Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського)
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37140 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 28-33. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472232432009216 |
|---|---|
| author | Єрмоленко, С. |
| author_facet | Єрмоленко, С. |
| citation_txt | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 28-33. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-11-24T10:43:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №74’ 201128
Світлана Єрмоленко
ОРГАНІЗОВАНИЙ РОЗУМ
(пам’яті академіка В. М. Русанівського)
Саме така характеристика спадає на думку, коли йдеться про
Віталія Макаровича Русанівського, відомого українського мо-
вознавця, академіка НАН України, якому в червні 2011 року
мало б виповнитися 80 років, але, на жаль, уже п’ятий рік, як
його немає з нами. Про організований розум цього неординар-
ного вченого згадують різні покоління українських мовознав-
ців, які прийшли в науку в 60-90 роки ХХ ст. і яким пощастило
працювати разом із Віталієм Макаровичем.
Звертаючись до стилістичної фігури (у риториці це фігура
анакладис) — Організований розум — це розумна організація,
у якій обидва поняття ‘організація’ і ‘розум’, втілені в різних
граматичних формах, виявляють логічні відтінки цілісного
змісту, — наголошуємо на особливому таланті Віталія Макаро-
вича як організатора науки і глибокого всебічного дослідника
української мови в її історії та сучасності, в її зв’язках з ін-
шими слов’янськими мовами. Цей талант позначився на різ-
них аспектах багаторічного ефективного керування науковою
установою (упродовж багатьох років — заступник директора
Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, понад 15 років очо-
лював цю наукову установу), керував науковими підрозділами
(відділами) в Інституті мовознавства.
Кожне засідання відділу, вченої ради, теоретичного семіна-
ру перетворювалося на справжню школу, своєрідне навчання,
ПоСтаті уКраЇнСЬКиХ
моВоЗнаВЦіВ
Постаті українських мовознавців 29
по-сучасному кажучи, майстер-клас, коли слухачі мали змогу
почути оригінальні, глибоко філософські міркування керівни-
ка, що спонукали до наукової творчості.
Динамічний характер розуму Віталія Макаровича виявлявся
в здатності акумулювати колективну думку, розвивати її в са-
мобутніх підходах до досліджуваного об’єкта. А об’єктом цим
була українська мова, її структура, історичний розвиток, місце
в національній культурі. Часом історія одного слова розкрива-
ла таємниці сприйняття світу українцями, особливості їх об-
разного мислення. Віталій Макарович любив заглиблюватися в
історію слів, в історію писемних пам’яток, перекладних і ори-
гінальних. Досить згадати його розвідки-блискітки про історію
окремих українських слів, наприклад слова цятка, уживаного
спочатку в церковнослов’янському перекладному тексті як від-
повідник грецького лепта (поняття ‘гроші’), а згодом узвича-
єного в народнорозмовній українській мові у значеннях ‘кра-
пля’, ‘краплинка’, ‘плямка’. Фіксуючи це слово в Словнику за
редакцією Б. Грінченка з тлумаченням «прикраса», «шматочки
перламутру, вживаного для інкрустації», дослідник вважає, що
це значення було проміжним між давнім і сучасним. Його ці-
кавили внутрішні процеси семантичного розвитку, спричинені
синонімічними, омонімічними, антонімічними відношеннями
між словами, явищами метонімії, метафоризації тощо, а також
семантичні процеси, зумовлені іншомовним впливом.
Усе, чого торкався допитливий розум Віталія Макаровича,
набувало завершеної, викінченої форми: чи то були вироблені
разом із М. М. Пещак правила видання пам’яток з історії мови,
чи бачення історії української мови в динаміці її структурних
рівнів, чи глибоке проникнення у характер взаємодії лексичної
та граматичної семантики, чи розуміння принципу динамічної
стабільності, характерного для функціонування реального пра-
вописного закону, за яким оцінюється рівень розвитку сучасної
літературної мови.
Усе це творило комплексний образ історії української мови,
власне, історії, освяченої писемними традиціями, тобто історії
літературної мови. Своє бачення історичного розвитку укра-
їнської літературно-писемної традиції від найдавніших часів
до сучасності дослідник подав у монографічному дослідженні
Культура слова №74’ 201130
«Історія української літературної мови», в якому наголошено
на зв’язку української літературної мови з рівнем розвитку на-
ціональної свідомості, зі станом державності чи бездержав-
ності нації. Від цих позамовних чинників залежить функціо-
нально-стильове розгалуження літературної мови, динаміка її
словника.
