Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3
У статті проаналізовано та науково інтерпретовано речовий комплекс підйомного матеріалу доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарової пам’ятки Птича-3 на Дубенщині....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Волино-Подільські археологічні студії |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37052 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 / В. Ткач // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 200-205. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37052 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ткач, В. 2012-08-30T19:04:56Z 2012-08-30T19:04:56Z 2012 Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 / В. Ткач // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 200-205. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37052 У статті проаналізовано та науково інтерпретовано речовий комплекс підйомного матеріалу доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарової пам’ятки Птича-3 на Дубенщині. uk Інститут археології НАН України Волино-Подільські археологічні студії Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 |
| spellingShingle |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 Ткач, В. |
| title_short |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 |
| title_full |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 |
| title_fullStr |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 |
| title_full_unstemmed |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 |
| title_sort |
матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення птича-3 |
| author |
Ткач, В. |
| author_facet |
Ткач, В. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Волино-Подільські археологічні студії |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
У статті проаналізовано та науково інтерпретовано речовий комплекс підйомного матеріалу доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарової пам’ятки Птича-3 на Дубенщині.
|
| issn |
XXXX-0100 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37052 |
| citation_txt |
Матеріали доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарового поселення Птича-3 / В. Ткач // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 200-205. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tkačv materíalidobineolítueneolítutabronzizbagatošarovogoposelennâptiča3 |
| first_indexed |
2025-11-25T22:40:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:40:43Z |
| _version_ |
1850564910562410496 |
| fulltext |
200
ВИПУСК ІІІ
Віталій Ткач
МАТЕРІАЛИ ДОБИ НЕОЛІТУ, ЕНЕОЛІТУ ТА БРОНЗИ
З БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ ПТИЧА3
У статті проаналізовано та науково інтерпретовано речовий комплекс підйомного мате-
ріалу доби неоліту, енеоліту та бронзи з багатошарової пам’ятки Птича-3 на Дубенщині.
Ключові слова: Птича, красносільська культура, культура лінійно-стрічкової кераміки,
трипільська культура, бабинська культура, тшцінецько-комарівська культура, чорноліська
культура, могилянська культурна група,
Пам’ятка Птича-3 розташована на межі Малого Полісся і Повчанської височини на кін-
ці мису корінної тераси р. Нирки при впадінні останньої в заплаву Ікви. Тераса лесова, але її
кінцівка, зайнята пам’яткою, піщана. Вперше вона зафіксована В. О. Самолюком у 1993 р., як
майстерня доби бронзи і тоді ж отримала нинішню назву. В 2000-2002 роках пам’ятку обстежив
автор, виявивши тут стоянку красносільської культури, доби мезоліту, поселення культури лі-
нійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, тшцінецько-комарівської культури, литов-
сько-польського часу. Частина матеріалів з пам’ятки була опублікована [1, с. 302-305]. Весь
матеріал з поселення підйомний.
До доби неоліту належить невелика збірка матеріалів з поселення. Частково це обумовлено
тим, що кремінь доби неоліту не відрізняється від обробленого пізніше. Тож до цього періоду
віднесено кілька речей, що мають аналогії на інших пам’ятках культури лінійно-стрічкової ке-
раміки на Дубенщині. Це сокироподібне знаряддя (рис. 1, 3), одноплощадковий нуклеус (рис. 1,
2), два скребки (рис. 1, 4, 8), та ряд знарядь із скошеним краєм (рис. 1, 5-7, 9). Знайдено уламки
кухонної та столової кераміка культури лінійно-стрічкової кераміки, серед якої – вінчик яйце-
подібного горщика з орнаментом у вигляді пальцевих вдавлень під вінчиком (рис. 1, 1).
До енеолітичного часу, окрім уламків крем’яних пластин те нуклеусів належить три улам-
ки вінчиків посудин пізньотрипільської культури, серед яких один вінчик горщика з прямою
шийкою, світло-коричневого кольору, тришаровий на зламі, з дбайливо згладженою поверх-
нею і домішкою піску в глиняному тісті (рис. 2, 1), вінчик посудини з відігнутою шийкою, ана-
логічний попередньому за технологією виконання (рис. 2, 6), а також вінчик миски, вкритої
червоною фарбою, з домішкою шамоту в глиняному тісті (рис. 2, 7).
