Пароніми в професійній мові економіста
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37122 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пароніми в професійній мові економіста / О. П’ятецька // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 144-148. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37122 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
П’ятецька, О. 2012-09-05T19:24:46Z 2012-09-05T19:24:46Z 2010 Пароніми в професійній мові економіста / О. П’ятецька // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 144-148. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37122 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мова і час Пароніми в професійній мові економіста Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пароніми в професійній мові економіста |
| spellingShingle |
Пароніми в професійній мові економіста П’ятецька, О. Мова і час |
| title_short |
Пароніми в професійній мові економіста |
| title_full |
Пароніми в професійній мові економіста |
| title_fullStr |
Пароніми в професійній мові економіста |
| title_full_unstemmed |
Пароніми в професійній мові економіста |
| title_sort |
пароніми в професійній мові економіста |
| author |
П’ятецька, О. |
| author_facet |
П’ятецька, О. |
| topic |
Мова і час |
| topic_facet |
Мова і час |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37122 |
| citation_txt |
Пароніми в професійній мові економіста / О. П’ятецька // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 144-148. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pâtecʹkao paronímivprofesíiníimovíekonomísta |
| first_indexed |
2025-11-27T01:03:56Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:03:56Z |
| _version_ |
1850790085900894208 |
| fulltext |
Культура слова №73’ 2010144
українського наукового стилю кінця ХІХ — початку ХХ ст, але
й становить значний науковий інтерес як матеріал для вивчен-
ня історії літературної мови.
Ольга П’ятецька
ПАРОНІМИ В ПРОФЕСІЙНІЙ
МОВІ ЕКОНОМІСТА
Мовна культура — це основна ознака та складова культу-
ри людини в цілому, запорука не лише фахової досконалості
та професіоналізму, а й зростання творчого потенціалу осо-
бистості. Проблема якісної мовної освіти в нашій державі
й дотепер залишається актуальною, оскільки врешті-решт
маємо усвідомити, що «допоки ігноруватиметься роль мовного
виховання, нам не домогтися високого рівня загальної культу-
ри суспільства» (Бабич Н. Д. Культура фахового мовлення. —
Чернівці, 2006. — С. 7).
У зв’язку зі змінами, що відбулися за останні десятиліття
в політичному й соціально-економічному житті України, зростає
інтерес до аналізу та досліджень професійної лексики, до скла-
ду якої постійно надходить велика кількість іншомовних слів,
формується нова власне українська лексика на позначення
різних понять і процесів, водночас збагачується система галу-
зевої термінології різних наукових дисциплін: економіки, пра-
вознавства, інформатики тощо.
Одна із важливих умов опанування професійної мови та
формування професійної компетентності майбутніх фахівців —
це стилістично та семантично точне слововживання. Саме не-
знання чи нерозуміння лексичного значення слова стає причи-
ною численних помилок в усній та писемній мові, зокрема
й уживанні паронімів — слів, подібних за морфологічною
будовою та звуковим складом, але різних за значенням. Звуко-
ва близькість і незначна різниця у вимові паронімів спричиняє
труднощі в їх засвоєнні та призводить до «неприпустимого
вживання їх один замість одного, що затемнює зміст вислов-
лювання» (Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні
Мова і час 145
поради. — К., 2001. — С. 82). Якщо в художньому чи розмов-
ному стилях пароніми можуть використовуватися як ефектив-
ний засіб посилення виразності, створення каламбурів, антитез
та інших стилістичних фігур, то в офіційно-діловому та науко-
вому стилях паронімія охоплює нейтральну лексику і нерідко
термінологію, неправильне оперування якими може суттєво
змінити зміст документа, публічного виступу чи наукового
тексту, тому це явище потребує особливої уваги, постійного
звіряння зі словником і поновлення в пам’яті значень слів.
Нашу увагу привертає розгляд семантичних особливостей
та функціонування паронімів на прикладі найуживаніших еко-
номічних термінів і професіоналізмів у сучасній діловій мові
та явища міжстильової паронімії.
Відомо, що за характером смислових зв’язків розрізняють
синонімічні, антонімічні, тематичні, семантично близькі
пароніми.