Увага до мовних фактів, які не втомлювався збирати до-
слідник на різних часових зрізах української мови, не завадила
філософському осмисленню мовних процесів, про що свідчать
колективні праці, ініційовані Віталієм Макаровичем. Його ре-
дакторська діяльність не була формальною: своєю практикою
редагування він умів навчати авторів і сам давав зразки доско-
налого наукового тексту, в якому свіжа думка не губилася серед
нав’язливої псевдонауковості, а втілювалася в довершені чіткі
формулювання.
Спостереження автора щодо співвідношення експресивних
і функціональних стилів в історії української літературної мови
відкривають широке поле досліджень з історичної стилістики,
допомагають усвідомити зміну стилістично-оцінної семантики
слів, що знаходить відображення в стилістичних ремарках су-
часних лексикографічних праць.
Великої ваги надавав академік популяризації знань про укра-
їнську мову, створенню нового покоління підручників. За його
ініціативи у план наукових досліджень Інституту мовознавства
було введено тему «Мовознавство і школа». Він завжди дбав
про доступність викладеного в підручнику матеріалу (підруч-
ник з української мови для старших класів витримав шість ви-
дань). Показово, що одна з останніх статей Віталія Макаровича
присвячена дослідженню мови дитячої літератури, бо ж саме
сприймання дітьми творів української літератури, виховання
на художніх текстах мовних смаків забезпечують значною мі-
рою функціонування, соціальний статус зразкової літературної
мови в сучасному суспільстві. Норми такої мови формуються
змалку, під час навчання учнів у загальноосвітній школі; авто-
матизм використання нормованої мови залежить від культиву-
вання в суспільстві зразкової літературної мови.
Як перший завідувач новоствореного в Інституті мовознав-
ства відділу культури мови (1971 р.) Віталій Макарович роз-
Постаті українських мовознавців 31
робив концепцію цього відділу, яка полягала в теоретичному
обґрунтуванні феномену літературної норми. Мовну норму
дослідник бачив у її діалектичному розвитку, як невіддільний
складник історії української літературної мови, а значення лі-
тературної мови оцінював у контексті історії нашої культури.
Показово, що перші наукові публікації Віталія Макаровича
(у співавторстві з колегою В. В. Коптіловим), до яких залучила
аспірантів-україністів професор А. П. Коваль, були присвячені
питанням мовної культури, популяризації літературних норм у
часописі «Українська мова в школі».
Віталій Макарович Русанівський мав розум, що відгу-
кувався на все нове. Його монографія про структуру україн-
ського дієслова, написана в час активного запровадження в
лінгвістичних дослідженнях структурних методів, і тепер за-
лишається зразком ефективного застосування теоретичних та
індуктивно-емпіричних знань про цю важливу частину мови.
Дослідник вибудував струнку теорію, упорядкував значний
фактичний матеріал з історії структури українського дієслова, і
це дослідження стало фундаментом його докторської дисерта-
ції (захистив у 1970 році). А втім, організований розум Віталія
Макаровича працював над тим, щоб донести наукові спостере-
ження про дієслово до учнів, учителів. Саме популярна праця
«Дієслово — рух, дія, образ» засвідчила особливий талант по-
пуляризатора лінгвістичних знань, його вміння сказати просто,
дохідливо про складні наукові поняття, зацікавити читача «су-
хим» граматичним матеріалом.
Свої знання, наукові зацікавлення, що охоплювали грама-
тику, історію мови, історію літературної мови, лексикографію,
В. М. Русанівський широко використовував у практичній ро-
боті, а що практика найтісніше пов’язана з культурою мови та
стилістикою, то цілком природно, що в кожній сфері граматич-
ної, лексичної, історичної стилістики дослідник залишив свої
цікаві, глибокі наукові розвідки, спостереження. Вчителі-прак-
тики, автори підручників з української мови цілком слушно
взяли на озброєння висловлювання Віталія Макаровича про
зв’язок мовної культури із загальною культурою людини, з її
національною свідомістю.
Культура слова №74’ 201132
Національна свідомість і мова — проблема, яка найповні-
ше розкривається на прикладі творчості Т. Г. Шевченка. Мова
Шевченка постійно привертала увагу Віталія Макаровича як у
плані текстології (зокрема, вчений консультував видавців тво-
рів Шевченка щодо прочитання авторських рукописів), так і
щодо визначення ролі поета в історії української літературної
мови.
