Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37124 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 154-156. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613726813978624 |
|---|---|
| author | Мирончук, О. |
| author_facet | Мирончук, О. |
| citation_txt | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 154-156. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-11-28T14:58:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №73’ 2010154
БОГОСЛІВ’Я (ТЕОЛОГІЯ), А НЕ
БОГОСЛОВ’Я, БОГОСЛОВІЄ, БОГОСЛОВІЯ
У церковно-релігійному середовищі активно вживається
лексема, яка позначає ‘сукупність церковних учень про Бога
й догмати релігії’. Відомо кілька фонетико-граматичних варіан-
тів цього слова з різною частотою вживання: богослів’я (тео-
логія), богослов’я, богословіє, богословія.
Друковані видання часто послуговуються словоформою
богослов’я, яку фіксує СУМ, ілюструючи її єдиним прикладом
з «Нарисів стародавньої історії УРСР» із двома значеннями:
«БОГОСЛОВ’Я, я, с. 1. Сукупність церковних учень про бога
й догмати релігії. Церковний, релігійний характер середньовічної
культури позначився і на розвитку науки. Розвивались... гума-
нітарні дисципліни і передусім богослов’я (Нариси стар. іст.
УРСР, 1957, 504). 2. заст. Назва старшого класу духовної
семінарії» (СУМ, І, 210). Такий порядок відображають і нові
тлумачні словники сучасної української мови.
Рідше вживаний варіант богословіє подає митрополит Іла-
ріон (Огієнко) у своєму «Етимологічно-семантичному слов-
нику української мови», вказуючи на існування таких самих
граматичних форм (іменники середнього роду) у болгарській
і сербській мовах і наголошуючи, що «споконвіку це слово
було в нас с[ереднього] р[оду]: богословіє» (Огієнко: ЕССУМ,
І, 163).
Іноді можна почути варіант богословія, поширений у мо-
ві української діаспори та під її впливом і на території
наШі КонСуЛЬтаЦіЇ
Наші консультації 155
сучасної України. Граматична форма жіночого роду богословія
трапляється, починаючи з ХVІІ століття, під впливом грецько-
го θεολογια (Огієнко: ЕССУМ, І, 163).
Проте названі словоформи не відповідають фонетичним за-
конам та граматичному ладу сучасної української мови. Про
це свідчить також і мовна практика. Так, у сучасних текстах
церковно-релігійного стилю набула поширення словоформа бо-
гослів’я, наприклад: Пастирське богослів’я, на відміну від
інших дисциплін, займається діяльністю самого священнослу-
жителя; Богослів’я — це вчення про Бога, про Його ставлен-
ня до світу, до космосу, до людини і про ставлення людини до
Бога та ін. Доказом норма тивності слова богослів’я (іменник
середнього роду) є правила чергування звуків о — і під впливом
граматичної аналогії форми родового відмінка (слово — слів).
Крім того, компонент -слів’я входить до морфемної структу-
ри і є словотвірною моделлю таких лексем, як славослів’я (Під
час співу великого славослів’я священик проносить Хрест че-
рез увесь храм і кладе його на аналої…), молитвослів’я (Та-
кож абітурієнт повинен добре володіти українською та
церковнослов’янською мовами, щоб вільно читати Святе Пись-
мо та богослужбові тексти; знати напам’ять основні ранкові
та вечірні молитви, а також молитвослів’я, обов’язкові для
щоденного вжитку православним християнином (архиманд-
рит Олексій [Мензатюк]), марнослів’я (Серед головних не-
дуг духовного життя святий Єфрем Сирін називає також
марнослів’я), пустослів’я (Зазвичай ніщо так не розладнує до-
брого настрою, як сміхи, жарти та пустослів’я), десятислів’я
(Вся сила десятислів’я вміщується в одному цьому імені —
любов (Г. Сковорода), многослів’я (І. Франко вказав на недоліки
цього оповідання, в якому «патріотичне многослів’я закриває
брак дійсної психології і життєвої правди»), благослів’я (До
просвіти, за Дионисієм Ареопагітом і за церковним, духовним,
подвижним слідом, перший ступінь — очищення, а після очи-
щення входять у просвіту, від просвіти — у звершення і конеч-
не верховне благослів’я… (І. Вишенський) та ін.
Іноді замість слова богослів’я вживають слово теологія, яке
походить від грецького θεολογια ‛наука про богів, дослідження
про богів’, утвореного з основи θεος ‛Бог’ і -λογια ‛наука’,
Культура слова №73’ 2010156
пов’язаного з λογος ‛слово’ (ЕСУМ, V, 546-547) і є абсолютним
синонімом до слова богослів’я.
Помилково вважають, що слово богослів’я утворене від бо-
гослов. Проте ці слова — окремі запозичення з грецької мови.
Так, слово богослов — калька з грецького θεολογος (θεος — Бог,
λογος — слово, наука) (Огієнко: ЕССУМ, І, 162). Богослів’я,
або теологія, — запозичення з латинської мови; латинське сло-
во theologia ‛теологія’ походить від грецького θεολογια ‛наука
про богів, дослідження про богів’.
У відмінковій парадигмі слова богослов не відбувається
чергування фонем о//і. Це пояснюється тим, що у цьому слові
після фонеми л у старослов’янській і староукраїнській мові
стояло етимологічне о, а не редукований ъ. Тому, після занепа-
ду зредукованого в кінці слова (після фонеми в), етимологічне
о не зазнало ніяких фонетичних змін.
Олександр Мирончук
ВЕДУЧИЙ ЧИ ПРОВАДНИК?
Ще у 70-х роках ХХ століття Б. Антоненко-Давидович на-
голошував на тому, як «псують милозвучність, стрункість, про-
стоту й утруднюють вимовляння незграбні способи живосилом
застосувати в українському реченні невластиву форму актив-
ного дієприкметника» (Антоненко-Давидович Б. Як ми говори-
мо. — К., 1970. — С. 186).
Минуло майже півстоліття, а проблема уникнення слово-
форм на -учий, -ючий, від яких «фрази звучать важко, неприрод-
но, штучно» (Цит. праця. — С. 185), не втратила актуальності.
Ми й досі намагаємося відмежуватися від них, уникати кальок
і відшукувати питомі українські відповідники щодо активних
дієприкметників (ріжучий, діючий, лікуючий, регулюючий),
і віддієслівних іменників (ведучий, завідуючий, початкуючий,
відпочиваючий). Багато таких слів уже безболісно заступили
природніші, милозвучніші — українські: діючий — чинний;
всеохоплюючий — всеохопний, регулюючий — регулювальний,
моделюючий — моделювальний, стягуючий — стягувальний,
корегуючий — корегувальний, завідуючий — завідувач, почат-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37124 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T14:58:17Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мирончук, О. 2012-09-05T19:31:17Z 2012-09-05T19:31:17Z 2010 Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія / О. Мирончук // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 154-156. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37124 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Наші консультації Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія Article published earlier |
| spellingShingle | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія Мирончук, О. Наші консультації |
| title | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| title_full | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| title_fullStr | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| title_full_unstemmed | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| title_short | Богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| title_sort | богослів’я (теологія), а не богослов’я, богословіє, богословія |
| topic | Наші консультації |
| topic_facet | Наші консультації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37124 |
| work_keys_str_mv | AT mirončuko bogoslívâteologíâanebogoslovâbogoslovíêbogoslovíâ |