Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура слова
Дата:2011
Автор: Терещенко, С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860266412406210560
author Терещенко, С.
author_facet Терещенко, С.
citation_txt Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура слова
first_indexed 2025-12-07T19:01:12Z
format Article
fulltext Культура слова №75’ 2011180 тивна діяльність. Жаргонізми — це також потенційні одиниці власне української спортивної лексики. Дослідження спортивної жаргонної лексики дають мате- ріал і для аналізу взаємодії культур різних націй, соціальних, професійних груп, їхнього взаємовпливу. У такому разі цей сегмент спортивного лексикону також може посісти належне місце у курсах української мови за професійним спрямуванням для фахівців із фізичної культури. Світлана Терещенко ЯК вчимоСЯ Сьогодні, таК житимемо завтра (про мовну норму в оСвітній літературі) У сучасному суспільстві вкорінюється думка про вторинний характер мовного знання, мовної освіти, мовної компетентності фахівця. Мовляв, справжнього професіонала сприймають не за «мовною одежиною», а за «професійними шатами» — умінням швидко й ефективно діяти у фаховій сфері. Насправді ж, навіть побіжне знайомство з діяльністю спеціалістів будь-якого про- філю переконує в тому, що низький рівень мовної компетент- ності стає серйозною перешкодою на шляху кар’єрного зрос- тання, а неграмотність заважає якісному виконанню професій- них обов’язків. А в умовах глобалізації економічного простору мовний фактор, без сумніву, потужно впливає на конкурентну спроможність майбутніх фахівців. Беззаперечним є твердження, що підготовка кваліфікованих спеціалістів без ґрунтовного вивчення мови стає неефектив- ною. Юрист, економіст, медик, державний службовець, інже- нер, що володіє необхідними професійними знаннями, але має низький рівень мовної компетентності, не здатний чітко висло- вити думку чи грамотно відтворити й передати отриману ін- формацію, не може стати справжнім конкурентом для тих, хто отримав серйозну мовну підготовку. На формування мовної компетентності майбутніх укра- їнськомовних фахівців спрямовані різні лінгвістичні курси у Культура фахової мови 181 вищих та середніх навчальних закладах. Над удосконаленням комунікативної практики професіоналів «працюють» і багато приватних програм, що пропонують дистанційні або групові мовні тренінги. Проте не забуваймо, що рівень здобутих на та- ких курсах знань залежить і від мови фахових видань — під- ручників, посібників, наукових та науково-популярних праць, а вона часто далека від ідеалу. У текстах підручників поширені л е к с и ч н і п о м и л - к и, які виявляються у вживанні невиправданих стилістично забарвлених одиниць, незнанні семантики, особливостей спо- лучуваності слів тощо. Так, у юридичних текстах помилково поширене слово покази в таких контекстах: відмова давати по- кази в суді, вина підсудного у вчиненні злочину повинна знайти своє підтвердження показами свідків та іншими доказами і т. ін. В українській мові слово показ функціонує у словосполу- ченнях: публічний показ, відібрані екземпляри для показу, показ кращих фільмів, комплект для показу, показ п’єси. В юридич- ній сфері на позначення усного або письмового викладу обста- вин якої-небудь справи існує термін показання, напр.: давати правдиві показання. Синонімами до наведеного терміна є сло- ва свідчення, яке доречно вживати, коли йдеться про показання на суді чи допиті, зокрема свідків, та зізнання, тобто відповідь на допиті: свідчення очевидців, отримані зізнання. У мові наукової літератури поширені невластиві українській мові слова, словосполучення: лекція не повинна зводитися до простої подачі матеріалу; традиційно процес проведення практичних занять зводиться до оцінювання знань попере- днього матеріалу, подачі та обговорення нового матеріалу, замість правильних: лекція не повинна обмежуватися тільки викладанням матеріалу; традиційно проведення практичних занять обмежується оцінюванням знань попереднього мате- ріалу, викладанням та обговоренням нового. Слова зводитися і подача мають інше значення, напр.: зводитися на ноги, буди- нок зводився кілька років, автоматична подача. Неприродним для української мови є вживання слова багаторазово у речен- ні: Швидкість, з якою студент змушений засвоювати інфор- мацію, зросла багаторазово. Правильно сказати зросла в рази або значно зросла. Культура слова №75’ 2011182 Неправильно вживають також слово об’ємність, напр.: Аналізуючи безліч концепцій, які розглядає макроекономіка, враховують об’ємність інформації щодо економічного розви- тку. Тут доречнішими були б