Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266412406210560 |
|---|---|
| author | Терещенко, С. |
| author_facet | Терещенко, С. |
| citation_txt | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №75’ 2011180
тивна діяльність. Жаргонізми — це також потенційні одиниці
власне української спортивної лексики.
Дослідження спортивної жаргонної лексики дають мате-
ріал і для аналізу взаємодії культур різних націй, соціальних,
професійних груп, їхнього взаємовпливу. У такому разі цей
сегмент спортивного лексикону також може посісти належне
місце у курсах української мови за професійним спрямуванням
для фахівців із фізичної культури.
Світлана Терещенко
ЯК вчимоСЯ Сьогодні,
таК житимемо завтра
(про мовну норму в оСвітній літературі)
У сучасному суспільстві вкорінюється думка про вторинний
характер мовного знання, мовної освіти, мовної компетентності
фахівця. Мовляв, справжнього професіонала сприймають не за
«мовною одежиною», а за «професійними шатами» — умінням
швидко й ефективно діяти у фаховій сфері. Насправді ж, навіть
побіжне знайомство з діяльністю спеціалістів будь-якого про-
філю переконує в тому, що низький рівень мовної компетент-
ності стає серйозною перешкодою на шляху кар’єрного зрос-
тання, а неграмотність заважає якісному виконанню професій-
них обов’язків. А в умовах глобалізації економічного простору
мовний фактор, без сумніву, потужно впливає на конкурентну
спроможність майбутніх фахівців.
Беззаперечним є твердження, що підготовка кваліфікованих
спеціалістів без ґрунтовного вивчення мови стає неефектив-
ною. Юрист, економіст, медик, державний службовець, інже-
нер, що володіє необхідними професійними знаннями, але має
низький рівень мовної компетентності, не здатний чітко висло-
вити думку чи грамотно відтворити й передати отриману ін-
формацію, не може стати справжнім конкурентом для тих, хто
отримав серйозну мовну підготовку.
На формування мовної компетентності майбутніх укра-
їнськомовних фахівців спрямовані різні лінгвістичні курси у
Культура фахової мови 181
вищих та середніх навчальних закладах. Над удосконаленням
комунікативної практики професіоналів «працюють» і багато
приватних програм, що пропонують дистанційні або групові
мовні тренінги. Проте не забуваймо, що рівень здобутих на та-
ких курсах знань залежить і від мови фахових видань — під-
ручників, посібників, наукових та науково-популярних праць, а
вона часто далека від ідеалу.
У текстах підручників поширені л е к с и ч н і п о м и л -
к и, які виявляються у вживанні невиправданих стилістично
забарвлених одиниць, незнанні семантики, особливостей спо-
лучуваності слів тощо. Так, у юридичних текстах помилково
поширене слово покази в таких контекстах: відмова давати по-
кази в суді, вина підсудного у вчиненні злочину повинна знайти
своє підтвердження показами свідків та іншими доказами і т.
ін. В українській мові слово показ функціонує у словосполу-
ченнях: публічний показ, відібрані екземпляри для показу, показ
кращих фільмів, комплект для показу, показ п’єси. В юридич-
ній сфері на позначення усного або письмового викладу обста-
вин якої-небудь справи існує термін показання, напр.: давати
правдиві показання. Синонімами до наведеного терміна є сло-
ва свідчення, яке доречно вживати, коли йдеться про показання
на суді чи допиті, зокрема свідків, та зізнання, тобто відповідь
на допиті: свідчення очевидців, отримані зізнання.
У мові наукової літератури поширені невластиві українській
мові слова, словосполучення: лекція не повинна зводитися до
простої подачі матеріалу; традиційно процес проведення
практичних занять зводиться до оцінювання знань попере-
днього матеріалу, подачі та обговорення нового матеріалу,
замість правильних: лекція не повинна обмежуватися тільки
викладанням матеріалу; традиційно проведення практичних
занять обмежується оцінюванням знань попереднього мате-
ріалу, викладанням та обговоренням нового. Слова зводитися
і подача мають інше значення, напр.: зводитися на ноги, буди-
нок зводився кілька років, автоматична подача. Неприродним
для української мови є вживання слова багаторазово у речен-
ні: Швидкість, з якою студент змушений засвоювати інфор-
мацію, зросла багаторазово. Правильно сказати зросла в рази
або значно зросла.