З-поміж економічних термінів до синонімічних паронімів
можна віднести, наприклад, широко вживані прикметники тор-
говий — торговельний, пор.: торговий знак, торгова мар-
ка, торговельний ряд, торговельне об’єднання. Від цих при-
кметників утворилися складні слова: торгово-промисловий
(торговельно-промисловий), торгово-кооперативний (торго-
вельно-кооперативний), торгово-фінансовий (торговельно-фі-
нансовий), торгово-виробничий (торговельно-виробничий).
Прикладом антонімічних паронімів в економічній сфері мо-
жуть бути такі терміни: консигнант (постачальник товару на
склад посередника) — консигнатор (посередник, який здійс-
нює зберігання товару постачальника), напр.: консигнант
товару, консигнатор у торгових операціях; індосат (жи-
рат) — індосант (жирант), напр.: При оформленні іменного
індосаменту вказується ім’я особи, що передає цей документ
(індосант), а також ім’я набувача (індосата) (Збірник типо-
вих договорів: Міна, бартер, поставка, оренда, лізинг, найм,
зовнішньоекономічна діяльність. — К., 2008. — С. 84).
Тематичні пароніми становлять такі пари слів зі сфери
економіки: асигнівка (документ, розпорядження, на підставі
якого отримують і видають кредити, позичку юридичним або
фізичним особам) — асигнування (виділення певної суми гро-
Культура слова №73’ 2010146
шей для цільового призначення), напр.: оформити асигнівку,
планування асигнувань на рекламу товару; брокераж (про-
ведення комерційних біржових операцій з цінними паперами
за дорученням продавця або їх покупця) — брокеридж (вина-
города (премія), яку отримує брокер за проведені комерційні
операції на фондових чи товарних ринках), напр.: брокеридж
у вітчизняних агентствах нерухомості; брокераж яхт в Ук-
раїні; товариство «Перестраховий брокераж»; банк (кре-
дитно-фінансова установа, що акумулює кошти, надає кредити,
здійснює грошові розрахунки, операції з іноземною валютою,
золотом та цінними паперами) — банко (курс, за яким банк
купує і продає цінні папери), напр.: відкрити рахунок у банку,
банко на купівлю цінних паперів; ліцензія (письмове повнова-
ження, що надається особою, яка має виключне право дозволя-
ти використання об’єкта права інтелектуальної власності іншій
особі та про надання їй права на використання цього об’єкта
в певній обмеженій сфері) — ліценція (дозвіл на відступ від за-
гальноприйнятих правил у якому-небудь виді діяльності; зниж-
ка з тарифного мита), напр.: ліцензія на здійснення приватної
охоронної діяльності; оформлення всіх видів ліцензій на госпо-
дарчу діяльність; ліценція при ввезенні та вивезенні товару
через кордон.
Окрему групу становлять міжстильові пароніми. Це слова,
схожі за будовою і звучанням, що можуть вживатися в різних
стилях чи належати до сфер різних наукових дисциплін. Наве-
демо приклади таких слів-паронімів:
а) з різних сфер професійного спілкування: дисконт (фін.
облік векселів у банку; відсоток, який одержує банк під час
обліку векселів) — дискант (муз. високий дитячий голос
(хлопців), що відповідає у хоровому співі жіночому сопрано):
дисконт надається пенсіонерам; вирізнятися чудовим дискан-
том; артикул (ек. узагальнений показник, що характеризує
основні функціональні та якісні властивості товару: тип, шифр,
об’єм, призначення) — артикль (лінгв. службове слово, яке
вживається з іменем для позначення роду, числа, відмінка в де-
яких мовах): артикул товару; вживання артиклів в англійській
мові; дебет (фін. ліва сторона бухгалтерського рахунка, у якій
відображають господарчі операції методом подвійного запи-
Мова і час 147
су) — дебіт (тех. кількість нафти, газу, води, що дає джере-
ло за одиницю часу): записувати в дебет; заносити рахун-
ки активу й пасиву в дебет; дебіт газових свердловин, дебіт
вентилятора; жир (біол. ліпід — речовина, яку використовує
організм для енергетичних і пластичних цілей) — жиро (фін.