Дві стінки посудин світло-коричневого кольору, з домішкою піску в глиняному тісті, орна-
ментовані валиками (рис. 2, 2, 4) належать до бабинського культурного кола (культури багато-
валикової кераміки).
Тшцінецько-комарівська культура представлена більшою збіркою. Посуд має червонува-
тий, коричневий та сірий колір, в глиняному тісті домішано пісок та товчений кремінь. Серед
кераміки виділяються уламки двох товстостінних посудин з карнизоподібним завершенням
вінчиків, орнаментовані рядом проколів під вінцем, один має орнамент з горизонтальної загли-
бленої лінії (рис. 3, 1, 2). Зібрано інші уламки вінчиків, подібних попереднім, або потовщених,
один з яких із лінійною орнаментацією (рис. 3, 4, 7-10). Ще один горщик має пригострений
вінчик (рис. 3, 11). Інша група кераміки представлена уламками вінчиків горщиків з валиками.
Вінця мають різні форми – при гострену, заокруглену, один трохи загнутий всередину, над ва-
ликом знаходяться проколи або перлини нанесені з зовнішньої сторони (рис. 2, 3; рис. 3, 3, 5, 6).
До цієї ж культури віднесене пряслице, подібне за технологією виготовлення до посуду, в гли-
няному тісті, окрім піску та кременю додано окремі зерна шамоту (рис. 2, 8). Знайдено уламок
посудини чорноліської культури (?), чорного кольору, з дуже добре згладженою поверхнею, з
домішкою дрібних зерен кременю в глиняному тісті, очевидно біконічної форми, на ребрі нане-
сено ряд похилих рисок, під якими знаходиться заглиблена горизонтальна лінія (рис. 2, 5).
Зібрано чималу кількість уламків та кілька цілих заготовок серпів (рис. 1, 6), та заготовку
долота із звуженим лезом. Подібні вироби трапляються на тшцінецько-комарівських пам’ят-
ках Дубенщини [2, 149]. Знайдено також одиничний уламок посудини могилянської групи ран-
ньозалізного віку.
Збірка кераміки тшцінецько-комарівської культури доволі виразна, її пізній вік в рамках
цієї культури позначає наявність кераміки з орнаментом із валиків та отворів і перлин. Подібні
201
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
збірки походять з поселень Тараканів-4 та Тараканів-5 на р. Ікві [2, 148].
Певну проблему становить визначення віку і культурної належності майстерні з виготов-
лення серпів. Серпи тшцінецько-комарівської культури з поселень Тараканів-4 та Тараканів-5
мають більші розміри, частина з них має виразну п’ятку [2, 148]. Серпи з Птичі-3 демонструють
інші риси – невеликий розмір, обидва кінці загострені, або п’ятка невелика. Такі серпи були по-
ширені в могилянській групі ранньозалізного віку [3, 163, 164], тож можливо майстерня нале-
жить до цього часу. Втім, враховуючи пізню дату поселення в межах тшцінецько-комарівської
культури і технологічну спадкоємність виготовлення серпів між тшцінецько-комарівської
культури і могилянської групою [3, 164] це питання важко вирішити на основі тільки підйом-
ного матеріалу.
________________________________________
1. Залізняк Л.Л., Ткач В.В. Нова стоянка красносільської культури Птича–3 на Рівненщині.
// Кам’яна доба України. Вип. 4, К.: Шлях, 2003. – С. 302-305.
2. Ткач В., Бардецький А. Нові пам’ятки тшинецької культури поблизу м. Дубно. // Вісник
Нетішинського краєзнавчого музею. – Нетішин, 2003-2004. – №2-3. – С. 148-155.
3. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізно-
го віку за матеріалами з Дубенщини // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого
музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової
конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – С.162-167.
202
ВИПУСК ІІІ
Рис. 1. І – поселення Птича-3 на топографічній карті, 1-9 – матеріали культури лінійно-
стрічкової кераміки; 1 – кераміка, 2-9 – кремінь.
203
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Рис. 2. Кераміка з поселення Птича-3: 1, 6, 7 – пізньотрипільської культури; 2, 4 – культури
багатоваликової кераміки; 3, 8 – тшинецько-комарівської культури; 5 – чорноліської (?) куль-
тури.
204
ВИПУСК ІІІ
Рис. 3. Кераміка тшцінецько-комарівської культури з поселення Птича-3.
205
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Рис. 4. Крем’яні вироби з поселення Птича-3.
|