Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики)
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37145 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) / О. Ляховин // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 65-70. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159373902348288 |
|---|---|
| author | Ляховин, О. |
| author_facet | Ляховин, О. |
| citation_txt | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) / О. Ляховин // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 65-70. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
Мовна норма: стале і змінне 65
хапався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (П. Гулак-Ар-
темовський). Порівняймо іронічне вживання лінгвокультуреми
макогін у гумористичній мові Євгена Дударя, де вона функці-
онує як вторинна номінація жезла працівника ДАІ — засіб ре-
гулювання руху, символ влади щодо водія: Відчиняю дверцята.
Сиджу. Чекаю. Він мені нахабно «макогоном» показує, мовляв,
проїжджай.
Поняття «розмовна лексика» за третім функціонально-сти-
льовим параметром охоплює такі компоненти елементарного
розмовного словника, як займенники, прийменники, сполуч-
ники, що виражають особові, просторові, логічні відношення
у повсякденній мовній діяльності спільноти, беруть участь у
поясненні складного через просте, зокрема виступають компо-
нентами словникових дефініцій, а також слова так званої дитя-
чої або шкільної мови.
Отже, для характеристики номінацій, за якими диференцію-
ється розмовний стиль на тлі інших функціонально-стильових
різновидів, використовують досить складний, неоднозначний
термін «розмовна лексика», суть якого виявляють, на нашу
думку, наведені параметри диференціації таких одиниць мови.
Олена Ляховин
СФЕРА ТУРИЗМУ:
МОВНА НОРМА І СТАНДАРТИ
(українська та німецька мовні практики)
Проблема термінологічного нормування та стандартизації
завжди була актуальною і потребувала уваги з боку як науков-
ців, так і організацій, що впроваджують стандарти на рівні за-
конів. Серед переліку таких нормативних актів в Україні сьо-
годні особливу увагу звертають на норми у туристичній сфері,
що спричинено, по-перше, активним розвитком туристичної
галузі в державі, а по-друге, проведенням Чемпіонату Європи з
футболу, який відбудеться 2012 року в Україні та Польщі. Влас-
не, ця проблема стосується як європейських країн, що мають
багаторічний досвід упровадження державних стандартів у
Культура слова №74’ 201166
сфері туристичних послуг, так і молодих держав, у яких розви-
ток туризму відбувається інтенсивно.
Для України нормування термінології у сфері туризму
ускладнюється сьогодні тим, що туризм в усіх його сучасних
проявах — явище відносно нове, яке розвивається за відповід-
ними світовими тенденціями, тому разом із запозиченням реа-
лій відбувається запозичення, а часом і калькування, термінів,
що призводить до неточного чи неправильного їх тлумачення.
Водночас до чинних норм ще не входять терміни, що познача-
ють найновіші реалії туристичної сфери, що часом є незрозумі-
лими та непрозорими для споживачів.
Чинним на сьогодні національним стандартом «Послу-
ги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення» в
Україні зафіксовано такі терміни на позначення колективних
засобів розміщення: готель, агроготель, акварель, апарта-
мент-готель, апарт-готель, база відпочинку, ботель, будинок
відпочинку, гостьовий будинок, готельно-офісний центр, гур-
тожиток, дитячий табір, кемпінг, клуб-готель, конгрес-го-
тель, бізнес-центр, круїзне судно, курортний готель, мотель,
готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель, пансіонат, про-
філакторій, санаторій, табір праці та відпочинку, туристич-
на база, туристичний комплекс, туристичний потяг, гірський
притулок, флотель, хостел, молодіжний готель, а також тер-
міни для позначення індивідуальних засобів розміщення: бун-
гало, гостьова квартира, гостьова кімната, дача, караван,
збірно-розбірний караван, караван-будиночок, котедж, намет,
намет-причіп, сільський будинок, фермерський будинок. Згада-
ний вище документ максимально узгоджений із європейським
стандартом «Готелі та інші типи розміщення туристів. Термі-
нологія». Як зазначено у вступній частині українського доку-
мента, «терміни, встановлені цим стандартом, обов’язкові для
вживання в усіх видах нормативних документів, що стосують-
ся сертифікації послуг із тимчасового розміщення (проживан-
ня); для встановлення категорій готелів та інших об’єктів, що
надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), а
також для робіт зі стандартизування. Для наукової, навчально-
методичної та публіцистичної літератури терміни цього стан-
дарту — рекомендовані». Важливо, що в українському стан-
Мовна норма: стале і змінне 67
дарті як довідкові подано німецькі, англійські, французькі,
російські терміни-відповідники стандартних термінів, узяті з
міжнародних та національних документів, словників чи науко-
во-технічної літератури, де їх пояснено».
