Мовна гра у системі лінгвістичних термінів
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37157 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів / Т. Космеда // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 137-141. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859940000526761984 |
|---|---|
| author | Космеда, Т. |
| author_facet | Космеда, Т. |
| citation_txt | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів / Т. Космеда // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 137-141. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T16:10:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Тетяна Космеда
МОВНА ГРА
У СИСТЕМІ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ
Початок ХХІ століття — це не лише хронологічне поняття,
але й структура, що відображає стан сучасного суспільства і
людини в ньому. Аксіомою стало положення про те, що довкіл-
ля впливає на мову, зокрема це відбувається завдяки діяльності
мовної особистості та її мовної свідомості.
Актуальними проблемами лінгвістики є вивчення людини-
мовця, вияв мовної особистості в багатоаспектному мовному
просторі. Риторика ж кожної епохи має свої відмінні ознаки.
Характерною рисою сучасної риторики є мовна гра. Однак
лінгвістичний статус цього явища чітко не визначено, хоч про
нього багато пишуть сучасні мовознавці.
Аналізуючи сьогоденний комунікативний простір, науковці
зауважують, що в моду загалом, і в мовну зокрема, увійшов
стиль «гранж» (від америк. grunge ‘гидко, неприємно’), поро-
джений прагненням бути оригінальним, бажанням «побешке-
тувати», використовуючи мовні засоби. Стиль «гранж» яскраво
виявляється саме в активному поширенні мовної гри.
Відомо, що поняття мовна гра увів у парадигму гуманітар-
них знань Л. Вітгенштейн у його «Філософських досліджен-
нях». Мовну гру визначали як один із різновидів прагматичної
діяльності, тобто її вивчали насамперед у філософському ас-
пекті. Згодом цим явищем зацікавилися і лінгвісти, адже воно
має мовне вираження.
тЕрмін
і СЬогодЕннЯ
Культура слова №74’ 2011138
Сучасний російський мовознавець В. Санников зауважує,
що сфера використання мовної гри в лінгвістичних досліджен-
нях досить обмежена — це насамперед джерело ілюстрацій
для характеристики явищ омонімії та багатозначності.
Мовну гру часто пов’язують із поняттям експресивності,
адже експресивність — це зображально-виразова якість мови.
Образності, експресивності найчастіше досягають, використо-
вуючи переносне значення слова. Однак переносне значення
вирізняється саме тим, що воно виникає внаслідок незвичної
предметної віднесеності слова, зумовленої потребою дати від-
повідну характеристику денотату, а не просто назвати предмет.
Експресивні можливості мовної гри — це можливості пору-
шення очікуваного, які можна кваліфікувати не як порушення
закріпленої форми для мовного вираження довкілля, а творче
використання варіантів, щоб краще донести логічну та емоцій-
ну інформацію до тих, хто її сприймає.
Очевидно, що у 60-90-ті роки ХХ століття мовну гру розгля-
дали винятково у межах лексичного мовного рівня, передусім
як каламбур. Таке вузьке розуміння названого явища представ-
лено в більшості сучасних лінгвістичних словників. А втім, по-
стає потреба ввести це поняття у чинні словники лінгвістичних
термінів і належно його описати.
Поняття мовної гри ширше, ніж поняття каламбур, що й за-
уважують сучасні мовознавці. Болгарська дослідниця Л. Цоне-
ва, яка докладно вивчала це явище, пише, що «мовна гра трак-
тується в широкому розумінні як спеціальне відхилення від
мовних норм із метою створення певного естетичного (частіше
комічного) ефекту. При такому підході мовна гра — це різні
прояви нестандартного, творчого, ігрового використання мов-
них засобів. Важливо наголосити, що традиційне розуміння
мовної гри як каламбуру (гри слів) варто вважати обмеженим і
несучасним».
Такої самої думки дотримується й В. Санников: «Мовна
гра — це завжди певна неправильність (чи незвичність), усві-
домлена й зумисне допущена мовцем. І за тією оцінкою доволі
чітко простежуємо уявлення мовців про норму, про загальні
принципи побудови мови і про відхилення від цих принципів,
про деякі «дивацтва» мови».
Термін і сьогодення 139
Польська дослідниця У. Канторчик також уважає, що усві-
домлена неправильність, відступ від норми просто необхідні
сучасній мові, зокрема публіцистичній, оскільки шаблони роз-
вивають лінь мислення й автора, й читача, сприяють пасивно-
му сприйняттю інформації, що врешті гальмує розвиток осо-
бистості, вочевидь, і особистості мовної.
Сьогодні більшість учених визнають, що мовна гра моделю-
ється за принципом навмисного використання відхилених від
норми й усвідомлених на тлі системи і норми явищ. Мовна гра
продукує інші, ніж в узусі й нормі, засоби вираження певного
змісту, об’єктивує новий зміст при збереженні чи зміні старої
форми. Націлення на мовну гру знімає суперечності між узу-
альним і оказіональним використанням мовних одиниць. Про-
те залучати людину до мовної гри можна тільки після того, як
вона оволодіє мовною нормою, нормативними засобами кому-
нікації. Мовна гра — це усвідомлене порушення стереотипів.
Її варто відрізняти від дитячої словотворчості. Вона базується
на відхиленні від стереотипів при усвідомленні непорушності,
сталості таких стереотипів.
