Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні)
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37196 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) / Л. Козловська, С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 170-177. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860170086749306880 |
|---|---|
| author | Козловська, Л. Терещенко, С. |
| author_facet | Козловська, Л. Терещенко, С. |
| citation_txt | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) / Л. Козловська, С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 170-177. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T17:58:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Лариса Козловська, Світлана Терещенко
чи потрібне іСтині КраСномовСтво
(про мовний етиКет
у науКовому СпілКуванні)
Слова —це безперервне зусилля
Ж. Ренар
Мовний етикет — невіддільний складник різних ситуацій
спілкування, зокрема й тих, що виникають у науковому середо-
вищі, адже комунікативний прагматизм наукового спілкування
потребує певних стійких навичок, свідоме чи несвідоме ігнору-
вання якими не додасть авторитету серед колег. Відомий фран-
цузький мовознавець Ш. Баллі стверджував, що мовні явища
вбирають запах, притаманний тому середовищу й тим обста-
винам, де їх зазвичай використовують. Завдяки цьому етикетні
формули також стають своєрідними маркерами, які формують
уявлення про людину, визначають її соціальний та професій-
ний статус.
Загальновизнано, що мовний етикет — це система словес-
них форм увічливості, узвичаєних у суспільстві, стійкі мовні
формули (штампи, фразеологічні одиниці), що мають зміс-
тову й етикетну цінність. У широкому розумінні це й систе-
ма мовних знаків з усталеними правилами їх сполучуваності,
побудова усних висловлювань та писемних текстів. Це також
діалогічне спілкування, у якому поведінка людини зумовлена
КуЛЬтура
ФаХоВоЇ моВи
Культура фахової мови 171
її соціальним та професійним статусом. Науковий мовний ети-
кет допомагає встановлювати й підтримувати міжособистісні
контакти, опосередковано передає інформацію про соціальний
статус мовця, характер (офіційний чи неофіційний) спілкуван-
ня, наявність чи відсутність вікової різниці, зрештою, свідчить
про виховання учасника комунікації. Іншими словами, у науко-
вій сфері він є одним із способів самопредставлення дослід-
ника, важливим складником створення сприятливого клімату
наукового спілкування.
У структурі наукового мовного етикету виокремлюють за-
гальноприйняті формули звертання, привітання, подяки, про-
щання, побажання: Добрий день!; До побачення!; Вітаємо Вас!;
До наступної зустрічі!; Моє шанування!; Вітаю!; Дякуємо за
увагу! і т. ін.
Уживання спеціальних формул мовного етикету зумовлене
ситуацією та жанровою формою спілкування. Порівняно із за-
гальнонародною мовою в науковому дискурсі вживання ети-
кетних формул залежить від жанру наукової комунікації, струк-
тури усного чи писемного наукового тексту, загальної та мов-
ної культури особистості. На вибір етикетної формули також
впливає вік, характер взаємин науковців, місце й навіть час їх
спілкування. Типові ситуації вимагають застосування типових
формул мовного етикету. Так, захищаючи наукову роботу, про-
водячи наукову конференцію, круглий стіл, читаючи лекцію,
науковці незмінно використовують відповідні етикетні форму-
ли. Усталеними мовними висловами нейтральної тональності
Доброго ранку!; Добрий день! традиційно вітають студентів чи
колег. Високий регістр (на конференції, симпозіумі) передбачає
привітання: радий(і) вас вітати в нашому університеті (місті,
країні); дозвольте Вас привітати; від імені ... дозвольте приві-
тати учасників конференції!
У науковій комунікації сформувалася доволі складна систе-
ма етикетних вимог, яка визначає вибір тих чи тих етикетних
виразів, що регулюють мовну поведінку її учасників. Наукове
спілкування неможливе без діалогу, а отже, і без звертань. Їхня
тональність залежить від рівня офіційності події. Обговорюючи
в особистій бесіді наукову проблему, добре знайомі колеги мо-
жуть звертатися один до одного на ім’я, ім’я та по батькові або
Культура слова №75’ 2011172
Друже! Колего! Між малознайомими людьми доречні звертан-
ня на ім’я та по батькові, які можуть поєднуватися зі словами,
що називають посаду, учене звання: Іване Сергійовичу, шанов-
ний колего. Узвичаєними в науковій сфері стали й формули
пане доповідачу, пане професоре, а в усній мові сьогодні спо-
стерігаємо активне вживання висловів пані професорко, пані
голово. Щоб уникнути невиправданої фамільярності у звертан-
нях до колег, старших за віком чи статусом, не використовують
вислови на зразок пане Георгію, пані Катерино, а доречними
в такому випадку будуть звертання Георгію Михайловичу, пане
співголово. Так само актуальні не тільки в розмовній неофі-
ційній мові, а й у науковому спілкуванні слова добродій, до-
бродійка. Якщо етикетні форми шановний добродію; шановна
добродійко використовують, приміром, звертаючись до мало-
знайомих учасників наукового зібрання, то етикетний вираз
шановні добродії сприймають як узвичаєну форму, синоніміч-
ну до поширених звертань шановне зібрання; шановна ауди-
торіє. Звертання, що містять прізвища (пане Прокопчук), на-
дають спілкуванню відчуженої, сухої тональності, а звертання
Сергійовичу, Максимівно мають розмовний характер.