Напередодні проведення Євро 2012 у сфері національної
стандартизації відбудуться певні зміни. Передбачається уні-
фікація термінології щодо, наприклад, класифікації готелів,
відповідно й надання їм інших статусів, відмінних від тих, які
існують сьогодні. Як відомо, сьогодні у світі існує понад 30
класифікацій готелів. До найпоширеніших належать розподіл
готелів за категоріями від однієї до п’яти зірок, системою букв
(«А», «В», «С», «D»), системою «корон», за індійською систе-
мою тощо.
Сьогодні в готельній справі в Україні є заклади, номіновані
термінами чотиризірковий, п’ятизірковий готель, проте біль-
шість туристичних засобів розміщення ще не послуговуються
цією системою і позиціонують себе як фешенебельний готель,
готель класу люкс тощо. Така терміносистема настільки нечітка
й неоднозначна, що вона не дасть туристові з Європи точного
уявлення про якість туристичних послуг та комфортабельність
готелю. Тому уніфікація позначень готелів, їх класифікація за
однією системою та стандартизація відповідних термінів зні-
муть непорозуміння у сфері міжнародного туризму.
З другого боку, запропонована система неспроможна охопи-
ти розмаїття готелів, пансіонатів, будинків відпочинку, санато-
ріїв та інших засобів розміщення, зафіксованих у державному
стандарті України. Враховуючи, що існують такі засоби розмі-
щення, які ще не ввійшли до національного реєстру (не зафік-
совані ні у словниках, ні у держстандарті), а також те, що чима-
ло понять зі сфери туризму наразі не мають чітких дефініцій,
виникає запитання, чи зможе система номінування за кількіс-
тю зірок адекватно відобразити специфіку закладів готельного
типу, що функціонують в Україні?
Проблемним аспектом термінологічного нормування є від-
сутність фіксації багатьох нових понять сфери туризму, зокре-
ма готельної справи. З огляду на стрімкий розвиток туристич-
ної галузі у світі й у нашій державі ще не зафіксовані чимало
Культура слова №74’ 201168
термінів-неологізмів на позначення сучасних видів готелів: бу-
тик-готель, велнес-готель, спа-готель та ін.
У цьому контексті розгляньмо спробу розв’язання проблеми
стандартизації туристичної термінології, реалізовану в Німеч-
чині.
У виборі понять та відповідних дефініцій для цих норм була
задіяна рада споживачів. Досягнення консенсусу у визначенні
термінів та їх відборі було справою нелегкою, оскільки нор-
ми репрезентовано трьома мовами (німецькою, англійською та
французькою), тому найбільше зауваг стосується національної
специфіки та культурних відмінностей, що завжди мають від-
повідне відображення у мові. Хоч ці норми ще й мають чима-
ло прогалин, оскільки деякі безеквівалентні терміни не були
враховані, а інші (як, наприклад, Sprachreise — ‘мовна подо-
рож’) не увійшли до цього реєстру через недостатню пошире-
ність відповідної послуги, проте появу таких норм можна, без
сумніву, вважати запорукою захисту прав споживачів та кроком
уперед на шляху до стандартизації терміносистеми туризму в
Європі. Дефініції понять, подані у нормах доступною мовою,
покликані допомагати споживачам уникнути непорозумінь.
У державному стандарті Німеччини зафіксовано такі тер-
міни: All-Suite-Hotel, Aparthotel, Apartmenthotel, Bauernhof,
Boardinghouse (Serviced Apartment), Ferienwohnung, Ferienhaus,
Gästehaus, Pension, Hotel, Hotel garni, Jugendherberge, Kurheim,
Kurklinik, Kurhotel, Motel, Privatunterkunft, Privatzimmer. При
зіставленні цих термінів з термінами, наведеними у відповід-
ному українському законі, було виявлено певні невідповідності
та неадекватність лінгвокультурологічних понять. Так, термін
Hotel garni (готель гарні) — невеликий європейський готель,
в якому немає ресторану, а сніданок, вартість якого входить у
вартість номера, подають у невеликому кафетерії чи буфеті, —
уже зафіксовано в «Енциклопедичному словнику-довіднику
з туризму», проте в українському стандарті він ще відсутній,
хоча готелі такого типу функціонують у нашій державі.
У відповідному німецькому нормативному акті також іс-
нують незафіксовані терміни: Lifestyle-Hotel, Boutique-Hotel,
Designer-Hotel, Budget-Hotel. У німецьких споживачів ці тер-
міни-неологізми із запозиченими елементами не завжди мають
Мовна норма: стале і змінне 69
однозначне тлумачення. Це пов’язано з тим, що низку термінів,
які позначають певний вид готелів, не можна вважати вмоти-
вованими. Як відомо, основною ознакою терміна є повнота ві-
дображення значення. Ця ознака не завжди відтворюється при
використанні запозичення. Якщо внутрішня форма не відобра-
жає істотної ознаки лексичного значення, то термін може стати
хибно орієнтованим. Таким прикладом можуть бути терміни,
що ввійшли як у німецьку, так і в українську терміносистему
туризму відносно недавно, оскільки й самі реалії є новими:
Lifestyle-Hotel, Boutique-Hotel, Designer-Hotel, Budget-Hotel
(нім.); вінтаж-бутик-готель, бутик-готель, енто-велнес-го-
тель, велнес-готель, спа-готель (укр.).
