Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Культура слова
Date:2010
Main Author: Голоюх, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37102
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Л. Голоюх // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 36-39. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860162438452740096
author Голоюх, Л.
author_facet Голоюх, Л.
citation_txt Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Л. Голоюх // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 36-39. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура слова
first_indexed 2025-12-07T17:55:26Z
format Article
fulltext Культура слова №73’ 201036 Лариса Голоюх ПОРІВНЯННЯ В РОМАНІ ЛІНИ КОСТЕНКО «МАРУСЯ ЧУРАЙ» Порівняння — традиційний образний засіб художньої мови й одиниця мовного простору поетичного тексту. Коли говорять про роль порівняння у поезії, переважно оперують поняттями експресивність та емоційність. Жанр історичного роману у віршах має власні естетичні зако- ни, які не завжди збігаються зі специфікою «малих» поетичних жанрів. Слід врахувати, що роман у віршах — цілісна художня структура. Порівняння в такому тексті виступають насамперед елементом змістової єдності образів та сюжетів твору. У мові історичного роману у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай» більшість порівнянь перебуває в семантичному по- лі людина. Мовне портретування людини через порівняння створює колоритні зорові образи, як-от: Грицько був красень, очі — як терночки; Таке обличчя, зразу і не звикнеш, — різке, як меч. Тонке, як тятива; А в нього сива борода, як дим; Вже в мене й чуб, як пух на осокорі. Порівняння увиразнює зовнішній портрет персонажа, до- даючи до нього психологічні штрихи: Мов колодки, поцюкані в дровітні, гіркі обличчя в борознах думок; Бо я таки зроби- лась, як черниця. Порівняння мов колодки, мов черниця не лише створюють конкретно-зорові картини, а й додатково ін- формують про причини певного стану людини: важка доля, трагічні перипетії, душевні травми тощо. Центральний персонаж роману — Маруся Чурай. Компо- ненти порівнянь, які моделюють її мовний образ, належать до конкретно-чуттєвої та зорової сфер, наприклад: І я пішов, бо я пішов до тебе, бо ти мені світила, як зоря. Поетичне узагальнення мовного портрета Марусі Чурай ґрунтується на контекстах із соціально наповненими асоціа- тивно-змістовими конструкція ми, побудованими на зв’язках: 1) людина — народ: Красива я була, правда?/ Схожа на свою матір./ Смілива я була, правда?/ Схожа на свого батька./ Співуча я була, правда?/ Схожа на свій народ..; 2) людина — Мовосвіт Ліни Костенко 37 пісня. Порівняння як голос України трансформується в розши- рений метафоричний образ: Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах! У такому самому контексті представлено й образ Волині, метонімічним знаком якої поетеса обирає національно-куль- турний феномен вишита сорочка. Це не випадково, адже Во- линь — край, де вирощують льон, де тчуть і вибілюють полот- на, на яких як долю пишуть книгу життя. Пор.: Але й життя там, Боже, твоя воля./ У них же там і сорочки, як доля./ Там сосонку, кривульку або човник —/ А рукави ж біліші лебедів —/ Ото як пустить чорним,/ чорним,/ чорним/ до зап’ястку у декілька рядів! У цьому контексті бачимо взаємопроникнення мотиву біле – чорне в реально-чуттєвій сфері (сорочки) та абстрактно-ідеаль- ній сфері (доля). Жанрові історичного роману у віршах підпорядкована опо- відна манера викладу. Саме з нею пов’язана активність порів- нянь із дієслівною основою. Інколи суб’єкт порівняння в та- ких структурах невербалізований, основу його створюють о б р а з и п р а ц і (Живу, роблю, гарую цілий вік. Та все ж одна. Тягну, як шкапиняка; Робив, як віл. Трудився без спочи- ну), п с и х о л о г і ч н о г о с т а н у (Ввійшов, як грім, обвіт- рений з дороги; Скрадатись, як звір, у корчах побережних, за- дихану втому звіряти лісам), с п о с о б у ж и т т я (Так і жи- ву, минаю, наче хмарка. Вся облітаю, як осінній лист). Невербалізованість суб’єкта порівнянь зумовлює увиразнен- ня динамічної ознаки людини. Такі порівняння є компонен- тами словесного живопису, наприклад: Диви, сидить і нас не помічає, як той надгробок сивої печалі. Художнє моделювання образу персонажа в мові роману Ліни Костенко часто побудоване на контрастах. Мовний портрет Марусі Чурай доповнює «висока» лексика: на обличчя з янго- лами схожа; Ця дівчина. Обличчя, як з ікон. Експресивність мовного портрета Галі Вишняківни забезпечують здрібніло- пестливі форми і суб’єкта, й об’єкта порівняння: Як реп’яшки, зелені оченята. «Неестетичне» порівняння як реп’яшки під- свідомо викликає асоціацію людина з невродливим, неодухотво- реним обличчям. Здрібніло-пестлива форма об’єкта порівняння надає образові іронічної тональності. Культура слова №73’ 201038 Порівняння увиразнюють психологічний портрет двох персонажів — Марусі і Галі. Драматичний епізод роману — оповідь про суд над Марусею — містить кілька показових зіставлюваних мовних картин. Порівняймо: Сиділа Галя, наче панська рожа і Але вона ні