Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура слова
Datum:2011
1. Verfasser: Шульга, Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2011
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37197
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859462590878449664
author Шульга, Т.
author_facet Шульга, Т.
citation_txt Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура слова
first_indexed 2025-11-24T05:28:21Z
format Article
fulltext Культура фахової мови 177 Залежно від ситуації в науковому спілкуванні використо- вують і непрямі способи вираження комунікативних намірів її учасників. До таких способів зараховують натяки, комуніка- тивно вагоме мовчання, ухиляння від прямої відповіді, зміну теми розмови, евфемізацію та невербальні засоби спілкування. Вони розширюють межі мовного етикету, тому їх досліджен- ня є перспективним напрямом сучасної комунікативної лінг- вістики. Отже, мовні етикетні висловлювання сприяють ефектив- ності наукової комунікації, налагодженню наукових та ділових контактів, дають змогу тактовно оцінити наукову роботу, ви- словити зауваження щодо можливих недоліків, рекомендації щодо уникнення їх у подальшій роботі. Мовний етикет тіс- но пов’язаний з культурою мови: чим вищий її рівень, тим активніше учасник комунікації послуговується етикетними формулами, перетворюючи наукове спілкування на творчий діалог. Тамара Шульга Спортивний жаргон у мові Студентів-фізКультурниКів Мова студентів постійно привертає увагу дослідників-со- ціолінгвістів, викладачів вищих навчальних закладів. Цей об’єкт, звичайно, можна вивчати з різних позицій: для виклада- ча — це і сфера формування загальної культури усного та пи- семного спілкування, і сфера вироблення професійно грамотної мови майбутніх спеціалістів. Тут ніби змагаються пуристична тенденція мовної освіти та тенденція з орієнтацією на демо- кратизацію усного спілкування, а також на світові процеси гло- балізації мовної свідомості. Це співвідношення можна проде- монструвати на прикладі функціонування синонімів бранець — легіонер, кошиківка — баскетбол, копаний м’яч — футбол, а також фіксуючи надуживання іншомовними запозиченнями ко- ментаторів, як-от стопер (замість оборонець), ліберо (замість вільний оборонець), лайнсмен (замість боковий суддя, або суддя Культура слова №75’ 2011178 на лінії), армреслінг (замість рукоборство), челенджер (замість претендент) та ін. Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників — це інструмент професійної діяльності, за допомогою якого полег- шується взаєморозуміння між самими студентами, студентами та тренерами. І хоча власне жаргон — знижений сегмент у за- гальнонаціональній мовній практиці, але без нього практич- но неможливе спілкування у жодній із професійних груп сус- пільства. Таких слів не багато, вони не заступають літературні книжні терміни, термінологічні словосполучення, а швидше сприяють поширенню корпоративної культури (зокрема в галу- зі спорту) як засобу самоіндентифікації в суспільстві. До того ж, у мові спортсменів, що нерідко перебувають у ситуаціях швидкої гри, швидкого обміну інформацією, відправлення ко- манд, складних колективних дій, виникає природна потреба в економії мовних зусиль, яку задовольняють розмовні утворен- ня — жаргонізми. Деякі дослідники-соціологи відзначають, що спортивний жаргон найбільш виражений у мові тих, хто меш- кає у містах (Л. Карпець). Основні функції спортивного жаргону — емоційно-експре- сивна й номінативна, менше виражена функція групового від- межування, оскільки спортивна група не замкнена, а її члени можуть, так би мовити, перемикати мовні коди залежно від си- туації: спілкування з викладачем-неспортсменом, зі студента- ми інших факультетів того самого ВНЗ, між однолітками, вдо- ма, у транспорті тощо. У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького студенти-фізкультурники займаються фут- болом, гандболом, гімнастикою. Відповідно їхня професійна мова насичена характерними для цих видів спорту жаргоніз- мами. Утворюються ці мовні одиниці за допомогою розмовних словотвірних ресурсів системи сучасної української літера- турної мови. Наприклад, за допомогою суфікса -к(а) і його варіантів творяться жаргонізми гімнастів: розніжка (розножи- ти) ‘стрибок із розведенням ніг у повітрі’, складка (складати) ‘вправа на розвиток гнучкості тіла, яке ніби складають удвічі’, обманка (обман) ‘обманні рухи, які спортсмени відпрацьову- Культура фахової мови 179 ють заздалегідь’, вертушка (вертіти) ‘перехват руками на верх- ній жердині, ніби вивертає щось’, ‘удар ногою в боротьбі під час стрибка з розворотом навколо своєї осі’ тощо. У мові сту- дентів-футболістів активні слова із суфіксом -ень (завертень ‘м’яч, якого спортсмен зумів завертіти в польоті’), -ан (друган ‘атака другої спроби’), -ик (боковик ‘боковий кидок м’яча’), -ник (двійник ‘подвійний удар по м’ячеві, який