«Наші цупкі обмотки вточені в меридіани»
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37137 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» / Н. Сологуб // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 14-18. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860100981688107008 |
|---|---|
| author | Сологуб, Н. |
| author_facet | Сологуб, Н. |
| citation_txt | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» / Н. Сологуб // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 14-18. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T17:28:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №74’ 201114
Надія Сологуб
«НАШІ ЦУПКІ ОБМОТКИ
ВТОЧЕНІ В МЕРИДІАНИ»
В залізний вік, простріляний до пня,
Коли частіше від святого «мати»
Гриміло над колискою «війна»,
Судилося нам безмір пізнавати.
Борис Олійник. «У дзеркалі слова»
Тема війни — одна з основних у поетичній творчості Бо-
риса Олійника. У ту епоху занурює читача лексика його по-
езій: снаряд, автомат, куля, патрон, гільза, дуло, гвинтівка,
мушка, курок, солдат, шинеля, обмотки, скатка, окоп, атака,
рота, танк, мессер, фельдмаршал, війна, облога тощо. Та сила,
впливовість поезії не лише в доборі лексики, а й у її розташу-
ванні, художньому наповненні, переосмисленні. З огляду на це
естетична функція слова Бориса Олійника формувалася посту-
пово. Його раннім поезіям (серед них — і про війну) властиве
вживання слова в прямому значенні. Відчутно це, зокрема, у
використанні епітетів, які покликані не лише конкретизувати
слово-поняття, а й створювати образи, розширювати контек-
стну семантику: німецький чобіт, ворожа куля, зведений курок,
сіра шинеля, цупкі обмотки та ін. Тут ще немає «смислових
затемнень», складних метафор, які треба розгортати. Поезії пе-
реважно сюжетні. Але поступово «метафоричний вибух» твор-
чості поетів-шістдесятників проникає і в поезію Бориса Олій-
ника. Нова доба науково-технічного прогресу, політичної від-
лиги вплинула на художнє мислення, але ніколи поезія цього
автора, при всій її філософічності, планетарності, не була і не
є перенасиченою складною символікою, термінологією епохи.
Інша річ, що в мові його віршів переплітаються різностильові
елементи, зокрема, розмовні, фольклорні, книжні тощо.
Поезії Бориса Олійника про війну не можна читати без хви-
лювання, особливо тим, хто пам’ятає воєнне лихоліття:
Мов обернувши бінокль,
Бачу у зменшенні кратнім:
Мовосвіт Бориса Олійника 15
Он я біжу на урок,
Дрібен, як мак, в сорок п’ятім.
Голос далекий зрина,
Як з предковічних урочищ:
— Діти, скінчилась війна. —
Так ось… на першім уроці.
(«Дев’яте травня сорок п’ятого»)
Той, хто, за словами поета, «народився в мирі», не збагне
сповна змісту фрази скінчилась війна.
Борис Олійник — із покоління, яке називають дітьми війни.
Його батько загинув на фронті, а вони з матір’ю на окупованій
території зазнали всіх бід того часу. Часу, коли було голодно і
холодно, коли снарядний ящик правив замість парт, коли рів-
нявсь папір у вартості кресалу («Про вчителів воєнної пори»).
У поезіях про війну Б. Олійника багато автобіографічного: Ти
була молода. Вже солдатка. Іще не вдова. А потім — І це вже
було по війні:/ Сполотніла поштарка. І ти непритомна. Фраза
скінчилась війна вихоплена прямо з народних уст. Це часова
категорія. І тепер говорять: «коли почалась війна», «коли була
війна», «коли скінчилась війна». Це був перехід в іншу епоху,
тому дрібен, як мак, школяр, герой поезії, почувши слова вчи-
тельки скінчилась війна, перелітає межу «прямо до іншої ери».
Цю межу дітям війни ніколи не перейти в серці.
Вже доростають сини, я ж через видива сірі
Все ще біжу із війни і прокидаюся в мирі.
Метафоричний вислів все ще біжу із війни — домінанта по-
езій Б. Олійника про війну. Так словесно втілив поет пам’ять
про війну. На цей вислів натрапляємо і в інших поезіях:
Гей на ратних полях — полини, полини.
Забуття осіда, як зима…
Так чому ж я і досі біжу із війни?
Запитав би, так… батька нема.
(«Синівське»)
Словесно-історична конкретність, словесна правда — по-
мітні риси поезії Б. Олійника.
Поєднання, а точніше — зіткнення, різнопланової лексики
характерне і для інших поезій. Це один із художніх прийомів, це
Культура слова №74’ 201116
стиль авторського мовомислення, пор.: модерно грає в кольори
лавсан/ А їх прості бавовняні картузики/ У сінях прицвяховані
висять; Їм не намацать філософським посохом/ Абстрактних
істин невидиму грань/ По них лише зозулі прокукукали («Балада
про картузи»). На антитезі війна — мир та на її мовному вира-
женні побудована також поезія «Золоті ворота»: Під Золотими
воротами…/ Рота за ротою… Рота за ротою…/ В землю —
по плечі… Ракети — в ракетницях…/ Стихли перед атакою і
Під Золотими воротами/ Липи лапаті танцюють з каштана-
ми./ Під Золотими воротами/ Мила малеча лепече…
У поезії «Засторога» ряди контрастної лексики постають як
вираження суті життя і водночас межі між війною і миром:
В цьому світі, такому дивному,
Де трапляються Гітлер і Гейне,
В цьому небі, такому синьому,
де літають хрущі і ракети,
Так усе переплутано…
сплутано,
Так усе підозріло зближене,
Що й збагнути нелегко здалеку,
Що висить: автомат чи транзистор,
Що чорніє: рояль чи труна,
Що летить: журавель чи винищувач,
Косарі то ідуть чи солдати?