Масові наукові заходи (конференція, публічний захист ро-
боти) вимагають звертання як до широкого загалу (шановні
колеги; шановні присутні), так і до його конкретного сегменту
(шановна комісіє; вельмишановні члени комісії; вельмишанов-
на радо; глибоко/високоповажний голово (комісії, ученої ради);
глибоко/високоповажні члени спеціалізованої вченої ради).
Зауважимо, що емоційні за своїм змістом прикметники шанов-
ний, вельмишановний, високоповажний та ін., поєднуючись зі
словами-регулятивами, надають офіційності, урочистості кон-
кретному науковому заходу: Вельмишановні гості нашого фо-
руму! Високоповажний пане голово!
У сучасній науковій комунікації, на жаль, трапляється вжи-
вання звертань у називному відмінку, що суперечить нормі
літературної мови: колега (треба колего), пан професор (тре-
ба пане професоре або пане професор), Микола Степанович
(треба Миколо Степановичу), Наталія Станіславівна (треба
Наталіє Станіславівно). Мовна практика демонструє варіант-
не вживання форми кличного відмінка від іменника Олег та
Культура фахової мови 173
Ігор: Олеже, Олегу та Ігорю, Ігоре. Проте чинний «Український
правопис» (К., 2004) подає тільки форми Ігоре (С. 109) та Олегу
(С. 108). Очевидно, що в офіційному та науковому спілкуванні
потрібно дотримуватися правописних вимог.
Як граматично незалежний компонент у реченні звертання
можна вживати в будь-якій позиції. Проте найчастіше в науко-
вому стилі з нього починають інформаційний лист, запрошен-
ня, усний виступ. Звертання, вжите в середині речення, на наш
погляд, додатково наголошує на повазі до адресата: Вітаємо
Вас, високоповажний Сергію Васильовичу, на відкритті нашої
конференції!
У науковій сфері звертання часто поширюють інші вислови-
стереотипи, спрямовані на активізацію уваги учасників обгово-
рення наукових питань: Шановні колеги! Дозвольте звернути
Вашу увагу/хочу звернути Вашу увагу на…; Вельмишановна
комісіє! Вашій увазі пропонуємо… Пропонуємо на Ваш роз-
гляд…; Шановна аудиторіє! Шановні студенти! Зверніть
увагу на… Зауважте… Дозвольте повідомити Вам про…
Обов’язковим елементом публічного наукового спілкуван-
ня є висловлення подяки за слушне запитання, конструктивну
критику після обговорення та захисту наукової роботи, закін-
чення лекції і т. ін. Її формальне вираження може бути різним,
проте значеннєвим центром будуть слова подяка/дяка, подя-
кувати, удячний, удячність: автор висловлює подяку (кому)
за допомогу..; автори висловлюють удячність (кому і за що);
дякую за цікаві питання; дякуємо за слушні зауваження та по-
бажання. У науковому середовищі прийнято висловлювати по-
дяку від третьої особи однини чи множини (адже над науковою
роботою працюють студент/аспірант і його науковий керівник,
авторами статей можуть бути кілька осіб) і зрідка — від першої
особи однини. У нейтральній тональності вираження вдячнос-
ті матиме таку форму: автори висловлюють подяку (кому) за
критичні зауваження та слушні поради; автор вдячний (кому)
за цікаву пропозицію; висловлюю подяку А. П. Петренкові (за
що). Високої, вишуканої тональності спілкуванню надають по-
дяки на зразок: уважаємо за приємний обов’язок подякувати
(кому й за що); автор щиро (глибоко) вдячний докторові еко-
номічних наук, професорові А. П. Петренку (за що), оскільки
Культура слова №75’ 2011174
створюють додатковий емоційний контекст. Іноді такі подяки
мають нестандартний, компліментарний характер: мені важли-
во було дізнатися вашу думку з приводу (чого); матеріали, які
люб’язно надав професор А. П. Петренко, сприяли/допомогли
(чому); навіть заочне спілкування з шановним колегою (ким)
сприяло не тільки (чому), а й стало поштовхом (до чого). Іноді
адресатами подяк є науковці без зазначення прізвищ або на-
укові установи: автори висловлюють подяку співробітникам
відділу стилістики і культури мови Інституту української
мови НАН України (за що); автор висловлює вдячність (за що)
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана».