відскочив від землі’), -ак/-як (бічняк ‘бічний/боковий кидок’, штрафняк ‘штрафний майданчик’, особняк ‘особовий залік’), -ук/-юк (анулюк ‘анульоване рішення судді’). Професійні жаргонізми спортсменів мають прозору семан- тику. Такі лексичні одиниці емоційно забарвлені, пор. номіна- тивну метафору сухар від словосполучення виграти/програти всуху (про нічийну гру), паровоз ‘футболіст, який часто йде в контратаку’, мороз ‘той, хто під час змагань поводиться мля- во, як заморожений’, банка, барабан ‘лава запасних’, хрест, хвиля ‘спосіб передавання м’яча під час гри’. Дієслівні об- разні похідні також мають прозору семантику: паровозитися ‘бігти позаду своїх суперників, як паровоз, що штовхає попе- реду себе’, хімічитися ‘вживати хімічні препарати — анаболіч- ні стероїди’. Поширені в мові спортсменів і метонімічні перенесення, що лягають в основу найменувань неофіційних назв клубів, команд, як-от: метал ‘Металург’, паровози ‘Локомотив’, пома- ранчеві ‘Алекс’ і под. Пласт спортивних жаргонізмів формують і запозичення з інших жаргонів, зокрема молодіжного (халявити ‘погано тре- нуватися’, дятел ‘поганий спортсмен’, амбал ‘великий, висо- кого зросту спортсмен’), кримінального (замочити ‘вдарити суперника’, парафін ‘ганьба’), наркоманів (пруха ‘позитивний ефект від допінгового препарату’, ширятися ‘приймати анабо- літики’) та ін. Професійний успіх спортсмена певною мірою залежить від того, як він оволодів фаховою мовою, елементом якої є спор- тивний жаргон — засіб точного й економного передавання думки, інформації, команди, якщо він позбавлений вульгарнос- ті, надмірної фамільярності. Без цих усно-розмовних засобів спілкування у професійній групі неможлива повноцінна спор- Культура слова №75’ 2011180 тивна діяльність. Жаргонізми — це також потенційні одиниці власне української спортивної лексики. Дослідження спортивної жаргонної лексики дають мате- ріал і для аналізу взаємодії культур різних націй, соціальних, професійних груп, їхнього взаємовпливу. У такому разі цей сегмент спортивного лексикону також може посісти належне місце у курсах української мови за професійним спрямуванням для фахівців із фізичної культури. Світлана Терещенко ЯК вчимоСЯ Сьогодні, таК житимемо завтра (про мовну норму в оСвітній літературі) У сучасному суспільстві вкорінюється думка про вторинний характер мовного знання, мовної освіти, мовної компетентності фахівця. Мовляв, справжнього професіонала сприймають не за «мовною одежиною», а за «професійними шатами» — умінням швидко й ефективно діяти у фаховій сфері. Насправді ж, навіть побіжне знайомство з діяльністю спеціалістів будь-якого про- філю переконує в тому, що низький рівень мовної компетент- ності стає серйозною перешкодою на шляху кар’єрного зрос- тання, а неграмотність заважає якісному виконанню професій- них обов’язків. А в умовах глобалізації економічного простору мовний фактор, без сумніву, потужно впливає на конкурентну спроможність майбутніх фахівців. Беззаперечним є твердження, що підготовка кваліфікованих спеціалістів без ґрунтовного вивчення мови стає неефектив- ною. Юрист, економіст, медик, державний службовець, інже- нер, що володіє необхідними професійними знаннями, але має низький рівень мовної компетентності, не здатний чітко висло- вити думку чи грамотно відтворити й передати отриману ін- формацію, не може стати справжнім конкурентом для тих, хто отримав серйозну мовну підготовку. На формування мовної компетентності майбутніх укра- їнськомовних фахівців спрямовані різні лінгвістичні курси у
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37197
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0201-419X
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T05:28:21Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Шульга, Т.
2012-09-07T19:46:35Z
2012-09-07T19:46:35Z
2011
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників / Т. Шульга // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 177-180. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37197
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
Культура фахової мови
Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
Article
published earlier
spellingShingle Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
Шульга, Т.
Культура фахової мови
title Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
title_full Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
title_fullStr Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
title_full_unstemmed Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
title_short Спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
title_sort спортивний жаргон у мові студентів-фізкультурників
topic Культура фахової мови
topic_facet Культура фахової мови
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37197
work_keys_str_mv AT šulʹgat sportivniižargonumovístudentívfízkulʹturnikív