Таке асоціативно-контрастне мовомислення поета виявляє
філософський напрям його світобачення.
Мовна «контрастність» характерна і для циклу віршів про
війну в Іспанії, пор., наприклад, «Я не можу тебе обняти, в
мене куля у лівім плечі».
Упадають в око у творах Бориса Олійника національні мовні
реалії, часто фольклорного типу: Поклади мені холод м’яти/
На пробите ліве плече; Солов’ї за твоєю хатою/ Заплітають
кохання хміль; де маки багряні цвітуть; подаруй на далекі
шляхи «Кобзаря»; Ми вам рясту у ноги постелим від хати до
хати! .. Тільки вічно живіть («Синівське»); І на тому камін-
ні, де серце моє розколеться,/ Похитнувши на вибухах місяця
срібний ковчег,/ На високих вітрах зашумить українська то-
Мовосвіт Бориса Олійника 17
поля (збірка «На лінії тиші») тощо. Фольклор споконвіку ак-
тивно долучався до засобів образного вираження в українській
поезії. У своїй творчості Борис Олійник не вдається до стилі-
зації під фольклор, а вживає фольклорні елементи підсвідомо,
чим виявляє своє національне мислення.
Говорячи термінами сучасної лінгвостилістики, слова-кон-
цепти війна і пам’ять у світосприйманні та у мовному вира-
женні Б. Олійника завжди поряд. Особливо це відчутно в поезії
«Живим — од полеглих»:
Смертію смерть здолавши,
Ми говорити хочем:
Ви не забули наші
Спалені порохом ночі?..
Перший рядок поезії — переклад церковнослов’янського
вислову з пасхального богослужіння. У поемі «Ода Києву» цей
вислів вжито ще ближче до церковнослов’янського тексту:
І обеліск над воями полеглими
За землю нашу,
Смертю смерть поправ.
Поет відчуває глибину кожного вжитого слова в його за-
гальномовному чи індивідуально-авторському значенні. І
церковнослов’янізм поправ, і давнє слово вої, і загалом словес-
ний перегук у просторі й часі місії Ісуса Христа і місії загиблих
солдат померти заради життя інших — все тут «працює» на
возвеличення полеглих, на увіковічення пам’яті про них, що
досягнуто відповідним добором лексики, а отже, створенням
драматичного і водночас урочистого настрóю поезій на цю
тему.
Смислові згущення тексту виражено метафорами наші цупкі
обмотки вточено в меридіани, наші шинелі сірі сушаться десь
на Альпах, ми… не дійшли до стрічі рівно на відстань дула,
в наших старих пілотках носять сини каштани. Посилюють
емоційність сприйняття також усічені словосполуки: нас не ді-
ждались сині, нас не діждались карі.
Концептуальні словесні згустки війна, пам’ять вміщують і
незабутню пам’ять про батька самого автора поезій. Згадки про
нього пронизують усю творчість поета: Вигнути б крило/ І в
Культура слова №74’ 201118
небеснім леті/ З вічним батьком проминуть село/ І спинитись
у легенді («Тиша»); Де ти, батьку? — кличу вічно./ Тільки пріз-
вище на братській/ Символічний…/ символічно («Сиве сонце
моє»); А я уже за тебе, батьку, старший («Берег вічності»).
Вживання у цих поезіях архетипного слова крило, а також
архетипних слів дерево/древо життя, зоря тощо в їхній фі-
лософсько-символічній глибині засвідчують закоріненість по-
етичного слова Бориса Олійника в прадавні шари нашої історії
та мови.
Не оминув Борис Олійник і вчителів воєнної пори, часто
скалічених війною фронтовиків (писав директор лівою рукою),
які учили зерна віднайти в полові й певною мірою заміняли за-
гиблих батьків. Поет увіковічив їх проникливими словами:
Схиляю перед вами прапори,
До ваших милиць припадаю низько,
Учителі воєнної пори,
В шинелях геніальні Сухомлинські.
(«Про вчителів воєнної пори»)
Поезії про війну, пам’ять про полеглих — невід’ємна час-
тина поетичної творчості Бориса Олійника. Мова його поезій
на цю тему збагачує мову української поетичної мови, розши-
рює її словесні можливості. Це словесно-художній пам’ятник
фронтовикам і тим, хто відійшов у вічність.
«Ми все у пам’ять записали, тривкішу від сучасних перфо-
карт» — так каже про це поет від імені свого покоління.
Наталія Мех
«НАД УСІМ БУЛО СПОЧАТКУ СЛОВО»
(образ слова у поезіях Бориса Олійника)
У сучасній лінгвостилістиці помітно зріс інтерес до вивчен-
ня словника поетичної мови ХХ ст. Серед когорти українських
письменників, творчість яких стала знаковою для української
історії, культури, мови на перетині ХХ-ХХІ століть, особливе
місце посідає Борис Олійник. Активна життєва позиція май-
стра слова відобразилася у його творах, дала змогу виокреми-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37137 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:28:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сологуб, Н. 2012-09-07T11:41:54Z 2012-09-07T11:41:54Z 2011 «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» / Н. Сологуб // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 14-18. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37137 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мовосвіт Бориса Олійника «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» Article published earlier |
| spellingShingle | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» Сологуб, Н. Мовосвіт Бориса Олійника |
| title | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| title_full | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| title_fullStr | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| title_full_unstemmed | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| title_short | «Наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| title_sort | «наші цупкі обмотки вточені в меридіани» |
| topic | Мовосвіт Бориса Олійника |
| topic_facet | Мовосвіт Бориса Олійника |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37137 |
| work_keys_str_mv | AT sologubn našícupkíobmotkivtočenívmeridíani |