У писемних наукових текстах подяку можуть подавати в пе-
редмові, окремою рубрикою або наприкінці висновків. У цьому
разі адресатами подяки можуть бути установи, фонди і т. ін., за
підтримки яких виконане дослідження (Ця монографія видана
за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»; Ця робо-
та була підтримана НАН України і фондом «Східна Європа»,
Фондом міжнародного розвитку, за що автори висловлюють
свою вдячність), або конкретні особи, колектив: Автори під-
ручника вдячні за допомогу в укладанні багатомовного словни-
ка-додатка (кому). Наведені приклади засвідчують, що фор-
мули подяки поступово втрачають ознаку факультативності й
стають обов’язковим структурним елементом писемного на-
укового тексту.
Уміння ввічливо висловити прохання — це не тільки озна-
ка гарного виховання, а й показник зацікавленості науковця в
подальшій співпраці. Оскільки наукова робота передбачає ко-
легіальність, спільне прийняття рішень, обговорення проблем,
то недоречним, навіть зі словами будь ласка, дуже прошу, є
вираження імперативності дієсловами наказового способу:
організуйте, будь ласка, обговорення до... Більш поширені ви-
слови: Чи не могли б Ви доопрацювати розділ..; Маю до Вас
прохання виконати роботу до... Висловлюючи відповідь-згоду,
використовують вислови будь ласка, звичайно, намагатимуся/
намагатимемося це зробити, а у відповіді-незгоді — пробачте
(вибачте, даруйте), не маю можливості/не можу цього зроби-
ти..; мені прикро, але це не в моїй компетенції!
Культура фахової мови 175
Традиційно етикетними формулами прощання завершують
будь-який захід. Проте в науковій сфері вміння правильно по-
прощатися — це запорука не просто перспективної, а й плід-
ної співпраці в майбутньому: до побачення; сподіваємося на
подальшу співпрацю; до нових зустрічей; на все добре; маємо
надію на подальшу співпрацю; Ми ще побачимося!
Увічлива, пошанна тональність повинна бути невіддільною
ознакою наукового спілкування, і її не обмежують вживанням
тільки традиційних формул етикету. Висловлюючи незгоду
щодо поглядів співрозмовника чи побажання удосконалити
окремі частини дослідження, схвалюючи позицію автора чи
заперечуючи її, мовець може використати фрази, які в пев-
ній ситуації набувають етикетного характеру: автор слушно
зауважує..; як справедливо вважає дослідник..; без сумніву/
безперечно, автор має рацію..; краще було б..; ми дотримує-
мося іншого погляду..; дозволимо собі висловити сумнів..; по-
годжуємося з твердженням дослідника..; слушною є думка..;
справедливо стверджувати..; заслугою автора є..; вагомим
науковим здобутком (кого) є... Так, пишучи й озвучуючи текст
відгуку, рецензії, використовують вислови, що містять оцінку
наукових досягнень автора: нове оригінальне дослідження з ..,
наукова (дипломна, дисертаційна) робота є першою спробою
ґрунтовно дослідити.., є вдалою спробою аналізу.., давно очіку-
вана праця з../у галузі/у сфері .., автор ґрунтовно проаналізу-
вав і систематизував матеріал.., вдале використання методів
дослідження забезпечило..; зауваження/побажання: проте, на
наш погляд, робота виграла б, якби автор.., очевидно, що до-
слідникові потрібно було глибше проаналізувати.., хотілося
б дізнатися про власну думку автора дослідження з приводу
(почути про)..; підсумок (якщо роботу схвалюють): незважа-
ючи на висловлені зауваження.., загалом робота заслуговує
на позитивну (високу) оцінку.., проте висловлені зауваження
не знижують наукової вартості дослідження.., у досліджен-
ні зроблено ґрунтовні теоретичні висновки.., очевидне прак-
тичне значення роботи.., робота (дипломна, магістерська)
заслуговує високої оцінки.., автор роботи (дисертаційної) за-
слуговує присудження наукового ступеня кандидата/доктора
економічних наук за спеціальністю...
Культура слова №75’ 2011176
У науковому спілкуванні (особливо це стосується дискусії,
полеміки, дебатів) науковий етикет передбачає вислухати спів-
розмовника до кінця, проте актуальність обговорюваного пи-
тання може викликати загострення емоцій учасників наукових
зібрань. Іноді вони активно демонструють свою солідарність/
незгоду, оцінюють висловлюване під час виступу колег, пере-
биваючи співрозмовника вигуками, репліками-зауваженнями
чи репліками-підтримками. В окремих випадках це свідчить
про втрату зацікавленості предметом обговорення. Етика на-
укової дискусії вимагає вислухати однодумця/опонента по-
вністю, а своє ставлення (підтримку чи спростування) почати
етикетними формулами висловлена (щодо) думка є слушною..;
ваша позиція є обґрунтованою..; поділяючи ваші погляди, до-
зволю собі/хочу додати... або дозвольте висловити свою незго-
ду з ідеєю..; я не зовсім погоджуюся з тим..; навряд чи можна
погодитися з думкою, що..; без сумніву, ви маєте рацію, але...