синоніми об’єм, обшир, неодно- мірність, багатосторонність, значущість або словосполу- чення великий (значний) обсяг інформації. Іменник об’ємність похідний від прикметника об’ємний, пов’язаний з відтворен- ням, зображенням чого-небудь у трьох вимірах. Його значення ‘великий за розміром та об’ємом, яскраво змальований, зна- чний чи багатосторонній’ супроводжується в словниках ремар- кою спеціальне. У навчальній літературі варто уникати слова даний, напр.: Використання економічних вигод цього активу в майбутньому залишається за даним підприємством. У мові є чимало при- родних синонімів з прозорою, конкретною семантикою: на- шим, вашим, названим і т. ін. Автори наукових праць не знають граматичних законів мови, зокрема лексико-граматичних зв’язків слів. Наприклад, синоніми цікавість і зацікавленість мають різну сполучува- ність. Замість поширеного виявляти цікавість справою треба казати виявляти цікавість до справи або виявляти зацікавле- ність справою/зацікавленість у справі. Якщо ж ідеться про ‘недопущення чого-небудь небажаного’, треба вживати слова запобігти й попередити, напр.: запобігти кризі або попереди- ти кризу. Справжньою бідою навчальних та періодичних видань стає руйнування в українській мові усталених зворотів, складних прийменникових конструкцій та вживання неприродних для української мови сполук на зразок відігравати велике значен- ня (треба або мати значення, або відігравати роль). У реченні Азіатсько-тихоокеанську систему UCTS використовують в якості механізму конвертації кредитів правильно сказати як механізм. Немає в українській мові словосполучення у відмін- ності від, напр.: Дискусія — це один з інноваційних методів навчання у відмінності від проведення практичних занять у традиційній формі (треба на відміну від, відмінний від). Важкими для сприйняття є тексти, переобтяжені зайви- ми лексичними одиницями. Так, у реченні: Процес пізнання Культура фахової мови 183 включає в себе накопичення фактів, зовсім непотрібним є слово процес, оскільки дію виражає наступне слово пізнання. Замість включати в себе можна вжити дієслово передбачає. Стилістично неграмотним є вираз все більше зростає, напр.: Популярність Інтернету щороку все більше зростає (правильно — зростає). Необґрунтованим, надмірним є ускладнення присудків або вживання розщепленого присудка у реченні, як-от: Відеоборди, які зовсім недавно з’явилися на вулицях, зараз починають на- бувати популярності серед різних категорій рекламодавців (треба зараз набувають); Цей напрям тривалий час мав розви- ток на Сході (краще вжити розвивався). Мовну невправність демонструють автори, повторюючи в тексті спільнокореневі слова, напр.: визначення можливого строку корисного вико- ристання основних засобів (натомість треба ефективного, до- цільного, дієвого, цінного, важливого). Ясності й точності викладу наукової інформації досяга- ють, чітко передаючи її зміст. Речення на зразок: Проблема цієї статті полягає у відсутності чесності в економічних відноси- нах і проблемах в управлінні — алогічне, важке для сприйняття. Можливо, автор мав на увазі, що стаття присвячена питанню нечесних (тіньових) економічних відносин та пов’язаних із цим проблем в управлінні (ким або чим?). У навчальній та науково-популярній літературі є багато гра- матичних помилок. Бажано уникати форми на зразок: стаг- нуюючі тенденції (треба тенденції стагнації або стагнаційні тенденції). В українській мові дієприкметники утворюються тільки від дієслів, у словниках є лише іменник стагнація та похідний від нього прикметник стагнаційний (пор., стагна- ційні явища). Невиправданим є також уживання невластивих українській мові дієприкметників на -уч(ий), -юч(ий): управ- ляючий, ускладнюючий, напр.: Учені-економісти розробляють рекомендації щодо вибору оптимальних управляючих стра- тегій з урахуванням соціальних проблем; Тут будуть діяти ускладнюючі процеси самореалізації/самореалізацію, пор.: стратегій управління; процеси ускладнення або ж процеси, що ускладнюють. Посібники та довідники з української мови не рекоменду- ють поєднувати в реченні віддієслівні іменники на -ння, якщо Культура слова №75’ 2011184 вони є граматично залежними членами речення, а їхні закін- чення при цьому формально збігаються. Мовна практика де- монструє: Обмеження формування системних показників мають бути включені в економіко-математичну модель. Не зрозуміло, що треба внести до визначеної моделі — обмежен- ня (які?), що формують системні показники чи обмеження (у чому? коли?) у/при формуванні системних показників. Важке для сприйняття висловлювання (Традиційно процес проведен- ня опитування відбувається