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
міста і середньовічна культура. – Луцьк: Волин. обл. друкарня, 1998. – С. 59 – 61.
3. Кучинко М. М. Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя в Х – ХІVст.
– Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2009. – С. 54.
4. Панишко С. Формування сільськогосподарської округи Луцька в давньоруський період
// Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів: Львівський Національний уні-
верситет ім. І. Франка, 2004. Вип. 7. – С. 162 –164.
5. Полное собрание русских летописей / Ред. А. А. Шахматов. – Ипатиевская летопись. – М.:
Изд-во восточной литературы, 1962. – Т.2. – С. 239.
6. Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х – ХIV вв. // Материалы и
исследования по археологии СССР. – Л.: Наука, 1967. – №14. – С. 55.
7. Ратич А. А. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР.
– К. : Вид-во АН УРСР, 1957. – С. 15.
8. Jakimowicz R. Zabytki przedhistoryczne z obszarzu Rzeczy Pospolitej Polskiej w zbiorach rosyj-
skich // Wiadomosci Arheologiczne. – Warszawa, 1924. – T. IX. S. 113 – 129.
186
ВИПУСК ІІІ
Рис. 1. Шепель 2010, ур. «Вал», посад. Загальний план розкопу.
187
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Таблиця 1. Розкоп №1. Житло №1.
1-4 – кераміка (1,3-денця з клеймом, 2-вінчик, 4-стінка амфори).
188
ВИПУСК ІІІ
Таблиця 2. Розкоп №1. Житло №1.
1,2,6 – чорний метал (1-ножниці, 2-перстень, 6-кресало), 3,4,7 – кольоровий метал (3-щип-
чики, 4-браслет, 7-металевий предмет), 5,8 – камінь (5-бусина, 8-хрестик).
189
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Таблиця 3. Розкоп №1. Житло №2. Горщик №2.
190
ВИПУСК ІІІ
Таблиця 4. Розкоп №1. Житло №2.
1-2 – кольоровий метал (1-лунниця, 2-металевий предмет писало?), 3 – кістка (гребінь)
191
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Таблиця 5. Шепель 2010, ур.Замістя. Житло №1. 1-5 - кераміка; 6-7 - чорний метал.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37049 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0100 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:19:11Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Баюк, В. 2012-08-30T18:56:31Z 2012-08-30T18:56:31Z 2012 Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни / В. Баюк // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 181-191. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37049 У статті публікуються матеріали дослідження Шепельської рятівної археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності» 2010 року на західному посаді городища Шеполь та селищі в його околиці. Досліджено три житла-півземлянки, господарську споруду та насичений знахідками культурний шар. uk Інститут археології НАН України Волино-Подільські археологічні студії Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни Article published earlier |
| spellingShingle | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни Баюк, В. |
| title | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни |
| title_full | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни |
| title_fullStr | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни |
| title_full_unstemmed | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни |
| title_short | Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни |
| title_sort | нові дослідження мікрорегіону шеполя в басейні р. сарни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37049 |
| work_keys_str_mv | AT baûkv novídoslídžennâmíkroregíonušepolâvbaseinírsarni |