Культура слова №75’ 2011182
Неправильно вживають також слово об’ємність, напр.:
Аналізуючи безліч концепцій, які розглядає макроекономіка,
враховують об’ємність інформації щодо економічного розви-
тку. Тут доречнішими були б синоніми об’єм, обшир, неодно-
мірність, багатосторонність, значущість або словосполу-
чення великий (значний) обсяг інформації. Іменник об’ємність
похідний від прикметника об’ємний, пов’язаний з відтворен-
ням, зображенням чого-небудь у трьох вимірах. Його значення
‘великий за розміром та об’ємом, яскраво змальований, зна-
чний чи багатосторонній’ супроводжується в словниках ремар-
кою спеціальне.
У навчальній літературі варто уникати слова даний, напр.:
Використання економічних вигод цього активу в майбутньому
залишається за даним підприємством. У мові є чимало при-
родних синонімів з прозорою, конкретною семантикою: на-
шим, вашим, названим і т. ін.
Автори наукових праць не знають граматичних законів
мови, зокрема лексико-граматичних зв’язків слів. Наприклад,
синоніми цікавість і зацікавленість мають різну сполучува-
ність. Замість поширеного виявляти цікавість справою треба
казати виявляти цікавість до справи або виявляти зацікавле-
ність справою/зацікавленість у справі. Якщо ж ідеться про
‘недопущення чого-небудь небажаного’, треба вживати слова
запобігти й попередити, напр.: запобігти кризі або попереди-
ти кризу.
Справжньою бідою навчальних та періодичних видань стає
руйнування в українській мові усталених зворотів, складних
прийменникових конструкцій та вживання неприродних для
української мови сполук на зразок відігравати велике значен-
ня (треба або мати значення, або відігравати роль). У реченні
Азіатсько-тихоокеанську систему UCTS використовують в
якості механізму конвертації кредитів правильно сказати як
механізм. Немає в українській мові словосполучення у відмін-
ності від, напр.: Дискусія — це один з інноваційних методів
навчання у відмінності від проведення практичних занять у
традиційній формі (треба на відміну від, відмінний від).
Важкими для сприйняття є тексти, переобтяжені зайви-
ми лексичними одиницями. Так, у реченні: Процес пізнання
Культура фахової мови 183
включає в себе накопичення фактів, зовсім непотрібним є слово
процес, оскільки дію виражає наступне слово пізнання. Замість
включати в себе можна вжити дієслово передбачає. Стилістично
неграмотним є вираз все більше зростає, напр.: Популярність
Інтернету щороку все більше зростає (правильно — зростає).
Необґрунтованим, надмірним є ускладнення присудків або
вживання розщепленого присудка у реченні, як-от: Відеоборди,
які зовсім недавно з’явилися на вулицях, зараз починають на-
бувати популярності серед різних категорій рекламодавців
(треба зараз набувають); Цей напрям тривалий час мав розви-
ток на Сході (краще вжити розвивався). Мовну невправність
демонструють автори, повторюючи в тексті спільнокореневі
слова, напр.: визначення можливого строку корисного вико-
ристання основних засобів (натомість треба ефективного, до-
цільного, дієвого, цінного, важливого).
Ясності й точності викладу наукової інформації досяга-
ють, чітко передаючи її зміст. Речення на зразок: Проблема цієї
статті полягає у відсутності чесності в економічних відноси-
нах і проблемах в управлінні — алогічне, важке для сприйняття.
Можливо, автор мав на увазі, що стаття присвячена питанню
нечесних (тіньових) економічних відносин та пов’язаних із цим
проблем в управлінні (ким або чим?).
У навчальній та науково-популярній літературі є багато гра-
матичних помилок. Бажано уникати форми на зразок: стаг-
нуюючі тенденції (треба тенденції стагнації або стагнаційні
тенденції). В українській мові дієприкметники утворюються
тільки від дієслів, у словниках є лише іменник стагнація та
похідний від нього прикметник стагнаційний (пор., стагна-
ційні явища). Невиправданим є також уживання невластивих
українській мові дієприкметників на -уч(ий), -юч(ий): управ-
ляючий, ускладнюючий, напр.: Учені-економісти розробляють
рекомендації щодо вибору оптимальних управляючих стра-
тегій з урахуванням соціальних проблем; Тут будуть діяти
ускладнюючі процеси самореалізації/самореалізацію, пор.:
стратегій управління; процеси ускладнення або ж процеси, що
ускладнюють.