Враховуючи те, що наведені терміни містять елементи-ін-
тернаціоналізми, зафіксовані у тлумачних словниках, можли-
во, утворені від них назви на позначення готелів не відобража-
тимуть повною мірою значення цих термінологічних одиниць.
Очевидно, внутрішні форми наведених запозичених термінів
не виражають істотних ознак поняття. Проте у німецькій чи
українській мовах до цього часу немає власних варіантів на по-
значення цих реалій. Наприклад, популярний сьогодні термін
бутик-готель виник унаслідок метафоричного перенесення:
бутик — маленький магазин класу люкс, відповідно бутик-го-
тель — маленький готель класу люкс, проте у побутовій свідо-
мості ця назва може асоціюватися з готелем, у якому розміще-
но магазини-бутики.
Як відомо, усталені та уніфіковані терміни полегшують ко-
мунікацію, сприяють уникненню непорозумінь. Міжнародний
туристичний рух, який не може відбуватися без міжкультурної
взаємодії та комунікації, потребує виваженого та стандартизо-
ваного термінологічного апарату.
На думку фахівців, «кожна держава особливо дбає про стан
національної фахової мови, який віддзеркалюється у держав-
них стандартах. Технологія творення термінологічних стандар-
тів в ідеальному випадку повинна бути тривалим і практично
виваженим процесом. Адже термінологічний стандарт — це
результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного
наявними словниками та їхнім «часом життя», а потім прак-
тичного унормування усталеної термінології, відображеної у
Культура слова №74’ 201170
підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, моно-
графіях тощо». Це ще раз нагадує про важливість укладання
тлумачних та перекладних словників, довідників, енциклопе-
дій, дефіцит яких особливо відчутний у туристичній сфері, від-
повідно у туристичній термінології, яка потребує кодифікації.
Дар’я Рязанцева
ПОРУШЕННЯ НОРМИ
ПРИ СТУПЕНЮВАННІ ПРИКМЕТНИКІВ
Проблема мовної норми — одна з найактуальніших і най-
складніших у сучасній лінгвістиці. Незважаючи на величезну
кількість праць, присвячених цій проблемі, залишається ще
багато неясного, спірного, а то й зовсім не дослідженого. Ще
1936 року у вступі до доповіді, виголошеної на ІV лінгвістич-
ному з’їзді в Копенгагені, Б. Гавранек поставив питання, чи є
взагалі мовна норма і мовна культура предметом лінгвістично-
го вивчення, чи належить їх дослідження до наукових лінгвіс-
тичних завдань? У згаданій доповіді він ствердно відповів на
це запитання.
Важливою ознакою літературної мови є її стійкість. Тому й
лишаються незмінними впродовж сотень років основний лек-
сичний запас, фонетичні особливості, граматична будова. Про-
те мова, як і будь-який живий організм, постійно розвивається,
збагачується, удосконалюється. Цей процес мовознавці Празь-
кого лінгвістичного гуртка назвали «гнучкою стабільністю», а
українські лінгвісти (С. Єрмоленко, О. Тараненко, Л. Струга-
нець та ін.) — динамікою мовної норми. Це означає, що прийня-
ті норми через певні проміжки часу потребують перегляду, пе-
реоцінки. На думку Л. Булаховського, «мова «живе», а «жити»
значить мінятися, не залишаючись у попередньому стані».
Сучасна наука про мову зосереджує свою увагу на особли-
востях процесу спілкування, відтворення і сприйняття мови, на
різноманітних помилках, відхиленнях від норм.
Однією із частотних помилок в сучасній українській мові є
неправильне ступенювання прикметників. Які ж причини по-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37145 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:09Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляховин, О. 2012-09-07T11:57:03Z 2012-09-07T11:57:03Z 2011 Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) / О. Ляховин // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 65-70. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37145 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мовна норма: стале і змінне Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) Article published earlier |
| spellingShingle | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) Ляховин, О. Мовна норма: стале і змінне |
| title | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| title_full | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| title_fullStr | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| title_full_unstemmed | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| title_short | Сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| title_sort | сфера туризму: мовна норма і стандарти (українська та німецька мовні практики) |
| topic | Мовна норма: стале і змінне |
| topic_facet | Мовна норма: стале і змінне |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37145 |
| work_keys_str_mv | AT lâhovino sferaturizmumovnanormaístandartiukraínsʹkatanímecʹkamovnípraktiki |