Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса)
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37109 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 73-76. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859652244954152960 |
|---|---|
| author | Чемеркін, С. |
| author_facet | Чемеркін, С. |
| citation_txt | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 73-76. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T13:35:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Мовосвіт Ліни Костенко 73
Сергій Чемеркін
ДУШЕЮ В МОВІ
(до ювілею доктора філологічних наук,
професора І. Г. Матвіяса)
1 травня виповнилося 85 років відомому українському вче-
ному-мовознавцю, автору ряду ґрунтовних досліджень у галузі
граматики, діалектології та лінгвостилістики — Іванові Григо-
ровичу Матвіясу.
Народився Іван Григорович на Львівщині — у с. Карів Со-
кальського району. 1950 року закінчив Львівський університет
імені І. Франка, а далі — аспірантура Інституту мовознавства
імені О. О. Потебні, робота на кафедрі української мови Дро-
гобицького педінституту. 1955 року переходить на роботу
в Інститут мовознавства, а вже через рік захищає кандидатську
дисертацію.
Знаковим для молодого науковця став 1962 рік, коли побачи-
ла світ його монографія «Синтаксис займенників в українській
мові». У цьому виданні автор звернув увагу на категорію слів
з особливою семантико-граматичною природою. Висновки,
зроблені автором на матеріалі художньої літератури і публі-
цистики від часів І. Котляревського до другої половини ХХ
століття, а також фольклорних текстів, засвідчили: займенни-
ки — це найрізноманітніша і найстрокатіша з граматичного
погляду частина мови. Ця праця стала одним із класичних
творів у сучасній граматиці.
ПоСтаті уКраЇнСЬКиХ
моВоЗнаВЦіВ
Культура слова №73’ 201074
Того ж року у видавництві «Радянська школа» з’явився
посібник «Курс сучасної української літературної мови. Мор-
фологія». Хоча це видання було рекомендоване студентам-
заочникам педагогічних інститутів, воно зайняло чільне місце
з-поміж посібників, де поєдналися системний виклад теорії про
самостійні й службові частини мови з багатим ілюстративним
матеріалом, історичними коментарями.
Співпраця Івана Григоровича з вищими навчальними за-
кладами плідно продовжувалася. 1974 року вийшла його книга
«Іменник в українській мові», у якій ґрунтовно розглянуто вуз-
лову проблему граматики — аналіз іменникових словоформ.
У виданні, яке розраховане на вчителів-філологів та викладачів
мови у вищих навчальних закладах, читач знайшов норматив-
ні та позанормативні іменникові форми, що не охоплені шкіль-
ними граматиками й підручниками для вищих навчальних зак-
ладів, проте становлять певні труднощі у педагогічній прак-
тиці.
Працюючи в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні,
а з 1991 р. — в Інституті української мови НАН України,
І. Г. Матвіяс завжди залишається активним учасником науко-
вих дискусій.
Окремий етап у житті Івана Григоровича зайняла робота над
тритомним Атласом української мови. Довготривала праця про-
ходила у складних умовах. По-перше, сама специфіка матеріалу
вимагала особливих підходів до видання — унікального в укра-
їнській лінгвістиці. По-друге, часи, на які випало створення
цього видання, були не найкращі, адже через економічну
нестабільність завершення цієї роботи відкладалося на дале-
ку перспективу. Тому не дивно, що третій том Атласу з’явився
лише зовсім недавно.
Атлас української мови став знаковою працею в сучасній
україністиці та славістиці. Під час виконання цієї роботи акти-
візувалися дослідження усіх українських діалектів, що дало
змогу не лише систематизувати певні говіркові явища, а й вия-
вити нові діалектні риси. Координацію цього проекту на різних
етапах здійснювали відомі українські мовознавці-науковці,
серед яких найактивнішим був і І. Г. Матвіяс. Новий про-
ект вимагав інших підходів до вивчення мовних явищ, тому
Постаті українських мовознавців 75
потрібна була специфічна методика підготування матеріалу.
У формуванні такої методики значна роль належить Іванові
Григоровичу — у 1960-х з’являються його праці «Інструкція
для складання карт до Аталаса української мови», «Засади кар-
тографування і коментування матеріалів до Атласу української
мови», «Специфіка ІІІ тому Атласу української мови» та ін. Ав-
торитетний Діалектолог вказує також на прикладне значення
цього неординарного видання, зокрема, на можливість викори-
стання його у шкільній практиці.