слова не сказала, усправедливлень жодних не дала, тілько стояла, яко з каменю тесана; І хто ж убив хорунжого? Дівчина! А як по ньому тужить! Як вдова! Автор застосовує у творі кінематографічний прийом: важлива деталь — великим планом. Крім функції «збільшення» кадру, порівняння виконує й інше завдання: воно виступає концен- трованим, лаконічним носієм різної інформації, вказує і на зовнішні ознаки, і на внутрішній стан людини. У структурі мовного портрета Марусі Чурай заслуговує на увагу ще один експресивний образ — порівняння-заперечення, яке логічно узагальнює психологічний портрет: Я маю іншу гадку. Якась вона не схожа на убивць. Моделювання внутрішнього простору людини реалізується в романі через образне розгортання понять душа, печаль, жит- тя, думки, слова, пісні. У поетичному словнику Ліни Кос- тенко абстрактне репрезентується через конкретне завдяки по- рівнянню, наприклад: Душа розм’якла якось, заморилась, хоч коники ліпи, як з м’якуша; Свою пригаслу душу чи донесу, як свічечку на Страсть; Душа змарніла, як зів’яле клечання; Спливло життя, як листя за водою; Вже й так життя, як льох без душника. Узагальнений образ печалі, туги пода- ний через матеріальні денотати — назви, пов’язані з природою, повсякденням, наприклад: Печаль осиплеться, як маки; туга моя степом аж ген за обріз, чорна, як рілля. Печаль як невід’ємна ознака психологічного стану Марусі Чурай, знак внутрішніх випробувань оприявлюється в лексичній паралелі печаль—слово—кобзар—струна, наприклад: І десь в ті дні, несміло, випадково,/ Хоч я вже й пісню склала не одну,/ Печаль моя торкнула вперше слово,/ Як той кобзар торкав свою струну. У мовосвіті Марусі Чурай актуалізований глибинний зв’язок слово–пісня. Це священні реалії, на захист цінності яких стає героїня роману: одного прошу: у мою дитину не кидайте сло- Мовосвіт Ліни Костенко 39 вами, як багном; Її пісні — як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот. Мовно-естетичними знаками українського націоментального простору в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» виступають номінації земля, вода, зорі, сонце, хмари, ніч та ін., які в конкрет- них текстових умовах розгортаються за допомогою порівнянь, наприклад: Земля у росах, як в парчі; А вечір темний. Хмари, як повісма; Свята вода — як бузинова гуща. Традиційний засіб локальної характеристики художнього національного простору — лексема хата. У спогадах Марусі, пов’язаних із дитинством, номінація хата наповнена лірично- інтимною конотацією, інтертекстуальним казково-оповідним змістом, які ство рює порівняння: і хата, як старенька рука- вичка, —/ в ній кіт живе, цвіркун живе і дід. У світовідчуттях дорослої Марусі після втрати близьких людей хата — це мовний знак смутку: А десь окремо, як болю- ча згадка,/ стоїть за зиму нахолола хатка./ Над Ворсклою, під тими яворами,/ де вже ніхто не світить вечорами. Таким чином, порівняння виступають однією з виразних ознак поетики роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». Вони розширюють межі художнього опису, увиразнюють авторську оповідь, надаючи їм додаткових семантичних і стилістичних відтінків. Естетично ускладнюючи художній образ, порівняння водночас забезпечують його цілісність. Олександра Задорожна ІСТОРИЧНИЙ ЧАС У МОВОТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО У реальному життєвому процесі, який відбувається в те- перішньому часі, людина опирається на матеріальні й духовні надбання попередніх поколінь. Ставлення до історичного часу — одна із суттєвих характеристик самосвідомості людини, ре- зультат особистого досвіду. Творча уява майстрів слова часто апелює до подій і фактів, які нині стали надбанням історії, щоб пробудити у читача почуття гордості чи болю за минувши-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37102
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0201-419X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:55:26Z
publishDate 2010
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Голоюх, Л.
2012-09-05T18:34:39Z
2012-09-05T18:34:39Z
2010
Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Л. Голоюх // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 36-39. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37102
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
Мовосвіт Ліни Костенко
Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Article
published earlier
spellingShingle Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Голоюх, Л.
Мовосвіт Ліни Костенко
title Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
title_full Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
title_fullStr Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
title_full_unstemmed Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
title_short Порівняння в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
title_sort порівняння в романі ліни костенко «маруся чурай»
topic Мовосвіт Ліни Костенко
topic_facet Мовосвіт Ліни Костенко
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37102
work_keys_str_mv AT goloûhl porívnânnâvromanílínikostenkomarusâčurai