Посібники та довідники з української мови не рекоменду-
ють поєднувати в реченні віддієслівні іменники на -ння, якщо
Культура слова №75’ 2011184
вони є граматично залежними членами речення, а їхні закін-
чення при цьому формально збігаються. Мовна практика де-
монструє: Обмеження формування системних показників
мають бути включені в економіко-математичну модель. Не
зрозуміло, що треба внести до визначеної моделі — обмежен-
ня (які?), що формують системні показники чи обмеження (у
чому? коли?) у/при формуванні системних показників. Важке
для сприйняття висловлювання (Традиційно процес проведен-
ня опитування відбувається на завершальному етапі вивчення
матеріалу) варто сформулювати так: Традиційно опитування
проводять після вивчення матеріалу/після того, як матеріал
вивчать повністю.
Нормою сучасної української літературної мови є віддієс-
лівні іменники середнього роду на -ення, -ання на позначен-
ня завершеної чи тривалої дії, напр., оцінення — оцінювання.
Проте укладачі посібників, автори підручників вживають фор-
ми на -к(а): Розробку аналітичної інформації по обґрунтуван-
ню (треба для/щодо обґрунтування) визначених задач треба
проводити поетапно, що надасть нового імпульсу створенню
сучасних інновацій (потрібно нового імпульсу сучасним іннова-
ціям). Оскільки в реченні наголошено саме на процесі, то пра-
вильно сказати розроблення. Слово ж розробка можна вживати
на позначення результату дії: надіслати розробку, напрацьовані
розробки. Незважаючи на рекомендації мовознавців, автори на-
укової літератури пишуть: По завершенню тесту ставиться
оцінка (правильно після завершення); По результатам конкур-
су переможцям присуджують одноразові премії (правильно за
результатами); При виступах вони мають можливість пере-
ймати досвід (правильно виступаючи/під час виступу); Роль
викладача зростає при навчанні вмінню розв’язувати складні
задачі (треба в навчанні вміння); Ці приклади могли б свідчити
стосовно порушення законодавства (правильно про); Стаття
актуальна, так як присвячена проблемам розвитку бізнесу
(треба тому що, оскільки, бо).
Не завжди автори пам’ятають про особливості вживання в
українській мові коротких форм прикметників (Дослідник прав,
його думки раціонально викладені у цій статті (треба правий/
має рацію), правила творення ступенів порівняння якісних
Культура фахової мови 185
прикметників (Дискусія буде більш цікавішою, якщо викладач
заздалегідь визначить її тему і дасть студентам змогу підго-
туватися (правильно більш цікавою/цікавішою).
Одна з типових помилок навчального тексту — недо-
тримання правил сполучуваності числівників з іменниками:
Продуктивність праці зросла у дві цілих і три десятих рази/
разу (треба раза, оскільки іменник раз, ужитий у кількісному
значенні, має в родовому відмінку закінчення -а, але три з по-
ловиною рази, з другого разу.
У навчальних текстах трапляються й синтаксичні огріхи,
напр.: Застосування згаданих технологій досить ефектив-
но для всіх форм навчання (треба ефективне, бо прикметник
може виступати частиною складеного іменного присудка, а
прислівник — ні). Звернімо увагу, у реченні: Застосування зга-
даних технологій проходить ефективно — останнє слово —
прислівник у ролі обставини.
Навіть частковий різнорівневий аналіз стану мовної норми
в освітній літературі дозволяє зробити висновок про невисо-
кий рівень мовної компетентності її авторів. На цьому позна-
чилися, зокрема, недосконалість стратегії безперервної націо-
нальної мовної освіти в державі, поступове знецінення статусу
української мови як мови науки й освіти (зменшення годин
на її викладання, неприродне спрямування її вивчення у руслі
професійного спілкування у ВНЗ неспеціального профілю). На
наш погляд, цей курс може бути тільки продовженням ширшо-
го за змістом загальноосвітнього курсу мови в сучасних вишах,
що дало б можливість розвинути нові знання й навички студен-
та. Без сумніву, кожному, хто працює над створенням освітньої
літератури, необхідні глибокі знання української мови, розви-
нутий мовний смак, відповідальне ставлення до своєї роботи.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37198 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:12Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Терещенко, С. 2012-09-07T19:50:00Z 2012-09-07T19:50:00Z 2011 Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / С. Терещенко // Культура слова. — 2011. — Вип. 75. — С. 180-185. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Культура фахової мови Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) Article published earlier |
| spellingShingle | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) Терещенко, С. Культура фахової мови |
| title | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| title_full | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| title_fullStr | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| title_full_unstemmed | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| title_short | Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| title_sort | як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) |
| topic | Культура фахової мови |
| topic_facet | Культура фахової мови |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37198 |
| work_keys_str_mv | AT tereŝenkos âkvčimosâsʹogodnítakžitimemozavtrapromovnunormuvosvítníilíteraturí |