Держава високо оцінила цю працю — президентським ука-
зом № 1103 за 2006 рік авторський колектив Атласу української
мови у трьох томах, зокрема й І. Г. Матвіяса, удостоєно
Державної премії в галузі науки і техніки.
1990 року світ побачила ще одна монографія Івана Григо-
ровича — «Українська мова і її говори». Ця праця стала син-
тезом знань про дві форми вияву загальнонародної мови —
літературну мову та народні говори. Тут було окреслено про-
блеми походження української мови, її діалектного членуван-
ня, а також акцентовано увагу на взаємовідношеннях народних
говорів і української літературної мови.
Можливість повно дослідити певні мовні процеси з’явилася
лише за часів Незалежності. У цей час І. Г. Матвіяс активно
працює над такою складною темою, як варіантність літературної
мови. А 1998 року вийшла книга «Варіанти української лі-
тературної мови», яку присвячено питанням варіантності
літературної мови упродовж її складної історії.
Одне з чільних місць в історії української літературної мови
займають праці І. Г. Матвіяса про взаємовідношення народ-
них говорів і літературної мови саме на матеріалі творчості
українських письменників. Кожне таке дослідження — тита-
нічний труд, де виокремлено, систематизовано одиниці діа-
лектної системи, які використовуються в літературній мові. Перу
Івана Григоровича належать дослідження мови Т. Шевченка,
Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, С. Руданського, Ю. Федь-
ковича, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, Б. Грінченка,
І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника, У. Кравченко та ін.
Праці І. Г. Матвіяса у цій галузі мовознавчої науки перекону-
ють, що кожен майстер художнього слова через індивідуальний
Культура слова №73’ 201076
стиль, в основі якого лежать народні говори, збагатив українську
літературну мову, її стилістичну систему. Про перспективність
такого типу досліджень свідчить той факт, що сьогодні в умо-
вах тотальної інформатизації суспільства ці матеріали після
оцифрування можуть показати рівень діалектного проникнення
в сучасну українську літературну мову, структурування мовно-
стилістичних особливостей за регіонами тощо.
І нині Іван Григорович Матвіяс активно вивчає мовотво-
рчість українських письменників, досліджує процеси, що від-
буваються в різних сферах мовознавства. Бажаємо йому міц-
ного здоров’я, творчої наснаги і з нетерпінням чекаємо нових
наукових розвідок.
Тетяна Коць
У ПРОСТОРІ СЛОВА
(до ювілею доктора філологічних наук,
професора Н. М. Сологуб)
Ім’я Надії Миколаївни Сологуб відоме в колі лінгвістів-
сучасників, випускників українських вищих навчальних закла-
дів, воно вписане в історію українського мовознавства. Про-
фесор Сологуб — одна із тих, хто є обличчям україністики,
вона з-поміж невтомних популяризаторів питань культури
національного мовного буття.
Надія Миколаївна народилася 30 березня 1935 року в міс-
течку Павлоград Дніпропетровської області. Їй довелося пере-
жити важкі часи Великої Вітчизняної війни і не менш складні
повоєнні роки. У таких умовах формувався світогляд дитини,
яка вже з ранніх літ навчилася дорожити найважливішими
цінностями людського життя.
У 1958 році Надія Миколаївна закінчила Дніпропетровський
університет. Працювала вчителем української мови та літе-
ратури в школах Дніпропетровська та Києва.
Свою наукову діяльність починала в 1967 році на посаді
лаборанта в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні АН
України. Видатний мовознавець М. А. Жовтобрюх давав перші
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37109 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:35:10Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чемеркін, С. 2012-09-05T18:49:25Z 2012-09-05T18:49:25Z 2010 Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 73-76. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37109 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Постаті українських мовознавців Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) Article published earlier |
| spellingShingle | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) Чемеркін, С. Постаті українських мовознавців |
| title | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) |
| title_full | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) |
| title_fullStr | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) |
| title_full_unstemmed | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) |
| title_short | Душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора І. Г. Матвіяса) |
| title_sort | душею в мові (до ювілею доктора філологічних наук, професора і. г. матвіяса) |
| topic | Постаті українських мовознавців |
| topic_facet | Постаті українських мовознавців |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37109 |
| work_keys_str_mv | AT čemerkíns dušeûvmovídoûvíleûdoktorafílologíčnihnaukprofesoraígmatvíâsa |