на завершальному етапі вивчення матеріалу) варто сформулювати так: Традиційно опитування проводять після вивчення матеріалу/після того, як матеріал вивчать повністю. Нормою сучасної української літературної мови є віддієс- лівні іменники середнього роду на -ення, -ання на позначен- ня завершеної чи тривалої дії, напр., оцінення — оцінювання. Проте укладачі посібників, автори підручників вживають фор- ми на -к(а): Розробку аналітичної інформації по обґрунтуван- ню (треба для/щодо обґрунтування) визначених задач треба проводити поетапно, що надасть нового імпульсу створенню сучасних інновацій (потрібно нового імпульсу сучасним іннова- ціям). Оскільки в реченні наголошено саме на процесі, то пра- вильно сказати розроблення. Слово ж розробка можна вживати на позначення результату дії: надіслати розробку, напрацьовані розробки. Незважаючи на рекомендації мовознавців, автори на- укової літератури пишуть: По завершенню тесту ставиться оцінка (правильно після завершення); По результатам конкур- су переможцям присуджують одноразові премії (правильно за результатами); При виступах вони мають можливість пере- ймати досвід (правильно виступаючи/під час виступу); Роль викладача зростає при навчанні вмінню розв’язувати складні задачі (треба в навчанні вміння); Ці приклади могли б свідчити стосовно порушення законодавства (правильно про); Стаття актуальна, так як присвячена проблемам розвитку бізнесу (треба тому що, оскільки, бо). Не завжди автори пам’ятають про особливості вживання в українській мові коротких форм прикметників (Дослідник прав, його думки раціонально викладені у цій статті (треба правий/ має рацію), правила творення ступенів порівняння якісних Культура фахової мови 185 прикметників (Дискусія буде більш цікавішою, якщо викладач заздалегідь визначить її тему і дасть студентам змогу підго- туватися (правильно більш цікавою/цікавішою). Одна з типових помилок навчального тексту — недо- тримання правил сполучуваності числівників з іменниками: Продуктивність праці зросла у дві цілих і три десятих рази/ разу (треба раза, оскільки іменник раз, ужитий у кількісному значенні, має в родовому відмінку закінчення -а, але три з по- ловиною рази, з другого разу. У навчальних текстах трапляються й синтаксичні огріхи, напр.: Застосування згаданих технологій досить ефектив- но для всіх форм навчання (треба ефективне, бо прикметник може виступати частиною складеного іменного присудка, а прислівник — ні). Звернімо увагу, у реченні: Застосування зга- даних технологій проходить ефективно — останнє слово — прислівник у ролі обставини. Навіть частковий різнорівневий аналіз стану мовної норми в освітній літературі дозволяє зробити висновок про невисо- кий рівень мовної компетентності її авторів. На цьому позна- чилися, зокрема, недосконалість стратегії безперервної націо- нальної мовної освіти в державі, поступове знецінення статусу української мови як мови науки й освіти (зменшення годин на її викладання, неприродне спрямування її вивчення у руслі професійного спілкування у ВНЗ неспеціального профілю). На наш погляд, цей курс може бути тільки продовженням ширшо- го за змістом загальноосвітнього курсу мови в сучасних вишах, що дало б можливість розвинути нові знання й навички студен- та. Без сумніву, кожному, хто працює над створенням освітньої літератури, необхідні глибокі знання української мови, розви- нутий мовний смак, відповідальне ставлення до своєї роботи.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37198
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0201-419X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T19:01:12Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Терещенко, С.
2012-09-07T19:50:00Z
2012-09-07T19:50:00Z
2011
Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
Культура фахової мови
Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
Article
published earlier
spellingShingle Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
Терещенко, С.
Культура фахової мови
title Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
title_full Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
title_fullStr Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
title_full_unstemmed Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
title_short Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
title_sort як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
topic Культура фахової мови
topic_facet Культура фахової мови
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198
work_keys_str_mv AT tereŝenkos âkvčimosâsʹogodnítakžitimemozavtrapromovnunormuvosvítníilíteraturí