У науковому спілкуванні використовують емоційно ней-
тральні формули вибачення за турботу (даруйте; прийміть мої
вибачення; я не можу не вибачитися перед вами; пробачте,
це сталося ненавмисне; мені прикро, що так трапилося), за
неприємні слова (вибачте/пробачте на слові; даруйте на сло-
ві). Запрошення та нагадування тут мають свої усталені форми.
Так, запрошуючи колег до участі в науковому заході, уживають
етикетні вислови: ласкаво просимо на зустріч; запрошуємо вас
взяти участь в обговоренні; дозвольте запросити вас до конфе-
ренц-залу; будемо раді бачити вас і наступного разу; чекаємо
на ваш виступ і на наступній конференції і т. ін. У відповідь на
запрошення використовують формульні вислови — вдячний/а
за запрошення; обов’язково братиму участь у..; зворушений
вашою увагою, намагатимуся бути на засіданні..; мені дуже
шкода, але я не зможу взяти участь в обговоренні..; на преве-
ликий жаль, ми не зможемо бути на конференції тощо.
Нагадуючи колегам про ту чи ту справу, певний захід, ужи-
вають вислови на зразок: дозвольте/змушений вам нагадати,
що..; користуючись нагодою, хочу нагадати вам про..; маю
надію, що ви пам’ятаєте про... Навіть якщо співрозмовники
зловживають терпінням, а нагадувати доводиться неоднора-
зово, не треба забувати про коректність.
Культура фахової мови 177
Залежно від ситуації в науковому спілкуванні використо-
вують і непрямі способи вираження комунікативних намірів
її учасників. До таких способів зараховують натяки, комуніка-
тивно вагоме мовчання, ухиляння від прямої відповіді, зміну
теми розмови, евфемізацію та невербальні засоби спілкування.
Вони розширюють межі мовного етикету, тому їх досліджен-
ня є перспективним напрямом сучасної комунікативної лінг-
вістики.
Отже, мовні етикетні висловлювання сприяють ефектив-
ності наукової комунікації, налагодженню наукових та ділових
контактів, дають змогу тактовно оцінити наукову роботу, ви-
словити зауваження щодо можливих недоліків, рекомендації
щодо уникнення їх у подальшій роботі. Мовний етикет тіс-
но пов’язаний з культурою мови: чим вищий її рівень, тим
активніше учасник комунікації послуговується етикетними
формулами, перетворюючи наукове спілкування на творчий
діалог.
Тамара Шульга
Спортивний жаргон
у мові Студентів-фізКультурниКів
Мова студентів постійно привертає увагу дослідників-со-
ціолінгвістів, викладачів вищих навчальних закладів. Цей
об’єкт, звичайно, можна вивчати з різних позицій: для виклада-
ча — це і сфера формування загальної культури усного та пи-
семного спілкування, і сфера вироблення професійно грамотної
мови майбутніх спеціалістів. Тут ніби змагаються пуристична
тенденція мовної освіти та тенденція з орієнтацією на демо-
кратизацію усного спілкування, а також на світові процеси гло-
балізації мовної свідомості. Це співвідношення можна проде-
монструвати на прикладі функціонування синонімів бранець —
легіонер, кошиківка — баскетбол, копаний м’яч — футбол, а
також фіксуючи надуживання іншомовними запозиченнями ко-
ментаторів, як-от стопер (замість оборонець), ліберо (замість
вільний оборонець), лайнсмен (замість боковий суддя, або суддя
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:58:00Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козловська, Л. Терещенко, С. 2012-09-07T19:37:18Z 2012-09-07T19:37:18Z 2011 Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) / Л. Козловська, С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 170-177. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37196 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Культура фахової мови Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) Article published earlier |
| spellingShingle | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) Козловська, Л. Терещенко, С. Культура фахової мови |
| title | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| title_full | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| title_fullStr | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| title_full_unstemmed | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| title_short | Чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| title_sort | чи потрібне істині красномовство (про мовний етикет у науковому спілкуванні) |
| topic | Культура фахової мови |
| topic_facet | Культура фахової мови |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37196 |
| work_keys_str_mv | AT kozlovsʹkal čipotríbneístiníkrasnomovstvopromovniietiketunaukovomuspílkuvanní AT tereŝenkos čipotríbneístiníkrasnomovstvopromovniietiketunaukovomuspílkuvanní |