Отже, щоб привернути увагу читачів (слухачів), необхідно
зробити мову незвичною, позбавити її автоматизму. Для цього
можна, наприклад, трансформувати відомі вислови, вжити ока-
зіоналізми, поєднати різні стилі (наприклад офіційно-діловий
і розмовний), обіграти внутрішню форму слова чи усталеного
вислову, зіштовхнути різні граматичні форми і т. ін. Тобто мов-
на гра — це усвідомлене відхилення від літературної норми,
коли адресант навмисно порушує чинні норми з конкретною
метою, розрахованою на те, що адресат має дешифрувати це
відхилення.
Мовна гра стала частково й об’єктом лінгвістики помилок,
патолінгвістики чи девіатології, коли її розглядають як відхи-
лення від норми, певну аномалію і за певних умов навіть як
комунікативну невдачу, але тоді це вже не мовна гра, а явище
іншого порядку. У зв’язку з цим Ф. Бацевич зауважує, що кож-
на діяльність людини супроводжується помилками, це природ-
не явище, яке зазвичай сприймається негативно. Усе розмаїття
мовних помилок (описки, огріхи, неточності, аномалії, комуні-
Культура слова №74’ 2011140
кативні невдачі й т. ін.) є водночас важливим джерелом наших
знань про мову й інструментом її дослідження.
Мовна гра — образний прийом, що виконує конкретну праг-
матичну функцію у мові. Аномалії ж і комунікативні невдачі, з
якими іноді плутають мовну гру, є неусвідомленим відхилен-
ням від норми. Аномаліями варто вважати лише нерегулярні
вияви конкретної форми або конструкції щодо загального типу,
правила.
Досліджуючи міське просторіччя, науковці також вбача-
ють у ньому сліди мовної гри. Вони вважають, що просторічні
слова виконують експресивно-емоційну функцію; крім того,
просторіччя протиставляють загальноприйнятим і узаконеним
мовним нормам. Отже, уживання просторічних слів і висловів
можна вважати одним із прийомів мовної гри, оскільки це та-
кож провокує відхилення від норми.
Про перенесення просторічних елементів у сучасний пу-
бліцистичний дискурс пише й І. Соболєва, наголошуючи, що
можна розмірковувати про новий, підкреслено знижений тон
мови засобів масової інформації, моделі нової мовної поведін-
ки, коли адресант детермінує не лише себе, але й читача з від-
повідною соціальною роллю, ніби робить заявку на визначені
наперед правила мовної гри.
Просторічна периферія може функціонувати у дискурсі як
набір орфоепічних, граматичних, семантичних та інших відхи-
лень від норм літературної мови, як спеціально знижений, іноді
грубий і фамільярний, спосіб комунікації.
У деяких випадках це певна стилізація під мову середовища,
яке не володіє літературною мовою. На просторічній периферії
простежуються сліди діалектного походження, професійних і
молодіжних жаргонів; сплутується лексика побутових номіна-
цій; іншомовна лексика вживається в перекрученому значенні;
змішуються слова і звороти офіційно-ділового та розмовно-по-
бутового вжитку тощо. Просторічна лексика виконує в сучасній
мові, особливо в публіцистичному дискурсі, різні прагматичні
функції. Гра з такими зниженими одиницями мови — один із
найпоширеніших експресивно-виражальних засобів сучасної
публіцистики. Різноманітний варіативний ряд просторічних
Термін і сьогодення 141
моделей дає змогу адресантові яскравіше відтворити сучасне
публічне спілкування.
Лінгвісти констатують, що мовні засоби створення експре-
сії у сучасному дискурсі українців передусім пов’язані з від-
хиленнями від нормативної мови. Такі відхилення набувають
стійкого характеру, що є підставою для висновків про особли-
вості сучасної риторики, зокрема й у проекції на мову і стиль
ЗМІ як тексту специфічного типу.
Мовна гра зумовлена прагненням по-новому позначити
конкретний елемент дійсності, подолати стереотипи. Оцінюю-
чи значення цього засобу в комунікації, зауважимо, що кожен
мовець має на меті досягти запланованого ним прагматично-
го ефекту, привернути увагу до форми своєї мови. Відхилення
від норми можуть інколи бути «подвійними», коли умисні по-
милки накладаються одна на одну: І в результаті цього акту
творіння… постала людина. Але що характерно, це була жін-
ка. Перша жінка! Не просто перша з усього жіноцтва, а вза-
галі — першіша за чоловіка (Люба Клименко). Мовну гру вико-
ристовують, щоб наблизити поезію до розмовної мови, напри-
клад, уводять у текст неправильне відмінювання числівника,
пор.: Тоді згадай: десь за стома морями/ десь на крайсвіту
мати є твоя (В. Стус); На сто колін перед стома богами/ Я
падаю (І. Драч). Так розмиваються межі між кодифікованою
літературною мовою і розмовною мовою, що виявляється в ху-
дожніх текстах і набуває нової традиції відображення в публі-
цистичних текстах.
Отже, мовна гра — це функціонально-стилістичне явище,
що найповніше виявляється на рівні тексту (дискурсу) і потре-
бує глибокого і докладного вивчення. Його не варто плутати із
звичайною неграмотністю.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37157 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:10:25Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Космеда, Т. 2012-09-07T12:30:35Z 2012-09-07T12:30:35Z 2011 Мовна гра у системі лінгвістичних термінів / Т. Космеда // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 137-141. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37157 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Термін і сьогодення Мовна гра у системі лінгвістичних термінів Article published earlier |
| spellingShingle | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів Космеда, Т. Термін і сьогодення |
| title | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| title_full | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| title_fullStr | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| title_full_unstemmed | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| title_short | Мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| title_sort | мовна гра у системі лінгвістичних термінів |
| topic | Термін і сьогодення |
| topic_facet | Термін і сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37157 |
| work_keys_str_mv | AT kosmedat movnagrausistemílíngvístičnihtermínív |