вид безготівкових розрахунків): рослинний жир, тваринний
жир; платіж жиро;
б) паронімія загальновживаних стилістично нейтральних
слів та слів-термінів: девіза (фін. вексель, чек і т. ін., виписа-
ний в іноземній валюті для оплати його за кордоном) — девіз
(стисле формулювання провідної ідеї, програми дій): викори-
стання девіз у міжнародних розрахунках, належати до девізів,
девізна політика; девіз життя, придумати девіз; концесія
(ек., юр. договір, на підставі якого держава на певних умо-
вах і на певний строк передає фізичним чи юридичним осо-
бам, у тому числі іноземним, право експлуатації лісів, надр,
будівель тощо) — концепція (система поглядів на певні явища,
спосіб тлумачення дій, розуміння теорії): суб’єкт, що отримав
концесію; укласти концесію на певний строк; концесійна уго-
да; концесійне інвестування; концесійний договір; концепція
профільного навчання в старшій загальноосвітній школі;
філософська концепція; комітент (ек. особа в договорі комісії,
що доручає іншій особі здійснити за винагороду одну або кілька
операцій з товаром, акціями, іноземною валютою) — комітет
(колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою
державної, господарської, суспільної діяльності): комітент не
повинен уводити в податкову базу суму, що надійшла на раху-
нок; комітет статистики; комітет захисту прав споживачів;
комітет виборців України; контролінг (ек., фін. облік і конт-
роль на фірмі, підприємстві; профільний підрозділ фірми) —
контроль (дії, пов’язані з перевіркою знань та виконання за-
вдань): контролінг збутової політики в системі управління
підприємництвом; застосовувати експериментальну методи-
ку з використанням тестового контролю знань у навчальному
процесі;
в) паронімія розмовної лексики та слів-термінів: жирувати
(розм. жити в достатку, надмірній розкоші) — жирирувати
(ек. переказувати вексель на іншу особу за допомогою переда-
вального запису на борговому зобов’язанні), напр.: хто жиру-
Культура слова №73’ 2010148
вав, а хто страждав; жирирувати вексель на іншу особу.
Отже, явище паронімії характерне не лише для сфери певної
наукової галузі одного стилю, а й має міжстильове вираження,
що свідчить про потребу бездоганного знання точних значень
слів та їх правильного вживання, дотримання норм культури
мови.
Інна Шматко
НАЗВИ ОСІБ
У ТЕРМІНОСИСТЕМІ БДЖІЛЬНИЦТВА
Сучасна українська бджільницька термінологія (далі УБТ)
почала формуватися в давньоруський період. У її складі ви-
діляють тематичні групи на позначення приміщень для бджіл,
продуктів бджільництва та місцеперебування бджіл, назви осіб,
які займаються розведенням бджіл, доглядом за ними та пере-
робленням продуктів бджільництва.
Названа група досить давня, її основу становить давньорусь-
ка лексика. У ній виділяємо кілька підгруп: а) назви осіб, які за-
ймаються бджільництвом (загалом): бортник, пасічник, бджо-
ляр, бджільник, пчоляр та ін.; б) назви осіб, які переробляють
продукти бджільництва: воскобійник, медовар, вощник та ін.;
в) назви осіб за професійною підготовкою: майстер-бджоляр,
технік-бджоляр, бджоляр-практик, бджоляр-тепличник.
Бортництво — спосіб бджільництва, що прийшов на зміну
примітивному «видиранню» меду диких бджіл у дуплах дерев,
відомий в Україні з часів княжої доби. Як заняття й промисел
бортництво збереглося в лісах Волині, північної Чернігівщини
та північної Київщини до початку ХХ ст.
Найдавніша назва особи, яка займалася бортництвом, — бор-
тник (бортьникъ) (Словник бджільництва: Англо-російсько-
український / За ред. Л. І. Боднарчука, М. Л. Алексеніцер. — К.,
1997. — С 294; далі — Сл. бджл. АРУ; Сл. Гр., І, 89). Із цим зна-
ченням вона зафіксована у східнослов’янських мовах, пор.: дав-
ньорус. бортьникъ, рос. бортник, укр. бортник. Назва борть-
никъ утворилася від псл. *brtь з вихідним значенням ‘проріз,
|