Про мову Шевченка в контексті української писемної тради-
ції написано чимало праць, але дослідження В. М. Русанівсько-
го «У слові — вічність» вирізняється цілісним, власне систем-
но-лінгвістичним осмисленням мовотворчості поета.
Насичена фактографічним матеріалом праця мовознавця
розкриває читачеві джерела, на яких формувалася мовна осо-
бистість Шевченка, його мовно-національна свідомість.
Наголосимо, що ім’я Віталія Макаровича Русанівського ві-
доме як у лінгвоукраїністиці, так і в славістиці. Причому не
лише завдяки розвідкам про взаємодію слов’янських мов, а й
завдяки організаційному талантові українського вченого. Він
багато років очолював Український комітет славістів, брав
участь у славістичних конгресах, забезпечив високий рівень
проведення 1983 року ІХ Міжнародного конгресу славістів у
Києві.
Не можна не згадати про таку рису характеру Віталія Ма-
каровича, як уміння працювати в колективі, контактувати з
людьми. Академічні звання не заважали йому бути простою,
демократичною, легкою в спілкуванні людиною. Він завжди
знаходив спільну мову з редакторами видавництв, де виходили
його праці, з творцями літературно-художніх передач на радіо
і телебаченні (про його толерантність, відчуття потреб часу й
використання в тогочасних умовах офіційної ідеології мож-
ливостей плекання зразкової української мови згадує добрим
словом багаторічний редактор тодішньої радіопередачі «Слово
про слово» Н. К. Бойко).
Поява в нашій культурі такої постаті, як Віталій Макарович
Русанівський, не була випадковою. На те були суб’єктивні й
об’єктивні причини.
Він народився в сім’ї українських інтелігентів, філологів,
для яких найвищими, найдорожчими ідеалами були Шевченко-
Постаті українських мовознавців 33
ві святині — від Дніпрових круч і широких українських степів
до народної пісні й народного слова.
Батько, Макар Олексійович Русанівський, був доцентом ка-
федри української літератури Київського державного універси-
тету ім. Т. Г. Шевченка, обіймав посаду декана філологічного
факультету. У перші дні війни його заарештували, звинуватив-
ши в українському буржуазному націоналізмі. Без суду й слід-
ства його було страчено в Лук’янівській в’язниці. Реабілітова-
но 1956 року.
Мати, Лизавета Омелянівна Середа, все життя присвятила
творчій роботі в Музеї Тараса Шевченка. Історичний погляд на
українську мову вироблявся у Віталія Макаровича під впли-
вом його наукового керівника Петра Дмитровича Тимошенка,
закоханого в історію української мови, в науку про писемні
пам’ятки нашої мови.
Закладене в родині й розвинуте в університеті в 50-60 роки
ХХ ст. (часи хрущовської відлиги) шанобливе ставлення до
українського слова, бажання присвятити його дослідженню все
життя поєдналися з неабиякою працелюбністю й працездатніс-
тю Віталія Макаровича, який з однаковою відповідальністю
ставився до будь-якої роботи — від розшифрування рукописів і
підготування до друку українських грамот (пам’яток середньо-
віччя) до осмислення процесів, що відбувалися в найновішій
українській літературній мові, до бачення перспективи ство-
рення словників української наукової термінології й багатотом-
ного словника української літературної мови, який має відо-
бразити просторінь української мовної свідомості на початку
ХХІ ст.
Коли оглядаєш список праць В. М. Русанівського, дивуєш-
ся, як змогла одна людина охопити такий обшир інформації,
здійснити дослідження, висловити свою думку в різних галу-
зях філологічної науки. Для цього потрібні були велика праце-
здатність, любов до своєї справи і, справді, надзвичайно орга-
нізований розум.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37140 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:43:32Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Єрмоленко, С. 2012-09-07T11:47:47Z 2012-09-07T11:47:47Z 2011 Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 28-33. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37140 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Постаті українських мовознавців Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) Article published earlier |
| spellingShingle | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) Єрмоленко, С. Постаті українських мовознавців |
| title | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) |
| title_full | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) |
| title_fullStr | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) |
| title_full_unstemmed | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) |
| title_short | Організований розум (пам’яті академіка В. М. Русанівського) |
| title_sort | організований розум (пам’яті академіка в. м. русанівського) |
| topic | Постаті українських мовознавців |
| topic_facet | Постаті українських мовознавців |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37140 |
| work_keys_str_mv | AT êrmolenkos organízovaniirozumpamâtíakademíkavmrusanívsʹkogo |